Розділ "1. Позикодавець"
(1) Найменування, номер телефону, географічна адреса кредитора означають контактну інформацію, яку споживач може використовувати для майбутньої кореспонденції.
(2) Інформація про електронну пошту, номер факсу, веб-адресу та контактну особу/пункт необов’язкова.
(3) Згідно зі статтею 3 Директиви 2002/65/ЄС , якщо трансакцію пропонують дистанційно, кредитор, якщо застосовно, зазначає найменування та географічну адресу свого представника в державі-члені, в якій проживає споживач. Зазначення номера телефону, електронної пошти та веб-адреси представника надавача кредиту необов’язкове.
(4) Якщо Розділ 2 не застосовується, кредитор повинен проінформувати споживача про те, чи надаються консультаційні послуги і на якій основі, використовуючи формулювання з частини А.
(Якщо застосовно) Розділ "2. Кредитний посередник"
Якщо інформацію про продукт надає споживачеві кредитний посередник, такий посередник повинен зазначити таку інформацію:
(1) Найменування, номер телефону та географічна адреса кредитного посередника означають контактну інформацію, яку споживач може використовувати для майбутньої кореспонденції.
(2) Інформація про електронну пошту, номер факсу, веб-адресу та контактну особу/пункт необов’язкова.
(3) Кредитний посередник повинен проінформувати споживача про те, чи надаються консультаційні послуги і на якій основі, використовуючи формулювання з частини А.
(4) Пояснення щодо питання, як кредитний посередник отримує винагороду. Якщо він отримує комісію від кредитора - необхідно зазначити суму та найменування кредитора, якщо воно відрізняється від найменування в розділі 1.
Розділ "3. Основні характеристики позики"
(1) В цьому розділі необхідно чітко пояснити основні характеристики кредиту, у тому числі вартість та валюту, а також потенційні ризики, пов’язані зі ставкою запозичення, у тому числі ті, що зазначені у пункті (8), та структуру погашення структура основної суми боргу.
(2) Якщо валюта кредиту відрізняється від національної валюти споживача, кредитор повинен зазначити, що споживач регулярно отримуватиме попередження, принаймні коли обмінний курс змінюється більш ніж на 20%, де це застосовно, якщо споживачеві доступне право конвертувати валюту кредитного договору, або доступна можливість переглядати умови та будь-які інші домовленості - для обмеження впливу валютного ризику на них. Якщо в кредитному договорі є положення про обмеження валютного ризику, кредитор повинен вказати максимальну суму, яку споживачеві можливо доведеться погасити. Якщо кредитний договір не передбачає обмеження валютного ризику, якому піддається споживач при коливанні курсу менше за 20%, кредитор повинен надати приклад наслідків для суми кредиту від зниження на 20% вартості національної валюти споживача відносно валюти кредиту.
(3) Строк кредиту повинен бути виражений в роках або місяцях, залежно від того, яка одиниця найдоречніша. Якщо строк кредиту може змінюватися протягом життєвого циклу договору, кредитор повинен пояснити, коли і за яких умов це може статися. Якщо кредит безстроковий, наприклад, у випадку кредитної карти із гарантійним депозитом, кредитор повинен це чітко зазначити.
(4) Тип кредиту необхідно чітко зазначити (наприклад, іпотечний кредит, житлова позика, кредитна карта із гарантійним депозитом). Опис типу кредиту повинен чітко вказувати, як необхідно повертати основну суму та відсотки протягом строку кредиту (тобто структура погашення основної суми боргу), чітко визначивши, чи за кредитним договором погашається основна сума, або лише відсотки, або і те й інше.
(5) Якщо за всім кредитом або його частиною виплачуються лише відсотки, в кінці цього розділу на помітному місці необхідно вставити відповідну заяву, використовуючи формулювання з частини А.
(6) У цьому розділі необхідно пояснити, чи ставка запозичення фіксована, чи змінна, і, якщо застосовно, періоди, протягом яких вона буде залишатися фіксованою, як часто її будуть в подальшому переглядати, і чи є якісь обмеження на зміну ставки запозичення, такі як верхня або нижня межа.
