Регламент Комісії (ЄС) 2017/1485 від 02 серпня 2017 року про встановлення настанов щодо експлуатації системи передачі електроенергії

3. Кожен приєднаний до системи передачі ОСР і ЗКМ, що є генеруючим об’єктом, повинен надавати всю запитану ОСП інформацію, що має значення для аналізу аварійних ситуацій, у тому числі прогнозні дані та дані в реальному часі, з можливою агрегацією даних згідно зі статтею 50(2).

4. Кожен ОСП повинен координувати аналіз аварійних ситуацій у розрізі узгоджених переліків аварійних ситуацій принаймні з ОСП у його області спостереження згідно зі статтею 75.

5. Кожен ОСП повинен інформувати ОСП у його області спостереження про зовнішні аварійні ситуації, включені до його переліку аварійних ситуацій.

6. Кожен ОСП повинен достатньо завчасно інформувати відповідних ОСП у його області спостереження про будь-які заплановані топологічні зміни елементів його системи передачі, які включені як зовнішні аварійні ситуації до переліку аварійних ситуацій відповідних ОСП.

7. Кожен ОСП повинен забезпечити, щоб дані в реальному часі були достатньо точними для забезпечення можливості конвергенції розрахунків потокорозподілу, які здійснюються в ході аналізу аварійних ситуацій.

1. Кожен ОСП повинен проводити аналіз аварійних ситуацій у своїй області спостереження для визначення аварійних ситуацій, які ставлять або можуть поставити під загрозу операційну безпеку в його області регулювання, і визначення коригувальних дій, які можуть бути необхідні для ліквідації аварійних ситуацій, у тому числі для пом’якшення наслідків виняткових аварійних ситуацій.

2. Кожен ОСП повинен забезпечити, щоб потенційні порушення меж операційної безпеки в його області регулювання, визначені в ході аналізу аварійних ситуацій, не ставили під загрозу операційну безпеку його системи передачі або об’єднаних систем передачі.

3. Кожен ОСП повинен проводити аналіз аварійних ситуацій на основі прогнозних оперативних даних і оперативних даних у реальному часі з його області спостереження. Відправною точкою для аналізу аварійних ситуацій у ситуації N є відповідна топологія системи передачі, яка повинна включати заплановані відключення на етапах оперативного планування.

1. Кожен ОСП повинен оцінити ризики, пов’язані з аварійними ситуаціями, після моделювання кожної аварійної ситуації з його переліку аварійних ситуацій і після оцінювання того, чи він може підтримувати свою систему передачі в межах операційної безпеки в ситуації N-1.

2. Якщо, за оцінками ОСП, ризики, пов’язані з аварійною ситуацією, є настільки істотними, що він не зможе своєчасно підготувати й активувати коригувальні дії для запобігання невідповідності критерію N-1, або якщо існує ризик поширення порушення нормального режиму роботи на об’єднану систему передачі, ОСП повинен підготувати й активувати коригувальні дії для якнайшвидшого досягнення відповідності критерію N-1.

3. У разі виникнення ситуації N-1 внаслідок порушення нормального режиму роботи кожен ОСП повинен активувати коригувальну дію, щоб забезпечити якнайшвидше відновлення системи передачі до нормального режиму та перетворення такої ситуації N-1 на нову ситуацію N.

4. ОСП не зобов’язаний дотримуватися критерію N-1 у таких випадках:

(a) протягом виконання послідовності перемикань;

(b) протягом періоду, необхідного для підготовки та активації коригувальних дій.

5. Якщо тільки держава-член не визначить інше, ОСП не зобов’язаний дотримуватися критерію N-1, поки мають місце тільки локальні наслідки в області регулювання ОСП.

1. Кожен ОСП повинен управляти системою передачі із застосуванням основних і резервних засобів захисту для автоматичного запобігання поширенню порушень нормального режиму роботи, які могли би поставити під загрозу операційну безпеку його системи передачі або об’єднаної системи.

2. Принаймні кожні 5 років ОСП повинен переглядати свою стратегію і концепції захисту та оновлювати їх, якщо це необхідно для забезпечення правильного функціонування засобів захисту та підтримання операційної безпеки.

3.Після спрацювання засобів захисту, що мало вплив за межами області регулювання ОСП, включно з перетинами, ОСП повинен оцінити правильність роботи засобів захисту в його області регулювання та, у разі необхідності, здійснити коригувальні дії.

4. Кожен ОСП повинен задавати уставки для засобів захисту його системи передачі, які забезпечують надійне, швидке і селективне усунення пошкодження, включаючи резервний захист для усунення пошкодження в разі відмови системи основного захисту.

5. До введення в експлуатацію або після будь-яких змін основних і резервних засобів захисту ОСП повинен погоджувати з операторами суміжних систем передачі визначення уставок захисту для перетинів і повинен здійснювати координацію з такими ОСП до зміни налаштувань.

Якщо ОСП використовує спеціальну схему захисту, він повинен:

(a) забезпечити селективність, надійність і ефективність дії кожної спеціальної схеми захисту;

(b) при розробленні спеціальної схеми захисту оцінити наслідки для системи передачі в разі її неправильного функціонування з урахуванням впливу на відповідних ОСП;

(c) переконатися, що спеціальна схема захисту має надійність, порівнянну з надійністю систем захисту, які використовуються для основного захисту елементів системи передачі;

(d) управляти системою передачі зі спеціальною схемою захисту в межах операційної безпеки, визначених згідно зі статтею 25; та

(e) координувати функції, принципи активації та уставки спеціальної схеми захисту з операторами суміжних систем передачі, причетними приєднаними до системи передачі ОСР, включно із закритими системами розподілу, і причетними приєднаними до системи передачі ЗКМ.

1. Кожен ОСП повинен здійснювати моніторинг динамічної стійкості системи передачі за допомогою офлайнових досліджень згідно з параграфом 6. Кожен ОСП повинен здійснювати обмін релевантними даними для моніторингу динамічної стійкості системи передачі з іншими ОСП у його синхронній зоні.

2. Кожен ОСП повинен принаймні раз на рік проводити оцінювання динамічної стійкості для визначення меж динамічної стійкості та можливих проблем зі стійкістю в його системі передачі. Усі ОСП кожної синхронної зони повинні координувати оцінювання динамічної стійкості, які повинні охоплювати всю синхронну зону або її частини.

3. У ході проведення координованих оцінювань динамічної стійкості відповідні ОСП повинні визначити:

(a) обсяг координованого оцінювання динамічної стійкості, принаймні в розрізі спільної моделі мережі;

(b) набір даних для обміну між відповідними ОСП з метою проведення координованого оцінювання динамічної стабільності;

(c) перелік спільно узгоджених сценаріїв стосовно координованого оцінювання динамічної стійкості; та

(d) перелік спільно узгоджених аварійних ситуацій або порушень нормального режиму роботи, вплив яких повинен бути оцінений у ході координованого оцінювання динамічної стійкості.

4. У разі проблем зі стійкістю внаслідок слабо затухаючих міжзональних коливань, які впливають на кількох ОСП у синхронній зоні, кожен ОСП повинен за першої можливості взяти участь у координованому оцінюванні динамічної стійкості на рівні синхронної зони та надати дані, необхідні для такого оцінювання. Таке оцінювання повинне бути ініційоване та проведене відповідними ОСП або ENTSO-E.

5. Якщо ОСП виявляє потенційний вплив на напругу, кут вибігу ротора або стабільність частоти у зв’язку з іншими об’єднаними системами передачі, відповідні ОСП повинні координувати методи, використовувані при оцінюванні динамічної стійкості, надати необхідні дані, спланувати спільні коригувальні дії, спрямовані на підвищення стійкості, включно з процедурами співпраці між ОСП.

6. При ухваленні рішення щодо методів, які використовуються при оцінюванні динамічної стійкості, кожен ОСП повинен застосовувати такі правила:

(a) якщо, у розрізі переліку аварійних ситуацій, межі статичної стійкості досягаються раніше меж динамічної стійкості, ОСП повинен проводити оцінювання динамічної стійкості лише на основі результатів офлайнових досліджень стійкості, виконаних на етапі довгострокового оперативного планування;

(b) якщо за умов запланованих відключень у розрізі переліку аварійних ситуацій межі статичної стійкості та межі динамічної стійкості наближаються одна до одної або межі динамічної стійкості досягаються раніше меж статичної стійкості, ОСП повинен провести оцінювання динамічної стійкості на етапі оперативного планування на день наперед, поки існують такі умови. ОСП повинен підготувати коригувальні дії, які будуть використовуватися у разі необхідності під час експлуатації в реальному часі;

(c) якщо система передачі в режимі реального часу перебуває в ситуації N у розрізі переліку аварійних ситуацій, а межі динамічної стійкості досягаються раніше меж статичної стійкості, ОСП повинен проводити оцінювання динамічної стійкості на всіх етапах оперативного планування і якомога швидше повторно оцінювати межі динамічної стійкості після виявлення істотної зміни ситуації N.

1. Якщо, за результатами оцінювання динамічної стійкості, існує порушення меж динамічної стійкості, ОСП, в області регулювання якого виникло таке порушення, повинен розробити, підготувати й активувати коригувальні дії для підтримання стійкості системи передачі. Такі коригувальні дії можуть передбачати залучення ЗКМ.

2. Кожен ОСП повинен забезпечити, щоб час усунення пошкодження для пошкоджень, які можуть призвести до широкомасштабної втрати стійкості системи передачі, був коротшим за критичний час усунення пошкодження, розрахований ОСП у ході оцінювання динамічної стійкості, проведеного згідно зі статтею 38.

3. Що стосується вимог до мінімальної інерції, що мають значення для стабільності частоти на рівні синхронної зони:

(a) усі ОСП у відповідній синхронній зоні повинні провести, не пізніше ніж протягом 2 років після набуття чинності цим Регламентом, спільне дослідження для кожної синхронної зони, щоб визначити, чи необхідно встановити вимоги до мінімальної інерції, з урахуванням витрат і вигід, а також потенційних альтернатив. Усі ОСП повинні повідомити результати досліджень їхнім регуляторним органам. Усі ОСП повинні проводити періодичний перегляд і оновлювати такі дослідження кожні 2 роки;

(b) якщо дослідження, зазначенні в пункті (a), демонструють необхідність визначення вимог до мінімальної інерції, усі ОСП у відповідній синхронній зоні повинні спільно розробити методологію визначення мінімальної інерції, необхідної для підтримання операційної безпеки та запобіганню порушенню меж динамічної стійкості. Така методологія повинна відповідати принципам ефективності та пропорційності, бути розроблена упродовж 6 місяців після завершення досліджень, зазначених у пункті (a), і підлягає оновленню упродовж 6 місяців після оновлення та надання результатів досліджень; та

(c) кожен ОСП повинен забезпечити при експлуатації в режимі реального часу мінімальну інерцію в його області регулювання згідно з методологією, визначеною, і результатами, отриманими відповідно до параграфа (b).

1. Обмін даними та інформацією та їх надання згідно із цим розділом повинні, наскільки це можливо, відображати реальний і прогнозний стан системи передачі.

2. Кожен ОСП відповідає за надання та використання високоякісних даних та інформації.

3. Кожен ОСП повинен збирати зазначену нижче інформацію про свою область спостереження та повинен обмінюватися цими даними з усіма іншими ОСП в обсязі, необхідному для проведення аналізу операційної безпеки згідно зі статтею 72:

(a) генерація;

(b) споживання;

(c) графіки;

(d) балансова позиція;

(e) заплановані відключення та топології підстанцій; та

(f) прогнози.

4. Кожен ОСП повинен представляти інформацію, зазначену в параграфі (3), у вигляді відпусків і відборів у кожному вузлі індивідуальної моделі мережі ОСП, зазначеної у статті 64.

5. У координації з ОСР і ЗКМ кожен ОСП повинен визначити сферу застосування та обсяг обміну даними на основі таких категорій:

(a) структурні дані відповідно до статті 48;

(b) дані графіків і прогнозів відповідно до статті 49;

(c) дані в реальному часі відповідно до статей 44, 47 і 50; та

(d) положення згідно зі статтями 51, 52 та 53.

6. Упродовж 6 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно погодити ключові організаційні вимоги, функції та обов’язки, пов’язані з обміном даними. Такі організаційні вимоги, функції та обов’язки повинні враховувати та, у разі необхідності, доповнювати оперативні умови методології надання даних про генерацію та споживання, розробленої згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) 2015/1222. Вони повинні застосовуватися до всіх положень про обмін даними в цьому розділі та повинні включати організаційні вимоги, функції та обов’язки стосовно таких елементів:

(a) обов’язки ОСП невідкладно повідомляти всіх операторів суміжних систем передачі про будь-які зміни уставок захисту, граничних значень температури і технічних можливостей на перетинах між їхніми областями регулювання;

(b) обов’язки ОСР, прямо приєднаних до системи передачі, інформувати ОСП, до системи яких вони приєднані, в узгоджені строки про будь-які зміни даних та інформації відповідно до цього розділу;

(c) обов’язки операторів суміжних систем розподілу та/або між ОСР вниз за потоком та ОСР вгору за потоком інформувати один одного в узгоджені строки про будь-які зміни даних та інформації відповідно до цього розділу;

(d) обов’язки ЗКМ інформувати їхніх ОСП або ОСР в узгоджені строки про будь-які відповідні зміни даних та інформації, встановлених відповідно до цього розділу;

(e) детальний зміст даних та інформації, встановлених відповідно до цього розділу, у тому числі основні принципи, тип даних, засоби зв’язку, формат і стандарти, які підлягають застосуванню, а також строки та відповідальність;

(f) мітки часу та періодичність надання даних та інформації, які повинні надаватися ОСР і ЗКМ і які використовуються ОСП для різних часових інтервалів. Необхідно визначити періодичність обміну інформацією для даних в реальному часі, даних щодо графіків і оновлення структурних даних; та

(g) формат повідомлення даних та інформації, встановлених відповідно до цього розділу.

Організаційні вимоги, функції та обов’язки повинні бути опубліковані ENTSO-E.

7. Упродовж 18 місяців після набуття чинності цим Регламентом кожен ОСП повинен погодити з відповідними ОСР дієві, ефективні та пропорційні процеси забезпечення обмінів даними та управління ними, у тому числі, якщо це необхідно для ефективної експлуатації мережі, надання даних стосовно систем розподілу та ЗКМ. Без обмеження положень параграфа 6(g), кожен ОСП повинен погодити з відповідними ОСР формат обміну даними.

8. Приєднані до системи передачі ЗКМ повинні мати доступ до даних, пов’язаних з їхніми введеними в експлуатацію мережевими установками в точці приєднання.

9. Кожен ОСП повинен погодити з приєднаними до системи передачі ОСР обсяг додаткової інформації, яка підлягає обміну між ними стосовно введених в експлуатацію мережевих установок.

10. ОСР із точкою приєднання до системи передачі мають право отримувати відповідні структурні дані, дані щодо графіків та інформацію в реальному часі від відповідних ОСП і збирати відповідну структурну інформацію, інформацію щодо графіків та інформацію в реальному часі від операторів суміжних систем розподілу. Оператори суміжних систем розподілу повинні визначити в координований спосіб обсяг інформації, яка може бути предметом обміну.

1. Оператори суміжних систем передачі повинні обмінюватися принаймні такою структурною інформацією стосовно області спостереження:

(a) регулярна топологія підстанцій та інші відповідні дані за рівнями напруги;

(b) технічні дані по лініях електропередачі;

(c) технічні дані трансформаторів, до яких приєднані ОСР або ЗКМ, які є об’єктами енергоспоживання, а також блочних трансформаторів генераторів ЗКМ, які є генеруючими об’єктами;

(d) максимальна та мінімальна активна і реактивна потужність ЗКМ, які є генеруючими модулями;

(e) технічні дані фазозсувних трансформаторів;

(f) технічні дані систем ПСВН;

(g) технічні дані реакторів, конденсаторів і статичних компенсаторів реактивної потужності; та

(h) межі операційної безпеки, визначені кожним ОСП відповідно до статті 25.

2. Для координації захисту їхніх систем передачі оператори суміжних систем передачі повинні обмінюватися уставками захисту ліній, аварійні ситуації на яких включені як зовнішні аварійні ситуації до їхніх переліків аварійних ситуацій.

