Меморандум про взаєморозуміння щодо Стратегічного Енергетичного Партнерства між Україною та Європейським Союзом спільно з Європейським Співтовариством з атомної енергії

Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі між Україною та Європейським Союзом (ЄС), укладений 1 грудня 2005 року, визначив фундаментальні принципи стратегії співпраці між цими двома сторонами впродовж останніх десяти років. Протягом зазначеного періоду були досягнуті значні успіхи у реалізації п'яти дорожніх карт, визначених цим документом, а саме у сфері (і) ядерної безпеки; (ii) інтеграції ринків електроенергії та газу; (iii) підвищення безпеки енергопостачання і транзиту вуглеводнів; (iv) у вугільній галузі та (v) енергоефективності використання відновлювальних джерел енергії. Завдяки цьому значно підвищився рівень інтеграції енергетичних ринків України та ЄС.

Незмінною метою залишається повна інтеграція енергетичних ринків України та ЄС в інтересах споживачів та з огляду на необхідність взаємного посилення безпеки енергопостачання та охорони довкілля в енергетичній галузі. У зв'язку з цим Україна та ЄС (надалі - "Сторони") зацікавлені в активізації співпраці у сфері енергетики та у здійсненні реформ в енергетичному секторі, зокрема, у галузях, зазначених нижче.

Впродовж кількох останніх років відбулася низка значних подій, які були взяті до уваги під час підготовки цього Меморандуму про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства, а саме:

- Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, яка була підписана у березні та червні 2014 року, містить положення, що конкретно стосуються сфери енергетики, торгівлі енергоносіями та гармонізації українського законодавства з правом ЄС у галузі енергетики. їх застосування є основою для зміцнення співпраці між Сторонами у сфері енергетики.

- 1 лютого 2011 року Україна набула статусу Договірної Сторони у рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства і вже вжила перших заходів з дотримання низки своїх міжнародних зобов'язань, передбачених цим документом, зокрема, у газовій сфері, а також взяла на себе зобов'язання реалізувати в повному обсязі Третій Енергетичний Пакет ЄС.

- У червні 2016 року, через рік після приєднання України до програми "Горизонт 2020" (Horizon 2020) була укладена Угода між Урядом України та Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євратом (2014-2018), яка ратифікована Верховною Радою України 22 вересня 2016 року. Набуття Україною статусу асоційованого члена цієї програми, зважаючи на визнану компетенцію наукових установ та "ноу-хау" України у сфері ядерної енергетики, дозволить додатково розширити взаємовигідну співпрацю між Україною та ЄС;

- Україна поділяє цілі та принципи Енергетичного Союзу, встановлені Рамковою стратегією Європейської Комісії щодо Сталого Енергетичного Союзу з довгостроковою політикою щодо запобігання зміні клімату-1, які передбачають забезпечення споживачів (як побутових, так і бізнесу) енергією у безпечний, захищений, стабільний, конкурентоспроможний та доступний спосіб. З цією метою сторони домовились про тісну співпрацю з метою реалізації принципів, передбачених зазначеною стратегією Енергетичного Союзу.

Сторони також нагадують про необхідність взяття до уваги в ході реалізації їхньої співпраці у сфері енергетики нещодавніх декларацій, ініціатив та угод, зокрема, таких:

- Спільна декларація України та ЄС щодо модернізації української газотранспортної системи від 23 березня 2009 року;

- Угоди, укладені між Кабінетом Міністрів України та Євратомом у галузі ядерної безпеки та мирного використання ядерної енергії-2;

- У галузі ядерної безпеки співробітництво здійснюється в інтересах України у рамках Інструменту співробітництва в галузі ядерної безпеки (INSC);

- Рішення Комісії С(2013) 3496 від 24 червня 2013 року про надання Євратомом позики на підтримку реалізації Програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій;

- Угода між Україною та Європейським Співтовариством про наукове та технологічне співробітництво, укладена у 2002 році і останній раз поновлена у 2014 році (надалі - "Угода про наукове та технологічне співробітництво"); та

- Угода, прийнята двадцять першою сесією Конференції Сторін Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (UNFCCC) у Парижі в грудні 2015 року (надалі - "Паризька угода про зміни клімату") і ратифікована Верховною Радою України 14 липня 2016 року, у контексті якої Україна та ЄС спільно з іншими Сторонами UNFCCC домовились, серед іншого, про необхідність якнайшвидше досягти піка глобальних викидів (парникових газів), після чого їх кількість повинна зменшуватись на основі найглибших наявних наукових знань. Вони також домовились кожні 5 років збиратися разом і встановлювати більш амбітні цілі, які вимагаються рівнем наукових знань, та доповідати одна одній і широкому загалу про те, наскільки успішно відбувається реалізація поставлених ними цілей.

Визнаючи необхідність розвитку енергетичної інфраструктури України та реалізації проектів, спрямованих на поглиблення її інтеграції в енергетичну інфраструктуру ЄС, Сторони домовились про співробітництво щодо залучення інвестицій та фінансування.

З урахуванням вищевикладеного, Сторони ставлять собі за мету співпрацювати задля упорядкування своїх відповідних енергетичних стратегій і розширення інструментів співробітництва між ними у зазначених нижче сферах.

Сторони прагнуть до зміцнення взаємної енергетичної безпеки на основі принципу солідарності та довіри. Для успішної реалізації своїх намірів Сторони ставлять собі за мету:

- регулярний обмін інформацією стосовно нових політичних ініціатив, сценаріїв та прогнозів щодо споживання та постачання енергії, у тому числі орієнтація на гармонізацію методології їх моделювання;

- співробітництво щодо реалізації спільних ініціатив та способів диверсифікації та підвищення безпеки енергопостачання, включаючи захист критично важливих енергетичних структур та захист від загроз кібербезпеці;

- покращення сполучення між Україною та державами - членами ЄС, а також з іншими Договірними Сторонами Енергетичного Співтовариства та всередині нього, усунення усіх бар'єрів, у тому числі регуляторних, з метою полегшення транскордонних потоків газу та недискримінаційного доступу до інфраструктури та джерел природного газу;

- співпраця у процесі ідентифікації та реалізації Проектів спільного інтересу (РСІ) (у відповідних випадках) та Проектів спільного інтересу у рамках Енергетичного Співтовариства або Проектів взаємного інтересу (РЕСІ та РМІ), співробітництво з метою підвищення ступеня сумісності та координованості проектів РСІ та РЕСІ/РМІ, а також у прагненні забезпечити в повному обсязі застосування правил енергетичного ринку до всіх транскордонних перегонів на основі законодавства ЄС;

- розвиток успішного співробітництва після стрес-тестів ЄС-3 2014 року за рахунок продовження співпраці щодо підвищення безпеки постачання природного газу у рамках діючих проектів та ініціатив, а також за рахунок посилення діяльності у регіонах та ініціювання аналогічного співробітництва у сфері електроенергетики;

- підтримка екологічно безпечного внутрішнього виробництва енергії, у тому числі відновлювальних джерел енергії згідно з принципами сталого розвитку.

Визнаючи стратегічну роль України як газотранзитної держави, Сторони мають продовжувати співпрацю для забезпечення безпечного, надійного та прозорого транзиту газу територією України, зокрема, шляхом імплементації в повному обсязі положень Спільної декларації України та ЄС щодо модернізації української газотранспортної системи 2009 року. З огляду на це ЄС підтримує зусилля України, спрямовані на збереження ролі важливої газотранзитної держави.

З огляду на суттєву ємність комплексу підземних сховищ газу України та його стратегічно важливе значення з точки зору безпеки постачання газу в Україні та Європі, Сторони планують проаналізувати можливість підвищення ступеня інтегрованості зазначених об'єктів у ринок газу ЄС за рахунок підвищення прозорості та ефективності їхнього функціонування, у тому числі можливість створення газового хабу на території України, продовжуючи процес необхідного відокремлення у відповідності до положень Третього енергетичного пакету.

Україна має намір швидко реалізувати рішення щодо відокремлення діяльності з транспортування природного газу (діяльності оператора ГТС) від видобутку і постачання природного газу (unbundling decision) по відношенню до НАК "Нафтогаз України" в інтересах внутрішнього ринку та з максимальним врахуванням інтересів народу України.

Сторони мають намір продовжувати свою співпрацю у нафтовому секторі, у тому числі з метою забезпечення безпечного та надійного транзиту сирої нафти територією України та реалізації проектів з диверсифікації, а також задля створення Україною системи мінімальних запасів сирої нафти та нафтопродуктів.

Спираючись на широкомасштабне співробітництво під час проведення всеосяжного та прозорого оцінювання ризиків та рівня безпеки атомних реакторів (стрес-тестів) після аварії на атомній станції Фукусіма, Сторони повинні, як і раніше, тісно співпрацювати у питаннях підвищення ядерної безпеки, а також поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом з тим, щоб Україна включила у своє законодавство найбільш актуальну нормативно-правову базу, імплементовану в ЄС у цій сфері. Забезпечення найвищого рівня ядерної безпеки запишається одним із ключових пріоритетів для обох Сторін. Зокрема, Сторони повинні співпрацювати з таких питань:

- зміцнення адміністративної спроможності та компетенції, а також забезпечення повної незалежності національних регуляторів-4;

- реалізація цілей у сфері безпеки відповідно до Віденської декларації про ядерну безпеку від 9 лютого 2015 року на принципах для виконання цілей Конвенції щодо ядерної безпеки з метою запобігання аваріям та зменшення радіологічних наслідків;

- оперативна реалізація заходів з підвищення рівня безпеки, визначених оновленим Національним планом дій України, підготовленим за результатами зазначених "стрес-тестів", та звітування відповідним європейським і міжнародним форумам;

- сприяння поширенню ефективної культури безпеки в ядерній енергетиці серед усіх відповідних зацікавлених сторін;

- розроблення національної програми довгострокового поводження з відпрацьованим ядерним паливом всіх видів та реалізація національної програми поводження з радіоактивними відходами в Україні;

- впровадження системи регулярних "партнерських перевірок" згідно з відповідними підходами, реалізованими в ЄС на основі принципів, передбачених Директивами про ядерну безпеку та поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом;

- посилення обміну інформацією та удосконалення транскордонних механізмів у сфері планування протиаварійних заходів та реагування на аварійну ситуацію;

- підвищення рівня прозорості у сфері ядерної безпеки, поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, інформування та залучення населення.

Сторони також повинні співпрацювати у питаннях диверсифікації джерел постачання ядерного палива для ядерних реакторів типу ВВЕР (WER), у тому числі за рахунок місцевих резервів, приділяючи особливу увагу питанню ліцензування палива від альтернативних постачальників.

Сторони передбачають тісну співпрацю з тим, щоб забезпечити врегулювання Україною екологічних проблем, які виникають в енергетичному секторі, з метою реалізації цілей сталого розвитку, у тому числі тих, що мають транскордонний або глобальний характер, а також з тим, щоб забезпечити імплементацію відповідних багатосторонніх природоохоронних угод. Оцінки впливу на навколишнє середовище, що здійснюються згідно з правом ЄС, а також відповідними міжнародними зобов'язанням, слугуватимуть обов'язковим інструментом, що забезпечить дотримання стандартів захисту навколишнього середовища.

З огляду на необхідність підвищення рівня енергетичної безпеки та енергетичної незалежності України, Сторони планують співпрацювати з метою збереження цілісності та підвищення стабільності функціонування національної електроенергетичної системи та її спроможності задовольняти попит на електроенергію у довгостроковій перспективі.

На підставі досягнутих на сьогоднішній день результатів, Сторони мають намір розширити свою співпрацю щодо реформування та реструктуризації вугільної галузі України, приділяючи належну увагу екологічним та соціальним аспектам її функціонування, у тому числі шляхом внесення законодавчих змін задля розвитку вугільного ринку та надання допомоги у глибокій та всеосяжній реструктуризації цієї галузі.

З метою забезпечення повної інтеграції енергетичних ринків України та ЄС та повноцінної імплементації Третього Енергетичного Пакету Сторони тісно співпрацюватимуть задля:

- зміцнення адміністративної спроможності та ефективності всіх відповідних установ та зацікавлених сторін з метою здійснення реформ в енергетичному секторі, зокрема, національного регулятора, з урахуванням політик у сфері захисту конкуренції та державної підтримки, за рахунок (серед іншого) посилення обміну між національними регуляторами та антимонопольними органами України та країн ЄС;

- виконання Україною зобов'язань, передбачених Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та відповідними положеннями Угоди про Асоціацію, у тому числі Главою 6 (Розділ V) цього документа, що стосується навколишнього середовища, а також шляхом надання технічної підтримки (у разі необхідності);

- підвищення рівня прозорості та ефективності функціонування енергетичних ринків України та боротьби з корупцією; та

- створення сприятливого інвестиційного клімату з метою підвищення привабливості її енергетичного сектора для інвесторів.

Сторони повинні співпрацювати, насамперед, задля адаптації законодавства України до вимог та норм чинного права ЄС, а також до стандартів щодо розроблення, планування та експлуатації електричних та газових мереж у рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

Беручи до уваги рішення Уряду України про повну інтеграцію української електроенергетичної системи в європейський енергетичний ринок, Сторони мають намір працювати з метою забезпечення синхронного функціонування Об'єднаної енергетичної системи України та енергосистеми країн Центральної Європи у довгостроковій перспективі та удосконалення асинхронного режиму роботи енергосистем у короткостроковій перспективі, у разі потреби.

Рівні умови з точки зору еквівалентних базових правил щодо доступу до ринків, інфраструктури і відкритості ринку, а також екологічних стандартів і стандартів безпеки, приведених до європейського законодавства, будуть сприяти розвитку торгівлі електроенергією між сторонами.

Сторони наголошують на тому, що для функціонування внутрішнього енергетичного ринку вкрай необхідно мати повністю незалежні та компетентні регуляторні органи. Сторони зобов'язуються зміцнити адміністративну спроможність та ефективність відповідних органів.

Сторони поставлять собі за мету забезпечити розвиток діючої або у разі необхідності нової нафтової інфраструктури, що призведе до ефективнішої її інтеграції у європейську мережу нафтопроводів.

З метою створення конкурентоспроможного та ліквідного ринку природного газу Сторони мають намір продовжувати конструктивну співпрацю і вживати необхідних заходів для забезпечення підписання Оператором газотранспортної системи України Угоди про сполучення з операторами газотранспортних систем сусідніх держав - членів ЄС відповідно до нормативно-правових актів ЄС.

Сторони мають намір співпрацювати з метою захисту прав споживачів електроенергії та природного газу, а також розширення можливостей для споживачів, у тому числі щодо боротьби з нечесною діловою практикою. Зокрема Сторони вбачають можливість співпраці між Україною та Європейським Союзом у пошуку способів:

- забезпечення вільного вибору постачальника електричної енергії та природного газу для всіх споживачів;

- здійснення всього обліку електроенергії, природного газу та тепла в економічно ефективний спосіб;

- дотримання найвищих стандартів надання інформації споживачам, оброблення скарг та врегулювання суперечок, що виникають на ринках електроенергії та природного газу;

- забезпечення високої якості та безпеки постачання електричної енергії та природного газу; та

- захисту уразливих категорій споживачів.

Сторони мають намір надавати одна одній підтримку у розробленні політик у сфері енергоефективності з метою підвищення енергоефективності в усіх галузях споживання енергії, її перетворення, передачі та розподілу в цілях зменшення питомого енергоспоживання в Україні.

У зв'язку з цим Сторони планують розглянути можливість обміну належними практиками впровадження заходів з підвищення енергоефективності у сфері виробництва, передачі та розподілу електричної енергії, а також кінцевого споживання, включаючи практику комплексного обліку та прозору процедуру розрахунку оплати для всіх споживачів житлового сектора, адміністративних та промислових будівель.

Сторони відзначають, що ефективне впровадження систем енергетичного аудиту, управління енергоспоживанням або системи екологічного менеджменту відповідно до міжнародних стандартів (EN/ISO) є необхідною умовою підвищення енергоефективності і висловлюють згоду співпрацювати у питанні впровадження зазначених систем у приватному та державному секторах України.

Сторони повинні докласти зусиль для створення фонду на підтримку заходів з підвищення енергоефективності будівель України. Сторони також планують співпрацювати у таких питаннях:

- підвищення енергоефективності споживання за рахунок використання енергоефективних продуктів (повна імплементація правових норм ЄС з енергетичного маркування та екодизайну);

- підвищення ефективності передачі та розподілу природного газу, електричної енергії і тепла;

- забезпечення повноцінного використання можливостей, передбачених інвестиціями в енергоефективність, наданими у рамках програм за підтримки ЄС, наприклад, програм, що фінансуються Фондом Східноєвропейського партнерства з питань енергоефективності та екології (Е5Р Fund) та інших проектів, що фінансуються Інвестиційним фондом сусідства (NIF).

Сторони повинні підтримувати діяльність, спрямовану на зміцнення спроможності органів центральної та місцевої влади України до підвищення енергоефективності та розвиток експертного і кадрового потенціалу місцевого рівня у сфері енергоефективності.

Визнаючи, що Україна має одну з найбільш вуглецевоємних економік у світі, а також той факт, що загальною метою є низьковуглецевий розвиток всіх секторів економіки, Сторони підтримують розроблення відповідних стратегій скорочення викидів парникових газів та обмін ними.

Беручи до уваги викладене вище, Сторони повинні:

- сприяти використанню та подальшому розвитку відновлювальних джерел енергії шляхом аналізу ступеня сприятливості регуляторних та економічних умов;

- здійснювати обмін найкращими практиками у сфері переходу на паливо з низьким рівнем викидів та альтернативні види палива з низьким рівнем викидів, у тому числі основаних на найкращих наявних технологіях;

- стимулювати відновлення та використання метану з діючих і закритих вугільних шахт;

- обмінюватись досвідом у сфері впровадження жорсткого моніторингу, звітності та верифікації викидів, виплат за викиди вуглецю в атмосферу та торгівлі квотами на викиди; та

- співпрацювати з метою забезпечення умов для широкого застосування низьковуглецевих технологій, наприклад, технологій уловлювання та зберігання або використання вуглецю, за умови їх безпечного використання та належного управління ризиками.

Сторони мають намір тісно співпрацювати з метою надання допомоги Україні у досягненні цільових показників у сфері скорочення викидів від теплових електростанцій згідно з відповідними зобов'язаннями, передбаченими Договором про заснування Енергетичного Співтовариства.

Енергоефективні та екологічно чисті транспортні засоби відіграють важливу роль у скороченні споживання енергії, викидів СO2 та викидів забруднюючих речовин. Сторони домовились сприяти використанню екологічно чистих транспортних засобів та слідкувати за тим, щоб екологічні наслідки експлуатації транспортних засобів впродовж усього строку їх служби бралися до уваги у всіх випадках купівлі засобів автомобільного транспорту. Сторони домовились співпрацювати з питань обміну найкращими практиками у сфері популяризації екологічно чистого транспорту та оптимізації відповідної інфраструктури, у тому числі сприяння розробленню належної нормативно-правової бази.

Сторони мають намір тісно співпрацювати з метою надання Україні допомоги у популяризації ідеї використання енергії з відновлювальних джерел енергії згідно з відповідними зобов'язаннями, передбаченими Договором про заснування Енергетичного Співтовариства.

Беручи до уваги необхідність повноцінної імплементації положень Паризької угоди про зміну клімату, Сторони мають намір співпрацювати в усіх сферах, передбачених зазначеною угодою. Сторони визнають, що у рамках цієї співпраці особливу увагу слід приділити фінансуванню програм адаптації до наслідків зміни клімату та скорочення викидів парникових газів.

Сторони повинні співпрацювати з метою сприяння повноцінній участі України у заходах, передбачених програмою "Горизонт 2020", Програмою наукових досліджень і навчання Євратом (2014-2018), яка є компліментарною до програми "Горизонт 2020", Дослідницькою програмою науково-дослідного фонду вугілля і сталі (RFCS) та іншими програмами, пов'язаними з дослідженнями у галузі енергетики та застосуванням наукового підходу до регулювання цієї галузі. Сторони прагнуть зміцнити співпрацю за рахунок асоційованої участі України у програмі "Горизонт 2020". Зокрема Сторони повинні прагнути до співпраці у напрямку більш ефективного впровадження інновацій в енергетичному секторі, у галузі енергоефективних технологій та у сфері ядерної безпеки, а також у розробленні нових технологій використання відновлювальних джерел енергії. Перевага також буде віддаватись співпраці щодо пом'якшення наслідків зміни клімату.

Що стосується, зокрема, ядерних досліджень, асоційована участь України у Програмі наукових досліджень і навчання Євратом дозволить Сторонам зміцнити їхню нинішню тісну співпрацю і забезпечить умови для подальшої інтеграції дослідницьких програм та більш ефективного спільного використання ресурсів та інфраструктур. У рамках досліджень у галузі ділення атомного ядра - охоплені відповідними програмами сторін - можуть бути проаналізовані такі аспекти, як радіаційний захист, виведення з експлуатації ядерних об'єктів, управління відходами, безпека ядерних реакторів типу ВВЕР (WER) та приведення моделі діяльності України у цій галузі до найкращих європейських практик. Що стосується досліджень у галузі ядерного синтезу, співпраця з цього питання дозволить Україні ефективніше узгоджувати свою діяльність з Європейською дорожньою картою щодо термоядерної енергетики.

Сторони мають намір розвивати та зміцнювати співпрацю у сфері наукових досліджень і розробок та проводити регулярні діалоги (у тому числі на технічному рівні) з метою сприяння розвитку науки та підвищенню наукового потенціалу в цілях розв'язання регіональних та глобальних проблем в енергетичній галузі. Спільна діяльність у галузях, передбачених Статтею 4 Угоди про наукове та технологічне співробітництво , має здійснюватись згідно з положеннями цієї Угоди. Координування цієї діяльності в основному здійснюватиме Спільний комітет, створений відповідно до Угоди про наукове та технологічне співробітництво.

Сторони планують проводити регулярні зустрічі (принаймні раз на рік) на рівні міністрів (та, у разі необхідності, на інших рівнях) для обговорення ходу виконання цього Меморандуму та визначення пріоритетних напрямів роботи на основі річних робочих планів.

Для забезпечення безперешкодного виконання умов цього Меморандуму Сторони повинні призначити уповноважених представників на рівні експертів. Завданням зазначених представників має бути забезпечення безперебійного обміну інформацією, організація спільних нарад та складання річних робочих планів, а також підготовка звітів про хід імплементації цього Меморандуму.

У разі необхідності Сторони можуть спільно створювати робочі групи із щорічних пріоритетних питань.

Сторони повинні регулярно інформувати відповідний Підкомітет, передбачений Угодою про Асоціацію, про хід виконання умов цього Меморандуму. Слід приділяти належну увагу публічному висвітленню спільної діяльності, у тому числі інформуванню зацікавлених сторін про досягнуті результати та пріоритетні напрями співпраці, передбачені щорічними робочими планами.

У рамках виконання умов цього Меморандуму Сторони повинні тісно співпрацювати з органами Енергетичного Співтовариства з усіх питань, віднесених до сфери повноважень Енергетичного Співтовариства, та у відповідних випадках вживати заходів до того, щоб їхня діяльність була чітко скоординована з діяльністю інших донорів та партнерів, присутніх в Україні.

Сторони ставлять собі за мету сприяти тісній співпраці між регуляторами у галузі енергетики, операторами мереж та їхніми асоціаціями, що існують в Україні та ЄС, включаючи, серед іншого, Агентство з співробітництва регуляторів (ACER), Раду європейських енергетичних регуляторів (CEER), Європейську мережу системних операторів з передачі електроенергії (ENTSO-E) та Європейську мережу системних операторів постачання природного газу (ENTSO-G), а також між національними органами на двосторонній основі. Зокрема Сторони планують докласти спільних зусиль для того, щоб забезпечити національному регулятору у сфері енергетики України статус спостерігача, а також статус спостерігача з подальшим повноцінним членством системних операторів України постачання електричної енергії та природного газу в ENTSO-E та в ENTSO-G (відповідно).

Сторони наполегливо рекомендують розвивати в енергетичному секторі відповідну співпрацю учасників ринку, професійних об'єднань та членів громадянського суспільства.

Визнаючи важливість ролі громадянського суспільства в ефективному здійсненні структурних реформ в енергетичній галузі, Сторони планують надавати інституційну підтримку неурядовим організаціям (NGO) України з метою посилення їхньої ролі у здійсненні реформ в енергетичній галузі України.

Сторони погоджуються, що з моменту набуття чинності цього Меморандуму, втрачає чинність Меморандум між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, підписаний 1 грудня 2005 року.

Цей Меморандум не створює і не передбачає створення жодних юридичних зобов'язань жодної Сторони, які регулюються внутрішнім або міжнародним правом. Зокрема, жодне з положень цього Меморандуму не є зобов'язанням фінансового характеру будь-якої зі Сторін.

До того ж, цей Меморандум не передбачає жодного зобов'язання для будь-якої зі Сторін щодо надання преференційного режиму іншій Стороні у будь-якому питанні, передбаченому цим документом або в інший спосіб.

Сторони повинні вживати заходів для того, щоб будь-який обмін інформацією, передбачений цим Меморандумом, та всі види діяльності, що здійснюються згідно з цим Меморандумом, узгоджувались з відповідними політиками та процедурами у сфері розкриття інформації. Крім того, обидві Сторони мають право на оприлюднення цього Меморандуму.

Цей Меморандум укладений на строк 10 років. Наприкінці п'ятого року строку дії цього Меморандуму Сторони повинні провести нараду відповідного рівня, щоб вирішити, чи потребує цей Меморандум будь-якого перегляду, внесення поправок та/або доповнень. У разі визнання за доцільне, Сторони повинні переглянути Меморандум та/або внести необхідні зміни та/або доповнення до нього.

Сторони можуть переглядати цей Меморандум або продовжувати строк його дії, або будь-яка зі Сторін може припинити дію цього Меморандуму в будь-який час. У випадку припинення дії Меморандуму, відповідна Сторона повинна письмово повідомити про це іншу Сторону не пізніше ніж за 90 днів, відлік яких розпочинається з дати отримання такого повідомлення.

Цей Меморандум набирає чинності у перший день після його підписання обома Сторонами.

Учинено в м. Брюссель 24 листопада 2016 року у двох примірниках, кожен з яких викладений українською та англійською мовами.