Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 471/2009 від 6 травня 2009 року про статистику Співтовариства щодо зовнішньої торгівлі з третіми країнами та скасування Регламенту Ради (ЄС) № 1172/95

Цей Регламент встановлює спільні рамки для систематичного вироблення статистики Співтовариства щодо торгівлі товарами з третіми країнами (далі - статистика зовнішньої торгівлі).

Для цілей цього Регламенту застосовуються такі терміни та означення:

(a) "товари" означає все рухоме майно, включно з електричною енергією;

(b) "статистична територія Співтовариства" означає "митну територію Співтовариства", як означено в Митному кодексі, а також острів Гельголанд в межах території Федеративної Республіки Німеччина;

(c) "національні статистичні органи" означає національні статистичні інститути та інші органи, відповідальні в кожній державі-члені за вироблення статистики зовнішньої торгівлі;

(d) "митні органи" означає "митні органи", як означено в Митному кодексі;

(e) "митна декларація" означає "митну декларацію", як означено в Митному кодексі;

(f) "рішення митних органів" означає будь-який офіційний акт митних органів щодо прийнятих митних декларацій, який має юридичну силу для однієї або більше осіб.

1. Статистика зовнішньої торгівлі реєструє імпорт та експорт товарів.

Держави-члени повинні реєструвати експорт, якщо товари залишають статистичну територію Співтовариства

(a) у рамках однієї з митних процедур, установлених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 (- 1) (далі - Митний кодекс Союзу):

- експорт;

- перероблення за межами митної території;

(b) у разі застосування статті 258 Митного кодексу Союзу;

(c) у разі застосування статті 269(3) Митного кодексу Союзу;

(d) у разі застосування статті 270 Митного кодексу Союзу з метою закриття процедури перероблення на митній території.

Держави-члени реєструють імпорт, якщо товари прибувають на статистичну територію Співтовариства в рамках однієї з митних процедур, установлених у Митному кодексі Союзу:

(a) випуск для вільного обігу, включно з кінцевим використанням;

(b) перероблення на митній території.

2. Для врахування змін у Митному кодексі та положеннях, що випливають з міжнародних конвенцій, Комісія має повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 10a шляхом адаптації переліку митних процедур або схвалених митницею режимів і форм використання, зазначених у другому підпараграфі параграфа 1 цієї статті.

3. З методологічних причин для деяких товарів або переміщень необхідні спеціальні положення. Це стосується промислових заводів, суден та повітряних суден, продуктів моря, товарів, постачених на судна та повітряні судна, відправлень партіями, товарів військового призначення, товарів, переміщених до морських установок або з них, космічних літальних апаратів, електричної енергії, газу та відходів (далі - спеціальні товари або переміщення).

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 10a, що стосуються спеціальних товарів або переміщень, а також відмінних або спеціальних положень, що до них застосовуються.

4. З методологічних причин певні товари або переміщення повинні бути виключені зі статистики зовнішньої торгівлі. Це стосується монетарного золота та законних платіжних засобів; товарів, спеціально призначених для дипломатичного або подібного використання; переміщень товарів між державами-членами, які здійснюють імпорт та експорт, та їх національними збройними силами, дислокованими за межами країни, а також деяких товарів, що їх купують і відчужують іноземні збройні сили; певних товарів, які не є предметом комерційної операції; переміщень ракет-носіїв для супутників перед їх запуском; товарів, які використовують для ремонту та після ремонту; товарів, які використовують для або після тимчасового використання; товарів, які використовують як носії персоналізованої інформації та завантаженої інформації; та товарів, задекларованих митним органам в усній формі, які або мають комерційний характер, за умови, що їх вартість не перевищує статистичний поріг у розмірі 1000 євро або 1000 кг маси нетто, або не мають комерційного характеру.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 10a, що стосуються виключення товарів або переміщень зі статистики зовнішньої торгівлі.

5. Здійснюючи повноваження, делеговані відповідно до параграфів 2, 3 і 4, Комісія повинна забезпечити, щоб делеговані акти не створювали значного додаткового навантаження на держави-члени та респондентів.

1. Джерелом даних для записів про імпорт та експорт товарів, зазначених у статті 3(1), є митна декларація включно з можливими змінами статистичних даних, що випливають із рішень митних органів, які їх стосуються.