3. Для координації аналізу операційної безпеки та створення спільної моделі мережі відповідно до статей 67, 68, 69 та 70 кожен ОСП повинен обмінюватися принаймні з усіма іншими ОСП в тій самій синхронній зоні щонайменше такими даними:

(a) топологія передавальних мереж 220 кВ і вищої напруги у його області регулювання;

(b) модель або еквівалент системи передачі з напругою нижче 220 кВ, яка чинить істотний вплив на його власну систему передачі;

(c) допустимі значення температури елементів системи передачі; та

(d) реалістичний і точний прогнозний агрегований обсяг відпуску та відбору для кожного первинного джерела енергії в кожному вузлі системи передачі для різних часових інтервалів.

4. Для координації оцінювань динамічної стійкості відповідно до статті 38(2) та (4) і їх проведення кожен ОСП повинен обмінюватися з іншими ОСП у тій самій синхронній зоні або її відповідній частині такими даними:

(a) дані щодо ЗКМ, які є генеруючими модулями, що, між іншим, стосуються:

(i) електричних параметрів генераторів змінного струму, придатних для оцінювання динамічної стійкості, включаючи повну інерцію;

(ii) моделей захисту;

(iii) генераторів змінного струму та первинних двигунів;

(iv) опису підвищувальних трансформаторів;

(v) мінімальної та максимальної реактивної потужності;

(vi) моделей напруги і моделей регулятора частоти обертання; та

(vii) моделей первинних двигунів і моделей системи збудження для великих порушень нормального режиму роботи;

(b) дані щодо типів регулювання і діапазонів регулювання напруги перемикачів відгалужень, у тому числі опис наявних перемикачів відгалужень під навантаженням, і дані про тип регулювання та діапазон регулювання напруги підвищувальних і мережевих трансформаторів; та

(c) дані щодо систем ПСВН та пристроїв FACTS стосовно динамічних моделей системи або пристрою і пов’язаного з ними регулювання, що підходить для великих порушень нормального режиму роботи.

1. Згідно зі статтями 18 та 19, кожен ОСП повинен обмінюватися з іншими ОСП у тій самій синхронній зоні зазначеними нижче даними про стан його системи передачі зі використанням ІТ-інструмента для обміну даними в реальному часі на загальноєвропейському рівні, як передбачено ENTSO-E:

(a) частота;

(b) помилка регулювання при відновленні частоти;

(c) виміряні значення обміну активною потужністю між областями РЧП;

(d) агреговане підживлення генерацією;

(e) режим системи відповідно до статті 18;

(f) уставка регулятора частоти та потужності; та

(g) обмін потужністю через віртуальні з’єднувальні лінії.

2. Кожен ОСП повинен обмінюватися з іншими ОСП у його області спостереження зазначеними нижче даними про його систему передачі з використанням обміну даними в реальному часі між системами диспетчерського керування та збору даних (SCADA) і системами енергетичного менеджменту ОСП:

(a) фактична топологія підстанцій;

(b) активна та реактивна потужність у комірці лінії, включаючи передавальні, розподільні лінії та лінії, що приєднують ЗКМ;

(c) активна та реактивна потужність у комірці трансформатора, включаючи передавальні, розподільні трансформатори, а також ті, що приєднують ЗКМ;

(d) активна та реактивна потужність у комірці генеруючого об’єкта;

(e) регулювальні положення трансформаторів, включаючи фазозсувні трансформатори;

(f) виміряні або оцінені значення напруги на системах шин;

(g) реактивна потужність у комірці реакторів і конденсаторів або від статичних компенсаторів реактивної потужності; та

(h) обмеження можливостей вироблення активної та реактивної потужності для області спостереження.

3. Кожен ОСП має право вимагати від усіх ОСП у його області спостереження надання миттєвих знімків оціночних даних у реальному часі про стан з області регулювання такого ОСП, якщо це доцільно для операційної безпеки системи передачі ОСП, що подає запит.

1. Кожен ОСП повинен визначити область спостереження приєднаних до системи передачі систем розподілу, яка необхідна ОСП для точного та ефективного визначення режиму системи на основі методології, розробленої згідно зі статтею 75.

2. Якщо ОСП вважає, що не приєднана до системи передачі система розподілу має істотний вплив у розрізі напруги, перетоків потужності або інших електричних параметрів для представлення поведінки системи передачі, така система розподілу повинна бути визначена ОСП як така, що входить до його області спостереження згідно зі статтею 75.

3. Структурна інформація стосовно області спостереження, зазначеної у параграфах 1 і 2, яку кожен ОСР надає ОСП, повинна охоплювати принаймні:

(a) підстанції за напругою;

(b) лінії приєднання підстанцій за напругою, зазначених у пункті (a);

(c) трансформатори на підстанціях, зазначених у пункті (a);

(d) ЗКМ; та

(e) реактори та конденсатори, приєднані до підстанцій, зазначених у пункті (a).

4. Кожен приєднаний до системи передачі ОСР повинен надавати ОСП оновлення структурної інформації згідно з параграфом 3 принаймні кожні 6 місяців.

5. Принаймні раз на рік кожен приєднаний до системи передачі ОСР повинен надавати ОСП, з розподілом за первинними джерелами енергії, дані про загальну агреговану генеруючу потужність генеруючих модулів типу А відповідно до вимог Регламенту (ЄС) 2016/631 і найкращі можливі оцінки генеруючої потужності генеруючих модулів типу A, які не підпадають під дію або отримали відступ від положень Регламенту (ЄС) 2016/631 і які приєднані до його системи розподілу, а також пов’язану інформацію стосовно їхньої частотної характеристики.

Якщо ОСП не передбачено інше, кожен ОСР повинен надавати ОСП у режимі реального часу інформацію стосовно області спостереження ОСП, як зазначено у статті 43(1) та (2), зокрема:

(a) фактичну топологію підстанцій;

(b) активну та реактивну потужність у комірці лінії;

(c) активну та реактивну потужність у комірці трансформатора;

(d) інжекцію активної та реактивної потужності через комірку генеруючого об'єкта;

(e) положення відгалужень трансформаторів, приєднаних до системи передачі;

(f) напруги на системах шин;

(g) реактивну потужність у комірках реакторів і конденсаторів;

(h) найкращі наявні дані щодо агрегованої генерації за первинним джерелом енергії в області ОСР; та

(i) найкращі наявні дані про агреговане споживання в області ОСР.

1. Кожен ЗКМ, який є власником генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючий модуль типу D, приєднаний до системи передачі, повинен надавати ОСП принаймні такі дані:

(a) загальні дані про генеруючий модуль, включаючи встановлену потужність і первинне джерело енергії;

(b) дані про турбіну і генеруючий об’єкт, включаючи час для пуску з холодного і гарячого станів;

(c) дані для розрахунку струмів короткого замикання;

(d) дані про трансформатори генеруючих об’єктів;

(e) дані про резерви підтримки частоти для генеруючих модулів, що пропонують або надають таку послугу, відповідно до статті 154;

(f) дані про резерви відновлення частоти для генеруючих модулів, які пропонують або надають таку послугу, відповідно до статті 158;

(g) дані про резерви заміщення для генеруючих модулів, які пропонують або надають таку послугу, відповідно до статті 161;

(h) дані, необхідні для відновлення системи передачі;

(i) дані та моделі, необхідні для виконання динамічного моделювання;

(j) дані про захист;

(k) дані, необхідні для визначення витрат на коригувальні дії згідно зі статтею 78(1)(b); якщо ОСП використовує ринкові механізми згідно зі статтею 4(2)(d), достатньо надати інформацію про ціни, які повинні бути сплачені ОСП;

(l) дані про можливість регулювання напруги та реактивної потужності.

2. Кожен ЗКМ, який є власником генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючий модуль типу B або C, приєднаний до системи передачі, повинен надавати ОСП принаймні такі дані:

(a) загальні дані про генеруючий модуль, включаючи встановлену потужність і первинне джерело енергії;

(b) дані для розрахунку струмів короткого замикання;

(c) дані про резерви підтримки частоти, згідно з визначенням і вимогами у статті 173, для генеруючих модулів, що пропонують або надають таку послугу;

(d) дані про резерви відновлення частоти для генеруючих модулів, які пропонують або надають таку послугу;

(e) дані про резерви заміщення для генеруючих модулів, які пропонують або надають таку послугу;

(f) дані про захист;

(g) дані про можливість регулювання реактивної потужності;

(h) дані, необхідні для визначення витрат на коригувальні дії згідно зі статтею 78(1)(b); якщо ОСП використовує ринкові механізми згідно зі статтею 4(2)(d), достатньо надати інформацію про ціни, які повинні бути сплачені ОСП;

(i) дані, необхідні для проведення оцінювання динамічної стійкості згідно зі статтею 38.

3. ОСП може вимагати від власника генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючий модуль, приєднаний до системи передачі, надання додаткових даних, у відповідних випадках, для аналізу операційної безпеки згідно з розділом 2 частини III.

4. Кожен власник системи ПСВН або власник перетину повинен надавати ОСП зазначені нижче дані стосовно системи ПСВН або перетину:

(a) паспортні дані установки;

(b) дані про трансформатори;

(c) дані про фільтри та блоки фільтрів;

(d) дані про компенсацію реактивної потужності;

(e) дані про можливість регулювання активної потужності;

(f) дані про можливість регулювання реактивної потужності та напруги;

(g) дані про встановлення пріоритетів активного або реактивного робочого режиму, за наявності;

(h) дані про можливість підтримання частотної характеристики;

(i) динамічні моделі для динамічного моделювання;

(j) дані про захист; та

(k) дані про можливість проходження КЗ без відключення від мережі.

5. Кожен власник міжсистемної лінії ЗС повинен надавати ОСП принаймні такі дані:

(a) паспортні дані установки;

(b) електричні параметри;

(c) пов’язані засоби захисту.

1. Кожен ЗКМ, який є власником генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючий модуль типу B, C або D, приєднаний до системи передачі, повинен надавати ОСП принаймні такі дані:

(a) вироблення активної потужності і обсяг та доступність резервів активної потужності на добу наперед та протягом доби;

(b) невідкладно - будь-які планові відключення або обмеження вироблення активної потужності;

(c) будь-які прогнозовані обмеження можливості регулювання реактивної потужності; та

(d) як виняток із пунктів (a) і (b), у регіонах із центральною диспетчерською системою - дані, запитані ОСП для підготовки графіка відпуску активної потужності.

2. Кожний оператор системи ПСВН повинен надавати ОСП принаймні такі дані:

(a) графік перетоків активної потужності та готовність на добу наперед та протягом доби;

(b) невідкладно - планові відключення або обмеження вироблення активної потужності;

(c) будь-які прогнозовані обмеження можливості регулювання реактивної потужності або напруги.

3. Кожен оператор перетину або лінії ЗС повинен надавати ОСП дані про планові відключення або обмеження вироблення активної потужності.

1. Якщо ОСП не передбачено інше, кожен значний користувач мережі, який є власником генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючий модуль типу B, C або D, повинен надавати ОСП принаймні такі дані в режимі реального часу:

(a) положення вимикачів у точці приєднання або в іншій точці взаємодії, погодженій з ОСП;

(b) активна та реактивна потужність у точці приєднання або в іншій точці взаємодії, погодженій з ОСП;

(c) у випадку генеруючого об’єкта зі споживанням, відмінним від споживання для власних потреб - сальдо перетоків активної та реактивної потужності.

2. Якщо ОСП не передбачено інше, кожен власник системи ПСВН або власник міжсистемної лінії ЗС повинен надавати ОСП у режимі реального часу принаймні зазначені нижче дані відносно точки приєднання системи ПСВН або міжсистемної лінії ЗС:

(a) положення вимикачів;

(b) оперативний статус; та

(c) активна та реактивна потужність.

1. Якщо ОСП не передбачено інше, кожен власник генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючий модуль, який є ЗКМ відповідно до статті 2(1)(a) і шляхом агрегації ЗКМ відповідно до статті 2(1)(e) приєднаний до системи розподілу, повинен надавати ОСП і ОСР, з яким він має точку приєднання, принаймні такі дані:

(a) загальні дані про генеруючий модуль, включаючи встановлену потужність і первинне джерело енергії або тип палива;

(b) дані про резерви підтримки частоти, згідно з визначенням і вимогами у статті 173, для генеруючих об’єктів, що пропонують або надають послугу з постачання РПЧ;

(c) дані про резерви відновлення частоти для генеруючих об’єктів, які пропонують або надають послугу з постачання РВЧ;

(d) дані про резерви заміщення для генеруючих модулів, які пропонують або надають послугу з постачання РЗ;

(e) дані про захист;

(f) дані про можливість регулювання реактивної потужності;

(g) дані про можливість віддаленого доступу до вимикача;

(h) дані, необхідні для динамічного моделювання згідно з положеннями Регламенту (ЄС) 2016/631; та

(i) дані про рівень напруги та розташування кожного генеруючого модуля.

2. Кожен власник генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючий модуль, який є ЗКМ відповідно до статті 2(1)(a) та (e), повинен інформувати ОСП і ОСР, з яким він має точку приєднання, у погоджений строк, але не пізніше першого введення в експлуатацію або впровадження будь-яких змін наявної установки, про будь-які зміни обсягу та змісту даних, зазначених у параграфі 1.

Якщо ОСП не передбачено інше, кожен власник генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючий модуль, який є ЗКМ відповідно до статті 2(1)(a) та 2(1)(e) і який приєднаний до системи розподілу, повинен надавати ОСП і ОСР, з яким він має точку приєднання, принаймні такі дані:

(a) планові відключення, планові обмеження вироблення активної потужності та прогнозний обсяг відпуску активної потужності в точці приєднання;

(b) будь-які прогнозовані обмеження можливості регулювання реактивної потужності; та

(c) як виняток із параграфів (a) і (b), у регіонах із центральною диспетчерською системою - дані, запитані ОСП для підготовки графіка відпуску активної потужності.

1. Якщо ОСП не передбачено інше, кожен власник генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючий модуль, який є ЗКМ відповідно до статті 2(1)(a) та (e), приєднаний до системи розподілу, повинен надавати ОСП і ОСР, з яким він має точку приєднання, у режимі реального часу принаймні такі дані:

(a) статус комутаційних пристроїв і вимикачів у точці приєднання;

(b) перетоки активної та реактивної потужності, струм і напругу в точці приєднання.

2. Кожен ОСП повинен визначити, у координації з відповідальними ОСР, які ЗКМ можуть бути звільнені від обов’язку що надання даних у режимі реального часу, зазначених у параграфі 1, безпосередньо ОСП. У таких випадках відповідальні ОСП і ОСР повинні узгодити агреговані дані в реальному часі щодо відповідних ЗКМ, які повинні бути надані ОСП.

1. Якщо інше не передбачено ОСП, кожен ОСР повинен надавати ОСП інформацію, вказану у статтях 48, 49 та 50, з періодичністю та рівнем деталізації, що вимагаються ОСП.

2. Кожен ОСП повинен надавати ОСР, до системи розподілу якого приєднані ЗКМ, інформацію, вказану у статтях 48, 49 та 50, за запитом ОСР.

3. ОСП може вимагати надання додаткових даних від власника генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючий модуль, який є ЗКМ згідно зі статтею 2(1)(a) та (e), приєднаний до системи розподілу, якщо це необхідно для аналізу операційної безпеки та валідації моделей.

1. Якщо інше не передбачено ОСП, кожен власник приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання повинен надавати ОСП такі структурні дані:

(a) електричні дані трансформаторів, приєднаних до системи передачі;

(b) характеристики навантаження об’єкта енергоспоживання; та

(c) характеристики регулювання реактивної потужності.

2. Якщо інше не передбачено ОСП, кожен власник приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання повинен надавати ОСП такі дані:

(a) графіки споживання активної та прогнози споживання реактивної потужності на добу наперед і протягом доби, включаючи будь-які зміни таких графіків або прогнозів;

(b) будь-які прогнозовані обмеження можливості регулювання реактивної потужності;

(c) у випадку участі в управлінні попитом - графік структурного діапазону мінімальної та максимальної потужності, що підлягає обмеженню; та

(d) як виняток із пункту (a), у регіонах із центральною диспетчерською системою - дані, запитані ОСП для підготовки графіка відпуску активної потужності.

3. Якщо інше не передбачено ОСП, кожен власник приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання повинен надавати ОСП такі дані в режимі реального часу:

(a) активна та реактивна потужність у точці приєднання;

(b) діапазон мінімальної та максимальної потужності, що підлягає обмеженню.

4. Кожен власник приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання повинен описати ОСП його поведінку при діапазонах напруг, зазначених у статті 27.

1. Якщо інше не передбачено ОСП, кожен ЗКМ, який є приєднаним до системи передачі об’єктом енергоспоживання і який бере участь в управлінні попитом в інший спосіб, ніж через третю особу, повинен надавати ОСП і ОСР такі дані щодо графіків і в режимі реального часу:

(a) структурний діапазон мінімальної та максимальної активної потужності, що підлягає обмеженню, а також максимальна та мінімальна тривалість будь-якого потенційного використання цієї потужності для управління попитом;

(b) прогноз активної потужності без обмежень, доступної для будь-якого управління попитом і будь-якого планового управління попитом;

(c) активна та реактивна потужність у реальному часі в точці приєднання; та

(d) підтвердження того, що застосовуються оцінки фактичних значень управління попитом.

2. Якщо інше не передбачено ОСП, кожен ЗКМ, який є третьою особою, що бере участь в управлінні попитом, як визначено у статті 27 Регламенту (ЄС) 2016/1388, повинен надати ОСП зазначені нижче дані на добу наперед і в режимі майже реального часу від імені всіх приєднаних до його системи розподілу об’єктів енергоспоживання:

(a) структурний мінімум і максимум активної потужності, доступної для управління попитом, а також максимальна та мінімальна тривалість будь-якої потенційної активації управління попитом у конкретному географічному районі, визначеному ОСП і ОСР;

(b) прогноз активної потужності без обмежень, доступної для управління попитом, і будь-який запланований рівень управління попитом у конкретному географічному районі, визначеному ОСП і ОСР;

(c) активна та реактивна потужність у реальному часі; та

(d) підтвердження того, що застосовуються оцінки фактичних значень управління попитом.

1. Кожен ЗКМ повинен повідомляти ОСП або ОСР, з яким він має точку приєднання, про будь-які заплановані зміни його технічних можливостей, які можуть вплинути на його відповідність вимогам цього Регламенту, до їх реалізації.

2. Кожен ЗКМ повинен повідомляти ОСП або ОСР, з яким він має точку приєднання, про будь-яке порушення режиму роботи його об’єкта, яке може вплинути на його відповідність вимогам цього Регламенту, якомога швидше після його виникнення.

3. Кожен ЗКМ повинен повідомляти ОСП або ОСР, з яким він має точку приєднання, про графіки та процедури планових випробувань, які повинні бути здійснені для перевірки відповідності його об’єкта вимогам цього Регламенту, у належний час і до їх початку. ОСП або ОСР повинен завчасно та своєчасно затвердити графіки та процедури планових випробувань і не може необґрунтовано відмовити наданні такого затвердження. Якщо ЗКМ має точку приєднання з ОСР і взаємодіє, відповідно до параграфа 2, тільки з ОСР, ОСП має право вимагати від відповідного ОСР надання результатів будь-яких випробувань на відповідність, які мають значення для операційної безпеки його системи передачі.

4. На вимогу ОСП або ОСР, згідно зі статтею 41(2) Регламенту (ЄС) 2016/631 та статтею 35(2) Регламенту (ЄС) 2016/1388, ЗКМ повинен провести випробування та моделювання на відповідність згідно із зазначеними Регламентами, у будь-який час протягом строку експлуатації його об’єкта, зокрема після будь-якого пошкодження, зміни або заміни будь-якого обладнання, що може вплинути на відповідність об’єкта вимогам цього Регламенту щодо здатності об’єкта досягати заявлених значень, вимогам щодо строків, які застосовуються до таких значень, і доступності або надання допоміжних послуг за договором. Треті особи, які надають послуги з управління попитом безпосередньо ОСП, надавачі послуг із передиспетчеризації генеруючих модулів або об’єктів енергоспоживання шляхом агрегації та постачальники резервів активної потужності повинні забезпечити, щоб об’єкти їхнього портфеля відповідали вимогам цього Регламенту.

Кожен ОСП відповідає за операційну безпеку в його області регулювання, зокрема, він повинен:

(a) розробляти та впроваджувати інструменти експлуатації мережі, які є релевантними для його області регулювання і які пов’язані з експлуатацією в реальному часі та оперативним плануванням;

(b) розробляти та розгортати інструменти та рішення для запобігання та усунення порушень нормального режиму роботи;

(c) використовувати послуги, які надаються третіми особами в рамках закупівель, якщо застосовно, такі як передиспетчеризація або зустрічна торгівля, послуги з управління перевантаженнями, резерви генеруючих потужностей та інші допоміжні послуги;

(d) дотримуватися шкали класифікації інцидентів, ухваленої ENTSO-E згідно зі статтею 8(3)(a) Регламенту (ЄС) № 714/2009, і надавати ENTSO-E інформацію, необхідну для виконання завдань, пов’язаних із розробленням шкали класифікації інцидентів; та

(e) здійснювати щорічний моніторинг відповідності інструментів експлуатації мережі, створених відповідно до пунктів (a) та (b), які необхідні для підтримання операційної безпеки. Кожен ОСП повинен визначити будь-які відповідні покращення таких інструментів експлуатації мережі з урахуванням річних звітів, підготовлених ENTSO-E на основі шкали класифікації інцидентів згідно зі статтею 15. Будь-яке визначене покращення підлягає подальшому впровадженню ОСП.

1. Кожен ОСП і кожен приєднаний до системи передачі ОСР або ЗКМ може проводити експлуатаційні випробування, відповідно, своїх елементів системи передачі та своїх об’єктів за модельованих умов експлуатації протягом обмеженого періоду часу. У такому випадку вони повинні своєчасно надати повідомлення до початку випробувань і мінімізувати вплив на експлуатацію системи в реальному часі. Експлуатаційні випробування спрямовані на надання:

(a) підтвердження відповідності всім відповідним технічним і організаційним експлуатаційним положенням цього Регламенту для нового елемента системи передачі на момент першого введення в експлуатацію;

(b) підтвердження відповідності всім відповідним технічним і організаційним експлуатаційним положенням цього Регламенту для нового об’єкта ЗКМ або ОСР на момент першого введення в експлуатацію;

(c) підтвердження відповідності всім відповідним технічним і організаційним експлуатаційним положенням цього Регламенту після будь-якої зміни елемента системи передачі або об’єкта ЗКМ чи ОСР, що має значення для експлуатації системи;

(d) оцінювання можливих негативних наслідків відмови, короткого замикання або іншого незапланованого та неочікуваного інциденту при експлуатації системи для елемента системи передачі або об’єкта ЗКМ чи ОСР.

2. Результати експлуатаційних випробувань, зазначених у параграфі 1, повинні використовуватися ОСП, ОСР або ЗКМ, щоб:

(a) ОСП міг забезпечити правильне функціонування елементів системи передачі;

(b) ОСР і ЗКМ могли забезпечити правильне функціонування систем розподілу та об’єктів ЗКМ;

(c) ОСП, ОСР або ЗКМ могли підтримувати наявні та розробляти нові методи експлуатації;

(d) ОСП міг забезпечити надання допоміжних послуг;

(e) ОСП, ОСР або ЗКМ могли отримати інформацію про ефективність роботи елементів системи передачі та об’єктів ЗКМ і ОСР за будь-яких умов та відповідно до всіх відповідних експлуатаційних положень цього Регламенту в розрізі:

(i) контрольованого застосування змін частоти або напруги з метою збору інформації про поведінку системи передачі та елементів; та

(ii) випробувань методів експлуатації в аварійному режимі та в режимі відновлення.

3. Кожен ОСП повинен забезпечити, щоб експлуатаційні випробування не ставили під загрозу операційну безпеку його системи передачі. Будь-які експлуатаційні випробування можуть бути відкладень або перервані у зв’язку з незапланованими умовами системи або з міркувань безпеки персоналу, громадськості, установки або апарату, що є об’єктом випробувань, елементів системи передачі чи об’єктів ОСР або ЗКМ.

4. У разі погіршення стану системи передачі, у якій проводять експлуатаційні випробування, оператор відповідної системи передачі має право перервати експлуатаційні випробування. Якщо проведення випробувань впливає на іншого ОСП і стан його системи також погіршився, ОСП, ЗКМ або ОСР, що проводить випробування, повинен негайно припинити експлуатаційне випробування після повідомлення відповідного ОСП.

5. Кожен ОСП повинен забезпечити, щоб результати відповідних проведених експлуатаційних випробувань разом з усіма пов’язаними аналізами були:

(a) включені у процес підготовки та сертифікації працівників, які відповідають за експлуатацію в реальному часі;

(b) використані як вхідні дані у процесі дослідження та розробки ENTSO-E; та

(c) використані для удосконалення методів експлуатації, у тому числі в аварійному режимі та в режимі відновлення.

1. Кожен ОСП або ОСР, з яким ЗКМ має точку приєднання, зберігає за собою право перевіряти відповідність ЗКМ вимогам цього Регламенту, очікуваної вхідної та вихідної потужності ЗКМ і надання ЗКМ допоміжних послуг за договором у будь-який час упродовж строку експлуатації об’єкта. Процедура таких експлуатаційних випробувань повинна бути повідомлена значному користувачу мережі оператором системи передачі або оператором системи розподілу у належний строк до початку експлуатаційних випробувань.

2. ОСП або ОСР, з яким ЗКМ має точку приєднання, повинен опублікувати перелік інформації та документів, які повинні бути надані, а також вимоги, які повинні бути виконані ЗКМ у ході експлуатаційних випробувань на відповідність. До такого переліку повинна входити принаймні така інформація:

(a) усі документи та сертифікати обладнання, які мають бути надані ЗКМ;

(b) детальні технічні дані об’єкта ЗКМ, що мають значення для експлуатації системи;

(c) вимоги до моделей для оцінювання динамічної стійкості; та

(d) дослідження, проведені ЗКМ, які демонструють очікувані результати оцінювання динамічної стійкості, якщо застосовно.

3. Якщо застосовно, кожен ОСП або ОСР повинен опублікувати інформацію про розподіл обов’язків між ЗКМ і ОСП або ОСР стосовно експлуатаційних випробувань на відповідність.

1. Упродовж 18 місяців після набуття чинності цим Регламентом кожен ОСП повинен розробити та ухвалити:

(a) програму первинної підготовки для сертифікації та програму безперервної підготовки для безперервного навчання своїх працівників, які відповідають за експлуатацію системи передачі в реальному часі;

(b) програму підготовки для своїх працівників, які відповідають за оперативне планування. Кожен ОСП повинен сприяти розробленню та ухваленню програм підготовки для працівників відповідних регіональних координаторів безпеки;

(c) програму підготовки для своїх працівників, які відповідають за балансування.