4. Кожен інспектор повинен мати при собі особистий документ у формі посвідчення особи, виданий його компетентним органом згідно з Директивою Комісії 96/40/ЄС від 25 червня 1996 року про спільний зразок посвідчення особи інспекторів, що здійснюють контроль державою порту (- 4).
5. Держави-члени забезпечують, щоб компетентність інспекторів та їх відповідність мінімальним критеріям, зазначеним у Додатку XI, перевірялися перед наданням їм повноважень здійснювати перевірки та періодично після цього, відповідно до системи підготовки, зазначеної в параграфі 7.
6. Держави-члени забезпечують належну підготовку інспекторів, пов’язану зі змінами в системі контролю державою порту, яку застосовують у Співтоваристві, як зазначено в цій Директиві та змінах і доповненнях до Конвенцій.
7. Комісія, у співпраці з державами-членами, розробляє та сприяє впровадженню гармонізованої системи підготовки та оцінювання державами-членами компетентності інспекторів Співтовариства, що задіяні в контролі державою порту.
Стаття 23. Звіти лоцманів і портових органів
1. Держави-члени вживають відповідних заходів щоб забезпечии, щоб лоцмани,, які швартують або відшвартовують судна, чи задіяні на суднах, які прямують до порту держави-члена або через її територію транзитом, у разі необхідності негайно повідомляли компетентним органам держави порту чи прибережної держави про виявлені в ході виконання їхніх звичайних обов’язків виражені відхилення від нормального функціювання, що можуть перешкоджати безпечному плаванню судна, або становити загрозу завдання шкоди морському середовищу.
2. Якщо в ході виконання своїх звичайних обов’язків портові органи дізнаються, що судно, яке перебуває в їхньому порту, має виражені відхилення від нормального функціювання, які можуть порушувати безпеку судна, чи якщо воно становить загрозу завдання шкоди морському середовищу, такий орган негайно сповіщає компетентний орган відповідної держави порту.
3. Держави-члени вимагають від лоцманів та портових органів передавати принаймні зазначену нижче інформацію, за можливості, в електронному форматі:
- інформація про судно (назва, ідентифікаційний номер МMO, позивний сигнал та прапор),
- інформація про плавання (останній порт заходу, порт призначення),
- опис очевидних відхилень від нормального функціювання, виявлених на борту судна.
4. Держави-члени забезпечують вжиття належних подальших заходів щодо очевидних відхилень від нормального функціювання, про які повідомили лоцман та портові органи, а також документують подробиці вжитих заходів.
5. На Комісію покладають виконавчі повноваження ухвалити заходи для імплементації цієї статті, включно з гармонізованими процедурами звітування про виражені відхилення від нормального функціювання лоцманами та портовими органами, а також про подальші заходи, ужиті державами-членами. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з процедурою розгляду, зазначеною в статті 31(3).
Стаття 24. База даних про результати перевірок
1. Комісія розробляє, обслуговує та оновлює базу даних про результати перевірок, на основі знань і досвіду, отриманих у рамках Паризького меморандуму.
База даних про результати перевірок містить усю інформацію, необхідну для впровадження системи перевірок, створеної згідно з цією Директивою, та включає функції, визначені у Додатку XII.
2. Держави члени вживають відповідних заходів щоб гарантувати, що інформацію про фактичний час прибуття та фактичний час відправлення будь-якого судна, яке заходить до їхніх портів чи місць якірної стоянки, разом з ідентифікатором відповідного порту, було своєчасно надіслано до бази даних про результати перевірок через систему обміну морською інформацією Співтовариства "SafeSeaNet", зазначену в статті 3(s)Директиви 2002/59/ЄС. Якщо держави-члени переслали таку інформацію до бази даних про результати перевірок через SafeSeaNet, їх звільняють від надання даних відповідно до параграфів 1.2 та 2(a) і (b) Додатка XIV до цієї Директиви.
3. Держави-члени забезпечують, щоб інформацію стосовно перевірок, проведених згідно з цією Директивою, надсилають до бази даних про результати перевірок зразу, як тільки буде складений звіт про перевірку чи скасоване затримання.
Протягом 72 годин Держави-члени повинні забезпечити, щоб інформація, надіслана до бази даних про результати перевірок, була підтверджена для цілей публікації.
4. На основі даних про результати перевірок, наданих державами-членами, Комісія повинна мати змогу отримати з бази даних будь-яку необхідну інформацію щодо імплементації цієї Директиви, зокрема про профіль ризику суден, про судна, що підлягають проходженню перевірки, дані про рух суден і зобов’язання щодо проведення перевірок кожної держави-члена.
Держави-члени мають доступ до всієї інформації, внесеної до бази даних про результати перевірок, що має відношення до впровадження процедур перевірки, передбачених цією Директивою.
Державам-членам та іншим державам, що підписали Паризький меморандум, надають доступ до будь-яких даних, внесених ними до бази даних про результати перевірок, а також до даних про судна, що плавають під їхнім прапором.
