Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 від 27 листопада 2019 року про пруденційні вимоги для інвестиційних фірм та про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1093/2010, (ЄС) № 575/2013, (ЄС) № 600/2014 та (ЄС) № 806/2014

EV = вартість експозиції, розрахована у спосіб, встановлений у статті 36; та

L = ліміт стосовно ризику концентрації, як визначено в параграфі 1 цієї статті.

3. Вартість експозиції стосовно окремого клієнта або групи пов’язаних клієнтів не повинна перевищувати:

(a) 500% власних коштів інвестиційної фірми, якщо з моменту перевищення пройшло 10 днів або менше;

(b) у сукупності 600% власних коштів інвестиційної фірми - для всіх перевищень, які тривали понад 10 днів.

1. У разі перевищення лімітів, зазначених у статті 37, інвестиційна фірма повинна невідкладно повідомити компетентним органам суму перевищення, найменування відповідного окремого клієнта та, якщо застосовно, найменування відповідної групи пов’язаних клієнтів.

2. Компетентні органи можуть надати інвестиційній фірмі обмежений строк для дотримання ліміту, зазначеного у статті 37.

1. Вимога до власних коштів на основі K-CON є агрегованою сумою вимоги до власних коштів, розрахованої для кожного клієнта або групи пов’язаних клієнтів як вимога до власних коштів у відповідному рядку стовпця 1 таблиці 6, яка становить собою частку загального окремого перевищення, що множиться на:

(a) 200%, якщо перевищення тривало не більше 10 днів;

(b) відповідний коефіцієнт, зазначений у стовпці 2 таблиці 6, після спливу 10-денного періоду, обчисленого з дати перевищення, шляхом віднесення кожної частки перевищення до відповідного рядка у стовпці 1 таблиці 6.

2. Вимогу до власних коштів для перевищення, зазначену в параграфі 1, розраховують за такою формулою:

див. зображення

де:

OFRE = вимога до власних коштів для перевищення;

OFR = вимога до власних коштів для експозицій стосовно окремого клієнта або групи пов’язаних клієнтів, розрахована шляхом додавання вимог до власних коштів для експозицій стосовно окремих клієнтів у межах групи, які повинні розглядатися як одна експозиція;

EV = вартість експозиції, розрахована у спосіб, встановлений у статті 36;

EVE = перевищення вартості експозиції, розраховане у спосіб, встановлений у статті 37(2).

Для цілей розрахування K-CON вимоги до власних коштів для експозицій, які виникають в результаті додатного перевищення довгими позиціями інвестиційної фірми її коротких позицій за всіма фінансовими інструментами торгового портфеля, випущеними відповідним клієнтом, де чисту позицію за кожним інструментом розраховують згідно з положеннями, зазначеними в пунктах (a), (b) і (c) статті 22, повинні включати тільки вимоги для конкретних ризиків.

Інвестиційна фірма, яка для цілей визначення вимоги до К-факторів, що стосуються ризиків для ринку, розраховує вимоги до власних коштів для позицій торгового портфеля згідно з підходом, визначеним у статті 23, повинна розраховувати вимогу до власних коштів для експозиції для цілей ризику концентрації, пов’язаного з такими позиціями, згідно з положеннями, зазначеними в пункті (a) статті 22.

1. Інвестиційні фірми не повинні тимчасово передавати експозиції, які перевищують ліміт, встановлений у статті 37(1), іншій компанії в межах або за межами тієї самої групи або здійснювати фіктивні операції для закриття таких експозицій протягом 10-денного періоду, зазначеного у статті 39, і створення нових експозицій.

2. Інвестиційні фірми повинні підтримувати системи, які забезпечують негайне повідомлення компетентним органам про будь-яку передачу, зазначену в параграфі 1.

1. Зазначені нижче експозиції звільняються від вимог, визначених у статті 37:

(a) експозиції, які повністю вираховуються з власних коштів інвестиційної фірми;

(b) експозиції, які виникли в ході звичайного здійснення розрахунків за платіжними послугами, валютними операціями, операціями із цінними паперами та здійснення грошових переказів;

(c) експозиції, які становлять собою вимоги до:

(i) центральних урядів, центральних банків, суб’єктів публічного сектора, міжнародних організацій або багатосторонніх банків розвитку, а також експозиції, які гарантовані такими суб’єктами або можуть бути віднесені на їх рахунок, якщо таким експозиціям присвоєно вагу ризику 0% згідно зі статтями 114-118 Регламенту (ЄС) № 575/2013;

(ii) регіональних урядів і місцевих органів країн-членів Європейського економічного простору;

(iii) центральних контрагентів і внесків до фонду забезпечення у разі дефолту для центральних контрагентів.

2. Компетентні органи можуть повністю або частково звільняти зазначені нижче експозиції від застосування статті 37:

(a) облігації з покриттям;

(b) експозиції інвестиційної фірми до її материнської компанії, інших дочірніх компаній такої материнської компанії або власних дочірніх компаній тією мірою, якою такі суб’єкти господарювання підлягають нагляду на консолідованій основі згідно зі статтею 7 цього Регламенту або згідно з Регламентом (ЄС) № 575/2013, підлягають нагляду в розрізі відповідності вимогам щодо перевірки капіталу групи згідно зі статтею 8 цього Регламенту або підлягають нагляду згідно з еквівалентними чинними стандартами у третій країні, і якщо виконано такі умови:

(i) відсутні поточні або потенційні істотні практичні або правові перешкоди для швидкої передачі капіталу або погашення зобов’язань материнською компанією; та

(ii) процедури материнської компанії щодо оцінювання, вимірювання та контролю ризиків поширюються на суб’єкта фінансового сектора.

1. Положення цієї частини не застосовуються до дилерів товарів і квот на викиди в разі виконання всіх таких умов:

(a) інший контрагент є нефінансовим контрагентом;

(b) обидва контрагенти підпадають під належні процедури централізованого оцінювання, вимірювання та контролю ризиків;

(c) операцію можна оцінити як таку, що знижує ризики, прямо пов’язані з комерційною діяльністю або казначейським фінансуванням відповідного нефінансового контрагента або відповідної групи.

2. Перш ніж застосовувати звільнення, зазначене в параграфі 1, інвестиційні фірми повинні повідомити про це компетентний орган.

1. Інвестиційні фірми повинні утримувати суму ліквідних активів, яка еквівалентна принаймні одній третині вимоги до фіксованих накладних витрат, розрахованої згідно зі статтею 13(1).

Як відступ від першого підпараграфа цього параграфа, компетентні органи можуть звільнити інвестиційні фірми, які відповідають умовам для кваліфікації в якості малих та невзаємозв’язаних інвестиційних фірм, визначеним у статті 12(1), від застосування першого підпараграфа цього параграфа та повинні належним чином повідомити про це EBA.

Для цілей першого підпараграфа ліквідними активами, без обмеження їх складу, є будь-що із зазначеного нижче:

(a) активи, зазначені у статтях 10-13 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/61, згідно з тими самими умовами щодо критеріїв прийнятності та з тими самими застосовними дисконтами, що встановлені в зазначених статтях;

(b) активи, зазначені у статті 15 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/61, в абсолютному розмірі до 50 млн євро або до еквівалентної суми в національній валюті, згідно з тими самими умовами щодо критеріїв прийнятності, за винятком порогової суми в розмірі 500 млн євро, вказаної у статті 15(1) зазначеного Регламенту, з тими самими застосовними дисконтами, що встановлені в зазначеній статті;

(c) фінансові інструменти, не охоплені пунктами (a) і (b) цього підпараграфа, якими торгують на торговельному майданчику і для яких існує ліквідний ринок, як означено в пункті (17) статті 2 (1) Регламенту (ЄС) № 600/2014 і у статтях 1-5 Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2017/567 (- 10), з дисконтом у розмірі 55%;

(d) необтяжені короткострокові депозити у кредитній установі.

2. Грошові кошти, короткострокові депозити та фінансові інструменти, які належать клієнтам, навіть якщо вони утримуються інвестиційною фірмою від власного імені, не вважаються ліквідними активами для цілей параграфа 1.

3. Для цілей параграфа 1 цієї статті інвестиційні фірми, які відповідають умовам для кваліфікації в якості малих та невзаємозв’язаних інвестиційних фірм, визначеним у статті 12(1) цього Регламенту, та інвестиційні фірми, які не відповідають умовам для кваліфікації в якості малих та невзаємозв’язаних інвестиційних фірм, визначеним у статті 12(1) цього Регламенту, і не здійснюють будь-яких видів діяльності, зазначених у пунктах (3) і (6) секції A додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, також можуть включати до своїх ліквідних активів торгову дебіторську заборгованість і збори або комісії, які підлягають отриманню протягом 30 днів, якщо така дебіторська заборгованість відповідає зазначеним нижче умовам:

(a) вона становить не більше однієї третини від мінімальних вимог до ліквідності, як зазначено в параграфі 1 цієї статті;

(b) вона зараховується до будь-яких додаткових вимог до ліквідності, що встановлюються компетентним органом для специфічних для фірми ризиків згідно з пунктом (k) статті 39(2) Директиви (ЄС) 2019/2034;

(c) до неї застосовується дисконт у розмірі 50%.

4. Для цілей другого підпараграфа параграфа 1 EBA, після консультацій з ESMA, повинен видати настанови, які уточнюють критерії, що їх компетентні органи можуть враховувати при звільненні інвестиційних фірм, які відповідають умовам для кваліфікації в якості малих та невзаємозв’язаних інвестиційних фірм, визначеним у статті 12(1), від застосування вимоги до ліквідності.

1. Інвестиційні фірми можуть, за виняткових обставин і після затвердження компетентним органом, зменшити суму утримуваних ліквідних активів.

2. Відповідність вимозі до ліквідності, визначеній у статті 43(1), повинна бути відновлена протягом 30 днів з моменту початкового зменшення.

Інвестиційні фірми повинні збільшити свої ліквідні активи на 1,6% загальної суми гарантій, наданих клієнтам.

1. Інвестиційні фірми, які не відповідають умовам для кваліфікації в якості малих та невзаємозв’язаних інвестиційних фірм, визначеним у статті 12(1), повинні публічно розкривати інформацію, визначену в цій частині, у дату публікації річної фінансової звітності.

2. Інвестиційні фірми, які відповідають умовам для кваліфікації в якості малих та невзаємозв’язаних інвестиційних фірм, визначеним у статті 12(1), і які випускають інструменти додаткового капіталу першого рівня, повинні публічно розкривати інформацію, визначену у статтях 47, 49 і 50, у дату публікації річної фінансової звітності.

3. Якщо інвестиційна фірма більше не відповідає умовам для кваліфікації в якості малої та невзаємозв’язаної інвестиційної фірми, визначеним у статті 12(1), вона повинна публічно розкривати інформацію, визначену в цій частині, починаючи з фінансового року, що слідує за фінансовим роком, у якому вона перестала відповідати таким умовам.

4. Інвестиційні фірми можуть визначити належний засіб і розташування для ефективного виконання вимог щодо розкриття інформації, зазначених у параграфах 1 і 2. Якщо можливо, усю інформацію розкривають за допомогою одного засобу або в одному розташуванні. Якщо ту саму або подібну інформацію розкривають за допомогою двох або більше засобів, кожен із засобів повинен містити покликання на аналогічну інформацію в інших засобах.

Інвестиційні фірми повинні розкривати їхні цілі та політики управління ризиками для кожної окремої категорії ризиків, визначеної в частинах третій, четвертій та п’ятій, згідно зі статтею 46, включно зі стислим описом стратегій і процесів управління такими ризиками та короткою заявою про ризики, затвердженою органом управління інвестиційної фірми, у якій стисло описується загальний профіль ризику інвестиційної фірми, пов’язаний із бізнес-стратегією.

Інвестиційні фірми повинні розкривати зазначену нижче інформацію про внутрішні механізми управління згідно зі статтею 46:

(a) кількість посад директора, які обіймають члени органу управління;

(b) політику щодо різноманіття при відборі членів органу управління, цілі та будь-які відповідні цільові показники, визначені в такій політиці, а також рівень досягнення таких цілей і цільових показників;

(c) чи інвестиційна фірма створила окремий комітет із ризиків і скільки разів на рік він збирався.

1. Інвестиційні фірми повинні розкривати зазначену нижче інформацію про власні кошти згідно зі статтею 46:

(a) повне звірення елементів основного капіталу першого рівня, елементів додаткового капіталу першого рівня, елементів капіталу другого рівня, а також застосовних фільтрів і вирахувань, які застосовуються до власних коштів інвестиційної фірми, з балансом у фінансовій звітності інвестиційної фірми, що пройшла аудиторську перевірку;

(b) опис основних характеристик інструментів основного капіталу першого рівня і додаткового капіталу першого рівня та інструментів капіталу другого рівня, випущених інвестиційною фірмою;

(c) опис усіх обмежень, які застосовуються до розрахування власних коштів згідно із цим Регламентом, а також інструментів і вирахувань, до яких застосовуються такі обмеження.

2. EBA, після консультацій з ESMA, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів з метою визначення шаблонів для розкриття інформації згідно з пунктами (a), (b) та (c) параграфа 1.

EBA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 26 червня 2021 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

Інвестиційні фірми повинні розкривати зазначену нижче інформацію про їх відповідність вимогам, встановленим у статті 11(1) цього Регламенту та у статті 24 Директиви (ЄС) 2019/2034, згідно зі статтею 46 цього Регламенту:

(a) стислий опис підходу інвестиційної фірми до оцінювання достатності її власного капіталу для підтримки поточної та майбутньої діяльності;

(b) за запитом компетентного органу, результат процесу оцінювання достатності власного капіталу інвестиційної фірми, у тому числі склад додаткових власних коштів на основі результатів процесу наглядової перевірки, як зазначено в пункті (a) статті 39(2) Директиви (ЄС) 2019/2034;

(c) вимоги до К-факторів, розраховані, згідно зі статтею 15 цього Регламенту, в агрегованій формі для ризиків для ринку, ризиків для фірми та ризиків для клієнтів на основі суми застосовних К-факторів; та

(d) вимога до фіксованих накладних витрат, визначена згідно зі статтею 13 цього Регламенту.

Інвестиційні фірми повинні розкривати зазначену нижче інформацію про їхню політику та практики винагороди, у тому числі аспекти, пов’язані з гендерною нейтральністю та гендерним розривом в оплаті праці, для категорій працівників, професійна діяльність яких має істотний вплив на профіль ризику інвестиційної фірми, згідно зі статтею 46:

(a) найважливіші структурні характеристики системи винагороди, включно з рівнем змінної винагороди та критеріями виплати змінної винагороди, політикою виплати у формі інструментів, політикою відстрочення та критеріями набуття прав;

(b) коефіцієнти співвідношення між фіксованою та змінною винагородою, визначені згідно зі статтею 30(2) Директиви (ЄС) 2019/2034;

(c) агрегована кількісна інформація про винагороду з розподілом за членами вищого керівництва та працівниками, діяльність яких має істотний вплив на профіль ризику інвестиційної фірми, із зазначенням таких відомостей:

(i) суми винагороди, виплаченої у відповідному фінансовому році, з розподілом на фіксовану винагороду, включно з описом фіксованих компонентів, і змінну винагороду, а також кількість одержувачів;

(ii) суми та форми виплаченої змінної винагороди з розподілом на грошові кошти, акції, інструменти з прив’язкою до акцій та інші типи, окремо для авансової частини та відстроченої частини;

(iii) суми відстроченої винагороди за попередні періоди роботи з розподілом на суму, права на яку виникають у відповідному фінансовому році, і суму, права на яку виникають у наступні роки;

(iv) сума відстроченої винагороди, права на яку виникають у відповідному фінансовому році, яка виплачується протягом відповідного фінансового року і яка зменшується в результаті коригування на основі результатів роботи;

(v) гарантовані виплати змінної винагороди протягом відповідного фінансового року та кількість одержувачів таких виплат;

(vi) вихідна допомога за попередні періоди, яка була виплачена протягом відповідного фінансового року;

(vii) суми вихідної допомоги за відповідний фінансовий рік із розподілом на авансові та відстрочені виплати, кількість одержувачів таких виплат і найбільша сума виплати на користь однієї особи;

(d) інформація про те, чи інвестиційна фірма користується відступом, встановленим у статті 32(4) Директиви (ЄС) 2019/2034.

Для цілей пункту (d) першого підпараграфа інвестиційні фірми, які користуються таким відступом, повинні вказати, чи такий відступ був наданий на підставі пункту (a) або пункту (b) статті 32(4) Директиви (ЄС) 2019/2034 чи обох зазначених пунктів. Вони також повинні вказати, для яких принципів винагороди вони застосовують відступ (відступи), кількість працівників, які користуються відступом (відступами), а також загальну суму їхньої винагороди з розподілом на фіксовану та змінну винагороду.

Ця стаття не обмежує положення, визначені в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/679 (- 11).

1. Держави-члени повинні забезпечити розкриття зазначеної нижче інформації інвестиційними фірмами, які не відповідають критеріям, зазначеним у пункті (a) статті 32(4) Директиви (ЄС) 2019/2034, згідно зі статтею 46 цього Регламенту:

(a) відсоток прав голосу за акціями, які прямо або опосередковано утримуються інвестиційною фірмою, з розподілом за державою-членом і сектором;

(b) повний опис поведінки під час голосування на загальних зборах компаній, акції яких утримуються згідно з параграфом 2, пояснення голосування, а також відсоток пропозицій, поданих адміністративним органом або органом управління компанії, які були затверджені інвестиційною фірмою; та

(c) пояснення використання консультативно-представницьких фірм;

(d) настанови щодо голосування, які стосуються компаній, акції яких утримуються згідно з параграфом 2.

Вимога щодо розкриття інформації, зазначена в пункті (b) першого підпараграфа, не застосовується, якщо договірні домовленості всіх акціонерів, яких представляє інвестиційна фірма на зборах акціонерів, не уповноважують інвестиційну фірму голосувати від їхнього імені, крім випадків надання акціонерами явних розпоряджень щодо голосування після отримання порядку денного зборів.

2. Інвестиційна фірма, зазначена в параграфі 1, повинна дотримуватися положень зазначеного параграфа тільки стосовно кожної компанії, акції якої допущені до торгів на регульованому ринку, і тільки стосовно акцій із правами голосу, якщо відсоток прав голосу, які прямо або опосередковано належать інвестиційній фірмі, перевищує порогове значення в розмірі 5% від загальної кількості прав голосу за акціями, випущеними відповідною компанією. Права голосу розраховують на основі всіх акцій з правами голосу, навіть якщо здійснення таких прав голосу тимчасово зупинено.

3. EBA, після консультацій з ESMA, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів з метою визначення шаблонів для розкриття інформації згідно з параграфом 1.

EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 26 червня 2021 року.

Комісії делеговано повноваження доповнювати цей Регламент шляхом ухвалення регуляторних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

Починаючи з 26 грудня 2022 року інвестиційні фірми, які не відповідають критеріям, зазначеним у статті 32(4) Директиви (ЄС) № 2019/2034, повинні розкривати інформацію про екологічні, соціальні та управлінські ризики та ризики переходу, як означено у звіті, зазначеному у статті 35 Директиви (ЄС) 2019/2034.

Зазначену в першому параграфі інформацію необхідно розкривати один раз протягом першого року, а потім - двічі на рік.

1. Інвестиційні фірми повинні щоквартально надавати компетентним органам усю зазначену нижче інформацію:

(a) рівень і склад власних коштів;

(b) вимоги до власних коштів;

(c) розрахунки вимог до власних коштів;

(d) рівень діяльності відносно вимог, визначених у статті 12(1), включно з балансом і розбивкою доходів за інвестиційними послугами та застосовними К-факторами;

(e) ризик концентрації;

(f) вимоги до ліквідності.

Як відступ від першого підпараграфа, інвестиційні фірми, які відповідають умовам для кваліфікації в якості малих та невзаємозв’язаних інвестиційних фірм, визначеним у статті 12(1), повинні подавати такі звіти на щорічній основі.

2. Інформація, визначена в пункті (e) параграфа 1, повинна включати зазначені нижче рівні ризику та повинна надаватися компетентним органам принаймні на щорічній основі:

(a) рівень ризику концентрації, пов’язаного з дефолтом контрагентів і з позиціями торгового портфеля, на рівні окремого контрагента та на агреговані основі;

(b) рівень ризику концентрації стосовно кредитних установ, інвестиційних фірм та інших суб’єктів, у яких утримуються кошти клієнтів;

(c) рівень ризику концентрації стосовно кредитних установ, інвестиційних фірм та інших суб’єктів, у яких зберігаються цінні папери клієнтів;

(d) рівень ризику концентрації стосовно кредитних установ, у яких зберігаються власні грошові кошти інвестиційної фірми;

(e) рівень ризику концентрації, пов’язаного з прибутком;

(f) рівень ризику концентрації, як описано в пунктах (a)-(e), розрахований з урахуванням активів і позабалансових позицій, які не обліковуються в торговому портфелі, на додаток до експозицій, які виникають із позицій торгового портфеля.

Для цілей цього параграфа терміни "кредитна установа" та "інвестиційна фірма" включають приватних або публічних суб’єктів господарювання, у тому числі філії таких суб’єктів господарювання, за умови, що такі суб’єкти господарювання, якби вони були засновані в Союзі, були би кредитними установами або інвестиційними фірмами, як означено в цьому Регламенті, і за умови, що такі суб’єкти господарювання авторизовані у третій країні, що застосовує пруденційні наглядові та регуляторні вимоги, які є принаймні еквівалентними до вимог, що застосовуються в Союзі.

Як відступ від параграфа 1 цієї статті, інвестиційна фірма, яка відповідає умовам для кваліфікації в якості малої та невзаємозв’язаної інвестиційної фірми, визначеним у статті 12(1), не зобов’язана надавати інформацію, визначену в пункті (e) параграфа 1 цієї статті, та, якщо було надане звільнення згідно з другим підпараграфом статті 43(1), - у пункті (f) параграфа 1 цієї статті.

3. Для цілей вимог щодо звітування, встановлених у цій статті, EBA, після консультацій з ESMA, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб визначити:

(a) формати;

(b) звітні дати, терміни та означення, а також пов’язані інструкції, у яких описано, як використовувати такі формати;

Проекти імплементаційних технічних стандартів, зазначені в першому підпараграфі, повинні бути стислими та пропорційними характеру, обсягу та складності діяльності інвестиційних фірм з урахуванням відмінностей у рівні деталізації інформації, яку подає інвестиційна фірма, що відповідає умовам для кваліфікації в якості малої та невзаємозв’язаної інвестиційної фірми, визначеним у статті 12(1).

EBA повинен розробити проекти імплементаційних технічних стандартів, зазначені в першому підпараграфі, до 26 грудня 2020 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені в цьому параграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

1. Інвестиційні фірми, які здійснюють будь-які види діяльності, зазначені в пунктах (3) і (6) секції A додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, повинні щомісячно перевіряти загальну вартість їхніх активів і щоквартально надавати таку інформацію компетентному органу, якщо загальна вартість консолідованих активів інвестиційної фірми, розрахована як середнє значення за попередні 12 місяців, дорівнює або перевищує 5 млрд євро. Компетентний орган повинен інформувати про це EBA.

2. Якщо інвестиційна фірма, зазначена в параграфі 1, входить до групи, у якій один або більше суб’єктів господарювання є інвестиційною фірмою, що здійснює будь-які види діяльності, зазначені в пунктах (3) і (6) секції A додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, усі такі інвестиційні фірми у складі групи повинні щомісячно перевіряти загальну вартість їхніх активів, якщо загальна вартість консолідованих активів групи, розрахована як середнє значення за попередні 12 місяців, дорівнює або перевищує 5 млрд євро. Такі інвестиційні фірми повинні щомісячно повідомляти одна одній загальну вартість їхніх активів і щоквартально повідомляти загальну вартість консолідованих активів відповідним компетентним органам. Компетентні органи повинні інформувати про це EBA.

3. Якщо середньомісячна загальна вартість активів інвестиційних фірм, зазначених у параграфах 1 і 2, розрахована як середнє значення за попередні 12 місяців, досягне будь-якого з порогових значень, визначених у статті 1(2) цього Регламенту або в пункті (1)(b) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, EBA повинен повідомити про це таким інвестиційним фірмам і компетентним органам, включно з органами, які компетентні надавати авторизацію згідно зі статтею 8a Директиви 2013/36/ЄС.

4. Якщо, згідно з результатами перевірки відповідно до статті 36 Директиви (ЄС) 2019/2034, інвестиційна фірма, зазначена в параграфі 1 цієї статті, може становити системний ризик, як зазначено у статті 23 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, компетентні органи повинні невідкладно повідомити EBA результати такої перевірки.

5. EBA, після консультацій з ESMA, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для уточнення обов’язку щодо надання інформації відповідним компетентним органам, зазначеним у параграфах 1 і 2, щоб забезпечити дієвий моніторинг порогових значень, визначених у пунктах (a) і (b) статті 8a(1) Директиви 2013/36/ЄС.

EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 26 грудня 2020 року.

Комісії делеговано повноваження доповнювати цей Регламент шляхом ухвалення регуляторних технічних стандартів, зазначених у цьому параграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти покладають на Комісію відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 4(2), надано Комісії на п’ятирічний період з 25 грудня 2019 року.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 4(2), можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані в такому рішенні. Воно набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або з пізнішої дати, вказаної в такому рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, що встановлені в Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про краще законотворення.

5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 4(2), набуває чинності, лише якщо з боку Європейського Парламенту чи Ради впродовж двох місяців з дати повідомлення Європейського Парламенту й Ради про цей акт, не було висловлено жодних заперечень, або якщо ще до закінчення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не заперечуватимуть. Такий період продовжують іще на два місяці за ініціативи Європейського Парламенту чи Ради.

1. Статті 43-51 застосовуються до дилерів товарів і квот на викиди з 26 червня 2026 року.

2. До 26 червня 2026 року або до дати застосування до кредитних установ для цілей вимог до власних коштів альтернативного стандартизованого підходу, визначеного у главі 1a розділу IV частини третьої Регламенту (ЄС) № 575/2013, і альтернативного підходу на основі внутрішніх моделей, визначеного у главі 1b розділу IV частини третьої Регламенту (ЄС) № 575/2013, залежно від того, яка із цих дат настане пізніше, інвестиційна фірма повинна застосовувати вимоги, визначені в розділі IV частини третьої Регламенту (ЄС) № 575/2013, зі змінами, внесеними Регламентом (ЄС) № 2019/630, для цілей розрахування K-NPR.

3. Як відступ від пунктів (a) і (c) статті 11(1), інвестиційні фірми можуть застосовувати нижчі вимоги до власних коштів протягом п’ятирічного періоду починаючи з 26 червня 2021 року, які дорівнюють:

(a) подвійному розміру відповідної вимоги до власних коштів згідно з главою 1 розділу І частини третьої Регламенту (ЄС) № 575/2013, відповідно до статті 93(1) зазначеного Регламенту, з покликанням на рівні початкового капіталу, встановлені в розділі IV Директиви 2013/36/ЄС, зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2019/878, які би застосовувалися, якби інвестиційна фірма продовжувала підпадати під дію вимог до власних коштів у зазначеному Регламенті, зі змінами, внесеними Регламентом (ЄС) 2019/630; або

(b) подвійному розміру застосовної вимоги до фіксованих накладних витрат, визначеної у статті 13 цього Регламенту, якщо інвестиційна фірма ще не існувала до 26 червня 2021 року включно.

4. Як відступ від пункту (b) статті 11(1), інвестиційні фірми можуть застосовувати нижчі вимоги до власних коштів протягом п’ятирічного періоду починаючи з 26 червня 2021 року згідно з такими умовами:

(a) інвестиційні фірми, які до 26 червня 2021 року підпадали під дію вимоги до початкового капіталу, можуть обмежити їхні вимоги до власних коштів подвійним розміром застосовної вимоги до початкового капіталу, визначеної в розділі IV Директиви 2013/36/ЄС, зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2019/878, за винятком пунктів (b) і (c) статті 31(1) і статті 31(2), відповідно, зазначеної Директиви;

(b) інвестиційні фірми, які існували до 26 червня 2021 року, можуть обмежити їхні постійні вимоги до мінімального капіталу рівнем, передбаченим у статті 93(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, зі змінами, внесеними Регламентом (ЄС) № 2019/876, з покликанням на рівні початкового капіталу, встановлені в розділі IV Директиви 2013/36/ЄС, зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2019/878, які би застосовувалися, якби інвестиційна фірма продовжувала підпадати під дію зазначеного Регламенту, за умови щорічного збільшення розміру таких вимог щонайменше на 5000 євро протягом п’ятирічного періоду;

(c) інвестиційні фірми, що існували до 26 червня 2021 року, які не авторизовані на надання додаткових послуг, зазначених у пункті (1) секції B додатка I до Директиви 2014/65/ЄС, і які надають або здійснюють лише один чи більше видів інвестиційних послуг або діяльності, визначених у пунктах 1, 2, 4 та 5 секції A додатка I до зазначеної Директиви, і не мають дозволу на зберігання грошових коштів або цінних паперів, які належать їхнім клієнтам, та у зв’язку із цим за жодних умов не можуть брати на себе боргові зобов’язання перед такими клієнтами, можуть обмежити їхню постійну вимогу до мінімального капіталу до щонайменше 50000 євро, за умови щорічного збільшення щонайменше на 5000 євро протягом п’ятирічного періоду.

5. Відступи, визначені в параграфі 4, більше не застосовуються, якщо інвестиційна фірма продовжила строк дії своєї авторизації 26 червня 2021 року або пізніше, у зв’язку із чим вимагається більша сума початкового капіталу згідно зі статтею 9 Директиви (ЄС) 2019/2034.

6. Як відступ від статті 11, інвестиційні фірми, які існували до 25 грудня 2019 року і які здійснюють операції за власний рахунок на ринках фінансових ф’ючерсів, опціонів або інших деривативів або на спотових ринках з виключною метою хеджування позицій на ринках деривативів, або здійснюють операції за рахунок інших учасників зазначених ринків на умовах отримання гарантій від учасників клірингу на зазначених ринках, якщо відповідальність за забезпечення виконання контрактів, укладених такими інвестиційними фірмами, беруть на себе учасники клірингу на зазначених ринках, можуть обмежити їхні вимоги до власних коштів протягом п’ятирічного періоду починаючи з 26 червня 2021 року до щонайменше 250000 євро, за умови річного збільшення щонайменше на 100000 євро протягом п’ятирічного періоду.

Незалежно від того, чи інвестиційна фірма, зазначена в цьому параграфі, користується відступом, зазначеним у першому підпараграфі, до такої інвестиційної фірми не застосовується пункт (a) параграфа 4.

Інвестиційні фірми, які станом на 25 грудня 2019 року відповідали умовам пункту (1)(b) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013 і ще не отримали авторизацію в якості кредитних установ згідно зі статтею 8 Директиви 2013/36/ЄС, продовжують підпадати під дію Регламенту (ЄС) № 575/2013 та Директиви 2013/36/ЄС.

Інвестиційна фірма, яка станом на 25 грудня 2019 року відповідала умовам, визначеним у статті 1(2) цього Регламенту, продовжує підпадати під дію Регламенту (ЄС) № 575/2013 та Директиви 2013/36/ЄС.

1. Не пізніше 26 грудня 2024 року Комісія повинна, після консультацій з EBA та ESMA, здійснити перегляд і подати Європейському Парламенту і Раді звіт, що супроводжується, у відповідних випадках, законодавчою пропозицією, стосовно зазначених нижче елементів:

(a) умови кваліфікації інвестиційних фірм у якості малих та невзаємозв’язаних інвестиційних фірм згідно зі статтею 12;

(b) методи вимірювання К-факторів у розділі ІІ частини третьої, включно з інвестиційними порадами стосовно активів в управлінні, та у статті 39;

(c) коефіцієнти, зазначені у статті 15(2);

(d) метод, який використовується для розрахування K-CMG, рівень вимог до власних коштів на основі K-CMG порівняно з K-NPR, а також калібрування коефіцієнта множення, визначеного у статті 23;

(e) положення, визначені у статтях 43, 44 і 45, а також прийнятність для цілей вимоги до ліквідності ліквідних активів у пунктах (a), (b) і (c) статті 43(1);

(f) положення, визначені в секції 1 глави 4 розділу ІІ частини третьої;

(g) застосування частини третьої до дилерів товарів або квот на викиди;

(h) внесення змін до означення кредитної установи в Регламенті (ЄС) № 575/2013 в результаті застосування пункту (a) статті 62(3) цього Регламенту та потенційні непередбачені негативні наслідки;

(i) положення, визначені у статтях 47 і 48 Регламенту (ЄС) № 600/2014, і приведення їх у відповідність до узгоджених рамок еквівалентності у сфері фінансових послуг;

(j) порогові значення, визначені у статті 12(1);

(k) застосування стандартів, визначених у главах 1a і 1b розділу IV частини третьої Регламенту (ЄС) № 575/2013, до інвестиційних фірм;

(l) метод вимірювання вартості деривативу в пункті (b) статті 20(2) та в пункті (b) статті 33(2), а також доцільність впровадження альтернативної системи вимірювання та/або калібрування;

(m) положення, визначені в частині другій, зокрема, стосовно дозволу кваліфікувати додаткові інструменти або кошти як власні кошти відповідно до статті 9(4), і можливості надання такого дозволу інвестиційним фірмам, які відповідають умовам для кваліфікації в якості малих і невзаємозв’язаних фірм, визначеним у статті 12(1);

(n) умови застосування інвестиційними фірмами вимог Регламенту (ЄС) № 575/2013 згідно зі статтею 1(2) цього Регламенту;

(o) положення, визначене у статті 1(5);

(p) доцільність застосування вимог щодо розкриття інформації, визначених у статті 52 цього Регламенту, в інших секторах, у тому числі інвестиційними фірмами, зазначеними у статті 1(2) і (5) цього Регламенту, і кредитними установами, як означено в пункті (1) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013.

2. До 31 грудня 2021 року Комісія повинна подати Європейському Парламенту і Раді звіт про потреби в ресурсах з огляду на набуття ESMA нових повноважень і обов’язків згідно зі статтею 64 цього Регламенту, включно з можливістю ESMA стягувати реєстраційний збір із фірм третіх країн, зареєстрованих ESMA згідно зі статтею 46(2) Регламенту (ЄС) № 600/2014, що супроводжується, у відповідних випадках, законодавчою пропозицією.

Пункт (2) статті 4 Регламенту (ЄС) № 1093/2010 доповнити пунктом такого змісту:

"(viii) стосовно Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 (*1) і Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2034 (*2) - компетентні органи, як означено в пункті (5) статті 3(1) зазначеної Директиви.

До Регламенту (ЄС) № 575/2013 внести такі зміни:

(1) назву викласти у такій редакції:

"Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012";

(2) статтю 2 доповнити параграфом такого змісту:

"5. При застосуванні положень, встановлених у статті 1(2) та 1(5) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 (*3), до інвестиційних фірм, вказаних у зазначених параграфах, компетентні органи, як означено в пункті (5) статті 3(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2034 (*4), повинні розглядати такі інвестиційні фірми як "установи" згідно із цим Регламентом.

(3) До статті 4(1) внести такі зміни:

(a) пункт (1) викласти в такій редакції:

"(1) "кредитна установа" означає суб’єкт господарювання, діяльність якої полягає в зазначеному нижче:

(a) приймання депозитів чи інших поворотних коштів від населення та надання кредитів за власний рахунок;

(b) здійснення будь-яких видів діяльності, зазначених у пунктах (3) і (6) секції A додатка І до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/65/ЄС (*5), якщо застосовується одна із зазначених нижче умов, але відповідний суб’єкт господарювання не є дилером товарів і квот на викиди, компанією колективного інвестування або страховою компанією:

(i) загальна вартість консолідованих активів суб’єкта господарювання дорівнює або перевищує 30 млрд євро;

(ii) загальна вартість активів суб’єкта господарювання менша за 30 млрд євро і суб’єкт господарювання входить до групи, де загальна вартість консолідованих активів усіх суб’єктів господарювання у складі групи, загальна вартість активів кожного з яких не перевищує 30 млрд євро і які здійснюють будь-які види діяльності, зазначені в пунктах (3) і (6) секції A додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, дорівнює або перевищує 30 млрд євро; або

(iii) загальна вартість активів суб’єкта господарювання менша за 30 млрд євро і суб’єкт господарювання входить до групи, де загальна вартість консолідованих активів усіх суб’єктів господарювання у складі групи, які здійснюють будь-які види діяльності, зазначені в пунктах (3) і (6) секції A додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, дорівнює або перевищує 30 млрд євро, якщо орган, що здійснює консолідований нагляд, після консультацій із наглядовою колегією, ухвалить відповідне рішення для усунення потенційних ризиків ухилення від вимог і потенційних ризиків для фінансової стабільності Союзу;

для цілей пунктів (b)(ii) та (b)(iii), якщо суб’єкт господарювання входить до групи третьої країни, загальна вартість активів кожної філії відповідної групи третьої країни, авторизованої в Союзі, включається в сукупну загальну вартість активів усіх суб’єктів господарювання у складі групи;

(b) пункт (2) викласти в такій редакції:

"(2) "інвестиційна фірма" означає інвестиційну фірму, як означено в пункті (1) статті 4 (1) Директиви 2014/65/ЄС, яка авторизована згідно із зазначеною Директивою, за винятком кредитних установ;";

(c) пункт (3) викласти в такій редакції:

"(3) "установа" означає кредитну установу, авторизовану згідно зі статтею 8 Директиви 2013/36/ЄС, або суб’єкта господарювання, вказаного у статті 8a(3) зазначеної Директиви;";

(d) пункт (4) вилучити;

(e) пункт (26) викласти в такій редакції:

"(26) "фінансова установа" означає суб’єкта господарювання, іншого ніж установа та іншого ніж суто промислова холдингова компанія, основна діяльність якого полягає в набутті часток участі або здійсненні одного чи більше видів діяльності, визначених у пунктах 2-12 та пункті 15 додатка I до Директиви 2013/36/ЄС, включаючи інвестиційну фірму, фінансову холдингову компанію, фінансову холдингову компанію змішаного типу, інвестиційну холдингову компанію, платіжну установу у розумінні Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2366 (*6), а також компанію з управління активами, за винятком страхових холдингових компаній і страхових холдингових компаній зі змішаною діяльністю, як означено в пунктах (f) та (g) статті 212(1) Директиви 2009/138/ЄС;

(f) пункт (29a) викласти в такій редакції:

"(29a) "материнська інвестиційна фірма в державі-члені" означає материнську компанію в державі-члені, яка є інвестиційною фірмою;";

(g) пункт (29b) викласти в такій редакції:

"(29b) "материнська інвестиційна фірма ЄС" означає материнську компанію ЄС, яка є інвестиційною фірмою;";

(h) пункт (51) викласти в такій редакції:

"(51) "початковий капітал" означає суми та типи власних коштів, визначені у статті 12 Директиви 2013/36/ЄС;";

(i) пункт (60) викласти в такій редакції:

"(60) "інструменти, прирівняні до грошових коштів" означає депозитний сертифікат, облігацію, у тому числі облігацію з покриттям, або будь-який інший несубординований інструмент, який був випущений установою або інвестиційною фірмою, за який установа або інвестиційна фірма вже отримала повну оплату і який підлягає безумовному погашенню установою або інвестиційною фірмою за його номінальною вартістю;";

(j) у пункті (72) пункт (a) викласти в такій редакції:

"(a) вона є регульованим ринком або ринком третьої країни, який вважають еквівалентним регульованому ринку згідно з процедурою, визначеною в пункті (a) статті 25 (4) Директиви 2014/65/ЄС;";

(k) додати пункт такого змісту:

"(150) "дилер товарів і квот на викиди" означає суб’єкта господарювання, основна діяльність якого полягає виключно в наданні інвестиційних послуг або здійсненні інвестиційної діяльності щодо товарних деривативів або товарних деривативних контрактів, зазначених у пунктах (5), (6), (7), (9) і (10), деривативів на квоти на викиди, зазначених у пункті (4), або квот на викиди, зазначених у пункті (11) секції C додатка I до Директиви 2014/65/ЄС;";

(4) До статті 6 внести такі зміни:

(a) параграф 4 викласти в такій редакції:

"4. Установи повинні виконувати обов’язки, встановлені в частині шостій і в пункті (d) статті 430(1) цього Регламенту, на індивідуальній основі.

Зазначені нижче установи не зобов’язані дотримуватися статті 413(1) і пов’язаних обов’язків щодо звітування про ліквідність, встановлених у частині сьомій A цього Регламенту;

(a) установи, які також авторизовані згідно зі статтею 14 Регламенту (ЄС) № 648/2012;

(b) установи, які також авторизовані згідно зі статтею 16 та пунктом (a) статті 54(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 909/2014 (*7), за умови, що вони не здійснюють жодних істотних трансформацій строків погашення; та

(c) установи, які призначені згідно з пунктом (b) статті 54(2) Регламенту (ЄС) № 909/2014, за умови, що:

(i) їхня діяльність обмежується наданням послуг банківського типу, як зазначено в секції С додатка до зазначеного Регламенту, центральним депозитаріям цінних паперів, авторизованим згідно зі статтею 16 зазначеного Регламенту; та

(ii) вони не здійснюють жодних істотних трансформацій строків погашення.

(b) параграф 5 викласти в такій редакції:

"5. Установи, щодо яких компетентні органи застосували відступ, визначений у статті 7(1) або (3) цього Регламенту, і установи, які також авторизовані згідно зі статтею 14 Регламенту (ЄС) № 648/2012, не зобов’язані виконувати обов’язки, встановлені в частині сьомій, і пов’язані вимоги щодо звітування про коефіцієнт левериджу, встановлені в частині сьомій A цього Регламенту, на індивідуальній основі.";

(5) секцію 1 глави 2 розділу ІІ частини першої доповнити статтею такого змісту:

"Стаття 10a

Застосування пруденційних вимог на консолідованій основі у випадках, коли інвестиційні фірми є материнськими компаніями

Для цілей застосування цієї глави інвестиційні фірми вважаються материнськими фінансовими холдинговими компаніями в державі-члені або материнськими фінансовими холдинговими компаніями Союзу, якщо такі інвестиційні фірми є материнськими компаніями установи або інвестиційної фірми відповідно до цього Регламенту, зазначеної у статті 1(2) або (5) Регламенту (ЄС) № 2019/2033.";

(6) у статті 11 параграф 4 викласти в такій редакції:

"4. Материнські установи ЄС повинні відповідати положенням частини шостої та пункту (d) статті 430(1) цього Регламенту на основі їхнього консолідованого стану, якщо група включає одну чи більше кредитних установ або інвестиційних фірм, які авторизовані на надання інвестиційних послуг і здійснення видів діяльності, зазначених у пунктах (3) та (6) секції A додатка I до Директиви 2014/65/ЄС.