Необхідно роз’яснити формулу, що використовується для перегляду ставки запозичення та різних її компонентів (наприклад, референтна ставка, різниця значень (спред) процентної ставки). Кредитор повинен зазначити, наприклад за допомогою веб-адреси, де можна знайти додаткову інформацію про індекси або ставки, які використовуються у такій формулі, наприклад Euribor або базову ставку центрального банку.
(7) Якщо за різних обставин застосовуються різні ставки запозичення, необхідно надати інформацію про всі застосовні ставки.
(8) "Загальна сума, що підлягає поверненню" відповідає загальній сумі, яку повинен сплатити споживач. Її необхідно вказати як суму кредиту та загальну вартість кредиту для споживача. Якщо ставка запозичення не зафіксована на строк дії договору, необхідно виокремити, що таку суму взято як приклад і вона може змінюватися відповідно до зміни ставки запозичення.
(9) Якщо кредит буде забезпечено нерухомістю або іншим порівнянним забезпеченням, або правом, пов’язаним із нерухомістю, кредитор повинен звернути увагу споживача на це. Якщо застосовно, кредитор повинен зазначити вартість нерухомості або іншого забезпечення, взяту за припущенням, використану для підготовки цієї інформаційної форми.
(10) Якщо застосовно, кредитор повинен вказати, або:
a) "максимально доступний розмір позики відносно вартості майна", що вказує на співвідношення між сумою кредиту та вартістю застави. Це співвідношення повинен супроводжувати приклад в абсолютних значеннях максимальної суми, яку можна запозичити для даної вартості майна; або
b) "мінімальну вартість майна, яку вимагає кредитор для позичання суми, наведеної у прикладі".
(11) Якщо кредити складаються з кількох частин (наприклад, частково з фіксованою ставкою та частково зі змінною ставкою одночасно), це необхідно відображати у зазначенні типу кредиту та подавати потрібну інформацію стосовно кожної частини кредиту.
Розділ "4. Процентна ставка й інші витрати"
(1) Словосполучення "процентна ставка" відповідає ставці або ставкам запозичення.
(2) Ставка запозичення виражається у відсотках. Якщо ставка запозичення змінна і ґрунтується на референтній ставці, кредитор може вказувати ставку запозичення шляхом зазначення базової ставки та відсоткового значення маржі кредитора. Проте, кредитор повинен зазначати значення референтної ставки, дійсне на дату видачі ESIS.
Якщо ставка запозичення змінна, інформація повинна включати: (a) припущення, використані для обчислення APRC; (b) у відповідних випадках - застосовні фіксовані максимуми й мінімуми відсоткової ставки; (c) попередження про те, що змінення ставки може вплинути на фактичний рівень APRC. Щоби привернути увагу споживача, для такого попередження необхідно використовувати шрифт більшого розміру, добре помітний в основній частині ESIS. Таке попередження повинен супроводжувати умовний приклад APRC. Якщо існує фіксований максимум ставки запозичення, такий приклад ґрунтується на припущенні, що за першої можливості ставка запозичення збільшиться до найвищого рівня, передбаченого в кредитному договорі. Якщо фіксованого максимуму не існує, в такому прикладі наводиться APRC з найвищою ставкою запозичення за, принаймні, останні 20 років, або, якщо основні дані для обчислення ставки запозичення доступні за період менше ніж 20 років - за найдовший період, за який доступні такі дані. В ньому APRC ґрунтується на найвищому значенні будь-якої зовнішньої референтної ставки, яка використовується для обчислення ставки запозичення, якщо застосовно, або на найвищому значенні базової ставки, яку визначає компетентний орган або ЕВА, якщо кредитор не використовує зовнішню референтну ставку. Така вимога не застосовується до кредитних договорів, в яких ставка запозичення зафіксована на значний початковий період тривалістю декілька років і може потім бути зафіксована на подальший період після перемовин між кредитором і споживачем. Для кредитних договорів, в яких ставка запозичення зафіксована на значний початковий період тривалістю декілька років, і може бути потім зафіксована на подальший період після перемовин між кредитором і споживачем, така інформація повинна містити попередження про те, що APRC розраховується на основі ставки запозичення, дійсної протягом такого початкового періоду. Таке попередження повинен супроводжувати додатковий приклад APRC, розрахований відповідно до статті 17(5). Якщо кредити складаються з кількох частин (наприклад, частково з фіксованою ставкою та частково зі змінною ставкою одночасно), інформацію необхідно надавати стосовно кожної частини кредиту.