2. Якщо подальше спрощення митних формальностей та контролю відповідно до статті 116 модернізованого Митного кодексу призводить до відсутності записів про імпорт та експорт товарів в митних органів, економічний оператор, якому було надане спрощення, повинен надати статистичні дані, визначені у статті 5 цього Регламенту.

3. Держави-члени можуть продовжувати використовувати інші джерела даних для збору національної статистики до дати запровадження механізму взаємного обміну даними за допомогою електронних засобів, зазначених у статті 7(2).

4. Для спеціальних товарів або переміщень, зазначених у статті 3(3), можна використовувати джерела даних, інші ніж митні декларації.

5. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 10a, що стосуються збору даних, зазначеного в параграфах 2 і 4 цієї статті. Здійснюючи такі повноваження, Комісія повинна забезпечити, щоб делеговані акти не створювали значного додаткового навантаження на держави-члени та респондентів.

1. Держави-члени повинні отримати такий набір даних із записів про імпорт та експорт, зазначених у статті 3(1):

(a) напрям торговельного потоку (імпорт, експорт);

(b) місячний референтний період;

(c) статистична вартість товарів на національному кордоні держав-членів, які здійснюють імпорт та експорт;

(d) кількість, виражена як маса нетто та у додатковій одиниці, якщо така вказана в митній декларації;

(e) торговець, який є імпортером/одержувачем у випадку імпорту та експортером/ відправником у випадку експорту;

(f) держава-член, що здійснює імпорт або експорт, у якій подається митна декларація, якщо це вказано в митній декларації:

(i) у випадку імпорту - держава-член призначення;

(ii) у випадку експорту - держава-член фактичного експорту;

(g) країни-партнери, тобто:

(i) у випадку імпорту - країна походження та країна відправлення;

(ii) у випадку експорту - країна останнього відомого призначення;

(h) товари, відповідно до Комбінованої номенклатури:

(i) у випадку імпорту - код товарів у підпозиції TARIC

(ii) у випадку експорту - код товарів у підпозиції Комбінованої номенклатури;

(i) код митної процедури, який потрібно використовувати для визначення статистичної процедури;

(j) характер операції, якщо вказано в митній декларації;

(k) преференційний режим імпорту, якщо він наданий митними органами;

(l) валюта інвойсування, якщо вказано в митній декларації;

(m) вид транспорту, зокрема:

(i) вид транспорту на кордоні;

(ii) внутрішній вид транспорту;

(iii) контейнер.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 10a, що стосуються подальшої специфікації даних, зазначених у параграфі 1 цієї статті.

2a. Комісія ухвалює, за допомогою імплементаційних актів, інструменти, які стосуються кодів та їх формату, що будуть використовуватись стосовно даних, зазначених у параграфі 1 цієї статті.

Такі імплементаційні акти повинні ухвалюватися відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 11(2).

3. Якщо не вказане інше та без обмеження митного законодавства, такі дані повинні міститися в митній декларації.

4. Для спеціальних товарів або переміщень, зазначених у статті 3(3), і даних, наданих відповідно до статті 4(2), можуть вимагатись обмежені набори даних.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 10a, що стосуються таких обмежених наборів даних.

5. Здійснюючи повноваження, делеговані відповідно до параграфів 2 і 4, Комісія повинна забезпечити, щоб делеговані акти не створювали значного додаткового навантаження на держави-члени та респондентів.

1. Держави-члени повинні складати за кожний місячний референтний період статистику щодо імпорту та експорту товарів, виражену у вартості та кількості з розподілом за такими елементами:

(a) код товарів;

(b) держави-члени, які здійснюють імпорт/експорт;

(c) країни-партнери;

(d) статистична процедура;

(e) характер операції;

(f) преференційний режим імпорту;

(g) вид транспорту.

Імплементаційні положення щодо складання статистики можуть бути визначені Комісією відповідно до процедури, зазначеної у статті 11(2).

2. Держави-члени повинні складати річну статистику торгівлі за характеристиками бізнесу, а саме за видами економічної діяльності, яку здійснює підприємство, відповідно до розділу або двозначного коду спільної статистичної класифікації видів економічної діяльності у Європейському Співтоваристві (NACE) та категорії за розміром, вимірюваної за кількістю працівників.

Статистику складають шляхом зв’язування даних про характеристики бізнесу, зафіксованих відповідно до Регламенту (ЄС) № 177/2008, і даних, зафіксованих відповідно до статті 5(1) цього Регламенту щодо імпорту та експорту. З цією метою національні митні органи повинні надати національним статистичним органам ідентифікаційний номер відповідних торговців.

Комісія ухвалює, за допомогою імплементаційних актів, інструменти, що стосуються зв’язування даних та статистики, що складається.

Такі імплементаційні акти повинні ухвалюватися відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 11(2).

3. Щодва роки держави-члени повинні складати річну статистику торгівлі з розподілом за валютою інвойсування.

Держави-члени повинні складати статистику, використовуючи репрезентативну вибірку записів про імпорт та експорт із митних декларацій, що містять дані щодо валюти інвойсування. Якщо валюта інвойсування для експорту не зазначена в митній декларації, для збору необхідних даних здійснюють спостереження.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 10a, які стосуються рівня агрегації для країн-партнерів, товарів і валют. Здійснюючи такі повноваження, Комісія повинна забезпечити, щоб делеговані акти не створювали значного додаткового навантаження на держави-члени та респондентів.

4. Може бути визначене складання державами-членами додаткової статистики для національних цілей, якщо відповідні дані вказуються в митній декларації.

5. Держави-члени не зобов’язані складати та передавати до Комісії (Євростату) статистику зовнішньої торгівлі щодо статистичних даних, які, відповідно до Митного кодексу або національних інструкцій, ще не зафіксовані та не можуть бути безпосередньо отримані з інших даних, що містяться в митній декларації, поданій до їхніх митних органів. Таким чином, держави-члени не зобов’язані передавати такі дані:

(a) у випадку імпорту - держава-член призначення;

(b) у випадку експорту - держава-член фактичного експорту;

(c) характер операції.

1. Невідкладно та не пізніше ніж протягом місяця, наступного за місяцем, у якому митні декларації були прийняті або підпадали під дію рішень митних органів, що їх стосуються, національні статистичні органи повинні отримати від митних органів записи про імпорт та експорт на основі декларацій, які подаються до таких органів.

Записи повинні містити принаймні статистичні дані, що зазначені у статті 5, які, відповідно до Митного кодексу або національних інструкцій, вказуються в митній декларації.

2. Починаючи з дати впровадження механізму взаємного обміну даними за допомогою електронних засобів митні органи повинні забезпечувати, щоб записи про імпорт та експорт передавались до національного статистичного органу держави-члена, яка зазначена в записах як:

(a) у випадку імпорту - держава-член призначення;

(b) у випадку експорту - держава-член фактичного експорту.

Механізм взаємного обміну даними повинен бути впроваджений не пізніше, ніж стане застосовною секція 1 глави 2 розділу I модернізованого Митного кодексу.

Імплементаційні положення для визначення передачі, зазначеної в параграфі 2 цієї статті, можуть бути визначені відповідно до процедури, зазначеної у статті 11(2).

1. Держави-члени повинні передати до Комісії (Євростату) статистику, зазначену у статті 6(1), не пізніше ніж через 40 днів після закінчення кожного місячного референтного періоду. Держави-члени повинні забезпечити, щоб статистика містила інформацію про весь імпорт та експорт у відповідному референтному періоді, вносячи коригування, якщо записи не доступні.

Якщо передана статистика підлягає перегляду, держави-члени повинні передати переглянуті результати не пізніше останнього дня місяця після дати, коли переглянуті дані стали доступними.

Держави-члени повинні включати до результатів, що їх передають до Комісії (Євростату), будь-яку статистичну інформацію, яка є конфіденційною.

Комісія ухвалює, за допомогою імплементаційних актів, інструменти, що стосуються єдиних технічних специфікацій щодо змісту та охоплення переданої статистики. Такі імплементаційні акти повинні ухвалюватися відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 11(2).

2. Статистику щодо торгівлі за характеристиками бізнесу, зазначеними у статті 6(2), передають до Комісії (Євростату) протягом 18 місяців після закінчення референтного року.

Статистику щодо торгівлі з розподілом за валютою інвойсування, зазначену у статті 6(3), передають до Комісії (Євростату) протягом трьох місяців після закінчення референтного року.

3. Держави-члени повинні передавати статистику в електронній формі відповідно до стандарту обміну. Практичні умови передачі результатів можуть бути визначені відповідно до процедури, зазначеної у статті 11(2).

1. Для цілей цього Регламенту до статистики, що передається, застосовуються такі критерії оцінювання якості:

(a) "актуальність (релевантність)", що означає ступінь, до якого статистика відповідає поточним і потенційним потребам користувачів;

(b) "точність", що означає наближеність оцінок до невідомих дійсних значень;

(c) "своєчасність", що означає період між наданням доступу до інформації та подією або явищем, які вона описує;

(d) "пунктуальність", що означає різницю в часі між датою оприлюднення даних та цільовою датою (датою, станом на яку такі дані мали бути надані);

(e) "доступність" та "ясність", що означають умови та порядок, відповідно до яких користувачі можуть отримувати, використовувати та тлумачити дані;

(f) "порівнянність", що означає вимірювання впливу відмінностей у застосованих статистичних поняттях та інструментах і процедурах вимірювання в ході порівняння статистики між географічними регіонами, галузевими сферами або в часі;

(g) "узгодженість", що означає здатність даних до надійного комбінування в різний спосіб і для різних потреб.

2. Держави-члени повинні щорічно надавати Комісії (Євростату) звіт про якість переданої статистики.

3. У випадку застосування критеріїв якості, установлених у параграфі 1 цієї статті, до статистики, охопленої цим Регламентом, умови та структура звітів про якість повинні бути визначені відповідно до процедури, зазначеної у статті 11(2).

Комісія (Євростат) повинна оцінити якість переданої статистики.

1. На рівні Співтовариства статистика зовнішньої торгівлі, складена відповідно до статті 6(1) та передана державами-членами, повинна бути розповсюджена Комісією (Євростатом) принаймні за підпозицією Комбінованої номенклатури.

Тільки на прохання імпортера або експортера національні органи влади відповідної держави-члена вирішують, чи повинна статистика зовнішньої торгівлі такої держави-члена, яка може уможливити ідентифікацію такого імпортера чи експортера, бути розповсюджена або змінена таким чином, щоб її розповсюдження не порушувало статистичну конфіденційність.

2. Без обмеження розповсюдження даних на національному рівні, Комісія (Євростат) не повинні поширювати детальну статистику за підпозицією TARIC та преференціями, якщо розкриття інформації негативно позначиться на захисті суспільного інтересу щодо комерційної та аграрної політики Співтовариства.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надане Комісії на умовах, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статтях 3(2), (3) та (4), 4(5), 5(2) та (4), і 6(3), надається Комісії на п’ятирічний період починаючи з 20 жовтня 2016 року. Комісія складає звіт про здійснення делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення цього п’ятирічного періоду. Строк дії делегованих повноважень автоматично продовжується на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого продовження не пізніше ніж за три місяці до завершення кожного такого періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статтях 3(2), (3) і (4), 4(5), 5(2) та (4), 6(3), можуть бути в будь- який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані у такому рішенні. Воно набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або в пізнішу дату, вказану в рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, що вже набули чинності.

4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, що встановлені в Міжінституційній угоді про краще законотворення від 13 квітня 2016 року (- 2).

5. Відразу після ухвалення делегованого акта, Комісія повідомляє про це одночасно Європейський Парламент і Раду.

6. Делегований акт, ухвалений згідно зі статтями 3(2), (3) та (4), 4(5), 5(2) та (4), and 6(3), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом тримісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або, якщо до завершення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий строк продовжують іще на три місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

1. Комісії допомагає Комітет європейської статистичної системи, створений на підставі Регламенту (ЄС) № 223/2009. Зазначений Комітет є комітетом у розумінні Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (- 3).

2. У випадку покликання на цей параграф застосовується стаття 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

Регламент (ЄС) № 1172/95 скасовано з 1 січня 2010 року.

Він продовжує застосовуватися до даних, що стосуються референтних періодів до 1 січня 2010 року.

Цей Регламент набуває чинності на 20-й день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 1 січня 2010 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.