Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/2031 від 26 жовтня 2016 року про захисні заходи проти шкідливих організмів рослин, про внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 228/2013, (ЄС) № 652/2014 і (ЄС) № 1143/2014 та про скасування директив Ради 69/464/ЄЕС, 74/647/ЄЕС, 93/85/ЄЕС, 98/57/ЄС, 2000/29/ЄС, 2006/91/ЄС і 2007/33/ЄС

(e) статтю 18 щодо утворення демаркованих територій;

(f) статтю 19 щодо обстежень демаркованих територій і їх змін та зняття обмежень;

(g) статтю 22 щодо обстежень на виявлення карантинних у Союзі шкідливих організмів і шкідливих організмів, попередньо кваліфікованих як карантинні у Союзі шкідливі організми;

(h) статтю 24 щодо обстежень пріоритетних шкідливих організмів - що стосується кількості візуальних перевірок, зразків і тестів для певних пріоритетних шкідливих організмів;

(i) статтю 25 щодо плану реагування на появу пріоритетних шкідливих організмів;

(j) статтю 26 стосовно імітаційного навчання щодо пріоритетних шкідливих організмів;

(k) статтю 27 стосовно планів дій щодо пріоритетних шкідливих організмів.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 107(2).

2. Як відступ від статті 17, якщо, на основі обстежень, зазначених у статті 19, або інших фактичних доказів, буде зроблено висновок, що викорінення відповідного карантинного в Союзі шкідливого організму на демаркованій території не є можливим, Комісія ухвалює імплементаційні акти, зазначені у параграфі 1 цієї статті, що встановлюють заходи з метою ізоляції.

З метою досягнення такого висновку, Комісія невідкладно вчиняє необхідні дії на підставі подання відповідних фактичних доказів відповідною державою-членом або будь-яким іншим джерелом.

3. Якщо Комісія дійде висновку про необхідність вжиття запобіжних заходів на територіях поза межами демаркованих територій, щоб захистити частину території Союзу, на якій карантинний у Союзі шкідливий організм не присутній, вона може ухвалити імплементаційні акти, зазначені в параграфі 1, у яких такі заходи будуть встановлені.

4. Вжиття заходів, зазначених у параграфах 1, 2 і 3, повинно відбуватися відповідно до додатка II, причому з урахуванням конкретних ризиків, що їх становлять відповідні карантинні в Союзі шкідливі організми, конкретних екокліматичних умов і ризиків, що стосуються відповідних держав-членів, та потреби реалізовувати необхідні заходи з пом’якшення ризиків на рівні Союзу гармонізованим чином.

5. Допоки Комісія не ухвалить захід, держава-член може продовжувати будь-які заходи, яких вона вживає.

6. У разі виникнення обставин невідкладної необхідності, щоб вирішити серйозний ризик, зумовлений шкідливим організмом, Комісія ухвалює імплементаційні акти з невідкладним застосуванням згідно з процедурою, зазначеною у статті 107(3). Ухвалення таких актів повинно відбуватися відповідно до додатка II, причому з урахуванням конкретних ризиків, що їх становлять відповідні карантинні в Союзі шкідливі організми, певних екокліматичних умов і ризиків, що стосуються відповідних держав-членів, та потреби реалізовувати необхідні заходи з пом’якшення ризиків на рівні Союзу гармонізованим чином.

7. Держави-члени сповіщають через електронну систему сповіщення, зазначену в статті 103, Комісію та інші держави-члени про будь-які випадки невиконання інструментів, ухвалених на підставі цієї статті, що створюють ризик поширення карантинних у Союзі шкідливих організмів.

1. У разі офіційного підтвердження присутності шкідливого організму, не включеного в перелік карантинних у Союзі шкідливих організмів, на території держави-члена, та якщо держава-член вважає, що такий шкідливий організм може відповідати умовам для внесення в перелік карантинних у Союзі шкідливих організмів, вона негайно оцінює, чи відповідає шкідливий організм критеріям, викладеним у підсекції 1 секції 3 додатка 1. Якщо вона дійде висновку, що відсутня відповідність таким критеріям, вона негайно вживає заходів з викорінення згідно з додатком II. Застосовуються статті 17-20.

Якщо на основі обстежень, зазначених у статті 19, або інших фактичних доказів буде зроблено висновок, що викорінення шкідливого організму на демаркованій території не є можливим, стаття 28(2) застосовується mutatis mutandis.

Якщо присутність шкідливого організму, що відповідає критеріям, зазначеним у першому підпараграфі, у вантажі рослин, рослинних продуктів або інших предметів, введених на територію Союзу або переміщуваних у її межах, офіційно підтверджена, така держава-член вживає необхідних заходів, щоб запобігти проникненню такого шкідливого організму на територію Союзу та його осадженню і поширенню на ній.

Якщо держава-член підозрює присутність на своїй території шкідливого організму, що відповідає критеріям, зазначеним у першому підпараграфі, стаття 10 застосовується mutatis mutandis.

На етапі, коли очікується підтвердження присутності такого шкідливого організму, держава-член, у відповідних випадках, вживає фітосанітарних заходів, щоб пом’якшити ризик його поширення.

2. Після вжиття заходів, зазначених у параграфі 1, держава-член оцінює, чи відповідає відповідний шкідливий організм критеріям для карантинних шкідливих організмів, встановленим у секції 1 додатка I.

3. Відповідна держава-член сповіщає Комісію та інші держави-члени про присутність шкідливого організму, зазначеного в параграфі 1. Вона також інформує Комісію та інші держави-члени про оцінювання, зазначене у згаданому параграфі, вжиті заходи і фактичні докази на обґрунтування доцільності таких заходів.

Вона повинна сповістити Комісію про результати оцінювання, зазначеного у параграфі 2, протягом двох років від дати офіційного підтвердження присутності такого шкідливого організму.

Сповіщення про присутність такого шкідливого організму повинне бути здійснене через електронну систему сповіщення, зазначену у статті 103.

1. Якщо Комісія отримує сповіщення, зазначене у першому підпараграфі статті 29(3), або має інші фактичні докази щодо присутності на території Союзу або безпосередньої загрози проникнення на таку територію чи поширення в її межах шкідливого організму, не внесеного в перелік карантинних у Союзі шкідливих організмів, і вона вважає, що такий шкідливий організм може відповідати умовам внесення в такий перелік, вона негайно оцінює, чи відповідає у зв’язку з територією Союзу такий шкідливий організм критеріям, встановленим у підсекції 2 секції 3 додатка 1.

Якщо Комісія дійде висновку про відповідність таким критеріям, вона негайно за допомогою імплементаційних актів ухвалює на обмежений час заходи щодо ризиків, які становить такий шкідливий організм. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 107(2).

Такі заходи повинні, у відповідних випадках, імплементувати спеціально для кожного відповідного шкідливого організму одне або декілька з положень, зазначених у пунктах (a)-(g) першого підпараграфа статті 28(1).

2. Після ухвалення заходів, зазначених у параграфі 1, Комісія оцінює, чи відповідає у зв’язку з територією Союзу відповідний шкідливий організм критеріям для карантинних шкідливих організмів, наведених у секції 1 додатка I.

3. Якщо на основі обстежень, зазначених у статтях 19 і 22, або інших фактичних доказів буде зроблено висновок, що викорінення відповідного шкідливого організму на демаркованій території не є можливим, в імплементаційних актах, зазначених у другому підпараграфі параграфа 1 цієї статті, можуть бути встановлені заходи з метою ізоляції.

4. Якщо буде зроблено висновок, що необхідними є запобіжні заходи на територіях поза межами демаркованих територій, щоб захистити частину території Союзу, на якій карантинний шкідливий організм Союзу не присутній, такі заходи можуть бути встановлені в імплементаційних актах, зазначених у параграфі 1.

5. Ухвалення заходів, зазначених у параграфах 1, 3 і 4, повинно відбуватися відповідно до додатка II, причому з урахуванням конкретних ризиків, що їх становлять відповідні шкідливі організми, та потреби реалізовувати необхідні заходи з пом’якшення ризиків на рівні Союзу гармонізованим чином.

6. Допоки Комісія не ухвалить заходи, відповідна держава-член може продовжувати заходи, які вона вживає на підставі статті 29.

7. У разі виникнення обставин невідкладної необхідності, щоб вирішити серйозний ризик, зумовлений шкідливим організмом, Комісія ухвалює імплементаційні акти з невідкладним застосуванням згідно з процедурою, зазначеною у статті 107(3). Ухвалення таких актів повинно відбуватися відповідно до додатка II, причому з урахуванням конкретних ризиків, що їх становлять відповідні шкідливі організми, та потреби реалізовувати необхідні заходи з пом’якшення ризиків на рівні Союзу гармонізованим чином.

8. Держави-члени сповіщають Комісію та інші держави-члени через електронну систему сповіщення, зазначену в статті 103, про будь-які випадки невиконання інструментів, ухвалених на підставі цієї статті, що створюють ризик поширення шкідливих організмів, зазначених у параграфі 1 цієї статті.

1. Держави-члени можуть застосовувати в межах своїх територій заходи, жорсткіші ніж ухвалені на підставі статті 28(1), (2) і (3) і статті 30(1), (3) і (4), якщо це виправдано з точки зору фітосанітарного захисту і згідно з принципами, встановленими в секції 2 додатка II.

Такі жорсткіші заходи повинні не накладати або не спричиняти будь-яких заборон або обмежень на введення на територію Союзу або переміщення в її межах чи через неї рослин, рослинних продуктів та інших предметів, окрім накладених статтями 40-58 і 71-102.

2. Держави-члени негайно сповіщають Комісію та інші держави-члени про заходи, вжиті ними згідно з параграфом 1.

Держави-члени, на запит, подають Комісії та іншим державам-членам річний звіт про заходи, вжиті згідно з параграфом 1.

1. Якщо карантинний шкідливий організм присутній на території Союзу, але не на території певної держави-члена або її частини, і не є карантинним у Союзі шкідливим організмом, Комісія може, на підставі заявки такої держави-члена, поданої відповідно до параграфа 4, визнати таку територію або її частину захищеною зоною згідно з параграфом 3 щодо такого карантинного шкідливого організму ("карантинного для захищеної зони шкідливого організму").

2. Карантинний для захищеної зони шкідливий організм повинен не бути введений у відповідну захищену зону, а також переміщений, утриманий, розмножений або вивільнений у її межах.

Стаття 8 застосовується mutatis mutandis щодо введення в захищені зони, переміщення в їхніх межах, утримання і розмноження в них карантинних для захищеної зони шкідливих організмів.

3. Комісія за допомогою імплементаційного акта укладає перелік захищених зон та відповідних карантинних для захищеної зони шкідливих організмів. Перелік повинен включати захищені зони, визнані згідно з першим підпараграфом пункту (h) статті 2(1) Директиви 2000/29/ЄС, відповідних шкідливих організмів, перелічених у частині В додатка I та частині В додатка II до Директиви 2000/29/ЄС, та індивідуальні коди таких шкідливих організмів.

Комісія може, за допомогою імплементаційних актів про внесення змін до імплементаційного акта, зазначеного в першому підпараграфі, визнавати додаткові захищені зони, якщо при цьому дотримані умови, передбачені у параграфі 1 цієї статті.

Комісія може за допомогою імплементаційних актів замінити імплементаційний акт, зазначений у першому підпараграфі цього параграфа, з метою консолідації змін.

Імплементаційні акти, зазначені в цьому параграфі, ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 107(2).

4. Разом із заявкою, зазначеною в параграфі 1, відповідна держава-член подає:

(a) опис кордонів пропонованої захищеної зони, в тому числі мапи;

(b) результати обстежень, які показують, що принаймні протягом трьох років перед заявкою відповідний карантинний шкідливий організм не був присутній на відповідній території; та

(c) фактичні докази на підтвердження відповідності щодо відповідного карантинного шкідливого організму умовам, викладеним у статті 3, що стосується запропонованої захищеної зони.

5. Обстеження, зазначені в пункті (b) параграфа 4, повинні проводитись у належні часові проміжки і мати належну інтенсивність стосовно можливості виявлення присутності відповідного карантинного шкідливого організму. Вони повинні бути засновані на раціональних науково-технічних принципах із урахуванням відповідних міжнародних стандартів.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 105 на доповнення цього Регламенту шляхом запровадження детальних правил для таких обстежень. Такі акти повинні ухвалюватися мірою розвитку науково-технічних знань і застосовних міжнародних стандартів.

6. Комісія може визнавати тимчасові захищені зони. Для такої цілі умови, встановлені в параграфах 1-4, та перший підпараграф параграфа 5 застосовуються mutatis mutandis. Як відступ від вимог, зазначених у пункті (b) параграфа 4, обстеження повинно бути проведене протягом періоду тривалістю принаймні один рік перед заявкою.

Період визнання тимчасово захищеної зони повинен тривати не довше, ніж три роки після визнання, і спливає автоматично через три роки.

7. Держави-члени сповіщають Комісію та інші держави-члени й інформують через публікацію на офіційному веб-сайті компетентного органу професійних операторів про кордони захищених зон на своїй території, в тому числі шляхом надання мап.

1. Що стосується захищеної зони, щодо відповідного карантинного для захищеної зони шкідливого організму обов’язки, встановлені у статтях 9-19, застосовуються mutatis mutandis.

2. Рослина, рослинний продукт або інший предмет, що походить із демаркованої території, утвореної в захищеній зоні для відповідного карантинного для захищеної зони шкідливого організму, повинні не бути переміщені з такої демаркованої території на решту території такої захищеної зони або в будь-яку іншу захищену зону, утворену для такого карантинного для захищеної зони шкідливого організму.

Як відступ від першого підпараграфа, така рослина, рослинний продукт або інший предмет можуть бути переміщені поза таку демарковану територію через таку відповідну захищену зону і поза неї тільки за умови їх запакування і переміщення у спосіб, що не несе жодного ризику поширення такого карантинного для захищеної зони шкідливого організму в межах такої захищеної зони.

3. Про демарковані території, утворені в межах захищеної зони, і заходи викорінення, вжиті на таких територіях відповідно до статей 17, 18 і 19, повинна бути негайно сповіщена Комісія та інші держави-члени.

1. Компетентний орган проводить щорічні обстеження кожної захищеної зони на присутність відповідного карантинного для захищеної зони шкідливого організму. Стаття 22(2) застосовується до таких обстежень mutatis mutandis.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 105 на доповнення цього Регламенту шляхом запровадження детальних правил щодо підготування і змісту таких обстежень.

2. Держави-члени сповіщають Комісію та інші держави-члени до 30 квітня кожного року про результати обстежень, зазначених у параграфі 1, що були проведені в попередньому календарному році.

1. Комісія може змінити розміри захищеної зони за заявкою держави-члена, території якої це стосується.

Якщо така зміна стосується розширення захищеної зони, стаття 32 застосовується mutatis mutandis.

2. На підставі заявки держави-члена, зазначеної в параграфі 1, Комісія відкликає визнання захищеної зони або скорочує її розміри.

3. Комісія відкликає визнання захищеної зони, якщо обстеження, зазначені у статті 34, проведені не згідно з такою статтею.

4. Комісія відкликає визнання захищеної зони, якщо була виявлена присутність у такій зоні відповідного карантинного для захищеної зони шкідливого організму і за умови відповідності одній з таких умов:

(a) не було утворено жодної демаркованої території, згідно зі статтею 33(1), протягом трьох місяців від офіційного підтвердження присутності такого шкідливого організму;

(b) заходи викорінення, вжиті на демаркованій території відповідно до статті 33(1), не були успішними протягом 24 місяців від дати офіційного підтвердження присутності такого шкідливого організму або протягом періоду, довшого за 24 місяці - якщо це зумовлено біологічними особливостями шкідливого організму, причому такий період встановлений в імплементаційному акті, ухваленому на підставі статті 32(3);

(c) інформація, доступна Комісії, свідчить, що стосується застосування на підставі статті 33(1) заходів згідно зі статтями 17, 18 і 19, про повну недбалість у реагуванні на присутність такого шкідливого організму у відповідній захищеній зоні.

5. Комісія відкликає визнання захищеної зони або скорочує її розміри відповідно до параграфів 2, 3 або 4 цієї статті за допомогою імплементаційного акта про внесення змін до імплементаційного акта, зазначеного у статті 32(3). Такий імплементаційний акт ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 107(2).

Шкідливий організм є "регульованим некарантинним у Союзі шкідливим організмом", якщо він відповідає всім із таких умов і внесений у перелік, зазначений у статті 37:

(a) він ідентифікований згідно з пунктом (1) секції 4 додатка I;

(b) він присутній на території Союзу;

(c) він не є карантинним у Союзі шкідливим організмом або шкідливим організмом, на який спрямовані інструменти, ухвалені на підставі статті 30(1);

(d) він передається переважно через певні розсадні рослини, згідно з пунктом (2) секції 4 додатка I;

(e) його присутність на таких розсадних рослинах має неприйнятні економічні наслідки, що стосується використання таких розсадних рослин за призначенням, згідно з пунктом (3) секції 4 додатка I;

(f) наявні здійсненні і дієві заходи, щоб запобігати його присутності на відповідних розсадних рослинах.

1. Професійні оператори повинні ані заносити на територію Союзу, ані переміщувати в її межах регульованих некарантинних у Союзі шкідливих організмів на розсадних рослинах, через які вони передаються, що включені до переліку, згаданого у параграфі 2.

Заборона, встановлена у першому підпараграфі, не застосовується в таких випадках:

(a) переміщення розсадних рослин у межах або між спорудами відповідного професійного оператора;

(b) переміщення розсадних рослин, необхідне для їх знезараження.

2. Комісія за допомогою імплементаційного акта укладає перелік, у який входять регульовані некарантинні в Союзі шкідливі організми та певні розсадні рослини, зазначені в пункті (d) статті 36, у відповідних випадках - із категоріями, зазначеними у параграфі 7 цієї статті, і граничними значеннями, зазначеними у параграфі 8 цієї статті.

3. Перелік, зазначений у параграфі 2, повинен включати шкідливих організмів і відповідні розсадні рослини, обумовлені в таких положеннях:

(a) секція II частини А додатка II до Директиви 2000/29/ЄС;

(b) пункти (3) і (6) додатка I і пункт (3) додатка II до Директиви 64/402/ЄЕС;

(c) додаток I до Директиви 68/193/ЄЕС;

(d) акти, ухвалені на підставі статті 5(5) Директиви Ради 98/56/ЄС (- 2);

(e) додаток II до Директиви 2002/55/ЄС;

(f) додаток I і пункт В додатка II до Директиви 2002/56/ЄС, а також акти, ухвалені на підставі пункту (c) статті 18 такої Директиви;

(g) пункт (4) додатка I і пункт (5) додатка II до Директиви 2002/57/ЄС;

(h) акти, ухвалені на підставі статті 4 Директиви 2008/72/ЄС; та

(i) акти, ухвалені на підставі статті 4 Директиви 2008/90/ЄС.

У перелік повинні не бути включені шкідливі організми, що входять у додаток I і в секцію I частини А та в частину В додатка II Директиви 2000/29/ЄС і внесені в перелік карантинних у Союзі шкідливих організмів відповідно до статті 5(2) цього Регламенту, а також шкідливі організми, на які спрямовані інструменти, ухвалені на підставі статті 30(1) цього Регламенту.

4. Комісія за допомогою імплементаційного акта, у відповідних випадках, встановлює заходи із запобігання присутності регульованих некарантинних у Союзі шкідливих організмів на відповідних розсадних рослинах, що зазначені в пункті (f) статті 36 цього Регламенту. Такі заходи, у відповідних випадках, стосуються введення на територію Союзу та переміщення в її межах таких рослин. Затвердження таких заходів повинно відбуватися згідно з принципами, викладеними в секції 2 додатка II цього Регламенту. Такі заходи застосовуються без обмеження інструментів, ухвалених на підставі директив 66/401/ЄЕС, 66/402/ЄЕС, 68/193/ЄЕС та 98/56/ЄС, Директиви Ради 1999/105/ЄС (- 3) та директив 2002/54/ЄС, 2002/55/ЄС, 2002/56/ЄС, 2002/57/ЄС, 2008/72/ЄС та 2008/90/ЄС.

5. Комісія за допомогою імплементаційних актів вносить зміни до імплементаційних актів, зазначених у параграфах 2-4 цієї статті, якщо результати оцінювання показують, що:

(a) шкідливий організм, не внесений у перелік імплементаційного акта, зазначеного в параграфі 2 цієї статті, відповідає умовам, зазначеним у статті 36;

(b) шкідливий організм, внесений у перелік імплементаційного акта, зазначеного в параграфі 2 цієї статті, більше не відповідає одній або більше з умов, зазначених у статті 36;

(c) до такого переліку необхідно внести зміни щодо категорій, зазначених у параграфі 7 цієї статті, або щодо граничних значень, зазначених у параграфі 8 цієї статті; або

(d) необхідно змінити інструменти, ухвалені відповідно до параграфа 4 цієї статті.

Комісія невідкладно надає державам-членам доступ до результатів такого оцінювання.

Комісія може за допомогою імплементаційних актів замінювати імплементаційні акти, зазначені в параграфах 2 і 4 цієї статті, з метою консолідації змін.

6. Імплементаційні акти, зазначені в параграфах 2, 4 і 5, ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 107(2).

7. Якщо пункт (e) статті 36 виконується тільки для однієї або декількох із таких категорій як добазовий, базовий або сертифікований матеріал, добазове, базове або сертифіковане насіння або добазова, базова або сертифікована насіннєва картопля, чи матеріал або насіння стандартної якості або категорії САС (Conformitas Agraria Communitatis), зазначених у директивах 66/401/ЄЕС, 66/402/ЄЕС, 68/193/ЄЕС, 2002/54/ЄС, 2002/55/ЄС, 2002/56/ЄС, 2002/57/ЄС, 2008/72/ЄС і 2008/90/ЄС, у переліку, зазначеному в параграфі 2 цієї статті, такі категорії повинні бути викладені з застереженням, що заборона на введення і переміщення, передбачена в параграфі 1 цієї статті, застосовується тільки до таких категорій.

8. Якщо пункт (e) статті 36 виконується тільки за умови, що відповідний шкідливий організм присутній із поширеністю понад певне граничне значення, вище за нуль, у переліку, зазначеному в параграфі 2 цієї статті, повинно бути наведене таке граничне значення із застереженням, що заборона на введення і переміщення, передбачена в параграфі 1 цієї статті, застосовується тільки за умови перевищення такого граничного значення.

Таке граничне значення встановлюють тільки за умови відповідності обом із таких пунктів:

(a) професійні оператори мають змогу забезпечити, що поширеність такого регульованого некарантинного у Союзі шкідливого організму на таких розсадних рослинах не перевищує таке граничне значення;

(b) є можливість пересвідчитися, що таке граничне значення не перевищене в партіях таких розсадних рослин.

Застосовуються наведені в секції 2 додатка II принципи управління ризиками, що їх становлять шкідливі організми.

9. Стаття 31 застосовується mutatis mutandis стосовно заходів, що їх держави-члени вживають щодо регульованих некарантинних шкідливих організмів та пов’язаних розсадних рослин.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 105 на внесення змін до секції 4 додатка I, щоб адаптувати її до розвитку науково-технічних знань і відповідних міжнародних стандартів.

Заборона, передбачена у статті 37, не застосовується щодо регульованих некарантинних у Союзі шкідливих організмів, присутніх на розсадних рослинах, що використовуються для наукових або освітніх цілей, випробувань, підбору сортів, виведення сортів або виставкової діяльності.

1. Введення певних рослин, рослинних продуктів або інших предметів на територію Союзу забороняється, якщо вони походять із будь-яких або певних третіх країн чи територій.

2. Комісія за допомогою імплементаційних актів ухвалює перелік, до якого входять рослини, рослинні продукти та інші предмети, зазначені у параграфі 1, що їх заборонено вводити на територію Союзу, разом із третіми країнами, групами третіх країн або певних територій третіх країн, щодо яких застосовується заборона.

Перший з таких імплементаційних актів повинен включати рослини, рослинні продукти та інші предмети, а також країни їхнього походження з переліку в частині А додатка III до Директиви 2000/29/ЄС.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 107(2) цього Регламенту.

У переліку, встановленому такими імплементаційними актами, рослинам, рослинним продуктам та іншим предметам повинні також бути присвоєні їхні відповідні коди згідно з класифікатором у Комбінованій номенклатурі, встановленим у Регламенті Ради (ЄЕС) № 2658/87 (- 4) ("код CN"), за наявності такого коду. Крім того, повинні бути наведені інші коди, встановлені законодавством Союзу, якщо вони уточнюють застосовний код СN для окремої рослини, окремого рослинного продукту або іншого предмета.

3. Якщо рослина, рослинний продукт чи інший предмет, що походить або відправлений із третьої країни, становлять зумовлений шкідливим організмом ризик неприйнятного рівня внаслідок ймовірності того, що вони можуть бути господарем карантинного у Союзі шкідливого організму, і такий спричинений шкідливим організмом ризик немає можливості зменшити до прийнятного рівня шляхом застосування одного або декількох із заходів, викладених у пунктах 2 і 3 секції 1 додатка II, Комісія вносить відповідні зміни до імплементаційного акта, зазначеного в параграфі 2, щоб включити в нього таку рослину, рослинний продукт або інший предмет і відповідні треті країни, групи третіх країн або окремі території третіх країн.

Якщо рослина, рослинний продукт або інший предмет, включені в такий імплементаційний акт, не становлять зумовленого шкідливим організмом ризику неприйнятного рівня або становлять такий ризик, але такий ризик можливо зменшити до прийнятного рівня шляхом застосування одного або декількох із заходів, викладених у пунктах2 і 3 секції 1 додатка II, Комісія вносить відповідні зміни до такого імплементаційного акта.

Прийнятність рівня такого зумовленого шкідливим організмом ризику повинна бути оцінена згідно з принципами, викладеними в секції 2 додатка II, у відповідних випадках - щодо однієї або більше з конкретних третіх країн.

Такі зміни ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 107(2).

У разі виникнення обставин невідкладної необхідності, щоб вирішити серйозний ризик, зумовлений шкідливим організмом, Комісія ухвалює такі зміни через імплементаційні акти з невідкладним застосуванням згідно з процедурою, зазначеною у статті 107(3).

4. Держави-члени сповіщають Комісію та інші держави-члени через електронну систему сповіщення, зазначену в статті 103, про випадки введення рослин, рослинних продуктів або інших предметів на територію Союзу з порушенням параграфа 1.

Таке сповіщення також повинне надійти третій країні, з якої рослини, рослинні продукти або інші предмети були введені на територію Союзу.

1. Деякі рослини, рослинні продукти або інші предмети можуть бути введені на територію Союзу або переміщені в її межах тільки за дотримання спеціальних умов або ж еквівалентних умов. Такі рослини, рослинні продукти або інші предмети можуть походити з третіх країн або з території в межах Союзу.

2. Комісія за допомогою імплементаційних актів ухвалює перелік, до якого входять рослини, рослинні продукти та інші предмети, а також відповідні спеціальні вимоги, зазначені в параграфі 1. Такий перелік повинен, у відповідних випадках, включати треті країни, групи третіх країн або спеціальні території в межах відповідних третіх країн.

Перший з таких імплементаційних актів повинен включати рослини, рослинні продукти та інші предмети, особливі вимоги та, у застосовних випадках, треті країни, з яких вони походять, із переліку в частині А додатка IV до Директиви 2000/29/ЄС.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 107(2) цього Регламенту.

У переліку, встановленому такими імплементаційними актами, таким рослинам, рослинним продуктам та іншим предметам повинні також бути присвоєні їхні відповідні коди СN - за наявності таких кодів. Крім того, повинні бути наведені інші коди, встановлені законодавством Союзу, якщо вони уточнюють застосовний код СN для окремої рослини, окремого рослинного продукту або іншого предмета.

3. Якщо рослина, рослинний продукт або інший предмет становить зумовлений шкідливим організмом ризик неприйнятного рівня внаслідок імовірності того, що вони є господарем карантинного в Союзі шкідливого організму, і такий спричинений шкідливим організмом ризик можливо зменшити до прийнятного рівня шляхом застосування одного або декількох із заходів, викладених у пунктах 2 і 3 секції 1 додатка II, Комісія вносить зміни до імплементаційного акта, зазначеного в параграфі 2, щоб включити в нього таку рослину, такий рослинний продукт або інший предмет та заходи, що мають бути до них застосовані. Такі заходи та вимоги, зазначені в параграфі 2, становлять "спеціальні вимоги".

Заходи, зазначені у першому підпараграфі, можуть набувати форми спеціальних вимог, ухвалених згідно зі статтею 44(1), для введення на територію Союзу окремих рослин, рослинних продуктів або інших предметів, що є еквівалентними спеціальним вимогам для введення на територію Союзу та переміщення в її межах таких рослин, рослинних продуктів або інших предметів ("еквівалентні вимоги").

Якщо рослина, рослинний продукт або інший предмет, включені в такий імплементаційний акт, не становлять зумовленого шкідливим організмом ризику неприйнятного рівня або становлять такий ризик, але такий ризик немає можливості зменшити до прийнятного рівня за допомогою встановлення спеціальних вимог, Комісія вносить відповідні зміни до такого імплементаційного акта відповідними чином - шляхом вилучення такої рослини, такого рослинного продукту або іншого предмета з переліку або внесення їх у перелік, зазначений у статті 40(2).

Прийнятність рівня такого зумовленого шкідливим організмом ризику повинна бути оцінена, а інструменти для зменшення такого ризику до прийнятного рівня - ухвалені згідно з принципами, викладеними в секції 2 додатка II, у відповідних випадках - щодо однієї або більше з конкретних третіх країн або їхніх частин.

Такі зміни ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 107(2).

У разі виникнення обставин невідкладної необхідності, щоб вирішити серйозний ризик, зумовлений шкідливим організмом, Комісія ухвалює імплементаційні акти з невідкладним застосуванням згідно з процедурою, зазначеною у статті 107(3).

4. У разі введення на територію Союзу або переміщення в її межах рослин, рослинних продуктів або інших предметів із порушенням параграфа 1 цієї статті, держави-члени ухвалюють необхідні інструменти, зазначені в статті 66(3) Регламенту (ЄС) 2017/625, та сповіщають Комісію й інші держави-члени через електронну систему сповіщення, зазначену у статті 103.

У застосовних випадках, таке сповіщення також повинне надійти третій країні, з якої рослини, рослинні продукти або інші предмети були введені на територію Союзу.

1. Рослина, рослинний продукт або інший предмет, що походять із третьої країни й не включені до переліку згідно зі статтею 40, або на які вимоги, зазначені у статті 41, поширюються недостатньою мірою чи які не підпадають під тимчасові заходи статті 49 і які, на підставі попереднього оцінювання, становлять зумовлений шкідливим організмом ризик неприйнятного рівня для території Союзу, є "рослиною з високим рівнем ризику", "рослинним продуктом із високим рівнем ризику" або "іншим предметом із високим рівнем ризику" ("рослини, рослинні продукти та інші предмети з високим рівнем ризику").

У такому попередньому оцінюванні повинно бути враховано для, відповідно, рослини, рослинного продукту або іншого предмета, яких воно стосується, критерії, наведені в додатку III.

2. Рослини, рослинні продукти та інші предмети з високим рівнем ризику, включені в перелік в імплементаційному акті, передбаченому в параграфі 3, повинні не бути введені на територію Союзу з третіх країн, груп третіх країн або певних територій третіх країн походження, яких стосується такий перелік.

3. Комісія ухвалює імплементаційні акти, якими, допоки не буде проведене оцінювання ризику, зазначене в параграфі 4, утверджує попередній перелік, на належному таксономічному рівні, рослин, рослинних продуктів та інших предметів із високим рівнем ризику, зазначених у параграфі 1, та, у відповідних випадках, пов’язаних третіх країн, груп третіх країн або певних територій третіх країн.

Перший із таких імплементаційних актів повинен бути ухвалений до 14 грудня 2018 року.

У переліку, встановленому такими імплементаційними актами, таким рослинам, рослинним продуктам та іншим предметам, у застосовних випадках, повинні також бути присвоєні їхні відповідні коди СN - за наявності таких кодів. Крім того, повинні бути наведені інші коди, встановлені законодавством Союзу, якщо вони уточнюють застосовний код СN для окремої рослини, окремого рослинного продукту або іншого предмета.

4. Якщо оцінювання ризику дозволить дійти висновку, що рослина, рослинний продукт або інший предмет, що походять із відповідної третьої країни, групи третіх країн або певної території відповідної третьої країни, які зазначені в параграфі 2, на таксономічному рівні, вказаному в переліку імплементаційного акту, передбаченого в параграфі 3, або нижче такого рівня не становлять ризику неприйнятного рівня з точки зору ймовірності стати господарем для карантинного в Союзі шкідливого організму, Комісія ухвалює імплементаційний акт про вилучення такої рослини, такого рослинного продукту або іншого предмета з переліку, зазначеного в такому параграфі, для відповідних третіх країн.

Якщо оцінювання ризику дозволить дійти висновку, що рослина, рослинний продукт або інший предмет, що походять із відповідної третьої країни, групи третіх країн або певної території відповідної третьої країни, які зазначені в параграфі 2, становлять неприйнятний ризик унаслідок імовірності того, що вони є господарем карантинного в Союзі шкідливого організму, і такий спричинений шкідливим організмом ризик немає можливості зменшити до прийнятного рівня шляхом застосування одного або декількох із заходів, викладених у пунктах 2 і 3 секції 1 додатка II, Комісія ухвалює імплементаційний акт про вилучення такої рослини, такого рослинного продукту або іншого предмета і пов’язаних третіх країн із переліку, зазначеного в параграфі 2, і долучає вилучене до переліку, зазначеного у статті 40.

Якщо оцінювання ризику дозволить дійти висновку, що рослина, рослинний продукт або інший предмет, що походять із відповідної третьої країни, групи третіх країн або певної території відповідної третьої країни, які зазначені в параграфі 2, становлять неприйнятний ризик, але такий ризик можливо зменшити до прийнятного рівня шляхом застосування одного або декількох із заходів, викладених у пунктах 2 і 3 секції 1 додатка II, Комісія ухвалює імплементаційний акт про вилучення такої рослини, такого рослинного продукту або іншого предмета і пов’язаної третьої країни, групи пов’язаних третіх країн або певної території пов’язаної третьої країни з переліку, зазначеного в параграфі 2, і долучає вилучене до переліку, зазначеного у статті 41.

5. За умови визначення попиту на ввезення рослин, рослинних продуктів або інших предметів, включених у перелік в імплементаційному акті, передбаченому в параграфі 3, оцінювання ризику, зазначене у параграфі 4, повинно здійснюватися протягом належного й розумного періоду часу.

У відповідних випадках, таке оцінювання може зводитися до рослин, рослинних продуктів або інших предметів окремої третьої країни походження або відправлення чи групи третіх країн походження або відправлення.

6. Комісія може за допомогою імплементаційних актів встановлювати окремі правила щодо дотримання процедури при оцінюванні ризику, зазначеного в параграфі 4.

7. Імплементаційні акти, зазначені в параграфах 3, 4 і 6, ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 107(2).

1. Дерев’яний пакувальний матеріал незалежно від того, чи він дійсно використовується при транспортуванні предметів будь-якого характеру, повинен бути введений на територію Союзу тільки за умови дотримання щодо нього всіх наведених нижче вимог:

(a) він пройшов одне або декілька із затверджених оброблень і відповідає застосовним вимогам, встановленим у додатку 1 до Міжнародного стандарту для фітосанітарних заходів № 15 "Регулювання дерев’яного пакувального матеріалу в міжнародній торгівлі" (ISPM15);

(b) він маркований знаком, зазначеним у додатку 2 ISPM15, який підтверджує, що він пройшов оброблення, зазначене в пункті (a).

Цей параграф не застосовується до дерев’яного пакувального матеріалу, що підпадає під звільнення, передбачені в ISPM15.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 105 на внесення змін до вимог, викладених у параграфі 1 цієї статті, щоб враховувати розвиток міжнародних стандартів, зокрема ISPM15.

У таких делегованих актах може також бути обумовлено, що дерев’яний пакувальний матеріал, який не підлягає звільненням, передбаченим у ISPM15, звільняється від вимог параграфа 1 цієї статті або підлягає менш жорстким вимогам.

1. Комісія встановлює еквівалентні вимоги за допомогою імплементаційних актів на запит окремої третьої країни за дотримання обох таких умов:

(a) відповідна третя країна забезпечує, шляхом застосування під своїм офіційним контролем одного визначеного заходу або більше, рівень фітосанітарного захисту, що є еквівалентним спеціальним вимогам - що стосується переміщення в межах території Союзу відповідних рослин, рослинних продуктів та інших предметів;

(b) відповідна третя країна демонструє Комісії, що за допомогою наведених заходів, зазначених у пункті (a), досягнуто рівня фітосанітарного захисту, зазначеного в такому пункті.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 107(2).

2. Залежно від випадку, Комісія проводить розслідування у відповідній третій країні та згідно зі статтею 120 Регламенту (ЄС) 2017/625, щоб пересвідчитися, що умови, зазначені в пунктах (a) і (b) першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті, дотримані.

1. Держави-члени, морські порти, аеропорти та міжнародні транспортні оператори повинні надавати пасажирам інформацію щодо заборон, зазначених у статті 40(2), вимог, зазначених у статтях 41(2) і 42(3), і звільнення, зазначеного у статті 75(2), що стосується введення рослин, рослинних продуктів та інших предметів на територію Союзу.

Вони надають таку інформацію у формі плакатів або брошур та, у застосовних випадках, на своїх інтернет-сайтах.

Поштові служби і професійні оператори, залучені у продажі через дистанційні договори, повинні також надавати своїм клієнтам інформацію щодо рослин, рослинних продуктів та інших предметів, зазначених у першому підпараграфі, принаймні через Інтернет.

Комісія може за допомогою імплементаційних актів встановлювати процедури оформлення і використання таких плакатів і брошур. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 107(2).

2. Держави члени на запит надають Комісії звіт зі зведеною інформацією, надаваною відповідно до цієї статті.

1. Як відступ від статті 40(1), статті 41(1) і статті 42(2), держави-члени можуть дозволити введення на територію Союзу рослин, рослинних продуктів та інших предметів, які відповідають усім таким вимогам:

(a) їх вирощують або виробляють на територіях третіх країн поблизу сухопутного кордону з державами-членами ("прикордонні зони третіх країн");

(b) їх вводять на території держав-членів безпосередньо через такий кордон ("прикордонні зони держави-члена");

(c) у таких прикордонних зонах держав-членів вони потрапляють на оброблення у спосіб, що забезпечує усунення будь-якого зумовленого шкідливим організмом ризику;

(d) вони не становлять жодного ризику поширення карантинних у Союзі шкідливих організмів або шкідливих організмів, на які спрямовані інструменти, ухвалені на підставі статті 30(1), зумовлені переміщеннями в прикордонній зоні.

Переміщення таких рослин, рослинних продуктів та інших предметів повинне відбуватись на територію і в межах території прикордонних зон держави-члена і тільки під офіційним контролем компетентного органу.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 105 на доповнення цього Регламенту встановленням:

(a) максимальної ширини прикордонних зон третіх країн і прикордонних зон держава-членів, з урахуванням особливостей окремих рослин, рослинних продуктів та інших предметів;

(b) максимальної відстані переміщення відповідних рослин, рослинних продуктів та інших предметів у межах прикордонних зон третіх країн і прикордонних зон держава-членів; та

(c) процедур отримання дозволу на введення у прикордонні зони держав-членів або переміщення в їхніх межах рослин, рослинних продуктів та інших предметів, зазначених у параграфі 1 цієї статті.

Ширина таких зон повинна бути такою, щоб забезпечувати відсутність для території Союзу або її частин будь-яких зумовлених шкідливими організмами ризиків, що виникають унаслідок введення на територію Союзу і переміщення в її межах таких рослин, рослинних продуктів та інших предметів.

3. Комісія може за допомогою імплементаційних актів встановлювати конкретні умови і заходи щодо введення у прикордонні зони держав-членів окремих рослин, рослинних продуктів та інших предметів, і визначати конкретні треті країни, на які поширюється ця стаття.

Такі акти повинні ухвалюватися згідно з додатком II та, у відповідних випадках, з урахуванням розвитку науково-технічних знань і міжнародних стандартів.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 107(2).

4. Держави-члени сповіщають через електронну систему сповіщення, зазначену в статті 103, Комісію та інші держави-члени про випадки введення у прикордонні зони держав-членів або прикордонні зони третіх країн або переміщення в їхніх межах рослин, рослинних продуктів або інших предметів із порушенням параграфів 1, 2 і 3 цієї статті.

Таке сповіщення також повинне надійти третій країні, з якої рослини, рослинні продукти або інші предмети були введені у відповідну прикордонну зону.

1. Як відступ від статті 40(1), статті 41(1), статті 42(2), статті 72(1) і статті 73, рослини, рослинні продукти та інші предмети можуть бути введені на територію Союзу і передані через неї третій країні у форматі або транзиту, або перевантаження ("фітосанітарний транзит"), якщо вони відповідають обом таким умовам:

(a) їх супроводжує підписана декларація професійного оператора, який контролює такі рослини, рослинні продукти та інші предмети, із зазначенням того, що такі рослини, рослинні продукти та інші предмети перебувають у фітосанітарному транзиті;

(b) вони запаковані і їх перевозять у такий спосіб, за якого відсутній будь-який ризик поширення карантинного в Союзі шкідливого організму під час його введення на територію Союзу і проходження через неї.

2. Компетентні органи забороняють фітосанітарний транзит, якщо відповідні рослини, рослинні продукти або інші предмети не відповідають - або ж є обґрунтовані фактичні докази того, що вони не відповідатимуть - параграфу 1.

1. Як відступ від статті 40(1), статті 41(1) і статті 42(2), держави-члени можуть на підставі заявки тимчасово дозволяти введення на свою територію та переміщення в її межах рослин, рослинних продуктів та інших предметів, що використовуються для офіційного тестування, наукових чи освітніх цілей, випробувань, підбору сортів або виведення сортів.

На відповідну діяльність такий дозвіл надається тільки за умови накладення достатніх обмежень, які забезпечують, що присутність відповідних рослин, рослинних продуктів або інших предметів не створює неприйнятного ризику поширення карантинного в Союзі шкідливого організму або шкідливого організму, на якого спрямовані інструменти, ухвалені на підставі статті 30(1), з урахуванням індивідуальних особливостей, біологічних характеристик і засобів розповсюдження відповідних шкідливих організмів, передбаченої діяльності, взаємодії з довкіллям та інших значущих чинників, пов’язаних із зумовленим шкідливим організмом ризиком, що його становлять такі рослини, рослинні продукти або інші предмети.

2. У разі надання дозволу згідно з параграфом 1, він повинен включати всі умови, зазначені нижче:

(a) рослини, рослинні продукти або інші предмети слід зберігати в місцях і за умов, що визнані компетентними органами належними і зазначені в дозволі;

(b) діяльність, пов’язану з такими рослинами, рослинними продуктами або іншими предметами, будуть провадити на карантинній станції або ізоляційному об’єкті, що призначені згідно зі статтею 60 компетентним органом і зазначені у дозволі;

(c) діяльність, пов’язану з такими рослинами, рослинними продуктами або іншими предметами, буде провадити персонал, чию наукову і технічну компетенцію компетентний орган вважає належною і персональний склад якого зазначено у дозволі;

(d) такі рослини, рослинні продукти або інші предмети під час їх введення на територію Союзу і переміщення в її межах супроводжуються дозволом.

3. Дозвіл, зазначений у параграфі 1, повинен бути обмежений до кількості і тривалості, що їх достатньо для відповідної діяльності, і повинен не перевищувати потужності призначених карантинної станції або ізоляційного об’єкту.

Він повинен включати обмеження, необхідні, щоб належно усувати ризик поширення відповідних карантинних у Союзі шкідливих організмів або шкідливих організмів, на які спрямовані інструменти, ухвалені на підставі статті 30(1).

4. Компетентний орган здійснює моніторинг дотримання умов, зазначених у параграфі 2, та лімітів і обмежень, зазначених у параграфі 3, і вчиняє необхідну дію у випадку недотримання таких умов, такого ліміту чи таких обмежень.

У відповідних випадках такою дією повинно бути відкликання дозволу, зазначеного у параграфі 1.

5. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 105 на доповнення цього Регламенту шляхом встановлення детальних правил стосовно:

(a) обміну інформацією між державами-членами і Комісією щодо введення на територію Союзу та переміщення в її межах відповідних рослин, рослинних продуктів та інших предметів;

(b) процедур і умов надання дозволу, зазначеного в параграфі 1 цієї статті; та

(c) вимог до моніторингу дотримання вимог і дій, яких належить вживати у випадку недотримання, що їх зазначено у параграфі 4 цієї статті.

1. Комісія може ухвалювати, за допомогою імплементаційних актів, тимчасові заходи стосовно введення на територію Союзу та переміщення в її межах рослин, рослинних продуктів та інших предметів з третіх країн, якщо при цьому дотримані наведені нижче умови:

(a) рослини, рослинні продукти або інші предмети, ймовірно, становлять ризики, зумовлені нововиявленими шкідливими організмами, причому такі ризики достатньою мірою не охоплені жодними заходами Союзу і не пов’язані чи не можуть наразі бути пов’язані з карантинними в Союзі шкідливими організмами або шкідливими організмами, на які спрямовані інструменти, ухвалені на підставі статті 30(1);