Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/33/ЄС від 26 лютого 2014 року про гармонізацію законодавств держав-членів щодо ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів

1. У декларації про відповідність вимогам ЄС зазначають, що було доведено виконання суттєвих санітарно-гігієнічних вимог і вимог до безпечності, визначених у додатку I.

2. Декларація про відповідність вимогам ЄС повинна мати типову структуру, наведену в додатку II, містити елементи, визначені у відповідних додатках V-XII, і постійно оновлюватися. Її перекладають мовою чи мовами, які вимагає держава-член, у якій ліфт або компонент безпеки для ліфтів вводять в обіг або надають на ринку.

3. Якщо на ліфт або компонент безпеки для ліфтів поширюється дія декількох актів Союзу, що вимагають складання декларації про відповідність вимогам ЄС, складають єдину декларацію про відповідність вимогам ЄС стосовно всіх таких актів Союзу. У такій декларації зазначають відповідні акти Союзу, у тому числі покликання на їх публікацію.

4. Складаючи декларацію про відповідність вимогам ЄС, виробник бере на себе відповідальність за відповідність компонента безпеки для ліфтів, а монтажник - за відповідність ліфта вимогам, встановленим у цій Директиві.

Маркування знаком CE здійснюється згідно з загальними принципами, викладеними у статті 30Регламенту (ЄС) № 765/2008 .

1. Знак СЕ наносять на кожну кабіну ліфта та на кожен компонент безпеки для ліфтів так, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним, або, якщо це неможливо, на етикетку, міцно закріплену на компоненті безпеки для ліфтів.

2. Знак CE наноситься перед введенням ліфта чи компонента безпеки для ліфтів в обіг.

3. Поряд зі знаком СЕ на ліфтах зазначають ідентифікаційний номер нотифікованого органу, що був залучений до будь-якої з таких процедур оцінювання відповідності:

(a) остаточного інспектування, зазначеного в додатку V;

(b) перевірки одиниці продукції, зазначеної у додатку VIII;

(c) забезпечення якості, зазначеного у додатках X, XI або XII.

4. Поряд зі знаком СЕ на компонентах безпеки для ліфтів зазначають ідентифікаційний номер нотифікованого органу, що був залучений до будь-якої з таких процедур оцінювання відповідності:

(a) забезпечення якості продукції, зазначене в додатку VI;

(b) цілковите забезпечення якості продукції, зазначене в додатку VII;

(c) відповідності типові з проведенням перевірок компонентів безпеки для ліфтів через певні інтервали часу, як зазначено у додатку IX.

5. Ідентифікаційний номер нотифікованого органу наносить безпосередньо такий орган, або, відповідно до його вказівок, виробник чи його уповноважений представник, або монтажник чи його уповноважений представник.

Після знака СЕ та ідентифікаційного номера нотифікованого органу може бути нанесене будь-яке інше марковання, що вказує на особливий ризик або використання.

6. Держави-члени спираються на наявні механізми, щоб забезпечити правильне застосування режиму, що регламентує знак СЕ, а також вчиняють необхідних дії у разі неналежного використання цього знаку.

Держави-члени нотифікують Комісію та інші держави-члени про органи, уповноважені виконувати як третя сторона завдання з оцінювання відповідності згідно з цією Директивою.

1. Держави-члени призначають нотифікуючий орган, відповідальний за встановлення та виконання необхідних процедур оцінювання та нотифікації органів з оцінювання відповідності, а також моніторинг нотифікованих органів, у тому числі дотримання ними положень статті 26.

2. Держави-члени можуть вирішити, що оцінювання та моніторинг, зазначені в параграфі 1, повинен проводити національний орган з акредитації в розумінні Регламенту (ЄС) № 765/2008 та відповідно до нього.

3. Якщо нотифікуючий орган делегує або іншим чином доручає оцінювання, нотифікацію чи моніторинг, зазначені в параграфі 1, органу, який не є урядовим органом, такий орган повинен бути юридичною особою та дотримуватись mutatis mutandis вимог, установлених у статті 22. Крім того, він повинен мати механізми для покриття зобов’язань, що виникають унаслідок його діяльності.

4. Нотифікуючий орган несе повну відповідальність за завдання, виконувані органом, зазначеним у параграфі 3.

1. Нотифікуючий орган створюють у такий спосіб, щоб не виникало жодного конфлікту інтересів між ним та органами з оцінювання відповідності.

2. Нотифікуючий орган повинен бути організований та діяти у спосіб, що дозволяє забезпечувати об’єктивність та неупередженість його діяльності.

3. Нотифікуючий орган повинен бути організований у спосіб, що дозволяє забезпечувати ухвалення усіх рішень щодо нотифікації органу з оцінювання відповідності компетентними особами, іншими ніж ті, що проводили оцінювання.

4. Нотифікуючий орган не повинен пропонувати або провадити будь-яку діяльність, що її здійснюють органи з оцінювання відповідності, або надавати послуги з консультування на комерційній чи конкурентній основі.

5. Нотифікуючий орган убезпечує конфіденційність отримуваної ним інформації.

6. Нотифікуючий орган повинен мати достатню кількість компетентного персоналу у своєму розпорядженні для належного виконання своїх завдань.

Держави-члени повідомляють Комісію про свої процедури оцінювання та нотифікації органів з оцінювання відповідності та моніторингу нотифікованих органів, а також про будь-які зміни в таких процедурах.

Комісія оприлюднює таку інформацію.

1. Для цілей нотифікації орган з оцінювання відповідності повинен відповідати вимогам, установленим у параграфах 2-11.

2. Орган з оцінювання відповідності повинен бути заснованим відповідно до національного права держави-члена та мати правосуб’єктність.

3. Орган з оцінювання відповідності є третьою стороною, незалежною від організації чи ліфтів або компонентів безпеки для ліфтів, які він оцінює.

Орган, що належить до бізнес-асоціації або професійної федерації, які представляють підприємства, залучені до проектування, виготовлення, постачання, збирання, використання чи технічного обслуговування ліфтів або компонентів безпеки для ліфтів, що їх оцінює такий орган, може вважатися таким незалежним органом за умови доведення його незалежності та відсутності будь-якого конфлікту інтересів.

4. Орган з оцінювання відповідності, його вище керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинні бути проектувальником, виробником, постачальником, монтажником, покупцем, власником, користувачем чи спеціалістом із технічного обслуговування ліфтів або компонентів безпеки для ліфтів, які вони оцінюють, або представником будь-якої з таких сторін.

Це не повинно перешкоджати використанню оцінених ліфтів або компонентів безпеки для ліфтів, які є необхідними для роботи органу з оцінювання відповідності, чи використанню таких ліфтів або компонентів безпеки для ліфтів для особистих цілей.

Зазначена вимога не виключає можливості обміну технічною інформацією між виробником або монтажником та нотифікованим органом.

Орган з оцінювання відповідності, його вище керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинні брати безпосередню участь у проектуванні, виготовленні або конструюванні, реалізації, монтажі, використанні чи технічному обслуговуванні таких ліфтів або компонентів безпеки для ліфтів, або бути представником будь-якої зі сторін, залучених до таких видів діяльності.

Вони не повинні брати участь у будь-якій діяльності, яка може суперечити незалежності їхніх суджень або їхній доброчесності стосовно діяльності з оцінювання відповідності, для якої вони нотифіковані. Це, зокрема, стосується консультаційних послуг.

Орган з оцінювання відповідності забезпечує, щоб діяльність його дочірніх підприємств або субпідрядників не впливала на конфіденційність, об’єктивність або неупередженість його діяльності з оцінювання відповідності.

5. Орган з оцінювання відповідності та його персонал повинні провадити діяльність з оцінювання відповідності з найвищим ступенем професійної доброчесності та належним рівнем технічної компетентності у визначеній галузі, а також не повинні зазнавати будь-якого тиску та стимулювання, зокрема фінансового, що могло б вплинути на їхнє судження чи результати їхньої діяльності з оцінювання відповідності, особливо щодо осіб чи груп осіб, зацікавлених в результатах такої діяльності.

6. Орган з оцінювання відповідності повинен бути здатним виконувати усі завдання з оцінювання відповідності, передбачені для нього у додатках IV-XII, і щодо виконання яких його було нотифіковано, незалежно від того, чи такі завдання виконуються безпосередньо органом з оцінювання відповідності або від його імені та під його відповідальність.

Орган з оцінювання відповідності в будь-який час для кожної процедури оцінювання відповідності та кожного виду чи кожної категорії ліфтів або компонентів безпеки для ліфтів, щодо яких його було нотифіковано, повинен мати в розпорядженні необхідні:

(a) персонал з технічними знаннями та достатнім відповідним досвідом для виконання завдань з оцінювання відповідності;

(b) описи процедур, згідно з якими проводять оцінювання відповідності, що забезпечує прозорість і відтворюваність таких процедур. Він повинен мати відповідні політики й процедури, що дозволяють розмежувати завдання, які він виконує як нотифікований орган, та інші види діяльності;

(c) процедури для провадження діяльності, у яких належним чином ураховано розмір підприємства, сектор, у якому воно функціонує, його структуру, ступінь складності відповідної технології виробництва продукту та масовий або серійний характер виробничого процесу.

Орган з оцінювання відповідності повинен мати засоби, необхідні для виконання на належному рівні технічних та адміністративних завдань, пов’язаних з оцінюванням відповідності, а також мати доступ до всього необхідного обладнання або матеріально-технічної бази.

7. Персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, повинен мати:

(a) ґрунтовну технічну й професійно-технічну підготовку, що охоплює всі види діяльності з оцінювання відповідності, для провадження яких було нотифіковано орган з оцінювання відповідності;

(b) задовільне знання вимог щодо оцінювань, які він здійснює, та відповідні повноваження для їх здійснення;

(c) належне знання й розуміння суттєвих санітарно-гігієнічних вимог і вимог до безпечності, визначених у додатку I, застосовних гармонізованих стандартів, а також відповідних положень гармонізаційного законодавства Союзу та відповідного національного законодавства;

(d) здатність складати сертифікати, протоколи та звіти на підтвердження того, що оцінювання відповідності було проведено.

8. Необхідно гарантувати неупередженість органу з оцінювання відповідності, його вищого керівництва та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності.

Винагорода вищого керівництва органу з оцінювання відповідності та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинна залежати від кількості здійснених оцінювань відповідності чи результатів таких оцінювань.

9. Органи з оцінювання відповідності повинні укласти договір страхування відповідальності, якщо згідно з національним правом держава не бере на себе відповідальність або якщо держава-член не є безпосередньо відповідальною за оцінювання відповідності.

10. Персонал органу з оцінювання відповідності повинен зберігати професійну таємницю щодо всієї інформації, отриманої під час виконання завдань згідно з додатками IV-XII або будь-якими положеннями національного права щодо цього, за винятком випадків розкриття її компетентним органам держави-члена, у якій такий орган провадить діяльність. Права власності повинні бути захищені.

11. Органи з оцінювання відповідності беруть участь у відповідній діяльності зі стандартизації, а також у діяльності координаційної групи нотифікованих органів з ліфтів, створеної відповідно до статті 36, або забезпечують, щоб їхній персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, був проінформований про таку діяльність. Органи з оцінювання відповідності застосовують адміністративні рішення й документи, підготовлені за результатами роботи такої групи, як загальні настанови.

Якщо орган з оцінювання відповідності демонструє відповідність критеріям, установленим у відповідних гармонізованих стандартах або їхніх частинах, покликання на які опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу, цей орган необхідно вважати таким, що відповідає вимогам, встановленим у статті 24, тією мірою, якою застосовні гармонізовані стандарти охоплюють такі вимоги.

1. Якщо нотифікований орган залучає субпідрядників до виконання певних завдань, пов’язаних з оцінюванням відповідності, або вдається до послуг дочірнього підприємства, він забезпечує, щоб субпідрядник або дочірнє підприємство відповідали вимогам, установленим у статті 24, та інформує про це нотифікуючий орган.

2. Нотифіковані органи беруть на себе всю відповідальність за завдання, виконувані субпідрядниками або дочірніми підприємствами, де б їх не було засновано.

3. Делегування діяльності дочірній компанії або субпідряднику можливе лише за згодою клієнта.

4. Нотифіковані органи зберігають для надання нотифікуючому органу відповідні документи щодо оцінювання кваліфікації субпідрядника або дочірнього підприємства і роботи, яку вони виконали, відповідно до додатка III.

1. Орган з оцінювання відповідності подає заявку на нотифікацію до нотифікуючого органу держави-члена, у якій його засновано.

2. Заявка на нотифікацію повинна супроводжуватися описом видів діяльності з оцінювання відповідності, процедури або процедур оцінювання відповідності та ліфтів або компонентів безпеки для ліфтів, щодо яких орган заявляє про свою компетентність, а також, за наявності, свідоцтвом про акредитацію, виданим національним органом з акредитації, яке засвідчує, що орган з оцінювання відповідності задовольняє вимоги, установлені в статті 24.

3. Якщо відповідний орган з оцінювання відповідності не може надати свідоцтво про акредитацію, він повинен надати нотифікуючому органу всі необхідні документальні підтвердження, необхідні для верифікації, визнання та регулярного моніторингу дотримання ним вимог, встановлених у статті 24.

1. Нотифікуючі органи можуть нотифікувати лише органи з оцінювання відповідності, які відповідають вимогам, установленим у статті 24.

2. Вони нотифікують Комісію та інші держави-члени, використовуючи інструмент електронної нотифікації, який розробила і яким керує Комісія.

3. Нотифікація повинна містити вичерпні відомості про види діяльності з оцінювання відповідності, процедуру чи процедури оцінювання відповідності та ліфти чи компоненти безпеки для ліфтів, а також належне підтвердження компетентності.

4. Якщо нотифікація не ґрунтується на свідоцтві про акредитацію відповідно до статті 27(2), нотифікуючий орган надає Комісії та іншим державам-членам документальні підтвердження, які засвідчують компетентність органу з оцінювання відповідності та наявність механізмів забезпечення регулярного моніторингу такого органу і подальшої його відповідності вимогам, установленим у статті 24.

5. Відповідний орган може провадити діяльність нотифікованого органу, лише якщо Комісія або інша держава-член не висунули жодних заперечень протягом двох тижнів з моменту нотифікації в разі використання свідоцтва про акредитацію або протягом двох місяців з моменту нотифікації в разі незастосування акредитації.

Лише такий орган можна вважати нотифікованим органом для цілей цієї Директиви.

6. Нотифікуючий орган повинен нотифікувати Комісію та інші держави-члени про будь-які подальші відповідні зміни в нотифікації.

1. Комісія присвоює нотифікованому органу ідентифікаційний номер.

Вона присвоює єдиний такий номер, навіть якщо орган нотифіковано відповідно до декількох актів Союзу.

2. Комісія оприлюднює список органів, які було нотифіковано відповідно до цієї Директиви, включно з ідентифікаційними номерами, які було їм присвоєно, та видами діяльності, для виконання яких їх було нотифіковано.

Комісія забезпечує постійне оновлення такого списку.

1. Якщо нотифікуючий орган установив або отримав інформацію про те, що нотифікований орган більше не відповідає вимогам, установленим у статті 24, або що він не виконує свої обов’язки, нотифікуючий орган, зважаючи на обставини, обмежує, призупиняє або відкликає нотифікацію, у відповідних випадках, залежно від ступеня серйозності невідповідності таким вимогам або невиконання таких обов’язків. Він негайно інформує про це Комісію та інші держави-члени.

2. У випадку обмеження, призупинення чи відкликання нотифікації або припинення нотифікованим органом своєї діяльності нотифікуюча держава-член уживає заходів, щоб забезпечити опрацювання матеріалів такого органу іншим нотифікованим органом або надання їх відповідальним нотифікуючим органам та органам ринкового нагляду на їхній запит.

1. Комісія розслідує всі випадки, коли в неї виникають сумніви, чи коли її увагу звертають на сумніви щодо компетентності нотифікованого органу або щодо подальшого виконання нотифікованим органом вимог і обов’язків, передбачених для нього.

2. Нотифікуюча держава-член надає Комісії на її запит усю інформацію щодо підстави для нотифікації або підтримання компетентності відповідного нотифікованого органу.

3. Комісія забезпечує конфіденційність усієї важливої інформації, одержаної в ході розслідувань.

4. Якщо Комісія встановлює, що нотифікований орган не відповідає або більше не відповідає вимогам для його нотифікації, вона повинна ухвалити імплементаційний акт, що вимагає від нотифікуючої держави-члена вжити необхідних коригувальних заходів, у тому числі, якщо необхідно, відкликати нотифікацію.

Такий імплементаційний акт ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною в статті 42(2).

1. Нотифіковані органи здійснюють оцінювання відповідності згідно з процедурами оцінювання відповідності, передбаченими у статтях 15 і 16.

2. Оцінювання відповідності здійснюють у пропорційний спосіб, уникаючи непотрібних тягарів для суб’єктів господарювання. Нотифіковані органи провадять діяльність з належним урахуванням розміру підприємства, сектора, у якому воно працює, його структури, ступеня складності відповідної технології виробництва ліфта чи компонента безпеки для ліфтів і масового чи серійного характеру виробничого процесу.

Діючи таким чином, вони, тим не менше, дотримуються ступеня ретельності та рівня захисту, необхідних для відповідності ліфтів або компонентів безпеки для ліфтів положенням цієї Директиви.

3. Якщо нотифікований орган виявляє, що монтажник або виробник не виконав суттєві санітарно-гігієнічні вимоги і вимоги до безпечності цієї Директиви чи вимоги відповідних гармонізованих стандартів або інших технічних специфікацій, він вимагає від монтажника або виробника вжити належних коригувальних заходів і не видає сертифікат.

4. Якщо в ході моніторингу відповідності після видачі сертифіката чи рішення про схвалення, у відповідних випадках, нотифікований орган виявляє, що ліфт або компонент безпеки для ліфтів більше не відповідає вимогам, він вимагає від монтажника чи виробника вжити належних коригувальних заходів та, у разі необхідності, призупиняє дію чи скасовує сертифікат або рішення про схвалення.

5. Якщо коригувальних заходів не було вжито або вони не мають необхідного ефекту, нотифікований орган, зважаючи на обставини, обмежує дію, призупиняє або скасовує сертифікат чи рішення про схвалення.

Держави-члени повинні забезпечити наявність процедури оскарження рішень нотифікованих органів.

1. Нотифіковані органи повинні інформувати нотифікуючий орган про таке:

(a) будь-які відмови у видачі, обмеження дії, призупинення чи скасування сертифіката чи рішення про схвалення;

(b) будь-які обставини, що впливають на сферу дії або умови нотифікації;

(c) будь-який запит на інформацію, отриманий ними від органів ринкового нагляду щодо видів діяльності з оцінювання відповідності;

(d) на запит - види діяльності з оцінювання відповідності, проваджувані в межах їхньої нотифікації, та будь-яку іншу проваджувану діяльність, у тому числі транскордонні види діяльності і залучення субпідрядників.

2. Нотифіковані органи надають іншим органам, нотифікованим згідно з цією Директивою, які провадять подібні види діяльності з оцінювання відповідності, що охоплюють такий самий тип ліфтів або такі самі компоненти безпеки для ліфтів, відповідну інформацію щодо питань, пов’язаних з негативними та, на запит, позитивними результатами оцінювання відповідності.

Комісія забезпечує організацію обміну досвідом між національними органами держав-членів, відповідальними за політику нотифікації.

Комісія забезпечує, щоб належна координація і співпраця між органами, нотифікованими відповідно до цієї Директиви, були запроваджені й належно здійснювалися у формі координаційної групи нотифікованих органів з ліфтів.

Держави-члени повинні забезпечувати участь нотифікованих ними органів у роботі такої групи, безпосередньо або через призначених представників.

Статтю 15(3) і статті 16 - 29 Регламенту (ЄС) № 765/2008 застосовують до ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів.

1. Якщо органи ринкового нагляду однієї з держав-членів мають достатні підстави вважати, що ліфт або компонент безпеки для ліфтів, на який поширюється дія цієї Директиви, становить ризик для здоров’я чи безпеки людей або, у відповідному випадку, для безпеки майна, вони здійснюють оцінювання такого ліфта чи компонента безпеки для ліфтів із врахуванням усіх відповідних вимог, установлених у цій Директиві. Відповідні суб’єкти господарювання співпрацюють з цією метою, мірою необхідності, з органами ринкового нагляду.

Якщо під час такого оцінювання, зазначеного у першому підпараграфі, органи ринкового нагляду виявляють, що ліфт не відповідає вимогам, установленим у цій Директиві, вони невідкладно вимагають від монтажника вчинити всі належні коригувальні дії, щоб привести ліфт у відповідність таким вимогам, у розумний, сумірний характеру ризику, строк, відповідно до їхніх вказівок.

Якщо під час такого оцінювання, зазначеного у першому підпараграфі, органи ринкового нагляду виявляють, що компонент безпеки для ліфтів не відповідає вимогам, установленим у цій Директиві, вони невідкладно вимагають від відповідного суб’єкта господарювання вчинити всі належні коригувальні дії, щоб привести компонент безпеки для ліфтів у відповідність таким вимогам, вилучити компонент безпеки для ліфтів з ринку або відкликати його в розумний, сумірний характеру ризику строк, відповідно до їхніх вказівок.

Органи ринкового нагляду відповідно інформують про це нотифікований орган.

Статтю 21 Регламенту (ЄС) № 765/2008 необхідно застосовувати до заходів, вказаних у другому та третьому підпараграфах цього параграфа.

2. Якщо органи ринкового нагляду вважають, що невідповідність вимогам не обмежується їхньою національною територією, вони повідомляють Комісію та інші держави-члени про результати оцінювання, а також про дії, вчинення яких вони вимагали від суб’єктів господарювання.

3. Суб’єкт господарювання забезпечує вчинення всіх належних коригувальних дій щодо всіх таких ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів, які він ввів у обіг або надав на ринку, на всій території Союзу.

4. Якщо монтажник не вчиняє необхідних коригувальних дій протягом періоду, зазначеного в другому підпараграфі параграфа 1, органи ринкового нагляду вживають усіх належних тимчасових заходів, щоб обмежити, заборонити введення в обіг на своїх національних ринках чи використання такого ліфта або відкликати його.

Якщо відповідний суб’єкт господарювання не вчиняє необхідних коригувальних дій протягом періоду, зазначеного у третьому підпараграфі параграфа 1, органи ринкового нагляду вживають усіх належних тимчасових заходів, щоб заборонити або обмежити надання компонента безпеки для ліфтів на своїх національних ринках, вилучити компонент безпеки для ліфтів з обігу на своїх ринках або відкликати його.

Органи ринкового нагляду повинні невідкладно інформувати Комісію та інші держави-члени про такі заходи.

5. Інформація, зазначена у третьому підпараграфі параграфа 4, повинна включати всі наявні відомості, зокрема дані, необхідні для ідентифікації невідповідного ліфта чи компонента безпеки для ліфтів, їхнє походження, характер імовірної невідповідності та пов’язаного з цим ризику, характер і тривалість вжитих національних заходів і аргументи, наведені відповідними суб’єктами господарювання. Зокрема, органи ринкового нагляду повинні зазначити, чи зумовлена невідповідність однією з таких причин:

(a) ліфт або компонент безпеки для ліфтів не відповідає суттєвим санітарно-гігієнічним вимогам і вимогам до безпечності цієї Директиви; або

(b) наявність недоліків у гармонізованих стандартах, зазначених у статті 14, на яких ґрунтується презумпція відповідності;

6. Держави-члени, інші ніж держава-член, що ініціює процедуру згідно з цією статтею, негайно повідомляють Комісію та інші держави-члени про будь-які ухвалені заходи та будь-яку додаткову інформацію, що є в їхньому розпорядженні та стосується невідповідності такого ліфта чи компонента безпеки для ліфтів вимогам, і, у разі незгоди з ухваленим національним заходом, про свої заперечення.

7. Якщо протягом трьох місяців з моменту одержання інформації, зазначеної в третьому підпараграфі параграфа 4, ані держава-член, ані Комісія не висунули заперечення стосовно тимчасового заходу, вжитого державою-членом, такий захід вважають виправданим.

8. Держави-члени повинні забезпечити невідкладне застосування належних обмежувальних заходів, таких як вилучення компонента безпеки для ліфтів з ринку, до такого ліфта чи компонента безпеки для ліфтів.

1. Якщо після завершення процедури, визначеної в статті 38(3) і (4), висунуто заперечення проти заходу, ужитого державою-членом, або якщо Комісія вважає, що національний захід суперечить законодавству Союзу, Комісія негайно розпочинає консультації з державами-членами і відповідним суб’єктом господарювання чи відповідними суб’єктами господарювання та оцінює національний захід. На основі результатів такого оцінювання Комісія ухвалює імплементаційний акт, що визначає, чи є національний захід виправданим.

Комісія повинна адресувати своє рішення всім державам-членам та негайно повідомити про таке рішення їх та відповідного суб’єкта чи суб’єктів господарювання.

2. Якщо національний захід щодо ліфта вважають виправданим, усі держави-члени вживають необхідних заходів, щоб забезпечити обмеження чи заборону введення в обіг або використання такого ліфта, що не відповідає вимогам, або відкликання такого ліфта.

Якщо національний захід щодо компонента безпеки для ліфтів уважається виправданим, усі держави-члени вживають необхідних заходів, щоб забезпечити вилучення з обігу компонента безпеки для ліфтів, що не відповідає вимогам.

Держави-члени інформують про це Комісію.

Якщо національний захід вважають необґрунтованим, відповідна держава-член скасовує його.

3. Якщо національний захід вважається виправданим і невідповідність ліфта чи компонента безпеки для ліфтів виникає через недоліки в гармонізованих стандартах, зазначених у пункті (b) статті 38(5) цієї Директиви, Комісія застосовує процедуру, передбачену статтею 11 Регламенту (ЄС) № 1025/2012.

1. Якщо після проведення оцінювання згідно зі статтею 38(1) держава-член виявляє, що, незважаючи на те, що ліфт відповідає вимогам цієї Директиви, він становить ризик для здоров’я чи безпеки людей та, у відповідному випадку, для безпеки майна, така держава-член вимагає від монтажника вжити всіх належних заходів, щоб забезпечити, що такий ліфт більше не становитиме такого ризику, або вилучити ліфт з обігу чи обмежити або заборонити його використання протягом розумного, сумірного характеру ризику строку, який вона може встановити.

Якщо після проведення оцінювання згідно зі статтею 38(1) держава-член виявляє, що, незважаючи на те, що компонент безпеки для ліфтів відповідає вимогам цієї Директиви, він становить ризик для здоров’я чи безпеки людей та, у відповідному випадку, для безпеки майна, така держава-член вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вжити всіх належних заходів, щоб забезпечити, що такий компонент безпеки для ліфтів після введення в обіг не становитиме більше такого ризику, вилучити компонент безпеки для ліфтів з обігу чи відкликати його протягом розумного, сумірного характеру ризику строку, який вона може встановити.

2. Суб’єкт господарювання забезпечує вчинення коригувальних дій щодо всіх таких ліфтів або компонентів безпеки для ліфтів, які він ввів у обіг або надав на ринку, на всій території Союзу.

3. Держава-член негайно інформує про це Комісію та інші держави-члени. Така інформація повинна охоплювати всі наявні відомості, зокрема дані, необхідні для ідентифікації таких ліфтів або компонентів безпеки для ліфтів, походження і ланцюг постачання ліфтів або компонентів безпеки для ліфтів, характер наявного ризику, характер ужитих національних заходів і тривалість їх застосування.

4. Комісія невідкладно розпочинає консультації з державами-членами і відповідним суб’єктом або суб’єктами господарювання та оцінює вжиті національні заходи. На основі результатів такого оцінювання Комісія за допомогою імплементаційних актів вирішує, чи є національний захід виправданим, і, якщо це необхідно, пропонує належні заходи.

Імплементаційні акти, зазначені в першому підпараграфі цього параграфа, ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 42(3).

У випадку належним чином обґрунтованої нагальної потреби, пов’язаної із захистом здоров’я і безпеки людей, Комісія негайно ухвалює застосовні імплементаційні акти згідно з процедурою, зазначеною в статті 42(4).

5. Комісія адресує своє рішення всім державам-членам і негайно повідомляє їх та відповідного суб’єкта чи суб’єктів господарювання про таке рішення.

1. Без обмеження статті 38, якщо держава-член виявляє одну із зазначених нижче невідповідностей, вона вимагає від відповідального суб’єкта господарювання усунути її:

(a) знак CE було нанесено з порушенням статті 30 Регламенту (ЄС) № 765/2008 або статті 19 цієї Директиви;

(b) знак CE не було нанесено;

(c) ідентифікаційний номер нотифікованого органу було нанесено з порушенням статті 19 або не було нанесено в тих випадках, коли цього вимагає стаття 19;

(d) декларацію про відповідність вимогам ЄС не було складено;

(e) декларацію про відповідність вимогам ЄС було складено неправильно;

(f) технічна документація, зазначена у додатку IV, частинах A і B, а також у додатках VII, VIII і XI, відсутня або неповна;

(g) найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку або адресу монтажника, виробника чи імпортера не було зазначено відповідно до статті 7(6), статті 8(6) або статті 10(3);

(h) інформацію, що дозволяє ідентифікувати ліфт або компонент безпеки для ліфтів, не було зазначено відповідно до статті 7(5) або статті 8(5);

(i) ліфт або компонент безпеки для ліфтів не супроводжується документами, зазначеними у статті 7(7) або статті 8(7), або такі документи не відповідають застосовним вимогам.

2. Якщо невідповідність, зазначену в параграфі 1, не усунуто, відповідна держава-член уживає всіх належних заходів, щоб обмежити чи заборонити використання ліфта, відкликати його, обмежити чи заборонити надання на ринку компонента безпеки для ліфтів або забезпечити його відкликання чи вилучення з обігу.

1. Комісії допомагає Комітет з питань ліфтів. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

3. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

4. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 8 разом зі статтею 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

5. Комітет повинен проводити консультації з Комісією щодо будь-якого питання, щодо якого необхідні консультації із секторальними експертами відповідно до Регламенту (ЄС) № 1025/2012 або відповідно до іншого законодавства Союзу.

Крім того, комітет може досліджувати будь-яке інше питання стосовно застосування цієї Директиви, що його піднімає або голова комітету, або представник держави-члена відповідно до його процедурних правил.

Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, застосовних у разі порушення суб’єктами господарювання положень національного права, ухвалених відповідно до цієї Директиви, та вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення виконання таких правил. Такі правила можуть включати кримінальні санкції за серйозні порушення.

Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними та стримувальними.

Держави-члени не повинні перешкоджати введенню в експлуатацію ліфтів або наданню на ринку компонентів безпеки для ліфтів, охоплених Директивою 95/16/ЄC, які відповідають вимогам зазначеної Директиви і були введені в обіг до 20 квітня 2016 року.

Сертифікати та рішення, видані нотифікованими органами згідно з Директивою 95/16/ЄC, є чинними згідно з цією Директивою.

1. Держави-члени ухвалюють і оприлюднюють не пізніше 19 квітня 2016 року закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання пунктів 4-21 статті 2, статей 7-14, 17 і 18, статті 19(5), статей 20-44, статті 45(1), статей 47 і 48, а також додатка II, частини A пунктів (f), (k), (l), (m), додатка II, частини B пунктів (e), (k), (l) і (m), додатка IV, частини A пунктів 2(e), 3(c), 3(d), 3(f), пунктів 4(b)-(e), пунктів 5-9, додатка IV, частини B пунктів 2(e), 3(c), 3(e), 3(h), пунктів 4(c)-(e), пункту 6 параграфів 2, 3 і 4, пунктів 7-10, додатка V, пункту 3.2(b), пунктів 5 і 6, додатка VI, пункту 3.1(a), (b) і (c), пункту 3.3 параграфів 4 і 5, пункту 4.3, пункту 7, додатка VII, пунктів 3.1(a), (b), (d) і (f), пункту 3.3, пункту 4.2, пункту 7, додатка VIII, пункту 3(c), (e) і (h), а також пункту 4, додатка IX, пунктів 3(a)-(d), додатка X, пунктів 3.1(a), 3.1(e), пункту 3.4, пункту 6, додатка XI, пунктів 3.1(a), (b), (c) і (e), пункту 3.3.4 і 3.3.5, пунктів 3.4 і 3.5, пункту 5(b), пункту 6, додатка XII, пункту 3.1(a), пункту 3.3 і пункту 6. Вони негайно надсилають Комісії текст зазначених інструментів.

Вони застосовують зазначені інструменти з 20 квітня 2016 року.

Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Вони також повинні містити твердження про те, що покликання у наявних законах, підзаконних нормативно-правових актах та адміністративних положеннях на Директиву, скасовану цією Директивою, необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено, та яким чином вказане твердження має бути сформульовано.

2. Держави-члени передають Комісії текст основних положень національного права, ухвалених ними у сфері застосування цієї Директиви.

1. До 19 квітня 2018 року Комісія повинна подати Європейському Парламенту і Раді звіт про імплементацію та функціонування цієї Директиви.

2. Звіт ґрунтується на консультаціях з відповідними стейкхолдерами.

3. Звіт супроводжується, коли це доцільно, пропозицією про перегляд цієї Директиви.

Директиву 95/16/ЄС зі змінами та доповненнями, внесеними актами, зазначеними у додатку XIII, частині А, скасувати з 20 квітня 2016 року без обмеження зобов’язань держав-членів щодо кінцевих термінів транспозиції до національного права та дат застосування директив, зазначених у додатку XIII, частині B.

Покликання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву і читати відповідно до кореляційної таблиці, наведеної у додатку XIV.

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Статтю 1, пункти 1-4 статті 2, статті 3-6, 15 і 16, статтю 19(1)-(4), статтю 44, статтю 45(2), статтю 49 і додаток I, додаток II, частину A, пункти (a)-(e) і (g)-(j), додаток II, частину B, пункти (a), (c), (d) і (f)-(j), додаток III, додаток IV, частину A, пункт 1, пункт 2(a)-(d), пункт 3(a) і (b), (e), (g) і (h), пункт 4(a) і пункт 10, додаток IV, частину B, пункт 1, пункт 2(a)-(d), пункт 3(a), (b), (d), (f), (g), (i) і (j), пункт 4(a) і (b), пункт 6, параграф 1, пункт 11, додаток V, пункти 1-3.1, пункт 3.2(a), пункт 3.3-4, додаток VI, пункти 1 і 2, пункт 3.1(d)-(f), пункт 3.2, пункт 3.3 параграфи 1-3, пункти 3.4-4.2, пункт 6, додаток VII, пункти 1 і 2, пункт 3.1(c) і (e), пункт 3.2, пункт 3.4, пункт 4.1, пункт 4.3-6, додаток VIII, пункти 1 і 2, пункт 3(a), (b), (f), (g) і (i), пункт 6, додаток IX, пункти 1 і 2, пункти 4-6, додаток X, пункти 1 і 2, пункт 3.1(b), (c) і (d), пункти 3.2 і 3.3, пункти 4 і 5, додаток XI, пункти 1 і 2, пункт 3.1(d), пункт 3.2, пункт 3.3.1, пункт 4, пункт 5(a), (c) і (d), додаток XII, пункти 1 і 2, пункти 3.1(b), (c) і (d), пункт 3.2, пункт 3.4, пункти 4 і 5 застосовують з 19 квітня 2016 року.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

1. Обов’язки, пов’язані із суттєвими санітарно-гігієнічними вимогами і вимогами до безпечності, застосовують, лише якщо існує відповідний ризик для ліфта чи компонента безпеки для ліфтів під час їх використання за призначенням, передбаченим монтажником або виробником.

2. Суттєві санітарно-гігієнічні вимоги і вимоги до безпечності, які містить ця Директива, є обов’язковими. Однак, з урахуванням сучасного науково-технічного розвитку, цілі, які вони визначають, можуть бути недосяжними. У таких випадках, і наскільки це максимально можливо, ліфт або компонент безпеки для ліфтів необхідно проектувати і будувати так, щоб максимально наблизитися до таких цілей.

3. Виробник і монтажник зобов’язані провести оцінювання ризику для визначення всіх ризиків, пов’язаних з їхніми продуктами; після чого вони повинні проектувати та будувати їх з урахуванням такої оцінки.

1.1. Застосування Директиви 2006/42/ЄC

Якщо існує відповідний ризик, не визначений у цьому додатку, застосовують суттєві санітарно-гігієнічні вимоги і вимоги до безпечності, встановлені у додатку I до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/42/ЄC (-1). Суттєві санітарно-гігієнічні вимоги і вимоги до безпечності, встановлені в пункті 1.1.2 додатка I до Директиви 2006/42/ЄC, застосовують у будь-якому випадку.

1.2. Пристрій транспортування

Пристроєм транспортування в кожному ліфті повинна бути кабіна. Ця кабіна повинна бути спроектована і побудована так, щоб забезпечити площу і міцність, які відповідають максимальній кількості людей та номінальній вантажопідіймальності ліфта, визначеним монтажником.

Якщо ліфт призначений для транспортування людей і якщо його розміри це дозволяють, кабіна повинна бути спроектована і побудована так, щоб її конструкційні особливості не заважали або не перешкоджали доступу не неї та її використанню особами з інвалідністю, а також давали змогу проводити будь-яке належне регулювання, необхідне для полегшення користування кабіною для таких осіб.

1.3. Засоби підвішування та засоби підтримування

Засоби підвішування та/або підтримування кабіни, їхні деталі кріплення та будь-які з’єднувальні елементи повинні бути підібрані та спроектовані так, щоб забезпечити відповідний рівень загальної безпеки та звести до мінімуму ризик падіння кабіни з урахуванням умов використання, використаних матеріалів і умов виробництва.

Якщо для підвішування кабіни використовують канати або ланцюги, повинно бути не менше ніж два незалежних канати або ланцюги із власною системою жорсткого кріплення. Такі канати та ланцюги не повинні мати з’єднань або місць зрощування, крім випадків, коли це необхідно для закріплення або формування петлі.

1.4. Контроль навантаження (у тому числі перевищення швидкості)

1.4.1. Ліфти повинні бути спроектовані, побудовані та встановлені так, щоб запобігати звичайному запуску в разі перевищення розрахункової вантажопідіймальності.

1.4.2. Ліфти повинні бути оснащені обмежувачем швидкості.

Ці вимоги не застосовують до ліфтів, у яких конструкція системи приводу запобігає перевищенню швидкості.

1.4.3. Швидкісні ліфти повинні бути обладнані пристроєм поточного контролю та обмеження швидкості.

1.4.4. Ліфти, які приводяться в дію канатотяговими шківами, повинні бути спроектовані так, щоб забезпечувати стійкість тягових канатів на шківі.

1.5. Механізми

1.5.1. Усі пасажирські ліфти повинні мати індивідуальні підйомні механізми. Ця вимога не поширюється на ліфти, в яких противагою слугує інша кабіна.

1.5.2. Монтажник повинен забезпечити неможливість доступу до механізмів ліфта та його відповідних пристроїв, окрім як з метою технічного обслуговування та у випадку надзвичайних ситуацій.

1.6. Засоби керування

1.6.1. Засоби керування ліфтами, що призначені для використання особами з інвалідністю без супроводу, повинні бути спроектовані та розташовані належним чином.

1.6.2. Функція пристроїв керування повинна бути чітко позначена.

1.6.3. Групи ліфтів можуть оснащуватися спільними чи взаємопов’язаними електричними колами виклику.

1.6.4. Електричне обладнання повинно бути встановлено і з’єднано так, щоб:

(a) унеможливити помилкове підключення до електричних кіл, що не пов’язані безпосередньо з ліфтом;

(b) електричне живлення можна було вмикати і вимикати під навантаженням;

(c) рухи ліфта залежали від електричних пристроїв безпеки в окремому електричному колі безпеки;

(d) пошкодження електричного обладнання не спричиняло небезпечну ситуацію.

2.1. Ліфт повинен бути спроектований і побудований так, щоб забезпечити неможливість доступу до простору, в якому рухається кабіна, окрім як для технічного обслуговування або у випадку надзвичайних ситуацій. Перш ніж людина потрапить до цього простору, нормальне користування ліфтом повинно бути унеможливлено.

2.2. Ліфт повинен бути спроектований і побудований так, щоб запобігати ризику затискання, коли кабіна знаходиться в одному з крайніх положень.

Зазначеної мети буде досягнуто завдяки наявності вільного чи безпечного простору за межами крайніх положень.

Проте в окремих випадках, за умови надання державам-членам можливості давати попередню згоду, у разі коли таку вимогу виконати неможливо, зокрема, в існуючих будівлях, можуть бути передбачені інші відповідні засоби для уникнення цього ризику.

2.3. Поверхові майданчики на вході й виході з кабіни повинні бути обладнані дверима шахти, які мають належну механічну міцність для передбачених умов використання.

Під час нормального функціонування блокувальний пристрій повинен запобігати:

(a) початку руху кабіни, незалежно від того, чи її приведено в рух навмисно, якщо не всі двері шахти зачинені й замкнені;

(b) відчиненню дверей шахти, коли кабіна ще рухається і коли вона знаходиться поза заданою поверховою зоною.

Проте усі рухи біля поверхового майданчика з відчиненими дверима допускаються у визначених зонах за умови контролю швидкістю вирівнювання.

3.1. Кабіни ліфтів повинні бути повністю закриті стінами на всю висоту, обладнані суцільною підлогою і стелею, за винятком вентиляційних отворів, і мати двері на всю висоту. Ці двері повинні бути спроектовані та встановлені так, щоб кабіна не могла почати рухатися, доки не зачиняться двері, і зупинялася у разі їх відчинення, за винятком рухів біля поверхового майданчика, зазначених у третьому підпараграфі пункту 2.3.

Двері кабіни повинні залишатися зачиненими і заблокованими, якщо ліфт зупиняється між двома поверхами, коли є ризик падіння між кабіною і шахтою, або якщо шахта відсутня.

3.2. Ліфт повинен мати пристрої, які в разі вимкнення електричного живлення або пошкодження компонентів ліфта запобігають вільному падінню або неконтрольованим рухам кабіни.

Пристрій, який запобігає вільному падінню кабіни, повинен бути незалежним від засобів підвішування кабіни.

Цей пристрій повинен бути здатним зупинити кабіну з номінальним навантаженням та на максимальній швидкості, передбаченими монтажником. Будь-яка зупинка, спричинена цим пристроєм, не повинна призводити до небезпечного для пасажирів гальмування, незалежно від умов завантаження.