Регламент Комісії (ЄС) № 2015/1222 від 24 липня 2015 року про встановлення настанов щодо розподілу пропускної спроможності та управління перевантаженнями

ОСП і ПОРЕ повинні спільно організувати оперативне управління єдиним сполученням ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків. Вони повинні регулярно зустрічатися для обговорення та ухвалення рішень з поточних операційних питань. ОСП і ПОРЕ повинні запрошувати Агентство і Комісію в якості спостерігачів на такі зустрічі та публікувати стислі протоколи зустрічей.

Агентство в тісній співпраці з ENTSO-E повинні організувати залучення стейкхолдерів у зв’язку з єдиним сполученням ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків та іншими аспектами імплементації цього Регламенту. Таке залучення повинне включати регулярні зустрічі зі стейкхолдерами з метою виявлення проблем і пропонування покращень, зокрема, пов’язаних із єдиним сполученням ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків. Воно не повинне замінювати собою консультації зі стейкхолдерами відповідно до статті 12.

1. ОСП і ПОРЕ, що відповідають за подання пропозицій щодо умов або методологій чи змін до них відповідно до цього Регламенту, повинні проводити консультації зі стейкхолдерами, включно з відповідними органами кожної держави-члена, стосовно проектів пропозицій щодо умов або методологій, якщо це прямо визначено в цьому Регламенті. Такі консультації повинні тривати не менше одного місяця.

2. Пропозиції щодо умов або методологій, подані ОСП і ПОРЕ на рівні Союзу, повинні бути опубліковані та подані для консультацій на рівні Союзу. Пропозиції, подані ОСП і ПОРЕ на регіональному рівні, повинні бути подані для консультацій принаймні на регіональному рівні. Сторони, які подають пропозиції на двосторонньому або багатосторонньому рівні, повинні провести консультації принаймні з відповідними державами-членами.

3. Суб’єкти, які відповідають за пропозицію щодо умов або методологій, повинні належним чином враховувати думки стейкхолдерів, отримані в результаті консультацій, проведених відповідно до параграфа 1, до її подання на регуляторне затвердження, якщо воно вимагається відповідно до статті 9, або до публікації в усіх інших випадках. У будь-якому випадку повинне бути розроблене та своєчасно опубліковане чітке та належне обґрунтування врахування або неврахування думок, отриманих в результаті консультацій, перед або одночасно з публікацією пропозиції щодо умов або методологій.

1. Будь-яка конфіденційна інформація, яку отримують, передають або якою обмінюються відповідно до цього Регламенту, підпадає під дію умов збереження професійної таємниці, встановлених у параграфах 2, 3 і 4.

2. Обов’язок збереження професійної таємниці застосовується до будь-яких осіб, що підпадають під дію цього Регламенту.

3. Конфіденційна інформація, отримана зазначеними в параграфі 2 особами в ході виконання своїх службових обов’язків, не може розголошуватися іншим особам або органам, без обмеження випадків, передбачених національним правом, іншими положеннями цього Регламенту або іншим відповідним законодавством Союзу.

4. Без обмеження випадків, передбачених національним правом, регуляторні органи, органи або особи, які отримують конфіденційну інформацію згідно з цим Регламентом, можуть використовувати її тільки для виконання своїх функцій відповідно до цього Регламенту.

1. Усі ОСП повинні розраховувати міжзональну пропускну спроможність принаймні для таких часових періодів:

(a) на добу наперед для ринку "на добу наперед";

(b) протягом доби для внутрішньодобового ринку.

2. Для часового періоду ринку "на добу наперед" необхідно розраховувати окремі значення міжзональної пропускної спроможності для кожного розрахункового періоду ринку "на добу наперед". Для часового періоду внутрішньодобового ринку необхідно розраховувати окремі значення міжзональної пропускної спроможності для кожного залишкового розрахункового періоду внутрішньодобового ринку.

3. Для часового періоду ринку "на добу наперед" розрахування пропускної спроможності повинне ґрунтуватися на останній доступній інформації. Оновлення інформації для часового періоду ринку "на добу наперед" повинне починатися не раніше 15:00 за ринковим часом за два дні до дня постачення.

4. Усі ОСП в кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні забезпечити перерахування міжзональної пропускної спроможності в рамках часового періоду внутрішньодобового ринку на основі останньої доступної інформації. Періодичність такого перерахування повинна визначатися з урахуванням ефективності та операційної безпеки.

1. У строк до трьох місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно розробити спільну пропозицію щодо визначення регіонів розрахування пропускної спроможності. Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

2. У пропозиції, зазначеній у параграфі 1, мають визначатися кордони торгових зон, закріплених за ОСП, які є учасниками кожного регіону розрахування пропускної спроможності. Повинні бути дотримані такі вимоги:

(a) необхідно враховувати регіони, визначені в пункті 3(2) додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009;

(b) кожен кордон торгової зони або два окремі кордони торгової зони, якщо застосовно, на яких існує перетин між двома торговими зонами, повинні бути віднесені до одного регіону розрахування пропускної спроможності;

(c) принаймні ті ОСП повинні бути призначені в усіх регіонах розрахування пропускної спроможності, які мають кордони торгових зон у таких регіонах.

3. Регіони розрахування пропускної спроможності, у яких застосовується підхід на основі потокорозподілення, повинні бути об’єднані в один регіон розрахування пропускної спроможності, якщо сукупно виконуються такі умови:

(a) їхні системи передачі безпосередньо зв’язані одна з одною;

(b) вони беруть участь у тій самій області єдиного сполученням ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків;

(c) ефективніше їх об’єднати, ніж залишити окремо. Компетентні регуляторні органи можуть вимагати від відповідних ОСП проведення спільного аналізу витрат і вигід для оцінювання ефективності об’єднання.

1. У строк до 10 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно розробити пропозицію щодо єдиної методології надання даних про генерацію та навантаження, необхідних для створення спільної моделі мережі, яка повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

Пропозиція повинна містити обґрунтування необхідності надання інформації в розрізі цілей цього Регламенту.

2. У пропозиції щодо методології надання даних про генерацію та навантаження має бути вказано, які одиниці генерації та одиниці споживання повинні надавати інформацію відповідним ОСП для цілей розрахування пропускної спроможності.

3. У пропозиції щодо методології надання даних про генерацію та навантаження має визначатися інформація, яку повинні надавати одиниці генерації та одиниці споживання. Така інформація повинна принаймні включати:

(a) інформацію стосовно їхніх технічних характеристик;

(b) інформацію стосовно доступності одиниць генерації та одиниць споживання;

(c) інформацію стосовно графіків одиниць генерації;

(d) релевантну доступну інформацію про те, як здійснюється диспетчерське управління одиницями генерації.

4. У методології повинні бути визначені кінцеві терміни надання інформації, зазначеної у параграфі 3, які застосовуються до одиниць генерації та одиниць споживання.

5. Кожен ОСП повинен використовувати інформацію, зазначену в параграфі 3, і обмінюватися нею з іншими ОСП. Інформація, зазначена в параграфі 3, повинна використовуватися виключно для цілей розрахування пропускної спроможності.

6. Не пізніше ніж через два місяці після затвердження методології надання даних про генерацію та навантаження всіма регуляторними органами ENTSO-E повинна опублікувати:

(a) перелік суб’єктів, які повинні надавати інформацію ОСП;

(b) перелік інформації, зазначеної в параграфі 3, що підлягає наданню;

(c) кінцеві терміни надання інформації.

1. У строк до 10 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно розробити пропозицію щодо методології створення спільної моделі мережі. Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

2. Методологія створення спільної моделі мережі повинна давати змогу створити спільну модель мережі. Вона повинна містити принаймні такі елементи:

(a) визначення сценаріїв відповідно до статті 18;

(b) визначення індивідуальних моделей мережі відповідно до статті 19;

(c) опис процесу об’єднання індивідуальних моделей мережі для формування спільної моделі мережі.

1. Усі ОСП повинні спільно розробити спільні сценарії для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності, зазначеного у статті 14(1)(a) і (b). Спільні сценарії повинні використовуватися для опису конкретного прогнозного стану системи передачі в розрізі генерації, навантаження та топології мережі у спільній моделі мережі.

2. Для часових періодів розрахування пропускної спроможності на добу наперед і протягом доби необхідно розробляти один сценарій для одного розрахункового періоду.

3. Для кожного сценарію всі ОСП повинні спільно розробити спільні правила визначення сальдованої позиції в кожній торговій зоні та перетоку для кожної лінії електропередачі постійного струму. Такі спільні правила повинні ґрунтуватися на найкращому прогнозі сальдованої позиції для кожної торгової зони та на найкращому прогнозі перетоків для кожної лінії електропередачі постійного струму за кожним сценарієм і повинні включати загальний баланс генерації та навантаження для системи передачі Союзу. При визначенні сценаріїв не допускається неправомірна дискримінація між внутрішніми та міжзональними обмінами відповідно до пункту 1.7 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009.

1. Для кожної торгової зони та для кожного сценарію:

(a) усі ОСП у торговій зоні повинні спільно надати єдину індивідуальну модель мережі, що відповідає статті 18(3); або

(b) кожен ОСП у торговій зоні повинен надати індивідуальну модель мережі для своєї області регулювання, включно з міждержавними перетинами, за умови, що сума сальдованих позицій в областях регулювання, включно з міждержавними перетинами, що охоплюють торгову зону, відповідає статті 18(3).

2. Кожна індивідуальна модель мережі являє собою найкращий можливий прогноз умов у системи передачі для кожного сценарію, визначеного ОСП, на момент створення індивідуальної моделі мережі.

3. Індивідуальні моделі мережі повинні охоплювати всі мережеві елементи системи передачі, які використовуються для цілей регіонального аналізу операційної безпеки для відповідного часового періоду.

4. Усі ОСП повинні, наскільки це можливо, гармонізувати спосіб створення індивідуальних моделей мережі.

5. Кожен ОСП повинен вказати всі необхідні дані в індивідуальній моделі мережі, щоб уможливити аналіз перетоків активної та реактивної потужності і напруги в усталеному режимі.

6. У відповідних випадках і за угодою між всіма ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності всі ОСП у такому регіоні розрахування пропускної спроможності повинні обмінюватися даними для цілей аналізу напруги та динамічної стійкості.

1. Для часових періодів ринку "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку у спільних методологіях розрахування пропускної спроможності повинен використовуватися підхід на основі потокорозподілення, за винятком випадків дотримання вимоги, зазначеної в параграфі 7.

2. Не пізніше ніж через 10 місяців після затвердження пропозиції щодо регіонів розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 15(1) усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні подати пропозицію щодо спільної методології координованого розрахування пропускної спроможності в межах відповідного регіону. Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12. Пропозиція щодо методології розрахування пропускної спроможності в межах регіонів відповідно до цього параграфа в регіонах розрахування пропускної спроможності, створених на основі регіонів Північно-Західної Європи (ПЗЄ) і Центрально-Східної Європи (ЦСЄ), як визначено в підпунктах (b) і (d) пункту 3.2 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009, а також у регіонах, зазначених у параграфах 3 і 4, повинна бути доповнена спільною рамкою координування та сумісності методологій на основі потокорозподілення в регіонах, що повинна бути розроблена відповідно до параграфа 5.

3. ОСП з регіону розрахування пропускної спроможності, до якого входить Італія, як визначено в підпункті (c) пункту 3.2 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009, без обмеження обов’язку в параграфі 1, може продовжити строк подання пропозиції щодо спільної методології координованого розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення для відповідного регіону відповідно до параграфа 2 до шести місяців після приєднання Швейцарії до єдиного сполучення ринків "на добу наперед". Пропозиція необов’язково повинна включати кордони торгових зон на території Італії та між Італією і Грецією.

4. Не пізніше ніж через шість місяців після залучення принаймні всіх Договірних Сторін Енергетичного Співтовариства з Південно-Східної Європи до єдиного сполучення ринків "на добу наперед", ОСП принаймні з Хорватії, Румунії, Болгарії та Греції повинні спільно подати пропозицію щодо впровадження спільної методології розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення для часових періодів ринку "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку. У пропозиції повинна бути вказана дата впровадження спільної методології розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення, але не пізніше ніж через два роки після залучення всіх Договірних Сторін Енергетичного Співтовариства з ПСЄ до єдиного сполучення ринків "на добу наперед". ОСП держав-членів, які мають кордони з іншими регіонами, необхідно заохочувати приєднуватися до ініціатив з впровадження спільної методології розрахування пропускної спроможності на основі потокорозподілення в таких регіонах.

5. Як тільки два або більше суміжних регіонів розрахування пропускної спроможності в одній синхронній області впровадять методологію розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення для часового періоду ринку "на добу наперед" або внутрішньодобового ринку, вони повинні вважатися одним регіоном для цієї мети і ОСП з такого регіону повинен, протягом шести місяців, подати пропозицію щодо застосування спільної методології розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення для часового періоду ринку "на добу наперед" або внутрішньодобового ринку. У пропозиції повинна бути вказана дата впровадження спільної методології розрахування міжрегіональної пропускної спроможності, але не пізніше ніж через 12 місяців після впровадження підходу на основі потокорозподілення в таких регіонах для методології для часового періоду ринку "на добу наперед" і 18 місяців для методології для часового періоду внутрішньодобового ринку. Строки, зазначені в цьому параграфі, можуть бути адаптовані відповідно до параграфа 6.

Методологія у двох регіонах розрахування пропускної спроможності, які ініціювали розроблення спільної методології розрахування пропускної спроможності, може бути впроваджена, перш ніж буде розроблена спільна методологія розрахування пропускної спроможності з будь-яким іншим регіоном розрахування пропускної спроможності.

6. Якщо відповідні ОСП здатні продемонструвати, що застосування спільних методологій на основі потокорозподілення відповідно до параграфів 4 і 5 усе одно не буде ефективнішим при тому самому рівні операційної безпеки, вони можуть звернутися до компетентних регуляторних органів зі спільним запитом щодо продовження строків.

7. ОСП можуть звернутися до компетентних регуляторних органів зі спільним запитом щодо застосування підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності в регіонах і торгових зонах, інших ніж ті, які зазначені в параграфах 2-4, якщо відповідні ОСП здатні довести, що застосування методології розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення все одно не буде ефективнішим порівняно з підходом на основі координованої доступної пропускної спроможності при тому самому рівні операційної безпеки у відповідному регіоні.

8. Щоб дати змогу учасникам ринку адаптуватися до будь-яких змін підходу до розрахування пропускної спроможності, відповідні ОСП повинні випробувати новий підхід паралельно з наявним підходом і залучити учасників ринку принаймні за шість місяців до реалізації пропозиції щодо змінення їхнього підходу до розрахування пропускної спроможності.

9. ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності, у якому застосовується підхід на основі потокорозподілення, повинні створити та надати інструмент, що дає змогу учасникам ринку оцінити взаємодію між торговими зонами в розрізі міжзональної пропускної спроможності та міжзональних обмінів.

1. Пропозиція щодо спільної методології розрахування пропускної спроможності для регіону розрахування пропускної спроможності, визначена відповідно до статті 20(2), повинна містити принаймні такі елементи для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності:

(a) методології розрахування вхідних даних для розрахування пропускної спроможності, які повинні включати такі параметри:

(i) методологію визначення запасу надійності відповідно до статті 22;

(ii) методології визначення меж операційної безпеки, аварійних ситуацій, що мають значення для розрахування пропускної спроможності, а також обмежень розподілу, які можуть застосовуватися відповідно до статті 23;

(iii) методологію визначення ключів зсуву генерації відповідно до статті 24;

(iv) методологію визначення коригувальних дій, які повинні враховуватися при розподілі пропускної спроможності відповідно до статті 25.

(b) детальний опис підходу до розрахування пропускної спроможності, який повинен включати так елементи:

(i) математичний опис застосованого підходу до розрахування пропускної спроможності з різними вхідними даними для розрахування пропускної спроможності;

(ii) правила недопущення неправомірної дискримінації між внутрішніми та міжзональними обмінами, щоб забезпечити дотримання пункту 1.7 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009;

(iii) правила врахування, у відповідних випадках, попередньо розподіленої міжзональної пропускної спроможності;

(iv) правила коригування перетоків потужності на критичних елементах мережі або міжзональної пропускної спроможності у зв’язку з коригувальними діями відповідно до статті 25;

(v) для підходу на основі потокорозподілення: математичний опис розрахування коефіцієнтів розподілу потужності передачі та розрахування доступних запасів критичних елементів мережі;

(vi) для підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності: правила розрахування міжзональної пропускної спроможності, у тому числі правила ефективного розподілу пропускної спроможності критичних елементів мережі для перетоків потужності між кордонами різних торгових зон;

(vii) якщо на перетоки потужності на критичних елементах мережі впливають міжзональні обміни потужністю в різних регіонах розрахування пропускної спроможності, правила ефективного розподілу пропускної спроможності критичних елементів мережі для перетоків потужності між різними регіонами розрахування пропускної спроможності для приймання таких перетоків.

(c) методологію визначення міжзональної пропускної спроможності відповідно до статті 26.

2. Для часового періоду розрахування пропускної спроможності протягом доби в методології розрахування пропускної спроможності також повинна вказуватися періодичність переоцінювання пропускної спроможності відповідно до статті 14(4) із зазначенням причин вибору такої періодичності.

3. Методологія розрахування пропускної спроможності повинна містити резервну процедуру на випадок, коли початковий розподіл пропускної спроможності не приносить результатів.

4. Усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні, наскільки це можливо, використовувати гармонізовані вхідні дані для розрахування пропускної спроможності. До 31 грудня 2020 року всі регіони повинні почати використовувати гармонізовану методологію розрахування пропускної спроможності, що, зокрема, повинна включати гармонізовану методологію розрахування пропускної спроможності для підходу на основі потокорозподілення та для підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності. Гармонізація методології розрахування пропускної спроможності підлягає оцінюванню ефективності в розрізі гармонізації методологій на основі потокорозподілення та методологій на основі координованої доступної пропускної спроможності, які забезпечують однаковий рівень операційної безпеки. Усі ОСП повинні подати результати оцінювання разом із пропозицією щодо переходу на гармонізовану методологію розрахування пропускної спроможності всім регуляторним органам протягом 12 місяців після впровадження принаймні двома регіонами розрахування пропускної спроможності спільної методології розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 20(5).

1. Пропозиція щодо спільної методології розрахування пропускної спроможності повинна містити методологію визначення запасу надійності. Методологія визначення запасу надійності повинна складатися з двох етапів. По-перше, відповідні ОСП повинні оцінити розподіл ймовірностей відхилень між очікуваними перетоками потужності на момент розрахування пропускної спроможності та реалізованими перетоками потужності в реальному часі. По-друге, запас надійності повинен розраховуватися шляхом отримання значення з розподілу ймовірностей.

2. У методології визначення запасу надійності повинні бути визначені принципи розрахування розподілу ймовірностей відхилень між очікуваними перетоками потужності на момент розрахування пропускної спроможності та реалізованими перетоками потужності в реальному часі, а також невизначеність, яку необхідно враховувати в ході розрахування. Щоб визначити таку невизначеність, у методології, зокрема, повинні враховуватися:

(a) ненавмисні відхилення фізичних перетоків електроенергії в межах розрахункового періоду, спричинені коригуванням перетоків електроенергії у межах областей регулювання і між ними для підтримання постійної частоти;

(b) невизначеність, яка може вплинути на розрахування пропускної спроможності та яка може мати місце між часовим періодом розрахування пропускної спроможності та реальним часом, для розрахункового періоду, що розглядається.

3. У методології визначення запасу надійності ОСП також можуть визначити спільні гармонізовані принципи отримання значення запасу надійності з розподілу ймовірностей.

4. На основі методології, ухваленої згідно з параграфом 1, ОСП повинні визначити запас надійності з дотриманням меж операційної безпеки та з урахуванням невизначеності між часовим періодом розрахування пропускної спроможності та реальним часом, а також коригувальних дій, доступних після розподілу пропускної спроможності.

5. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності відповідні ОСП повинні визначити запас надійності для критичних елементів мережі, якщо застосовується підхід на основі потокорозподілення, і для міжзональної пропускної спроможності, якщо застосовується підхід на основі координованої доступної пропускної спроможності.

1. Кожен ОСП повинен дотримуватися меж операційної безпеки та аварійних ситуацій, що використовуються для аналізу операційної безпеки.

2. Якщо межі операційної безпеки та аварійні ситуації, що використовуються для розрахування пропускної спроможності, відрізняються від тих, що використовуються для аналізу операційної безпеки, ОСП повинні описати у пропозиції щодо спільної методології розрахування пропускної спроможності конкретний метод і критерії, які вони використали для визначення меж операційної безпеки та аварійних ситуацій, що використовуються для розрахування пропускної спроможності.

3. Якщо ОСП застосовують обмеження розподілу, вони можуть бути визначені лише з використанням:

(a) обмежень, які необхідні для підтримання системи передачі в межах операційної безпеки і які не можуть бути ефективно перетворені на максимальні перетоки на критичних елементах мережі; або

(b) обмежень, спрямованих на збільшення економічного надлишку єдиного сполучення ринків "на добу наперед" або внутрішньодобових ринків.

1. Пропозиція щодо спільної методології розрахування пропускної спроможності повинна містити методологію визначення спільного ключа зсуву генерації для кожної торгової зони та сценарію, розробленого відповідно до статті 18.

2. Ключі зсуву генерації являють собою найкращий прогноз відношення зміни сальдованої позиції торгової зони до конкретної зміни генерації або навантаження у спільній моделі мережі. Такий прогноз повинен, зокрема, враховувати інформацію з методології надання даних про генерацію та навантаження.

1. Кожен ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинен самостійно визначити доступні коригувальні дії, які повинні враховуватися при розрахуванні пропускної спроможності, щоб досягти цілей цього Регламенту.

2. Кожен ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинен координувати з іншими ОСП у такому регіоні використання коригувальних дій, які повинні враховуватися при розрахуванні пропускної спроможності, а також їх фактичне застосування під час експлуатації в реальному часі.

3. Щоб уможливити врахування коригувальних дій при розрахуванні пропускної спроможності, усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні узгодити використання коригувальних дій, що вимагають здійснення дій більш ніж одним ОСП.

4. Кожен ОСП повинен забезпечити врахування коригувальних дій при розрахуванні пропускної спроможності за умови, що доступних коригувальних дій, які залишаються після розрахування, разом із запасом надійності, зазначеним у статті 22, достатньо для забезпечення операційної безпеки.

5. Кожен ОСП повинен враховувати коригувальні дії без витрат при розрахуванні пропускної спроможності.

6. Кожен ОСП повинен забезпечити, щоб коригувальні дії, які повинні бути враховані при розрахуванні пропускної спроможності, були однаковими для всіх часових періодів розрахування пропускної спроможності, враховуючи їх технічну доступність для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності.

1. Кожен ОСП валідує та має право коригувати значення міжзональної пропускної спроможності, що стосується кордонів торгової зони ОСП або критичних елементів мережі, яке надане суб’єктами, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, відповідно до статей 27-31.

2. У разі застосування підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності всі ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності повинні включити до методології розрахування пропускної спроможності, зазначеної у статті 21, правило розподілу коригувань міжзональної пропускної спроможності між різними кордонами торгових зон.

3. Кожен ОСП може зменшити міжзональну пропускну спроможність у ході валідації міжзональної пропускної спроможності, зазначеної в параграфі 1, з міркувань операційної безпеки.

4. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен координувати свої дії із сусідніми суб’єктами, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, під час розрахування та валідації пропускної спроможності.

5. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен кожні три місяці звітувати про всі зменшення, застосовані під час валідації міжзональної пропускної спроможності відповідно до параграфа 3, перед усіма регуляторними органами в регіоні розрахування пропускної спроможності. У такому звіті мають бути вказані місце та обсяг будь-якого зменшення міжзональної пропускної спроможності, а також причини зменшення.

6. Усі регуляторні органи в регіоні розрахування пропускної спроможності повинні вирішити, чи слід публікувати весь звіт, зазначений у параграфі 5, або його частину.

1. Не пізніше ніж через шість місяців після ухвалення рішення щодо методології надання даних про генерацію та навантаження, зазначеної у статті 16, і методології створення спільної моделі мережі, зазначеної у статті 17, усі ОСП повинні організувати процес об’єднання індивідуальних моделей мережі.

2. Не пізніше ніж через чотири місяці після ухвалення рішень щодо методологій розрахування пропускної спроможності, зазначених у статтях 20 і 21, усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні спільно створити суб’єктів, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, і встановити правила, що регулюють їх діяльність.

3. Усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності кожного другого року повинні аналізувати якість даних, поданих у процесі розрахування пропускної спроможності, у рамках дворічного звіту про розрахування та розподіл пропускної спроможності, підготовленого відповідно до статті 31.

4. Використовуючи останню доступну інформацію, усі ОСП повинні регулярно, принаймні раз на рік, переглядати та оновлювати:

(a) межі операційної безпеки, аварійні ситуації та обмеження розподілу, що використовуються для розрахування пропускної спроможності;

(b) розподіл ймовірностей відхилень між очікуваними перетоками потужності на момент розрахування пропускної спроможності та реалізованими перетоками потужності в реальному часі, що використовуються для розрахування запасів надійності;

(c) коригувальні дії, що враховуються при розрахуванні пропускної спроможності;

(d) застосування методологій визначення ключів зсуву генерації, критичних елементів мережі та аварійних ситуацій, зазначених у статтях 22-24.

1. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності, зазначеного у статті 14(1), кожен виробник або одиниця споживання, зазначені у статті 16, повинні надати дані, визначені у методології надання даних про генерацію та навантаження, ОСП, що відповідає за відповідну область регулювання, у визначені строки.

2. Кожен виробник або одиниця споживання, що надає інформацію відповідно до статті 16(3), повинні надавати набір якомога надійніших оцінок.

3. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності кожен ОСП повинен розробити індивідуальну модель мережі для кожного сценарію відповідно до статті 19 з метою об’єднання індивідуальних моделей мережі у спільну модель мережі.

4. Кожен ОСП повинен надати ОСП, відповідальним за об’єднання індивідуальних моделей мережі у спільну модель мережі, набір якомога надійніших оцінок для кожної індивідуальної моделі мережі.

5. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності повинна бути створена єдина спільна модель мережі на рівні Союзу для кожного сценарію, як визначено у статті 18, шляхом об’єднання вхідних даних, отриманих від усіх ОСП, які застосовують процес розрахування пропускної спроможності, як визначено у параграфі 3 цієї статті.

1. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності кожен ОСП повинен надати суб’єктам, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, і всім іншим ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності такі дані: межі операційної безпеки, ключі зсуву генерації, коригувальні дії, запаси надійності, обмеження розподілу та значення попередньо розподіленої міжзональної пропускної спроможності.

2. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен провести аналіз операційної безпеки із застосуванням меж операційної безпеки шляхом використання спільної моделі мережі, створеної для кожного сценарію відповідно до статті 28(5).

3. У ході розрахування міжзональної пропускної спроможності кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен:

(a) використовувати ключі зсуву генерації для розрахування впливу змін сальдованих позицій торгових зон і перетоків на лініях електропередачі постійного струму;

(b) ігнорувати критичні елементи мережі, які не зазнають значного впливу, спричиненого змінами сальдованих позицій торгових зон, відповідно до методології, визначеної у статті 21; та

(c) забезпечити, щоб усі набори сальдованих позицій торгових зон і перетоків на лініях електропередачі постійного струму, які не перевищують обсяг міжзональної пропускної спроможності, відповідали запасам надійності та межам операційної безпеки відповідно до статті 21(1)(a)(i) та (ii), а також враховувати попередньо розподілену міжзональну пропускну спроможність відповідно до статті 21(1)(b)(iii).

4. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен оптимізувати міжзональну пропускну спроможність, використовуючи доступні коригувальні дії, враховані при розрахуванні пропускної спроможності відповідно до статті 21(1)(a)(iv).

5. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен застосовувати правила розподілу, встановлені відповідно до статті 21(1)(b)(vi).

6. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен дотримуватися математичного опису застосованого підходу до розрахування пропускної спроможності, встановленого відповідно до статті 21(1)(b)(i).

7. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, який застосовує підхід на основі потокорозподілення, повинен:

(a) використовувати дані про межі операційної безпеки для розрахування максимальних перетоків на критичних елементах мережі;

(b) використовувати спільну модель мережі, ключі зсуву генерації та аварійні ситуації для розрахування коефіцієнтів розподілу потужності передачі;

(c) використовувати коефіцієнти розподілу потужності передачі для розрахування перетоків, що виникають в результаті попереднього розподілу міжзональної пропускної спроможності в регіоні розрахування пропускної спроможності;

(d) розраховувати перетоки на критичних елементах мережі для кожного сценарію (з урахуванням аварійних ситуацій) і коригувати їх на основі припущення про відсутність міжзональних обмінів потужністю в регіоні розрахування пропускної спроможності, застосовуючи правила недопущення неправомірної дискримінації між внутрішніми та міжзональними обмінами потужністю відповідно до статті 21(1)(b)(ii);

(e) розраховувати доступні запаси на критичних елементах мережі з урахуванням аварійних ситуацій, які повинні дорівнювати максимальним перетокам, зменшеним на кориговані перетоки, зазначені в пункті (d), запаси надійності та перетоки, що виникли в результаті попереднього розподілу пропускної спроможності;

(f) коригувати доступні запаси на критичних елементах мережі або коефіцієнти розподілу потужності передачі з використанням доступних коригувальних дій, які повинні враховуватися при розподілі пропускної спроможності відповідно до статті 25.

8. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, який застосовує підхід на основі координованої доступної пропускної спроможності, повинен:

(a) використовувати спільну модель мережі, ключі зсуву генерації та аварійні ситуації для розрахування максимального обміну потужністю на кордонах торгових зон, що повинен дорівнювати максимальному розрахунковому обміну між двома торговими зонами на будь-якому боці торгової зони з дотриманням меж операційної безпеки;

(b) коригувати максимальний обмін потужністю з використанням коригувальних дій, врахованих про розрахуванні пропускної спроможності відповідно до статті 25;

(c) коригувати максимальний обмін потужністю, застосовуючи правила недопущення неправомірної дискримінації між внутрішніми та міжзональними обмінами відповідно до статті 21(1)(b)(ii);

(d) застосовувати правила, визначені відповідно до статті 21(1)(b)(vi), для ефективного розподілу пропускної спроможності критичних елементів мережі для перетоків потужності між кордонами різних торгових зон;

(e) розраховувати міжзональну пропускну спроможність, яка повинна дорівнювати максимальному обміну потужністю, скоригованому на запас надійності та попередньо розподілену пропускну спроможність.

9. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен співпрацювати із сусідніми суб’єктами, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності. Сусідні ОСП повинні забезпечити таку співпраця шляхом обміну та підтвердження інформації про взаємозалежність із відповідними суб’єктами, що здійснюють координоване регіональне розрахування пропускної спроможності, для цілей розрахування та валідації пропускної спроможності. Сусідні ОСП повинні надавати інформацію про взаємозалежність суб’єктам, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, до розрахування пропускної спроможності. Дворічний звіт, підготовлений відповідно до статті 31, у відповідних випадках, повинен містити оцінку точності такої інформації та коригувальні заходи.

10. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен встановити:

(a) параметри на основі потокорозподілення для кожної торгової зони в межах регіону розрахування пропускної спроможності в разі застосування підходу на основі потокорозподілення; або

(b) значення міжзональної пропускної спроможності для кожної торгової зони в межах регіону розрахування пропускної спроможності в разі застосування підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності.

11. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен подати значення міжзональної пропускної спроможності ОСП у своєму регіоні розрахування пропускної спроможності для валідації відповідно до статті 21(1)(c).

1. Кожен ОСП повинен валідувати результати регіонального розрахування пропускної спроможності на кордонах його торгової зони або критичних елементах мережі відповідно до статті 26.

2. Кожен ОСП повинен надіслати валідоване значення пропускної спроможності та обмеження розподілу відповідним суб’єктам, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, а також іншим ОСП у відповідних регіонах розрахування пропускної спроможності.

3. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен надати валідовані значення міжзональної пропускної спроможності та обмеження розподілу для цілей розподілу пропускної спроможності відповідно до статей 46 та 58.

1. У строк до двох років після набуття чинності цим Регламентом ENTSO-E повинна підготувати звіт про розрахування та розподіл пропускної спроможності та подати його до Агентства.

2. На вимогу Агентства кожного другого року потому ENTSO-E повинна готувати звіт про розрахування та розподіл пропускної спроможності та подавати його до Агентства.

3. Для кожної торгової зони, кордону торгової зони та регіону розрахування пропускної спроможності звіт про розрахування та розподіл пропускної спроможності повинен містити принаймні:

(a) використаний підхід до розрахування пропускної спроможності;

(b) статистичні показники щодо запасів надійності;

(c) статистичні показники міжзональної пропускної спроможності, включно з обмеженнями розподілу, у відповідних випадках, для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності;

(d) показники якості інформації, використаної для розрахування пропускної спроможності;

(e) у відповідних випадках, пропоновані заходи для вдосконалення розрахування пропускної спроможності;

(f) для регіонів, у яких застосовується підхід на основі координованої доступної пропускної спроможності, аналіз того, чи досі виконуються умови, визначені у статті 20(7);

(g) показники для оцінювання та моніторингу, у віддаленому періоді, ефективності єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків, у тому числі об’єднання регіонів розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 15(3), у відповідних випадках;

(h) рекомендації для подальшого розвитку єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків, включно з подальшою гармонізацією методологій, процесів і механізмів управління.

4. Після консультацій з Агентством усі ОСП повинні спільно погодити статистичні показники та показники якості для звіту. Агентство може вимагати змінення таких показників до їх погодження ОСП або протягом періоду їх застосування.

5. Агентство повинне вирішити, чи слід публікувати весь дворічний звіт або його частину.

1. Перегляд наявної конфігурації торгової зони може бути ініційований:

(a) Агентством відповідно до статті 34(7);

(b) кількома регуляторними органами за рекомендацією Агентства відповідно до статті 34;

(c) ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності разом з відповідними ОСП, області регулювання яких, включно з міждержавними перетинами, розташовані в географічному районі, у якому повинна бути оцінена конфігурація торгової зони відповідно до параграфа 2(a);

(d) одним регуляторним органом або ОСП за умови затвердження відповідним компетентним регуляторним органом - для торгових зон у межах області регулювання ОСП, якщо конфігурація торгової зони має незначний вплив на області регулювання сусідніх ОСП, включно з міждержавними перетинами, і перегляд конфігурації торгової зони необхідний для підвищення ефективності або підтримання операційної безпеки;

(e) державами-членами в регіоні розрахування пропускної спроможності.

2. Якщо перегляд був ініційований згідно з параграфом 1(a), (b), (c) або (e), суб’єкт, що ініціював перегляд, повинен визначити:

(a) географічний район, у якому має бути оцінена конфігурація торгової зони та сусідні географічні райони, вплив на які необхідно врахувати;

(b) ОСП, що беруть участь;

(c) регуляторні органи, що беруть участь.

3. Якщо перегляд був ініційований згідно з параграфом 1(d), застосовуються такі умови:

(a) географічний район, у якому оцінюють конфігурацію торгової зони, повинен обмежуватися областю регулювання відповідного ОСП, включно з міждержавними перетинами;

(b) єдиним ОСП, що бере участь у перегляді, повинен бути ОСП відповідної області регулювання;

(c) єдиним регуляторним органом, що бере участь у перегляді, повинен бути компетентний регуляторний орган;

(d) відповідний ОСП і регуляторний орган, відповідно, повинні надіслати сусіднім ОСП і регуляторним органам узгоджене попереднє повідомлення про ініціювання перегляду із зазначенням причин; або

(e) необхідно визначити умови перегляду та опублікувати результати перегляду і пропозицію для відповідних регуляторних органів.

4. Процес перегляду складається з двох етапів.

(a) На першому етапі ОСП, що беруть участь у перегляді конфігурації торгової зони, повинні розробити методологію та припущення, які будуть використовуватися у процесі перегляду, і запропонувати альтернативні конфігурації торгової зони для оцінювання.

Пропозиція щодо методології, припущень і альтернативної конфігурації торгової зони повинна бути подана регуляторним органам, що беруть участь, які можуть вимагати внесення координованих змін протягом трьох місяців.

(b) На другому етапі ОСП, що беруть участь у перегляді конфігурації торгової зони, повинні:

(i) оцінити та порівняти поточну конфігурацію торгової зони з кожною альтернативною конфігурацією торгової зони, використовуючи критерії, визначені у статті 33;

(ii) провести консультацію відповідно до статті 12 і семінар стосовно порівняння пропозицій щодо альтернативних конфігурацій торгової зони з поточною конфігурацією торгової зони, включно з графіком реалізації, крім випадків, коли конфігурація торгової зони має незначний вплив на області регулювання сусідніх ОСП;

(iii) подати спільну пропозицію щодо збереження або змінення конфігурації торгової зони державам-членам і регуляторним органам, що беруть участь, протягом 15 місяців з дати ухвалення рішення про ініціювання перегляду.

(c) Після отримання спільної пропозиції щодо збереження або змінення конфігурації торгової зони відповідно до пункту (iii), держави-члени, що беруть участь, або, якщо це передбачено державами-членами, регуляторні органи повинні упродовж шести місяців досягти згоди стосовно пропозиції щодо збереження або змінення конфігурації торгової зони.

5. ПОРЕ або учасники ринку повинні, якщо цього вимагають ОСП, надати ОСП, що беруть участь у перегляді торгової зони, інформацію, щоб дати їм змогу оцінити конфігурації торгової зони. ОСП, що беруть участь, можуть обмінюватися такою інформацією виключно з метою оцінювання конфігурацій торгової зони.

6. Ініціатива проведення перегляду конфігурації торгової зони та його результати повинні бути опубліковані ENTSO-E або, якщо перегляд був ініційований відповідно до параграфа 1(d), ОСП. що бере участь.

1. Якщо перегляд конфігурації торгової зони здійснюється відповідно до статті 32, необхідно розглянути принаймні такі критерії:

(a) щодо безпеки мережі:

(i) здатність конфігурацій торгової зони забезпечити операційну безпеку та безпеку постачання;

(ii) рівень невизначеності, пов’язаної з розрахуванням міжзональної пропускної спроможності.

(b) щодо загальної ефективності ринку:

(i) будь-яке підвищення або зниження економічної ефективності у зв’язку зі зміною конфігурації;

(ii) ефективність ринку, у тому числі принаймні витрати на забезпечення гарантованості пропускної спроможності, ліквідність ринку, ринкову концентрацію та ринкову владу, сприяння ефективній конкуренції, цінові сигнали для будівництва інфраструктури, точність і надійність цінових сигналів;

(iii) витрати учасників ринку, ПОРЕ і ОСП на торговельні операції та перехід, у тому числі витрати, пов’язані зі зміненням наявних договірних зобов’язань;

(iv) витрати на будівництво нової інфраструктури для зменшення наявного перевантаження;

(v) необхідність забезпечення досяжності результатів роботи ринку, не вдаючись до широкого застосування економічно неефективних коригувальних дій;

(vi) будь-які негативні наслідки внутрішніх торговельних операцій для інших торгових зон для забезпечення відповідності з пунктом 1.7 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009;

(vii) вплив на функціонування та ефективність механізмів балансування та процесів розрахунків за небаланс;

(c) щодо стабільності та стійкості торгових зон:

(i) потребу в тому, щоб торгові зони залишалися достатньо стабільними та стійкими в часі;

(ii) потребу в узгодженості торгових зон для всіх часових періодів розрахування пропускної спроможності;

(iii) потребу в тому, щоб кожна одиниця генерації та одиниця споживання належали тільки до однієї торгової зони для кожного розрахункового періоду;

(iv) розташування та частоту перевантаження, якщо структурне перевантаження впливає на визначення кордонів торгових зон, враховуючи будь-які майбутні інвестиції, що можуть знизити наявне перевантаження.

2. Перегляд торгової зони відповідно достатті 32 повинен включати сценарії, які враховують ступінь ймовірного розвитку інфраструктури за 10 років починаючи з наступного року за роком, у якому було ухвалене рішення про ініціювання перегляду.

1. Агентство повинне оцінювати ефективність поточної конфігурації торгової зони кожні три роки.