3. Протягом трьох місяців після проведення аналізу витрат і вигід відповідний ОСП повинен узагальнити результати у звіті, який має:
(a) містити аналіз витрат і вигід та рекомендацію щодо подальших дій;
(b) містити пропозицію щодо перехідного періоду для застосування вимог до наявних генеруючих модулів. Такий перехідний період не повинен перевищувати два роки з дати ухвалення рішення регуляторним органом або, якщо застосовно, державою-членом щодо застосовності відповідної вимоги;
(c) бути предметом консультації з громадськістю відповідно до статті 10.
4. Не пізніше ніж через шість місяців після завершення консультації з громадськістю відповідний ОСП повинен підготувати звіт із поясненням результатів консультації та пропозицією щодо застосовності відповідної вимоги до наявних генеруючих модулів. Звіт і пропозиція повинні бути доведені до відома регуляторного органу або, якщо застосовно, держави-члена, а їхній зміст повинен бути повідомлений власнику генеруючого об’єкта чи, якщо застосовно, третім особам.
5. Пропозиція, подана відповідним ОСП регуляторному органу або, якщо застосовно, державі-члену відповідно до параграфа 4, повинна містити:
(a) порядок оперативного повідомлення для демонстрації виконання вимог власником наявного генеруючого об’єкта;
(b) перехідний період для виконання вимог з урахуванням категорії генеруючого модуля, як указано у статті 5(2) і статті 23(3), і будь-які основні перешкоди ефективному здійсненню модифікації/ переобладнання.
Стаття 39. Принципи аналізу витрат і вигід
1. Власники генеруючих об’єктів і ОСР, у тому числі ОЗСР, повинні допомагати та сприяти здійсненню аналізу витрат і вигід відповідно до статей 38 і 63, а також надавати необхідні дані за запитом відповідного системного оператора або відповідного ОСП протягом трьох місяців з моменту отримання запиту, якщо інше не погоджене відповідним ОСП. З метою здійснення аналізу витрат і вигід власником або потенційним власником генеруючого об’єкта під час оцінювання потенційного відступу відповідно до статті 62 відповідний ОСП і ОСР, у тому числі ОЗСР, повинні допомагати та сприяти здійсненню аналізу витрат і вигід, а також надавати необхідні дані за запитом власника або потенційного власника генеруючого об’єкта протягом трьох місяців з моменту отримання запиту, якщо інше не погоджене відповідним власником або потенційним власником генеруючого об’єкта.
2. Аналіз витрат і вигід має здійснюватися згідно з такими принципами:
(a) відповідний ОСП, відповідний системний оператор, власник або потенційний власник генеруючого об’єкта повинні під час аналізу витрат і вигід використовувати один або більше з таких принципів розрахунку:
(i) чиста приведена вартість;
(ii) дохід на інвестиції;
(iii) норма прибутку;
(iv) час, необхідний для досягнення беззбитковості;
(b) відповідний ОСП, відповідний системний оператор, власник або потенційний власник генеруючого об’єкта повинні також кількісно оцінити соціально-економічні вигоди з точки зору підвищення безпеки постачання, у тому числі, зокрема:
(i) пов’язане зменшення ймовірності втрати постачання протягом усього строку проведення модифікації;
(ii) ймовірний ступінь і тривалість такої втрати постачання;
(iii) соціальну погодинну вартість такої втрати постачання;
(c) відповідний ОСП, відповідний системний оператор, власник або потенційний власник генеруючого об’єкта повинні кількісно оцінити вигоди для внутрішнього ринку електричної енергії, транскордонної торгівлі та інтеграції відновлюваних джерел енергії, у тому числі, зокрема:
(i) реакцію активної потужності на відхилення частоти;
(ii) резерви балансування;
(iii) забезпечення реактивною потужністю;
(iv) управління перевантаженнями;
(v) заходи захисту;
(d) відповідний ОСП повинен кількісно оцінити витрати на застосування необхідних правил до наявних генеруючих модулів, у тому числі, зокрема:
(i) прямі витрати на виконання вимоги;
(ii) витрати, пов’язані з відповідною втратою можливостей;
(iii) витрати, пов’язані зі змінами в технічному обслуговуванні та експлуатації.
РОЗДІЛ IV
ВІДПОВІДНІСТЬ
ГЛАВА 1
Моніторинг відповідності
Стаття 40. Відповідальність власників генеруючих об’єктів
1. Власник генеруючого об’єкта повинен забезпечити відповідність кожного генеруючого модуля вимогам, застосовним відповідно до цього Регламенту, упродовж усього терміну експлуатації об’єкта. Для генеруючих модулів типу А власник генеруючого об’єкта може покладатися на сертифікати відповідності обладнання, видані відповідно до Регламенту (ЄС) № 765/2008.
2. Власник генеруючого об’єкта повинен повідомити відповідного системного оператора про будь-яку заплановану зміну технічних можливостей генеруючого модуля, що може вплинути на його відповідність вимогам, застосовним відповідно до цього Регламенту, до такої зміни.
3. Власник генеруючого об’єкта повинен невідкладно повідомити відповідного системного оператора про будь-які експлуатаційні події або відмови генеруючого модуля, що впливають на його відповідність вимогам, застосовним відповідно до цього Регламенту, після настання таких подій.
4. Власник генеруючого об’єкта повинен своєчасно повідомити відповідного системного оператора про графіки та процедури планових випробувань, які мають проводитися з метою перевірки відповідності генеруючого модуля вимогам цього Регламенту, до їх початку. Відповідний системний оператор повинен попередньо затвердити такі графіки та процедури планових випробувань. Відповідний системний оператор повинен своєчасно надати таке затвердження та не може необгрунтовано відмовити в його наданні.
5. Відповідний системний оператор може брати участь у таких випробуваннях і фіксувати характеристики генеруючих модулів.
Стаття 41. Завдання відповідного системного оператора
1. Відповідний системний оператор повинен оцінювати відповідність генеруючого модуля вимогам, застосовним відповідно до цього Регламенту, упродовж усього терміну експлуатації відповідного генеруючого об’єкта. Власник генеруючого об’єкта повинен бути повідомлений про результати такого оцінювання.
Для генеруючих модулів типу А при оцінюванні відповідний системний оператор може покладатися на сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації.
2. Відповідний системний оператор має право вимагати від власника генеруючого об’єкта проведення випробувань і моделювань на відповідність згідно з планом або загальною програмою чи після будь-якої відмови, модифікації або заміни будь-якого обладнання, що може вплинути на відповідність генеруючого модуля вимогам цього Регламенту.
Власник генеруючого об’єкта повинен бути повідомлений про результати таких випробувань і моделювань на відповідність.
3. Відповідний системний оператор повинен оприлюднити перелік інформації та документації, які мають бути надані, а також вимоги, які мають бути виконані власником генеруючого об’єкта в рамках процедури відповідності. До такого переліку повинні входити принаймні така інформація, документація та вимоги:
(a) усі документи та сертифікати, які мають бути надані власником генеруючого об’єкта;
(b) деталізовані технічні дані генеруючого модуля, які стосуються приєднання до мережі;
(c) вимоги до моделей для дослідження усталених і перехідних характеристик системи;
(d) строк надання системних даних, необхідних для проведення досліджень;
(e) дослідження, проведені власником генеруючого об’єкта для демонстрації очікуваних параметрів усталених і перехідних режимів відповідно до вимог, визначених у главах 5 і 6 розділу IV;
(f) умови та процедури, у тому числі можливості реєстрації сертифікатів відповідності обладнання; та
(g) умови та процедури використання власником генеруючого об’єкта відповідних сертифікатів відповідності обладнання, виданих уповноваженим органом сертифікації.
4. Відповідний системний оператор повинен оприлюднити розподіл обов’язків щодо випробувань і моделювань на відповідність та моніторингу між власником генеруючого об’єкта та системним оператором.
5. Відповідний системний оператор може повністю або частково делегувати здійснення моніторингу відповідності третім особам. У таких випадках відповідний системний оператор повинен продовжувати забезпечувати відповідність положенням статті 12, у тому числі брати на себе обов’язки щодо забезпечення конфіденційності з призначеною особою.
6. Якщо випробування або моделювання на відповідність неможливо провести, як погоджено між відповідним системним оператором і власником генеруючого об’єкта, з причин, які залежать від відповідного системного оператора, відповідний системний оператор не може необгрунтовано відмовити в наданні оперативного повідомлення, зазначеного в розділі III.
Стаття 42. Загальні положення щодо випробувань на відповідність
1. Випробування експлуатаційних характеристик окремих генеруючих модулів у складі генеруючого об’єкта повинні бути спрямовані на демонстрування відповідності вимогам, передбаченим цим Регламентом.
2. Незважаючи на мінімальні вимоги до випробувань на відповідність, визначені в цьому Регламенті, відповідний системний оператор має право:
(a) дозволяти власнику генеруючого об’єкта здійснювати альтернативну серію випробувань за умови, що вони є ефективними та достатніми для того, щоб продемонструвати відповідність генеруючого модуля вимогам цього Регламенту;
(b) вимагати, щоб власник генеруючого об’єкта провів додаткові або альтернативні серії випробувань у тих випадках, коли інформація, надана відповідному системному оператору щодо випробувань на відповідність згідно з положеннями глави 2, 3 або 4 розділу IV, не є достатньою, щоб продемонструвати відповідність вимогам цього Регламенту; та
(c) вимагати від власника генеруючого об’єкта проведення належних випробувань для демонстрації характеристик генеруючого модуля під час роботи на альтернативних видах палива або паливних сумішах. Відповідний системний оператор і власник генеруючого об’єкта повинні узгодити, які типи палива мають бути випробувані.
3. Власник генеруючого об’єкта несе відповідальність за проведення випробувань відповідно до умов, встановлених у главах 2, 3 і 4 розділу IV. Відповідний системний оператор повинен співпрацювати і не може необгрунтовано затримувати проведення випробувань.
4. Відповідний системний оператор може брати участь у випробуваннях на відповідність на місці або віддалено, з диспетчерського пункту системного оператора. З цією метою власник генеруючого об’єкта повинен надати контрольне обладнання, необхідне для фіксації всіх відповідних сигналів і вимірів у рамках випробувань, а також забезпечити присутність на місці необхідних представників власника генеруючого об’єкта упродовж усього періоду випробувань. Сигнали, вказані відповідним системним оператором, повинні бути йому забезпечені, якщо, для вибраних випробувань, системний оператор хоче використовувати власне обладнання для фіксації характеристик. Відповідний системний оператор приймає рішення про свою участь на свій розсуд.
Стаття 43. Загальні положення щодо моделювань на відповідність
1. Моделювання експлуатаційних характеристик окремих генеруючих модулів у складі генеруючого об’єкта повинні бути спрямовані на демонстрування відповідності вимогам цього Регламенту.
2. Незважаючи на мінімальні вимоги до моделювань на відповідність, визначені в цьому Регламенті, відповідний системний оператор має право:
(a) дозволяти власнику генеруючого об’єкта здійснювати альтернативну серію моделювань за умови, що вони є ефективними та достатніми для того, щоб продемонструвати відповідність генеруючого модуля вимогам цього Регламенту або національному законодавству; та
(b) вимагати, щоб власник генеруючого об’єкта провів додаткові або альтернативні серії моделювань у тих випадках, коли інформація, надана відповідному системному оператору щодо моделювань на відповідність згідно з положеннями глави 5, 6 або 7 розділу IV, не є достатньою, щоб продемонструвати відповідність вимогам цього Регламенту.
3. Для демонстрації відповідності вимогам цього Регламенту власник генеруючого об’єкта повинен надати звіт про результати моделювання для кожного окремого генеруючого модуля у складі генеруючого об’єкта. Власник генеруючого об’єкта повинен підготувати та надати перевірену імітаційну модель для визначеного генеруючого модуля. Сфера застосування імітаційних моделей визначена у пункті (c) статті 15(6).
4. Відповідний системний оператор має право перевіряти, чи генеруючий модуль відповідає вимогам цього Регламенту, виконуючи свої власні моделювання відповідності на основі наданих звітів про моделювання, імітаційних моделей і вимірів у рамках випробувань на відповідність.
5. Відповідний системний оператор повинен надати власнику генеруючого об’єкта технічні дані та імітаційну модель мережі в обсязі, необхідному для виконання запитуваних моделювань відповідно до глав 5, 6 або 7 розділу IV.
ГЛАВА 2
Випробування на відповідність синхронних генеруючих модулів
Стаття 44. Випробування на відповідність синхронних генеруючих модулів типу B
1. Власники генеруючих об’єктів повинні провести випробування на відповідність щодо реакції в режимі LFSM-O для синхронних генеруючих модулів типу B.
Замість виконання відповідного випробування, власники генеруючих об’єктів можуть покладатися на сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації, щоб продемонструвати відповідність окремій вимозі. У такому разі сертифікати відповідності обладнання повинні бути надані відповідному системному оператору.
2. До випробувань реакції в режимі LFSM-O застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована технічна здатність генеруючого модуля безперервно модулювати активну потужність, щоб сприяти регулюванню частоти у випадку будь-якого значного збільшення частоти в системі. Мають бути перевірені усталені параметри регулювання, такі як етатизм і зона нечутливості, а також динамічні параметри, у тому числі реакція на ступінчасту зміну частоти;
(b) випробування повинне проводитися шляхом моделювання ступінчастих і лінійних змін частоти, достатньо значних для того, щоб активувати зміну активної потужності принаймні на 10% максимальної потужності, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості. У разі необхідності змодельовані сигнали відхилення частоти мають подаватися одночасно як на регулятор частоти обертання, так і на регулятор навантаження систем регулювання, враховуючи схему таких систем регулювання;
(c) випробування вважається успішним, якщо виконані такі умови:
(i) результати випробування для параметрів в усталеному та динамічному режимах відповідають вимогам, визначеним у статті 13(2); та
(ii) після ступінчастої зміни частоти не виникають незатухаючі коливання.
Стаття 45. Випробування на відповідність синхронних генеруючих модулів типу C
1. На додачу до випробувань на відповідність для синхронних генеруючих модулів типу B, описаних у статті 44, власники генеруючих об’єктів повинні проводити випробування на відповідність, визначені у параграфах 2, 3, 4 і 6 цієї статті для синхронних генеруючих модулів типу С. Якщо генеруючий модуль забезпечує здатність до автономного пуску, власники генеруючих об’єктів повинні також проводити випробування, зазначені в параграфі 5. Замість відповідного випробування, власник генеруючого об’єкта може використовувати сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації, щоб продемонструвати відповідність окремій вимозі. У такому разі сертифікати відповідності обладнання повинні бути надані відповідному системному оператору.
2. До випробувань реакції в режимі LFSM-U застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстровано, що генеруючий модуль технічно здатний безперервно модулювати активну потужність у робочих точках нижче максимальної потужності, щоб сприяти регулюванню частоти в разі значного зниження частоти в системі;
(b) випробування повинне проводитися шляхом моделювання відповідних точок навантаження активної потужності при низькій частоті зі ступінчастими та лінійними змінами частоти, достатньо значними для того, щоб активувати зміну активної потужності принаймні на 10% максимальної потужності, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості. У разі необхідності змодельовані сигнали відхилення частоти мають подаватися одночасно на опорні точки як регулятора частоти обертання, так і регулятора навантаження;
(c) випробування вважається успішним, якщо виконані такі умови:
(i) результати випробування для параметрів в усталеному та динамічному режимах відповідають вимогам, визначеним у пункті (c) статті 15(2); та
(ii) після ступінчастої зміни частоти не виникають незатухаючі коливання.
3. До випробувань реакції в режимі FSM застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстровано, що генеруючий модуль технічно здатний безперервно модулювати активну потужність у повному робочому діапазоні між максимальною потужністю і мінімальним рівнем регулювання, щоб сприяти регулюванню частоти. Мають бути перевірені усталені параметри регулювання, такі як етатизм і зона нечутливості, а також динамічні параметри, включно з надійністю, через реакцію на ступінчасту зміну частоти та значні швидкі відхилення частоти;
(b) випробування повинне проводитися шляхом моделювання ступінчастих і лінійних змін частоти, достатньо значних для того, щоб активувати повний діапазон частотної характеристики активної потужності, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості, а також здатність підвищувати або знижувати вихідну активну потужність із відповідної робочої точки. У разі необхідності змодельовані сигнали відхилення частоти мають подаватися одночасно на опорні точки як регулятора частоти обертання, так і регулятора навантаження системи регулювання енергоблока або установки;
(c) випробування вважається успішним, якщо виконані такі умови:
(i) час активації повного діапазону частотної реакції активної потужності в результаті ступінчастої зміни частоти не довший, ніж вимагається в пункті (d) статті 15(2);
(ii) після ступінчастої зміни частоти не виникають незатухаючі коливання;
(iii) час початкової затримки відповідає положенням пункту (d) статті 15(2);
(iv) уставки етатизму перебувають у діапазоні, визначеному в пункті (d) статті 15(2), а зона нечутливості (поріг) не перевищує значення, вказане в зазначеній статті; та
(v) нечутливість частотної характеристики активної потужності в будь-якій відповідній робочій точці не виходить за межі вимог, визначених у пункті (d) статті 15(2).
4. До випробувань із регулювання для відновлення частоти застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована технічна здатність генеруючого модуля до участі в регулюванні для відновлення частоти та перевірена спільна робота в режимі FSM і регулювання для відновлення частоти;
(b) випробування вважається успішним, якщо його результати для параметрів в усталеному та динамічному режимах відповідають вимогам, визначеним у пункті (е) статті 15(2).
5. До випробувань на здатність до автономного пуску застосовуються такі вимоги:
(a) для генеруючих модулів зі здатністю до автономного пуску має бути продемонстрована їхня технічна здатність до запуску із зупиненого стану без будь-якої зовнішньої подачі електричної енергії;
(b) випробування вважається успішним, якщо час запуску утримується в межах часового інтервалу, визначеного в пункті (iii) статті 15(5)(a).
6. До випробувань з перемикання на навантаження власних потреб застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована технічна здатність генеруючих модулів до перемикання та стійкої роботи на власні потреби;
(b) випробування має проводитися за максимальної потужності і номінальної реактивної потужності генеруючого модуля перед скиданням навантаження;
(c) відповідний системний оператор має право встановлювати додаткові умови з урахуванням пункту (с) статті 15(5);
(d) випробування вважається успішним, якщо перемикання на навантаження власних потреб успішне, продемонстрована стабільна робота на власні потреби впродовж періоду часу, визначеного в пункті (c) статті 15(5), і успішно проведена повторна синхронізація з мережею.
7. До випробувань на здатність до вироблення реактивної потужності застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована технічна здатність генеруючого модуля до забезпечення здатності до вироблення ємнісної та індуктивної реактивної потужності відповідно до пунктів (b) і (c) статті 18(2);
(b) випробування вважається успішним, якщо виконані такі умови:
(i) генеруючий модуль працює з максимальною, як ємнісною, так і індуктивною, реактивною потужністю принаймні протягом години:
- на мінімальному рівні стабільної роботи,
- при максимальній потужності, та
- у робочій точці активної потужності між визначеними максимальним і мінімальним рівнями;
(ii) має бути продемонстрована здатність генеруючого модуля досягати будь-якого цільового значення реактивної потужності в межах узгодженого або встановленого діапазону реактивної потужності.
Стаття 46. Випробування на відповідність синхронних генеруючих модулів типу D
1. Синхронні генеруючі модулі типу D підлягають випробуванням на відповідність для синхронних генеруючих модулів типу B і C, описаним у статтях 44 і 45.
2. Замість відповідного випробування, власник генеруючого об’єкта може використовувати сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації, щоб продемонструвати відповідність окремій вимозі. У такому разі сертифікати відповідності обладнання повинні бути надані відповідному системному оператору.
ГЛАВА 3
Випробування на відповідність модулів енергоцентрів
Стаття 47. Випробування на відповідність модулів енергоцентрів типу B
1. Власники генеруючих об’єктів повинні провести випробування на відповідність щодо реакції в режимі LFSM-O для модулів енергоцентрів типу B.
Замість відповідного випробування, власник генеруючого об’єкта може використовувати сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації, щоб продемонструвати відповідність окремій вимозі. У такому разі сертифікати відповідності обладнання повинні бути надані відповідному системному оператору.
2. Щодо модулів енергоцентрів типу В, випробування реакції в режимі LFSM-O повинні відображати вибір схеми регулювання, визначеної відповідним системним оператором.
3. До випробувань реакції в режимі LFSM-O застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована технічна здатність модуля енергоцентру безперервно модулювати активну потужність, щоб сприяти регулюванню частоти в разі збільшення частоти в системі. Мають бути перевірені усталені параметри регулювання, такі як етатизм і зона нечутливості, а також динамічні параметри;
(b) випробування повинне проводитися шляхом моделювання ступінчастих і лінійних змін частоти, достатньо значних для того, щоб активувати зміну активної потужності принаймні на 10% максимальної потужності, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості. Для проведення випробування змодельовані сигнали відхилення частоти мають одночасно подаватися на опорні точки системи регулювання;
(c) випробування вважається успішним, якщо результати випробування для параметрів в усталеному та динамічному режимах відповідають вимогам, визначеним у статті 13(2).
Стаття 48. Випробування на відповідність модулів енергоцентрів типу C
1. На додачу до випробувань на відповідність для модулів енергоцентрів типу В, описаних у статті 47, власники генеруючих об’єктів повинні проводити випробування на відповідність, визначені у параграфах 2-9 для модулів енергоцентрів типу С. Замість відповідного випробування, власник генеруючого об’єкта може використовувати сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації, щоб продемонструвати відповідність окремій вимозі. У такому разі сертифікат відповідності обладнання повинен бути наданий відповідному системному оператору.
2. До випробувань з регулювання активної потужності та діапазону регулювання застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована технічна здатність модуля енергоцентру працювати на рівні навантаження нижче уставки, встановленої відповідним системним оператором або відповідним ОСП;
(b) випробування вважається успішним, якщо виконані такі умови:
(i) рівень навантаження модуля енергоцентру утримується нижче відповідної уставки;
(ii) уставка задана відповідно до вимог, встановлених у статті 15(2)(a); та
(iii) точність регулювання відповідає значенню, вказаному в пункті (a) статті 15(2).
3. До випробувань реакції в режимі LFSM-U застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована технічна здатність модуля енергоцентру безперервно модулювати активну потужність, щоб сприяти регулюванню частоти у випадку значного зниження частоти в системі;
(b) випробування повинне проводитися шляхом моделювання ступінчастих і лінійних змін частоти, достатньо значних для того, щоб активувати зміну активної потужності принаймні на 10% максимальної потужності з відправною точкою не вище 80% максимальної потужності, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості;
(c) випробування вважається успішним, якщо виконані такі умови:
(i) результати випробування для параметрів в усталеному та динамічному режимах відповідають вимогам, встановленим у статті 15(2)(c); та
(ii) після ступінчастої зміни частоти не виникають незатухаючі коливання.
4. До випробувань реакції в режимі FSM застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована технічна здатність модуля енергоцентру безперервно модулювати активну потужність у повному робочому діапазоні між максимальною потужністю і мінімальним рівнем регулювання, щоб сприяти регулюванню частоти. Мають бути перевірені усталені параметри регулювання, такі як нечутливість, етатизм, зона нечутливості і діапазон регулювання, а також динамічні параметри, включно з реакцією на ступінчасту зміну частоти;
(b) випробування повинне проводитися шляхом моделювання ступінчастих і лінійних змін частоти, достатньо значних для того, щоб активувати повний діапазон частотної характеристики активної потужності, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості. Для проведення випробування мають подаватися змодельовані сигнали відхилення частоти;
(c) випробування вважається успішним, якщо виконані такі умови:
(i) час активації повного діапазону частотної реакції активної потужності в результаті ступінчастої зміни частоти не довший, ніж вимагається в пункті (d) статті 15(2);
(ii) після ступінчастої зміни частоти не виникають незатухаючі коливання;
(iii) час початкової затримки відповідає положенням пункту (d) статті 15(2);
(iv) уставки етатизму перебувають у діапазонах, визначених у пункті (d) статті 15(2), а зона нечутливості (поріг) не перевищує значення, вибране відповідним ОСП; та
(v) нечутливість частотної характеристики активної потужності не виходить за межі вимоги, визначеної в пункті (d) статті 15(2).
5. До випробувань з регулювання для відновлення частоти застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована технічна здатність модуля енергоцентру до участі в регулюванні для відновлення частоти. Має бути перевірена спільна робота в режимі FSM і регулювання для відновлення частоти;
(b) випробування вважається успішним, якщо його результати для параметрів в усталеному та динамічному режимах відповідають вимогам, визначеним у пункті (e) статті 15(2).
6. До випробувань на здатність до вироблення реактивної потужності застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована технічна здатність модуля енергоцентру до забезпечення здатності до вироблення ємнісної та індуктивної реактивної потужності відповідно до пунктів (b) і (c) статті 21(3);
(b) випробування має бути виконане за максимальної реактивної потужності, як ємнісної, так і індуктивної, з перевіркою таких параметрів:
(i) робота при понад 60% максимальної потужності впродовж 30 хвилин,
(ii) робота в діапазоні 30-50% максимальної потужності впродовж 30 хвилин,
(iii) робота в діапазоні 10-20% максимальної потужності впродовж 60 хвилин,
(c) випробування вважається успішним, якщо дотримані такі критерії:
(i) тривалість роботи модуля енергоцентру не коротша, ніж необхідна тривалість за максимальної реактивної потужності, як ємнісної, так і індуктивної, для кожного параметра, вказаного в параграфі 6(b);
(ii) продемонстрована здатність модуля енергоцентру досягати будь-якого цільового значення реактивної потужності в межах узгодженого або встановленого діапазону реактивної потужності; та
(iii) у межах, визначених графіком здатності до вироблення реактивної потужності, не відбувається спрацювання приладів захисту.
7. До випробувань режиму регулювання напруги застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована здатність модуля енергоцентру працювати в режимі регулювання напруги, вказаному в умовах, визначених у пунктах (ii)-(iv) статті 21(3)(d);
(b) Під час випробування режиму регулювання напруги перевіряються такі параметри:
(i) задана крутизна характеристики та зона нечутливості відповідно до статті 21(3)(d)(iii);
(ii) точність регулювання;
(iii) нечутливість регулювання;
(iv) час активації реактивної потужності.
(c) Випробування вважається успішним, якщо виконані такі умови:
(i) діапазон регулювання, регульований етатизм і зона нечутливості відповідають узгодженим або встановленим параметрам характеристик, визначеним у пункті (d) статті 21(3);
(ii) нечутливість регулювання напруги не вища ніж 0,01 в.о. відповідно до пункту (d) статті 21(3); та
(iii) після ступінчастої зміни напруги 90% зміни вихідної реактивної потужності було досягнуто в межах часових інтервалів і допустимих відхилень, вказаних у пункті (d) статті 21(3).
8. До випробувань режиму регулювання реактивної потужності застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована здатність модуля енергоцентру працювати в режимі регулювання реактивної потужності відповідно до пункту (v) статті 21(3)(d);
(b) випробування режиму регулювання реактивної потужності має бути додатковим до випробування здатності до вироблення реактивної потужності;
(c) під час випробування режиму регулювання реактивної потужності перевіряються такі параметри:
(i) діапазон уставки реактивної потужності;
(ii) точність регулювання; та
(iii) час активації реактивної потужності;
(d) випробування вважається успішним, якщо виконані такі умови:
(i) діапазон і крок уставки реактивної потужності забезпечені відповідно до пункту (d) статті 21(3); та
(ii) точність регулювання відповідає умовам, визначеним у пункті (d) статті 21(3).
9. До випробувань режиму регулювання коефіцієнта потужності застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована здатність модуля енергоцентру працювати в режимі регулювання коефіцієнта потужності відповідно до пункту (vi) статті 21(3)(d);
(b) під час випробування режиму регулювання коефіцієнта потужності перевіряються такі параметри:
(i) діапазон уставок коефіцієнта потужності;
(ii) точність регулювання; та
(iii) реакція реактивної потужності на ступінчасту зміну активної потужності;
(c) випробування вважається успішним, якщо сукупно виконані такі умови:
(i) діапазон і крок уставки коефіцієнта потужності забезпечені відповідно до пункту (d) статті 21(3);
(ii) час активації реактивної потужності в результаті ступінчастої зміни активної потужності не виходить за межі вимоги, встановленої в пункті (d) статті 21(3); та
10. (iii) точність регулювання відповідає значенню, вказаному в пункті (d) статті 21(3).
Щодо випробувань, зазначених у параграфах 7, 8 і 9, відповідний системний оператор може вибрати тільки один із трьох варіантів регулювання для випробування.
Стаття 49. Випробування на відповідність модулів енергоцентрів типу D
1. Модулі енергоцентрів типу D підлягають випробуванням на відповідність для модулів енергоцентрів типу B і C відповідно до умов, визначених у статтях 47 і 48.
2. Замість відповідного випробування, власник генеруючого об’єкта може використовувати сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації, щоб продемонструвати відповідність окремій вимозі. У такому разі сертифікати відповідності обладнання повинні бути надані відповідному системному оператору.
ГЛАВА 4
Випробування на відповідність морських модулів енергоцентрів
Стаття 50. Випробування на відповідність морських модулів енергоцентрів
До морських модулів енергоцентрів застосовуються випробування на відповідність, встановлені у статті 44(2), а також у параграфах 2, 3, 4, 5, 7, 8 і 9 статті 48.
ГЛАВА 5
Моделювання на відповідність синхронних генеруючих модулів
Стаття 51. Моделювання на відповідність синхронних генеруючих модулів типу B
1. Власники генеруючих об’єктів повинні провести моделювання реакції в режимі LFSM-O для синхронних генеруючих модулів типу В. Замість відповідних моделювань, власник генеруючого об’єкта може використовувати сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації, щоб продемонструвати відповідність окремій вимозі. У такому разі сертифікати відповідності обладнання повинні бути надані відповідному системному оператору.
2. До моделювання реакції в режимі LFSM-O застосовуються такі вимоги:
(a) моделювання має продемонструвати здатність генеруючого модуля до модуляції активної потужності при високій частоті відповідно до статті 13(2);
(b) моделювання повинне виконуватися з використанням ступінчастих і лінійних змін частоти, що досягають мінімального рівня регулювання, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості;
(c) моделювання вважається успішним, якщо:
(i) імітаційна модель генеруючого модуля підтверджена випробуванням на відповідність щодо реакції в режимі LFSM-O, описаним у статті 44(2); та
(ii) продемонстрована відповідність вимозі, визначеній у статті 13(2).
3. До моделювання здатності синхронних генеруючих модулів типу В проходити КЗ без відключення від мережі застосовуються такі вимоги:
(a) моделювання має продемонструвати здатність генеруючого модуля проходити КЗ без відключення від мережі відповідно до умов, визначених у підпараграфі (а) статті 14(3);
(b) моделювання вважається успішним, якщо продемонстрована відповідність вимозі, визначеній в пункті (а) статті 14(3).
4. До моделювання післяаварійного відновлення активної потужності застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована здатність генеруючого модуля забезпечувати післяаварійне відновлення активної потужності, вказане в умовах, визначених у статті 17(3);
(b) моделювання вважається успішним, якщо продемонстрована відповідність вимозі, визначеній у статті 17(3).
Стаття 52. Моделювання на відповідність синхронних генеруючих модулів типу C
1. На додачу до моделювань на відповідність для синхронних генеруючих модулів типу В, визначених у статті 51, синхронні генеруючі модулі типу С підлягають моделюванням на відповідність, детально описаним у параграфах 2-5. Замість усіх або частини вказаних моделювань, власник генеруючого об’єкта може використовувати сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації, які повинні бути надані відповідному системному оператору.
2. До моделювання реакції в режимі LFSM-U застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована здатність генеруючого модуля до модуляції активної потужності при низьких частотах відповідно до пункту (c) статті 15(2);
(b) моделювання повинне виконуватися при низькій частоті з використанням ступінчастих і лінійних змін частоти, що досягають максимальної потужності, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості;
(c) моделювання вважається успішним, якщо:
(i) імітаційна модель генеруючого модуля підтверджена випробуванням на відповідність щодо реакції в режимі LFSM-U, описаним у статті 45(2); та
(ii) продемонстрована відповідність вимозі, вказаній у пункті (c) статті 15(2).
3. До моделювання реакції в режимі FSM застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована здатність генеруючого модуля до модуляції активної потужності в повному діапазоні частот відповідно до пункту (d) статті 15(2);
(b) моделювання повинне виконуватися з використанням ступінчастих і лінійних змін частоти, достатньо значних для того, щоб активувати повний діапазон частотної характеристики активної потужності, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості;
(c) моделювання вважається успішним, якщо:
(i) імітаційна модель генеруючого модуля підтверджена випробуванням на відповідність щодо реакції в режимі FSM, описаним у статті 45(3); та
(ii) продемонстрована відповідність вимозі, вказаній у пункті (d) статті 15(2).
4. До моделювання роботи в острівному режимі застосовуються такі вимоги:
(a) мають бути продемонстровані характеристики генеруючого модуля при роботі в острівному режимі, зазначені в умовах, визначених у пункті (b) статті 15(5);
(b) випробування вважається успішним, якщо генеруючий модуль зменшує або збільшує вихідну активну потужність зі своєї попередньої робочої точки до будь-якої нової робочої точки в межах графіка P-Q у рамках, визначених у пункті (b) статті 15(5), без відключення генеруючого модуля від острова через надмірне підвищення або зниження частоти.
5. До моделювання здатності до вироблення реактивної потужності застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована здатність генеруючого модуля до забезпечення здатності до вироблення ємнісної та індуктивної реактивної потужності відповідно до умов, визначених у пунктах (b) і (c) статті 18(2);
(b) моделювання вважається успішним, якщо виконані такі умови:
(i) імітаційна модель генеруючого модуля підтверджена випробуваннями на відповідність щодо здатності до вироблення реактивної потужності, описаними у статті 45(7); та
(ii) продемонстрована відповідність вимогам, вказаним у пунктах (b) і (c) статті 18(2).
Стаття 53. Моделювання на відповідність синхронних генеруючих модулів типу D
1. На додачу до моделювань на відповідність для синхронних генеруючих модулів типу B і C, визначених у статтях 51 і 52, за винятком моделювання здатності синхронних генеруючих модулів типу В проходити КЗ без відключення від мережі, зазначеного у статті 51(3), синхронні генеруючі модулі типу D підлягають моделюванням на відповідність, визначеним у параграфах 2 і 3. Замість усіх або частини вказаних моделювань, власник генеруючого об’єкта може використовувати сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації, які повинні бути надані відповідному системному оператору.
2. До моделювання регулювання демпфірування коливань потужності застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстровано, що характеристики генеруючих модулів з точки зору їхньої системи регулювання (далі - функція PSS) здатні до демпфірування коливань активної потужності відповідно до умов, визначених у параграфі 2 статті 19;
(b) результатом регулювання має бути поліпшення демпфірування відповідної реакції активної потужності АРН у поєднанні з функцією PSS у порівнянні з реакцією активної потужності одного лише АРН;
(c) моделювання вважається успішним, якщо сукупно виконані такі умови:
(i) функція PSS гасить наявні коливання активної потужності генеруючого модуля в межах діапазону частот, визначеного відповідним ОСП. Такий діапазон частот має включати частоти локального режиму генеруючого модуля та очікувані в мережі коливання; та
(ii) раптове зниження навантаження генеруючого модуля з 1 в.о. до 0,6 в.о. максимальної потужності не призводить до незатухаючих коливань активної або реактивної потужності генеруючого модуля.
3. До моделювання здатності синхронних генеруючих модулів типу D проходити КЗ без відключення від мережі застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована здатність генеруючого модуля проходити КЗ без відключення від мережі відповідно до умов, визначених у пункті (a) статті 16(3);
(b) моделювання вважається успішним, якщо продемонстрована відповідність вимозі, встановленій у пункті (a) статті 16(3).
ГЛАВА 6
Моделювання на відповідність модулів енергоцентрів
Стаття 54. Моделювання на відповідність модулів енергоцентрів типу B
1. Модулі енергоцентрів типу В підлягають моделюванням на відповідність, вказаним у параграфах 2-5. Замість усіх або частини вказаних моделювань, власник генеруючого об’єкта може використовувати сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації, які повинні бути надані відповідному системному оператору.
2. До моделювання реакції в режимі LFSM-O застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована здатність модуля енергоцентру до модуляції активної потужності при високій частоті відповідно до статті 13(2);
(b) моделювання повинне виконуватися з використанням ступінчастих і лінійних змін частоти, що досягають мінімального рівня регулювання, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості;
(c) моделювання вважається успішним, якщо:
(i) імітаційна модель модуля енергоцентру підтверджена випробуванням на відповідність щодо реакції в режимі LFSM-O, визначеним у статті 47(3); та
(ii) продемонстрована відповідність вимозі, встановленій у статті 13(2).
3. До моделювання підживлення швидким КЗ струмом застосовуються такі вимоги:
(a) має бути підтверджена здатність модуля енергоцентру забезпечувати підживлення швидким КЗ струмом відповідно до умов, визначених у пункті (b) статті 20(2);
(b) моделювання вважається успішним, якщо продемонстрована відповідність вимозі, встановленій у пункті (b) статті 20(2).
4. До моделювання здатності модулів енергоцентрів типу В проходити КЗ без відключення від мережі застосовуються такі вимоги:
(a) моделювання має продемонструвати здатність модуля енергоцентру проходити КЗ без відключення від мережі відповідно до умов, визначених у пункті (a) статті 14(3);
(b) моделювання вважається успішним, якщо продемонстрована відповідність вимозі, встановленій у пункті (a) статті 14(3).
5. До моделювання післяаварійного відновлення активної потужності застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована здатність модуля енергоцентру забезпечувати післяаварійне відновлення активної потужності відповідно до умов, визначених у статті 20(3);
(b) моделювання вважається успішним, якщо продемонстрована відповідність вимозі, встановленій у статті 20(3).
Стаття 55. Моделювання на відповідність модулів енергоцентрів типу C
1. На додачу до моделювань на відповідність для модулів енергоцентрів типу B, визначених у статті 54, модулі енергоцентрів типу C підлягають моделюванням на відповідність, визначеним у параграфах 2-7. Замість усіх або частини вказаних моделювань, власник генеруючого об’єкта може використовувати сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації, які повинні бути надані відповідному системному оператору.
2. До моделювання реакції в режимі LFSM-U застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована здатність модуля енергоцентру до модуляції активної потужності при низьких частотах відповідно до пункту (c) статті 15(2);
(b) моделювання повинне виконуватися при низькій частоті з використанням ступінчастих і лінійних змін частоти, що досягають максимальної потужності, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості;
(c) моделювання вважається успішним, якщо:
(i) імітаційна модель модуля енергоцентру підтверджена випробуванням на відповідність щодо реакції в режимі LFSM-U, визначеним у статті 48(3); та
(ii) продемонстрована відповідність вимозі, встановленій у пункті (c) статті 15(2).
3. До моделювання реакції в режимі FSM застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована здатність модуля енергоцентру до модуляції активної потужності в повному діапазоні частот, як зазначено в пункті (d) статті 15(2);
(b) моделювання повинне виконуватися з використанням ступінчастих і лінійних змін частоти, достатньо значних для того, щоб активувати повний діапазон частотної характеристики активної потужності, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості;
(c) моделювання вважається успішним, якщо:
(i) імітаційна модель модуля енергоцентру підтверджена випробуванням на відповідність щодо реакції в режимі FSM, визначеним у статті 48(4); та
(ii) продемонстрована відповідність вимозі, встановленій у пункті (d) статті 15(2).
4. До моделювання роботи в острівному режимі застосовуються такі вимоги:
(a) мають бути продемонстровані характеристики модуля енергоцентру при роботі в острівному режимі, відповідно до умов, визначених у пункті (b) статті 15(5);
(b) випробування вважається успішним, якщо модуль енергоцентру зменшує або збільшує вихідну активну потужність зі своєї попередньої робочої точки до будь-якої нової робочої точки в межах графіка P-Q у рамках, визначених у пункті (b) статті 15(5), без відключення генеруючого модуля від острова через надмірне підвищення або зниження частоти.
5. До моделювання здатності до забезпечення штучної інерції застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстрована модель здатності модуля енергоцентру до забезпечення штучної інерції до події зі зниженням частот, як визначено в пункті (a) статті 21(2);
(b) моделювання вважається успішним, якщо модель демонструє відповідність умовам, визначеним у статті 21(2).
6. До моделювання здатності до вироблення реактивної потужності застосовуються такі вимоги:
(a) має бути продемонстровано, що модуль енергоцентру може забезпечувати здатність до вироблення ємнісної та індуктивної реактивної потужності, як визначено в пунктах (b) і (с) статті 21(3);
(b) моделювання вважається успішним, якщо сукупно виконані такі умови:
(i) імітаційна модель модуля енергоцентру підтверджена випробуваннями на відповідність щодо здатності до вироблення реактивної потужності, визначеними в параграфі 6 статті 48; та
(ii) продемонстрована відповідність вимогам, встановленим у пунктах (b) і (c) статті 21(3).
7. До моделювання регулювання демпфірування коливань потужності застосовуються такі вимоги:
(a) модель модуля енергоцентру має продемонструвати, що він може забезпечувати здатність до демпфірування коливань активної потужності відповідно до пункту (f) статті 21(3);
(b) моделювання вважається успішним, якщо модель демонструє відповідність умовам, описаним у пункті (f) статті 21(3).
Стаття 56. Моделювання на відповідність модулів енергоцентрів типу D
1. На додачу до моделювань на відповідність для модулів енергоцентрів типу B і C, визначених у статтях 54 і 55, за винятком здатності модулів енергоцентрів типу B проходити КЗ без відключення від мережі, зазначеної у статті 54(4), модулі енергоцентрів типу D підлягають моделюванню на відповідність щодо здатності модулів енергоцентрів проходити КЗ без відключення від мережі.
2. Замість усіх або частини моделювань, згаданих у параграфі 1, власник генеруючого об’єкта може використовувати сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації, які повинні бути надані відповідному системному оператору.