(3) У розділі про "інші компоненти APRC" необхідно перелічити всі інші витрати, що містяться в APRC, включно з одноразовим витратами, такими як адміністративні збори і регулярні витрати, такі як щорічна комісія за оформлення кредитної справи. Кредитор повинен перелічувати кожну позицію витрат за категорією (витрати, що підлягають сплаті одноразово, витрати, що підлягають сплаті регулярно та включені до внесків на погашення, витрати, що підлягають сплаті регулярно але не включені до внесків на погашення) із зазначенням суми та кому і коли її необхідно сплатити. Включати сюди витрати, понесені у зв’язку з порушенням договірних зобов’язань, немає необхідності. Якщо сума невідома, кредитор, по можливості, повинен вказати орієнтовну суму, або, якщо це неможливо, вказати, як цю суму буде обчислено та вказати, що така сума є лише показовою. Якщо певні витрати не включені в APRC, тому що вони невідомі кредитору, це необхідно виділити.
Якщо споживач повідомив кредитора про один або декілька компонентів кредиту, якому він надає перевагу, таких як строк дії кредитного договору і загальна сума кредиту, кредитор повинен, якщо можливо, використовувати такі компоненти; якщо кредитний договір передбачає різні способи вибирання кредитних коштів з різними витратами або ставками запозичення і кредитор використовує припущення, викладені в частині II додатка I, він повинен вказати, що з іншими механізмами вибирання кредитних коштів для цього типу кредитного договору APRC може бути вища. Якщо для обчислення APRC використовуються умови вибирання кредитних коштів, кредитор повинен виокремити витрати, пов’язані з іншими механізмами вибирання, не обов’язково з тими, які використовували для обчислення APRC.
(4) Якщо необхідно сплатити збір за реєстрацію іпотеки або порівнянного забезпечення, цю інформацію необхідно розкрити в цьому розділі, разом із сумою, якщо вона відома, або - якщо це неможливо - розкрити підставу для визначення цієї суми. Якщо збори відомі і включені до APRC, необхідно перелічити наявність та розмір зборів в розділі "Витрати, що підлягають оплаті одноразово". Якщо збори невідомі кредиторові, і тому вони не включені до APRC, про існування зборів необхідно чітко згадати в списку витрат, невідомих кредиторові. У будь-якому випадку стандартизоване формулювання з частини А необхідно використовувати під відповідним заголовком.
Розділ "5. Періодичність та кількість платежів"
(1) Якщо платежі необхідно здійснювати регулярно, необхідно вказати періодичність таких платежів (наприклад, щомісячні). Якщо періодичність здійснення платежів нерегулярна, це необхідно зрозуміло пояснити споживачу.
(2) Зазначена кількість платежів повинна покривати весь строк кредиту.
Розділ "6. Сума кожного внеску на погашення"
(1) Необхідно чітко вказати валюту кредиту та валюту внесків на погашення.
(2) Якщо сума внесків на погашення може змінюватися протягом строку кредиту, кредитор повинен вказати період, протягом якого така початкова сума внесків на погашення залишатиметься незмінною, і коли і як часто вона змінюватиметься згодом.
(3) Якщо за всім кредитом або його частиною виплачуються лише відсотки, в кінці цього розділу на помітному місці необхідно вставити відповідну заяву, використовуючи формулювання з частини А.
Якщо від споживача вимагається отримати прив’язаний ощадний продукт, як умова надання кредиту з виплатою лише відсотків, забезпеченого нерухомістю або іншим порівнянним забезпеченням, то необхідно повідомити про суму та періодичність будь-яких платежів за такий продукт.
(4) Якщо ставка запозичення змінна, така інформація повинна включати відповідну заяву, використовуючи формулювання з частини А, та приклад максимальної суми внесків на погашення. Якщо є фіксований максимум, в прикладі необхідно вказати суму внесків на погашення якщо ставка запозичення піднялась до рівня такого максимуму. Якщо фіксованого максимуму немає, в найгіршому сценарії наводиться рівень виплат з найвищою за останні 20 років ставкою запозичення, або, якщо основні дані для обчислення ставки запозичення доступні за період менше ніж 20 років - за найдовший період, за який доступні такі дані. В ньому такий рівень ґрунтується на найвищому значенні будь-якої зовнішньої референтної ставки, яка використовується для обчислення ставки запозичення, якщо застосовно, або на найвищому значенні базової ставки, яку визначає компетентний орган або EBA, якщо кредитор не використовує зовнішню референтну ставку. Вимога надавати умовний приклад не застосовується до кредитних договорів, для яких ставка запозичення зафіксована на значний початковий період у декілька років, і може пізніше бути зафіксована на подальший період після перемовин між кредитором і споживачем. Якщо кредит складається з кількох частин (наприклад частково з фіксованою ставкою та частково зі змінною ставкою одночасно), інформацію необхідно надавати стосовно кожної частини кредиту і стосовно всього кредиту.
(5) (Якщо застосовно) Якщо валюта кредиту відрізняється від національної валюти споживача, або якщо кредит індексовано у валюті, яка відрізняється від національної валюти споживача, кредитор повинен включати числовий приклад, який чітко показує, як зміни відповідного обмінного курсу можуть вплинути на суму внесків на погашення, використовуючи формулювання з частини А. Такий приклад повинен базуватися на 20%-му зниженні вартості національної валюти споживача разом з візуально виділеною заявою про те, що внески на погашення можуть збільшуватися більш ніж на суму, взяту в зазначеному прикладі за припущенням. Якщо є фіксований максимум, який обмежує таке збільшення до менш ніж 20%, то замість цього необхідно вказати максимальне значення платежів у валюті споживача та опустити заяву про можливість подальших збільшень.
(6) Якщо кредит повністю або частково є кредитом зі змінною ставкою та застосовується пункт 3, необхідно навести приклад з пункту 5 на основі суми внесків на погашення, зазначеної у пункті 1.
(7) Якщо валюта, в якій сплачують внески на погашення, відрізняється від валюти кредиту, або якщо сума кожного внеску, виражена в національній валюті споживача, залежить від відповідної суми в іншій валюті, в цьому розділі необхідно зазначити дату, на яку розраховується застосовний обмінний курс, а також або обмінний курс, або основу його обчислення, та періодичність їх коригування. Якщо застосовно, таке позначення повинно включати назву установи, яка публікує обмінний курс.
(8) Якщо кредит є кредитом з відтермінованою виплатою відсотків, за яким нараховані відсотки не повністю погашаються внесками на погашення та додаються до загальної суми непогашеної заборгованості, необхідні пояснення: як і коли відтерміновані відсотки додаються до кредиту як сума готівкою; які наслідки для споживача щодо їхнього залишку боргу.
Розділ "7. Приклад таблиці погашення"
(1) Цей розділ необхідно включати, коли кредит є кредитом з відтермінованою виплатою відсотків, за яким нарахований відсоток не повністю погашається внесками на погашення та додається до загальної суми непогашеної заборгованості, або якщо ставка запозичення зафіксована на строк дії кредитного договору. Держави-члени можуть передбачити обов’язкову наявність прикладу графіка погашення в інших випадках.
Якщо споживач має право отримати переглянутий графік погашення, це повинно бути зазначено разом з умовами, за яких споживач має це право.
(2) Держави-члени можуть вимагати, щоб у випадку, коли ставка запозичення може змінюватися протягом життєвого циклу кредиту, кредитор повинен зазначити період, протягом якого така початкова ставка запозичення залишатиметься незмінною.
(3) Таблиця, яка буде включена в цей розділ, повинна містити такі колонки: "графік погашення" (наприклад, місяць 1, місяць 2, місяць 3), "сума внеску на погашення", "процент, що підлягає сплаті за кожний внесок на погашення", "інші витрати, включені у внесок на погашення" (у відповідних випадках), "основна сума, погашена за кожний внесок на погашення" та "непогашена основна сума після кожного внеску на погашення".
(4) Щодо першого року погашення необхідно надавати інформацію про кожний внесок на погашення і проміжний підсумок по кожній колонці - в кінці зазначеного першого року. Для наступних років такі деталі можна надавати щорічно. Рядок із загальною сумою необхідно додати в кінці таблиці, із зазначенням загальної суми для кожної колонки. Загальну вартість кредиту, яку сплачує споживач (тобто загальна сума в колонці "сума внеску на погашення"), необхідно чітко виділити та представити як таку.
(5) Якщо ставка запозичення підлягає перегляду і сума внеску на погашення після кожного перегляду невідома, кредитор може зазначити у графіку погашення однакову суму внесків протягом усього строку кредиту. У такому випадку кредитор повинен звернути увагу споживача на цей факт, візуально диференціюючи відомі і гіпотетичні суми (наприклад, використовуючи різні шрифти, межі або відтінення). Крім того, чітким розбірливим текстом необхідно пояснити, для яких періодів суми, представлені в таблиці, можуть відрізнятися і чому.
Розділ "8. Додаткові зобов’язання"
(1) Кредитор в цьому розділі посилається на такі зобов'язання, як зобов’язання застрахувати нерухомість, придбати страхування життя, перерахувати заробітну платню на рахунок кредитора або купити будь-який інший продукт чи послугу. Для кожного зобов’язання кредитор повинен визначити, перед ким і до якої дати необхідно виконати зобов’язання.
(2) Кредитор повинен визначити строк такого зобов’язання, наприклад, до кінця кредитного договору. Кредитор повинен зазначити для кожного зобов’язання будь-які витрати, не включені до АРRC, що їх повинен сплатити споживач.
(3) Кредитор повинен зазначити, чи є обов’язковим для споживача володіння будь-якими супутніми послугами щоби отримати кредит на зазначених умовах, і якщо так, чи зобов’язаний споживач придбати такі послуги у постачальника, якому кредитор надає перевагу, або їх можна придбати у надавача за вибором споживача. Якщо така можливість залежить від того, чи відповідають супутні послуги певним мінімальним характеристикам, такі характеристики необхідно описати в цьому розділі.
Якщо кредитний договір надається пакетом разом з іншими продуктами, кредитор повинен вказати ключові характеристики таких інших продуктів та чітко вказати, чи має споживач право припинити кредитний договір або пакетні продукти окремо, які умови та наслідки цього, і, якщо застосовно, можливі наслідки припинення допоміжних послуг, потрібних у зв’язку з кредитним договором.
Розділ "9. Дострокове погашення"
(1) Кредитор повинен зазначити, за яких умов споживач може достроково погасити кредит повністю або частково.
(2) У розділі про комісію за дострокове погашення кредиту кредитор повинен звернути увагу споживача на будь-яку комісію за дострокове погашення кредиту або інші витрати, що підлягають сплаті за дострокове погашення як компенсація кредиторові і, якщо це можливо, зазначити їх суму. У випадках, коли сума компенсації залежить від різних чинників, таких, як погашена сума або переважна процентна ставка на момент дострокового погашення, кредитор повинен вказати, як буде обчислюватись компенсація, та вказати максимальну можливу суму витрат, або, якщо це неможливо, умовний приклад, щоби продемонструвати споживачеві рівень компенсації за різними можливими сценаріями.
Розділ "10. Гнучкі характеристики"
(1) Якщо застосовно, кредитор повинен пояснити можливість та умови передачі кредиту іншому кредитору або на іншу нерухомість.
(2) (За доцільності) Додаткові характеристики: Якщо продукт має будь-яку з характеристик, перелічених у пункті 5, в цьому розділі необхідно зазначити такі характеристики та надати коротке пояснення щодо: обставин, за яких споживач може скористатися такою характеристикою; будь-яких умов, пов’язаних із зазначеною характеристикою; якщо така характеристика - частина кредиту, забезпеченого іпотекою або порівнянним забезпеченням, чи означає це, що споживач втрачає будь-який захист, передбачений законом, або інший захист, зазвичай пов’язаний із такою характеристикою; фірма, відповідальна за надання доступу до такої характеристики (якщо це не кредитор).
(3) Якщо така характеристика передбачає надання будь-якого додаткового кредиту, в цьому розділі необхідно пояснити споживачеві: загальну суму кредиту (включно з кредитом, забезпеченим нерухомістю або іншою порівнянною заставою); чи додатковий кредит забезпечений чи ні; відповідні ставки запозичення; чи він підлягає регулюванню чи ні. Така додаткова сума кредиту повинна бути або включена в початкову оцінку кредитоспроможності, або - якщо вона не включена - у цьому розділі необхідно чітко зазначити, що доступність додаткової суми залежить від подальшої оцінки спроможності споживача здійснювати погашення.
(4) Якщо така характеристика передбачає ощадний механізм, необхідно пояснити відповідну процентну ставку.
(5) Можливі додаткові характеристики: "Переплати/недоплати [сплата суми, більшої чи меншої ніж внесок на погашення, якого зазвичай вимагає структура погашення основної суми боргу]; "Тимчасове звільнення від сплати" [періоди, коли від споживача не вимагається здійснювати платежі]; "Запозичення коштів із вже погашеної основної суми" [можливість споживача повторно запозичувати вже вибрані та погашені кошти]; "Додаткове позичання, доступне без окремого погодження"; "Додаткове запозичення з забезпеченням або без забезпечення"; [відповідно до пункту 3 вище]; "Кредитна картка"; "Зв’язаний поточний рахунок"; та "Зв’язаний ощадний рахунок".
(6) Кредитор може включати будь-які інші характеристики, які пропонує кредитор в складі кредитного договору, не згадані в попередніх розділах.
Розділ "11. Інші права позичальника"
(1) Кредитор повинен роз’яснити право (права), наприклад, на відмову або на роздуми, а також, якщо застосовно, інші існуючи права, такі як право перенесення (в тому числі суброгація), зазначити умови, які поширюються на таке/такі право (права), процедуру, якої споживачу буде потрібно дотримуватися щоби реалізувати таке/такі право (права), між іншим, зазначити адресу, на яку необхідно надсилати повідомлення про відмову, і пов’язані з відмовою збори (якщо застосовно).
(2) Якщо застосовується період роздумів або право споживача на відмову, це необхідно чітко зазначити.
(3) Згідно зі статтею 3 Директиви 2002/65/ЄС , якщо трансакцію пропонують дистанційно, споживача необхідно повідомити про існування або відсутність права на відмову.
Розділ "12. Скарги"
(1) У цьому розділі необхідно зазначити внутрішній контактний пункт [назва відповідного підрозділу] та засіб зв’язку із ним для подання скарг [географічна адреса] або [номер телефону] або [контактна особа:] [контактні дані] та посилання на процедуру подання скарг на відповідній сторінці веб-сайту, або на подібне джерело інформації.
(2) У ній необхідно зазначити назву відповідного зовнішнього органу розгляду позасудових скарг і вимог відшкодування, а якщо використання внутрішньої процедури подання скарг є передумовою для доступу до такого органу - зазначити цей факт, використовуючи формулювання з частини А.
(3) У випадку кредитних договорів зі споживачем, який проживає в іншій державі-члені, кредитор повинен зазначити наявність мережі FIN-NET (http://ec.europa.eu/intemal_market/fin-net/).
Розділ "13. Невиконання зобов’язань, зв’язаних з кредитом: наслідки для позичальника"
(1) Якщо невиконання будь-яких зобов’язань споживача, зв’язаних з кредитом, може мати фінансові або юридичні наслідки для споживача, кредитор повинен описати в цьому розділі різні найпоширеніші випадки (наприклад, прострочені платежі/невиконання платіжних зобов’язань, невиконання зобов’язань, викладених в розділі 8 "Додаткові зобов’язання") і зазначити, де можна отримати детальнішу інформацію.
(2) Для кожного з цих випадків кредитор в чіткій та легко зрозумілій формі зазначає санкції або наслідки, до яких вони можуть призвести. Інформація про серйозні наслідки повинна бути виділена.
(3) У випадку коли нерухомість, використана як забезпечення кредиту, може бути повернута або передана кредиторові якщо споживач не виконав зобов’язання, в цей розділ необхідно включити відповідну заяву, використовуючи формулювання з частини А.
Розділ "14. Додаткова інформація"
(1) У випадку дистанційної реалізації цей розділ включатиме будь-яку статтю, в якій зазначено закон, застосовний до кредитного договору, або компетентний суд.
(2) Якщо кредитор має намір спілкуватися зі споживачем протягом виконання договору іншою мовою, ніж мова ESIS - це необхідно зазначити і назвати мову спілкування. Це положення не обмежує пункт (g) пункту 3 параграфа 1 статті 3 Директиви 2002/65/ЄС .
(3) Кредитор або кредитний посередник повинен зазначити право споживача отримати копію проекту кредитного договору, або, відповідно до обставин, пропозицію такої копії, принаймні, як тільки було зроблено пропозицію, зобов’язальну для кредитора.
Розділ "15. Наглядач"
(1) Необхідно зазначити відповідний орган або органи нагляду за переддоговірною стадією кредитування.
ДОДАТОК III
ВИМОГИ ДО МІНІМАЛЬНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ ТА КОМПЕТЕНТНОСТІ
1. До мінімальних вимог до рівня знань і компетентності персоналу кредиторів, кредитних посередників і призначених представників, зазначених в статті 9, а також осіб, залучених до керування кредитними посередниками або призначеними представниками, зазначеними в пункті (c) статті 29(2) та в статті 31(2), необхідно включати принаймні:
(a) належні знання про кредитні продукти в рамках статті 3 та супутні послуги що, зазвичай, пропонуються разом з ними;
(b) належні знання законів, пов'язаних із кредитними договорами для споживачів, зокрема, захист прав споживачів;
(c) належні знання та розуміння процесу придбання нерухомості;
(d) належні знання про оцінювання забезпечення;
(e) належні знання про організацію та функціонування земельних реєстрів;
(f) належні знання про ринок у відповідній державі-члені;
(g) належні знання етичних стандартів ділових стосунків;
(h) належні знання про процес оцінювання кредитоспроможності споживачів або, якщо застосовно, компетентність в оцінюванні кредитоспроможності споживачів;
(i) належний рівень фінансової й економічної компетентності.
2. Встановлюючи мінімальні вимоги до знань та компетентності, держави-члени можуть диференціювати рівні та типи вимог, застосовних до персоналу кредиторів, персоналу кредитних посередників або призначених представників та до керівництва кредитних посередників або призначених представників.
3. Держави-члени повинні визначати належний рівень знань та компетентності на основі:
(a) професійної кваліфікації, наприклад, дипломів, ступенів, тренінгів, тестів на рівень компетентності; або
(b) професійного досвіду, який можна визначити як мінімальну кількість років роботи в сферах, пов’язаних зі створенням кредитних продуктів, їх розповсюдженням або наданням відповідних посередницьких послуг.
Після 21 березня 2019 року не дозволяється визначати належний рівень знань та компетентності, ґрунтуючись виключно на методах, перелічених в пункті (b) першого підпараграфа.
( Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua )