Регламент Ради (ЄС) № 1186/2009 від 16 листопада 2009 року про встановлення у Співтоваристві системи звільнень від сплати мита (кодифікована версія)

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статті 26, 37 та 308,

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (- 1),

Оскільки:

(1) До Регламенту Ради (ЄЕС) № 918/83 від 28 березня 1983 року про встановлення у Співтоваристві системи звільнень від сплати мита (- 2) неодноразово вносили істотні зміни (- 3). Для забезпечення ясності та раціональності зазначений Регламент необхідно кодифікувати.

(2) За відсутності конкретного механізму відступу, ухваленого відповідно до положень Договору, мита спільного митного тарифу застосовують до всіх товарів, що їх ввозять до Співтовариства. Те саме стосується сільськогосподарських зборів та всіх інших ввізних зборів, встановлених відповідно до спільної сільськогосподарської політики або спеціальних домовленостей, застосовних до певних товарів, отриманих у результаті перероблення сільськогосподарських продуктів.

(3) Однак за певних чітко визначених обставин, коли в силу особливих умов ввезення товарів звичайна потреба в захисті економіки відсутня, таке оподаткування стає невиправданим.

(4) За таких обставин бажано ухвалити механізми (що традиційно існували в більшості систем митних правил), які даватимуть змогу звільняти товари від застосування ввізного мита, яким їх зазвичай оподатковують.

(5) Такі механізми звільнення також можуть бути передбачені багатосторонніми міжнародними конвенціями, сторонами яких є всі або окремі держави-члени. Застосування Співтовариством таких конвенцій передбачає запровадження у Співтоваристві правил про звільнення від сплати мит, метою яких - згідно з вимогами Митного Союзу - є усунення відмінностей у меті, обсягах та умовах застосування звільнень, передбачених такими конвенціями, а також надання змоги всім зацікавленим сторонам користуватися однаковими перевагами на території Співтовариства.

(6) Деякі звільнення, що їх застосовують у державах-членах, випливають із конкретних конвенцій, укладених із третіми країнами або міжнародними організаціями. Такі конвенції, з огляду на їхню мету, стосуються лише держави-члена, яка їх підписала. Не вважається за необхідне визначати умови надання таких звільнень на рівні Співтовариства, достатньо лише дозволити відповідній державі-члену у відповідних випадках надавати такі звільнення з використанням створеної для такої мети належної процедури.

(7) Реалізація спільної сільськогосподарської політики передбачає, що за певних обставин на деякі товари можуть встановлюватися вивізні мита. Тому також необхідно визначити на рівні Співтовариства випадки, в яких може бути надано звільнення від таких мит.

(8) Для забезпечення правової ясності необхідно скласти перелік положень актів Співтовариства, що передбачають певні механізми звільнення, на які не впливає цей Регламент.

(9) Цей Регламент не перешкоджає застосуванню державами-членами ввізних або вивізних заборон чи обмежень, що є виправданими з точки зору суспільної моралі, громадського порядку або безпеки, захисту життя і здоров’я людей, тварин чи рослин, захисту національних цінностей, що мають мистецьке, історичне або археологічне значення, або захисту промислової чи комерційної власності.

(10) Стосовно звільнень, наданих у межах сум, виражених у євро, необхідно підготувати правила конвертації таких сум у національну валюту,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Цей Регламент визначає випадки, в яких через особливі обставини звільнення від сплати ввізних мит, вивізних мит і механізмів, ухвалених на підставі статті 133 Договору, надається, коли товари випускають для вільного обігу або вивозять із митної території Співтовариства.

1. Для цілей цього Регламенту:

(a) "ввізні мита" означає митні платежі та збори еквівалентного впливу, а також сільськогосподарські збори та інші ввізні збори, передбачені відповідно до спільної сільськогосподарської політики або спеціальних домовленостей, що можуть бути застосовані до певних товарів, отриманих у результаті перероблення сільськогосподарських продуктів;

(b) "вивізні мита" означає сільськогосподарські збори та інші вивізні збори, передбачені відповідно до спільної сільськогосподарської політики або спеціальних домовленостей, що можуть бути застосовані до певних товарів, отриманих у результаті перероблення сільськогосподарських продуктів;

(c) "особисте майно" означає будь-яке майно, призначене для особистого використання відповідними особами або для задоволення їхніх побутових потреб.

Зокрема, "особистим майном" є:

(i) побутові речі;

(ii) велосипеди та мотоцикли, приватні моторні транспортні засоби та причепи до них, каравани для кемпінгу, прогулянкові судна та приватні літаки.

Речі домашнього вжитку, які відповідають звичайним потребам сім’ї, домашні та їздові тварини, а також портативні інструменти прикладного або вільного мистецтва, необхідні відповідній особі для заняття своїм ремеслом або професійною діяльністю, також є "особистим майном". Особисте майно не повинне бути таким, що за своїм характером або кількістю вказує на його ввезення для комерційних цілей;

(d) "побутові речі" означає особисті речі, домашній текстиль, меблі та обладнання, призначені для особистого використання відповідними особами або для задоволення їхніх побутових потреб;

(e) "алкогольні продукти" означає продукти (пиво, вино, аперитиви на винній або спиртовій основі, бренді, лікери або спиртовмісні напої тощо), що включені до товарних позицій 2203-2208 Комбінованої номенклатури.

2. Якщо інше не передбачено в цьому Регламенті для цілей застосування розділу II, "треті країни" також включають ті частини територій держав-членів, що виключені з митної території Співтовариства на підставі Регламенту Ради (ЄЕС) № 2913/92 від 12 жовтня 1992 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (- 4).

Відповідно до статей 4-11 особисте майно, що його ввозять фізичні особи, які переміщують своє звичайне місце проживання на митну територію Співтовариства із третьої країни, ввозиться без сплати ввізних мит.

Звільнення обмежується особистим майном, яке:

(a) окрім особливих виправданих обставинами випадків, перебувало у володінні та використовувалося (у випадку неспоживчих товарів) відповідною особою за її колишнім звичайним місцем проживання протягом щонайменше шести місяців до дати, коли особа покинула своє звичайне місце проживання в третій країні відправлення;

(b) призначене для використання з тією самою метою на новому звичайному місці проживання особи.

Крім того, держави-члени можуть обумовити звільнення сплатою мит та/або податкових зборів, якими зазвичай оподатковується таке майно, в країні походження або в країні відправлення.

1. Звільнення може бути надане лише особам, звичайне місце проживання яких було розташоване за межами митної території Співтовариства протягом безперервного періоду щонайменше 12 місяців.

2. Однак компетентні органи можуть дозволяти винятки з положення параграфа 1, якщо відповідна особа мала явний намір проживати за межами митної території Співтовариства протягом безперервного періоду щонайменше 12 місяців.

Звільнення не надають для:

(a) алкогольних продуктів;

(b) тютюну та тютюнових виробів;

(c) комерційних транспортних засобів;

(d) предметів, що їх використовують у ремеслі чи професійній діяльності, окрім портативних інструментів для прикладних чи вільних мистецтв.

1. Окрім особливих випадків, звільнення надають лише щодо особистого майна, що прибуло для вільного обігу, протягом 12 місяців з дати встановлення відповідною особою свого звичайного місця проживання на митній території Співтовариства.

2. Особисте майно може бути випущене для вільного обігу кількома окремими відправленнями протягом періоду, зазначеного в параграфі 1.

1. До завершення 12 місяців з дати, коли було дозволене його ввезення для вільного обігу, особисте майно, що ввозиться без сплати мита, не може бути позичене, надане як забезпечення, здане в оренду чи передане як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Будь-яка позичка, надання як забезпечення, здача в оренду або передача до закінчення періоду, зазначеного в параграфі 1, передбачає сплату відповідних ввізних мит на відповідне майно за ставкою, застосовною на дату такої позички, надання як забезпечення, здачі в оренду або передачі, на основі типу майна та митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

1. Як відступ від параграфа 1 статті 7, звільнення може бути надане щодо особистого майна, що прибуло для вільного обігу, до того, як відповідна особа встановить своє звичайне місце проживання на митній території Співтовариства, за умови прийняття нею зобов’язання встановити там своє звичайне місце проживання протягом 6 місяців. Таке зобов’язання супроводжується гарантією, форму та розмір якої визначають компетентні органи.

2. У випадку застосування положень параграфа 1, встановлений у статті 4(a) період обчислюють із дати, коли особисте майно ввезене на митну територію Співтовариства.

1. Якщо у зв’язку з професійними зобов’язаннями відповідна особа залишає третю країну, де вона мала своє звичайне місце проживання, не встановлюючи при цьому своє звичайне місце проживання на митній території Співтовариства, хоча й має намір зрештою це зробити, компетентні органи можуть дозволити ввезення особистого майна, яке особа переміщує на зазначену територію з цією метою, без сплати мит.

2. Ввезення особистого майна, зазначеного в параграфі 1, без сплати мит дозволене відповідно до умов, викладених у статтях 3-8, за умови що:

(a) періоди, встановлені у статті 4(a) та параграфі 1 статті 7, обчислюють із дати, коли особисте майно ввезене на митну територію Співтовариства;

(b) період, зазначений у статті 8(1), обчислюють із дати, коли відповідна особа фактично встановлює своє звичайне місце проживання на митній території Співтовариства.

3. Ввезення особистого майна без сплати мит також залежить від прийняття відповідною особою зобов’язання щодо встановлення нею свого звичайного місця проживання на митній території Співтовариства протягом періоду, встановленого компетентними органами відповідно до обставин. Компетентні органи можуть вимагати, щоб таке зобов’язання супроводжувалося гарантією, форму та розмір якої визначають такі компетентні органи.

Компетентні органи можуть відступити від статті 4(a) та (b), статті 6(c) та (d) і статті 8, якщо особа переміщує своє звичайне місце проживання із третьої країни до митної території Співтовариства у зв’язку з винятковими політичними обставинами.

1. Відповідно до статей 13-16 придане та побутові речі, як нові, так і вживані, що належать особі, яка переміщує своє звичайне місце проживання із третьої країни на митну територію Співтовариства у зв’язку зі своїм одруженням, ввозяться без сплати ввізних мит.

2. Згідно з тими самими умовами подарунки, подаровані з нагоди одруження, отримані особою, яка відповідає умовам, викладеним у параграфі 1, від осіб, які мають звичайне місце проживання в третій країні, також ввозяться без сплати ввізних мит. Однак вартість кожного подарунка, що його ввозять без сплати мита, не повинна перевищувати 1000 євро.

Зазначене у статті 12 звільнення може бути надане лише особам:

(a) звичайне місце проживання яких було розташоване за межами митної території Співтовариства протягом безперервного періоду щонайменше 12 місяців. Можуть бути дозволені винятки з цього правила, якщо відповідна особа мала явний намір проживати за межами митної території Співтовариства протягом безперервного періоду щонайменше 12 місяців.

(b) які надають докази одруження.

Для алкогольних продуктів, тютюну та тютюнових виробів звільнення не надається.

1. Окрім виняткових обставин, звільнення надається лише для товарів, що прибули для вільного обігу:

(a) не раніше, ніж за 2 місяці до призначеної дати весілля (в такому випадку звільнення обумовлене наданням відповідної гарантії, форму і розмір якої визначають компетентні органи); та

(b) не пізніше, ніж через 4 місяці після дати весілля.

2. Товари, зазначені у статті 12, можуть бути випущені для вільного обігу кількома окремими відправленнями протягом періоду, зазначеного в параграфі 1 цієї статті.

1. До завершення 12 місяців з дати, коли було дозволене їхнє ввезення для вільного обігу, товари, що ввозяться без сплати мита відповідно до статті 12, не можуть бути позичені, надані як забезпечення, здані в оренду чи передані як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Будь-яка позичка, надання як забезпечення, здача в оренду або передача до закінчення періоду, зазначеного в параграфі 1, передбачає сплату відповідних ввізних мит на відповідні товари за ставкою, застосовною на дату такої позички, надання як забезпечення, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

1. Відповідно до статей 18, 19 та 20 особисте майно, набуте в порядку спадкування фізичними особами, звичайне місце проживання яких розташоване на митній території Співтовариства, ввозиться без сплати ввізних мит.

2. Для цілей параграфа 1 "особисте майно" означає все майно, згадане у статті 2(1)(c), яке є спадщиною померлого.

Звільнення не надають для:

(a) алкогольних продуктів;

(b) тютюну та тютюнових виробів;

(c) комерційних транспортних засобів;

(d) предметів, що їх використовують у ремеслі чи професійній діяльності, окрім портативних інструментів для прикладних чи вільних мистецтв, які були необхідними для виконання в ремеслі чи професійній діяльності померлого;

(e) запасів сировини та готової продукції або напівфабрикатів;

(f) сільськогосподарських тварин і запасів сільськогосподарських продуктів у кількості, що перевищує звичайні потреби сім’ї.

1. Звільнення надають лише для особистого майна, що прибуло для вільного обігу, не пізніше ніж через 2 роки з дати, коли відповідна особа отримує право на майно (остаточне прийняття спадщини).

Однак компетентні органи можуть продовжити цей період за наявності особливих підстав.

2. Особисте майно може бути ввезене кількома окремими відправленнями протягом періоду, зазначеного в параграфі 1.

Статті 17, 18 та 19 застосовують mutatis mutandis до особистого майна, набутого в порядку спадкування юридичними особами, що здійснюють неприбуткову діяльність і мають осідок на митній території Співтовариства.

1. Шкільні комплекти, приладдя та пов’язані побутові речі, що є звичайними предметами оздоблення кімнати студента і належать учням або студентам, які прибувають на митну територію Співтовариства з метою навчання, та призначені для їхнього особистого користування протягом періоду навчання, ввозяться без сплати ввізних мит.

2. Для цілей параграфа 1:

(a) "учень або студент" означає будь-яку особу, зараховану до закладу освіти для відвідування пропонованих ним курсів;

(b) "комплект" означає нижню білизну або домашній текстиль, а також одяг, як новий, так і вживаний;

(c) "шкільне приладдя" означає предмети та інструменти (у тому числі калькулятори та друкарські машинки), якими зазвичай користуються учні або студенти для цілей навчання.

Звільнення надають не рідше ніж один раз на навчальний рік.

1. Відповідно до статті 24 будь-які відправлення, що складаються з товарів незначної вартості, відправлені безпосередньо із третьої країни до одержувача у Співтоваристві, ввозяться без сплати ввізних мит.

2. Для цілей параграфа 1 "товари незначної вартості" означає товари, внутрішня вартість яких не перевищує 150 євро за відправлення.

Звільнення не застосовують до:

(a) алкогольних продуктів;

(b) парфумів і туалетних вод;

(c) тютюну та тютюнових виробів.

1. Відповідно до статей 26 та 27 товари у відправленнях, що їх відправляє із третьої країни одна приватна особа іншій приватній особі, яка проживає на митній території Співтовариства, ввозяться без сплати ввізних мит, за умови що таке ввезення має некомерційний характер.

Передбачене цим параграфом звільнення не застосовують до товарів у відправленнях, що їх відправляють з острова Гельголанд.

2. Для цілей параграфа 1 ввізні відправлення мають "некомерційний характер", якщо вони:

(a) мають нерегулярний характер;

(b) містять товари виключно для особистого користування одержувача або його сім’ї, характер або кількість яких не свідчить про жодну комерційну мету;

(c) відправляються відправником одержувачу без будь-якої плати.

1. Передбачене статтею 25(1) звільнення застосовують до відправлень вартістю до 45 євро за відправлення, включно з вартістю товарів, згаданих у статті 27.

2. Якщо загальна вартість відправлення, до складу якого входять дві або більше позиції товарів, перевищує суму, зазначену в параграфі 1, звільнення у розмірі, що не перевищує зазначену суму, надається для тих позицій, до яких таке звільнення застосували б у разі їх роздільного ввезення, тобто вартість окремої позиції не підлягає поділу.

Щодо кожного окремого відправлення передбачене статтею 25(1) звільнення обмежується кількостями товарів, що наведені нижче:

(a) тютюнові вироби:

- 50 сигарет;

- 25 сигарил (сигари вагою до 3 г кожна);

- 10 сигар;

- 50 грамів тютюну для куріння; або

- пропорційний асортимент інших таких продуктів;

(b) алкоголь та алкогольні напої:

- дистильовані напої та спиртні напої міцністю за об’ємною часткою спирту понад 22 %; спирт етиловий неденатурований міцністю за об’ємом 80 % і більше: 1 літр; або

- дистильовані напої та спиртні напої, аперитиви на винній або спиртовій основі, тафія, саке або подібні напої міцністю за об’ємною часткою спирту до 22 %; ігристі вина, лікерні вина: 1 літр або пропорційний асортимент інших таких продуктів; та

- неігристі вина: 2 літри;

(c) - парфуми: 50 грамів; або

- туалетні води: 0,25 літра.

1. Без обмеження чинних механізмів держав-членів, що стосуються промислової та торговельної політики, та відповідно до статей 29-33, засоби виробництва та інше обладнання, які належать суб’єктам господарювання, що остаточно припиняють свою діяльність у третій країні та переміщують її на митну територію Співтовариства з метою ведення там подібної діяльності, ввозяться без сплати ввізних мит.

Якщо суб’єкт господарювання, що переміщує свою діяльність, є сільськогосподарським холдингом, свійські тварини такого суб’єкта також ввозяться без сплати ввізних мит.

2. Для цілей параграфа 1 "суб’єкт господарювання" означає незалежну економічну одиницю виробництва або сфери послуг.

Звільнення обмежується засобами виробництва та іншим обладнанням, що:

(a) окрім особливих виправданих обставинами випадків, фактично використовувалися суб’єктом господарювання протягом щонайменше 12 місяців до дати, коли суб’єкт господарювання припинив діяльність у третій країні, з якої він перемістив свою діяльність;

(b) призначені для використання з тією самою метою після їх переміщення;

(c) відповідають характеру та розміру відповідного суб’єкта господарювання.

Звільнення не надається суб’єктам господарювання, переміщення яких на митну територію Співтовариства є наслідком або має на меті злиття із суб’єктом господарювання, що має осідок на митній території Співтовариства, або поглинання ним без започаткування нової діяльності.

Звільнення не надають для:

(a) транспортних засобів, які не мають характеру засобів виробництва чи сфери послуг;

(b) усіх видів запасів, призначених для споживання людиною або годування тварин;

(c) палива, запасів сировини або готової продукції чи напівфабрикатів;

(d) сільськогосподарських тварин, що перебувають у володінні дилерів.

Окрім особливих виправданих обставинами випадків, передбачене статтею 28 звільнення надається лише для засобів виробництва та іншого обладнання, що прибули для вільного обігу, до закінчення періоду тривалістю 12 місяців з дати, коли суб’єкт господарювання припинив свою діяльність у третій країні відправлення.

1. До завершення 12 місяців з дати, коли було дозволене їхнє ввезення для вільного обігу, засоби виробництва та інше обладнання, що ввозяться без сплати мита, не можуть бути позичені, надані як забезпечення, здані в оренду чи передані як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

Цей період може бути продовжений до 36 місяців щодо оренди або передачі, якщо існує ризик зловживання.

2. Будь-яка позичка, надання як забезпечення, здача в оренду або передача до закінчення періоду, зазначеного в параграфі 1, передбачає сплату відповідних ввізних мит на відповідні товари за ставкою, застосовною на дату такої позички, надання як забезпечення, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Статті 28-33 застосовують mutatis mutandis до засобів виробництва та іншого обладнання, що належать особам, які мають вільну професію, та юридичним особам, що займаються неприбутковою діяльністю, які переміщують таку діяльність із третьої країни на митну територію Співтовариства.

1. Відповідно до статей 36 та 37 продукти сільського господарства, тваринництва, бджільництва, садівництва та лісництва із земельних ділянок, розташованих у третій країні, що межує із митною територією Співтовариства, які використовують сільськогосподарські виробники, головне підприємство яких розташоване на зазначеній митній території, що межує із відповідною третьою країною, ввозяться без сплати ввізних мит.

2. Щоб скористатися положеннями параграфа 1, продукція тваринництва повинна бути отримана від тварин, які походять із Співтовариства або були випущені у вільний обіг у Співтоваристві.

Звільнення обмежується продуктами, які не піддавалися жодному обробленню, крім того, що зазвичай має місце після збирання врожаю або виробництва.

Звільнення надається лише для продуктів, що їх ввозить на митну територію Співтовариства сільськогосподарський виробник або від його імені.

Статті 35, 36 та 37 застосовують mutatis mutandis до продуктів рибальства або діяльності рибних ферм, що здійснюється в озерах або на водних шляхах на кордоні держави-члена та третьої країни рибалками Співтовариства, та продуктів мисливської діяльності, що здійснюється на таких озерах і водних шляхах мисливцями Співтовариства.

Відповідно до статті 40 насіння, добрива та продукти для оброблення ґрунту і культур, призначені для використання на ділянках, розташованих на митній території Співтовариства, що межують із третьою країною і використовуються сільськогосподарськими виробниками, головне підприємство яких розташоване у зазначеній третій країні, що межує із митною територією Співтовариства, ввозяться без сплати ввізних мит.

1. Звільнення обмежується тими кількостями насіння, добрив або інших продуктів, що необхідні для використання ділянок.

2. Звільнення надається лише для насіння, добрив або інших продуктів, що їх ввозить безпосередньо на митну територію Співтовариства сільськогосподарський виробник або від його імені.

3. Держави-члени можуть обумовити звільнення встановленням взаємного режиму.

Товари, що містяться в особистому багажі осіб, що подорожують, які прибувають із третьої країни, ввозяться без сплати ввізних мит, за умови, що таке ввезення звільнене від податку на додану вартість (ПДВ) відповідно до положень національного законодавства, ухваленого згідно з положеннями Директиви Ради 2007/74/ЄС від 20 грудня 2007 року про звільнення від податку на додану вартість та акцизного податку товарів, що їх ввозять особи, які подорожують із третіх країн (- 5).

На товари, що їх ввозять на території, перелічені в статті 6(1) Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість (- 6), поширюються ті самі положення щодо звільнення від сплати мит, що й на товари, що їх ввозять на будь-які інші частини території відповідної держави-члена.

Освітні, наукові та культурні матеріали, перелічені в додатку I, ввозяться без сплати ввізних мит, незалежно від того, хто є одержувачем і яким є цільове використання таких матеріалів.

Освітні, наукові та культурні матеріали, перелічені в додатку II, ввозяться без сплати ввізних мит, якщо вони призначені для:

(a) державних освітніх, наукових або культурних установ чи організацій; або

(b) установ чи організацій, що належать до категорій, зазначених навпроти кожної товарної позиції в колонці 3 додатку II, за умови, що вони отримали дозвіл від компетентних органів держав-членів на безмитне отримання таких позицій.

1. Відповідно до статей 45-49, наукові інструменти та обладнання, не включені до статті 43, ввозяться без сплати ввізних мит, якщо їх ввозять виключно для некомерційних цілей.

2. Передбачене параграфом 1 звільнення обмежується науковими інструментами та обладнанням, що призначені для:

(a) державних установ, які переважно займаються освітньою діяльністю або науковими дослідженнями, а також тих відділів державних установ, які переважно займаються освітньою діяльністю або науковими дослідженнями; або

(b) приватних установ, які переважно займаються освітньою діяльністю або науковими дослідженнями та мають дозвіл від компетентних органів держав-членів на отримання таких виробів без сплати мита.

Зазначене у статті 44(1) звільнення також застосовують до:

(a) запасних частин, компонентів або приладдя, спеціально призначених для наукових інструментів або обладнання, за умови, що такі запасні частини, компоненти або приладдя ввозять одночасно з такими інструментами або обладнанням або, якщо їх ввозять пізніше, що їх можна ідентифікувати як такі, що призначені для інструментів або обладнання, які:

(i) були ввезені раніше без сплати мит, за умови, що такі інструменти або обладнання продовжують мати науковий характер на момент, коли здійснюється запит на звільнення від сплати мит щодо конкретних запасних частин, компонентів або приладдя; або

(ii) підпадали би під звільнення станом на момент, коли здійснюється запит на таке звільнення щодо конкретних запасних частин, компонентів або приладдя;

(b) знаряддя, які використовуватимуть для обслуговування, перевірки, калібрування або ремонту наукових інструментів чи обладнання, за умови, що такі знаряддя ввозять одночасно з інструментами та обладнанням або, якщо їх ввозять пізніше, що їх можна ідентифікувати як такі, що призначені для інструментів або обладнання, які:

(i) були ввезені раніше без сплати мит, за умови, що такі інструменти або обладнання продовжують мати науковий характер на момент, коли здійснюється запит на звільнення від сплати мит щодо таких знарядь; або

(ii) підпадали би під звільнення станом на момент, коли здійснюється запит на таке звільнення щодо знарядь.

Для цілей статей 44 та 45:

(a) "науковий інструмент або обладнання" означає будь-який інструмент або обладнання, що - з огляду на його об’єктивні технічні характеристики та отримувані з його використанням результати - призначене переважно або виключно для наукової діяльності;

(b) "ввозяться для некомерційних цілей" застосовують до наукових інструментів або обладнання, що призначені для використання в некомерційних наукових дослідженнях або в освітніх цілях.

За необхідності та відповідно до процедури, передбаченої статтею 247a Регламенту (ЄЕС) № 2913/92, певні інструменти або обладнання можуть бути виключені з переліку тих, які можуть бути звільнені від сплати мит, якщо буде встановлено, що ввезення таких інструментів або обладнання без сплати мит завдає шкоди інтересам промисловості Співтовариства у відповідному секторі виробництва.

1. Вироби, зазначені у статті 43, а також наукові інструменти або обладнання, що їх ввозять без сплати мит згідно з умовами, встановленими статтями 45, 46 та 47, не можуть бути позичені, здані в оренду чи передані як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Якщо виріб було позичено, здано в оренду або передано установі чи організації, яка має право на звільнення відповідно до статті 43 або 44(2), звільнення продовжують застосовувати за умови, що установа чи організація використовує такий виріб, інструмент або обладнання для цілей, що дають право на таке звільнення.

В іншому випадку позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату ввізних мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

1. Установи або організації, зазначені у статтях 43 та 44, які перестають відповідати умовам звільнення або які мають намір використовувати вироби, ввезені без сплати мит, для цілей, відмінних від тих, що передбачені зазначеними статтями, повинні повідомити про це компетентні органи.

2. Стосовно виробів, що залишаються у володінні установ або організацій, які перестають відповідати умовам звільнення, підлягають сплаті відповідні ввізні мита за ставкою, застосовною на дату, коли такі умови перестають виконуватися, на основі типу виробу та його митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Стосовно виробів, які установа або організація, що користується звільненням, використовує для цілей, відмінних від тих, що передбачені статтями 43 і 44, підлягають сплаті відповідні ввізні мита, обчислені за ставкою, застосовною на дату, коли їх почали використовувати для інших цілей, на основі типу виробів і їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Статті 47, 48 і 49 застосовують mutatis mutandis до продуктів, зазначених у статті 45.

1. Обладнання, що його ввозить для некомерційних цілей науково-дослідна установа або організація, розташована поза межами Співтовариства, або від її імені, ввозиться без сплати ввізних мит.

2. Звільнення надають за умови, що обладнання:

(a) призначене для використання членами або представниками установ і організацій, зазначених у параграфі 1, або за їхньою згодою, у контексті та в межах угод про наукову співпрацю, метою яких є виконання міжнародних науково-дослідних програм у науково-дослідних установах, розташованих на території Співтовариства, та затверджене для такої мети компетентними органами держав-членів;

(b) залишається у власності фізичної або юридичної особи, яка не є резидентом Співтовариства, під час її перебування на митній території Співтовариства.

3. Для цілей цієї статті та статті 52:

(a) "обладнання" означає інструменти, обладнання, машини та їхнє приладдя, у тому числі запасні частини та знаряддя, спеціально призначені для їх обслуговування, перевірки, калібрування або ремонту, що їх використовують з метою наукових досліджень;

(b) обладнання, призначене для використання з метою наукових досліджень, які проводять із некомерційною метою, вважається "ввезеним для некомерційний цілей".

1. Обладнання, ввезене без сплати мит згідно з умовами, встановленими статтею 51, не може бути позичене, здане в оренду чи передане як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Якщо обладнання було позичене, здане в оренду або передане установі чи організації, яка має право на звільнення відповідно до статті 51, звільнення продовжують застосовувати за умови, що установа чи організація використовує таке обладнання для цілей, що дають право на таке звільнення.

В іншому випадку, без обмеження застосування статей 44 та 45, позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату ввізних мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу обладнання та його митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

3. Установи або організації, зазначені у статті 51(1), які більше не відповідають умовам звільнення або які мають намір використовувати обладнання, ввезене без сплати мит, для цілей, відмінних від тих, що передбачені зазначеною статтею, повинні повідомити про це компетентні органи.

4. Стосовно обладнання, що його використовують установи або організації, які перестають відповідати умовам звільнення, підлягають сплаті відповідні ввізні мита за ставкою, застосовною на дату, коли такі умови перестають виконуватися, на основі типу виробу та його митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Без обмеження статей 44 та 45, стосовно обладнання, яке установа або організація, що користується звільненням, використовує для цілей, відмінних від тих, що передбачені статтею 51, підлягають сплаті відповідні ввізні мита, обчислені за ставкою, застосовною на дату, коли його почали використовувати для інших цілей, на основі типу обладнання і його митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

1. Звільнення від сплати ввізних мит надають стосовно:

(a) тварин, спеціально підготовлених для використання в лабораторіях;

(b) біологічних або хімічних речовин, включених до переліку, складеного відповідно до процедури, зазначеної у статті 247 a Регламенту (ЄЕС) № 2913/92, що їх ввозять виключно для некомерційних цілей.

2. Передбачене параграфом 1 звільнення обмежується тваринами та біологічними або хімічними речовинами, що призначені для:

(a) державних установ, які переважно займаються освітньою діяльністю чи науковими дослідженнями, або тих відділів державних установ, які переважно займаються освітньою діяльністю чи науковими дослідженнями; або

(b) приватних установ, які переважно займаються освітньою діяльністю або науковими дослідженнями та мають дозвіл від компетентних органів держав-членів на отримання таких виробів без сплати мита.

3. Згаданий у параграфі 1(b) перелік може включати лише біологічні або хімічні речовини, еквіваленти яких не виробляють на митній території Співтовариства та які, з огляду на їх специфічний характер або ступінь чистоти, призначені - переважно або виключно - для наукових досліджень.

1. Відповідно до статті 55 без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) терапевтичні речовини людського походження;

(b) реагенти для визначення групи крові;

(c) реагента для типування тканин.

2. Для цілей параграфа 1:

(a) "терапевтичні речовини людського походження" означає кров людини та її похідні (цільну кров людини, висушену плазму крові людини, альбумін людини та фіксовані розчини білка плазми людини, імуноглобуліну людини та фібриногену людини);

(b) "реагенти для визначення групи крові" означає усі реагенти людського, тваринного, рослинного або іншого походження, які використовують для визначення групи крові та виявлення несумісності крові;

(c) "реагенти для типування тканин" означає усі реагенти людського, тваринного, рослинного або іншого походження, які використовують для визначення сумісності тканин людини.

Звільнення обмежується продуктами, які:

(a) призначені для установ або лабораторій, схвалених компетентними органами, для використання виключно в некомерційних медичних або наукових цілях;

(b) супроводжуються сертифікатом відповідності, виданим належним чином уповноваженим органом у третій країні відправлення;

(c) знаходяться в контейнерах зі спеціальною етикеткою, що їх ідентифікує.

Звільнення охоплює спеціальне паковання, необхідне для транспортування терапевтичних речовин людського походження або реагентів для визначення груп крові чи типування тканин, а також будь-які розчинники і супутні матеріали, необхідні для їх використання, що можуть входити до відправлення.

1. Інструменти та апарати, призначені для медичних досліджень, встановлення медичних діагнозів або лікування, безоплатно передані благодійною або філантропічною організацією чи приватною особою органам охорони здоров’я, відділенням лікарень або медичним дослідним установам, схваленим компетентними органами держав-членів для отримання таких виробів без сплати мит, або придбані такими органами охорони здоров’я, лікарнями чи медичними дослідними установами повністю за кошти благодійної чи філантропічної організації чи завдяки добровільним внескам, ввозяться без сплати ввізних мит, лише якщо встановлено, що:

(a) безоплатна передача відповідних інструментів або апаратів не приховує будь-яких комерційних намірів організації-донора; та

(b) організація-донор жодним чином не пов’язана із виробником інструментів або апаратів, щодо яких здійснюється запит на звільнення.

2. Згідно з тими самими умовами звільнення також застосовують до:

(a) запасних частин, компонентів або приладдя, спеціально призначених для зазначених у параграфі 1 інструментів або апаратів, за умови, що такі запасні частини, компоненти або приладдя ввозять одночасно з такими інструментами або апаратами або, якщо їх ввозять пізніше, що їх можна ідентифікувати як такі, що призначені для інструментів або апаратів, які були ввезені без сплати мит;

(b) знаряддя, які використовуватимуть для обслуговування, перевірки, калібрування або ремонту інструментів чи апаратів, за умови, що такі знаряддя ввозять одночасно з інструментами та апаратами або, якщо їх ввозять пізніше, що їх можна ідентифікувати як такі, що призначені для інструментів або апаратів, які були ввезені без сплати мит.

Для цілей статті 57 і, зокрема, стосовно інструментів або апаратів та зазначених у ній органів-одержувачів, статті 47, 48 та 49 застосовують mutatis mutandis.

Відправлення зі зразками референтних речовин, схвалених Всесвітньою організацією охорони здоров’я для контролю якості матеріалів, які використовують у виробництві лікарських засобів та які адресовані одержувачам, уповноваженим компетентними органами держав-членів отримувати такі відправлення без сплати мит, ввозяться без сплати ввізних мит.

Фармацевтичні продукти для використання людьми або тваринами у медичних цілях особами чи тваринами, які прибувають із третіх країн для участі в міжнародних спортивних заходах, організованих на митній території Співтовариства, ввозяться в межах, необхідних для задоволення їхніх потреб під час перебування на такій території, без сплати ввізних мит.

A. Для загальних потреб

1. Відповідно до статей 63 та 64, якщо це не призводить до зловживань або серйозних спотворень конкуренції, без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) предмети першої необхідності, що їх ввозять державні організації чи інші благодійні або філантропічні організації, схвалені компетентними органами для їх безоплатного розповсюдження серед малозабезпечених осіб;

(b) товари будь-якого виду, що їх безкоштовно надсилає особа або організація, заснована за межами митної території Співтовариства, без жодних комерційних намірів з боку відправника державним організаціям або іншим благодійним чи філантропічним організаціям, схваленим компетентними органами, які використовуватимуться для збору коштів під час періодичних благодійних заходів на користь малозабезпечених осіб;

(c) обладнання та офісні матеріали, що їх безкоштовно надсилає особа або організація, заснована за межами митної території Співтовариства, без жодних комерційних намірів з боку відправника благодійним чи філантропічним організаціям, схваленим компетентними органами, які використовуватимуться виключно для задоволення своїх операційних потреб або досягнення благодійних чи філантропічних цілей.

2. Для цілей параграфа 1(a) "предмети першої необхідності" означає товари, необхідні для задоволення негайних потреб людини, наприклад, харчові продукти, ліки, одяг і постільна білизна.

Звільнення не надають для:

(a) алкогольних продуктів;

(b) тютюну та тютюнових виробів;

(c) кави і чаю;

(d) моторних транспортних засобів, окрім машин швидкої допомоги.

Звільнення надають лише організаціям, процедури бухгалтерського обліку яких дають компетентним органам змогу здійснювати нагляд за їхніми операціями та які надають усі необхідні гарантії.

1. Організація, яка користується перевагами звільнення, не може позичати, здавати в оренду чи передавати як за винагороду, так і безкоштовно, товари та обладнання, зазначені у статті 61, для цілей, відмінних від тих, що встановлені в параграфі 1(a) та (b) зазначеної статті, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Якщо товари та обладнання були позичені, здані в оренду або передані організації, яка має право на звільнення відповідно до статей 61 та 63, звільнення продовжують застосовувати за умови, що така організація використовує відповідні товари та обладнання для цілей, що дають право на таке звільнення.

В іншому випадку позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату ввізних мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів або обладнання та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

1. Організації, зазначені у статті 61, які перестають відповідати умовам звільнення або які мають намір використовувати товари та обладнання, ввезені без сплати мит, для цілей, відмінних від тих, що передбачені зазначеною статтею, повинні повідомити про це компетентні органи.

2. Стосовно товарів та обладнання, що залишаються у володінні організацій, які перестають відповідати умовам звільнення, підлягають сплаті відповідні ввізні мита за ставкою, застосовною на дату, коли такі умови перестають виконуватися, на основі типу товарів та обладнання і їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.