Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/426 від 9 березня 2016 року про прилади, що працюють на газоподібному паливі, та про скасування Директиви 2009/142/ЄС

8. Імпортери повинні протягом 10 років після введення в обіг приладу або арматури зберігати примірник декларації про відповідність вимогам ЄС для органів ринкового нагляду і забезпечувати можливість надання технічної документації таким органам на їхню вимогу.

9. Імпортери повинні на обґрунтовану вимогу компетентного національного органу надавати йому всю необхідну для підтвердження відповідності приладу або арматури вимогам інформацію і документацію мовою, яку такий орган може легко зрозуміти. Така інформація і документація може бути надана у паперовій або електронній формі. Вони повинні співпрацювати з таким органом на його вимогу стосовно будь-якої дії з усунення ризиків, зумовлених приладами або арматурою, які вони ввели в обіг.

1. Надаючи прилад або арматуру на ринку, розповсюджувачі повинні діяти з належною обережністю стосовно дотримання вимог цього Регламенту.

2. Перед наданням приладу на ринку розповсюджувачі повинні перевірити наявність знаку СЕ на приладі і що він супроводжується, згідно з пунктом 1.5 додатка I, інструкціями та інформацією про безпечність мовою, яку можуть легко зрозуміти споживачі та інші кінцеві користувачі, що визначається державою-членом, на ринку якої буде наданий прилад, а також виконання виробником та імпортером вимог, встановлених у статті 7(5) та (6) і статті 9(3) відповідно.

Перед наданням арматури на ринку розповсюджувачі повинні перевірити наявність знаку СЕ на арматурі і що вона супроводжується, згідно з пунктом 1.7 додатка I примірником декларації про відповідність вимогам ЄС, що містить, між іншим, інструкції з вмонтування у прилад або складання приладу, налагодження, експлуатації та технічного обслуговування мовою, що її можуть легко зрозуміти виробники приладів, що визначається відповідною державою-членом, а також виконання виробником та імпортером вимог, встановлених у статті 7(5) та (6) і статті 9(3) відповідно.

Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що прилад або арматура не відповідають викладеним у додатку I суттєвим вимогам, він не повинен надавати прилад або арматуру на ринку, поки вони не будуть приведені у відповідність таким вимогам. Крім того, якщо прилад або арматура становлять ризик, розповсюджувач повинен поінформувати про це виробника або імпортера, а також органи ринкового нагляду.

3. Розповсюджувачі повинні забезпечити, щоб, поки вони залишаються відповідальними за прилад або арматуру, їх відповідність викладеним у додатку I суттєвим вимогам не ставилася під загрозу через умови зберігання або транспортування.

4. Розповсюджувачі, які вважають або мають підстави вважати, що прилад або арматура, які вони надали на ринку, не відповідають вимогам цього Регламенту, повинні забезпечити вжиття коригувальних заходів, що необхідні для того, щоб привести у відповідність такий прилад або арматуру вимогам, вилучити або відкликати їх, якщо у цьому є потреба. Крім того, якщо прилад або арматура становлять ризик, розповсюджувачі повинні негайно поінформувати про це компетентні національні органи держав-членів, у яких вони надали на ринку прилад або арматуру, зокрема наводячи детальну інформацію про невідповідність і будь-які вжиті коригувальні заходи.

5. Розповсюджувачі повинні, на обґрунтовану вимогу компетентного національного органу, надати йому всю необхідну для підтвердження відповідності приладу або арматури вимогам інформацію і документацію. Така інформація і документація може бути надана у паперовій або електронній формі. Вони повинні співпрацювати з таким органом на його вимогу стосовно будь-якого заходу з усунення ризиків, зумовлених приладами або арматурою, які вони надали на ринку.

Імпортер або розповсюджувач вважається виробником для цілей цього Регламенту, і на нього поширюються передбачені у статті 7 обов’язки виробника, якщо він вводить в обіг прилад або арматуру під своїм найменуванням або торговельною маркою або модифікує вже введені в обіг прилад або арматуру в такий спосіб, що це може вплинути на їх відповідність вимогам цього Регламенту.

Суб’єкти господарювання повинні, на запит органів ринкового нагляду, надавати інформацію, що дає змогу ідентифікувати:

(a) будь-якого суб’єкта господарювання, що постачив їм прилад або арматуру;

(b) будь-якого суб’єкта господарювання, що йому вони постачили прилад або арматуру.

Суб’єкти господарювання повинні бути у змозі надати згадану в першому параграфі інформацію протягом 10 років після постачання їм приладу або арматури і протягом 10 років з після постачання ними приладу або арматури.

Прилади та арматура, що відповідають гармонізованим стандартам або їхнім частинам, покликання на які були опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу, вважаються відповідними викладеним у додатку I суттєвим вимогам, що визначені такими стандартами або їхніми частинами.

1. Перед введенням в обіг приладу або арматури виробник повинен провести щодо них процедуру оцінювання відповідності згідно з параграфами 2 або 3.

2. Відповідність приладів та арматури серійного виробництва вимогам цього Регламенту повинна оцінюватись шляхом експертизи ЄС типу (модуль В - виробничий тип) згідно з пунктом 1 додатка III у комбінації, на вибір виробника, з одним із таких модулів:

(a) відповідність типу на основі внутрішнього контролю виробництва з проведенням перевірок продукції під наглядом через випадкові інтервали часу (модуль С2) згідно з пунктом 2 додатка III;

(b) відповідність типу на основі забезпечення якості виробничого процесу (модуль D) згідно з пунктом 3 додатка III;

(c) відповідність типу на основі забезпечення якості продукції (модуль Е) згідно з пунктом 4 додатка III;

(d) відповідність типу на основі верифікації продукції (модуль F) згідно з пунктом 5 додатка III.

3. Якщо прилад або арматура виробляється несерійно або у невеликій кількості, виробник може обрати одну з процедур, зазначених у параграфі 2 цієї статті, або відповідність на основі верифікації одиниці продукції (модуль G) згідно з пунктом 6 додатка III.

4. Пов’язані з оцінюванням відповідності приладу або арматури документація і листування повинні бути складені офіційною мовою держави-члена, у якій заснований нотифікований орган, що здійснює описані у параграфах 2 і 3 процедури, або мовою, прийнятною для такого органу.

1. Декларація про відповідність вимогам ЄС повинна засвідчувати виконання суттєвих вимог, викладених у додатку I.

2. Декларація про відповідність вимогам ЄС повинна бути складена згідно з наведеною у додатку V типовою структурою, містити зазначені у відповідних модулях елементи згідно з додатком III і постійно оновлюватися. Вона повинна бути перекладена на мову або мови, які вимагає держава-член, що у ній прилад або арматура вводиться в обіг або надається на ринку.

3. Для сприяння відповідності готових приладів застосовним суттєвим вимогам, викладеним у додатку I, декларація про відповідність вимогам ЄС для арматури повинна містити характеристики арматури та інструкції з вмонтування арматури у прилад або складання приладу. Декларація про відповідність вимогам ЄС повинна бути складена мовою, що її можуть легко зрозуміти виробники приладів та органи ринкового нагляду, що визначається відповідною державою-членом.

4. Якщо на прилад або арматуру поширюється дія більш як одного акта Союзу, що вимагають наявності декларації про відповідність вимогам ЄС, складається єдина декларація про відповідність вимогам ЄС стосовно усіх таких актів Союзу. У такій декларації повинні бути вказані відповідні акти Союзу, у тому числі дані про їх публікацію.

5. Шляхом складення декларації про відповідність вимогам ЄС виробник бере на себе відповідальність за відповідність приладу або арматури встановленим у цьому Регламенті вимогам.

6. Примірник декларації про відповідність вимогам ЄС повинен надаватися разом із арматурою.

Маркування знаком СЕ здійснюється з дотриманням загальних принципів, установлених у статті 30 Регламенту (ЄС) № 765/2008 .

1. Знак СЕ наноситься на прилад та арматуру або на їхню табличку з основними характеристиками, у відповідних випадках, так, щоб він був видимим, розбірливим і щоб його було неможливо стерти. Якщо це неможливо або невиправдано через характер приладу або арматури, його наносять на паковання і документи, що додаються до приладу або арматури.

2. Знак СЕ наноситься до введення в обіг приладу або арматури.

3. Після знаку СЕ повинен бути вказаний ідентифікаційний номер нотифікованого органу, що залучений до етапу виробничого контролю приладу або арматури, та останні дві цифри року нанесення знаку СЕ. Ідентифікаційний номер нотифікованого органу повинен бути нанесений самим органом або згідно з його вказівками виробником або його уповноваженим представником.

4. Після знаку СЕ та згаданого у параграфі 3 ідентифікаційного номера може бути вказаний будь-який інший знак, що вказує на особливий ризик або особливості використання.

5. Держави-члени повинні використовувати наявні механізми для забезпечення правильного застосування режиму, що регулює маркування знаком СЕ, та вживати належних заходів у разі неправильного застосування цього знаку.

1. Зазначені у додатку IV написи наносяться на прилад або на його табличку з основними характеристиками та, якщо доцільно, на арматуру так, щоб вони були видимими, розбірливими і щоб їх було неможливо стерти.

2. Зазначені у додатку IV написи наносяться на прилад або арматуру до їх введення в обіг.

Держави-члени повинні нотифікувати Комісії та іншим державам-членам органи, які уповноважені як треті сторони здійснювати завдання з оцінювання відповідності згідно з цим Регламентом.

1. Держави-члени повинні призначити нотифікуючий орган, що відповідає за організацію і проведення необхідних процедур оцінювання та нотифікації органів з оцінювання відповідності та моніторингу нотифікованих органів, у тому числі дотримання статті 25.

2. Держави-члени можуть вирішити, що зазначені у параграфі 1 оцінювання та моніторинг повинен здійснювати національний орган акредитації у значенні та згідно Регламенту (ЄС) № 765/2008.

3. Якщо нотифікуючий орган делегує або іншим чином передає зазначені у параграфі 1 цієї статті функції оцінювання, нотифікації або моніторингу органу, який не є державним органом, такий орган повинен бути юридичною особою та mutatis mutandis відповідати вимогам, встановленим у статті 21. Крім того, у нього повинні бути механізми покриття зобов'язань, що виникають у зв'язку з його діяльністю.

4. Нотифікуючий орган повинен взяти на себе повну відповідальність за виконання завдань органом, що про нього йдеться у параграфі 3.

1. Нотифікуючий орган повинен бути заснований таким чином, щоб не виникало конфлікту інтересів з органами з оцінювання відповідності.

2. Робота нотифікуючого органу повинна бути організована таким чином, щоб гарантувати об’єктивність і неупередженість його діяльності.

3. Робота нотифікуючого органу повинна бути організована таким чином, щоб кожне рішення, пов’язане з нотифікацією органу з оцінювання відповідності ухвалювали компетентні особи, які не проводили оцінювання.

4. Нотифікуючий орган не повинен пропонувати або провадити будь-яку діяльність, що її виконують органи з оцінювання відповідності, або надавати консультаційні послуги на комерційній або конкурентній основі.

5. Нотифікуючий орган повинен гарантувати конфіденційність інформації, яку він отримує.

6. Нотифікуючий орган повинен мати у своєму розпорядженні достатню кількість компетентного персоналу для належного виконання своїх завдань.

Держави-члени повинні інформувати Комісію про свої процедури оцінювання і нотифікації органів з оцінювання відповідності та процедури моніторингу нотифікованих органів, а також про будь-які зміни таких процедур.

Комісія повинна таку інформацію широко оприлюднювати.

1. Для цілей нотифікації орган з оцінювання відповідності повинен відповідати вимогам, встановленим у параграфах з 2 по 11.

2. Орган з оцінювання відповідності повинен бути заснований згідно з національним законодавством держави-члена і мати правосуб’єктність.

3. Орган з оцінювання відповідності повинен бути третьою стороною, органом незалежним від організації, що надає прилад чи арматуру на оцінювання.

Орган, що входить до бізнес-асоціації або професійної федерації і представляє підприємства, що проектують, виробляють, постачають, складають, експлуатують або обслуговують прилади або арматуру, що їх він оцінює, може вважатися таким органом за умови підтвердження його незалежності і відсутності будь-якого конфлікту інтересів.

4. Орган з оцінювання відповідності, його вище керівництво і відповідальний за проведення оцінювання відповідності персонал не повинен бути проектувальником, виробником, постачальником, монтажником, покупцем, власником, користувачем або спеціалістом з технічного обслуговування оцінюваних приладів або арматури чи представником будь-якої з таких сторін. Це не повинно перешкоджати використанню оцінюваних приладів або арматури, що потрібні для діяльності органу з оцінювання відповідності, або використанню таких приладів або арматури для особистих цілей.

Орган з оцінювання відповідності, його вище керівництво і відповідальний за проведення оцінювання відповідності персонал не повинні безпосередньо брати участь у проектуванні, виробленні або конструюванні, реалізації, встановленні, експлуатуванні або обслуговуванні таких приладів або арматури чи представляти сторони, що залучені до такої діяльності. Вони не повинні провадити будь-яку діяльність, що може перешкоджати незалежності їхнього судження або доброчесності стосовно їх діяльності з оцінювання відповідності, для якої вони нотифіковані. Це особливо стосується консультаційних послуг.

Органи з оцінювання відповідності повинні забезпечити, щоб діяльність їхніх дочірніх структур або субпідрядників не впливала на конфіденційність, об’єктивність або неупередженість їхньої діяльності з оцінювання відповідності.

5. Органи з оцінювання відповідності та їхній персонал повинні здійснювати оцінювання відповідності з дотриманням найвищих стандартів професійної доброчесності і з необхідною технічною компетенцією у відповідній сфері і не повинні зазнавати будь-якого тиску й одержувати будь-які заохочення, зокрема фінансові, що можуть впливати на їхнє судження або результати їхньої діяльності з оцінювання відповідності, особливо з боку осіб або груп осіб, які заінтересовані у результатах такої діяльності.

6. Орган з оцінювання відповідності повинен бути здатним виконувати усі завдання з оцінювання відповідності, які йому доручено згідно з додатком III і стосовно яких його нотифіковано, незалежно від того, чи виконуються такі завдання самим органом з оцінювання відповідності або від його імені та під його відповідальністю.

У будь-який час та щодо кожної процедури оцінювання відповідності і щодо кожного виду або категорії приладів або арматури, стосовно яких його нотифіковано, орган з оцінювання відповідності повинен мати у своєму розпорядженні необхідні:

(а) персонал з технічною кваліфікацією і достатнім та належним досвідом для виконання завдань з оцінювання відповідності;

(b) описи процедур, згідно з якими проводиться оцінювання відповідності, що забезпечують прозорість та можливість відтворення таких процедур. Він повинен мати належні політики і процедури, що розмежовують виконувані ним як нотифікованим органом завдання та іншу діяльність;

(c) процедури виконання діяльності, що належним чином враховують розмір підприємства, галузь його діяльності, його структуру, ступінь складності відповідної технології приладу або арматури та масовий або серійний характер виробничого процесу.

Орган з оцінювання відповідності повинен мати засоби, необхідні для належного виконання технічних та адміністративних завдань, пов’язаних із діяльністю з оцінювання відповідності, і мати доступ до всього необхідного обладнання або приміщень.

7. Відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності персонал повинен мати таке:

(a) ґрунтовну технічну і професійну підготовку, необхідну для виконання усієї діяльності з оцінювання відповідності, стосовно якої цей орган з оцінювання відповідності нотифіковано;

(b) задовільні знання вимог щодо здійснюваного ними оцінювання і відповідні повноваження для проведення такого оцінювання;

(c) належні знання і розуміння суттєвих вимог, викладених у додатку I, застосовних гармонізованих стандартів і відповідних положень гармонізаційного законодавства Союзу та національного законодавства;

(d) здатність складати сертифікати, протоколи та звіти, що підтверджують факт проведення оцінювання.

8. Неупередженість органів з оцінювання відповідності, їхнього вищого керівництва та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності, повинна бути гарантована.

Винагорода вищого керівництва та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинна залежати від кількості проведених оцінювань або від результатів таких оцінювань.

9. Органи з оцінювання відповідності повинні оформити страхування відповідальності, якщо тільки відповідальність не покладено на державу згідно з національним законодавством, або сама держава-член безпосередньо не несе відповідальність за оцінювання відповідності.

10. Персонал органу з оцінювання відповідності повинен зберігати службову таємницю щодо всієї інформації, отриманої у процесі здійснення своїх функцій згідно з додатком III або будь-яким ухваленим на його виконання положенням національного законодавства, крім як стосовно компетентних органів держави-члена, що у ній такий орган провадить свою діяльність. Права інтелектуальної власності повинні охоронятися.

11. Органи з оцінювання відповідності повинні брати участь у відповідній діяльності зі стандартизації та діяльності створеної відповідно до статті 35 координаційної групи нотифікованих органів або забезпечити інформування їхнього персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності, про таку діяльність, а також повинні застосовувати як загальні настанови адміністративні рішення і документи, що є результатом роботи такої групи.

Якщо орган з оцінювання відповідності підтверджує свою відповідність критеріям, що встановлені у відповідних гармонізованих стандартах або їхніх частинах, покликання на які опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу, то він вважається таким, що відповідає зазначеним у статті 23 вимогам тією мірою, якою застосовні гармонізовані стандарти містять такі вимоги.

1. Якщо нотифікований орган передає у субпідряд окремі завдання, пов’язані з оцінюванням відповідності, або залучає дочірню структуру, він повинен гарантувати, що субпідрядник або дочірня структура відповідає зазначеним у статті 23 вимогам та відповідно поінформувати про це нотифікуючий орган.

2. Нотифіковані органи несуть повну відповідальність за виконання завдань субпідрядниками або дочірніми структурами незалежно від їхнього місцезнаходження.

3. Робота може передаватися у субпідряд або виконуватися дочірньою структурою тільки за згодою клієнта.

4. Нотифіковані органи повинні бути готові надати нотифікуючому органу відповідні документи щодо оцінювання кваліфікації субпідрядника або дочірньої структури і виконаної ними згідно з додатком III роботи.

1. Орган з оцінювання відповідності повинен подати заявку на нотифікацію нотифікуючому органу держави-члена, у якій він заснований.

2. До заявки на нотифікацію повинні додаватися опис діяльності з оцінювання відповідності, модулю або модулів оцінювання відповідності та приладу/арматури або приладів/арматури, щодо яких цей орган заявляє про свою компетенцію, а також виданий національним органом акредитації сертифікат акредитації, якщо такий є, який засвідчує, що орган з оцінювання відповідності виконує встановлені у статті 23 вимоги.

3. Якщо відповідний орган з оцінювання відповідності не може надати сертифікат акредитації, він повинен надати нотифікуючому органу всі документальні підтвердження, необхідні для верифікації, визнання та регулярного моніторингу дотримання ним встановлених у статті 23 вимог.

1. Нотифікуючі органи можуть нотифікувати тільки органи з оцінювання відповідності, які виконали встановлені у статті 23 вимоги.

2. Вони повинні нотифікувати Комісію та інші держави-члени за допомогою інструмента електронної нотифікації, який розроблено і керується Комісією.

3. Нотифікація повинна містити повну інформацію про діяльність з оцінювання відповідності, модуль або модулі оцінювання відповідності та відповідні прилад/арматуру або прилади/арматуру, а також про відповідне засвідчення компетенції.

4. Якщо нотифікація не ґрунтується на зазначеному у статті 26(2) сертифікаті акредитації, нотифікуючий орган повинен надати Комісії та іншим державам-членам документальні підтвердження, що засвідчують компетенцію органу з оцінювання відповідності і наявність заходів для забезпечення того, що цей орган буде підданий регулярному моніторингу і надалі відповідатиме встановленим у статті 23 вимогам.

5. Відповідний орган може діяти як нотифікований орган, тільки якщо Комісія або інші держави-члени не заявили заперечень протягом двох тижнів після нотифікації, у разі коли використовується сертифікат акредитації, або протягом двох місяців після нотифікації, у разі коли акредитація не використовується.

Тільки такий орган вважається нотифікованим органом для цілей цього Регламенту.

6. Нотифікуючий орган повинен повідомляти Комісії та іншим державам-членам про будь-які подальші актуальні зміни до нотифікації.

1. Комісія повинна присвоїти нотифікованому органу ідентифікаційний номер.

Вона повинна присвоїти один такий номер, навіть якщо орган нотифіковано згідно з декількома актами Союзу.

2. Комісія повинна оприлюднити список нотифікованих згідно з цим Регламентом органів, у тому числі присвоєні їм ідентифікаційні номери і види діяльності, стосовно яких їх нотифіковано.

Комісія повинна забезпечувати актуальність списку.

1. Якщо нотифікуючий орган встановив або був поінформований про те, що нотифікований орган більше не відповідає викладеним у статті 23 вимогам або що він не виконує свої обов’язки, нотифікуючий орган повинен, залежно від обставин, обмежити, призупинити або відкликати нотифікацію, враховуючи серйозність невідповідності таким вимогам або невиконання таких обов’язків. Він повинен негайно поінформувати про це Комісію та інші держави-члени відповідно.

2. У разі обмеження, призупинення або відкликання нотифікації або у разі припинення нотифікованим органом своєї діяльності нотифікуюча держава-член повинна вжити необхідних заходів для того, щоб документація такого органу була опрацьована іншим нотифікованим органом або зберігалася доступною для відповідальних нотифікуючих органів та органів ринкового нагляду на їхню вимогу.

1. Комісія повинна розслідувати всі випадки, коли вона має сумніви або їй повідомлено про сумніви стосовно компетенції нотифікованого органу або продовження виконання нотифікованим органом вимог та обов’язків, які він повинен виконувати.

2. Нотифікуюча держава-член повинна на вимогу надати Комісії всю інформацію щодо підстав для нотифікації або щодо підтримання компетенції відповідного нотифікованого органу.

3. Комісія повинна забезпечити режим конфіденційності стосовно всієї секретної інформації, отриманої в ході її розслідувань.

4. Якщо Комісія встановить, що нотифікований орган не відповідає або більше не відповідає вимогам для його нотифікації, вона повинна ухвалити імплементаційний акт з вимогою до нотифікуючої держави-члена вжити необхідних коригувальних заходів, включаючи за необхідності відкликання нотифікації.

Такий імплементаційний акт повинен ухвалюватися згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 42(2).

1. Нотифіковані органи повинні проводити оцінювання відповідності згідно з передбаченими у додатку III процедурами оцінювання відповідності.

2. Оцінювання відповідності повинно проводитися у пропорційний спосіб, без надмірного навантаження на суб’єкти господарювання.

Органи з оцінювання відповідності повинні здійснювати свою діяльність, належним чином враховуючи розмір підприємства, галузь його діяльності, його структуру, ступінь складності відповідної технології виробництва приладу або арматури та масовий або серійний характер виробничого процесу.

Однак при цьому вони повинні дотримуватися ступеня вимогливості і рівня захисту, що потрібні для того, щоб прилад або арматура відповідали вимогам цього Регламенту.

3. Якщо нотифікований орган встановить, що виробник не дотримався викладених у додатку I суттєвих вимог або відповідних гармонізованих стандартів чи інших технічних специфікацій, він повинен вимагати від виробника вжиття необхідних коригувальних заходів і не повинен видавати сертифікат або ухвалювати рішення про видачу дозволу.

4. Якщо у процесі контролю відповідності після видачі сертифіката або рішення про видачу дозволу нотифікований орган встановить, що прилад або арматура більше не відповідає вимогам, він повинен вимагати від виробника вжиття необхідних коригувальних заходів і за потреби призупинити дію сертифіката або рішення про видачу дозволу або анулювати їх.

5. Якщо коригувальних заходів не було вжито або вони не дали необхідних результатів, нотифікований орган повинен залежно від обставин обмежити або призупинити дію будь-яких сертифікатів або рішень про видачу дозволу або анулювати їх.

Нотифіковані органи повинні забезпечити наявність процедури оскарження їхніх рішень.

1. Нотифіковані органи повинні інформувати нотифікуючий орган про таке:

(a) будь-яку відмову видати сертифікат чи рішення про видачу дозволу, обмеження або призупинення дії або анулювання сертифіката чи рішення про видачу дозволу;

(b) будь-які обставини, що впливають на обсяг або умови нотифікації;

(c) будь-який інформаційний запит, отриманий ними від органів ринкового нагляду стосовно діяльності з оцінювання відповідності;

(d) на його вимогу, про діяльність з оцінювання відповідності, виконувану в рамках обсягу їхньої нотифікації, та будь-яку іншу виконувану діяльність, включаючи транскордонну діяльність та субпідряд.

2. Нотифіковані органи повинні надавати іншим нотифікованим згідно з цим Регламентом органам, що виконують подібну діяльність з оцінювання відповідності щодо тих самих приладів або арматури, відповідну інформацію з питань, пов’язаних із негативними та, на їх запит, позитивними результатами оцінювання відповідності.

Комісія повинна забезпечити організацію обміну досвідом між національними органами держав-членів, відповідальними за політику нотифікації.

Комісія повинна забезпечити належну координацію роботи нотифікованих згідно з цим Регламентом органів та співпрацю між ними за допомогою секторальної групи або груп нотифікованих органів.

Нотифіковані органи повинні брати участь у роботі такої групи або таких груп безпосередньо або через призначених представників.

Стаття 15(3) і статті з 16 по 29 Регламенту (ЄС) № 765/2008 поширюються на прилади та арматуру, що підпадають під дію цього Регламенту.

1. Якщо органи ринкового нагляду однієї держави-члена мають достатні підстави вважати, що прилад або арматура, які підпадають під дію цього Регламенту, становлять ризик для здоров’я або безпеки людей, домашніх тварин або майна, вони повинні провести оцінювання відповідного приладу або арматури з дотриманням усіх відповідних вимог, встановлених у цьому Регламенті. Відповідні суб’єкти господарювання повинні необхідною мірою співпрацювати з органами ринкового нагляду з цією метою.

Якщо під час зазначеного у першому підпараграфі оцінювання органи ринкового нагляду встановлять, що прилад або арматура не відповідає вимогам цього Регламенту, вони повинні негайно вимагати від відповідного суб’єкта господарювання вжити всіх належних коригувальних заходів, щоб привести у відповідність прилад або арматуру таким вимогам, вилучити прилад або арматуру з ринку або відкликати їх протягом визначеного ними розумного строку, домірного характеру ризику.

Органи ринкового нагляду повинні повідомити про це відповідному нотифікованому органу.

Стаття 21 Регламенту (ЄС) № 765/2008 поширюється на зазначені у другому підпараграфі цього параграфа заходи.

2. Якщо органи ринкового нагляду вважатимуть, що невідповідність не обмежується їхньою національною територією, вони повинні поінформувати Комісію та інші держави-члени про результати оцінювання та заходи, вжиття яких вони вимагали від суб’єкта господарювання.

3. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити вжиття всіх необхідних коригувальних заходів щодо всіх відповідних наданих ним на ринку приладів та арматури на всій території Союзу.

4. Якщо відповідний суб’єкт господарювання не вживе адекватних коригувальних заходів протягом зазначеного у другому підпараграфі параграфа 1 строку, органи ринкового нагляду повинні вжити усіх належних попередніх заходів для заборони або обмеження надання приладів або арматури на їхньому національному ринку, для вилучення приладу або арматури з такого ринку або для його відкликання.

Органи ринкового нагляду повинні невідкладно поінформувати Комісію та інші держави-члени про такі заходи.

5. Згадана у другому підпараграфі параграфа 4 інформація повинна включати всі наявні відомості, зокрема дані, необхідні для визначення невідповідних вимогам приладу або арматури, походження приладу або арматури, характер заявленої невідповідності та пов’язаний із нею ризик, характер і тривалість вжитих національних заходів і висунуті відповідним суб’єктом господарювання аргументи. Зокрема, органи ринкового нагляду повинні вказати, чи така невідповідність спричинена будь-чим із нижчезазначеного:

(a) невідповідність приладу або арматури вимогам, пов’язаним зі здоров’ям чи безпекою людей або з охороною домашніх тварин чи майна; або

(b) недоліки вказаних у статті 13 гармонізованих стандартів, що на них ґрунтується презумпція відповідності.

6. Держави-члени, крім держави-члена, що ініціює передбачену цією статтею процедуру, повинні негайно поінформувати Комісію та інші держави-члени про будь-які ухвалені заходи та про будь-яку додаткову наявну у них інформацію щодо невідповідності певного приладу або арматури, а в разі незгоди з ухваленими національними заходами - про їхні заперечення.

7. Якщо протягом трьох місяців після отримання зазначеної у другому підпараграфі параграфа 4 інформації ані держава-член, ані Комісія не висунули заперечень проти попередніх заходів, вжитих державою-членом, такі заходи вважаються обґрунтованими.

8. Держави-члени повинні забезпечити невідкладне вжиття належних обмежувальних заходів, наприклад вилучення приладу або арматури з ринку, щодо відповідного приладу або арматури.

1. Якщо після завершення передбаченої у статті 37(3) і (4) процедури висунуто заперечення проти вжитих державою-членом заходів або Комісія вважає, що національні заходи суперечать законодавству Союзу, Комісія повинна невідкладно розпочати консультації з державами-членами і відповідним суб’єктом або суб’єктами господарювання та оцінити такі національні заходи. За результатами такого оцінювання Комісія повинна ухвалити імплементаційний акт, що визначає, чи є національні заходи обґрунтованими.

Комісія повинна адресувати своє рішення усім державам-членам і негайно повідомити про нього їм та відповідному суб’єкту або суб’єктам господарювання.

2. Якщо національні заходи вважаються обґрунтованими, усі держави-члени повинні вжити необхідних заходів для забезпечення вилучення невідповідного приладу або арматури зі свого ринку і поінформувати про це Комісію. Якщо національні заходи вважаються необгрунтованими, відповідна держава-член повинна скасувати такі заходи.

3. Якщо національні заходи вважаються обґрунтованими і невідповідність приладу або арматури пов'язується з недоліками гармонізованих стандартів, зазначених у пункті (b) статті 37(5) цього Регламенту, Комісія повинна застосувати процедуру, передбачену у статті 11 Регламенту (ЄС) № 1025/2012.

1. Якщо після проведення оцінювання згідно зі статтею 37(1) держава-член дійде висновку, що прилад або арматура відповідає цьому Регламенту, проте становить ризик для здоров’я або безпеки людей, домашніх тварин або майна, вона повинна вимагати від відповідного суб’єкта господарювання вжити всіх належних заходів для того, щоб відповідні прилад або арматура більше не становили ризику після введення їх в обіг, вилучити прилад або арматуру з ринку або відкликати їх протягом визначеного нею розумного строку, домірного характеру ризику.

2. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити вжиття коригувальних заходів щодо всіх відповідних наданих ним на ринку приладів або арматури на всій території Союзу.

3. Держава-член повинна негайно поінформувати Комісію та інші держави-члени. Така інформація повинна включати всі наявні відомості, зокрема необхідні для визначення відповідного приладу або арматури дані, походження і ланцюг постачання приладу або арматури, характер пов’язаного ризику та характер і тривалість вжитих національних заходів.

4. Комісія повинна невідкладно розпочати консультації з держава-членами і відповідним суб’єктом або суб’єктами господарювання та оцінити вжиті національні заходи. За результатами такого оцінювання Комісія повинна вирішити шляхом ухвалення імплементаційних актів, чи є національні заходи обґрунтованими, і за потреби запропонувати доцільні заходи.

Зазначені у першому підпараграфі цього параграфа імплементаційні акти повинні ухвалюватися згідно зі згаданою у статті 42(3) експертною процедурою.

З обґрунтованих причин невідкладного характеру, пов’язаних з охороною здоров’я і безпеки людей, Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти прямої дії згідно з передбаченою статтею 42(4) процедурою.

5. Комісія повинна адресувати своє рішення усім державам-членам і негайно повідомити про нього їм та відповідному суб’єкту або суб’єктам господарювання.

1. Без обмеження статті 37, якщо держава-член встановить одну з наведених нижче обставин, вона повинна вимагати від відповідного суб’єкта господарювання усунути цю невідповідність:

(a) знак СЕ нанесено з порушенням статті 30 Регламенту (ЄС) № 765/2008 або статті 17 цього Регламенту;

(b) знак СЕ не нанесено;

(c) зазначені у додатку IV написи не нанесено або нанесено з порушенням статті 18;

(d) ідентифікаційний номер нотифікованого органу, що бере участь в етапі виробничого контролю, нанесено з порушенням статті 17 або не нанесено;

(е) декларацію про відповідність вимогам ЄС не складено або складено неправильно;

(f) примірник декларації про відповідність вимогам ЄС не надано разом із арматурою;

(g) технічна документація відсутня або неповна;

(h) зазначена у статті 7(6) або статті 9(3) інформація відсутня, неправдива або неповна;

(i) будь-яка інша передбачена статтею 7 або статтею 9 адміністративна вимога не виконана.

2. Якщо згадану у параграфі 1 невідповідність не усунено, відповідна держава-член повинна вжити усіх необхідних заходів для обмеження або заборони надання приладу або арматури на ринку або забезпечити їх відкликання чи вилучення з ринку.

1. Комісія наділена повноваженням ухвалювати делеговані акти з дотриманням встановлених у цій статті умов.

2. Комісії надається зазначене у статті 4(2) повноваження ухвалювати делеговані акти на п’ятирічний строк, починаючи з 21 квітня 2018 року. Комісія повинна скласти звіт про делегування повноваження не пізніше ніж за дев'ять місяців до кінця такого п’ятирічного строку. Делегування повноваження автоматично продовжується на такий самий строк, якщо тільки Європейський Парламент або Рада не заперечить проти такого продовження не пізніше ніж за три місяці до кінця кожного строку.

Особливо важливо, щоб Комісія дотримувалася своєї звичайної практики і проводила консультації з фахівцями, у тому числі фахівцями держав-членів, перед ухваленням таких делегованих актів.

3. Делегування повноваження відповідно до статті 4(2) може бути відкликане у будь-який час Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делегування зазначеного у такому рішенні повноваження. Воно набуває чинності у день, наступний після публікації рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу, або у вказану у такому рішенні пізнішу дату. Воно не впливає на дійсність будь-яких делегованих актів, що вже набули чинності.

4. Відразу після того, як вона ухвалить делегований акт, Комісія повинна повідомити про нього одночасно Європейському Парламенту і Раді.

5. Ухвалений відповідно до статті 4(2) делегований акт набуває чинності, тільки якщо Європейський Парламент або Рада не заперечили проти нього протягом двох місяців після повідомлення Європейському Парламенту і Раді про цей акт або якщо до закінчення цього строку і Європейський Парламент, і Рада поінформували Комісію, що не матимуть заперечень. Цей строк подовжується на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

1. Комісії надає допомогу Комітет з приладів. Цей комітет є комітетом у значенні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовується стаття 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

3. У разі покликання на цей параграф застосовується стаття 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

4. У разі покликання на цей параграф застосовується стаття 8 Регламенту (ЄС) № 182/2011 у поєднанні зі статтею 5 вказаного Регламенту .

5. Комітет консультує Комісія з будь-яких питань, з яких згідно з Регламентом (ЄС) № 1025/2012 або будь-яким іншим законодавством Союзу вимагається консультація секторальних фахівців.

Крім того, комітет може розглядати будь-які інші пов’язані із застосуванням цього Регламенту питання, що їх піднімає його голова або представник держави-члена відповідно до регламенту його роботи.

1. Держави-члени повинні встановити правила, що передбачають санкції за порушення суб’єктами господарювання положень цього Регламенту. Такі правила можуть передбачати кримінальні санкції за серйозні порушення.

Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.

Держави-члени повинні повідомити Комісії про такі правила до 21 березня 2018 року, а також повинні негайно повідомляти їй про будь-які подальші зміни і доповнення до них.

2. Держави-члени повинні вжити усіх заходів, необхідних для забезпечення виконання їхніх правил, якими встановлено санкції за порушення суб’єктами господарювання положень цього Регламенту.

1. Держави-члени не повинні перешкоджати наданню на ринку або введенню в експлуатацію приладів, що підпадають під дію Директиви 2009/142/ЄС, відповідають вимогам вказаної Директиви та були введені в обіг до 21 квітня 2018 року.

2. Держави-члени не повинні перешкоджати наданню на ринку арматури, що підпадає під дію Директиви 2009/142/ЄС, відповідає вимогам вказаної Директиви та була введена в обіг до 21 квітня 2018 року.

Директива 2009/142/ЄС скасовується з 21 квітня 2018 року.

Покликання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент і читати згідно з кореляційною таблицею, наведеною у додатку VI.

1. Цей Регламент набуває чинності у двадцятий день після дня його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

2. Цей Регламент застосовується з 21 квітня 2018 року, за винятком:

(a) статей 4, 19-35 і 42 та додатка II, які застосовуються з 21 жовтня 2016 року;

(b) статті 43(1), яка застосовується з 21 березня 2018 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.

ПОПЕРЕДНІ ЗАУВАЖЕННЯ:

1. Суттєві вимоги, що встановлені у цьому Регламенті, є обов’язковими.

2. Суттєві вимоги необхідно тлумачити і застосовувати, беручи до уваги сучасний науково-технічний рівень та поточну на час проектування та вироблення практику, а також технічні та економічні міркування, що сприяють високому ступеню енергоефективності та охорони праці.

1.1. Прилади повинні бути спроектовані та виготовлені таким чином, щоб бути здатними функціонувати безпечно і за нормальної експлуатації не становити жодної небезпеки для людей, домашніх тварин або майна.

Арматура повинна бути спроектована і виготовлена таким чином, щоб бути здатною функціонувати відповідно до її цільового призначення для вмонтування у прилад або складання приладу.

1.2. Виробник зобов’язаний провести аналіз ризиків з метою виявлення тих, що віднесені до його приладу або арматури. Потім він повинен спроектувати і виготовити прилад з урахуванням оцінювання ризиків.

1.3. Під час вибору найоптимальніших рішень виробник повинен застосовувати наведені нижче принципи у такому порядку:

(a) усунути або зменшити ризики, наскільки це можливо (по суті, безпечне проектування і виготовлення);

(b) вжити необхідних захисних заходів стосовно ризиків, які не можуть бути усунені;

(c) інформувати користувачів про залишкові ризики, зумовлені будь-якими недоліками вжитих захисних заходів, та зазначити, чи необхідні якісь особливі запобіжні заходи.

1.4. Під час проектування і виготовлення приладу, а також під час складання інструкцій виробник повинен передбачити не тільки використання приладу за призначенням, але також його використання за інших передбачуваних умов.

1.5. Усі прилади повинні:

(a) супроводжуватися інструкцією з монтажу, призначеною для монтажника;

(b) супроводжуватися інструкцією з експлуатації та технічного обслуговування, призначеною для користувача;

(c) мати відповідні попереджувальні написи, які повинні також бути нанесені на пакованні.

1.6.1. Інструкції з монтажу, призначені для монтажника, повинні містити всі інструкції з монтажу, налагодження та технічного обслуговування, необхідні для забезпечення того, щоб такі операції були виконані належним чином, щоб приладом можна було користуватися безпечно.

Інструкції з монтажу, призначені для монтажника, також повинні містити інформацію про технічні характеристики інтерфейсу між приладом і його середовищем монтажу, що дає змогу правильно підключатися до мережі газопостачання, подавати допоміжну енергію, повітря в камеру згоряння і системи відкачування димових газів.

1.6.2. Інструкції з експлуатації та технічного обслуговування, призначені для користувача, повинні містити всю інформацію, необхідну для безпечного використання і, зокрема, звертати увагу користувача на будь-які обмеження експлуатації.

Виробники повинні зазначати в інструкціях, у яких випадках необхідна додаткова обережність або коли доцільно залучати кваліфікованого спеціаліста для виконання будь-яких описаних вище робіт. Це не обмежує відповідні національні вимоги.

Виробник приладу повинен, у разі необхідності, включати в інструкцію, що супроводжує прилад, всю необхідну інформацію з налагодження, експлуатації і технічного обслуговування арматури у складі готового приладу.

1.6.3. На попереджувальних написах на приладі та його пакованні повинні бути чітко вказані тип газу, який необхідно використовувати, тиск подачі газу, категорія приладу та будь-які обмеження щодо його використання, зокрема обмеження, що вимагає встановлення приладу тільки у місцях з достатньою вентиляцією для забезпечення мінімізації пов’язаних із ним ризиків.