Регламент Комісії (ЄС) № 2016/1388 від 17 серпня 2016 року про встановлення мережевого кодексу щодо приєднання енергоспоживачів до мереж

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 714/2009 від 13 липня 2009 року про умови доступу до мережі для транскордонних перетоків електроенергії та скасування Регламенту (ЄС) № 1228/2003 (- 1). та зокрема його статтю 6(11),

Оскільки:

(1) Швидке створення повнофункціонального й об’єднаного внутрішнього енергоринку має вирішальне значення для підтримки безпеки енергопостачання, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення всім споживачам можливості купувати енергію за доступними цінами.

(2) Регламент (ЄС) № 714/2009 встановлює недискримінаційні правила, які регулюють доступ до мережі для забезпечення транскордонних обмінів електроенергією, щоб гарантувати належне функціонування внутрішнього ринку електроенергії. Крім того, у статті 5 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/72/ЄС (- 2) вимагається, щоб держави-члени або, якщо це передбачено державами-членами, регуляторні органи, між іншим, забезпечили розроблення об’єктивних і недискримінаційних технічних правил, які встановлюють мінімальні вимоги щодо технічного проектування та експлуатаційні вимоги для приєднання до системи. Якщо вимоги визначають умови приєднання до національних мереж, у статті 37(6) згаданої Директиви вимагається, щоб регуляторні органи відповідали за встановлення або затвердження принаймні методологій для їх розрахунку або встановлення. Щоб гарантувати безпеку в об’єднаній системі передачі, важливо забезпечити однакове розуміння вимог щодо приєднання до мережі, які застосовуються до об’єктів енергоспоживання та систем розподілу, у тому числі до закритих систем розподілу. Такі вимоги, що сприяють підтриманню, збереженню та відновленню безпеки системи, щоб підтримати належне функціонування внутрішнього ринку електроенергії в межах синхронних зон і між ними та досягти ефективності витрат, повинні розглядатися як питання, пов’язані з транскордонними мережами та ринковою інтеграцією.

(3) Необхідно визначити гармонізовані правила приєднання до мережі для об’єктів енергоспоживання та систем розподілу, щоб забезпечити чітку правову базу для приєднання до мережі, сприяти торгівлі електроенергією в межах Союзу, гарантувати безпеку системи, сприяти інтеграції відновлюваних джерел енергії, підвищити конкуренцію і забезпечити ефективніше використання мережі та ресурсів в інтересах споживачів.

(4) Безпеку системи неможливо забезпечити незалежно від технічних можливостей усіх користувачів. Історично основою для забезпечення технічних можливостей були генеруючі об’єкти. Однак очікується, що в цьому контексті більш вирішальну роль у майбутньому відіграватимуть об’єкти енергоспоживання. Основними передумовами є регулярна координація на рівні мереж передачі та розподілу і належна робота обладнання, приєднаного до мереж передачі та розподілу з достатньою відмовостійкістю, щоб справлятися з порушеннями режиму та сприяти запобіганню будь-яким серйозним порушенням електропостачання або полегшувати відновлення системи після серйозної аварії.

(5) Регуляторні органи повинні враховувати обґрунтовані витрати, фактично понесені системними операторами у зв’язку з імплементацією цього Регламенту, у ході встановлення чи затвердження тарифів на передачу або розподіл електроенергії чи їхніх методологій або під час затвердження умов приєднання та доступу до національних мереж згідно зі статтею 37(1) і (6) Директиви 2009/72/ЄС, а також статтею 14 Регламенту (ЄС) № 714/2009.

(6) Різні синхронні енергосистеми в межах Союзу мають різні характеристики, які необхідно враховувати при встановленні вимог щодо приєднання енергоспоживачів до мереж. Відповідно, слід враховувати регіональні особливості під час встановлення правил приєднання, як вимагається у статті 8(6) Регламенту (ЄС) № 714/2009.

(7) Враховуючи необхідність забезпечення регуляторної визначеності, вимоги цього Регламенту мають застосовуватися до нових приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання, нових приєднаних до системи передачі об’єктів розподілу та нових електроустановок енергоспоживачів, які використовуються об’єктом енергоспоживання або закритою системою розподілу для надання послуг з управління попитом відповідним системним операторам та відповідним операторам систем передачі (ОСП). Вимоги цього Регламенту не повинні застосовуватися до наявних приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання, наявних приєднаних до системи передачі об’єктів розподілу, наявних систем розподілу та наявних електроустановок енергоспоживачів, які використовуються або можуть використовуватися об’єктом енергоспоживання або закритою системою розподілу для надання послуг з управління попитом відповідним системним операторам або відповідним ОСП. Вимоги цього Регламенту також не повинні застосовуватися до нових або наявних об’єктів енергоспоживання, приєднаних на рівні розподілу, якщо тільки вони не надають послуги з управління попитом відповідним системним операторам та відповідним ОСП. Однак вимоги цього Регламенту мають застосовуватися, якщо відповідний регуляторний орган або держава-член вирішить інакше з огляду на розвиток системних вимог і результати повного аналізу витрат і вигід або в разі істотної модернізації або заміни обладнання, що впливає на технічні можливості наявного приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання, наявного приєднаного до системи передачі об’єкта розподілу, наявної системи розподілу або наявної електроустановки енергоспоживача у складі об’єкта енергоспоживання або закритої системи розподілу, приєднаних на рівні напруги понад 1000 В.

(8) Управління попитом - важливий інструмент для підвищення гнучкості внутрішнього ринку електроенергії та забезпечення оптимального використання мереж. Воно має ґрунтуватися на діях споживачів або на їхньому договорі з третьою особою про здійснення дій від їхнього імені. Власник об’єкта енергоспоживання або оператор закритої системи розподілу (ОЗСР) може пропонувати послуги з управління попитом на ринку або системним операторам для підтримання безпеки мережі. В останньому випадку власник об’єкта енергоспоживання або оператор закритої системи розподілу повинен забезпечити відповідність нових електроустановок енергоспоживача, які використовуються для надання таких послуг, вимогам, визначеним у цьому Регламенті, індивідуально або, як частина агрегованого навантаження - через третю особу. У цьому контексті треті особи відіграють ключову роль в об’єднанні потужностей управління попитом і можуть мати обов’язок і відповідальність щодо забезпечення надійності таких послуг, якщо відповідні обов’язки делегуються власником об’єкта енергоспоживання та оператором закритої системи розподілу.

(9) Вимоги повинні ґрунтуватися на принципах недискримінації та прозорості, а також на принципі оптимізації між найвищою загальною ефективністю і найнижчими загальними витратами для всіх залучених сторін. ОСП і оператори систем розподілу (ОСР), у тому числі ОЗСР, можуть враховувати вказані елементи в ході визначення вимог відповідно до положень цього Регламенту, водночас розуміючи, що граничні параметри для визначення належності системи до систем передачі або систем розподілу встановлюються на національному рівні.

(10) У вимогах, які застосовуються до об’єктів енергоспоживання, приєднаних до системи передачі, мають визначатися технічна спроможність на їхніх стиках, а також необхідні автоматизовані реакції та обмін даними. Такі вимоги спрямовані на забезпечення роботоздатності системи передачі та здатності використовувати генеруючі потужності та потужності управління попитом, вбудовані в такі мережі, у межах робочих діапазонів і в разі критичних подій.

(11) У вимогах, які застосовуються до систем розподілу, приєднаних до системи передачі, або до інших систем розподілу, має визначатися робочий діапазон таких систем, а також необхідні автоматизовані реакції та обмін даними. Такі вимоги спрямовані на забезпечення ефективного розвитку та роботоздатності системи передачі, а також здатності використовувати генеруючі потужності та потужності управління попитом, вбудовані в такі мережі, у межах робочих діапазонів системи та в разі критичних подій.

(12) Вимоги, які застосовуються до електроустановок енергоспоживачів, які використовуються об’єктом енергоспоживання або закритою системою розподілу для надання послуг з управління попитом відповідним системним операторам або відповідним ОСП, повинні забезпечувати здатність до використання управління попитом у межах робочих діапазонів системи, що, відповідно, мінімізує настання критичних подій.

(13) Адміністративні обов’язки та витрати, пов’язані із забезпеченням управління попитом, повинні залишатися в розумних межах, зокрема, це стосується побутових споживачів, які відіграватимуть дедалі важливішу роль у процесі переходу до низьковуглецевого суспільства, і їх впровадження не повинне бути надмірно обтяжене адміністративними завданнями.

(14) У зв’язку з його транскордонним впливом цей Регламент має бути спрямований на встановлення однакових вимог щодо частоти для всіх рівнів напруги принаймні в межах синхронної зони. Це важливо, тому що в межах синхронної зони зміна частоти в одній державі-члені може відразу вплинути на частоту та пошкодити обладнання в усіх інших державах-членах.

(15) Слід узгодити діапазони напруги між взаємопов’язаними системами, тому що вони мають важливе значення для безпечного планування та експлуатації енергосистеми в межах синхронної зони. Відключення у зв’язку з відхиленням напруги впливають на сусідні системи. Невизначення діапазонів напруги може призвести до істотної невизначеності при плануванні та експлуатації системи в контексті роботи за межами нормальних умов експлуатації.

(16) Слід впровадити належні та пропорційні випробування на відповідність, щоб системні оператори могли забезпечити операційну безпеку. Згідно зі статтею 37(1)(b) Директиви 2009/72/ЄС, регуляторні органи відповідають за забезпечення дотримання цього Регламенту системними операторами.

(17) Регуляторні органи, держави-члени та системні оператори повинні забезпечити, щоб у процесі розроблення та затвердження вимог щодо приєднання до мережі вони були, наскільки можливо, гармонізовані з метою забезпечення повної ринкової інтеграції. У ході розроблення вимог щодо приєднання слід особливо враховувати встановлені технічні стандарти.

(18) Системні оператори не повинні визначати технічні вимоги для обладнання, які перешкоджають вільному руху товарів на внутрішньому ринку. Якщо системні оператори встановлюють технічні специфікації, що призводить до встановлення вимог щодо введення обладнання в обіг, відповідна держава-член повинна дотримуватися процедури, зазначеної у статтях 8 і 9 Директиви Європейського Парламенту та Ради 98/34/ЄС (- 3).

(19) У цьому Регламенті слід визначити порядок відступу від правил з урахуванням місцевих умов, коли, як виняток, дотримання таких правил може поставити під загрозу стабільність локальної мережі або коли безпечна експлуатація приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання, приєднаного до системи передачі об’єкта розподілу, системи розподілу або електроустановки енергоспоживача, яка використовується об’єктом енергоспоживання або закритою системою розподілу для надання послуг з управління попитом відповідним системним операторам і відповідним ОСП, можуть потребувати експлуатаційних умов, які не відповідають цьому Регламенту.

(20) 3а умови затвердження відповідним регуляторним органом або іншим органом, якщо застосовно в державі-члені, власникам об’єктів енергоспоживання та відповідним системним операторам слід дозволити пропонувати відступи для певних категорій приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання, приєднаних до системи передачі об’єктів розподілу, систем розподілу та електроустановок енергоспоживачів, які використовуються об’єктом енергоспоживання або закритою системою розподілу для надання послуг з управління попитом відповідним системним операторам і відповідним ОСП.

(21) Згідно зі статтею 28 Директиви 2009/72/ЄС, держави-члени можуть передбачити класифікацію системи, яка здійснює розподіл електроенергії, як закритої системи розподілу за певних умов. Положення цього Регламенту мають застосовуватися до закритих систем розподілу, тільки якщо це передбачено державами-членами відповідно до статті 28 Директиви 2009/72/ЄС.

(22) Цей Регламент був прийнятий на основі Регламенту (ЄС) № 714/2009, який він доповнює та невід’ємною частиною якого він є. Покликання на Регламент (ЄС) № 714/2009 в інших правових актах слід також розуміти як покликання на цей Регламент.

(23) 3аходи, передбачені цим Регламентом, відповідають висновку Комітету, зазначеному у статті 23(1) Регламенту (ЄС) № 714/2009,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

1. Цей Регламент встановлює мережевий кодекс, яким визначаються вимоги щодо приєднання до електричних мереж:

(a) приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання;

(b) приєднаних до системи передачі об’єктів розподілу;

(c) систем розподілу, у тому числі закритих систем розподілу;

(d) електроустановок енергоспоживачів, які використовуються об’єктом енергоспоживання або закритою системою розподілу для надання послуг з управління попитом відповідним системним операторам або відповідним ОСП.

2. Цей Регламент, таким чином, допомагає забезпечити справедливі умови конкуренції на внутрішньому ринку електроенергії, гарантувати безпеку системи та інтеграцію відновлюваних джерел електроенергії, а також полегшити торгівлю електроенергією на всій території Союзу.

3. Цей Регламент також встановлює обов’язки щодо забезпечення належного використання системними операторами потужностей об’єктів енергоспоживання та систем розподілу у прозорий і недискримінаційний спосіб, щоб забезпечити рівні умови на всій території Союзу.

Для цілей цього Регламенту застосовують терміни та означення статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС (- 4), статті 2 Регламенту (ЄС) № 714/2009, статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/1222 (- 5), статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) № 2016/631 (- 6), статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) № 543/2013 (- 7) та статті 2 Директиви 2009/72/ЄС.

Крім того, застосовують такі терміни та означення:

(1) "об’єкт енергоспоживання" означає об’єкт, який споживає електричну енергію та приєднаний в одній або більше точках приєднання до системи передачі або системи розподілу. Система розподілу та/або джерело живлення власних потреб генеруючого модуля не є об’єктом енергоспоживання;

(2) "приєднаний до системи передачі об’єкт енергоспоживання" означає об’єкт енергоспоживання, який має точку приєднання до системи передачі;

(3) "приєднаний до системи передачі об’єкт розподілу" означає приєднання системи розподілу або електроустановку та обладнання, які використовуються в точці приєднання до системи передачі;

(4) "електроустановка енергоспоживача" означає неподільний комплекс установок, що містять обладнання з регулюванням активної потужності власником об’єкта енергоспоживання або ОЗСР індивідуально або, як частина агрегованого навантаження - через третю особу;

(5) "закрита система розподілу" означає систему розподілу, класифіковану згідно зі статтею 28 Директиви 2009/72/ЄС як закрита система розподілу національними регуляторними органами або іншими компетентними органами, якщо це передбачено державою-членом, що розподіляє електроенергію у географічно обмеженій промисловій, комерційній зоні або зоні зі спільним наданням послуг і не живить побутових споживачів, без обмеження її додаткового використання невеликою кількістю домогосподарств, які розташовані на території, що обслуговується такою системою, і пов’язані трудовими або подібними відносинами з власником системи;

(6) "основне обладнання енергоспоживача" означає принаймні один із таких видів обладнання: двигуни, трансформатори, високовольтне обладнання в точці приєднання та на безперервних виробництвах;

(7) "приєднана до системи передачі система розподілу" означає систему розподілу, приєднану до системи передачі, включно з приєднаними до системи передачі об’єктами розподілу;

(8) "потужність максимально допустимого споживання" означає максимальну безперервну активну потужність, яку може споживати приєднаний до системи передачі об’єкт енергоспоживання або приєднаний до системи передачі об’єкт розподілу з мережі в точці приєднання згідно з договором про приєднання або за погодженням між відповідним системним оператором і власником приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання або приєднаного до системи передачі об’єкта розподілу, відповідно;

(9) "потужність максимально допустимої видачі" означає максимальну безперервну активну потужність, яку приєднаний до системи передачі об’єкт енергоспоживання або приєднаний до системи передачі об’єкт розподілу може відпускати в мережу в точці приєднання згідно з договором про приєднання або за погодженням між відповідним системним оператором і власником приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання або оператором приєднаної до системи передачі системи розподілу, відповідно;

(10) "відключення навантаження при зниженні частоти" означає дію, за якої навантаження відключається в разі зниження частоти, щоб відновити баланс між споживанням і виробництвом електроенергії та відновити частоту в системі в допустимих межах;

(11) "відключення навантаження при зниженні напруги" означає дію з відновлення, за якої навантаження відключається в разі зниження напруги, щоб відновити напругу в допустимих межах;

(12) "перемикач відгалужень під навантаженням" означає пристрій для перемикання відгалуження обмотки трансформатора на придатне для роботи, у той час як трансформатор перебуває під напругою або під навантаженням;

(13) "блокування перемикача відгалужень під навантаженням" означає дію, що передбачає блокування перемикача відгалужень під навантаженням у разі зниження напруги, щоб унеможливити подальше перемикання відгалужень на трансформаторах і падіння напруги в зоні;

(14) "диспетчерський пункт" означає центр експлуатації відповідного системного оператора;

(15) "блокове навантаження" означає максимальний крок збільшення активної потужності повторно підключеного навантаження під час відновлення системи після системної аварії;

(16) "регулювання активної потужності за рахунок управління попитом" означає навантаження у складі об’єкта енергоспоживання або закритої системи розподілу, яке доступне для модуляції відповідним системним оператором або відповідним ОСП, що призводить до зміни активної потужності;

(17) "регулювання реактивної потужності за рахунок управління попитом" означає реактивну потужність або пристрої компенсації реактивної потужності на об’єкті енергоспоживання або в закритій системі розподілу, які доступні для модуляції відповідним системним оператором або відповідним ОСП;

(18) "управління обмеженнями пропускної спроможності за допомогою управління попитом" означає навантаження у складі об’єкта енергоспоживання або закритої системи розподілу, яке доступне для модуляції відповідним системним оператором або відповідним ОСП з метою управління обмеженнями пропускної спроможності в системі;

(19) "агреговане навантаження" означає комплекс об’єктів енергоспоживання або закритих систем розподілу, що може функціонувати як єдиний об’єкт або закрита система розподілу для цілей пропонування однієї або більше послуг з управління попитом;

(20) "регулювання частоти в системі за рахунок управління попитом" означає навантаження у складі об’єкта енергоспоживання або закритої системи розподілу, яке доступне для зменшення або збільшення у відповідь на коливання частоти, яке здійснюється за рахунок автономної реакції об’єкта енергоспоживання або закритої розподільної мережі з метою зменшення цих коливань;

(21) "дуже швидке регулювання активної потужності за рахунок управління попитом" означає навантаження у складі об’єкта енергоспоживання або закритої системи розподілу, що може бути дуже швидко змінене у відповідь на відхилення частоти, що призводить до дуже швидкої зміни активної потужності;

(22) "документ електроустановки енергоспоживача з управлінням попитом" означає документ, що видається власником об’єкта енергоспоживання чи ОЗСР відповідному системному оператору для електроустановок енергоспоживача з управлінням попитом, приєднаних на рівні напруги понад 1000 В, який підтверджує відповідність електроустановки енергоспоживача технічним вимогам, установленим у цьому Регламенті, і містить необхідні дані та декларації, включно з декларацією про відповідність.

1. Вимоги щодо приєднання, викладені в цьому Регламенті, застосовуються до:

(a) нових приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання;

(b) нових приєднаних до системи передачі об’єктів розподілу;

(c) нових систем розподілу, у тому числі нових закритих систем розподілу;

(d) нових електроустановок енергоспоживачів, які використовуються об’єктом енергоспоживання або закритою системою розподілу для надання послуг з управління попитом відповідним системним операторам або відповідним ОСП.

Відповідний системний оператор зобов’язаний відмовити в дозволі на підключення нового приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання, нового приєднаного до системи передачі об’єкта розподілу або нової системи розподілу, які не відповідають вимогам, визначеним у цьому Регламенті, і на які не поширюється відступ, наданий регуляторним органом або іншим органом, якщо застосовно в державі-члені, відповідно до статті 50. Відповідний системний оператор повинен надіслати обґрунтоване письмове повідомлення про таку відмову власнику об’єкта енергоспоживання, ОСР або ОЗСР та, якщо регуляторним органом не передбачене інше, до регуляторного органу.

За результатами моніторингу відповідності згідно з розділом III, відповідний ОСП повинен відмовитися від послуг з управління попитом відповідно до статей 27-30, що надаються новими електроустановками енергоспоживачів, які не відповідають вимогам, визначеним у цьому Регламенті.

2. Цей Регламент не застосовують до:

(a) об’єктів енергоспоживання та систем розподілу, приєднаних до системи передачі та систем розподілу або до частин системи передачі чи систем розподілу на островах держав-членів, системи яких не працюють синхронно із синхронною зоною континентальної Європи, Великобританії, Північної Європи, Ірландії та Північної Ірландії або країн Балтії;

(b) накопичувальних пристроїв, крім генеруючих модулів гідроакумуляційних електростанцій відповідно до статті 5(2).

3. У випадку об’єктів енергоспоживання або закритих систем розподілу з більш ніж однією електроустановкою енергоспоживача такі електроустановки енергоспоживачів повинні розглядатися як одна електроустановка енергоспоживача, якщо їх неможливо експлуатувати незалежно одна від одної, або можуть обґрунтовано розглядатися як комплекс.

1. Наявні приєднані до системи передачі об’єкти енергоспоживання, наявні приєднані до системи передачі об’єкти розподілу, наявні системи розподілу та наявні електроустановки енергоспоживачів, які використовуються або можуть використовуватися об’єктом енергоспоживання або закритою системою розподілу для надання послуг з управління попитом відповідному системному оператору або відповідному ОСП, не підпадають під дію вимог цього Регламенту, крім випадків, коли:

(a) наявний приєднаний до системи передачі об’єкт енергоспоживання, наявний приєднаний до системи передачі об’єкт розподілу, наявна система розподілу або наявна електроустановка енергоспоживача у складі об’єкта енергоспоживання на рівні напруги понад 1000 В або закритої системи розподілу, приєднаної на рівні напруги понад 1000 В, були змінені настільки, що договір про їх приєднання повинен бути істотно переглянутий у такому порядку:

(i) власники об’єктів енергоспоживання, ОСР або ОЗСР, які мають намір провести модернізацію електростанції або заміну обладнання, що вплине на технічні характеристики приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання, приєднаного до системи передачі об’єкта розподілу, системи розподілу або електроустановки енергоспоживача, повинні заздалегідь повідомити про свої плани відповідному системному оператору;

(ii) якщо відповідний системний оператор вважає, що масштаб модернізації або заміни обладнання такий, що необхідний новий договір про приєднання, системний оператор повинен повідомити про це відповідному регуляторному органу або, якщо застосовно, державі-члену; та

(iii) відповідний регуляторний орган або, якщо застосовно, держава-член повинні вирішити, чи наявний договір про приєднання потребує перегляду або чи необхідний новий договір про приєднання, і які вимоги цього Регламенту повинні застосуватися; або

(b) регуляторний орган або, якщо застосовно, держава-член вирішує, що наявний приєднаний до системи передачі об’єкт енергоспоживання, наявний приєднаний до системи передачі об’єкт розподілу, наявна система розподілу або наявна електроустановка енергоспоживача підпадає під дію всіх або окремих вимог цього Регламенту, за пропозицією відповідного ОСП відповідно до параграфів 3, 4 і 5.

2. Для цілей цього Регламенту приєднаний до системи передачі об’єкт енергоспоживання, приєднаний до системи передачі об’єкт розподілу, система розподілу або електроустановка енергоспоживача, які використовуються або можуть використовуватися об’єктом енергоспоживання або закритою системою розподілу для надання послуг з управління попитом відповідному системному оператору або відповідному ОСП, визнаються наявними, якщо:

(a) вони вже приєднані до мережі станом на дату набуття чинності цим Регламентом; або

(b) власник об’єкта енергоспоживання, ОСР або ОЗСР уклав остаточний і обов’язковий договір купівлі-продажу основного обладнання енергоспоживача або електроустановки енергоспоживача протягом двох років після набуття чинності цим Регламентом. Власник об’єкта енергоспоживання, ОСР або ОЗСР повинен повідомити відповідному системному оператору та відповідному ОСП про укладення такого договору протягом 30 місяців після набуття чинності цим Регламентом.

У повідомленні, наданому власником об’єкта енергоспоживання, ОСР або ОЗСР відповідному системному оператору та відповідному ОСП, мають бути вказані принаймні назва договору, дата його підписання та дата набуття чинності, а також специфікації основного обладнання енергоспоживача або електроустановки енергоспоживача, які будуть споруджені, змонтовані або придбані.

Держава-член може передбачити, щоб за вказаних обставин регуляторний орган міг визначати, чи приєднаний до системи передачі об’єкт енергоспоживання, приєднаний до системи передачі об’єкт розподілу, система розподілу або електроустановка енергоспоживача повинні вважатися наявними або новими.

3. Після проведення консультацій із громадськістю відповідно до статті 9 і у відповідь на істотні фактичні зміни обставин, такі як розвиток системних вимог, включно із впровадженням відновлюваних джерел енергії, розумних мереж, розподіленої генерації або управління попитом, відповідний ОСП може запропонувати регуляторному органу або, якщо застосовно, державі-члену поширити дію цього Регламенту на наявні приєднані до системи передачі об’єкти енергоспоживання, наявні приєднані до системи передачі об’єкти розподілу, наявні системи розподілу або наявні електроустановки енергоспоживача, які використовуються об’єктом енергоспоживання або закритою системою розподілу для надання послуг з управління попитом відповідному системному оператору або відповідному ОСП.

З цією метою має бути здійснений ґрунтовний і прозорий кількісний аналіз витрат і вигід відповідно до статей 48 і 49. У такому аналізі повинні бути вказані:

(a) витрати на забезпечення відповідності цьому Регламенту наявних приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання, наявних приєднаних до системи передачі об’єктів розподілу, наявних систем розподілу та наявних електроустановок енергоспоживачів;

(b) соціально-економічна вигода від застосування вимог, визначених у цьому Регламенті; та

(c) можливість досягнення необхідних показників за допомогою альтернативних заходів.

4. Перш ніж здійснити кількісний аналіз витрат і вигід, згаданий у параграфі 3, відповідний ОСП повинен:

(a) здійснити попереднє якісне порівняння витрат і вигід;

(b) отримати схвалення відповідного регуляторного органу або, якщо застосовно, держави-члена.

5. Відповідний регуляторний орган або, якщо застосовно, держава-член повинні прийняти рішення щодо поширення дії цього Регламенту на наявні приєднані до системи передачі об’єкти енергоспоживання, наявні приєднані до системи передачі об’єкти розподілу, наявні системи розподілу або наявні електроустановки енергоспоживачів протягом шести місяців після отримання звіту та рекомендації від відповідного ОСП відповідно до параграфа 4 статті 48. Рішення регуляторного органу або, якщо застосовно, держави-члена підлягає опублікуванню.

6. Відповідний ОСП повинен враховувати правомірні очікування власників об’єктів енергоспоживання, ОСР і ОЗСР у рамках оцінювання застосування цього Регламенту до наявних приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання, наявних приєднаних до системи передачі об’єктів розподілу, наявних систем розподілу або наявних електроустановок енергоспоживачів.

7. Відповідний ОСП може оцінювати застосування окремих або всіх вимог цього Регламенту до наявних приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання, наявних приєднаних до системи передачі об’єктів розподілу, наявних систем розподілу або наявних електроустановок енергоспоживачів щотри роки відповідно до вимог і в порядку, визначених у параграфах 3-5.

1. Цей Регламент не застосовується до генеруючих модулів гідроакумуляційних електростанцій, які працюють як у генераторному, так і в насосному режимі.

2. Будь-який насосний модуль гідроакумуляційної електростанції, що працює тільки в насосному режимі, підпадає під дію вимог цього Регламенту та вважається об’єктом енергоспоживання.

3. У випадку промислових об’єктів із вбудованим генеруючим модулем системний оператор промислового об’єкта, власник об’єкта енергоспоживання, власник генеруючого об’єкта та відповідний системний оператор, до системи якого приєднаний відповідний промисловий об’єкт, можуть погодити, у координації з відповідним ОСП, умови для відключення критичних навантажень від відповідної системи. Метою такої угоди є забезпечення виробничих процесів на промисловому об’єкті в разі порушення режиму роботи відповідної системи.

1. Вимоги загального застосування, які встановлюються відповідними системними операторами або ОСП згідно з цим Регламентом, підлягають затвердженню суб’єктом, визначеним державою-членом, і опублікуванню. Призначений суб’єкт повинен бути регуляторним органом, якщо інше не передбачено державою-членом.

2. Спеціальні вимоги для конкретного об’єкта, які встановлюються відповідними системними операторами або ОСП згідно з цим Регламентом, можуть потребувати затвердження призначеним суб’єктом.

3. Застосовуючи цей Регламент, держави-члени, компетентні суб’єкти та системні оператори повинні:

(a) застосовувати принципи пропорційності та недискримінації;

(b) забезпечувати прозорість;

(c) застосовувати принцип оптимізації між найвищою загальною ефективністю і найнижчими загальними витратами для всіх залучених сторін;

(d) виконувати обов’язки, покладені на відповідного ОСП для підтримання безпеки системи, у тому числі відповідно до вимог національного законодавства;

(е) консультуватися з відповідними ОСР і враховувати потенційний вплив на їхню систему;

(f) брати до уваги узгоджені європейські стандарти і технічні специфікації.

4. Відповідний системний оператор або ОСП повинен подати пропозицію щодо вимог загального застосування, або методології, використовуваної для їх визначення чи встановлення, на затвердження компетентним суб’єктом протягом двох років після набуття чинності цим Регламентом.

5. У випадках, коли цим Регламентом вимагається, щоб відповідний системний оператор, відповідний ОСП, власник об’єкта енергоспоживання, власник генеруючого об’єкта, ОСР та/або ОЗСР дійшли згоди, вони повинні намагатися це зробити протягом шести місяців після подання однією зі сторін першої пропозиції іншим сторонам. Якщо згода не була досягнута в указаний строк, кожна зі сторін може звернутися до відповідного регуляторного органу для ухвалення рішення протягом шести місяців.

6. Компетентні суб’єкти повинні ухвалити рішення за пропозиціями щодо вимог або методологій протягом шести місяців після отримання таких пропозицій.

7. Якщо відповідний системний оператор або ОСП вважатимуть за потрібне внести зміни до вимог або методологій, передбачених і затверджених згідно з параграфами 1 і 2, до пропонованих змін застосовуються вимоги, передбачені параграфами 3-8. Системні оператори та ОСП, які пропонують зміни, повинні враховувати правомірні очікування, за наявності, власників об’єктів енергоспоживання, ОСР, ОЗСР, виробників обладнання та інших стейкхолдерів на основі початково визначених або погоджених вимог або методологій.

8. Будь-яка сторона, що має скаргу проти відповідного системного оператора або ОСП щодо обов’язків відповідного системного оператора або ОСП за цим Регламентом, може надіслати таку скаргу до регуляторного органу, що в якості органу врегулювання спорів повинен ухвалити рішення протягом двох місяців після отримання скарги. Указаний строк може бути продовжений ще на два місяці, якщо регуляторному органу необхідна додаткова інформація. Такий продовжений строк може бути знову продовжений за згодою скаржника. Рішення регуляторного органу має обов’язкову силу, якщо і доки його не буде скасовано в порядку оскарження.

9. У разі, якщо вимоги, передбачені цим Регламентом, повинні бути встановлені відповідним системним оператором, який не є ОСП, держави-члени можуть передбачити, що замість нього відповідальність за встановлення відповідних вимог нестиме ОСП.

1. Якщо в державі-члені існує більше одного ОСП, цей Регламент повинен застосовуватися до всіх таких ОСП.

2. Держави-члени в рамках національного регуляторного режиму можуть передбачити, що відповідальність ОСП за виконання одного, кількох або всіх обов’язків за цим Регламентом покладається на одного або більше конкретних ОСП.

1. Витрати, понесені системними операторами, що підпадають під регулювання мережевих тарифів і випливають із обов’язків, встановлених цим Регламентом, мають бути оцінені відповідними регуляторними органами. Витрати, оцінені як обґрунтовані, ефективні та пропорційні, повинні бути відшкодовані через мережеві тарифи або інші належні механізми.

2. На вимогу відповідних регуляторних органів системні оператори, згадані у параграфі 1, повинні протягом трьох місяців після запиту надати необхідну інформацію, щоб сприяти оцінюванню понесених витрат.

1. Відповідні системні оператори та відповідні ОСП повинні проводити консультації зі стейкхолдерами, включно з компетентними органами кожної держави-члена, щодо:

(a) витрат на забезпечення відповідності цьому Регламенту наявних приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання, наявних приєднаних до системи передачі об’єктів розподілу, наявних систем розподілу та наявних електроустановок енергоспоживачів відповідно до статті 4(3);

(b) звіту, підготовленого відповідно до статті 48(3);

(c) аналізу витрат і вигід, проведеного відповідно до статті 53(2);

(d) вимог до електроустановок енергоспоживачів, визначених відповідно до статті 28(2)(с), (е), (f), (к) і (1) та статті 29(2)(с)-(е).

Консультації повинні тривати принаймні один місяць.

2. Відповідні системні оператори або відповідні ОСП повинні належним чином врахувати точки зору стейкхолдерів за підсумками таких консультацій, перш ніж подати проект пропозиції, звіт, аналіз витрат і вигід або вимоги до електроустановок енергоспоживачів на затвердження регуляторним органом, компетентним суб’єктом або, якщо застосовно, державою-членом. В усіх випадках повинно бути надане та своєчасно опубліковане належне обґрунтування врахування або неврахування точки зору стейкхолдерів перед або одночасно з публікацією пропозиції, звіту, аналізу витрат і вигід або вимог до електроустановок енергоспоживачів, визначених згідно зі статтями 28 і 29.

Агентство з питань співробітництва регуляторних органів у сфері енергетики (далі - Агентство) у тісній співпраці з Європейською мережею операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E) повинні організувати залучення стейкхолдерів у зв’язку з вимогами щодо приєднання до мережі приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання, приєднаних до системи передачі об’єктів розподілу, систем розподілу та електроустановок енергоспоживачів, які використовуються об’єктом енергоспоживання або закритою системою розподілу для надання послуг з управління попитом відповідним системним операторам і відповідним ОСП, а також щодо інших аспектів імплементації цього Регламенту. Таке залучення повинне включати регулярні зустрічі зі стейкхолдерами з метою виявлення проблем і надання пропозицій з удосконалення, зокрема, пов’язаних із вимогами щодо приєднання до мережі приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання, приєднаних до системи передачі об’єктів розподілу, систем розподілу та електроустановок енергоспоживачів, які використовуються об’єктом енергоспоживання або закритою системою розподілу для надання послуг з управління попитом відповідним системним операторам і відповідним ОСП.

1. Будь-яка конфіденційна інформація, яку отримують, передають або якою обмінюються відповідно до цього Регламенту, підпадає під дію умов збереження професійної таємниці, встановлених параграфами 2, 3 і 4.

2. Обов’язок збереження професійної таємниці застосовується до будь-яких осіб, регуляторних органів або суб’єктів, які підпадають під дію цього Регламенту.

3. Конфіденційна інформація, отримана зазначеними в параграфі 2 особами, регуляторними органами або суб’єктами в ході виконання своїх службових обов’язків, не може розголошуватися іншим особам або органам, без обмеження випадків, передбачених національним правом, іншим відповідним правом Союзу або іншими положеннями цього Регламенту.

4. Без обмеження випадків, передбачених національним правом або правом Союзу, регуляторні органи, суб’єкти або особи, які отримують конфіденційну інформацію згідно з цим Регламентом, можуть використовувати її тільки для виконання своїх службових обов’язків відповідно до цього Регламенту.

1. Приєднані до системи передачі об’єкти енергоспоживання, приєднані до системи передачі об’єкти розподілу та системи розподілу повинні бути здатні залишатися приєднаними до мережі та працювати в діапазонах частот і впродовж періодів часу, вказаних у додатку I.

2. Власник приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання або ОСР може погодити з відповідним ОСП розширення діапазонів частот або продовження мінімальних робочих періодів часу. Якщо таке розширення діапазонів частот або продовження мінімальних робочих періодів часу технічно можливе, власнику приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання або ОСР не може бути необгрунтовано відмовлено в наданні такої згоди.

1. Приєднані до системи передачі об’єкти енергоспоживання, приєднані до системи передачі об’єкти розподілу та приєднані до системи передачі системи розподілу повинні бути здатні залишатися приєднаними до мережі та працювати в діапазонах напруг і впродовж періодів часу, вказаних у додатку II.

2. Обладнання систем розподілу, приєднаних на тій самій напрузі, що й напруга точки приєднання, має бути здатне залишатися приєднаним до мережі та працювати в діапазонах напруг і впродовж періодів часу, вказаних у додатку II.

3. Діапазон напруги в точці приєднання повинен бути виражений відношенням напруги в точці приєднання до опорного значення в 1 відносну одиницю (в.о.). Для рівня напруги мережі 400 кВ (або, альтернативно, зазвичай згадуваного як рівень 380 кВ), опорне значення в 1 в.о. становить 400 кВ, для інших рівнів напруги мережі опорне значення в 1 в.о. може відрізнятися для кожного системного оператора в тій самій синхронній зоні.

4. Якщо включений базовий рівень напруги для значень у в.о. від 300 кВ до 400 кВ, відповідний ОСП в Іспанії може вимагати, щоб приєднані до системи передачі об’єкти енергоспоживання, приєднані до системи передачі об’єкти розподілу та приєднані до системи передачі системи розподілу залишалися приєднаними в діапазоні напруги 1,05 в.о.-1,0875 в.о. упродовж необмеженого періоду часу.

5. Якщо базовий рівень напруги для значень у в.о. становить 400 кВ, відповідний ОСП в Балтійській синхронній зоні може вимагати, щоб приєднані до системи передачі об’єкти енергоспоживання, приєднані до системи передачі об’єкти розподілу та приєднані до системи передачі системи розподілу залишалися приєднаними до мережі 400 кВ у діапазонах напруги і впродовж періодів часу, які застосовуються в синхронній зоні континентальної Європи.

6. Якщо це вимагається відповідними ОСП, приєднаний до системи передачі об’єкт енергоспоживання, приєднаний до системи передачі об’єкт розподілу або приєднана до системи передачі система розподілу мають бути здатні до автоматичного відключення за визначених рівнів напруги. Умови та налаштування для автоматичного відключення повинні бути узгоджені між відповідним ОСП і власником приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання або ОСР.

7. Що стосується приєднаних до системи передачі систем розподілу з напругою нижче 110 кВ у точці приєднання, відповідний ОСП повинен вказати діапазон напруги в точці приєднання, з урахуванням якого приєднані до цієї системи передачі системи розподілу мають бути спроектовані, щоб його витримувати. ОСР повинні проектувати здатність свого обладнання, підключеного на тій самій напрузі, що й напруга точки приєднання до системи передачі, відповідати такому діапазону напруги.

1. Виходячи з номінальної здатності елементів мережі передачі витримувати коротке замикання, відповідний ОСП повинен указати рівень максимального струму короткого замикання в точці приєднання, який мають бути здатні витримувати приєднаний до системи передачі об’єкт енергоспоживання або приєднана до системи передачі система розподілу.

2. Відповідний ОСП повинен надати власнику приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання або оператору приєднаної до системи передачі системи розподілу оцінку мінімальних і максимальних струмів короткого замикання, які очікуються в точці приєднання, у вигляді еквівалента мережі.

3. Після виникнення незапланованої події ОСП повинен повідомити заінтересованому власнику приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання або заінтересованому оператору приєднаної до системи передачі системи розподілу якнайшвидше, але не пізніше ніж протягом одного тижня після настання незапланованої події, про збільшення граничного значення максимального струму короткого замикання, який мають бути здатні витримувати відповідний приєднаний до системи передачі об’єкт енергоспоживання або відповідна приєднана до системи передачі система розподілу в мережі відповідного ОСП згідно з параграфом 1.

4. Граничне значення, встановлене в параграфі 3, має бути вказане власником приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання для свого об’єкта або оператором приєднаної до системи передачі системи розподілу для своєї мережі.

5. Перед запланованою подією ОСП повинен повідомити заінтересованому власнику приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання або заінтересованому оператору приєднаної до системи передачі системи розподілу якнайшвидше, але не пізніше ніж за один тиждень до запланованої події, про збільшення граничного значення максимального струму короткого замикання, який мають бути здатні витримувати відповідний приєднаний до системи передачі об’єкт енергоспоживання або відповідна приєднана до системи передачі система розподілу в мережі відповідного ОСП згідно з параграфом 1.

6. Граничне значення, встановлене в параграфі 5, має бути вказане власником приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання для свого об’єкта або оператором приєднаної до системи передачі системи розподілу для своєї мережі.

7. Відповідний ОСП повинен запитати інформацію у власників приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання або операторів приєднаних до системи передачі систем розподілу стосовно внеску струму короткого замикання від їхніх об’єктів або мереж. Як мінімум, еквівалентні модулі мережі мають бути представлені і продемонстровані для нульової, прямої та зворотної послідовностей.

8. Після незапланованої події власники приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання або оператори приєднаних до системи передачі систем розподілу повинні якнайшвидше повідомити відповідному ОСП, але не пізніше ніж протягом одного тижня після незапланованої події, про зміни у внеску струму короткого замикання з перевищенням граничного значення, встановленого відповідним ОСП.

9. Перед запланованою подією власники приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання або оператори приєднаних до системи передачі систем розподілу повинні якнайшвидше повідомити відповідному ОСП, але не пізніше ніж за один тиждень до запланованої події, про зміни у внеску струму короткого замикання з перевищенням порога, встановленого відповідним ОСП.

1. Приєднані до системи передачі об’єкти енергоспоживання та приєднані до системи передачі системи розподілу мають бути здатні підтримувати свою стійку роботу в точці приєднання в межах діапазону реактивної потужності, вказаного ОСП, відповідно до таких умов:

(a) для приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання фактичний діапазон реактивної потужності, вказаний відповідним ОСП, не повинен перевищувати 48% більшої з-поміж потужності максимально допустимої видачі або потужності максимально допустимого споживання (при коефіцієнті потужності 0,9 на видачу або споживання активної потужності), крім випадків, коли технічні або фінансові системні переваги були продемонстровані для приєднаних до системи передачі об’єктів енергоспоживання власником відповідного приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання та прийняті відповідним ОСП;

(b) для приєднаних до системи передачі систем розподілу фактичний діапазон реактивної потужності, вказаний відповідним ОСП для видачі та споживання реактивної потужності, не повинен бути більший за:

(i) 48% (тобто при коефіцієнті потужності 0,9) більшої з-поміж потужності максимально допустимого споживання або потужності максимально допустимої видачі під час споживання реактивної потужності; та

(ii) 48% (тобто при коефіцієнті потужності 0,9) більшої з-поміж потужності максимально допустимої видачі або потужності максимально допустимого споживання під час видачі (генерування) реактивної потужності;

крім випадків доведення технічних або фінансових системних переваг відповідним ОСП та оператором приєднаної до системи передачі системи розподілу шляхом спільного аналізу;

(c) відповідний ОСП і оператор приєднаної до системи передачі системи розподілу повинні узгодити предмет аналізу, що має стосуватися можливих рішень, і визначити оптимальне рішення для обміну реактивною потужністю між їхніми системами з належним урахуванням конкретних системних характеристик, змінної структури обміну потужністю, двонаправлених перетоків і потужності видачі/споживання реактивної потужності у відповідній системі розподілу;

(d) відповідний ОСП може передбачити використання інших показників, крім коефіцієнта потужності, для встановлення еквівалентних діапазонів потужності видачі/споживання реактивної потужності;

(е) необхідні значення діапазону реактивної потужності повинні бути дотримані в точці приєднання;

(f) як відступ від пункту (е), якщо точка приєднання спільна для генеруючого модуля та об’єкта енергоспоживання, у відповідній точці повинні бути дотримані еквівалентні вимоги, визначені відповідними договорами або національним правом.

2. Відповідний ОСП може вимагати, щоб приєднані до системи передачі системи розподілу були здатні не видавати реактивну потужність (при опорному значенні в 1 в.о.) в умовах перетікання активної потужності менше 25% потужності максимально допустимого споживання. Якщо застосовно, держави-члени можуть вимагати від відповідного ОСП обґрунтування його запиту шляхом проведення спільного аналізу з оператором приєднаної до системи передачі системи розподілу. Якщо така вимога не буде обґрунтована за результатами спільного аналізу, відповідний оператор ОСП і оператор приєднаної до системи передачі системи розподілу повинні погодити необхідні вимоги згідно з результатами спільного аналізу.

3. Без обмеження пункту (b) параграфа 1, відповідний ОСП може вимагати, щоб у приєднаній до системи передачі системі розподілу активно забезпечувалося регулювання обміну реактивною потужністю в точці приєднання на користь усієї системи. Відповідний ОСП і оператор приєднаної до системи передачі системи розподілу повинні погодити метод такого регулювання, щоб забезпечити обґрунтований рівень безпеки постачання для обох сторін. Відповідне обґрунтування повинне включати дорожню карту із зазначенням кроків і графіка виконання вимог.

4. Згідно з параграфом 3, оператор приєднаної до системи передачі системи розподілу може вимагати від відповідного ОСП розглянути його приєднану до системи передачі систему розподілу в контексті регулювання реактивної потужності.

1. Відповідний ОСП повинен вказати пристрої та уставки, необхідні для захисту мережі передачі, згідно з характеристиками приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання або приєднаної до системи передачі системи розподілу. Відповідний ОСП і власник приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання або оператор приєднаної до системи передачі системи розподілу повинні погодити схеми захисту та уставки для відповідного приєднаного до системи передачі об’єкта енергоспоживання або відповідної приєднаної до системи передачі системи розподілу.