Стаття 25. Обмін інформацією та співпраця
Кожна держава-член гарантує, що її портові органи та інші відповідні органи надають компетентному органу контролю державою порту наявну в них інформацію зазначених нижче типів:
- інформація, повідомлена згідно зі статтею 9 та Додатком III,
- інформація стосовно суден, що не спромоглись повідомити будь-яку інформацію згідно з вимогами цієї Директиви, та з Директивою Європейського Парламенту й Ради 2000/59/ЄС від 27 листопада 2000 року про портові приймальні споруди для суднових відходів та залишків вантажу (- 5), з Директивою 2002/59/ЄС та, за необхідності, з Регламентом (ЄС) № 725/2004,
- інформація щодо суден, що вийшли в море, не виконавши положення статті 7 чи 10 Директиви 2000/59/ЄС,
- інформація щодо суден, яким було відмовлено в доступі або які було виведено з порту з міркувань безпеки,
- інформація про виражені відхилення від нормального функціювання відповідно до статті 23.
Стаття 26. Публікація інформації
Комісія підтримує та оприлюднює на публічному веб-сайті інформацію щодо перевірок, затримань та відмов у доступі, згідно з Додатком XIII, на основі знань та досвіду, отриманих у рамках Паризького меморандуму.
Стаття 27. Публікація переліку компаній з низькими та дуже низькими показниками виконання зобов’язань
Комісія складає та регулярно публікує на публічному веб-сайті інформацію про компанії, чиї показники виконання зобов’язань, з урахуванням визначення профілю ризику суден, зазначеного в Частині I Додатка I, уважалися низькими та дуже низькими впродовж трьох місяців або більше.
На Комісію покладають виконавчі повноваження встановити детальні умови й порядок публікації інформації, зазначеної в першому параграфі, критерії накопичення необхідних даних та частоту оновлень. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з процедурою розгляду, зазначеною в статті 31(3).
Стаття 28. Відшкодування витрат
1. Якщо в результаті перевірок, зазначених у статтях 13 та 14, підтверджують чи встановлюють наявність пов’язаних з вимогами Конвенції недоліків, які є підставою для затримання судна, усі витрати, що стосуються перевірок, у будь-який стандартний звітний період покриває власник судна, оператор або його представник у державі порту.
2. Усі витрати, що стосуються перевірок, проведених компетентним органом держави-члена згідно з положеннями статей 16 та 21(4), покладають на власника судна чи оператора.
3. У випадку затримання судна всі витрати, що стосуються затримання в порту, несе власник судна або оператор.
4. Затримання не скасовують, доки не буде виплачено повну суму чи надано достатні гарантії відшкодування витрат.
Стаття 29. Дані для контролю імплементації
Держави-члени надають Комісії інформацію згідно з переліком у Додатку XIV, з інтервалами, зазначеними в цьому Додатку.
Стаття 30. Контроль відповідності та виконання зобов’язань держав-членів
Щоб забезпечити ефективну імплементацію цієї Директиви та контролювати загальне функціювання режиму контролю державою порту Співтовариства відповідно до статті 2(b)(i) Регламенту (ЄС) № 1406/2002, Комісія збирає необхідну інформацію та здійснює візити до держав-членів.
Стаття 30a. Делеговані акти
Комісія має повноваження ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 30b стосовно змін і доповнень до Додатку VI, для того щоб додавати до списку, наведеного в Додатку, подальші інструкції щодо контролю державою порту, ухвалені організацією Паризького меморандуму.
Стаття 30b. Здійснення делегованих повноважень
1. Повноваження ухвалювати делеговані акти покладають на Комісію відповідно до умов, визначених у цій статті.
2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статті 30a, покладають на Комісію на період у п’ять років, починаючи з 20 серпня 2013 року. Комісія складає звіт щодо делегування влади не пізніше, ніж за 9 місяців до кінця п’ятирічного строку. Делегувані повноваження автоматично подовжують на періоди однакової тривалості, якщо Європейський Парламент чи Рада не заперечить таке подовження не пізніше, ніж за три місяці до кінця кожного періоду.
3. Делегувані повноваження, зазначені в статті 30a, можуть бути в будь-який час скасовані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делегувані повноваження, вказані у такому рішенні. Таке рішення набуває чинності на наступний день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу або з пізнішої дати, вказаної у ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких уже введених у дію делегованих актів.
4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.
5. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 30a, набуває чинності, лише якщо з боку Європейського Парламенту чи Ради впродовж двох місяців з дати повідомлення Європейського Парламенту й Ради про цей акт, не було висловлено жодних заперечень, або якщо ще до закінчення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не заперечуватимуть. Такий період продовжують ще на два місяці з ініціативи Європейського Парламенту або Ради
Стаття 31. Комітет
1. Комісії надає допомогу Комітет з безпеки морів та запобігання забрудненню від суден (COSS), заснований згідно зі статтею 3 Регламенту Європейського Парламенту й Ради (ЄС) № 2099/2002 (- 6). Такий Комітет повинен бути комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.
2. У разі покликання на цей параграф, застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.
Якщо комітет не надав жодного висновку щодо проекту імплементаційного акта, який має бути ухвалений згідно зі статтями 10(3), 23(5)та другим параграфом статті 27 відповідно, Комісія не ухвалює проект імплементаційного акта, і застосовують третій підпараграф статті 5(4) Регламенту (ЄС) № 182/2011 .
Стаття 33. Правила імплементації
Установлюючи правила імплементації, зазначені в статтях 10(3), 14(4), 15(4), 18a(7), 23(5) та 27, згідно з процедурами, зазначеними в статті 31(3), Комісія приділяє особливу увагу тому, щоб ці правила враховували знання та досвід, отримані в рамках системи перевірок у Союзі, та ґрунтувалися на досвіді, отриманому в рамках Паризького меморандуму.
Стаття 34. Санкції
Держави-члени визначають систему санкцій за порушення національних положень, ухвалених відповідно до цієї Директиви, і вживають усіх необхідних заходів для забезпечення застосування цих санкцій. Передбачені санкції повинні бути ефективними, пропорційними та переконливими.
Стаття 35. Перегляд
Комісія переглядає стан імплементації цієї Директиви не пізніше 30 червня 2012 року. У рамках перегляду розглядають, між іншим, виконання загальних зобов’язань Співтовариства щодо проведення перевірок, визначених у статті 5, кількість задіяних у контролі державою порту інспекторів у кожній державі-члені, кількість проведених перевірок, а також виконання кожною державою-членом зобов’язань щодо річного обсягу проведення перевірок та імплементацію статей 6, 7 і 8.
Комісія повідомляє результати перегляду Європейському Парламенту й Раді, і на основі перегляду визначає, чи є необхідність пропонувати Директиву, що вноситиме зміни та доповнення, або додаткові законодавчі акти в цій сфері.
Стаття 36. Імплементація та оприлюднення
1. Держави-члени ухвалюють та оприлюднюють закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви, не пізніше 31 грудня 2010 року.
Вони застосовують ці положення з 1 січня 2011 року.
2. Коли держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким посиланням у разі їх офіційної публікації. Вони також повинні містити зауваження про те, що посилання у наявних законах, підзаконних нормативно-правових актах та адміністративних положеннях на Директиву, скасовану цією Директивою, необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено, та яким чином має бути сформульовано відповідне зауваження.
3. Держави-члени надсилають Комісії текст основних положень національного законодавства, ухваленого в сфері регулювання цієї Директиви.
4. Окрім цього Комісія регулярно інформує Європейський Парламент і Раду щодо прогресу в імплементації цієї Директиви в межах держав-членів, зокрема з метою однакового застосування системи перевірок у Співтоваристві.
Стаття 37. Скасування
Директиву 95/21/ЄС зі змінами та доповненнями, внесеними Директивами, зазначеними в Додатку XV, скасувати з 1 січня 2011 року без обмеження зобов’язань держав-членів щодо термінів транспозиції директив, зазначених у частині BДодатка XV, до національного законодавства.
Посилання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як посилання на цю Директиву та читати згідно з кореляційною таблицею, наведеною в Додатку XVI до цієї Директиви.
Стаття 38. Набуття чинності
Ця Директива набуває чинності на 20 день після її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Стаття 39. Адресати
Цю Директиву адресовано державам-членам.
ДОДАТОК I
ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖАВОЮ ПОРТУ СПІВТОВАРИСТВА
(як зазначено в статті 5)
Зазначені нижче елементи входять до системи перевірки державою порту Співтовариства:
I. Профіль ризику судна
Профіль ризику судна визначають залежно від сукупності зазначених нижче видових та історичних параметрів:
1. Видові параметри
(a) Тип судна
Пасажирські судна, нафтоналивні судна, танкери-хімвози, газовози та навалювальні судна вважають такими, що становлять вищий ризик.
(b) Вік судна
Судна віком більше 12 років уважають такими, що становлять вищий ризик.
(c) Виконання зобов’язань державою прапора
(i) Судна, що плавають під прапором держави з високим показником затримань у межах Співтовариства та регіону Паризького меморандуму, уважають такими, що становлять вищий ризик.
(ii) Судна, що плавають під прапором держави з низьким показником затримань у межах Співтовариства та регіону Паризького меморандуму, уважають такими, що становлять нижчий ризик.
(iii) Судна, що плавають під прапором держави, щодо якої, відповідно до Рамкових норм та процедур системи добровільного аудиту держав-членів МMO, було проведено аудит і, за необхідності, подано план виправних заходів, уважають такими, що становлять нижчий ризик. Відразу після вжиття заходів, зазначених у статті 10(3), держава прапора такого судна повинна продемонструвати відповідність Кодексу з імплементації обов’язкових інструментів МMO.
(d) Визнані організації
(i) Судна, що отримали сертифікати від визнаних організацій, які мають низький або дуже низький рівень виконання зобов’язань у зв’язку з їхніми показниками затримань у межах Співтовариства та регіону Паризького меморандуму, уважають такими, що становлять вищий ризик.
(ii) Судна, що отримали сертифікати від визнаних організацій, які мають високий рівень виконання зобов’язань у зв’язку з їхніми показниками затримань в межах Співтовариства та регіону Паризького меморандуму, уважають такими, що становлять нижчий ризик.
(iii) Судна із сертифікатами, виданими організаціями, визнаними відповідно до умов Регламенту (ЄС) № 391/2009.
(e) Виконання зобов’язань компанією
(i) Судна компанії, яка має низький або дуже низький рівень виконання зобов’язань, зумовлений недоліками її суден і показником затримань у межах Співтовариства та регіону Паризького меморандуму, уважають такими, що становлять вищий ризик.
(ii) Судна компанії, яка має високий рівень виконання зобов’язань, зумовлений недоліками її суден і показником затримань в межах Співтовариства та регіону Паризького меморандуму, уважають такими, що становлять нижчий ризик.
2. Історичні параметри
(і) Судна, які було затримано більше одного разу, уважають такими, що становлять вищий ризик.
(ii) Судна, у яких під час перевірки(-ок), здійсненої протягом періоду, зазначеного в Додатку II, виявили менше недоліків, ніж у переліку, наведеному в Додатку II, уважають такими, що становлять нижчий ризик.
(iii) Судна, які не затримували впродовж періоду, зазначеного в Додатку II, уважають такими, що становлять нижчий ризик.
Параметри ризику поєднуються через застосування вагового коефіцієнта, який відображає відносний вплив кожного параметра на загальний рівень ризику, що становить судно, для визначення таких профілів ризику:
- високий ризик,
- нормальний ризик,
- низький ризик,
Визначаючи ці профілі ризику, більшу значимість надають таким параметрам як тип судна, виконання зобов’язань державою прапора, а також виконання зобов’язань визнаними організаціями та компанією.
II. Перевірка суден
1. Періодичні перевірки
Періодичні перевірки проводять із попередньо визначеними інтервалами. Їхню частоту визначають на основі профілю ризику судна. Інтервал між періодичними перевірками суден з високим профілем ризику не перевищує шість місяців. Інтервал між періодичними перевірками суден з іншими профілями ризику збільшується мірою зниження ризику.
Держави-члени проводять періодичні перевірки:
- Будь-якого судна з високим профілем ризику, що не проходило перевірки в порту чи на місці якірної стоянки в межах Співтовариства або регіону Паризького меморандуму впродовж останніх шести місяців. Судна, що становлять високий ризик, підлягають перевірці з п’ятого місяця.
- Будь-якого судна з нормальним профілем ризику, що не проходило перевірки в порту чи на місці якірної стоянки в межах Співтовариства або регіону Паризького меморандуму впродовж останніх 12 місяців. Судна, що становлять нормальний ризик, підлягають перевірці з 10-го місяця.
- Будь-якого судна з низьким профілем ризику, що не проходило перевірки в порту чи на місці якірної стоянки в межах Співтовариства або регіону Паризького меморандуму впродовж останніх 36 місяців. Судна, що становлять низький ризик, підлягають перевірці з 24-го місяця.
2. Додаткові перевірки
Судна, на які поширюються наведені нижче вирішальні та непередбачувані чинники, підлягають перевірці незалежно від періоду, що минув з часу проходження останньої періодичної перевірки. Проте необхідність проведення додаткової перевірки на основі непередбачуваних чинників лишається на професійний розсуд інспектора.
2A. Вирішальні чинники
Судна, на які поширюються наведені нижче вирішальні чинники, підлягають перевірці незалежно від періоду, що минув з часу проходження останньої періодичної перевірки:
- Судна, у яких з причин безпеки було призупинено або знято клас з часу проходження останньої перевірки в Співтоваристві або регіоні Паризького меморандуму.
- Судна, що були предметом звіту чи повідомлення іншої держави-члена.
- Судна, які неможливо ідентифікувати в базі даних про результати перевірок.
- Судна, які:
- на шляху до порту зазнали зіткнення, сіли на мілину або були викинуті на берег,
- було звинувачено в порушенні положень про викид шкідливих речовин або стічних вод, або
- виконували неконтрольовані або небезпечні маневри, не дотримуючись заходів організації руху, ухвалених ММО, або практик та процедур безпечного плавання.
2B. Непередбачувані чинники
Судна, на які поширюються наведені нижче вирішальні та непередбачувані чинники, підлягають перевірці незалежно від періоду, що минув з часу проходження останньої періодичної перевірки. Рішення про здійснення такої додаткової перевірки лишається на професійний розсуд компетентного органу:
- Судна, що не відповідають застосовній версії Рекомендації ММО щодо плавання через входи до Балтійського моря.
- Судна, що мають свідоцтва, видані колишньою визнаною організацією, чиє визнання було відкликано з часу проходження останньої перевірки в Співтоваристві чи регіоні Паризького меморандуму.
- Судна, що, згідно з повідомленнями лоцманів чи портових органів, мають виражені відхилення від нормального функціонування, які можуть порушити безпечність плавання або становити загрозу для довкілля відповідно до статті 23 цієї Директиви.
- Судна, що виявились неспроможними виконати вимоги щодо повідомлення, зазначені в статті 9 цієї Директиви, у Директиві 2000/59/ЄС, Директиві 2002/59/ЄС та, за необхідності, у Регламенті (ЄС) № 725/2004.
- Судна, які були предметом звіту чи скарги, включно зі скаргами на суходолі, поданих капітаном, членом екіпажу чи будь-якою особою або організацією, що має законний інтерес щодо безпечної експлуатації судна, умов життя та праці на борту судна чи запобігання забрудненню, якщо відповідна держава-член не вважає звіт або скаргу явно необгрунтованою.
- Судна, які вже було затримано більше трьох місяців тому.
- Судна, про виражені недоліки яких було повідомлено, крім суден, недоліки яких необхідно було усунути впродовж 14 днів з дати відправлення, та суден, недоліки яких необхідно було усунути до відправлення.
- Судна, про які було повідомлено через проблеми з вантажем, зокрема шкідливими та небезпечними вантажами.
- Судна, що експлуатувалися в спосіб, який становив небезпеку для осіб, майна чи довкілля.
- Судна, параметри яких згідно з інформацією, отриманою від надійного джерела, відрізняються від зареєстрованих, через що їхній рівень ризику підвищений.
- Судна, для яких було узгоджено план дій з усунення недоліків, як зазначено в статті 19(2a), але виконання цього плану не було перевірено інспектором.
3. Система відбору
3A. Судна з пріоритетом І перевіряють як зазначено нижче:
(а) Розширену перевірку проводять щодо:
- будь-якого судна з високим профілем ризику, яке не проходило перевірку впродовж останніх шести місяців,
- будь-якого пасажирського судна, нафтоналивного судна, танкера-газовоза або танкера-хімвоза, або навалювального судна, віком більше 12 років, з нормальним профілем ризику, що не проходили перевірку впродовж останніх 12 місяців.
(b) Первинна або більш детальна перевірка, залежно від обставин, проводиться щодо:
- будь-якого судна, відмінного від пасажирського судна, нафтоналивного судна, танкера-газовоза або танкера-хімвоза, або навалювального судна, віком більше 12 років, з нормальним профілем ризику, що не проходили перевірку впродовж останніх 12 місяців.
(c) У разі виявлення вирішального чинника:
- Більш детальну або розширену перевірку, згідно з професійною оцінкою інспектора, проводять щодо будь-якого судна з високим профілем ризику та щодо будь-якого пасажирського судна, нафтоналивного судна, танкера-газовоза або танкера-хімвоза, або навалювального судна, віком більше 12 років.
- Більш детальну перевірку проводять щодо будь-якого судна, відмінного від пасажирського судна, нафтоналивного судна, танкера-газовоза або танкера-хімвоза, або навалювального судна, віком більше 12 років.
3B. Якщо компетентним органом вирішено провести перевірку судна з пріоритетом II, застосовують такі положення:
(a) Розширену перевірку проводять щодо:
- будь-якого судна з високим профілем ризику, яке не проходило перевірку впродовж останніх п’яти місяців,
- будь-якого пасажирського судна, нафтоналивного судна, танкера-газовоза або танкера-хімвоза, або навалювального судна, віком більше 12 років, з нормальним профілем ризику, що не проходили перевірку впродовж останніх 10 місяців, або
- будь-якого пасажирського судна, нафтоналивного судна, танкера-газовоза або танкера-хімвоза, або навалювального судна, віком більше 12 років, з низьким профілем ризику, що не проходили перевірку впродовж останніх 24 місяців.
(b) Первинна або більш детальна перевірка, залежно від обставин, проводиться щодо:
- будь-якого судна, відмінного від пасажирського судна, нафтоналивного судна, танкера-газовоза або танкера-хімвоза, або навалювального судна, віком більше 12 років, з нормальним профілем ризику, що не проходили перевірку впродовж останніх 10 місяців, або
- будь-якого судна, відмінного від пасажирського судна, нафтоналивного судна, танкера-газовоза або танкера-хімвоза, або навалювального судна, віком більше 12 років, з низьким профілем ризику, що не проходили перевірку впродовж останніх 24 місяців.
(c) У разі виявлення непередбачуваного чинника:
- більш детальну або розширену перевірку, згідно з професійною оцінкою інспектора, проводять щодо будь-якого судна з високим профілем ризику, чи будь-якого пасажирського судна, нафтоналивного судна, танкера-газовоза або танкера-хімвоза, або навалювального судна, віком більше 12 років,
- більш детальну перевірку проводять щодо будь-якого судна, відмінного від пасажирського судна, нафтоналивного судна, танкера-газовоза або танкера-хімвоза, або навалювального судна, віком більше 12 років.
ДОДАТОК II
ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФІЛЮ РИЗИКУ СУДНА
(зазначеного в статті 10(2))
ДОДАТОК III
НОТИФІКАЦІЯ
(зазначене в статті 9(1))
Інформація, яку необхідно надати згідно зі статтею 9(1):
Наведену нижче інформацію надсилають до портового органу чи органу, призначеного з цією метою, щонайменше за три дні до очікуваного часу прибуття до порту чи місця якірної стоянки або перед виходом з попереднього порту чи місця якірної стоянки, якщо очікувана тривалість рейсу становить менше трьох днів:
(a) ідентифікаційні дані судна (назва, позивний, ідентифікаційний номер ММО або номер MMSI);
(b) запланована тривалість заходу;
(c) для танкерів:
(i) конфігурація: одинарний корпус, одинарний корпус із ізольованим баластним відсіком, подвійний корпус;
(ii) стан вантажного та баластного відсіків: повні, порожні, незадіяні;
(iii) об’єм та характер вантажу;
(d) заплановані операції в порту чи на місці якірної стоянки призначення (завантаження, розвантаження, інше);
(e) заплановані передбачені законом оглядові перевірки, а також технічне обслуговування й ремонтні роботи, що має бути проведено під час перебування в порту призначення;
(f) дата останньої розширеної перевірки в регіоні Паризького меморандуму.
ДОДАТОК IV
СПИСОК СВІДОЦТВ ТА ДОКУМЕНТІВ
(зазначених у статті 13(1))
1. Міжнародне обмірне свідоцтво (1969 р.)
2. Свідоцтво про безпеку пасажирського судна,
- Свідоцтво про безпеку конструкції вантажного судна,
- Свідоцтво про безпеку устаткування вантажного судна,
- Свідоцтво про безпеку радіообладнання вантажного судна,
- Свідоцтво про звільнення від виконання вимог конвенцій, що включає, за необхідності, перелік вантажів,
- Свідоцтво про безпеку вантажного судна.
3. Міжнародне свідоцтво про охорону судна (ISSC).
4. Журнал безперервної реєстрації історії судна.
5. Міжнародне свідоцтво про придатність судна до перевезення скраплених газів наливом;
- Свідоцтво про придатність судна до перевезення скраплених газів наливом.
6. Міжнародне свідоцтво про придатність судна до перевезення небезпечних хімікатів наливом;
- Свідоцтво про придатність судна до перевезення небезпечних хімікатів наливом;
7. Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню нафтою.
8. Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню під час перевезення шкідливих рідких речовин наливом.
9. Міжнародне свідоцтво про вантажну марку (1966 р.);
- Міжнародне свідоцтво про звільнення від вантажної марки.
10. Частини I та II журналу нафтових операцій.
11. Журнал вантажних операцій.
12. Документ про мінімальний безпечний склад екіпажу судна.
13. Свідоцтва або будь-які інші документи, необхідні відповідно до положень конвенції STCW 78/95 .
14. Медичні свідоцтва (див. MLC 2006 ).
15. Таблиця щодо організації праці на борту судна (див. конвенції MLC 2006 та STCW 78/95 ).
16. Журнал обліку робочого часу та часу відпочинку моряків (див. MLC 2006 ).
17. Інформація про остійність.
18. Копія документа про відповідність та свідоцтва про управління безпекою, виданих відповідно до Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден та запобігання забрудненню ( Глава IX конвенції SOLAS 74 ).
19. Свідоцтва щодо міцності корпусу судна й установок машинного устаткування, видані відповідною визнаною організацією (необхідні лише у випадку якщо судно підтримує свій клас у визнаній організації).
20. Документ про відповідність спеціальним вимогам до суден, що перевозять небезпечні товари.
21. Свідоцтво про безпеку швидкісного судна та дозвіл на експлуатацію швидкісного судна.
22. Спеціальний перелік або маніфест небезпечних вантажів, або докладний план розміщення вантажів.
23. Судновий журнал із записами про тести й тренування, включно з навчальними тривогами, та журнал із записами про перевірку й технічне обслуговування рятувального та протипожежного обладнання, а також засобів рятування й пожежогасіння.
24. Свідоцтво про безпеку судна спеціального призначення.
25. Свідоцтво про безпеку морської пересувної бурової установки.
26. Для нафтоналивних суден - запис даних системи автоматичного вимірювання, реєстрації й керування скиданням нафти за останній баластний рейс.
27. Судновий розклад по тривогах, порядок дій у разі пожежі, а для пасажирських суден - порядок дій у випадку аварійної ситуації.
28. Судновий план дій у випадку аварійних розливів нафти.
29. Звіти про огляди (для балкерів та нафтоналивних суден).
30. Звіти про попередні перевірки, здійснені в рамках контролю державою порту.
31. Для пасажирських суден типу ро-ро - інформація про максимальний коефіцієнт А/А.
32. Документ про дозвіл на перевезення зерна.
33. Посібник із кріплення вантажу.
34. План управління ліквідацією сміття та журнал операцій зі сміттям.
35. Система підтримки рішень для капітанів пасажирських суден.
36. План співпраці в пошуково-рятувальних операціях для пасажирських суден, що здійснюють рейси за визначеними маршрутами.
37. Список експлуатаційних обмежень для пасажирських суден.
38. Буклет навалювального судна.
39. План завантаження й розвантаження для навалювальних суден.
40. Свідоцтво про страхування чи будь-яке інше фінансове забезпечення цивільної відповідальності за шкоду від забруднення нафтою ( Міжнародна конвенція про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1992 року).
41. Свідоцтва, необхідні відповідно до Директиви Європейського Парламенту й Ради 2009/20/ЄС від 23 квітня 2009 року, про страхування власників суден від морських позовів (- 7).
42. Свідоцтво, необхідне відповідно до Регламенту Європейського Парламенту й Ради (ЄС) № 392/2009, про відповідальність морських пасажирських перевізників у разі нещасних випадків (- 8).
43. Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню повітря.
44. Міжнародний сертифікат про запобігання забрудненню стічними водами.
45. Свідоцтво про відповідність трудовим нормам у морському судноплавстві.
46. Декларація про дотримання трудових норм у морському судноплавстві, частини I та II.
47. Міжнародне свідоцтво про систему проти обростання судна.
48. Свідоцтво про страхування чи будь-яке інше фінансове забезпечення цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну забрудненням бункерним паливом.
49. Свідоцтво про перелік небезпечних матеріалів чи, за необхідності, свідоцтво відповідності, на підставі Регламенту Європейського Парламенту й Ради (ЄС) № 1257/2013 (- 9).
50. Документ про відповідність, виданий згідно з Регламентом Європейського Парламенту й Ради (ЄС) 2015/757 від 29 квітня 2015 року про контроль, перевірку та інформування щодо викидів діоксиду вуглецю морським транспортом і зміни до Директиви 2009/16/ЄС (- 10).
ДОДАТОК V
ПРИКЛАДИ "ЧІТКИХ ПІДСТАВ"
(зазначених у статті 13(3))
A. Приклади чітких підстав для проведення більш детальної перевірки
1. Судна, визначені в Частині II 2A і 2B Додатка I.
2. Журнал нафтових операцій вели неналежним чином.
3. Під час перевірки свідоцтв та іншої документації було виявлено неточності.
4. Факти, які свідчать про те, що члени екіпажу неспроможні виконувати вимоги щодо зв’язку на борту судна, визначені в статті 18 Директиви Європейського Парламенту й Ради 2008/106/ЄС від 19 листопада 2008 року про мінімальний рівень підготовки моряків (- 11).
5. Сертифікат було отримано шляхом шахрайства чи власник сертифікату не є особою, якій було видано цей сертифікат.
6. Капітан, офіцер чи матрос судна є власником сертифікату, виданого країною, що не ратифікувала конвенцію STCW 78/95 .
7. Докази порушення правил безпеки чи настанов ММО під час вантажних та інших операцій, наприклад, вміст кисню перевищує рівень, що є максимально допустимим для системи подачі інертного газу до вантажних відділень.
8. Неспроможність капітана нафтоналивного судна надати записи системи автоматичного вимірювання, реєстрації й керування скиданням нафти за останній баластний рейс.
9. Відсутність актуального суднового розкладу по тривогах, або члени екіпажу не знають своїх обов’язків у разі виникнення пожежі чи наказу покинути судно.
10. Хибні сигнали тривоги без подальших процедур скасування.
11. Відсутність основного устаткування чи засобів, необхідних відповідно до Конвенцій.
12. Надзвичайно незадовільні санітарні умови на борту судна.
13. Загальні враження та спостереження інспектора свідчать про те, що в структурі або корпусі судна існує серйозна зношеність чи недоліки, які можуть поставити під ризик структурну цілісність судна, його водонепроникність чи захист від атмосферних впливів.
14. Інформація чи докази того, що капітан або екіпаж судна не ознайомлені з основними бортовими операціями, пов’язаними з безпекою судна чи запобіганням забрудненню, або що такі операції не проводились.
15. Відсутність таблиці щодо організації праці на борту судна чи журналу обліку щодо робочого часу чи часу відпочинку моряків.
16. Документи, необхідні відповідно до конвенції MLC 2006 , не пред’явлено, вони не ведуться або ведуться неналежно, або пред’явлені документи не містять інформацію, що вимагається конвенцією MLC 2006, або є недійсними з інших причин.
17. Умови життя та праці на судні не відповідають вимогам конвенції MLC 2006 .
18. Існують обґрунтовані підстави вважати, що судно змінило прапор з метою уникнення обов’язку відповідності конвенції MLC 2006.
19. Є скарга, у якій стверджується, що умови життя та праці на судні не відповідають вимогам конвенції MLC 2006.
B. Приклади чітких підстав для проведення перевірки охорони судна.
1. Інспектор може вирішити, що існують чіткі підстави для вжиття подальших заходів контролю охорони під час первинної перевірки в рамках контролю державою порту, за таких обставин:
1.1. Міжнародне свідоцтво про охорону судна ISSC не чинне або термін його дії закінчився.
1.2. Рівень охорони судна нижчий за рівень охорони порту.
1.3. Не було проведено тренувань, пов’язаних з охороною судна.
1.4. Записи щодо останніх 10 взаємодій судно/порт чи судно/судно є неповними.
1.5. Існують докази чи спостереження відносно того, що основні члени екіпажу судна не можуть зв’язатись один з одним.
1.6. Спостереження свідчать про наявні серйозні недоліки в організації та засобах охорони.
1.7. Інформація від третіх сторін у вигляді звіту чи скарга стосовно інформації, пов’язаної з охороною.
1.8. Судно має тимчасове Міжнародне свідоцтво про охорону судна (МСОС), отримане після завершення дії попереднього тимчасового свідоцтва, та, згідно з професійною думкою інспектора, одна з цілей отримання такого свідоцтва судном чи компанією - уникнення обов’язку відповідності Главі XI-2 конвенції СОЛАС 74 та Частині A Міжнародного кодексу з охорони суден та портових об’єктів (ОСПЗ) після завершення терміну дії попереднього тимчасового свідоцтва МСОС. У Частині А Міжнародного кодексу з охорони суден та портових об’єктів зазначено обставини, за яких може бути видано тимчасове свідоцтво.
2. Якщо описані вище чіткі підстави було встановлено, інспектор негайно повідомляє компетентний орган охорони (крім випадків, коли інспектор є уповноваженою посадовою особою з питань охорони). Компетентний орган охорони приймає рішення про те, які подальші контрольні заходи є необхідними, ураховуючи рівень охорони відповідно до Правила 9 Глави XI конвенції СОЛАС 74.
3. Чіткі підстави, відмінні від наведених вище, відносяться до сфери відповідальності уповноваженої посадової особи з питань охорони.
ДОДАТОК VI
ПРОЦЕДУРИ КОНТРОЛЮ СУДЕН
(зазначені в статті 15(1))
Додаток I, "Процедури контролю державою порту", до Паризького меморандуму та наведені нижче інструкції Паризького меморандуму, в їхній актуальній версії:
- Інструкція 33/2000/02: Експлуатаційний контроль поромів та пасажирських суден.
- Інструкція 35/2002/02: Настанови для інспекторів, відповідальних за здійснення контролю суден державою порту, щодо електронних карт.
- Інструкція 36/2003/08: Вказівки щодо перевірки умов життя і праці,
- Інструкція 37/2004/02: Настанови відповідно до конвенції STCW 78/95 зі змінами та доповненнями,
- Інструкція 37/2004/05: Настанови щодо перевірки часу роботи/відпочинку,
- Інструкція 37/2004/10: Настанови для посадових осіб, відповідальних за здійснення контролю державою порту, щодо питань охорони,
- Інструкція 38/2005/02: Настанови для інспекторів, відповідальних за здійснення контролю суден державою порту, щодо перевірки пристрою реєстрації даних рейсу (VDR).
- Інструкція 38/2005/05: Настанови щодо Додатка I конвенції МАРПОЛ 73/78 ,
- Інструкція 38/2005/07: Настанови щодо контролю системи оцінювання стану (CAS) однокорпусних нафтоналивних суден.
- Інструкція 39/2006/01: Настанови для посадових осіб, відповідальних за здійснення контролю суден державою порту, щодо Міжнародного кодексу з управління безпекою,
- Інструкція 39/2006/02: Настанови для посадових осіб, відповідальних за здійснення контролю суден державою порту, щодо управління Глобальною морською системою зв’язку під час лиха та для забезпечення безпеки на морі (ГМЗЛБ),
- Інструкція 39/2006/03: Оптимізація контрольного списку повідомлень та заборон,
- Інструкція 39/2006/10: Настанови для інспекторів, відповідальних за здійснення контролю суден державою порту, щодо обстеження баластних відсіків та симуляції аварії системи електропостачання (тест "вимкнення електропостачання"),
- Інструкція 39/2006/11: Вказівки щодо перевірки структури навалювальних суден,
- Інструкція 39/2006/12: Кодекс належної практики для посадових осіб, відповідальних за здійснення контролю суден державою порту,
- Інструкція 40/2007/04: Критерії для оцінювання відповідальності визнаних організацій,
- Інструкція 40/2007/09: Настанови для інспекторів, задіяних у контролі державою порту, щодо відповідності Додатку VI конвенції МАРПОЛ 73/78 .
ДОДАТОК VII
РОЗШИРЕНІ ПЕРЕВІРКИ СУДЕН
(зазначені в статті 14)
Розширена перевірка стосується, зокрема загального стану таких зон ризику:
- Документація.
- Структурний стан.
- Захист від атмосферних впливів.
- Аварійні системи.
- Радіозв’язок.
- Вантажні операції.
- Пожежна безпека.
- Система тривоги.
- Умови життя та праці.
- Навігаційне обладнання.
- Рятувальні засоби.
- Небезпечні товари.
- Гребна установка та допоміжні механізми.
- Запобігання забрудненню.
Крім цього, ураховуючи практичну доцільність або будь-які обмеження, пов’язані з безпекою осіб, судна чи порту, розширена перевірка включає перевірку окремих елементів зон ризику залежно від типу судна, що проходить перевірку, як це визначено відповідно до статті 14(3).