Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1169/2011 від 25 жовтня 2011 року про надання споживачам інформації про харчові продукти, про внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1924/2006 та (ЄС) № 1925/2006 та про скасування Директиви Комісії 87/250/ЄЕС, Директиви Ради 90/496/ЄЕС, Директиви Комісії 1999/10/ЄС, Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄС, Директиви Комісії 2002/67/ЄС, Директиви Комісії 2008/5/ЄС та Регламенту Комісії (ЄC) № 608/2004

2. Перероблені продукти, які піддавалися лише одному виду перероблення - дозріванню, та які складаються з одного інгредієнта або однієї категорії інгредієнтів;

3. Вода, призначена для споживання людиною, у тому числі вода, до якої додано лише такі інгредієнти, як діоксид вуглецю та/або смако-ароматичні добавки;

4. Трави, спеції або їх суміші;

5. Сіль та її замінники;

6. Столові підсолоджувачі;

7. Продукти, охоплені Директивою Європейського Парламенту і Ради 1999/4/ЄС від 22 лютого 1999 року стосовно екстрактів кави та екстрактів цикорію (-16), цілі або мелені зерна кави, цілі або мелені зерна кави без кофеїну;

8. Трав’яні та фруктові настоянки, чай, чай без кофеїну, розчинний чай або чайний екстракт, розчинний чай або чайний екстракт без кофеїну, які не містять інших доданих інгредієнтів, ніж смако-ароматичні добавки, що не змінюють поживну цінність чаю;

9. Ферментовані оцти та замінники оцту, включно з тими, в яких єдиними доданими інгредієнтами є смако-ароматичні добавки;

10. Смако-ароматичні добавки;

11. Харчові добавки;

12. Допоміжні матеріали для перероблення;

13. Харчові ензими;

14. Желатин;

15. Згущувачі для виробництва джемів;

16. Дріжджі;

17. Жувальні гумки;

18. Харчові продукти у пакованні або в контейнерах, найбільша поверхня яких має площу менше 25 см-2;

19. Харчові продукти, у тому числі харчові продукти, виготовлені вручну, що їх постачають виробники у малих обсягах безпосередньо кінцевому споживачеві або місцевим закладам роздрібної торгівлі, які постачають їх безпосередньо кінцевим споживачам.

__________

(-16) ОВ L 66, 13.03.1999, с. 26.

1. Назва харчового продукту повинна містити або супроводжуватися даними про фізичний стан харчового продукту або про специфічну обробку, якій його було піддано (наприклад, мелений, повторно заморожений, висушений методом сублімації, швидкозаморожений, концентрований, копчений) у всіх випадках, у яких опущення такої інформації може ввести покупця в оману.

2. Якщо харчовий продукт заморожувався, але продається розмороженим, назва продукту має супроводжуватися зазначенням "розморожений".

Ця вимога не поширюється на:

(a) інгредієнти, присутні в готовому продукті;

(b) харчові продукти, для яких заморожування є технологічно необхідним етапом виробничого процесу;

(c) харчові продукти, розморожування яких не погіршує їхні безпечність та якість.

Цей пункт застосовують без обмеження пункту 1.

3. Харчові продукти, які піддавалися дії іонізуючого випромінювання, повинні бути позначені одним із таких зазначень:

"опромінений" або "оброблений іонізуючим випромінюванням", або інші зазначення, вказані у Директиві Європейського Парламенту і Ради 1999/2/ЄС від 22 лютого 1999 року про наближення законодавств держав-членів стосовно харчових продуктів та харчових інгредієнтів, оброблених іонізуючим випромінюванням (-17).

__________

(-17) ОВ L 66, 13.03.1999, с. 16.

4. У разі харчових продуктів, у яких звичний для споживачів компонент або інгредієнт замінений іншим компонентом або інгредієнтом, на маркованні має бути чітко вказано, на доповнення до переліку інгредієнтів, що певний компонент або інгредієнт використаний для повної або часткової заміни іншого компонента або інгредієнта:

(a) поряд із назвою продукту; та

(b) з використанням розміру шрифту, в якому висота малих літер дорівнює щонайменше 75% висоти малих літер у назві продукту, і який є не меншим за мінімальний розмір шрифту, встановлений вимогами статті 13(2)цього Регламенту.

5. У разі м’ясних продуктів, м’ясних напівфабрикатів та продуктів рибальства з добавками білків включно з гідролізованими білками різного тваринного походження, назва харчового продукту має містити зазначення, що вказує на наявність у ньому таких білків та їхнє походження.

6. У разі м’ясних продуктів та м’ясних напівфабрикатів у формі відрубу, вирізки, шматка, порції або туші м’яса, назва харчового продукту має містити зазначення, що вказує на присутність доданої води, якщо додана вода становить 5% або більше маси готового продукту. Таке ж правило застосовується до продуктів рибальства та підготовлених продуктів рибальства у формі відрубу, вирізки, шматка, порції, філе або цілого продукту рибальства.

7. М’ясні продукти, м’ясні напівфабрикати та продукти рибальства, які можуть справляти враження, що вони нібито є цілою частиною м’яса чи риби, але насправді складаються з різних частин, поєднаних разом за допомогою інших інгредієнтів, включно з харчовими добавками та харчовими ензимами або іншими засобами, повинні містити таке зазначення:

1. Критерії складу, що перевіряються на основі середньодобових значень:

2. На додаток до вимог, встановлених у главі IV секції V додатка III до Регламенту (ЄС) № 853/2004 , на маркованні наводять такі фрази:

- "частка вмісту жиру менше...",

- "співвідношення вмісту колагену до вмісту м’ясних білків менше ...",

3. Держави-члени можуть дозволити введення в обіг на своїх національних ринках подрібненого (січеного, рубленого) м’яса, яке не відповідає критеріям, встановленим у пункті 1 цієї частини, із використанням національного маркування, яке не можна сплутати з маркуванням, передбаченим у статті 5(1) Регламенту (ЄС) № 853/2004 .

У разі використання в ковбасах і сосисках неїстівних оболонок, надання інформації про це є обов’язковим.

Без обмеження статті 21, інгредієнти, що належать до однієї з категорій харчових продуктів, зазначених нижче, які є складовими іншого харчового продукту, можуть позначатися назвою такої категорії, а не конкретною назвою.

Без обмеження положень статті 21, харчові добавки і харчові ензими, які не вказані в пункті (b)статті 20 і які належать до однієї з категорій, перелічених у цій частині, мають зазначатися назвою такої категорії, одразу після якої зазначається назва харчової добавки/ ензиму і, за необхідності, номер Е. Якщо інгредієнт належить до більш як однієї категорії, зазначають категорію, що пов’язана з основним інгредієнтом у відповідному харчовому продукті.

Кислота

Регулятор кислотності

Антиспікаючий агент

Піногасник

Антиоксидант

Наповнювач

Барвник

Емульгатор

Емульгуючі солі (-18)

Загущувач

Підсилювач смаку і аромату

Поліпшувач борошна

Піноутворювач

Желюючий агент

Глазуруючий агент

Вологоутримуючий агент

Модифікований крохмаль (-19)

Консервант

Пропелент

Розпушувач

Секвестрант

Стабілізатор

Підсолоджувач

Ущільнювач

__________

(-18) Лише для перероблених сирів та продуктів на основі перероблених сирів.

(-19) Конкретну назву або номер E зазначати не обов’язково.

1. Смако-ароматичні добавки зазначаються за допомогою одного з таких термінів:

- "смако-ароматична добавка/смако-ароматичні добавки" або більш конкретною назвою чи описом смако-ароматичної добавки, якщо смако-ароматичний компонент містить смако-ароматичні добавки, визначені в пунктах (b), (c), (d), (e), (f), (g) та (h) статті 3(2) Регламенту (ЄС) № 1334/2008 ,

- "коптильна смако-ароматична добавка/коптильні смако-ароматичні добавки" або "коптильна смако-ароматична добавка/коптильні смако-ароматичні добавки, вироблені з харчового продукту/харчових продуктів або категорії чи джерела/джерел" (наприклад, "коптильна смако-ароматична добавка, вироблена з берези"), якщо смако-ароматичний компонент містить смако-ароматичні добавки, визначені у пункті (f) статті 3(2) Регламенту (ЄС) № 1334/2008 та надає коптильний смак і аромат харчовому продукту.

2. Термін "натуральний" для опису смако-ароматичних добавок використовують відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1334/2008 .

3. Хінін та/або кофеїн, що їх використовують як смако-ароматичні добавки у виробництві чи приготуванні харчових продуктів, вказують у переліку інгредієнтів одразу після терміну "смако-ароматична добавка/смако-ароматичні добавки".

1. Складний інгредієнт може бути включений до переліку інгредієнтів під своєю назвою, якщо така назва визначена нормативно-правовим актом або якщо вона є загальновизнаною, відповідно до його загальної маси в харчовому продукті, за якою одразу наводиться перелік його інгредієнтів.

2. Без обмеження статті 21, допускається ненадання переліку інгредієнтів складного інгредієнта у таких випадках:

(a) якщо склад складного інгредієнта визначений у чинних положеннях Союзу та якщо він становить менше 2% обсягу готового продукту; однак, це положення не застосовують до харчових добавок, які є предметом пунктів (a)-(d)статті 20;

(b) для складних інгредієнтів, що складаються із суміші спецій та/або трав, що становлять менше 2% обсягу готового продукту, крім харчових добавок, які є предметом пунктів (a)-(d) статті 20; або

(c) якщо складний інгредієнт є харчовим продуктом, щодо якого положеннями Союзу не передбачено надання переліку інгредієнтів.

1. Кількісне зазначення не вимагається:

(a) для інгредієнта або категорії інгредієнтів:

(i) чиста маса без урахування маси рідини яких зазначена відповідно до пункту 5додатка IX;

(ii) кількість яких уже повинна зазначатися на маркованні згідно з положеннями Союзу;

(iii) які використовуються в малих кількостях із метою надання смаку та аромату; або

(iv) які, якщо їх зазначено в назві харчового продукту, не впливають на вибір споживача у країні реалізації, оскільки коливання кількості не є істотним для того, щоб охарактеризувати харчовий продукт чи вирізнити його серед інших аналогічних харчових продуктів;

(b) якщо спеціальними положеннями Союзу встановлена точна кількість інгредієнта або категорії інгредієнтів без вимоги їх зазначення на маркованні; або

(c) у випадках, зазначених у пунктах 4 та 5 частини A додатка VII.

2. Вимоги пунктів (a)та (b) статті 22(1) не застосовуються до:

(a) будь-якого інгредієнта або категорії інгредієнтів, що підпадають під зазначення "з підсолоджувачем(ами)" або "з цукром(ами) та підсолоджувачем(ами)", якщо таке зазначення супроводжує назву харчового продукту згідно з додатком III; або

(b) будь-яких добавок вітамінів та мінералів, якщо надання у маркованні інформації про їхню поживну цінність є обов’язковим.

3. Зазначення кількості інгредієнта або категорії інгредієнта:

(a) виражається у відсотках, що відповідає кількості інгредієнта або інгредієнтів на момент його/їх використання; та

(b) зазначається в назві або відразу після назви харчового продукту або в переліку інгредієнтів поряд із відповідним інгредієнтом або категорією інгредієнтів.

4. Як відступ від пункту 3:

(a) якщо харчовий продукт втратив вологу внаслідок теплового або інших видів оброблення, кількість виражається як відсоткова частка, що відповідає кількості інгредієнтів у готовому продукті, якщо тільки така кількість або сукупна кількість усіх інгредієнтів, зазначених на маркованні, не перевищує 100%; у такому разі кількість зазначається на основі маси інгредієнтів, використаних для приготування 100 грамів готового продукту;

(b) кількість летких інгредієнтів зазначається як їх масова частка у готовому продукті;

(c) кількість інгредієнтів, що використовуються в концентрованій або дегідратованій формі та відновлюються у процесі виробництва, може зазначатися як їх масові частки до концентрування або зневоднення;

(d) якщо концентровані чи зневоднені харчові продукти відновлюються перед споживанням шляхом додавання води, кількість інгредієнтів може зазначатися як їх масові частки у відновленому продукті.

1. Інформація про чисту кількість не є обов’язковою у разі харчових продуктів:

(a) які можуть значно втрачати об’єм або масу та які продаються поштучно, маса чи об’єм яких визначається у присутності покупця;

(b) чиста кількість яких є меншою за 5 г або 5 мл; це положення не застосовується до спецій і трав; або

(c) які зазвичай продаються поштучно, за умови що кількість одиниць товару є добре видимою і легко піддається підрахунку, або якщо такий підрахунок є неможливим - кількість одиниць/штук зазначається на маркованні.

2. Якщо зазначення певного типу кількості (як-от номінальної кількості, мінімальної кількості або середньої кількості) вимагається положеннями ЄС або, за відсутності таких вимог, якщо це вимагається національними положеннями, така кількість повинна вважатися чистою кількістю для цілей цього Регламенту.

3. Якщо фасована одиниця складається з двох або більше окремих фасованих одиниць, що містять однакову кількість одного й того самого продукту, чиста кількість зазначається як чиста кількість, що міститься в кожному окремому пакованні, та як загальна кількість таких паковань. Однак, зазначення таких даних не є обов’язковим, якщо загальна кількість окремих паковань є добре видимою і вона легко піддається підрахунку ззовні, та якщо ззовні добре видно щонайменше одне зазначення чистої кількості, що міститься в кожному окремому пакованні.

4. Якщо фасована одиниця складається з двох або більше окремих паковань, кожна з яких не вважається як окрема одиниця для продажу, чиста кількість зазначається як загальна чиста кількість та загальна кількість окремих паковань.

5. Якщо твердий харчовий продукт перебуває в рідкому середовищі, зазначається також маса харчового продукту без урахування маси рідини. Якщо харчовий продукт вкритий крижаною глазур’ю, заявлена чиста маса харчового продукту не повинна включати масу крижаної глазурі.

Для цілей цієї статті "рідке середовище" означає такі продукти, що можуть бути, зокрема, сумішами, а також можуть перебувати в замороженому або швидкозамороженому стані, за умови що вони є лише доповненням до істотних елементів напівфабрикату, а відтак вони не є вирішальним фактором для ухвалення рішення споживачем про придбання: вода, водні сольові розчини, розсіл, водні розчини харчових кислот, оцет, водні розчини цукру, водні розчини інших підсолоджуючих речовин, фруктові або овочеві соки у разі фруктів або овочів.

1. Дату завершення мінімального терміну придатності зазначають так:

(a) перед датою зазначають слова:

- "Краще спожити до...", якщо дата включає зазначення дня,

- "Краще спожити до кінця..." в інших випадках,

(b) слова, зазначені у пункті (a), подають у супроводі:

- або власне дати, або

- посилання на місце, де дата вказана на маркованні,

За потреби, після цих даних вказують опис умов зберігання, яких необхідно дотримуватися, щоб харчовий продукт не втратив своїх властивостей протягом вказаного періоду;

(c) дата складається з дня, місяця та, можливо, року в зазначеному порядку і в незакодованій формі.

При цьому, якщо йдеться про харчові продукти, які:

- зберігаються не більше 3 місяців, - у даті достатньо вказати день і місяць;

- зберігаються більше 3 місяців, але менше 18 місяців, - у даті достатньо вказати місяць і рік,

- зберігаються понад 18 місяців, - у даті достатньо вказати рік,

(d) з дотриманням положень Союзу, що встановлюють обов’язок зазначення інших типів дати, зазначення дати мінімального терміну придатності не є обов’язковим для:

- свіжих фруктів та овочів, включно з картоплею, з яких не знято шкірку та які не порізано або іншим чином оброблено; цей відступ не застосовують до пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів, зокрема пророщених бобових культур,

- вин, лікерних вин, ігристих вин, ароматизованих вин та інших аналогічних продуктів, вироблених із фруктів, інших ніж виноград, а також напоїв, вироблених із винограду та виноградного сусла, що класифікуються за кодом КН 2206 00,

- напоїв, що містять 10% або більше за об’ємною часткою спирту,

- хлібобулочних або кондитерських виробів, які з огляду на природу їхнього вмісту зазвичай споживають протягом 24 годин з моменту їх виготовлення,

- оцту,

- харчової солі,

- цукру у твердому стані,

- кондитерських виробів, що складаються майже виключно з ароматизованих та/або підфарбованих цукрів,

- гумок жувальних та інших подібних жувальних продуктів.

2. Дату "вжити до..." зазначають у такий спосіб:

(a) перед датою зазначають слова "вжити до...";

(b) слова, зазначені у пункті (a), подають у супроводі:

- або власне дати, або

- посилання на місце, де дата вказана на маркованні,

Після цих даних вказують опис умов зберігання, яких необхідно дотримуватися;

(c) дата складається з дня, місяця та, можливо, року в зазначеному порядку і в незакодованій формі;

(d) дату "вжити до..." зазначають окремо на кожній фасованій порції.

3. Дату заморожування зазначають для харчових продуктів, наведених у пункті 6 додатка III, таким чином:

(a) перед датою зазначають слова "заморожений...";

(b) слова, зазначені у пункті (a), подають у супроводі:

- власне дати, або

- посилання на місце, де дата вказана на маркованні,

(c) дата складається з дня, місяця та року в зазначеному порядку і в незакодованій формі.

Фактичну міцність за об’ємною часткою спирту в напоях, що містять понад 1,2% за об’ємною часткою спирту, позначають цифрами із не більш як однією цифрою після десяткової коми, після яких розміщується символ "% об.", якому можуть передувати слова "вміст спирту", "алкоголь" або абревіатура "алк.".

Вміст спирту визначається при температурі 20 °C.

Допустимі позитивні та негативні відхилення у зазначенні міцності за об’ємною часткою спирту, виражені в абсолютному значенні, перелічено в таблиці, наведеній нижче. Їх застосовують без обмеження допустимих відхилень, що випливають з методу аналізу, який використовують для визначення алкогольної міцності.

При визначенні того, чи є значною кількість вітамінів та мінералів у харчовому продукті, слід керуватися такими величинами:

- 15% і більше референсної величини споживання, зазначеної у пункті 1, що міститься у 100 г або 100 мл, для харчових продуктів, крім напоїв,

- 7,5% і більше референсної величини споживання, зазначеної у пункті 1, що міститься у 100 мл, - для напоїв, або,

- 15% і більше референсної величини споживання, зазначеної у пункті 1, що міститься в одній порції, якщо паковання містить лише одну порцію,

Енергетична цінність, що її зазначають в інформації про харчовий продукт, обчислюють із використанням таких перевідних коефіцієнтів:

Для надання інформації про поживну цінність харчових продуктів використовують такі одиниці вимірювання, як кілоджоулі (кДж) та кілокалорії (ккал) - для енергетичної цінності, грами (г), міліграми (мг), мікрограми (мкг) - для маси, при цьому порядок представлення інформації, у відповідних випадках, повинен бути таким: