Конвенція про ядерну безпеку ( укр/рос)

Статус Конвенції див.

Договірні Сторони,

i) враховуючи велике значення, що його має для міжнародного співтовариства забезпечення того, щоб використання ядерної енергії було безпечним, добре регульованим та екологічно раціональним;

ii) підтверджуючи необхідність постійного сприяння підтримці високого рівня ядерної безпеки в усьому світі;

iii) підтверджуючи, що відповідальність за ядерну безпеку лежить на державі, під юрисдикцією якої знаходиться ядерна установка;

iv) бажаючи сприяти ефективній культурі ядерної безпеки;

v) враховуючи, що аварії на ядерних установках мають потенціал транскордонного впливу;

vi) беручи до уваги Конвенцію про фізичний захист ядерного матеріалу (1979 рік), Конвенцію про оперативне сповіщення про ядерну аварію (1986 рік) і Конвенцію про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації (1986 рік);

vii) підтверджуючи велике значення міжнародного співробітництва для зміцнення ядерної безпеки на основі існуючих двосторонніх і багатосторонніх механізмів і прийняття цієї спонукальної Конвенції;

viii) визнаючи, що ця Конвенція передбачає зобов'язання застосовувати основоположні принципи безпеки ядерних установок, а не деталізовані норми безпеки, і що існують сформульовані на міжнародному рівні керівні принципи безпеки, які періодично оновлюються і, таким чином, можуть слугувати керівництвом щодо сучасних засобів досягнення високого рівня безпеки;

ix) підтверджуючи необхідність невідкладного початку розробки міжнародної конвенції про безпеку поводження з радіоактивними відходами, як тільки в результаті поточного процесу розробки основ безпеки поводження з відходами буде досягнуто широкої міжнародної згоди;

x) визнаючи користь подальшої технічної роботи у зв'язку із забезпеченням безпеки на інших стадіях ядерного паливного циклу і те, що ця робота може з часом сприяти розвитку існуючих або розробці майбутніх міжнародно-правових документів,

погодились про наступне:

Ця Конвенція має наступні цілі:

i) досягти високого рівня ядерної безпеки в усьому світі на основі зміцнення національних заходів і міжнародного співробітництва, в тому числі, у відповідних випадках, на основі технічного співробітництва в галузі безпеки, і підтримувати такий рівень;

ii) створити і підтримувати на ядерних установках ефективні засоби захисту від потенційної радіаційної небезпеки, з тим, щоб захистити окремих осіб, суспільство в цілому і навколишнє середовище від шкідливого впливу іонізуючих випромінювань від таких установок;

iii) відвертати аварії з радіологічними наслідками і пом'якшувати такі наслідки в тому випадку, якщо вони матимуть місце.

Для цілей цієї Конвенції:

i) "ядерна установка" означає для кожної Договірної Сторони будь-яку наземну цивільну атомну станцію, що знаходиться під її юрисдикцією, включаючи такі сховища та установки для обробки і переробки радіоактивних матеріалів, які знаходяться на тому ж майданчику і безпосередньо пов'язані з експлуатацією даної атомної станції. Така станція перестає бути ядерною установкою, коли всі ядерні тепловипромінюючі елементи остаточно видаляються з активної зони реактора і безпечно складуються відповідно до затверджених регламентів, а з регулюючим органом узгоджена програма зняття з експлуатації;

ii) "регулюючий орган" означає для кожної Договірної Сторони будь-який орган або органи, що наділені юридичними повноваженнями цією Договірною Стороною видавати ліцензії і регулювати діяльність щодо вибору майданчика, проектування, спорудження, введення в експлуатацію, експлуатації або зняття з експлуатації ядерних установок;

iii) "ліцензія" означає будь-який дозвіл, виданий регулюючим органом заявнику, відповідно до якого останній несе відповідальність за вибір майданчика, проектування, спорудження, введення в експлуатацію, експлуатацію або зняття з експлуатації ядерної установки.

Ця Конвенція застосовується до безпеки ядерних установок.

Кожна Договірна Сторона в рамках своїх національних законів вживає законодавчих, регулюючих та адміністративних заходів та інших кроків, необхідних для здійснення своїх зобов'язань, які випливають з цієї Конвенції.

Кожна Договірна Сторона до початку кожної наради, згаданої в статті 20, подає на розгляд доповідь про заходи, вжиті нею з метою здійснення кожного із зобов'язань, що випливають з цієї Конвенції.

Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб якнайшвидше був проведений розгляд безпеки ядерних установок, наявних на момент набуття чинності цією Конвенцією для цієї Договірної Сторони. Коли це необхідно в контексті цієї Конвенції, Сторона, що домовляється, забезпечує найшвидшу реалізацію всіх практично здійсненних удосконалень з метою підвищення безпеки ядерної установки. Якщо таке підвищення не можна забезпечити, необхідно здійснити плани по зупинці ядерної установки у найкоротші практично можливі строки. При визначенні строків зупинки може враховуватися ситуація в енергетиці в цілому і можливі альтернативи, а також соціальний, екологічний та економічний вплив.

1. Кожна Договірна Сторона створює і підтримує законодавчу та регулюючу основу для забезпечення безпеки ядерних установок.

2. Законодавча і регулююча основа передбачає:

i) введення відповідних національних вимог і регулюючих положень в галузі безпеки;

ii) систему ліцензування відносно ядерних установок і заборону експлуатації ядерної установки без ліцензії;

iii) систему регулюючого контролю і оцінки ядерних установок з метою перевірки додержання регулюючих положень і умов ліцензій;

iv) забезпечення виконання чинних регулюючих положень і умов ліцензії, включаючи припинення дії, зміну або анулювання.

1. Кожна Договірна Сторона запроваджує або призначає регулюючий орган, якому доручається реалізація законодавчої і регулюючої основи, згаданої в статті 7, і якому надаються належні повноваження, компетенція та фінансові і людські ресурси, необхідні для виконання доручених йому обов'язків.

2. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення ефективного розподілу функцій регулюючого органу і функцій будь-яких інших органів або організацій, які займаються сприянням використанню або використанням ядерної енергії.

Кожна Договірна Сторона забезпечує, щоб основна відповідальність за безпеку ядерної установки була покладена на власника відповідної ліцензії, і вживає відповідних заходів по забезпеченню того, щоб кожний такий власник ліцензії виконував свої обов'язки.

Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб всі організації, які займаються діяльністю, безпосередньо пов'язаною з ядерними установками, проводили політику, за якої пріоритет надається ядерній безпеці.

1. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів з метою забезпечення того, щоб були наявні відповідні фінансові ресурси для підтримання безпеки кожної ядерної установки протягом всього її життєвого циклу.

2. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів з метою забезпечення того, щоб для всієї діяльності в галузі безпеки, здійснюваної на кожній ядерній установці або у зв'язку з такою установкою, протягом всього її життєвого циклу були наявні у достатній кількості кваліфіковані кадри, що володіють відповідним рівнем освіти, підготовки і перепідготовки.

Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб можливості і обмеження діяльності людини враховувались протягом всього життєвого циклу ядерної установки.

Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб розроблялись і здійснювались програми забезпечення якості з метою створення впевненості в тому, що зазначені в них вимоги відносно всієї важливої для ядерної безпеки діяльності виконуються протягом всього життєвого циклу ядерної установки.

Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб:

i) до початку спорудження і введення в експлуатацію ядерної установки і протягом всього її життєвого циклу проводились всебічні та систематичні оцінки безпеки. Такі оцінки детально відображаються в документах, згодом оновлюються в світлі досвіду експлуатації і важливої нової інформації в галузі безпеки і розглядаються в рамках компетенції регулюючого органу;

ii) за допомогою аналізу, спостережень, випробувань та інспектування здійснювалась перевірка ядерної установки з метою забезпечення постійної відповідності її технічного стану і умов її експлуатації вимогам проекту, чинним національним вимогам з безпеки та експлуатаційним межам і умовам.

Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб у всіх експлуатаційних станах радіаційне опромінювання персоналу та населення, що створюється ядерною установкою, підтримувалося на розумно досяжному низькому рівні та щоб жодна людина не отримувала доз опромінювання, які перевищують встановлені національні дозові обмеження.

1. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб для ядерних установок існували плани аварійних заходів на майданчику та за його межами, які періодично відпрацьовуються та які охоплюють діяльність, що має бути здійснена у випадку аварійної ситуації.

Для будь-якої нової ядерної установки такі плани готуються та відпрацьовуються до початку її роботи на потужності, що перевищує низький рівень, узгоджений з регулюючим органом.

2. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб її власне населення та компетентні органи держав, розташованих поблизу ядерної установки, отримували відповідну інформацію для аварійного планування та реагування, оскільки існує ймовірність того, що населення цих держав може підпасти під вплив внаслідок радіаційної аварійної ситуації.

3. Договірні Сторони, які не мають на своїй території ядерних установок, оскільки існує ймовірність того, що вони можуть підпасти під вплив у випадку радіаційної аварійної ситуації на розташованій поблизу ядерній установці, вживають відповідних заходів для забезпечення підготовки та відпрацювання планів аварійних заходів, які охоплюють діяльність, що має бути здійснена у випадку такої аварійної ситуації.

1. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб були розроблені та здійснювалися належні процедури:

i) оцінки всіх відповідних факторів, що стосуються майданчика, які можуть мати вплив на безпеку ядерної установки протягом її прогнозованого життєвого циклу;

ii) оцінки ймовірного впливу ядерної установки, яка пропонується, на окремих осіб, суспільство в цілому та навколишнє середовище з точки зору безпеки;

iii) переоцінки в міру необхідності всіх відповідних факторів, згаданих у підпунктах i) та ii), з метою забезпечення збереження прийнятності ядерної установки з точки зору безпеки;

iv) консультацій із Договірними Сторонами, які розташовані поблизу пропонованої ядерної установки, оскільки існує імовірність того, що вони можуть зазнати впливу збоку цієї установки, та надання за запитом необхідної інформації таким Договірним Сторонам, з тим, щоб вони могли провести оцінку та власний аналіз імовірного впливу ядерної установки на безпеку на своїй власній території.

1. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб:

i) у проекті та при спорудженні ядерної установки передбачалось декілька надійних рівнів та способів захисту (глибокоешелонованого захисту) від викиду радіоактивних матеріалів з метою відвернення аварій та пом'якшення радіологічних наслідків їх у тому випадку, якщо вони виникнуть;

ii) технології, закладені в проекті та використовувані при спорудженні ядерної установки, були апробовані досвідом або атестовані на основі випробувань або аналізу;

iii) проект ядерної установки дозволяв здійснювати надійну, стійку та легко забезпечувану експлуатацію з особливим врахуванням людського фактора та взаємодії людини і машини.

1. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб:

i) первинний дозвіл на експлуатацію ядерної установки базувався на відповідному аналізі безпеки та програмі введення в експлуатацію, які показують, що споруджена установка відповідає вимогам проекту та безпеки;

ii) для визначення меж безпечної експлуатації були встановлені та в міру необхідності переглядались експлуатаційні межі та умови, визначені на основі аналізу безпеки, випробувань і досвіду експлуатації;

iii) експлуатація, технічне обслуговування, інспектування та випробування ядерної установки здійснювались відповідно до затверджених регламентів;

iv) були введені регламенти, що визначають дії у відповідь у разі подій та аварій, можливих при експлуатації;

v) необхідна інженерно-технічна підтримка в усіх важливих для безпеки галузях надавалась протягом всього життєвого циклу ядерної установки;

vi) той, хто володіє відповідною ліцензією, своєчасно повідомляв регулюючому органу про інциденти, значущі з точки зору безпеки;

vii) були розроблені програми збору та аналізу інформації про досвід експлуатації, вживались заходи згідно з отриманими результатами та висновками і використовувались існуючі механізми передачі важливого досвіду міжнародним органам, а також іншим експлуатуючим організаціям та регулюючим органам;

viii) виробництво радіоактивних відходів в результаті експлуатації ядерної установки підтримувалось на мінімальному рівні, який може бути практично досягнутий для відповідного процесу як за активністю, так і за обсягом, а також щоб при будь-якій необхідній переробці та при зберіганні відпрацьованого палива та відходів, безпосередньо пов'язаних з експлуатацією, на цьому майданчику, на якому розташована ядерна установка, враховувались аспекти кондиціонування та схоронення.

1. Договірні Сторони проводять наради (далі "наради з розгляду") з метою розгляду доповідей, що подаються на виконання статті 5 відповідно до процедур, прийнятих згідно зі статтею 22.

2. З урахуванням положень статті 24 під час нарад з розгляду у разі необхідності можуть створюватись та функціонувати підгрупи, які складаються з представників Договірних Сторін, з метою розгляду конкретних питань, що містяться в доповідях.

3. Кожна Договірна Сторона має можливість в розумних межах обговорювати доповіді, які подаються іншими Договірними Сторонами, та отримувати пояснення щодо таких доповідей.

1. Підготовча нарада Договірних Сторін проводиться не пізніше ніж через 6 місяців після набуття чинності цієї Конвенцією.

2. На цій підготовчій нараді Договірні Сторони визначають дату проведення першої наради з розгляду. Зазначена нарада з розгляду проводиться якомога скоріше, але не пізніше ніж через 30 місяців після набуття чинності цією Конвенцією.

3. На кожній нараді з розгляду Договірні Сторони визначають дату проведення наступної такої наради. Наради з розгляду проводяться з інтервалом, що не перевищує трьох років.

1. На підготовчій нараді, що проводиться на виконання статті 21, Договірні Сторони розробляють та приймають консенсусом Правила процедури та Фінансові правила. Договірні Сторони, зокрема, а також відповідно до Правил процедури визначають:

i) керівні принципи щодо форми та структури доповідей, які повинні надаватись на виконання статті 5;

ii) строки подання таких доповідей;

iii) процес розгляду таких доповідей.

2. На нарадах з розгляду Договірні Сторони у разі необхідності можуть розглянути питання, передбачені в підпунктах i)-iii) вище, та прийняти зміни консенсусом, якщо в Правилах процедури не передбачено інше. Вони також можуть вносити на основі консенсусу поправки до Правил процедури та Фінансових правил.

Позачергова нарада Договірних Сторін проводиться:

i) якщо таке рішення приймається більшістю Договірних Сторін, які присутні на нараді та беруть участь у голосуванні, причому Сторони, що утримуються при голосуванні, вважаються як такі, що беруть участь у голосуванні; або

ii) на письмове прохання будь-якої Договірної Сторони не пізніше ніж через шість місяців після передачі Договірним Сторонам такого прохання та отримання секретаріатом, згаданим у статті 28, повідомлення про те, що це прохання підтримане більшістю Договірних Сторін.

1. Кожна Договірна Сторона бере участь у нарадах Договірних Сторін і її представляє на таких нарадах один делегат і такі заступники, експерти та радники, участь яких вона вважатиме необхідною.

2. Договірні Сторони можуть запросити на основі консенсусу будь-яку міжурядову організацію, яка є компетентною з питань, що регулюються цією Конвенцією, взяти участь у статусі спостерігача в роботі будь-якої наради або її окремих засідань. Спостерігачі повинні попередньо в письмовій формі прийняти положення статті 27.

Договірні Сторони приймають консенсусом та надають громадськості документ, у якому викладаються обговорювані питання та висновки, зроблені під час наради.

1. Мовами нарад Договірних Сторін є англійська, арабська, іспанська, китайська, російська та французька, якщо в Правилах процедури не передбачено інше.

2. Доповіді, що подаються на виконання статті 5, готуються державною мовою Договірної Сторони, яка їх надає, або єдиною встановленою мовою, яка повинна бути узгоджена в Правилах процедури. Якщо доповідь подається державною мовою, яка не є встановленою мовою, Договірна Сторона забезпечує переклад цієї доповіді на встановлену мову.

3. Незважаючи на положення, які містяться в пункті 2, у разі отримання компенсації секретаріат бере на себе забезпечення перекладу на встановлену мову доповідей, які подані будь-якою іншою мовою наради.

1. Положення цієї Конвенції не зачіпають права та обов'язки Договірних Сторін щодо охорони інформації від розкриття, які закріплені в їхньому законодавстві. Для цілей цієї статті "інформація" включає, зокрема:

i) відомості особистого характеру;

ii) інформацію, яка охороняється правами інтелектуальної власності, або вимогами промислової чи комерційної конфіденційності; та

iii) інформацію, яка стосується національної безпеки або фізичного захисту ядерних матеріалів чи ядерних установок.

2. Якщо у контексті цієї Конвенції Договірна Сторона надає інформацію, яку вона визначає як таку, що охороняється згідно з порядком, викладеним у пункті 1, така інформація використовується тільки для цілей, для яких вона була надана, і її конфіденційність дотримується.

3. Зміст дебатів у ході розгляду доповідей Договірних Сторін на всіх нарадах є конфіденційним.

1. Міжнародне агентство з атомної енергії (далі "Агентство") виконує функції секретаріату для нарад Договірних Сторін.

2. Секретаріат:

i) скликає, готує та обслуговує наради Договірних Сторін;

ii) передає Договірним Сторонам інформацію, отриману чи підготовлену згідно з положеннями цієї Конвенції.

Витрати Агентства при виконанні функцій, згаданих у вищезазначених підпунктах i) та ii), покриваються Агентством у рамках його регулярного бюджету.

3. Договірні Сторони можуть на основі консенсусу просити Агентство надати інші послуги для підтримки нарад Договірних Сторін. Агентство може надати такі послуги, якщо вони можуть бути реалізовані в рамках його програми і регулярного бюджету. Якщо це неможливо, Агентство може надати такі послуги за умови забезпечення добровільного фінансування з іншого джерела.

У випадку розбіжностей між двома чи декількома Договірними Сторонами щодо тлумачення чи застосування цієї Конвенції Договірні Сторони в рамках наради Договірних Сторін проводять консультації з метою розв'язання цих розбіжностей.

1. Ця Конвенція відкрита для підписання всіма державами в Центральних установах Агентства у Відні з 20 вересня 1994 року до моменту набуття нею чинності.

2. Ця Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю чи схваленню державами, які її підписали.

3. Після набуття чинності ця Конвенція відкрита для приєднання всіх держав.

4. i) Ця Конвенція відкрита для підписання чи приєднання організацій регіональної інтеграції або іншого характеру за умови, що будь-яка така організація створена суверенними державами і компетентна щодо проведення переговорів, укладення і застосування міжнародних угод з питань, які охоплюються цією Конвенцією.

ii) Стосовно питань, які входять до їхньої компетенції, такі організації від свого власного імені користуються правами і виконують зобов'язання, які ця Конвенція покладає на держави-учасниці.

iii) Коли така організація стає учасницею цієї Конвенції, вона передає Депозитарію, згаданому в статті 34, заяву, в якій зазначається, які держави є її членами, які статті цієї Конвенції застосовуються до неї та сфера її компетенції в галузі, що охоплюється цими статтями.

iv) Така організація не має будь-якого голосу на додаток до голосів її держав-членів.

5. Документи про ратифікацію, прийняття, схвалення чи приєднання здаються на зберігання Депозитарію.

1. Ця Конвенція набуває чинності на дев'яностий день після здачі на зберігання Депозитарію двадцять другого документа про ратифікацію, прийняття чи схвалення, включаючи документи сімнадцяти держав, кожна з яких має як мінімум одну ядерну установку, в якій досягалась критичність в активній зоні реактора.

2. Для кожної держави чи організації регіональної інтеграції, яка ратифікує, приймає, схвалює цю Конвенцію чи приєднується до неї, після здачі на зберігання останнього документа, необхідного для виконання умов, зазначених у пункті 1, ця Конвенція набуває чинності на дев'яностий день після здачі на зберігання Депозитарію відповідного документа такою державою чи організацією.

1. Будь-яка Договірна Сторона може запропонувати поправку до цієї Конвенції. Запропоновані поправки розглядаються на нараді з розгляду або на позачерговій нараді.

2. Текст будь-якої запропонованої поправки та обгрунтування її подання передаються Депозитарію, який негайно і принаймні за дев'яносто днів до наради, на якій ця пропозиція подається на розгляд, направляє її Договірним Сторонам. Будь-які зауваження, одержані за такою пропозицією, розповсюджуються Депозитарієм серед Договірних Сторін.

3. Після розгляду запропонованої поправки Договірні Сторони приймають рішення про її прийняття консенсусом або, при відсутності такого консенсусу, про її подання дипломатичній конференції. Для прийняття рішення про подання запропонованої поправки дипломатичній конференції вимагається більшість у дві третини голосів Договірних Сторін, які присутні на нараді і беруть участь у голосуванні, за умови, що під час голосування присутні не менше половини Договірних Сторін. Сторони, які утримаються під час голосування, вважаються такими, що беруть у ньому участь.

4. Дипломатична конференція для розгляду та прийняття поправок до цієї Конвенції скликається Депозитарієм і проводиться не пізніше ніж через один рік після відповідного рішення, прийнятого згідно з пунктом 3 цієї статті. Дипломатична конференція докладає всіх зусиль для забезпечення того, щоб поправки приймались консенсусом. Якщо це неможливо, поправки приймаються більшістю у дві третини голосів всіх Договірних Сторін.

5. Поправки до цієї Конвенції, прийняті відповідно до вищенаведених пунктів 3 і 4, підлягають ратифікації, прийняттю, схваленню чи підтвердженню Договірними Сторонами і набувають чинності для тих Договірних Сторін, які ратифікували, прийняли, схвалили чи підтвердили їх на дев'яностий день після одержання Депозитарієм відповідних документів від не менш ніж трьох чвертей Договірних Сторін. Для Договірної Сторони, яка згодом ратифікує, приймає, схвалює чи підтверджує згадані поправки, ці поправки набувають чинності на дев'яностий день після того, як ця Договірна Сторона здала на зберігання свій відповідний документ.

1. Будь-яка Договірна Сторона може денонсувати цю Конвенцію, надіславши письмове повідомлення Депозитарію.

2. Денонсація набуває чинності через один рік після дати отримання повідомлення Депозитарієм або на таку пізнішу дату, яка може бути зазначена в повідомленні.

1. Депозитарієм цієї Конвенції є Генеральний директор Агентства.

2. Депозитарій інформує Договірні Сторони про:

i) підписання цієї Конвенції і здачу на зберігання документів про ратифікацію, прийняття, схвалення чи приєднання відповідно до статті 30;

ii) дату набуття Конвенцією чинності відповідно до статті 31;

iii) повідомлення про денонсацію Конвенції і дату такої денонсації відповідно до статті 33;

iv) запропоновані поправки до цієї Конвенції, подані Договірними Сторонами, поправки, прийняті відповідною дипломатичною конференцією чи нарадою Договірних Сторін, а також про дату набуття чинності зазначеними поправками відповідно до статті 32.

Оригінал цієї Конвенції, тексти якого англійською, арабською, іспанською, китайською, російською і французькою мовами є однаково автентичні, здається на зберігання Депозитарію, який надсилає його завірені копії Договірним Сторонам.