4.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу
Новітні дослідницькі інфраструктури стають дедалі складнішими та дорожчими, часто потребують інтеграції різного обладнання, послуг і джерел даних, а також широкої транснаціональної співпраці. Жодна країна не має достатньо ресурсів, щоб самостійно підтримувати всі потрібні їй дослідницькі інфраструктури. В останні роки європейський підхід до дослідницьких інфраструктур значно просунувся вперед завдяки невпинному розвитку та реалізації дорожньої карти Європейського стратегічного форуму з питань дослідницьких інфраструктур (ЄСФДІ) щодо інфраструктур, інтеграції та відкриття національних науково-дослідних баз і розвитку електронних інфраструктур для сприяння відритому цифровому ЄНДП. Мережі дослідницьких інфраструктур у Європі зміцнюють її кадровий потенціал, забезпечують високу якість навчання нового покоління дослідників та інженерів, розвивають міжгалузеву співпрацю. Заохочуються синергії з Програмою імені Марії Склодовської-Кюрі.
Подальший розвиток і ширше використання дослідницьких інфраструктур на європейському рівні зробить значний внесок у розбудову ЄНДП. Незважаючи на центральну роль держав - членів у процесі розвитку та фінансування дослідницьких інфраструктур, Союз також робить важливий внесок у підтримку інфраструктури на європейському рівні: заохочує координацію роботи європейських дослідницьких інфраструктур шляхом створення нових інтегрованих об’єктів, організації та підтримання широкого доступу до національних і європейських інфраструктур, а також забезпечення узгодженості та дієвості регіональних, національних, європейських і міжнародних стратегій. Необхідно уникати дублювання та розпорошеності зусиль, сприяти координованому та ефективному використанню науково-дослідних баз, а також, у відповідних випадках, об’єднувати ресурси для того, щоб у Європі з’явились і почали функціонувати дослідницькі інфраструктури світового рівня.
Інформаційні та комунікаційні технології змінили науку завдяки можливостям дистанційної співпраці, опрацювання великих масивів даних, експериментів in silico, а також доступу до віддалених ресурсів. Отже науково-дослідна діяльність дедалі більше набуває міжнаціонального та міждисциплінарного характеру і вимагає використання таких самих наднаціональних інформаційних та комунікаційних інфраструктур, як і наука.
Економія на масштабах і обсягах, якої досягнуто завдяки європейському підходу до створення, використання та управління дослідницькими інфраструктурами, в тому числі електронними інфраструктурами, значно сприятиме збільшенню європейського дослідницького та інноваційного потенціалу та зміцненню конкурентоспроможності Союзу на міжнародному рівні.
4.3. Загальні напрями діяльності
Ціль діяльності - розвиток європейських дослідницьких інфраструктур до і після 2020 року, підтримка їх інноваційного потенціалу та людських ресурсів, а також зміцнення європейської політики у сфері дослідницьких інфраструктур.
(a) Розвиток європейських дослідницьких інфраструктур до і після 2020 року
Ціль - сприяння та підтримання діяльності, пов’язаної з: (1) підготовкою, реалізацією та роботою ЄСФДІ та інших дослідницьких інфраструктур світового рівня, в тому числі розвитком регіональних партнерських об’єктів, якщо втручання Союзу принесе значну додану вартість; (2) інтеграцією національних і регіональних дослідницьких інфраструктур, які представляють інтерес для Європи, і надання транснаціонального доступу до них європейським науковцям для проведення досліджень на вищому рівні незалежно від їх місцезнаходження; (3) розвитком, розміщенням і експлуатацією електронних інфраструктур для забезпечення можливостей світового рівня в сфері створення мереж, наукових даних і електронного опрацювання інформації.
(b) Розбудова інноваційного потенціалу дослідницьких інфраструктур і їх людських ресурсів
Ціль - заохочувати дослідницькі інфраструктури ставати піонерами впровадження або розробки новітніх технологій, сприяти встановленню партнерських відносин із промисловістю у сфері наукових досліджень і розробок, стимулювати промислове використання дослідницьких інфраструктур і вмотивовувати створення інноваційних кластерів. Така діяльність також передбачає підготовку кадрів і/або обмін виробничим та управлінським персоналом дослідницьких інфраструктур.
(c) Зміцнення європейської політики щодо дослідницьких інфраструктур і міжнародної співпраці
Ціль - сприяти партнерству між відповідними виробниками політики та фінансовими установами, визначенню інструментів моніторингу для вироблення та ухвалення рішень і міжнародній співпраці. Можлива підтримка європейських дослідницьких інфраструктур у рамках їх діяльності у сфері міжнародних відносин.
Цілей, встановлених за напрямами діяльності (b) і (c), досягають за допомогою цілеспрямованих дій, а також, у відповідних випадках, у рамках дій, встановлених за напрямом діяльності (a).
ЧАСТИНА II
ЛІДЕРСТВО В ПРОМИСЛОВОСТІ
1. Лідерство в високоефективних і промислових технологіях
Конкретна ціль - утримання та розширення світового лідерства за допомогою досліджень та інновацій у високоефективних технологіях і в космічній сфері, які складають основу конкурентоспроможності багатьох сучасних і нових секторах і галузях економіки.
Тенденції у світовому підприємницькому середовищі швидко змінюються, тож цілі стратегії "Європа 2020" ставлять перед європейською промисловістю нові завдання і відкривають нові можливості. Європі необхідно прискорити інновації через трансформацію отриманих знань для підтримки та вдосконалення наявних або створення нових продуктів, послуг і ринків і водночас продовжувати приділяти основну увагу якості та сталості. Інновації необхідно використовувати в найширшому розумінні не тільки у технологічній сфері, але й у комерційних, організаційних та соціальних аспектах.
Щоб залишатися на крок попереду глобальної конкуренції з потужною технологічною базою та промисловими можливостями, необхідно збільшити стратегічні інвестиції в дослідження, розвиток, оцінювання якості та запуск пілотних проектів у сферах інформаційних і комунікаційних технологій, нанотехнологій, новітніх матеріалів, біотехнології, сучасних технологій виробництва та оброблення, а також космосу.
Успішне опанування, інтеграція та впровадження високоефективних технологій європейськими компаніями є ключовим фактором зміцнення продуктивності та інноваційної спроможності Європи, а також забезпечення розвиненої, стабільної та конкурентоспроможної економіки, передових позицій на світовій арені у галузях застосування високих технологій і здатності давати ефективні та сталі відповіді на суспільні виклики. Наскрізний характер такої діяльності може стимулювати подальший розвиток через винаходи, застосування та послуги, які взаємно доповнюються, що підвищить ефективність інвестицій у такі технології порівняно з інвестиціями в будь-якій іншій сфері.
Така діяльність сприятиме досягненню цілей флагманських ініціатив стратегії "Європа 2020", як-от "Інноваційний Союз", "Ресурсоефективна Європа", "Промислова політика в епоху глобалізації" та "Цифровий порядок денний для Європи", а також цілей політики Союзу в космічній сфері.
Взаємодоповнюваність з іншою діяльністю в рамках програми "Горизонт 2020"
Діяльність у рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" у першу чергу базуватиметься на програмах з наукових досліджень та інновацій, розроблених на відкритих і прозорих засадах за участі промисловості та бізнесу, у тому числі з МСП, разом із науково-дослідною спільнотою і державами-членами, і приділятиме особливу увагу залученню інвестицій приватного сектора та інноваціям.
Інтеграція високоефективних технологій у процеси подолання суспільних викликів підтримується разом з відповідними викликами. Застосування високоефективних технологій, які не входять у категорію суспільних викликів, але є важливими для зміцнення конкурентоспроможності європейської промисловості, підтримується в рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях". Необхідно забезпечити відповідну координацію з пріоритетами "Передова наука" і "Суспільні виклики".
Спільний підхід
Підхід включає як заходи, передбачені програмою, так і менш суворо регламентовану діяльність для сприяння інноваційним проектам і революційним рішенням уздовж усього ланцюга створення вартості, в тому числі на етапах наукових досліджень і розробок, широкомасштабних пілотних і демонстраційних заходів, на випробувальних платформах і в "живих" лабораторіях, на етапах створення промислових зразків і оцінювання якості продукту на пілотних лініях. Діяльність спрямована на підвищення галузевої конкурентоспроможності через заохочення представників промисловості, в тому числі МСП, до збільшення інвестування в дослідження та інновації, в тому числі через проведення відкритих тендерів. Належна увага приділятиметься маломасштабним і середньомасштабним проектам.
Інтегрований підхід до ключових високоефективних технологій
Основним компонентом конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" є ключові високоефективні технології (KВT), які включають мікро- та наноелектроніку, фотоніку, нанотехнологію, біотехнологію, новітні матеріали та сучасні виробничі системи (- 9). Зазначені мультидисциплінарні наукомісткі та капіталомісткі технології використовуються в багатьох різних галузях і закладають підвалини значних конкурентних переваг європейської промисловості, що стимулює розвиток і створення нових робочих місць. Інтегрований підхід, який сприяє комбінаційному, конвергентному і взаємозбагачувальному ефекту КВТ у рамках різних інноваційних циклів і ланцюгів створення вартості, може забезпечити перспективні результати досліджень і відкрити шлях для нових промислових технологій, продуктів, послуг і новаторського застосування (як-от у сфері космічних досліджень, транспорту, сільського господарства, лісівництва, довкілля, харчових продуктів, енергетики та охорони здоров’я). Отже численні взаємодії KВT та інших промислових високоефективних технологій будуть використовуватися у гнучкий спосіб як важливе джерело інновацій. Це доповнюватиме підтримку наукових досліджень та інновацій в сфері KВT, яку можуть надавати національні або регіональні органи влади за допомогою Фондів політики гуртування в рамках стратегії розумної спеціалізації.
Інноваційна діяльність вимагає активізації крос-технологічних досліджень. Таким чином, багатопрофільні проекти та проекти із залученням різнопланових КВТ мають стати невід’ємною частиною пріоритету "Лідерство в промисловості". Структура реалізації програми "Горизонт 2020", яка підтримує КВТ і відповідні наскрізні заходи (мульти-KВT), має також забезпечити синергії та ефективну координацію з пріоритетом "Суспільні виклики". Крім того, у відповідних випадках, слід прагнути синергії між діяльністю в рамках КВТ і заходами в рамках політики гуртування в період з 2014 по 2020 роки, а також з ЄІІТ.
Основна мета всіх високоефективних і промислових технологій, в тому числі KВT, - сприяти взаємодії технологій та їх застосуванням у рамках пріоритету "Суспільні виклики". Це необхідно повною мірою враховувати під час розроблення та реалізації відповідних програм і пріоритетів. Це вимагає всебічної участі стейкхолдерів, які представляють різні точки зору, до встановлення пріоритетів та виконання програм. У певних випадках це також вимагатиме дій, які будуть спільно профінансовані по лінії високоефективних і промислових технологій та по лінії відповідних суспільних викликів. Це може включати спільне фінансування публічно-приватних партнерств, мета яких полягає в розвитку технологій, стимулюванні інновацій та застосовуванні зазначених технології для подолання суспільних викликів.
ІКТ відіграють важливу роль, оскільки забезпечують ключові базові інфраструктури, технології та системи, необхідні для життєво важливих економічних і соціальних процесів, а також нових приватних і публічних продуктів і послуг. Європейська промисловість має залишатися на вістрі технологічного розвитку в сфері ІКТ, де численні технології переходять на новий революційний етап і відкривають нові можливості.
Космічні дослідження - це галузь, яка бурхливо розвивається та надає надзвичайно важливу інформацію багатьом сферам сучасного суспільства, забезпечує його базові потреби, займається універсальними науковими питаннями та допомагає зміцнити передові позиції Союзу на міжнародній арені. Космічні дослідження лежать в основі всієї діяльності, яка проводиться в космічному просторі, але наразі їх проводять а рамках програм, запроваджених державами-членами, Європейським космічним агентством (ЄКА) або в контексті рамкових програм Союзу з наукових досліджень. Дії на рівні Союзу та інвестиції в космічні дослідження необхідні відповідно до Статті 189 ДФЄС, щоб підтримати конкурентоспроможність Союзу, захистити космічні інфраструктури та програми Союзу, такі як "Коперник" і "Галілео", а також забезпечити майбутню роль Європи у космічній сфері.
Крім того, інноваційні послуги нижчого рівня та зручні застосунки, які використовують інформацію, надану космічним сектором, є важливими факторами зростання та створення робочих місць, а їх розвиток відкриває великі можливості для Союзу.
Налагодження партнерських зв’язків і додана вартість
Європа може досягти необхідної критичної маси за допомогою налагодження партнерських зв’язків, створення кластерів і мереж, стандартизації та сприяння співпраці між різними науково-технологічними дисциплінами і секторами з подібними потребами у сфері наукових досліджень і розробок, що вестиме до проривів, створення нових технологій та інноваційних рішень для продуктів, послуг і процесів.
Вироблення та реалізація науково-дослідних та інноваційних стратегій, в тому числі через публічно-приватне партнерство, а також через налагодження ефективних зв’язків між промисловістю та академічним сектором, залучення додаткових інвестицій, доступ до фінансування ризиків, стандартизацію та підтримку докомерційних закупівель, а також закупівель інноваційних продуктів і послуг є вкрай важливими аспектами забезпечення конкурентоспроможності.
Тому необхідно також підтримувати тісні зв’язки з ЄІІТ задля формування та просування найталановитіших підприємницьких кадрів і прискорення інновацій через об’єднування представників різних країн, спеціальностей і організацій.
Співпраця на рівні Союзу також може сприяти торгівлі через підтримку вироблення європейських або міжнародних стандартів для нових продуктів, послуг і технологій, які з’являються. Вироблення таких стандартів після консультацій зі стейкхолдерами, в тому числі стейкхолдерами з наукового та промислового секторів, може мати позитивний вплив. Заохочуватиметься діяльність на підтримку стандартизації, операційної сумісності та безпечності, а також дорегуляторна діяльність.
1.1. Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ)
1.1.1. Конкретна ціль у сфері ІКТ
Відповідно до флагманської ініціативи "Цифровий порядок денний для Європи" (- 10), конкретна ціль у сфері досліджень та інновацій, пов’язаних з ІКТ, полягає в тому, щоб дати Європі змогу підтримувати, розвивати та використовувати можливості, пов’язані з розвитком ІКТ, на користь громадян, бізнесу та наукових спільнот.
Європа, яка має найбільшу в світі економіку та найбільшу частку світового ринку ІКТ, обсяг якого в 2011 році становив понад 2600 млрд. євро (2600000000000 євро), має обґрунтовані підстави прагнути того, щоб її компанії, публічні органи влади, проектно-дослідні центри та університети утримували першість у сфері ІКТ на європейському та глобальному рівнях, стояли на чолі розвитку в секторі ІКТ в Європі й світі, сприяли зростанню ділової активності та збільшували інвестиції в інновації у сфері ІКТ.
До 2020 року європейський сектор ІКТ має досягти показників, принаймні еквівалентних своїй частці світового ринку ІКТ, яка в 2011 році становила близько третини. Європа також має сприяти розвитку інноваційних компаній у сфері ІКТ з тим, щоб третина всіх комерційних інвестицій в дослідження та розробки ІКТ в ЄС, яка в 2011 році становила понад 35 млрд. євро на рік, припадала на компанії, створені протягом останніх двох десятиліть. Це вимагатиме збільшення публічних інвестицій у проведення наукових досліджень і розробок у сфері ІКТ способами, які залучатимуть приватні кошти з метою розширення обсягів інвестицій протягом наступного десятиліття та значного збільшення кількості європейських центрів і кластерів передового досвіду світового рівня у сфері ІКТ.
Необхідно створювати партнерства, розподіляти ризики та мобілізувати критичну масу ресурсів на рівні Союзу з метою опанування дедалі складніших та багатопрофільних технології та комерційних ланцюгів в сфері ІКТ. Діяльність на рівні Союзу має допомогти галузі ІКТ дотримуватись стратегії єдиного ринку та досягти економії на масштабах і обсягах. Співпраця в рамках спільних і відкритих технологічних платформ матиме ефект поширювання та мультиплікаторний ефект, що надасть змогу широкому колу стейкхолдерів отримувати переваги від нових розробок і створювати нові інновації. Утворення партнерств на рівні Союзу також уможливлює досягнення консенсусу, слугує своєрідним координаційним центром для міжнародних партнерів і підтримуватиме вироблення стандартів та функціонально сумісних рішень як на європейському, так і та глобальному рівні.
1.1.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу
ІКТ є підґрунтям інновацій і конкурентоспроможності в широкому діапазоні приватних і публічних ринків і секторів; вони забезпечують науковий прогрес у всіх дисциплінах. Протягом наступного десятиліття перетворювальний вплив цифрових технологій і компонентів ІКТ, інфраструктур і послуг буде дедалі помітнішим у всіх сферах життя. Обчислювальні та комунікаційні ресурси і ресурси зберігання даних продовжуватимуть поширюватися в прийдешні роки. Значні обсяги інформації та даних, у тому числі в режимі реального часу, будуть генерувати датчики, машини та продукти, які використовують інформаційні технології, завдяки чому дистанційне керування стане звичною справою, що уможливить розгортання бізнес-процесів і сталих виробничих об’єктів по всьому світу і створення широкого спектра послуг і застосунків.
За допомогою ІКТ будуть забезпечуватися, а отже, ставати доступнішими, численні важливі комерційні та публічні послуги, а також всі ключові процеси виробництва знань у науці, освіті, бізнесі, у сфері культури та творчості, а також у публічному секторі. ІКТ створюватимуть інфраструктуру, необхідну для процесів виробництва і бізнес-процесів, комунікації та комерційних операцій. ІКТ також стануть незамінними в подоланні ключових суспільних викликів і сприянні соціальним процесам, таким як створення громад, споживча поведінка, участь у політичному житті та публічне врядування, наприклад, за допомогою соціальних мереж і платформ та інструментів колективної обізнаності. Для вироблення конкурентних рішень вкрай важливо підтримувати та інтегрувати дослідження, орієнтовані на користувачів.
Підтримка, яку Союз надає дослідженням та інноваціям у секторі ІКТ, робить значущий внесок у розвиток технологій і застосунків наступного покоління, оскільки становить велику частку загальних витрат на спільні наукові дослідження та інновації з середнім і високим ступенем ризику в Європі. Публічні інвестиції в дослідження та інновації у сфері ІКТ на рівні Союзу були та залишаються необхідними для мобілізації критичної маси, що спричиняє революційні досягнення, ширше прийняття та краще використання інноваційних рішень, продуктів і послуг. Таке інвестування продовжує відігравати головну роль у розробленні відкритих платформ і технологій, застосовних в усьому Союзі, у випробуванні та впровадженні пілотних інновацій у реальному загальноєвропейському контексті та в оптимізації ресурсів задля зміцнення конкурентоспроможності Союзу і подолання спільних суспільних викликів. Через підтримку наукових досліджень та інновацій у сфері ІКТ Союз також дає високотехнологічним МСП змогу розвиватися та отримувати переваги від розмірів європейських ринків. Це зміцнює співпрацю та прагнення досконалості серед вчених та інженерів Союзу, посилює синергію між ними та між національними бюджетами та слугуючи осередком співпраці між партнерами поза межами Європи.
Послідовні оцінювання діяльності у сфері ІКТ під час Сьомої рамкової програми показали, що цільові інвестиції на рівні Союзу в дослідження та інновації у сфері ІКТ ефективно сприяли здобуванню лідерства в промисловості, в таких секторах як мобільний зв’язок і системи ІКТ, у критично важливих для безпеки системах ІКТ, а також забезпечували вирішення проблем, пов’язаних із енергоефективністю, охороною здоров’я, продовольчою безпекою, транспортом або демографічними змінами. Інвестиції Союзу в дослідницькі інфраструктури в сфері ІКТ забезпечили європейських дослідників найкращими у світі дослідницькими мережами та обчислювальними потужностями.
1.1.3. Загальні напрями діяльності
Низка напрямів діяльності буде націлена на подолання викликів на шляху досягнення промислового та технологічного лідерства у сфері ІКТ і охоплюватиме типові програми з наукових досліджень та інновацій у сфері ІКТ, в тому числі, зокрема:
(a) Нове покоління компонентів і систем: створення передових, вбудованих, ресурсоефективних та енергоефективних компонентів і систем;
(b) Наступне покоління обчислювальних технологій: передові та надійні обчислювальні системи і технології, в тому числі обчислювання за допомогою "хмарних" технологій;
(c) Майбутнє інтернету: програмне забезпечення, апаратне забезпечення, інфраструктури, технології та послуги;
(d) Технології контенту та управління інформацією: ІКТ для цифрового контенту, а також для культурного та креативного секторів;
(e) Сучасні інтерфейси і роботи: робототехніка і розумний простір;
(f) Мікро- і наноелектроніка і фотоніка: ключові високоефективні технології, пов’язані з мікро- і наноелектронікою та фотонікою, а також квантові технології.
Очікується, що зазначені шість основних напрямів діяльності зможуть охопити увесь спектр потреб, беручи до уваги конкурентоспроможність європейської промисловості у світовому масштабі. Серед цих потреб - лідерство в промисловості в сфері типових рішень, продуктів і послуг на основі ІКТ для подолання основних суспільних викликів, а також прикладні стратегії наукових досліджень та інновацій у сфері ІКТ, які будуть підтримуватися разом з відповідним суспільним викликом. З огляду на дедалі інтенсивніший технологічний прогрес у всіх сферах життя, взаємодія між людьми та технологіями матиме велике значення і стане частиною зазначених вище досліджень у сфері ІКТ.
Ці шість основних напрямів діяльності включають також спеціальні дослідницькі інфраструктури для ІКТ, як-от "живі" лабораторії для проведення експериментів та інфраструктури, які лежать в основі ключових високоефективних технологій, і їх інтеграції в сучасні продукти та інноваційні розумні системи разом із обладнанням, інструментами, сервісними службами, "чистими приміщеннями" та доступом до ливарних цехів для виготовлення прототипів.
Програма "Горизонт 2020" підтримуватиме дослідження і розробки систем ІКТ, з повним дотриманням фундаментальних прав і свобод фізичних осіб, зокрема їх права на приватність.
1.2. Нанотехнології
1.2.1. Конкретна ціль у сфері нанотехнологій
Конкретна ціль наукових досліджень та інновацій у сфері нанотехнологій полягає в забезпеченні провідної ролі Союзу на цьому експансивному світовому ринку через стимулювання науково-технологічного прогресу та заохочення інвестицій у нанотехнології, їх інтеграції в конкурентоспроможні продукти та послуги з високою доданою вартістю в різних секторах і сферах застосування.
До 2020 року нанотехнології набудуть широкого застосування, тобто будуть гармонійно інтегровані в більшість технологій і застосунків для створення переваг для споживачів, покращення якості життя, охорони здоров’я, сприяння сталому розвитку та зміцнення виробничого потенціалу для втілення новітніх рішень щодо продуктивності та ресурсоефективності.
Європа також повинна стати світовим взірцем безпечного та відповідального поширення нанотехнологій і врядування, що забезпечить великі переваги як для суспільства, так і для промисловості, з дотриманням суворих стандартів безпеки та сталості.
Продукти з використанням нанотехнологій представляють світовий ринок, який Європа не може дозволити собі ігнорувати. Прогнозована ринкова вартість товарів, ключовим компонентом яких є нанотехнології, сягнула 700 мільярдів євро у 2015 році, а до 2020 року становитиме 2 трильйони євро, що, відповідно, означає створення 2 і 6 мільйонів робочих місць. Європейським компаніям слід використати це двозначне зростання ринку та бути здатними до 2020 року зайняти частку ринку, принаймні еквівалентну частці Європи у світовому фінансуванні наукових досліджень (тобто чверть).
1.2.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу
Нанотехнології - це спектр технологій з доведеним потенціалом, які невпинно розвиваються і чинитимуть революційний вплив, наприклад, у сфері матеріалів, ІКТ, транспортної мобільності, наук про життя, охорони здоров’я (разом із лікуванням), споживчих товарів і виробництва, після перетворення досліджень на революційні, сталі та конкурентоспроможні продукти та виробничі процеси.
Нанотехнологіям відведена ключова роль у вирішенні завдань, окреслених у стратегії "Європа 2020". Успішне застосування цих ключових високоефективних технологій сприятиме конкурентоспроможності промисловості Союзу, уможливлюватиме створення інноваційних і вдосконалених продуктів або ефективніших процесів і дозволить долати нинішні та майбутні суспільні виклики.
За чотири роки обсяги фінансування досліджень у сфері нанотехнологій збільшилися вдвічі, з близько 6,5 мільярдів євро у 2004 році до біля 12,5 мільярдів євро в 2008 році, при цьому частка Союзу складає приблизно чверть загального обсягу. Союз є визнаним лідером досліджень у сфері нанонаук і нанотехнологій; очікується, що до 2015 року у цій сфері працюватимуть близько 4000 європейських компаній. Такі провідні позиції у сфері досліджень необхідно підтримувати, посилювати, комерціалізувати, та забезпечувати їх практичне застосування.
Сьогодні Європа повинна захистити та зміцнити свої позиції на світовому ринку шляхом заохочення широкомасштабної співпраці в рамках великої кількості ланцюгів створення вартості та між ними, а також між різними галузями промисловості задля промислового застосування цих технологій і створення безпечних, сталих і життєздатних комерційних продуктів. Питання оцінювання ризику, управління ризиками та відповідального врядування постають як фактори, що визначають майбутній вплив нанотехнологій на суспільство, довкілля та економіку.
Отже діяльність націлена на широке, відповідальне і стале застосування нанотехнологій в економіці задля створення переваг, що матимуть велике суспільне та промислове значення. Для забезпечення потенційних можливостей, в тому числі створення нових компаній і робочих місць, дослідження мають надавати необхідний набір інструментів, що дозволять належним чином реалізовувати процеси стандартизації та регулювання.
1.2.3. Загальні напрями діяльності
(a) Розроблення наноматеріалів, нанопристроїв і наносистем нового покоління
Ціль - фундаментально нові продукти, які уможливлюють сталі рішення у широкому спектрі секторів.
(b) Забезпечення безпечного та сталого розвитку та застосування нанотехнологій
Поглиблення наукових знань про потенційний вплив нанотехнологій і наносистем на здоров’я або довкілля, створення інструментів оцінювання та управління ризиками впродовж усього життєвого циклу, в тому числі питання стандартизації.
(c) Розвиток соціального виміру нанотехнологій
Акцент на врядуванні в нанотехнологіях на користь суспільства та довкілля.
(d) Ефективний і сталий синтез і виробництво наноматеріалів, компонентів і систем
Акцент на нових операціях, розумній інтеграції нових і наявних процесів, у тому числі конвергенції технологій, а також розширенні для запуску великомасштабного та високоточного виробництва продукції та гнучких і багатофункціональних виробничих майданчиках, які забезпечать ефективне перенесення знань у промислові інновації.
(e) Розроблення та стандартизація методики збільшення потужностей, методів вимірювання та вимірювального обладнання
Акцент на фундаментальних технологіях, які підтримують розвиток і впровадження на ринок безпечних комплексних наноматеріалів і наносистем.
1.3. Новітні матеріали
1.3.1. Конкретна ціль у сфері новітніх матеріалів
Конкретна ціль наукових досліджень та інновацій у сфері новітніх матеріалів полягає в розробленні матеріалів з новими функціональними характеристиками та покращеними експлуатаційними властивостями для створення більш конкурентоспроможних і безпечних продуктів, які мінімізують вплив на довкілля та споживання ресурсів.
Матеріали відіграють основну роль в інноваційних промислових процесах і виступають ключовими каталізаторами. Новітні матеріали з вищим вмістом знань, новими функціональними характеристиками та покращеними експлуатаційними властивостями є незамінними для промислової конкурентоспроможності та сталого розвитку широкого кола програм і секторів.
1.3.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу
Новітні матеріали необхідні для розроблення сталих продуктів і процесів з покращеною продуктивністю, а також на заміну обмеженим ресурсам. Такі матеріали частково вирішують наші промислові та громадські проблеми, забезпечують кращі експлуатаційні характеристики, зменшують ресурсні та енергетичні потреби, забезпечують сталість продуктів протягом усього їх життєвого циклу.
Розвиток, який має прикладний характер, часто передбачає розроблення принципово нових матеріалів, здатних забезпечити планові експлуатаційні характеристики. Такі матеріали є важливою ланкою ланцюга постачання в процесі виробництва з високою доданою вартістю. Вони також становлять основу для прогресу в наскрізних технологічних сферах (як-от у сфері медичних технологій, біонаук, електроніки та фотоніки) та практично в усіх секторах ринку. Матеріали самі по собі є важливим кроком до збільшення вартості продуктів і покращення їх експлуатаційних характеристик. Новітні матеріали мають значну оцінну вартість і чинять неабиякий вплив: щорічні темпи зростання становлять близько 6%, і очікується, що до 2015 року обсяг ринку таких матеріалів складе близько 100 мільярдів євро.
Підхід до створення матеріалів має базуватися на врахуванні повного життєвого циклу, від постачання доступних матеріалів до кінця строку їх експлуатації ("від колиски до колиски"), на впровадженні інноваційних підходів для мінімізації ресурсів (у тому числі енергії), необхідних для їх перетворення або зведення до мінімуму несприятливих наслідків для людини та довкілля. Також слід врахувати безперервне використання, перероблення або повторне використання матеріалів після закінчення терміну їх експлуатації та відповідні суспільні інновації, як-от зміни у споживчій поведінці та нові бізнес-моделі.
З метою прискорення прогресу перевага надаватиметься багатопрофільному та конвергентному підходу, який включатиме в себе хімію, фізику, технічні науки, теоретичне та комп’ютерне моделювання, а також все більшою мірою креативний промисловий дизайн.
Заохочуватимуться новітні "зелені" інноваційні альянси та промисловий симбіоз, що дозволятиме галузям диверсифікувати і розширювати власні бізнес-моделі, повторно використовувати власні відходи як основу для виробництва нових продуктів.
1.3.3. Загальні напрями діяльності
(a) Наскрізні та високоефективні технології виробництва матеріалів
Дослідження в сфері проектування матеріалів, функціональних матеріалів, багатофункціональних наукомістких матеріалів з новими функціональними характеристиками та покращеними експлуатаційними властивостями, а також структурних матеріалів для інновацій у всіх секторах промисловості, в тому числі креативних.
(b) Розроблення та трансформування матеріалів
Дослідження і розробки для забезпечення ефективного, безпечного і сталого розвитку та розширення масштабів з метою запуску промислового виробництва майбутніх, заснованих на проектних розробках, продуктів задля безвідходного управління матеріалами в Європі.
(c) Управління компонентами матеріалів
Дослідження і розробки в сфері нових та інноваційних методик виробництва матеріалів та їх компонентів і систем.
(d) Матеріали для сталої, ресурсоефективної промисловості з низьким рівнем викидів
Розроблення нових продуктів і програм, розроблення бізнес-моделей та формування відповідальної споживчої поведінки, що знижує попит на енергію та сприяє низьковуглецевому виробництву.
(e) Матеріали для креативних секторів, у тому числі для сектора культурної спадщини
Проектування та розроблення конвергентних технологій для створення нових бізнес-можливостей, у тому числі зберігання та відновлення матеріалів, які мають історичну або культурну цінність, а також новітніх матеріалів.
(f) Метрологія, характеризація, стандартизація та контроль якості
Просування таких технологій як характеризація, неруйнівне оцінювання, безперервне оцінювання та моніторинг, а також прогнозне моделювання експлуатаційних характеристик задля досягнення прогресу та здійснення впливу в сфері матеріалознавства і технічних наук.
(g) Оптимізація використання матеріалів
Дослідження і розробки для вивчення варіантів заміщення і альтернатив використанню матеріалів та інноваційних підходів до створення бізнес-моделей, а також визначення життєво важливих ресурсів.
1.4. Біотехнологія
1.4.1. Конкретна ціль в сфері біотехнології
Конкретна ціль наукових досліджень та інновацій у сфері біотехнології полягає в розробленні конкурентоспроможних, сталих, безпечних та інноваційних промислових продуктів і процесів, а також у сприянні інноваціям у низці європейських секторів, таких як сільське господарство, лісівництво, харчова промисловість, енергетика, хімічна промисловість і охорона здоров’я, а також наукомістка біоекономіка.
Сильна наукова, технологічна та інноваційна база біотехнології допоможе європейським галузям закріпити лідерські позиції у цій ключовій високоефективній технології. Така позиція продовжуватиме посилюватися через інтеграцію аспектів оцінювання здоров’я та безпечності, економічного впливу та впливу технології на довкілля, а також аспектів управління загальними і конкретними ризиками використання біотехнології.
1.4.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу
Завдяки поглибленню знань про живі системи біотехнологія має забезпечувати потік нових можливостей застосування і зміцнювати промислову базу та інноваційну спроможність Союзу. Прикладами дедалі більшого значення біотехнології є її промислове застосування, в тому числі виробництво біофармацевтичних продуктів, харчових продуктів і кормів, а також біохімічних речовин, при чому очікується, що до 2015 року частка ринку виробництва біохімічних речовин зросте на 12-20% від загального рівня виробництва хімічної продукції. Біотехнологія також відповідає низці так званих дванадцяти принципів зеленої хімії завдяки селективності та ефективності біосистем. Потенційне економічне навантаження на підприємства Союзу можна зменшити за допомогою використання потенціалу біотехнологічних процесів і біологічних продуктів для зниження викидів СО2, і цей потенціал, за оцінками, становитиме до 2030 року від 1 до 2,5 млрд. тонн на рік у перерахунку на CO2.
Наразі в європейському біофармацевтичному секторі приблизно 20% усіх ліків виробляються із застосуванням біотехнології, причому до 50% з них - це нові види ліків. Біотехнологія відіграватиме важливу роль у переході до біоекономіки завдяки розвитку нових промислових процесів. Біотехнологія також відкриває нові можливості для розвитку сталого сільського господарства, аквакультури та лісівництва, а ще - для використання величезного потенціалу морських ресурсів для розроблення інноваційних способів застосування в промисловості, охороні здоров’я, енергетиці, хімічній промисловості та секторі охорони довкілля. За прогнозами, сектор морської (блакитної) біотехнології, який наразі перебуває в процесі становлення, зростатиме на 10% на рік.
Іншими ключовими джерелами інновацій є взаємозв’язки між біотехнологією та іншими високоефективними та конвергентними технологіями, зокрема нанотехнологіями та ІКТ, які знаходять своє застосування в діагностиці та зондуванні.
1.4.3. Загальні напрями діяльності
(a) Розвиток новітніх біотехнологій як рушій майбутніх інновацій
Розвиток нових технологічних сфер, як-от синтетичної біології, біоінформатики та системної біології, які мають значний потенціал для створення інноваційних продуктів і технологій та радикально нових варіантів застосування.
(b) Промислові продукти та процеси на основі біотехнології
Розвиток промислової біотехнології та проектування біологічних процесів у промислових масштабах для виробництва конкурентоспроможної промислової продукції та налагодження сталих процесів (наприклад, у хімічній, гірничодобувній, енергетичній, целюлозно-паперовій, волоконній і деревообробній, текстильній, крохмальній, харчовій промисловості), а також їх екологічних і медичних аспектів, в тому числі операцій з очищування.
(c) Інноваційні та конкурентоспроможні платформні технології
Розроблення так званих платформних технологій (наприклад, геноміка, метагеноміка, протеоміка, метаболоміка, молекулярні інструменти, системи експресії, платформи для фенотипування та стільникові платформи) для зміцнення провідної ролі та конкурентних переваг у багатьох галузях, які мають економічний вплив.
1.5. Сучасні технології виробництва та оброблення
1.5.1. Конкретна ціль
Конкретна ціль наукових досліджень в сфері сучасних технологій виробництва та оброблення полягає у трансформуванні теперішніх виробничих підприємств, систем і процесів. Це буде зроблено, між іншим, за допомогою ефективного використання ключових високоефективних технологій, щоб отримати більш наукомісткі, стабільні, ресурсоефективні та енергоефективні транссекторальні технології виробництва та оброблення, що призведе до створення більш інноваційних продуктів, процесів і послуг. Уможливлення появи нових, сталих продуктів, процесів і послуг та їх конкурентоспроможне застосування разом із сучасними технологіями виробництва та оброблення також є ключовими елементами досягнення цілей пріоритету "Суспільні виклики".
1.5.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу
Виробничий сектор має величезне значення для європейської економіки: в 2007 році його частка в Союзі становила приблизно 17% ВВП і близько 22 мільйонів робочих місць. Усунення економічних бар’єрів торгівлі та позитивний вплив комунікаційних технологій призвели до появи значної конкуренції в промисловому виробництві та започаткували тенденцію перенесення виробничих потужностей до країн з найнижчими загальними витратами. Отже існує потреба радикально змінити європейський підхід до промислового виробництва, щоб зберегти конкурентоспроможність на світовій арені, а програма "Горизонт 2020" може об’єднати всіх відповідних стейкхолдерів для досягнення зазначеної цілі.
Європі потрібно нарощувати інвестиції на рівні Союзу, щоб зберегти передові позиції та компетентність у виробничих технологіях і перейти до виробництва наукомістких товарів з високою доданою вартістю шляхом створення необхідних умов і залучення ресурсів для сталого виробництва та обслуговування виробів протягом усього терміну їх експлуатації. Ресурсоінтенсивні виробничі та переробні галузі потребують подальшої мобілізації ресурсів і знань на рівні Союзу, а також збільшення інвестицій в дослідження, розробки та інновації з метою забезпечення подальшого розвитку в напрямку конкурентоспроможної ресурсоефективної та сталої низьковуглецевої економіки та дотримання узгоджених в межах
Союзу темпів скорочення викидів парникових газів до 2050 року за галузями промисловості (- 11).
Завдяки амбітній політиці Союзу Європа забезпечить зростання в сучасних галузях і сприятиме розвитку нових галузей майбутнього. Значущими є очікувана цінність і вплив сектора сучасних виробничих систем; очікується, що обсяг ринку складе приблизно 150 млрд. євро до 2015 року, а сукупний річний приріст - близько 5%.
Вкрай важливо зберегти знання і компетенції для збереження потужностей виробництва та оброблення в Європі. Основний наголос у рамках науково-дослідної та інноваційної діяльності слід ставити на сталому та безпечному виробництві та обробленні, впровадженні необхідних технічних інновацій і орієнтованості на клієнта для виробництва наукомістких товарів і послуг з низьким споживанням матеріалів і енергії.
Європі також необхідно перенести зазначені високоефективні технології та знання в інші виробничі сектори, такі як будівництво, яке є основним джерелом викидів парникових газів, адже на будівельну діяльність припадає приблизно 40% загального споживання енергії в Європі, що, відповідно, дорівнює 36% загального обсягу викидів CO2. Будівельний сектор, який генерує 10% ВВП і створює приблизно 16 мільйонів робочих місць у Європі на 3 мільйонах підприємств, з яких 95% - це малі та середні підприємства, повинен впроваджувати інноваційні підходи до матеріалів і виробничих процесів, щоб обмежити свій негативний вплив на довкілля.
1.5.3. Загальні напрями діяльності
(a) Технології для заводів майбутнього
Сприяти сталому зростанню промисловості через полегшення стратегічного переходу в Європі від виробництва, орієнтованого на витрати, до ресурсоефективного підходу та створення продуктів з високою доданою вартістю, інтелектуального та високоефективного виробництва на основі ІКТ в інтегрованій системі.
(b) Технології, які підтримують енергоефективні системи та енергоефективні будівлі з низьким впливом на довкілля
Зменшення енергоспоживання та викидів СО2 завдяки дослідженням, розвитку та впровадженню сталих будівельних технологій і систем на всьому ланцюгу створення вартості, а також зниження загального впливу будівель на довкілля.
(c) Сталі, ресурсоефективні та низьковуглецеві технології в енергоінтенсивних переробних галузях
Підвищення конкурентоспроможності переробної промисловості за допомогою значно ефективнішого використання енергії та ресурсів і зменшення впливу такої промислової діяльності на довкілля на всьому ланцюгу створення вартості, сприяння впровадженню низьковуглецевих технологій, більш сталих промислових процесів, а також, у відповідних випадках, інтеграції відновлюваних джерел енергії.
(d) Нові сталі бізнес-моделі
Створення концепцій і методик адаптивних наукомістких бізнес-моделей на основі індивідуальних підходів, у тому числі з застосуванням альтернативних ресурсоефективних підходів.
1.6. Космічна промисловість
1.6.1. Конкретна ціль у космічній промисловості
Конкретна ціль наукових досліджень та інновацій у космічній промисловості полягає в сприянні створенню економічно ефективної, конкурентоспроможної та інноваційної космічної галузі (в тому числі МСП) та дослідницької спільноти для розвитку і експлуатації космічної інфраструктури для реагування на майбутні потреби суспільства та стратегічні потреби Союзу.
Зміцнення європейського публічного та приватного космічного сектора через розширення космічних досліджень та інновацій має вирішальне значення для забезпечення спроможності Європи використовувати космічний простір на підтримку стратегій Союзу, міжнародних стратегічних інтересів і конкурентоспроможності серед космічних держав, як загальновизнаних, так і тих, які тільки розпочинають дослідження космосу. На рівні Союзу така діяльність буде провадитися спільно з діяльністю держав-членів і Європейського космічного агентства (ЄКА) з вивчення космічного простору з метою забезпечення взаємодоповнюваності дій різних гравців.
1.6.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу
Космос - важливий, але часто невидимий рушій створення різноманітних послуг і продуктів, що мають вирішальне значення для сучасного суспільства, таких як навігація та комунікація, а також метеорологічні прогнози та географічні дані, отримані завдяки спостереженню за Землею зі супутників. Формування та реалізація політики на європейському, національному та регіональному рівнях дедалі більше залежить від інформації, отриманої з космосу. Світовий космічний сектор швидко розвивається і охоплює нові регіони (як-от Китай, Південну Америку та Африку). Наразі європейська промисловість є великим експортером першокласних комерційних і наукових супутників. Збільшення світової конкуренції загрожує позиціям Європи у цій сфері.
Тож інтереси Європи полягають у тому, щоб забезпечити подальший успішний розвиток її космічної галузі на цьому надзвичайно конкурентному ринку. Крім того, завдяки даним, отриманим з європейських наукових супутників і зондів, в останні десятиліття були зроблені певні найвагоміші наукові прориви у сфері наук про Землю, фундаментальної фізики, астрономії та планетології. Крім того, інноваційні космічні технології, наприклад, робототехніка, сприяли розвитку знань і технологій в Європі. Унікальні можливості європейського космічного сектора зумовлюють його вирішальну роль у реагуванні на виклики, визначені в стратегії "Європа 2020".
Дослідження, технологічний розвиток та інновації становлять основу можливостей космічних програм, які мають особливе значення для європейського суспільства. У той час як Сполучені Штати витрачають близько 25% свого космічного бюджету на дослідження та розробки, Союз витрачає менше 10%. Крім того, питання космічних досліджень в Союзі внесені до національних програм держав-членів, програм ЄКА та рамкових програм з науково-дослідної діяльності.
Збереження технологічних і конкурентних переваг Європи та використання інвестицій потребує дій на рівні Союзу, беручи до уваги положення статті 4(3) та статті 189 ДФЄС, з одночасним проведенням космічних досліджень державами-членами та ЄКА, яке з 1975 року відповідає за розвиток промисловості супутників і космічних місій на міжурядовій основі від імені держав-членів ЄКА. Необхідно докласти зусиль на рівні ЄС для заохочення участі кращих дослідників з усіх держав-членів і усунення перешкод реалізації спільних міжнаціональних проектів досліджень космічного простору.
Крім того, інформація, яку надають європейські супутники, забезпечуватиме дедалі більший потенціал для подальшого розвитку інноваційних супутникових послуг нижчого рівня. МСП зазвичай ведуть активну діяльність у зазначеному секторі, і його необхідно підтримувати заходами у сфері досліджень та інновацій для повного використання наданих можливостей і, зокрема, значних інвестицій у рамках двох програм Союзу, "Галілео" та "Коперник".
Космічний простір природним чином долає сухопутні кордони; він є унікальним спостережним пунктом глобального виміру, що ініціює масштабні проекти, які потребують міжнародної співпраці. Щоб відігравати важливу роль у зазначеній міжнародній космічній діяльності у найближчі десятиліття, абсолютно необхідними є спільна європейська космічна політика, а також космічна науково-дослідна та інноваційна діяльність на європейському рівні.
Космічні дослідження та інновації в рамках програми "Горизонт 2020" узгоджені з пріоритетами космічної політики Союзу та потребами Європейських операційних програм, які продовжують визначати Рада і Комісія (- 12).
Європейська космічна інфраструктура, як-от програми "Коперник" і "Галілео", є стратегічною інвестицією, що потребує розроблення інноваційних застосунків нижчого рівня. З цією метою, застосування космічних технологій, у відповідних випадках, одержує підтримку в рамках відповідних конкретних цілей пріоритету "Суспільні виклики", щоб забезпечити соціально-економічні переваги, а також рентабельність інвестицій і провідну роль Європи у сфері застосунків нижчого рівня.
1.6.3. Загальні напрями діяльності
(a) Створення умов конкурентоспроможності, незалежності та інноваційності європейського космічного сектора
Це передбачає захист і подальший розвиток конкурентоспроможної, сталої та підприємливої космічної індустрії в поєднанні з розбудовою спільноти дослідників космосу світового рівня для збереження та зміцнення європейського лідерства та незалежності в космічних системах, сприяння інноваціям у космічному секторі та створення умов для космічних наземних інновацій, наприклад, за допомогою даних дистанційного зондування та навігаційних даних.
(b) Створення умов для вдосконалення космічних технологій
Ціль полягає в розробленні передових і високоефективних космічних технологій і оперативних концепцій від ідей до демонстрації в космосі. Сюди входять технології, які підтримують доступ до космічного простору, технології захисту систем космічного базування від таких загроз як космічний брухт і сонячні спалахи, а також технології супутникової телекомунікації, навігації та дистанційного зондування. Розвиток і застосування передових космічних технологій вимагає постійної освіти та підготовки висококваліфікованих інженерів і вчених, а також міцних зв’язків між ними і користувачами космічних програм.
(c) Створення умов для використання космічних даних
Використання даних, отриманих з європейських супутників (наукових, публічних або комерційних), може бути значно збільшене, якщо докласти додаткових зусиль для оброблення, архівування, валідації, стандартизації та сталої доступності космічних даних, а також для розроблення нових інформаційних продуктів і послуг на основі цих даних, беручи до уваги статтю 189 ДФЄС, в тому числі інновації в сфері опрацювання, розповсюджування та інтероперабельності даних, зокрема сприяння доступу до даних і метаданих в сфері наук про Землю та обміну ними. Зазначені види діяльності можуть також забезпечити вищу рентабельність інвестицій в космічну інфраструктуру і долучитися до вирішення соціальних проблем, особливо за умов координування в рамках глобальних зусиль, таких як Глобальна система систем спостереження за планетою Земля (ГСССПЗ), зокрема за рахунок повного використання програми "Коперник" як основного вкладу Європи, Європейської програми супутникової навігації "Галілео" або Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК). Буде підтримано швидке впровадження таких інновацій у відповідні програми та процеси вироблення й ухвалення рішень. Сюди також входить використання даних для подальших наукових досліджень.
(d) Створення умов для європейських досліджень на підтримку міжнародних космічних партнерств
Космічні підприємства мають фундаментально глобальний характер. Особливо це стосується такої діяльності як космічна ситуаційна обізнаність (КСО) і багатьох проектів у сфері вивчення та використання космосу. Розвиток передових космічних технологій все більше відбувається в рамках таких міжнародних партнерств. Забезпечення доступу до цих партнерств є важливим фактором успіху європейських дослідників і промисловості. Визначення та реалізація довгострокових планів і координація з міжнародними партнерами є значущими для досягнення цієї цілі.
2. Доступ до фінансування ризиків
2.1. Конкретна ціль
Конкретна ціль полягає в подоланні ринкових обмежень у доступі до фінансування ризиків, пов’язаних з дослідженнями та інноваціями.
Інвестиційна ситуація в сфері наукових досліджень та інновацій дуже несприятлива, зокрема для інноваційних МСП і компаній середньої капіталізації з високим потенціалом зростання. Існують декілька значних ринкових розривів у сфері надання фінансових ресурсів, оскільки інновації, необхідні для досягнення стратегічних цілей, як правило, занадто ризиковані для ринку, і тому суспільство не отримує всіх можливих переваг.
Механізм кредитного фінансування ("кредитний механізм") та механізм капітального фінансування ("капітальний механізм") допоможуть подолати такі проблеми через покращення профілів фінансування та ризику відповідної науково-дослідної та інноваційної діяльності. Це в свою чергу полегшить доступ фірм та інших бенефіціарів до позик, гарантій та інших форм фінансування ризиків; стимулюватиме інвестування на ранній стадії та розвиток наявних і нових венчурних інвестиційних фондів; покращить передавання знань і ринок інтелектуальної власності; залучатиме кошти на ринок венчурного капіталу і, загалом, допомагатиме полегшити перехід від концепції, розроблення та демонстрації нових продуктів і послуг до їх комерціалізації.
Очікується, що загальний ефект збільшить готовність приватного сектора вкладати кошти в дослідження та інновації, а отже, сприятиме досягненню ключової цілі стратегії "Європа 2020": інвестувати 3% ВВП Союзу в дослідження та розробки до кінця десятиліття, причому дві третини мають надходити з приватного сектора. Використання фінансових інструментів також допоможе досягти цілей наукових досліджень та інновацій в усіх галузях і сферах політики, що є вирішальними для подолання суспільних викликів, підвищення конкурентоспроможності та підтримування сталого інклюзивного зростання, забезпечення екологічних та інших публічних благ.