Частина IV
ПОТЕНЦІЙНІ НовІ СТРАТЕГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПОЛІТИКИ
9. огляді нових законодавчих і незаконодавчих інструментів політики (- 27), спрямованих на реалізацію економічного потенціалу, визначеного відповідно до пунктів 7 і 8, разом із передбаченим ними:
(a) зменшення викидів парникових газів;
(b) заощадження первинної енергії, у ГВт• год на рік;
(c) впливом на частку високоефективної когенерації;
(d) впливом на частку відновлюваних джерел у національному енергетичному балансі та у секторі опалення та охолодження;
(e) покликаннями на національне фінансове планування та економію витрат для державного бюджету та учасників ринку;
(f) очікуваними заходами державної підтримки, якщо такі передбачені, із їхнім щорічним бюджетом та визначеним потенційним об’єктом допомоги.
ДОДАТОК IX
АНАЛІЗ ВИТРАТ І ВИГІД
Частина 2
Принципи для цілей статті 14(5) і (7)
Аналіз витрат і вигід повинен надавати інформацію для цілей заходів, зазначених у статті 14(5) і (7):
Якщо планується установка, що виробляє виключно електроенергію, або установка без відновлення тепла, то проводиться порівняння між запланованими установками або запланованим оновлювальним ремонтом і еквівалентною установкою, що виробляє такий самий обсяг електроенергії або технологічного тепла, але з відновленням скидного тепла та постачанням тепла через високоефективну когенерацію та/або мережі централізованого опалення та охолодження.
У відповідних географічних межах таке оцінювання враховує заплановану установку та всі відповідні наявні або потенційні точки попиту на опалення, які можуть постачатися від неї, враховуючи раціональні можливості (наприклад, технічну здійсненність і відстань).
Межі системи встановлюють таким чином, щоб вони включали заплановану установку та теплові навантаження, такі як будівля (будівлі) та промисловий процес. У цих межах системи для обох випадків визначають загальні витрати на забезпечення теплом і електроенергією та порівнюють їх.
Теплові навантаження включають наявні теплові навантаження, такі як промислова установка чи наявна система централізованого теплопостачання, а також, на міських територіях, теплове навантаження та витрати, що мали б місце, якби група будівель або частина міста постачалися від нової мережі централізованого теплопостачання та/або були підключені до неї.
Аналіз витрат і вигід ґрунтується на описі запланованої установки та установки (установок), з якою (якими) її порівнюють, з урахуванням електричної та теплової потужності, у застосовних випадках, виду палива, запланованого використання, планової кількості годин експлуатації на рік, місця розташування, а також попиту на електроенергію та тепло.
Для цілей порівняння повинен враховуватися попит на теплову енергію та типи опалення й охолодження, що їх використовують найближчі точки попиту на опалення. Порівняння повинно охоплювати інфраструктур ні витрати на заплановану установку й установку для порівняння.
Аналіз витрат і вигід для цілей статті 14(5) включає економічний аналіз, що охоплює фінансовий аналіз, який відображає фактичні операції з руху грошових коштів від інвестування в окремі установки та в їх експлуатацію.
Проекти з позитивною різницею між витратами та вигодами - це ті проекти, в яких сума приведених вигід в економічному та фінансовому аналізі перевищує суму скоригованих витрат (профіцит).
Держави-члени встановлюють керівні принципи щодо методології, припущень і часового горизонту економічного аналізу.
Держави-члени можуть вимагати, щоб компанії, відповідальні за експлуатацію установок із виробництва теплової та електричної енергії, промислові компанії, мережі централізованого опалення та охолодження або інші сторони, що зазнають впливу визначеної межі системи і географічної межі, надавали дані для використання в оцінюванні витрат і вигід окремих установок.
ДОДАТОК X
Гарантія
походження електроенергії, виробленої шляхом високоефективної когенерації
(a) Держави-члени вживають заходів для забезпечення того, щоб:
(i) гарантія походження електроенергії, виробленої шляхом високоефективної когенерації:
- давала змогу виробникам доводити, що електроенергія, яку вони продають, вироблена шляхом високоефективної когенерації, і видавалася для цього у відповідь на запит виробника,
- була точною, надійною, захищеною від підробок;
- видавалася, передавалася, скасовувалася в електронній формі;
(ii) одна й та сама одиниця енергії від високоефективної когенерації враховувалася тільки один раз.
(b) Гарантія походження, зазначена у статті 14(10), повинна містити принаймні таку інформацію:
(i) ідентифікаційні дані, розташування, тип, потужність (теплова й електрична) установки, на якій була вироблена енергія;
(ii) дати та місця виробництва;
(iii) нижчу теплотворну здатність джерела палива, з якого була вироблена електроенергія;
(iv) кількість і використання тепла, виробленого разом з електроенергією;
(v) кількість електроенергії від високоефективної когенерації згідно з додатком II, на яку надана така гарантія;
(vi) заощаджену первинну енергію, розраховану згідно з додатком II, на основі гармонізованих еталонних значень ККД, наведених у пункті (f) додатка II;
(vii) номінальний електричний і тепловий ККД об’єкту;
(viii) чи надавалася інвестиційна підтримка відповідній установці та якою мірою;
(ix) чи надавалася допомога відповідній одиниці енергії від будь-якої іншої національної схеми підтримки, якою мірою, і тип такої схеми;
(x) дату введення установки в експлуатацію; та
(xi) дату та країна видачі й унікальний ідентифікаційний номер.
Гарантія походження повинна мати стандартний обсяг - 1 МВт• год. Вона стосується чистого обсягу виробленої електроенергії, виміряного на межі станції та переданого до енергосистеми.
ДОДАТОК XI
Критерії
енергоефективності для управління енергетичними мережами і для мережевих тарифів на електроенергію
1. Мережеві тарифи повинні відображати економію витрат у мережах, досягнуту завдяки заходами на стороні споживачів, заходам з управління попитом та розподіленому виробництву енергії, включно з економією від зменшення вартості доставки та інвестицій у мережу, а також завдяки оптимальнішій експлуатації мережі.
2. Управління мережами і мережеві тарифи не повинні перешкоджати операторам мереж або компаніям роздрібної торгівлі енергією забезпечувати доступність системних послуг для заходів з регулювання попиту, керування попитом, розподіленого виробництва енергії на організованих ринках електроенергії, зокрема:
(a) зміщення кінцевими споживачами навантаження з пікових періодів на періоди нижчого навантаження з урахуванням наявності відновлюваної енергії, енергії від когенерації та розподіленого виробництва енергії;
(b) заощадження енергії в результаті регулювання попиту розосереджених споживачів за допомогою агрегаторів енергії;
(c) зменшення попиту завдяки заходам з підвищення енергоефективності, вжитим надавачами енергетичних послуг, у тому числі, енергосервісними компаніями;
(d) підключення до джерел виробництва електроенергії на нижчих рівнях напруги та диспетчерського управління ними;
(e) підключення ближче розташованих джерел виробництва електроенергії до місця споживання; та
(f) зберігання енергії.
Для цілей цього положення термін "організовані ринки електроенергії" включає позабіржові ринки та біржі електроенергії для торгівлі енергетичними послугами, послугами з надання потужності, послугами балансування та допоміжними послугами у будь-яких часових рамках, у тому числі форвардні ринки, ринки "на добу наперед" і внутрішньодобові ринки.
3. Мережеві або роздрібні тарифи можуть підтримувати динамічне ціноутворення для вжиття кінцевими споживачами заходів з регулювання попиту, таких як:
(a) тарифи, що розрізняються за часом використання;
(b) ціноутворення за періодами пікового навантаження;
(c) ціноутворення у режимі реального часу; та
(d) знижки за піковий час.
ДОДАТОК XII
ВИМОГИ
ДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ДЛЯ ОПЕРАТОРІВ СИСТЕМ ПЕРЕДАЧІ ТА ОПЕРАТОРІВ СИСТЕМ РОЗПОДІЛУ
Оператори систем передачі та оператори систем розподілу повинні:
(a) встановити та оприлюднити свої стандартні правила щодо несення і розподілення витрат на технічну адаптацію, таку як підключення до енергосистеми, посилення енергосистеми та введення нових енергосистем, вдосконалення експлуатації енергосистеми, а також правила щодо недискримінаційного застосування кодексів енергосистем, необхідних для інтеграції нових виробників, що постачають електроенергію, вироблену шляхом високоефективної когенерації, в об’єднану енергосистему;
(b) надавати будь-якому новому виробникові електроенергії, виробленої шляхом високоефективної когенерації, який бажає підключитися до системи, всебічну та необхідну інформацію, у тому числі:
(i) комплекснуе та детальне оцінювання витрат, пов’язаних із підключенням;
(ii) обґрунтований та точний графік отримання та опрацювання запиту на підключення до енергосистеми;
(iii) обґрунтований орієнтовний графік для будь-якого пропонованого підключення до енергосистеми. Увесь процес підключення до енергосистеми не повинен тривати більше 24 місяців, з урахуванням обґрунтованих практичних і недискримінаційних вимог;
(c) надавати стандартизовані та спрощені процедури підключення розосереджених виробників, що застосовують високоефективну когенерацію, для полегшення їхнього підключення до енергосистеми.
Стандартні правила, зазначені в пункті (a), повинні ґрунтуватися на об’єктивних, прозорих і недискримінаційних критеріях, з особливою увагою до всіх витрат і вигід, пов’язаних з підключенням таких виробників до енергосистеми. Вони можуть передбачати різні типи підключення.
ДОДАТОК XIII
Мінімальний перелік
пунктів, що повинні бути включені до договорів на підвищення енергоефективності з публічним сектором або до пов’язаних тендерних специфікацій
- Чіткий та прозорий список заходів з підвищення енергоефективності, що повинні бути вжиті, або результатів з енергоефективності, що повинні бути досягнуті.
- Гарантовані заощадження, що повинні бути досягнуті шляхом здійснення заходів, передбачених договором.
- Тривалість та етапи виконання договору, умови та строки сповіщення.
- Чіткий та прозорий список зобов’язань кожної сторони договору.
- Референтна дата (дати) підтвердження досягнутих заощаджень.
- Чіткий та прозорий список кроків, які повинні бути вжиті для здійснення заходу або комплексу заходів, та, де це доречно, пов’язані з цим витрати.
- Зобов’язання щодо повного здійснення заходів, передбачених договором, і документального відображення всіх змін, внесених протягом проекту.
- Положення, що передбачають включення еквівалентних вимог до будь-яких субпідрядних договорів з третіми сторонами.
- Чітке та прозоре відображення фінансових наслідків проекту та розподілу часток обох сторін у досягнутій економії коштів (тобто винагорода надавача послуг).
- Чіткі та прозорі положення про вимірювання та верифікацію досягнутих гарантованих заощаджень, про перевірки та гарантії якості.
- Положення, що роз’яснюють процедуру врахування змін у рамкових умовах, які впливають на зміст договору та результат його виконання (тобто зміни в цінах на енергію, в інтенсивності використання установки).
- Детальна інформація про зобов’язання кожної зі сторін договору та штрафи за їх порушення.
ДОДАТОК XIV
ЗАГАЛЬНІ РАМКИ ЗВІТУВАННЯ
Частина 1
Загальні рамки для щорічних звітів
Щорічні звіти, зазначені у статті 24(1), є основою для моніторингу прогресу в досягненні національних цільових показників на 2020 рік. Держави-члени забезпечують, щоб звіти включали таку мінімальну інформацію:
(a) оцінювання таких показників за передостанній рік (рік X (- 28) - 2):
(i) споживання первинної енергії;
(ii) загальне споживання кінцевої енергії;
(iii) споживання кінцевої енергії за секторами:
- промисловість
- транспорт (з розподілом на пасажирський і вантажний транспорт, за наявності)
- домогосподарства
- послуги;
(iv) валова додана вартість за секторами:
- промисловість
- послуги;
(v) дохід домогосподарств, що залишається після сплати податків;
(vi) валовий внутрішній продукт (ВВП);
(vii) електроенергія, вироблена при виробництві теплової енергії;
(viii) електроенергія, вироблена електростанціями з комбінованим виробництвом тепла та електроенергії;
(ix) тепло, вироблене при виробництві теплової енергії;
(x) тепло, вироблене електростанціями з комбінованим виробництвом тепла та електроенергії, включно з промисловим скидним теплом;
(xi) кількість використаного палива при виробництві теплової енергії;
(xii) кількість пасажиро-кілометрів (пкм), за наявності;
(xiii) кількість тонно-кілометрів (ткм), за наявності;
(xiv) загальна кількість транспортних кілометрів (пкм + ткм), якщо дані пунктів (xii) і (xiii) відсутні;
(xv) чисельність населення.
У секторах, в яких споживання енергії залишається стабільним або зростає, держави-члени аналізують причини цього та додають свій висновок до оцінювання.
Другий та наступні звіти також повинні включати пункти (b)-(е):
(b) останні дані про основні законодавчі та незаконодавчі інструменти, імплементовані у попередній рік, які сприяють досягненню загальних національних цільових показників енергоефективності на 2020 рік;
(c) загальну площу будівель із загальною корисною площею понад 500 м-2, а з 9 липня 2015 року - понад 250 м-2, що належать центральному уряду держав-членів або зайняті ним, та які, станом на 1 січня року, в якому необхідно подати звіт, не відповідали вимогам до енергетичних характеристик, зазначеним у статті 5(1);
(d) загальну площу опалюваних та/або охолоджуваних будівель, що належать центральному уряду держав-членів або зайняті ним, та які були модернізовані у попередній рік, як зазначено в статті 5(1), або обсяг заощадженої енергії у будівлях, що відповідають встановленим критеріям і що належать центральному уряду чи зайняті ним, як зазначено в статті 5(6);
(е) обсяг енергії, заощадженої за допомогою національних схем зобов’язань щодо енергоефективності, зазначених у статті 7(1), або альтернативних інструментів, ухвалених при застосуванні статті 7(9).
Перший звіт повинен також включати національні цільові показники, зазначені у статті 3(1).
До щорічних звітів, зазначених у статті 24(1), держави-члени також можуть включати додаткові національні цільові показники. Вони можуть стосуватися, зокрема, статистичних показників, перерахованих у пункті (a) цієї частини, або їхніх комбінацій, наприклад, енергоємності первинної чи кінцевої енергії або енергоємності за секторами.
Частина 2
Загальні рамки для національних планів дій з енергоефективності
Національні плани дій з енергоефективності, зазначені у статті 24(2), створюють рамки для розроблення національних стратегій з енергоефективності.
Національні плани дій з енергоефективності охоплюють суттєві заходи з підвищення енергоефективності та очікуване/досягнуте заощадження енергії, у тому числі заходи щодо постачання, передачі та розподілу енергії, а також кінцевого використання енергії. Держави-члени забезпечують, щоб національні плани дій з енергоефективності включали таку мінімальну інформацію:
1. Цільові показники та стратегії
- орієнтовні національні цільові показники енергоефективності на 2020 рік, як вимагається статтею 3(1),
- орієнтовні національні цільові показники енергоощадності, встановлені статтею 4(1) Директиви 2006/32/ЄС,
- інші наявні цільові показники енергоефективності, що стосуються економіки в цілому або конкретних секторів.
2. Інструменти та заощадження енергії
Національні плани дій з енергоефективності повинні надавати інформацію про ухвалені чи заплановані інструменти у зв’язку з імплементацією основних елементів цієї Директиви, а також про пов’язані з ними заощадження.
(a) Заощадження первинної енергії
Національні плани дій з енергоефективності повинні містити перелік суттєвих заходів і дій, яких вживають для заощадження первинної енергії в усіх секторах економіки. Щодо кожного заходу або комплексу заходів/дій повинні надаватися оцінювання заощаджень, очікуваних на 2020 рік, і показники заощаджень, досягнуті на момент подання звіту.
За наявності, повинна надаватися інформація про інші впливи/вигоди таких заходів (скорочення викидів парникових газів, покращення якості повітря,
створення робочих місць тощо), а також бюджет їх здійснення.
(b) Заощадження кінцевої енергії
Перший та другий національні плани дій з енергоефективності повинні включати результати досягнення цільового показника заощадження кінцевої енергії, визначеного у статті 4(1) і (2) Директиви 2006/32/ЄС. Якщо розрахунок/ оцінювання заощадження від кожного заходу відсутні, повинно вказуватися зниження енергоспоживання на рівні сектора завдяки вжиттю заходів (або їх комбінації).
Перший та другий національні плани дій з енергоефективності також повинні включати методологію вимірювання та/або розрахунку, використану для розрахувати заощадження енергії. Якщо застосовується "рекомендована методологія" (- 29), національний план дій з енергоефективності повинен містити покликання на неї.
3. Конкретна інформація, що стосується цієї Директиви
3.1. Публічні органи (стаття 5)
Національні плани дій з енергоефективності повинні включати перелік публічних органів, що розробили план з енергоефективності згідно зі статтею 5(7).
3.2. Зобов’язання щодо енергоефективності (стаття 7)
Національні плани дій з енергоефективності повинні включати національні коефіцієнти, обрані згідно з додатком IV.
Перший національний план дій з енергоефективності повинен включати короткий опис національної схеми, зазначеної у статті 7(1), або альтернативних інструментів, ухвалених на виконання статті 7(9).
3.3. Енергетичні аудити та системи енергетичного менеджменту (стаття 8)
Національні плани дій з енергоефективності повинні включати:
(a) кількість енергетичних аудитів, проведених за попередній період;
(b) кількість енергетичних аудитів, проведених на великих підприємствах за попередній період;
(c) кількість великих компаній на їхній території, із зазначенням кількості тих, до яких застосовна стаття 8(5).
3.4. Сприяння ефективному опаленню та охолодженню (стаття 14)
Національні плани дій з енергоефективності повинні включати аналіз прогресу, досягнутого у здійсненні комплексного оцінювання, зазначеного в статті 14(1).
3.5. Передача і розподіл енергії (стаття 15)
Перший національний план дій з енергоефективності та подальші звіти, що подаються кожні 10 років після цього, повинні включати надане оцінювання, заходи та інвестиції, визначені для використання потенціалів енергоефективності газової та електричної інфраструктури, як зазначено в статті 15(2).
3.6. У рамках національних планів дій з енергоефективності держави-члени звітують про заходи, яких вжито для уможливлення й розвитку регулювання попиту, як зазначено в статті 15.
3.7. Наявність схем кваліфікації, акредитації та сертифікації (стаття 16)
Національні плани дій з енергоефективності повинні включати інформацію про наявні схеми кваліфікації, акредитації та сертифікації, або рівнозначні схеми кваліфікації для надавачів енергетичних послуг, послуг енергетичного аудиту та заходів з підвищення енергоефективності.
3.8. Енергетичні послуги (стаття 18)
Національні плани дій з енергоефективності повинні включати Інтернет- послання на веб-сайт, де розміщений список надавачів енергетичних послуг або відповідний інтерфейс, як зазначено в пункті (c) статті 18(1).
3.9. Інші інструменти сприяння енергоефективності (стаття 19)
Перший національний план дій з енергоефективності повинен включати список інструментів, зазначений у статті 19(1).
ДОДАТОК XV
Кореляційна таблиця
| Директива 2004/8/ЄС | Ця Директива |
| Стаття 1 | Стаття 1(1) |
| Стаття 2 | Стаття 1(1) |
| Стаття 3, пункт (a) | Стаття 2, пункт (30) |
| Стаття 3, пункт(b) | Стаття 2, пункт (32) |
| Стаття 3, пункт (c) | Стаття 2, пункт (31) |
| Стаття 3, пункт (d) | Стаття 2, пункт (33) |
| Стаття 3, пункти (e) і (f) | - |
| Стаття 3, пункт (g) | Стаття 2, пункт (35) |
| Стаття 3, пункт (h) | - |
| Стаття 3, пункт (i) | Стаття 2, пункт (34) |
| Стаття 3, пункт (j) | - |
| Стаття 3, пункт(k) | Стаття 2, пункт (36) |
| Стаття 3, пункт (l) | Стаття 2, пункт (37) |
| Стаття 3, пункт(m) | Стаття 2, пункт (39) |
| Стаття 3, пункт(n) | Стаття 2, пункт (38) |
| Стаття 3, пункт(o) | - |
| - | Стаття 2, пункти (40), (41), (42), (43), і (44) |
| Стаття 4(1) | Додаток II, пункт (f), перший підпункт |
| Стаття 4(2) | Стаття 14(10), другий підпараграф |
| Стаття 4(3) | - |
| Стаття 5 | Стаття 14(10), перший підпараграф і додаток X |
| Стаття 6 | Стаття 14(1) і (3), додаток VIII і IX |
| Стаття 7(1) | Стаття 14(11) |
| Стаття 7(2) і (3) | - |
| Стаття 8 | Стаття 15(5) |
| - | Стаття 15(6), (7), (8) і (9) |
| Стаття 9 | - |
| Стаття 10(1) і(2) | Стаття 14(1) і 24(2), додаток XIV, частина 2 |
| Стаття 10(3) | Стаття 24(6) |
| Стаття 11 | Стаття 24(3) |
| - | Стаття 24(5) |
| Стаття 12(1) і (3) | - |
| Стаття 12(2) | Додаток II, пункт (c) |
| Стаття 13 | Стаття 22(2) |
| Стаття 14 | - |
| Стаття 15 | Стаття 28 |
| Стаття 16 | - |
| Стаття 17 | Стаття 29 |
| Стаття 18 | Стаття 30 |
| Додаток I | Додаток I, частина II |
| Додаток II | Додаток I, частина I і частина II, останній підпараграф |
| Додаток III | Додаток II |
| Додаток IV | Додаток VIII |
| - | Додаток IX |
| Директива 2006/32/ЄС | Ця Директива |
| Стаття 1 | Стаття 1(1) |
| Стаття 2 | Стаття 1(1) |
| Стаття 3, пункт (a) | Стаття 2, пункт (1) |
| Стаття 3, пункт (b) | Стаття 2, пункт(4) |
| Стаття 3, пункт (c) | Стаття 2, пункт (6) |
| Стаття 3, пункт (d) | Стаття 2, пункт (5) |
| - | Стаття 2, пункти (2) і (3) |
| Стаття 3, пункт (e) | Стаття 2, пункт (7) |
| Стаття 3, пункти (1), (g), (b) і (i) | - |
| - | Стаття 2, пункти (8)-(19) |
| Стаття 3, пункт (j) | Стаття 2, пункт(27) |
| - | Стаття 2, пункт (28) |
| Стаття 3, пункт (k) | - |
| Стаття 3, пункт (l) | Стаття 2, пункт (25) |
| - | Стаття 2, пункт (26) |
| Стаття 3, пункт(m) | - |
| Стаття 3, пункт (n) | Стаття 2, пункт (23) |
| Стаття 3, пункт (o) | Стаття 2, пункт (20) |
| Стаття 3, пункт (p) | Стаття 2, пункт (21) |
| Стаття 3, пункт (q) | Стаття 2, пункт (22) |
| Стаття 3, пункти (r) і (s) | - |
| - | Стаття 2, пункти (24), (29), (44) і (45) |
| - | Стаття 3 |
| - | Стаття 4 |
| Стаття 4 | - |
| Стаття 5 | Статті 5 і 6 |
| Стаття 6(1)(a) | Стаття 7(8) пункти (a) і (b) |
| Стаття 6(1)(b) | Стаття 18(3) |
| Стаття 6(2) | Стаття 7(1), (5), (6), (7), (9), (10), (11) і (12) |
| - | Стаття 7(2) і (3) |
| Стаття 6(3) | Стаття 18(2), пункти (b) і (c) |
| Стаття 6(5) | - |
| Стаття 7 | Стаття 17 |
| Стаття 8 | Стаття 16(1) |
| - | Стаття 16(2) і (3) |
| Стаття 9(1) | Стаття 19 |
| Стаття 9(2) | Стаття 18(1), пункт (d), підпункт (i) |
| - | Стаття 18(1), пункти (a), (b), (c), (d), підпункт (ii), і (e) |
| Стаття 10(1) | Стаття 15(4) |
| Стаття 10(2) | Стаття 15(3) |
| - | Стаття 15(7), (8) і (9) |
| Стаття 11 | Стаття 20 |
| Стаття 12(1) | Стаття 8(1) |
| Стаття 12(2) | - |
| - | Стаття 8(2), (3), (4), (5), (6) і (7) |
| Стаття 12(3) | - |
| Стаття 13(1) | Стаття 9 |
| Стаття 13(2) | Стаття 10 і додаток VII, пункт 1.1 |
| Стаття 13(3) | Додаток VII, пункти 1.2 і 1.3 |
| - | Стаття 11 |
| - | Стаття 12 |
| - | Стаття 13 |
| - | Стаття 15(1) і (2) |
| - | Стаття 18(2), пункти (a) і (d) |
| - | Стаття 21 |
| Стаття 14(1) і (2) | Стаття 24(1) і (2) |
| Стаття 14(3) | - |
| Стаття 14(4) і (5) | Стаття 24(3) |
| - | Стаття 24(4) і (7)-(11) |
| - | Стаття 22(1) |
| Стаття 15(1) | Стаття 22(2) |
| Стаття 15(2), (3) і (4) | - |
| - | Стаття 23 |
| - | Стаття 25 |
| Стаття 16 | Стаття 26 |
| Стаття 17 | Стаття 27 |
| Стаття 18 | Стаття 28 |
| Стаття 19 | Стаття 29 |
| Стаття 20 | Стаття 30 |
| Додаток I | - |
| Додаток II | Додаток IV |
| Додаток III | - |
| Додаток IV | - |
| Додаток V | - |
| Додаток VI | Додаток III |
| - | Додаток V |
| - | Додаток VI |
| - | Додаток VII |
| - | Додаток XI |
| - | Додаток XII |
| - | Додаток XIII |
| - | Додаток XIV |
| - | Додаток XV |
__________
(-1) OB L 304, 14.11.2008, с. 1.
(-2) OB L 134, 30.04.2004, с. 114.
(-3) OB L 124, 20.05.2003, с. 36.
(-4) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1999 від 11 грудня 2018 року про управління Енергетичним Союзом і боротьбу зі зміною клімату, про внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 663/2009 і (ЄС) № 715/2009, директив Європейського Парламенту і Ради 94/22/ЄС, 98/70/ЄС, 2009/31/ЄС, 2009/73/ЄС, 2010/31/ЄС, 2012/27/ЄС і 2013/30/ЄС, директив Ради 2009/119/ЄС і (ЄС) 2015/652 та про скасування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 525/2013 (OB L 328, 21.12.2018, с. 1).
(-5) OB L 216, 20.08.2009, с. 76.
(-6) OB L 197, 21.07.2001, с. 30.
(-7) OB L 343, 23.12.2011, с. 91.
(-8) OB L 24, 29.01.2008, с. 8.
(-9) OB L 123, 12.05.2016, с. 1.
(-10) OB L 191,23.07.2010, с. 28.
(-11) OB L 282, 19.10.2016, с. 4.
( *-1) OB L 153, 18.06.2010, с. 13.";
(-12) OB L 338, 17.12.2008, с. 55.
(-13) OB L 381, 28.12.2006, с. 24.
(-14) OB L 342, 22.12.2009, с. 46.
(-15) Держави-члени можуть застосовувати інші коефіцієнти перетворення, якщо їх можна обгрунтувати.
(-16) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 443/2009 від 23 квітня 2009 року про встановлення стандартів щодо показників викидів для нових пасажирських транспортних засобів як частини комплексного підходу Співтовариства до зменшення викидів СO2 легковими транспортними засобами (OB L 140, 05.06.2009, с. 1).
(-17) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 510/2011 від 11 травня 2011 року про встановлення стандартів щодо показників викидів для нових легкових комерційних транспортних засобів як частини комплексного підходу Співтовариства до зменшення викидів СO2 легковими транспортними засобами (OB L 145, 31.05.2011, с. 1).
(-18) Директива Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії (OB L 283, 31.10.2003, с. 51).
(-19) Директива Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість (OB L 347, 11.12.2006, с. 1).
(-20) Обсяг теплової енергії, потрібний, щоб задовольнити попит кінцевих користувачів на опалення та охолодження.
(-21) Повинні використовуватися найновіші наявні дані.
(-22) Повинні використовуватися найновіші наявні дані.
(-23) Після встановлення відповідно до статті 35 Директиви (ЄС) 2018/2001 методології розрахунку кількості відновлюваної енергії, що використовується для охолодження та централізованого охолодження, визначення "відновлюваного охолодження" буде здійснюватися відповідно до зазначеної Директиви. До того часу воно здійснюється відповідно до належної національної методології.
(-24) Аналіз економічного потенціалу повинен представляти обсяг енергії (у ГВт • год), який може бути вироблений за рік, використовуючи кожну з технологій, що аналізується. Також повинні враховуватися обмеження та взаємозв’язки у рамках енергетичної системи. В аналізі можуть використовуватися моделі, що Грунтуються на припущеннях, які представляють функціонування загальних типів технологій або систем.
(-25) Включно з оцінюванням, зазначеним у параграфі 7 статті 15 Директиви (ЄС) 2018/2001.
(-26) Кінцевим терміном для врахування політик для базового сценарію є кінець року, що передує року, до кінця якого повинна бути подане комплексне оцінювання. Тобто, не потрібно враховувати політики, запроваджені протягом року, що передує кінцевому строку подання комплексного оцінювання.
(-27) Цей огляд повинен включати фінансові заходи та програми, які можуть бути ухвалені протягом періоду комплексного оцінювання, не впливаючи на окреме повідомлення про схеми державної підтримки для оцінювання державної допомоги,
(-28) X = поточний рік.
(-29) Рекомендації щодо методів вимірювання та верифікації в рамках Директиви 2006/32/ЄС про ефективність кінцевого використання енергії та про енергетичні послуги.
( Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua )
