| 28.06.2014 | UA | Офіційний вісник Європейського Союзу | C 200/1 |
(До Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Глава 10. "Конкуренція")
II
(Інформація)
ІНФОРМАЦІЯ УСТАНОВ, ОРГАНІВ, ОФІСІВ ТА АГЕНТСТВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ
ПОВІДОМЛЕННЯ КОМІСІЇ
Настанови
щодо державної допомоги на охорону довкілля і розвиток енергетики на 2014-2020 роки (2014/C 200/01)
Зміст
ВСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ І ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ
1.1. Сфера застосування
1.2. Інструменти допомоги, на які поширюється сфера застосування цих Настанов
1.3. Терміни та означення
2. ДОПОМОГА НА ОХОРОНУ ДОВКІЛЛЯ І РОЗВИТОК ЕНЕРГЕТИКИ, ЩО ПІДЛЯГАЄ НОТИФІКАЦІЇ
3. ОЦІНЮВАННЯ СУМІСНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 107(3)C ДОГОВОРУ
3.1. Загальні принципи оцінювання
3.2. Загальні положення щодо сумісності
3.3. Допомога на виробництво енергії з відновлюваних джерел
3.4. Інструменти підвищення енергоефективності, у тому числі когенерація, централізоване тепло- і холодопостачання
3.5. Допомога на ресурсоефективність, зокрема, допомога на управління відходами
3.6. Допомога на уловлювання та зберігання вуглецю (УЗВ)
3.7. Допомога у формі зниження ставки або звільнення від екологічних податків, а також у формі скорочення фінансової підтримки на виробництво електроенергії з відновлюваних джерел
3.8. Допомога на енергетичну інфраструктуру
3.9. Допомога на виробництво енергії в достатніх обсягах
3.10 Допомога у формі схем торгівлі квотами на викиди
3.11. Допомога на переміщення підприємств
4. ОЦІНЮВАННЯ
5. ЗАСТОСУВАННЯ
6. ЗВІТУВАННЯ І МОНІТОРИНГ
7. ПЕРЕГЛЯД
Ступені інтенсивності інвестиційної допомоги у складі допустимих витрат
Типові випадки державного втручання
Перелік допустимих секторів відповідно до секції 3.7.2
Гірничодобувні та виробничі сектори, не включені в перелік додатка 3, в яких інтенсивність торгівлі з країнами за межами ЄС, становить щонайменше 4%
ВСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ
(1) Щоб попередити викривлення державною допомогою конкуренції на внутрішньому ринку і її вплив на торгівлю між державами-членами у спосіб, що суперечить спільному інтересу, стаття 107(1) Договору про функціонування Європейського Союзу ("Договір") встановлює принцип заборони державної допомоги. У деяких випадках, однак, державна допомога може бути сумісною з внутрішнім ринком відповідно до статей 107(2) і (3) Договору.
(2) На підставі статті 107(3)(с) Договору , Комісія може вважати державну допомогу сумісною з внутрішнім ринком з огляду на сприяння розвитку певних видів економічної діяльності в Європейському Союзі, якщо така допомога не чинить негативного впливу на умови торгівлі мірою, що суперечить спільному інтересу.
(3) У стратегії "Європа 2020" (-1) увагу зосереджено на створенні умов для розумного, сталого та інклюзивного зростання. Заради цього було встановлено низку провідних показників, у тому числі показники щодо зміни клімату та енергетичної сталості: (i) зниження викидів парникових газів у Союзі на 20% відносно рівнів 1990 року; (ii) підвищення частки споживання енергії, виробленої з відновлюваних ресурсів, у Союзі до 20%; і (iii) покращення енергоефективності ЄС на 20% відносно рівнів 1990 року. Перші два з цих зобов’язальних на національному рівні цільових показників реалізовано "Кліматичним та енергетичним пакетом" (-2).
(4) У Повідомленні "Рамки політики у сфері клімату та енергетики на період з 2020 по 2030 рр." (-3) ("Рамки 2030") від 22 січня 2014 року Комісія встановила цілі у сфері енергетики і клімату, яких необхідно досягти до 2030 року. Засадами "Рамок 2030" є: i) зменшення викидів парникових газів на 40% відносно рівня 1990 року; ii) зобов’язальний цільовий показник щонайменше 27% відновлюваної енергетики на рівні всього ЄС; iii) поновлені амбіції у сфері політик енергоефективності; iv) нова система врядування і набір нових показників для забезпечення конкурентоспроможної і безпечної енергосистеми.
(5) Провідні показники, зазначені у пункті (3), особливо важливі для цих Настанов. Для підтримки у досягненні зазначених показників, стратегія "Європа 2020" висуває концепцію "Ресурсоефективна Європа", одну з семи провідних ініціатив (-4). Зазначену провідну ініціативу зосереджено на створенні рамок для політик підтримання переходу до ресурсоефективної та низьковуглецевої економіки, що дозволяє:
(a) підвищити економічні показники, зменшуючи використання ресурсів;
(b) визначити та створити нові можливості для економічного зростання й інтенсивніших інновацій, а також для підвищення конкурентоспроможності Союзу;
(c) забезпечити безпеку постачання основних ресурсів;
(d) протидіяти зміні клімату і обмежити вплив використання ресурсів на довкілля.
(6) Необхідно нагадати про те, що Дорожня карта ресурсоефективності (-5), а також декілька висновків Ради закликають до поступової відмови від екологічно шкідливого субсидування (-6). Тому в цих Настановах необхідно розглянути недоліки екологічно шкідливого субсидування, враховуючи при цьому потребу збалансувати компроміси між різними сферами і політиками, як визнано провідною ініціативою. До цих Настанов не включено допомогу на видобування викопних видів палив.
(7) Дорожня карта також закликає держав-членів до усунення прогалин у забезпеченні ними переваг від законодавства Союзу (-7). Щоб запобігти шкоді довкіллю від інструментів державної допомоги, держави-члени повинні, зокрема, забезпечити відповідність положенням законодавства Союзу у сфері охорони довкілля і провести оцінювання впливу на довкілля відповідно до вимог законодавства Союзу, а також забезпечити наявність усіх відповідних дозволів.
____________
(-1) COM(2010) 2020 остаточна версія від 03.03.2010.
(-2) Рішення № 406/2009/ЄС від 23 квітня 2009 року (ОВ L 140, 05.06.2009, с. 136) і Директива 2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року (ОВ L 140, 05.06.2009, с. 16).
(-3) Повідомлення Комісії до Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету і Комітету регіонів - Рамки політики у сфері клімату та енергетики в період 2020 - 2030 років (COM(2014) 15 остаточна версія) від 22.01.2014.
(-4) COM(2011) 21 від 26.01.2011.
(-5) COM(2011) 571 остаточна версія від 20.09.2011.
(-6) Висновки Європейської Ради від 23 травня 2013 року підтверджують потребу поступової відмови від екологічно або економічно шкідливого субсидування, у тому числі викопних видів палива, для сприяння інвестиціям у нову і розумну енергетичну інфраструктуру.
(-7) Інше законодавство, таке як Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року про сприяння використанню енергії, виробленої з відновлюваних джерел, внесення змін до Директив 2001/77/ЄС та 203/30/ЄС і їх скасування згодом, ОВ L 140 05.06.2009, с. 16, ("Директива про відновлювану енергію"), включає, наприклад, вимоги щодо сталості біопалива та недискримінації в її статті 17(1)-17(8).
(8) У Повідомленні "Енергетика 2020 - стратегія конкурентного, сталого і надійного енергопостачання" (-8), як частині провідної ініціативи "Ресурсоефективна Європа", вже зазначено, що цілі надійного, доступного та сталого енергетичного ринку опиняться під загрозою у разі відсутності модернізації електромереж, заміни застарілих електростанцій конкурентоспроможними і більш екологічно безпечними альтернативами і відсутності ефективнішого використання енергії по всьому енергетичному ланцюгу.
(9) "Рамки 2030" закликають до амбітних зобов’язань щоб скоротити викиди парникових газів відповідно до Дорожньої карти до 2050 року. У реалізації цієї цілі необхідно дотримуватися результативного за витратами підходу, що забезпечує державам-членам гнучкість для визначення переходу до низьковуглецевої економіки з урахуванням своїх конкретних обставин, а також заохочувати до політики досліджень й інновацій для підтримання рамок у сфері клімату та енергетики на період після 2020 року. Ці Настанови поважають згадані принципи і закладають підґрунтя для "Рамок 2030".
(10) У цих Настановах Комісія формулює умови, за яких допомогу у сфері енергетики і довкілля можна вважати сумісною з внутрішнім ринком відповідно до статті 107(3)(с) Договору .
(11) У Повідомленні про модернізацію державної допомоги (-9) Комісія оголосила три цілі, яких необхідно досягти шляхом модернізації системи контролю державної допомоги:
(a) сприяння сталому, розумному та інклюзивному зростанню на конкурентному внутрішньому ринку;
(b) зосередження уваги Комісії ex ante на випадках, що мають найбільший вплив на внутрішній ринок, зміцнюючи співпрацю з державами-членами у сфері здійснення державної допомоги;
(c) оптимізація правил і забезпечення швидших рішень.
(12) Зокрема, це Повідомлення закликало до спільного підходу в перегляді різних настанов та рамок, базованого на зміцненні внутрішнього ринку, підвищенні результативності в сфері державних видатків шляхом кращого сприяння державної допомоги цілям, що становлять спільний інтерес, ретельнішого вивчення ефекту стимулювання, а також на обмеженні допомоги до необхідного мінімуму і на попередженні потенційного негативного впливу допомоги на конкуренцію і торгівлю. Умови сумісності, сформульовані в цих Настановах, ґрунтуються на цих загальних принципах оцінювання.
1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ І ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ
1.1. Сфера застосування
(13) Ці Настанови застосовуються до державної допомоги, наданої для цілей охорони довкілля або енергетики у всіх секторах, охоплених Договором, оскільки ці інструменти підпадають під секцію 1.2. Їх також застосовують до згаданих секторів, на які поширюється дія конкретних правил Союзу щодо державної допомоги (транспорт (-10), вугілля, сільське господарство, лісове господарство, рибальство та аквакультура), за винятком, якщо такі конкретні правила не передбачають іншого.
____________
(-8) COM(2010) 639 від 10.11.2010.
(-9) COM(2012) 209 від 08.05.2012.
(-10) Зокрема, ці Настанови не обмежують Настанов Співтовариства про державну допомогу залізничним підприємствам (ОВ C 184, 22.07.2008, с. 13). Настанови про залізничний транспорт передбачають різні форми допомоги, у тому числі, на скорочення зовнішніх витрат залізничного транспорту. Така допомога підпадає під секцію 6.3 Настанов про залізничний транспорт; її спрямовано на врахування того факту, що залізничний транспорт уможливлює уникнення зовнішніх витрат у порівнянні з конкурентними видами транспорту. Якщо виконано всі умови секції 6.3 Настанов про залізничний транспорт, і за умови, що таку допомогу надають без дискримінації, держави-члени можуть надати допомогу на скорочення зовнішніх витрат.
(14) Для сільського господарства, рибальства та аквакультури ці Настанови застосовують до допомоги у сфері охорони довкілля на користь підприємств, що провадять діяльність у галузі перероблення і реалізації продуктів, і, за певних умов, підприємств, що провадять діяльність у галузі первинного виробництва. Для цих секторів застосовують такі умови:
(а) для підприємств, що провадять діяльність у секторі перероблення і реалізації продуктів рибальства, якщо допомога стосується витрат, допустимих відповідно до Регламенту Ради (ЄС) № 1198/2006 (-11) або регламенту, що його замінює (-12), максимально дозволена інтенсивність допомоги відповідає або рівню допомоги, передбаченому в цих Настановах, або рівню допомоги, встановленому у вказаному Регламенті - залежно від того, який з них вище;
(b) у сфері первинного сільськогосподарського виробництва, співфінансованих заходів й інструментів допомоги лісовому господарству Європейського аграрного фонду розвитку сільських територій (EAFRD) ці Настанови застосовують тільки тією мірою, якою Настанови Співтовариства про державну допомогу в сільському і лісовому господарстві на 2007-2013 роки (-13), з урахуванням змін і доповнень або заміни, не містять конкретних правил;
(c) у сфері первинного виробництва рибальства і аквакультури, ці Настанови застосовують лише у разі відсутності конкретних положень щодо допомоги для цілей охорони довкілля або розвитку енергетики.
(15) Ці Настанови не застосовують до:
(a) проектування і виробництва екологічно безпечних продуктів, машин або транспортних засобів з метою економії природних ресурсів у ході їх експлуатації, а також заходів, вжитих на промислових підприємствах чи інших виробничих одиницях для поліпшення безпеки або гігієни праці (-14);
(b) фінансування заходів з охорони довкілля, пов’язаних з інфраструктурою повітряного, дорожнього, залізничного, морського транспорту і внутрішніх водних шляхів;
(c) безповоротних витрат, як їх визначено в Повідомленні Комісії про методику аналізу державної допомоги, пов’язаної з незворотними витратами (-15);
(d) державної допомоги на дослідження, розробки та інновації (-16), на які поширюються правила, встановлені в Рамках Співтовариства щодо державної допомоги на дослідження, розробки та інновації (-17);
(e) державної допомоги на заходи з захисту біорізноманіття (-18).
(16) Допомогу на охорону довкілля і розвиток енергетики не можна надавати фірмам, що перебувають у скрутному становищі, згідно з означенням для цілей цих Настанов, наданим у застосовних настановах про державну допомогу на порятунок і реструктуризацію фірм, що перебувають у скрутному становищі (-19), з урахуванням змін і доповнень або заміни.
(17) Оцінюючи допомогу підприємству, на яке розповсюджується наказ про стягнення за попереднім рішенням Комісії щодо визнання такої допомоги незаконною та несумісною з внутрішнім ринком, Комісія бере до уваги обсяг допомоги, який підлягає стягненню (-20).
__________
(-11) Регламент Ради (ЄС) № 1198/2006 від 27 липня 2006 року про Європейський фонд рибальства (ОВ L 223, 15.08.2006, с. 1).
(-12) Див. пропозицію Комісії щодо Регламенту про Європейський фонд рибальства та морських справ, COM(2011) 804 остаточна версія.
(-13) ОВ C 319, 27.12.2006, с. 1. Це також стосується рамок, що замінюють Настанови 2006 року, строк дії яких завершується 31 грудня 2013 року.
(-14) Допомога на охорону довкілля в цілому є менш викривлювальною і більш результативною, якщо її надають споживачу/користувачу екологічно безпечних продуктів, а не виробнику екологічно безпечного продукту. Крім того, використання на продуктах екологічних марковань і заяв щодо екологічності може бути ще одним засобом, що дозволяє споживачам/користувачам ухвалювати інформовані рішення про купівлю, а також збільшити попит на екологічно безпечні продукти. Добре продумані, визнані, зрозумілі, повноцінні екологічні марковання та правдиві заяви щодо екологічності, що їм споживачі довіряють та вважають їх доречними, можуть бути потужним інструментом спрямовування та формування поведінки (користувачів) щодо вибору на користь більшої екологічної безпечності. Використання схеми маркування/сертифікації, яка заслуговує на довіру, з чіткими критеріями і зовнішнім контролюванням (третьою стороною) буде одним з найдієвіших способів, у який підприємства можуть продемонструвати споживачам і стейкхолдерам дотримання ними високих екологічних стандартів. Тому, Комісія не включає до сфери застосування цих Настанов конкретні правила щодо допомоги на проектування і виробництво екологічно безпечних продуктів.
(-15) Ухвалено Комісією 26 липня 2001 року і повідомлено державам-членам листом, вихідний номер SG(2001) D/290869 від 6 серпня 2001 року.
(-16) Настанови передбачають бонус для еко-інноваційних проектів, що мають дуже високий рівень екологічної безпечності та інвестицій в інновації.
(-17) ОВ C 323, 30.12.2006, с. 1.
(-18) Цю допомогу можна розглядати з точки зору правил послуг загального економічного інтересу (ПЗЕІ); див. справи SAD 1243 (2012/N) і NN8/2009.
(-19) Повідомлення Комісії - Настанови Співтовариства про державну допомогу на порятунок і реструктуризацію фірм, що перебувають у скрутному становищі (ОВ C 244, 01.10.2004, с. 2).
(-20) У цьому відношенні див. об’єднані справи T-244/93 та T-486/93, TWD Textilwerke Deggendorf GmbH v Commission [1995] ECR 11-2265, а також Повідомлення Комісії - Про результативне виконання рішень Комісії про стягнення державами-членами незаконної та несумісної державної допомоги (ОВ C 272, 15.11.2007, с. 4).
1.2. Інструменти допомоги, на які поширюється сфера застосування цих Настанов
(18) Комісія визначила низку інструментів у сфері довкілля й енергетики, для яких державна допомога за певних умов може бути сумісною з внутрішнім ринком відповідно до статті 107(3)(c) Договору :
(a) допомога на вихід за межі стандартів Союзу або підвищення рівня охорони довкілля за відсутності стандартів Союзу (у тому числі на придбання нових транспортних засобів);
(b) допомога на завчасну адаптацію до майбутніх стандартів Союзу;
(c) допомога на екологічні дослідження;
(d) допомога на рекультивацію забруднених ділянок;
(e) допомога на виробництво енергії з відновлюваних джерел;
(f) допомога на заходи з енергоефективності, у тому числі когенерації і централізованого тепло- і холодопостачання;
(g) допомога на заходи з ресурсоефективності, зокрема, на управління відходами;
(h) допомога на уловлювання, транспортування і зберігання C02, у томі числі окремі елементи ланцюга уловлювання та зберігання вуглецю ("УЗВ");
(i) допомога у формі зниження ставок екологічних податків або звільнення від них;
(j) допомога у формі зменшення фінансової підтримки на виробництво електроенергії з відновлюваних джерел;
(k) допомога на розвиток енергетичної інфраструктури;
(l) допомога на заходи із забезпечення адекватності генерувальних ресурсів;
(m) допомога у формі торгівлі квотами на викиди;
(n) допомога на переміщення підприємств;
1.3. Терміни та означення
(19) Для цілей цих Настанов застосовують такі терміни та означення:
(1) "охорона довкілля" - будь-які дії, спрямовані на усунення або запобігання завдання шкоди фізичному навколишньому середовищу або природним ресурсам унаслідок діяльності бенефіціара допомоги, зменшення ризику завдання такої шкоди, ефективнішого використання природних ресурсів, у тому числі інструменти енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії;
(2) "енергоефективність" - кількість зекономленої енергії, що визначається шляхом вимірювання та/або оцінювання споживання до та після впровадження інструмента підвищення енергоефективності, забезпечуючи нормалізацію зовнішніх умов, що впливають на споживання енергії;
(3) "стандарт Союзу" -
(a) обов’язковий стандарт Союзу, що встановлює рівні, яких повинні досягти окремі підприємства у сфері охорони довкілля (-21) або
(b) зобов’язання відповідно до Директиви 2010/75/ЄС (-22) щодо використання найкращих доступних технологій ("НДТ") і забезпечення неперевищення рівнів викидів забрудників у разі застосування НДТ; у разі, якщо рівні пов’язаних з НДТ викидів визначено в імплементаційних актах, ухвалених відповідно до Директиви 2010/75/ЄС, такі рівні є застосовними для цілей цих Настанов; якщо такі рівні виражено в межах діапазону - застосовують межу, за якої вперше досягнено НДТ.
__________
(-21) Відповідно, стандарти або цільові показники, встановлені на рівні Союзу, які є зобов’язальними для держав-членів, але не для окремих підприємств, не вважаються стандартами Союзу.
(-22) Директива 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (комплексне запобігання забрудненню та контроль за ним) (ОВ L 334, 17.12.2010, с. 17).
(4) "еко-інновація" - всі форми інноваційної діяльності, результатом якої є або яку спрямовано на значне покращення охорони довкілля, у тому числі нові виробничі процеси, нові продукти або послуги, нові методи управління і ведення бізнесу, використання або запровадження яких, ймовірно, дозволить запобігти ризикам для довкілля, забрудненню та іншим негативним впливам, що є наслідками використання ресурсів, або істотно їх зменшити, протягом усього життєвого циклу відповідних видів діяльності.
Для цілей цього означення, інноваціями не є:
i. незначні зміни або покращення;
ii. збільшення виробничого потенціалу або спроможностей обслуговування шляхом додавання виробничих або логістичних систем, дуже подібних до тих, що їх вже використовують;
iii. зміни у бізнес-практиках, організації робочого місця або зовнішніх відносин на основі організаційних методів, що їх вже використовують на підприємстві;
iv. зміни у стратегії управління;
v. злиття і поглинання;
vi. припинення використання процесу;
vii. проста заміна або збільшення капіталу;
viii. зміни, пов’язані виключно зі змінами цін на фактори виробництва, пристосування до потреб користувача, регулярні сезонні та інші циклічні зміни;
ix. торгівля новими або значно вдосконаленими продуктами.
(5) "відновлювані джерела енергії" - такі відновлювані невикопні джерела енергії: енергія вітру, сонячна, аеротермальна, геотермальна, гідротермальна енергія і енергія океану, гідроенергія, біомаса, звалищний газ, газ і біогаз з установок очищення стічних вод;
(6) "біомаса" - біорозкладана фракція продуктів, відходів і залишків сільського господарства (у тому числі речовин рослинного і тваринного походження), лісового господарства та суміжних галузей, у тому числі рибальства та аквакультури, а також біогази і біорозкладана фракція промислових і побутових відходів;
(7) "біопаливо" - рідке або газоподібне паливо для транспорту, вироблене з біомаси;
(8) "біорідина" - вироблене з біомаси рідке паливо для цілей, інших ніж транспортування, у тому числі для електроенергії, опалення та охолодження;
(9) "стале біопаливо" - біопаливо, що відповідає критеріям сталості, встановленим у статті 17 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/28/ЄС (-23) про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел, з будь-якими змінами і доповненнями до нього (-24);
(10) "механізм співпраці" - механізм, який відповідає умовам статті 6, 7 або 8 Директиви 2009/28/ЄС;
(11) "енергія з відновлюваних джерел енергії" - енергія, яку виробляють станції з використанням тільки відновлюваних джерел енергії, а також частка, виражена в теплотворній здатності, енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії на гібридних станціях, які також використовують традиційні джерела енергії, і включає електроенергію з відновлюваних джерел, яку використовують для поповнення систем зберігання, але не включає електроенергію, отриману в результаті зберігання в таких системах;
(12) "когенерація" або комбіноване виробництво тепла та електроенергії (КВТЕЕ) - одночасне виробництво теплової, електричної енергії та/або механічної енергії одним процесом;
(13) "високоефективна когенерація" - когенерація, що підпадає під означення високоефективної когенерації, як це передбачено в статті 2(34) Директиви 2012/27/ЄС (-25);
(14) "енергоефективне централізоване тепло- та холодопостачання" - централізоване тепло- та холодопостачання, що підпадає під означення ефективної системи централізованого тепло- та холодопостачання , як це передбачено в статті 2(41) і (42) Директиви 2012/27/ЄС (-26). Це означення включає промислові станції тепло-/холодопостачання і мережу (у тому числі відповідне устатковання), необхідні щоб розподіляти тепло-/холодопостачання від виробничих одиниць до приміщень споживача;
__________
(-23) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/28/ЄС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел (ОВ L 140, 05.06.2009, с. 16).
(-24) Критерії сталості застосовують також до біорідин відповідно до Директиви 2009/28/ЄС.
(-25) Директива Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність, внесення змін і доповнень до директив 2009/125/ЄС і 2010/30/ЄС і скасування директив 2004/8/ЄС і 2006/32/ЄС (ОВ L 315, 14.11.2012, с. 1).
(-26) ОВ L 315, 14.11.2012, с. 1.
(15) "екологічний податок" - податок з конкретним об’єктом оподаткування, який явно негативно впливає на довкілля, або спрямований на оподаткування певної діяльності, товарів або послуг з тим, щоб витрати на охорону довкілля можна було включити до їхньої ціни та/або щоб орієнтувати виробників і споживачів на діяльність, яка є кращою для довкілля;
(16) "мінімальний рівень податків у Союзі" - мінімальний рівень оподаткування, передбачений законодавством Союзу; для енергетичних продуктів і електроенергії - мінімальний рівень оподаткування, встановлений у додатку I до Директиви 2003/96/EC (-27);
(17) "малі та середні підприємства" ("МСП") - підприємства, які відповідають вимогам, встановленим у рекомендації Комісії від 6 травня 2003 року щодо визначення мікро-, малих та середніх підприємств (-28);
__________
(-27) Директива Ради 2003/96/ЕЄ від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів і електроенергії (ОВ L 283, 31.10.2003, с. 51).
(-28) ОВ L 124, 20.5.2003, с. 36.
(18) "великі підприємства" - підприємства, які не підпадають під означення МСП;
(19) "індивідуальна допомога" - допомога, яку надають на основі схеми або ad hoc;
(20) "інтенсивність допомоги" - валова сума допомоги, виражена у відсотковому відношенні допустимих витрат; усі використовувані показники беруть до вирахування податків чи інших зборів; якщо допомогу призначають у формі, іншій ніж грант, сума допомоги повинна становити еквівалент гранту допомоги; допомогу, яку виплачують частинами, необхідно розраховувати за її вартістю на момент надання; процентна ставка, яку необхідно використовувати для розрахування облікової ставки та суми допомоги у формі пільгової позики, повинна бути референтною ставкою, застосовною на момент надання; інтенсивність допомоги розраховують на одного бенефеціара;
(21) "операційні переваги" - для цілей розрахування допустимих витрат, зокрема, зниження витрат або додаткове допоміжне виробництво, безпосередньо пов’язане з додатковими інвестиціями в охорону довкілля та, у належних випадках, переваги, що отримують від інших інструментів підтримки незалежно від того, становлять вони державну допомогу чи ні, у тому числі операційну допомогу, яку надають для таких самих допустимих витрат, "зелених" тарифів або інших інструментів підтримки;
(22) "операційні витрати" - для цілей розрахування допустимих витрат, зокрема, додаткові виробничі витрати, такі як витрати на технічне обслуговування, що виникають у результаті додаткових інвестицій в охорону довкілля;
(23) "матеріальні активи" - для цілей розрахування допустимих витрат, інвестиції в землю, що є вкрай необхідними для досягнення цілей охорони довкілля, інвестиції в будівлі та технологічне обладнання, спрямовані на зменшення або усунення забруднення довкілля і шкідливого впливу на нього, а також інвестиції в адаптування методів виробництва з метою охорони довкілля;
(24) "нематеріальний актив" - для цілей розрахування допустимих витрат, витрати, пов’язані з передаванням технології шляхом придбання ліцензій на експлуатацію або запатентованих і незапатентованих ноу-хау, якщо такі витрати відповідають таким умовам:
(a) його вважають активом, що амортизується;
(b) його придбавають на ринкових умовах у підприємства, на якому покупець не має права прямого або опосередкованого контролю;
(c) його включають до активів підприємства, він залишається в осідку отримувача допомоги і використовується в ньому протягом щонайменше п’яти років; цю умову не застосовують, якщо нематеріальний актив є технічно застарілими; якщо протягом таких п’яти років його продають і дохід з продажу вираховують із допустимих витрат, а суму допомоги, де це доречно, повністю або частково повертають;
(25) "інтерналізація витрат" - принцип, відповідно до якого до виробничих витрат підприємства-забруднювача необхідно включати всі витрати, пов’язані з охороною довкілля;
(26) "забруднювач" - хтось, хто безпосередньо або опосередковано завдає шкоди довкіллю або створює умови, що призводять до такої шкоди (-29);
(27) "забруднення" - шкода, що її заподіяв забруднювач шляхом прямого або опосередкованого завдання шкоди довкіллю або створення умов, що призводять до такої шкоди фізичному середовищу або природним ресурсам;
(28) "принцип "забруднювач платить" або ПЗП" означає, що витрати на заходи протидії забрудненню повинен покривати забруднювач, який спричиняє таке забруднення;
(29) "забруднена ділянка" - місцевість із підтвердженою наявністю, внаслідок людської діяльності, такого рівня шкідливих речовин, за якого вона становить значний ризик для здоров’я людини або довкілля, з урахуванням поточної та затвердженої майбутньої форми використання такої землі;
(30) "допомога ad hoc" - допомога, яку не надають на основі схеми допомоги;
(31) "енергетична інфраструктура" - будь-яке фізичне обладнання або об’єкти, розміщені на території Союзу або які сполучають Союз з однією чи декількома третіми країнами, що підпадають під нижченаведені категорії:
(a) щодо електроенергії:
(i) інфраструктура передавання, як сформульовано в статті 2(3) Директиви 2009/72/ЄС (-30);
(ii) інфраструктура розподілення, як сформульовано в статті 2(5) Директиви 2009/72/ЄС (-30);
(iii) сховища електроенергії, визначені як об’єкти, що їх використовують для постійного або тимчасового зберігання електроенергії в наземній чи підземній інфраструктурі або геологічних об’єктах, за умови, що вони безпосередньо з’єднані з високовольтними лініями електропередачі напругою 110 кВ або вище;
(iv) будь-яке обладнання або установки, критично важливі для безпечної, надійної та ефективної роботи систем, визначених у пунктах (i)-(iii), у тому числі систем захисту, моніторингу й управління на всіх рівнях напруги та підстанціях; і
(v) розумні електросистеми - будь-яке обладнання, лінії, кабелі або установки на рівні передачі або низько- чи середньовольтного розподілення, мета якого - двосторонній цифровий зв’язок у режимі реального або майже реального часу, інтерактивний та розумний моніторинг і управління виробленням, передаванням, розподіленням і споживанням електроенергії в електромережі з метою створення мережі, яка ефективно інтегрує поведінку і дії всіх з’єднаних з нею користувачів - виробників, споживачів і тих, хто є водночас і першими і другими - для забезпечення економічно ефективної, сталої електроенергетичної системи з низьким рівнем втрат, високою якістю, надійністю постачання та безпекою;
__________
(-29) Рекомендація Ради від 3 березня 1975 р. про розподілення витрат і заходи органів публічної влади щодо охорони довкілля (ОВ L 194, 25.07.1975, с. 1).
(-30) Директива 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила внутрішнього ринку електроенергії (ОВ L 211, 14.08.2009, с. 55).
(b) щодо газу:
(i) трубопроводи для транспортування та розподілення природного газу і біогазу, що належать до мережі, за винятком трубопроводів високого тиску, які використовують для висхідного розподілення природного газу;
(ii) підземні сховища, з’єднані з газопроводами високого тиску, згаданими в пункті (i);
(iii) об’єкти для приймання, зберігання та регазифікації або декомпримування скрапленого природного газу (СПГ) або стисненого природного газу (СПГ); та
(iv) будь-яке обладнання або установки, необхідні для безпечної, надійної та ефективної роботи системи або для уможливлення її двонаправленої потужності, у тому числі компресорні станції;
(c) щодо нафти:
(і) трубопроводи, які використовують для транспортування сирої нафти;
(ii) насосні станції і нафтосховища, необхідні для роботи трубопроводів для сирої нафти; та
(iii) будь-яке обладнання або установки, необхідні для належної, надійної та ефективної роботи такої системи, у тому числі системи захисту, моніторингу і контролю та пристрої для реверсного потоку;
(d) щодо CO2: мережі трубопроводів, включно з пов’язаними з ними дотискувальними станціями, для транспортування CO2 до сховищ з метою закачування CO2 до підходящих підземних геологічних формацій для постійного зберігання;
(32) "дефіцит фінансування" - різниця між додатними і від’ємними грошовими потоками протягом здійснення інвестиції, дисконтованими до їхньої поточної вартості (зазвичай на основі вартості капіталу);
(33) "уловлювання та зберігання вуглецю" або "УЗВ" - це комплекс технологій, спрямованих на поглинання вуглекислого газу (СО2), виробленого промисловими підприємствами, які використовують викопне паливо або біомасу, в тому числі електростанціями, його транспортування до належного сховища та введення СО2 у відповідні підземні геологічні формації з метою постійного зберігання;
(34) "генерація енергії в достатніх обсягах" - рівень генерувальної потужності, достатній для забезпечення попиту держави-члена в певний період; його визначають на підставі традиційного статистичного показника організацій, визнаних в ЄС як установи, що відіграють суттєву роль у розвитку єдиного ринку електроенергії, наприклад, Європейської мережі операторів систем передавання електроенергії (ENTSO-E);
(35) "виробник" - підприємство, що виробляє електроенергію в комерційних цілях;
(36) "інструмент для забезпечення генерації енергії в достатніх обсягах" - механізм, спрямований на забезпечення досягнення на національному рівні певних рівнів генерації енергії в достатніх обсягах;
(37) "відповідальність за балансування" - відповідальність за наявність відхилень у показниках виробництва, споживання та комерційних операцій СВБ в межах періоду врегулювання небалансів;
(38) "стандартна відповідальність за балансування" - відповідальність за балансування без дискримінації будь-яких технологій, які не звільняють будь-якого виробника від такої відповідальності;
(39) "сторона, відповідальна за баланс (СВБ)" - учасник ринку або обраний ним представник, відповідальний за врегулювання його небалансів;
(40) "небаланси" - відхилення у показниках виробництва, споживання та комерційних операцій СВБ в межах періоду врегулювання небалансів;
(41) "врегулювання небалансів" - механізм фінансового врегулювання, метою якого є відшкодування витрат на балансування, який застосовують до небалансів СВБ;
(42) "період врегулювання небалансів" - одиниці виміру часу, які використовують для обчислення небалансів СВБ;
(43) "процедура конкурсних торгів" - недискримінаційна процедура торгів, якою передбачено участь достатньої кількості підприємств, у ході яких допомогу надають на основі початкової пропозиції, поданої учасником торгів, або клірингової ціни. Крім того, бюджет або обсяг, пов’язаний з торгами, повинен встановлювати зобов’язальне обмеження для того, щоб не всі учасники торгів могли отримати допомогу.
(44) "початок робіт" - початок будівельних робіт у рамках інвестиційного проекту або перше підтверджене зобов’язання щодо замовлення обладнання чи інше зобов’язання, що тягне за собою незворотність інвестицій, залежно від того, яка з цих подій настане першою. Придбання земельних ділянок та підготовчі роботи, такі як отримання дозволів та підготування попереднього техніко- економічного обґрунтування, не можна вважати початком робіт. У разі поглинання компаній, "початок робіт" означає момент придбання активів, безпосередньо пов’язаних із придбаним підприємством.
(45) "демонстраційний проект" - проект, що демонструє технологію, яка є першою в своєму роді в Союзі, та представляє значну інновацію, яка виходить за рамки сучасного науково-технічного рівня.
(46) "підтримувані регіони" - регіони, призначені у затвердженій карті регіонального розподілу державної допомоги на період з 1 липня 2014 року по 31 грудня 2020 року, відповідно до статті 107(3)(а) і (с) Договору;
(47) "карта регіонального розподілу державної допомоги" - список регіонів, визначених державою-членом відповідно до умов, встановлених у Настановах з державної допомоги для забезпечення розвитку регіонів на 2014-2020 роки (-31);
2. ДОПОМОГА НА ОХОРОНУ ДОВКІЛЛЯ І РОЗВИТОК ЕНЕРГЕТИКИ, ЩО ПІДЛЯГАЄ НОТИФІКАЦІЇ
(20) На індивідуальну допомогу, яку надають на основі схеми допомоги, також поширюється зобов’язання нотифікації, відповідно до статті 108(3) Договору , якщо допомога перевищує нижченаведені порогові значення (-32), а також якщо її не надають на основі процедури конкурсних торгів:
__________
(-31) ОВ C 209, 23.07.2013, с. 1.
(-32) Для розрахування ліміту потужності для кожного проекту враховують сумарну потужність одиниці обладдя, яка має право на отримання допомоги.
(a) інвестиційна допомога: якщо сума допомоги перевищує 15 млн євро для одного підприємства;
(b) операційна допомога на виробництво електроенергії з відновлюваних джерел та/або комбінованого виробництва теплоенергії з відновлюваних джерел: якщо допомогу надають на установки для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел на об’єктах, на яких сумарна генерувальна потужність відновлюваних джерел електроенергії на об’єкт перевищує 250 мегават ("МВт");
(c) операційна допомога на виробництво біопалива: якщо допомогу надають на установки для виробництва біопалива на об’єктах, на яких сумарна генерувальна потужність на об’єкт перевищує 150000 тонн на рік;
(d) операційна допомога на когенерацію: якщо допомогу надають на когенераційні установки з сумарною когенераційною електроенергетичною потужністю понад 300 МВт; допомогу на виробництво теплоенергії від когенерації буде оцінено в контексті нотифікації на основі електричної потужності;
(e) допомога на енергетичну інфраструктуру: якщо розмір допомоги перевищує 50 млн євро для одного підприємства на один інвестиційний проект;
(f) допомога на уловлювання та зберігання вуглецю: якщо розмір допомоги перевищує 50 млн євро для одного підприємства на один інвестиційний проект;
(g) допомога у формі інструмента забезпечення генерації енергії в достатніх обсягах: якщо розмір допомоги перевищує 15 млн євро на проект на одне підприємство.
(21) На звільнення від податків, зниження ставок екологічних податків і звільнення від фінансування виробництва енергії з відновлюваних джерел, які підпадають під сферу застосування секції 3.7, не розповсюджуються умови допомоги, яка підлягає індивідуальній нотифікації. Однак, у разі перевищення порогових значень, встановлених у зазначеній секції, допомога, яку надають у формі податкових пільг, яка не підпадає під секцію 3.7 цих Настанов, підлягає оцінюванню на індивідуальній основі. Цю норму застосовують незалежно від того, чи отримує разом з цим окремий бенефіціар вигоди від звільнення від податку або зниження його ставки, що підпадає під секцію 3.7.
(22) До цих Настанов включено критерії сумісності схем допомоги й індивідуальної допомоги для цілей охорони довкілля і розвитку енергетики, на яку поширюється зобов’язання щодо нотифікації відповідно до статті 108(3) Договору .
3. ОЦІНЮВАННЯ СУМІСНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 107(3)C ДОГОВОРУ
(23) Державну допомогу, яку надають для цілей охорони довкілля і розвитку енергетики, вважають сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3)(c) Договору , якщо на основі загальних принципів оцінювання, наведених у цій главі, це спричинить більше внесок у досягнення цілей охорони довкілля й енергетики Союзу і не чинить негативного впливу на умови торгівлі мірою, що суперечить спільним інтересам. Необхідно враховувати специфічні труднощі підтримуваних регіонів.
(24) У цьому розділі роз’яснено, яким чином Комісія застосовує загальні принципи оцінювання, викладені в секції 3.1, оцінюючи інструменти допомоги, на які поширюється сфера застосування цих Настанов і, в належних випадках, встановлено конкретні умови надання індивідуальної допомоги (яку надають на основі схеми допомоги або ad hoc).
(25) У секції 3.2 викладено загальні умови сумісності, які застосовують до всіх інструментів допомоги, на які поширюється сфера застосування цих Настанов, за винятком випадків, коли конкретизовані секції глави 3 обумовлюють такі загальні умови сумісності або вносять до них зміни і доповнення. Відповідно, секцію 3.2 застосовують, зокрема, до таких інструментів, що не входять до конкретизованих секцій глави 3:
(a) допомога на екологічні дослідження;
(b) допомога на рекультивацію забруднених ділянок;
(c) допомога підприємствам на відповідність вимогам, суворішим за стандарти Союзу або підвищення рівня охорони довкілля за відсутності стандартів Союзу;
(d) допомога на дострокову адаптацію до майбутніх стандартів Союзу;
3.1. Загальні принципи оцінювання
(26) Щоб оцінити, чи можна вважати нотифікований інструмент допомоги сумісним із внутрішнім ринком, Комісія зазвичай досліджує питання щодо того, чи забезпечує конструкція інструмента допомоги позитивний вплив допомоги на досягнення мети, що становить спільний інтерес, який перевищує потенційний негативний вплив на торгівлю та конкуренцію.
(27) Повідомлення про модернізацію державної допомоги від 8 травня 2012 року (-33) закликало до виявлення та визначення загальних принципів, застосовних до оцінювання сумісності всіх інструментів допомоги, яке проводить Комісія. Для цієї цілі, Комісія розглядає інструмент державної допомоги як сумісний зі внутрішнім ринком лише в разі його відповідності кожному з наведених нижче критеріїв:
(a) сприяння чітко визначеній меті, що становить спільний інтерес: інструмент державної допомоги спрямовано на досягнення мети, що становить спільний інтерес, відповідно до статті 107(3) Договору ; (секція 3.2.1);
(b) необхідність державного втручання: інструмент державної допомоги спрямовано на ситуацію, коли результатом надання допомоги може стати суттєве покращення, якого ринок не може досягти самостійно, наприклад, шляхом усунення чітко визначеної неспроможності ринку; (секція 3.2.2);
(c) доцільність інструменту допомоги: запропонований інструмент допомоги є доцільним інструментом політики для досягнення мети, що становить спільний інтерес; (секція 3.2.3);
(d) ефект стимулювання: допомога змінює поведінку відповідного (відповідних) підприємства (підприємств), стимулюючи його (їх) до участі в додатковій діяльності, яку б воно (вони) не провадив (провадили) би без надання допомоги або провадив (провадили) би в обмежений або інший спосіб; (секція 3.2.4);
(e) пропорційність допомоги (зведення допомоги до мінімуму): розмір допомоги є обмеженим до мінімуму, необхідного для стимулювання додаткових інвестицій або діяльності у відповідному регіоні: (секція 3.2.5);
(f) уникнення надмірних негативних наслідків для конкуренції і торгівлі між державами-членами: необхідно обмежити негативні наслідки допомоги достатньою мірою таким чином, щоб загальний баланс інструмента був позитивним; (секція 3.2.6);
(g) прозорість допомоги: держави-члени, Комісія, суб’єкти господарювання і громадськість повинні мати легкий доступ до всіх відповідних актів та інформації, яка стосується наданої згідно з ними допомоги; (секція 3.2.7).
(28) На деякі категорії схем допомоги може розповсюджуватися вимога оцінювання ex post, як описано в главі 4. У таких випадках Комісія має право обмежити тривалість таких схем (зазвичай до чотирьох років або менше) з можливістю повторної нотифікації їх подовження згодом.
(29) Також, якщо інструмент державної допомоги або зв’язані з ним умови, у тому числі метод його фінансування, коли він є його невід’ємною частиною, призводить до неминучого порушення законодавства ЄС, допомогу не можна визнавати сумісною із внутрішнім ринком (-34). Наприклад, у сфері енергетики будь-який збір, метою якого є фінансування інструментів державної допомоги, повинен відповідати, зокрема, вимогам статей 30 і 110 Договору (-35).
3.2. Загальні положення щодо сумісності
3.2.1. Внесок у досягнення мети, що становить спільний інтерес
3.2.1.1. Загальні умови
(30) Загальною метою допомоги на охорону довкілля є підвищення рівня охорони довкілля порівняно з рівнем, що його можна досягти за відсутності допомоги. Зокрема, стратегія "Європа 2020" встановила цілі сталого зростання для підтримки переходу до ресурсоефективної і конкурентної низьковуглецевої економіки. Низьковуглецева економіка зі значною часткою перемінної енергії з відновлюваних джерел потребує коригування енергосистеми, зокрема, значних інвестицій в енергомережі (-36). Основною метою допомоги в секторі енергетики є забезпечення конкурентної, сталої і надійної енергосистеми на налагодженому енергетичному ринку Союзу (-37).
(31) Держави-члени, що мають намір надати допомогу на охорону довкілля або розвиток енергетики, повинні чітко визначити мету, якої вони прагнуть досягти, і пояснити, яким чином така допомога сприятиме досягненню цієї мети. Запроваджуючи інструмент, що його співфінансують Європейські структурно-інвестиційні фонди, держави-члени можуть спиратися на логіку відповідних операційних програм у визначенні екологічних або енергетичних цілей, досягнення яких вони прагнуть.
(32) Екологічні дослідження можуть сприяти досягненню спільної цілі, якщо вони безпосередньо пов’язані з інвестиціями, які відповідають критеріям згідно з цими Настановами, навіть якщо за результатами попереднього дослідження інвестицію, що була його предметом, не було надано.
3.2.1.2. Додаткові умови допомоги, що підлягає нотифікації на індивідуальній основі
(33) Щоб продемонструвати внесок допомоги, що підлягає нотифікації на індивідуальній основі, у підвищення рівня охорони довкілля, держава-член може використовувати різні показники, що їх можна, мірою можливості, виразити кількісно, зокрема ті, що наведено нижче:
(a) технології скорочення викидів: обсяг парникових газів або забрудників, які не потрапляють в атмосферу постійно (зменшення використання викопного палива);
(b) існуючі стандарти Союзу: абсолютна кількість і відносна величина підвищення рівня охорони довкілля понад стандарти, тобто рівень зменшення забруднення, якого було б неможливо досягти відповідно до стандарту за відсутності державної допомоги;
(c) майбутні стандарти Союзу: збільшення темпів впровадження майбутніх стандартів, тобто зменшення забруднення, яке розпочинається раніше.
3.2.2. Необхідність державного втручання
3.2.2.1. Загальні умови
(34) Незважаючи на загальне визнання того факту, що конкурентні ринки зазвичай спричиняють ефективні результати стосовно цін, обсягу виробництва і використання ресурсів, за наявності неспроможності ринку (-38) втручання з боку держави може покращити ефективність функціонування ринків. Більше того, інструменти державної допомоги можуть за певних умов врегулювати неспроможності ринку і, таким чином, сприяти спільній меті тією мірою, якою ринок не може досягти ефективних результатів самостійно. Щоб оцінити, чи є державна допомога результативною для досягнення цієї мети, перш за все необхідно діагностувати та визначити проблему, яку потрібно вирішити. Державну допомогу необхідно спрямовувати на ситуації, коли результатом надання допомоги є суттєве покращення, якого ринок не може досягти самостійно.
__________
(-33) COM(2012)0209 остаточна версія від 08.05.2012.
(-34) Див. справу C-l 56/98 Germany v Commission [2000] ECR1-6857, параграф 78 і справу C-333/07 Regie Networks v Rhone Alpes Bourgogne [2008] ECR 1-10807, параграфи 94-116. Див. також, у сфері енергетики, об’єднані справи C-l 28/03 та-l 29/03 AEM і AEM Torino [2005] ECR 1-2861, параграфи 38-51.
(-35) Справа C-206/06 Essent, [2008] ECR 1-5497, параграфи 40-59. Щодо застосування статей 30 і 110 Договору до схем торгівлі сертифікатами, див. Рішення Комісії C(2009)7085 від 17.09.2009, державна допомога N 437/2009 - Схема допомоги на заохочення когенерації в Румунії (ОВ C 31, 09.02.2010, с. 8) пункти преамбули 63-65.
(-36) COM(2011)112 остаточна версія "Дорожня карта руху до конкурентної низьковуглецевої економіки"; COM(2011) 571 остаточна версія "Дорожня карта до ресурсоефективної Європи".
(-37) COM(2010)639 остаточна версія Повідомлення "Енергетика 2020".
(-38) Термін "неспроможність ринку" стосується ситуацій, в яких ринки навряд чи будуть функціонувати ефективно, якщо вони діють на власний розсуд.
(35) Щоб розробити Настанови, які забезпечують досягнення інструментами допомоги спільних цілей, держави-члени повинні визначити неспроможності ринку, що перешкоджають підвищенню рівня охорони довкілля або функціонуванню налагодженого, безпечного, доступного і сталого внутрішнього енергетичного ринку. Неспроможності ринку, пов’язані з цілями захисту довкілля і розвитку енергетики, можуть бути відмінними або подібними, але можуть перешкоджати досягненню оптимального результату і призводити до неефективних результатів з таких причин: