Регламент Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 року про права на сорти рослин Співтовариства

- виконує свої функції стосовно бюджету Бюро відповідно до статей 109, 111 і 112.

1. Адміністративна рада складається з одного представника кожної держави-члена і одного представника Комісії та їхніх замісників.

2. Членам Адміністративної ради можуть, з урахуванням положень її внутрішнього регламенту, допомагати радники і експерти.

1. Адміністративна Рада обирає голову і заступника голови з-поміж своїх членів. Заступник голови ex officio замінює голову у випадку, якщо йому перешкоджають виконувати свої обов’язки.

2. Строк дії повноважень голови і заступника голови спливає тоді, коли припиняється їхнє відповідне членство в Адміністративній раді. Без обмеження цього положення, тривалість строку дії повноважень голови або заступника голови становить три роки, за винятком обрання іншого голови чи заступника голови до кінця цього періоду. Строк повноважень є поновлюваним.

1. Голова Адміністративної ради скликає засідання.

2. Президент Бюро бере участь в обговореннях, якщо Адміністративна рада не вирішує інакше. Він не має права голосу.

3. Адміністративна рада проводить чергове засідання раз на рік; крім того, вона засідає за ініціативою свого голови або на запит Комісії або третини держав-членів.

4. Вона ухвалює внутрішній регламент і може утворювати, згідно з цим регламентом, комітети, що перебувають під її керівництвом.

5. Адміністративна Рада може запрошувати спостерігачів відвідувати її засідання.

6. Формування секретаріату Адміністративної ради покладене на Бюро.

Адміністративна рада засідає в штаб-квартирі Комісії або в місці розташування Бюро або експертного органу. Подробиці визначає внутрішній регламент.

1. Адміністративна рада ухвалює свої рішення, окрім зазначених в параграфі 2, простою більшістю представників держав-членів.

2. Більшість у розмірі трьох четвертих представників держав-членів необхідна для рішень, що їх Адміністративна рада уповноважена ухвалювати відповідно до статей 29, 36 (1) (а), (b), (d) і (e), 43, 47, 109 (3) та 112.

3. Кожна держава-член має один голос.

4. Рішення Адміністративної ради не мають зобов'язальної сили в розумінні статті 189 Договору.

1. Бюро керує президент.

2. У зв'язку з цим, президент має, зокрема, такі функції і повноваження:

(a) Президент вживає всіх необхідних заходів, в тому числі ухвалення внутрішніх адміністративних інструкцій і публікація повідомлень, щоб забезпечувати функціонування Бюро згідно з положеннями цього Регламенту, з положеннями, зазначеними у статтях 113 та 114, або з правилами, встановленими, чи настановами, виданими Адміністративною радою відповідно до статті 36 (1).

(b) Він щороку подає Комісії і Адміністративній раді звіт про діяльність.

(c) Він виконує стосовно персоналу повноваження, викладені у статті 31 (2).

(d) Він подає пропозиції, що згадані в статтях 36 (1) (с) і 47 (2).

(e) Він складає кошториси доходів і витрат Бюро відповідно до статті 109 (1) і виконує бюджет відповідно до статті 110.

(f) Він постачає інформацію, що її вимагає Адміністративна рада відповідно до першого абзацу статті 36 (2).

(g) Він може подавати на розгляд Адміністративної ради проект змін і доповнень до цього Регламенту, до положень, зазначених у статтях 113 і 114, або до інших правил, що стосуються прав на сорти рослин Співтовариства.

(h) Він може делегувати свої повноваження іншому штатному персоналу Бюро з дотриманням положень, зазначених у статтях 113 і 114.

3. Президенту допомагають один або більше віце-президентів. Якщо президент відсутній або недієздатний, його місце займає віце-президент або один із віце-президентів згідно з процедурою, визначеною у встановлених Адміністративною радою правилах або у виданих нею настановах відповідно до статті 36 (1).

1. Президента Бюро призначає Рада зі списку кандидатів, що їх висуває Комісія після отримання висновку Адміністративної ради. Повноваження звільняти президента належить Раді, що діє за пропозицією Комісії після отримання висновку Адміністративної ради.

2. Строк повноважень президента повинен не перевищувати п’яти років. Такий строк повноважень є поновлюваним.

3. Віце-президент або віце-президенти Бюро призначаються або звільняються відповідно до параграфів 1 і 2 після консультацій з президентом.

4. Рада повинна виконувати свої дисциплінарні повноваження щодо посадових осіб, зазначених у параграфах 1 і 3.

1. Комісія контролює законність тих актів президента, що стосовно них право Співтовариства не передбачає жодного контролю законності іншим органом, і актів Адміністративної ради стосовно бюджету Бюро.

2. Комісія вимагає, щоб кожний незаконний акт, зазначений в параграфі 1, було змінено або анульовано.

3. Держави-члени, будь-який член Адміністративної ради або будь-які інші особи, що пов’язані безпосередньо або особисто, можуть звернутися до Комісії з приводу будь-якого акта, зазначеного в параграфі 1, явного або гаданого, для перевірення законності такого акта. Звернення до Комісії здійснюється протягом двох місяців з дня, на який відповідна сторона дізналася про обумовлений акт. Комісія ухвалює і повідомляє рішення протягом двох місяців.

1. В межах Бюро утворюється одна апеляційна колегія або більше.

2. Апеляційна колегія або колегії відповідають за ухвалення рішень щодо апеляцій на рішення, зазначені в статті 67.

3. Апеляційна колегія або колегії скликаються за необхідності. Кількість апеляційних колегій і розподіл роботи визначається в імплементаційних правилах, обумовлених статтею 114.

1. Апеляційна колегія складається з голови і двох інших членів.

2. Голова обирає для кожної справи інших членів і їхніх відповідних замісників зі списку кваліфікованих членів, укладеного відповідно до статті 47 (2).

3. Якщо апеляційна колегія вважає, що цього вимагає характер апеляції, вона може викликати двох додаткових членів із зазначеного вище списку для такої справи.

4. Кваліфікації, необхідні для членів кожної апеляційної колегії, повноваження окремих членів на етапі підготовлення рішень і умови голосування повинні бути визначені в імплементаційних правилах, обумовлених статтею 114.

1. Голів апеляційних колегій і їхніх відповідних замісників призначає Рада зі списку кандидатів для кожного голови та кожного замісника, що його повинна висувати Комісія після отримання висновку Адміністративної ради. Строк повноважень становить п’ять років. Він є поновлюваним.

2. Іншими членами апеляційної колегії є обрані Адміністративною радою відповідно до статті 46 (2) зі списку кваліфікованих членів, укладеного за пропозицією Бюро, на п’ятирічний строк. Список укладається на п’ятирічний строк. Такий строк є поновлюваним для всього списку або його частини.

3. Члени апеляційної колегії є незалежними. Під час вироблення своїх рішень вони не зв’язані жодними інструкціями.

4. Члени апеляційної колегії не можуть бути членами комітетів, зазначених у статті 35, і не можуть виконувати жодних інших обов’язків в Бюро. Робота членів апеляційної колегії може бути роботою за сумісництвом.

5. Члени апеляційної колегії не можуть бути виключені зі складу чи зі списку, відповідно, протягом відповідного строку, за винятком випадків, коли є серйозні підстави для такого виключення і Суд європейських співтовариств за заявкою Комісії після отримання висновку Адміністративної ради ухвалює рішення з цього приводу.

1. Члени апеляційної колегії не можуть брати участь в жодному апеляційному провадженні, якщо вони мають будь-який особистий інтерес в ньому або якщо вони раніше залучалися як представники однієї зі сторін провадження або якщо вони брали участь у виробленні оскаржуваного рішення.

2. Якщо з однієї з причин, зазначених у параграфі 1, або з будь-якої іншої причини член апеляційної колегії вважає, що він не повинен брати участь в жодному апеляційному провадженні, він повідомляє про це апеляційну колегію.

3. Про відведення членів апеляційної колегії може клопотати будь-яка сторона апеляційного провадження з однієї з причин, зазначених у параграфі 1, або якщо вони підозрюються в упередженості. Відвід є неприйнятним, якщо, знаючи причину для відведення, сторона апеляційного провадження виконала процедурну дію. Національність членів не може бути підставою жодного відводу.

4. Апеляційна колегія ухвалює рішення щодо дії, яку слід вчиняти у випадках, зазначених у параграфах 2 і 3, без участі відповідного члена. Для цілей ухвалення такого рішення, члена, що заявляє самовідвід або стосовно якого заявлено відвід, замінює в апеляційній колегії його замісник.

1. Заявка на отримання права на сорт рослин Співтовариства повинна бути подана на вибір заявника:

(a) безпосередньо в Бюро; або

(b) в одному із підпорядкованих бюро або національних агентств, утворених або уповноважених відповідно до статті 30 (4), за умови що заявник надсилає інформацію про це подання безпосередньо Бюро протягом двох тижнів після подання.

Подробиці щодо способу передання інформації, зазначеної в підпункті (b) вище, можуть бути наведені в імплементаційних правилах, обумовлених статтею 114. Ненадання інформації про заявку в Бюро відповідно до зазначеного вище підпункту (b) не впливає на дійсність заявки, якщо заявка надійшла в Бюро протягом одного місяця після подання в підпорядковане бюро або національне агентство.

2. Якщо заявку подають в одному з національних агентств, зазначених у параграфі 1 (b), національне агентство повинне вжити всіх заходів для пересилання заявки в Бюро протягом двох тижнів після подання. Національні агентства можуть стягувати з заявника збір, що повинен не перевищувати адміністративних витрат на отримання і пересилання заявки.

1. Заявка на право на сорт рослин Співтовариства повинна містити принаймні таке:

(a) клопотання про надання права на сорт рослин Співтовариства;

(b) назву ботанічного таксона;

(c) ідентифікаційні дані заявника або, у відповідних випадках, спільних заявників;

(d) ім’я селекціонера і засвідчення того, що, наскільки відомо заявнику, інших осіб не було залучено до розведення, відкриття або розвинення сорту; якщо заявник не є селекціонером, або не є єдиним селекціонером, він повинен надати відповідні документальні докази того, як він набув право на отримання права на сорт рослин Співтовариства;

(e) тимчасове позначення сорту;

(f) технічний опис сорту;

(g) географічне походження сорту;

(h) довіреність будь-яких процедурних представників;

(i) подробиці будь-яких попередніх комерціалізацій сорту;

(j) дані будь-яких інших заявок, вчинених щодо сорту.

2. Зміст умов, зазначених в параграфі 1, в тому числі надання додаткової інформації, може бути встановлений в імплементаційних правилах, обумовлених статтею 114.

3. Заявник повинен запропонувати назву сорту, що може бути додана до заявки.

Датою заявки на право на сорт рослин Співтовариства є дата, на яку дійсну заявку було отримано Бюро відповідно до статті 49 (1) (а) або підпорядкованим бюро або національним агентством відповідно до статті 49 (1) (b), за умови що вона відповідає статті 50 (1) і за умови сплати зборів, нарахованих відповідно до статті 83, в межах строку, вказаного Бюро.

1. Право пріоритету заявки визначається датою отримання заявки. Якщо заявки мають ту саму дату заявки, пріоритети визначають згідно з порядком, в якому вони були отримані, якщо це може бути встановлено. В іншому випадку вони мають однаковий пріоритет.

2. Якщо заявник або його правопопередник вже подавали заявку на право власності на сорт в державі-члені або в члені Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин, і дата заявки не є пізнішою 12 місяців з моменту подання попередньої заявки, заявник використовує право пріоритету на попередню заявку щодо заявки на право на сорт рослин Спільноти, за умови що попередня заявка все ще існує на дату подання заявки.

3. Право пріоритету діє таким чином, що дата, на яку було подано попередню заявку, зараховується як дата заявки на право на сорт рослин Співтовариства для цілей статей 7, 10 і 11.

4. Параграфи 2 і 3 також застосовуються щодо попередніх заявок, що були подані в іншій державі.

5. Будь-яке клопотання про право пріоритету, заявлене раніше, ніж передбачено в параграфі 2, втрачає дійсність, якщо заявник не подає в Бюро протягом трьох місяців з дати заявки примірники попередньої заявки, засвідчені органами, відповідальними за таку заявку. Якщо попередню заявку не було складено однією з офіційних мов європейських співтовариств, Бюро може вимагати, крім цього, щоб попередню заявку було перекладено однією з цих мов.

1. Бюро перевіряє, чи:

(a) заявку було дійсно подано відповідно до статті 49;

(b) заявка відповідає умовам, встановленим у статті 50, і умовам, встановленим в імплементаційних правилах відповідно до цієї статті;

(c) за певних обставин, клопотання про пріоритет відповідає положенням, викладеним у статтях 52 (2), (4) і (5); та

(d) збори, що підлягають сплаті відповідно до статті 83, були сплачені протягом строку, вказаного Бюро.

2. Якщо заявка, хоч і відповідає умовам, зазначеним у статті 51, не відповідає іншим умовам, встановленим у статті 50, Бюро надає заявнику можливість виправити будь-які виявлені недоліки.

3. Якщо заявка не відповідає умовам, зазначеним у статті 51 , Бюро повідомляє про це заявника або, якщо це неможливо, публікує інформацію про це відповідно до статті 89.

1. Бюро перевіряє, чи сорт може бути об’єктом права на сорт рослин Співтовариства відповідно до статті 5, чи сорт є новим відповідно до статті 10, чи заявник має право на подання заявки відповідно до статті 12 і чи виконано умови, встановлені в статті 82 . Бюро також перевіряє, чи запропонована назва сорту є придатною згідно зі статтею 63. Для таких цілей, воно може вдатися до використання послуг інших органів.

2. Перший заявник вважається таким, що має право на отримання права на сорт рослин Співтовариства відповідно до статті 11. Ця норма не застосовується, якщо перед ухваленням рішення щодо заявки Бюро стає відомо або остаточне судове рішення, ухвалене щодо клопотання про право на отримання права відповідно до статті 98 (4), свідчить, що право на отримання права на сорт рослин Співтовариства не закріплене за першим заявником або не закріплене виключно за ним. Якщо встановлено, кому належить таке виключне або інше право, встановлена особа або особи можуть брати участь в провадженні як заявник або заявники.

1. Якщо Бюро не виявило жодних перешкод для надання права на сорт рослин Спільноти на основі експертиз відповідно до статей 53 і 54, воно організовує проведення технічної експертизи щодо виконання умов, установлених у статтях 7 , 8 та 9, компетентним бюро або компетентними бюро принаймні в одній з держав-членів, що на нього або на них Адміністративна рада поклала відповідальність за проведення технічної експертизи сортів відповідних видів, далі - "Установа з експертизи або Установи".

2. Якщо немає жодного доступного експертного органу, Бюро може, за згодою Адміністративної ради, покласти на інші відповідні агентства відповідальність за проведення технічної експертизи або створити свої власні підпорядковані бюро для тих самих цілей. Для цілі положень цієї глави, такі агентства або підпорядковані бюро вважаються експертними органами. Вони можуть вдатися до використання засобів, наданих заявником.

3. Бюро пересилає експертним органам примірники заявок, як вимагається відповідно до імплементаційних правил згідно зі статтею 114.

4. Бюро визначає через загальні правила або через запити в окремих випадках, коли, де і в якій кількості та якої якості повинні подаватися матеріал та технічні зразки для технічної експертизи.

5. Якщо заявник подає клопотання про пріоритет відповідно до статті 52 (2) або (4), він повинен подати необхідний матеріал і будь-які подальші необхідні документи протягом двох років з дати заявки відповідно до статті 51. Якщо попередню заявку відкликано або відхилено до закінчення дворічного строку, Бюро може вимагати, щоб заявник подав матеріал і будь-які інші подальші документи протягом встановленого строку.

1. Якщо не організовано проведення в інший спосіб технічної експертизи щодо умов, установлених у статтях 7-9, Установи з експертизи повинні для цілей технічної експертизи вирощувати сорт або проводити будь-які інші дослідження, що вимагаються.

2. Проведення будь-якої технічної експертизи відбувається згідно з методиками експертизи, виданими Адміністративною радою, та інструкціями, наданими Бюро.

3. Для цілей технічної експертизи, експертні органи можуть, за схвалення Бюро, вдатися до використання послуг інших органів з технічною кваліфікацією і враховувати наявні результати, отримані такими органами.

4. Кожний експертний орган починає технічну експертизу, якщо Бюро не передбачило інакше, не пізніше дати, коли технічна експертиза розпочалася б на основі заявки на отримання національного права з охорони, поданої на дату, коли заявка, що її надіслало Бюро, була отримана експертним органом.

5. У випадку статті 55 (5), кожний експертний орган повинен розпочати технічну експертизу, якщо Бюро не передбачить інакше, не пізніше ніж на дату, коли експертиза розпочалася б на основі заявки на отримання національного права з охорони, за умови що на цю дату було подано необхідний матеріал і будь-які подальші необхідні документи.

6. Адміністративна Рада може визначати, що експертиза сортів лозових і деревних видів може розпочинатися на пізнішу дату.

1. Установа з експертизи повинна на запит Бюро, або якщо вона вважає, що результати технічної експертизи є достатніми для оцінення сорту, надсилати Бюро звіт з експертизи і, якщо вона вважає, що умови, встановлені у статтях 7-9, виконано, опис сорту.

2. Бюро повинне передавати заявнику результати технічних експертиз і опис сорту та надавати йому можливість прокоментувати їх.

3. Якщо Бюро не вважає, що звіт з експертизи є достатньою підставою для рішення, воно може з власної ініціативи, після консультацій із заявником, або на запит заявника, передбачити додаткову експертизу. Для цілей оцінення результатів, будь-яка додаткова експертиза, проведена до того, як рішення, ухвалене відповідно до статей 61 і 62, стає остаточним, вважається частиною експертизи, зазначеної в статті 56 (1).

4. Результати технічної експертизи підлягають виключному праву розпорядження Бюро і можуть інакше використовуватися лише експертними органами тією мірою, якою це схвалює Бюро.

Бюро сплачує експертним органам збір згідно з імплементаційними правилами, обумовленими статтею 114.

1. Будь-яка особа може подати в Бюро письмове заперечення проти надання права на сорт рослин Співтовариства.

2. Заперечники повинні бути поряд із заявником сторонами провадження щодо надання права на сорт рослин Співтовариства. Без обмеження статті 88, заперечники повинні мати доступ до документів, в тому числі до результатів технічної експертизи і опису сорту, що їх зазначено у статті 57 (2).

3. В основі заперечень може лежати лише твердження про те, що:

(a) умови, встановлені в статтях 7-11, не виконано;

(b) існує одна з перешкод для використання запропонованої назви сорту, зазначена в статті 63 (3) або (4).

4. Заперечення можуть подаватися:

(a) у випадку, зазначеному в параграфі 3 (а), в будь-який час після подання заявки і до ухвалення рішення щодо неї відповідно до статей 61 або 62;

(b) у випадку заперечень відповідно до параграфа 3 (b), протягом трьох місяців після передбаченої статтею 89 публікації запропонованої назви сорту.

5. Рішення щодо заперечень можуть ухвалюватися разом із рішеннями, зазначеними в статтях 61, 62 або 63.

Якщо заперечення на тій підставі, що умови, встановлені у статті 11, не виконано, призводять до відкликання або відхилення заявки на право на сорт рослин Співтовариства і якщо заперечник подає заявку на право на сорт рослин Співтовариства протягом одного місяця після відкликання або протягом одного місяця з дати, на яку відхилення стає остаточним, щодо того самого сорту, він може вимагати, щоб дата відкликаної або відхиленої заявки вважалася датою подання його заявки.

1. Бюро може відхиляти заявки на право на сорт рослин Співтовариства, якщо і щойно воно встановлює, що заявник:

(a) не виправив недоліки в розумінні статті 53, що їх він отримав можливість виправити протягом повідомленого йому строку;

(b) не виконав правило або запит, обумовлені статтею 55 (4) або (5), протягом встановленого строку, якщо тільки Бюро не погодилося на неподання; або

(c) не запропонував назву сорту, що є придатною згідно зі статтею 63.

2. Бюро також повинне відхиляти заявки на право на сорт рослин Співтовариства, якщо:

(a) встановлює, що умови, які йому необхідно верифікувати відповідно до статті 54, не виконані; або

(b) доходить висновку на основі звітів з експертизи, обумовлених у статті 57, що умови, встановлені у статтях 7, 8 та 9, не виконані.

Якщо Бюро доходить висновку, що результати експертизи є достатніми для рішення по заявці і що немає завад, обумовлених статтями 59 та 61, воно повинне надати право на сорт рослин Співтовариства. Рішення повинно включати офіційний опис сорту.

1 Якщо право на сорт рослин Спільноти надано, Бюро повинне схвалити назву відповідного сорту, запропоновану заявником відповідно до статті 50 (3), якщо воно вважає на підставі експертизи, проведеної згідно зі другим реченням статті 54 (1), що ця назва є придатною.

2. Назва сорту є придатною, якщо немає жодної з завад, обумовлених параграфами 3 або 4 цієї статті.

3. Існує завада для призначення назви сорту, якщо:

(a) її використанню на території Співтовариства перешкоджає першочергове право третьої особи;

(b) зазвичай вона може викликати труднощі у користувачів щодо впізнання або відтворення;

(c) вона є ідентичною або її можна сплутати з назвою сорту, під якою інший сорт того самого або близькоспорідненого виду внесено до офіційного реєстру сортів рослин або під якою відбувається реалізація матеріалу іншого сорту в державі-члені або члені Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин, за винятком випадків, коли такого іншого сорту більше не існує і його назва не набула особливого значення.

(d) вона є ідентичною іншому позначенню або може бути сплутана з іншими позначеннями, що зазвичай використовуються для реалізації товарів або що повинні бути вільними відповідно до іншого законодавства;

(e) вона може бути образливою в одній із держав-членів або суперечить державній політиці;

(f) вона може ввести в оману або викликати плутанину щодо ознак, цінності чи ідентифікації сорту, чи особи селекціонера або будь-якої іншої сторони провадження.

4. Існує інша завада, якщо у випадку сорту, що вже був внесений:

(a) в одній із держав-членів; або

(b) в члені Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин; або

(c) в іншій державі, що для неї в акті Спільноти було встановлено, що сорти оцінюються там відповідно до правил, що є еквівалентними тим, що встановлені в директивах про спільні каталоги;

до офіційного реєстру сортів рослин або їхнього матеріалу, і реалізовувався в комерційних цілях, запропонована назва сорту відрізняється від тієї, що була зареєстрована або використовується там, якщо стосовно останньої не існує перешкоди, зазначеної в параграфі 3.

5. Бюро повинне публікувати види, що їх воно вважає "близькоспорідненими" у розумінні параграфа 3 (с).

1. Бюро верифікує безперервне існування в незмінному стані охоронюваних сортів.

2. З цією метою повинна проводитись технічна верифікація відповідно до статей 55 і 56.

3. Від володільця вимагається надання всієї інформації, необхідної для оцінювання безперервного існування сорту в незмінному стані, Бюро або експертним органам, уповноваженим на проведення технічної верифікації сорту. Від нього вимагається, згідно з наданими Бюро інструкціями, подавати матеріал сорту і дозволяти верифікацію вжиття належних заходів, спрямованих на забезпечення безперервного існування сорту в незмінному стані.

1. На запит Бюро або якщо воно з'ясовує, що сорт не є однорідним чи стабільним, експертний орган, уповноважений на проведення технічної верифікації, повинен надсилати Бюро звіт про її результати.

2. Якщо під час технічної верифікації виявлено будь-які недоліки, зазначені в параграфі 1, Бюро повинне повідомити володільця про результати технічної верифікації і надати йому можливість прокоментувати їх.

1. Бюро змінює назву сорту, присвоєну відповідно до статті 63, якщо з'ясовує, що назва не відповідає або більше не відповідає умовам, установленим у статті 63, і у випадку конфлікту з першочерговим правом третьої особи, якщо володілець погоджується на зміну, або володільцю чи будь-якій іншій стороні, що зобов’язана використовувати назву сорту, заборонено остаточним рішенням з цієї причини використовувати назву сорту.

2. Бюро повинне надавати володільцю можливість запропонувати нову назву сорту і повинне діяти згідно зі статтею 63.

3. Заперечення проти запропонованої нової назви сорту можуть бути подані згідно зі статтею 59 (3) (b).

1. Оскарженню підлягають рішення Бюро, ухвалені відповідно до статей 20, 21, 59, 61, 62, 63 і 66, і рішення щодо винагород відповідно до статті 83, щодо витрат відповідно до статті 85, щодо внесення інформації до реєстру або видалення її з нього відповідно до статті 87 та щодо публічного ознайомлення відповідно до статті 88.

2. Апеляція, подана відповідно до параграфа 1, має призупинювальну дію. Бюро, однак, може, якщо вважає, що цього вимагають обставини, розпорядитися, щоб оскаржуване рішення не призупинялося.

3. Предметом апеляції можуть бути рішення Бюро, обумовлені статтями 29 і 100 (2), за винятком випадків не було подано прямого позову відповідно до статті 74 . Скарга не має ефекту призупинення.

4. Апеляція на рішення, яке не припиняє провадження щодо однієї зі сторін, може бути подана лише з апеляцією на остаточне рішення, якщо рішення не передбачає подання окремої апеляції.

Будь-яка фізична або юридична особа може оскаржувати, з урахуванням статті 82, рішення, адресоване такій особі, або рішення, що хоч і має форму рішення, адресованого іншій особі, стосується першої безпосередньо і особисто. Сторони провадження можуть - а Бюро повинне - бути стороною апеляційного провадження.

Апеляційна заява повинна буди подана в письмовій формі в Бюро протягом двох місяців після доправлення відповідного рішення, якщо воно було адресоване подавачу апеляції, або, за відсутності такого, протягом двох місяців після публікації рішення, а письмова заява з викладенням підстав апеляції повинна бути подана протягом чотирьох місяців після зазначеного вище доправлення або публікації.

1. Якщо орган Бюро, що підготував рішення, вважає апеляцію прийнятною і добре обґрунтованою, Бюро виправляє рішення. Якщо інша сторона апеляційного провадження виступає проти заявника, ця норма не застосовується.

2. Якщо рішення не виправлено протягом місяця після отримання заяви з підставами апеляції, Бюро повинне негайно:

- вирішити, чи воно вчинить дію на підставі другого речення статті 67 (2), і

- передати апеляцію апеляційній колегії.

1. Якщо апеляція є прийнятною, апеляційна колегія повинна перевірити, чи апеляція є добре обґрунтованою.

2. Під час експертизи апеляції, апеляційна колегія повинна настільки часто, наскільки це необхідно, запрошувати сторони апеляційного провадження подавати зауваження щодо сповіщень, виданих нею, або щодо повідомлень інших сторін апеляційного провадження протягом визначених строків. Сторони апеляційного провадження мають право робити усні заяви.

Апеляційна колегія ухвалює рішення щодо апеляції на основі експертизи, виконаної відповідно до статті 71. Апеляційна колегія може здійснювати будь-яке повноваження, що належить до компетенції Бюро, або може передати справу компетентному органу Бюро для подальших дій. Останній повинен, якщо факти ті самі, обмежуватися мотивами рішення апеляційної колегії.

1. До Суду можуть подаватися позови проти рішень щодо рішень апеляційної колегії.

2. Позов може подаватися на підставі відсутності компетенції, порушення суттєвих процедурних вимог, порушення Договору, цього Регламенту або будь-якої правової норми, що стосується їхнього застосування, або зловживання владою.

3. Суд має юрисдикцію анульовувати або змінювати оскаржуване рішення.

4. Позов повинен бути відкритим для будь-якої сторони апеляційного провадження, що була безуспішною, повністю або частково, у своїх поданнях.

5. Позов повинен бути поданий до Суду протягом двох місяців з дати вручення рішення апеляційної колегії.

6. Від Бюро вимагається вживати всіх необхідних заходів для виконання рішення Суду.

1. До Суду може подаватися прямий позов проти рішень Бюро відповідно до статей 29 і 100 (2).

2. Положення, викладені у статті 73, застосовуються mutatis mutandis.

Рішення Бюро повинні супроводжуватися заявами про підстави, що лежать в їхній основі. В їхній основі повинні лежати підстави або докази, що стосовно них сторони провадження мали можливість надати свої коментарі в усній або письмовій формі.

Під час провадження в Бюро, воно вивчає факти з власної ініціативи тією мірою, що в ній вони проходять експертизу, обумовлену статтями 54 - 55. Воно не враховує факти або доказові одиниці, що їх не було подано протягом строку, встановленого Бюро.

1. Усне провадження проводиться за ініціативи самого Бюро або на запит однієї зі сторін провадження.

2. Без обмеження параграфа 3, усне провадження в Бюро не є публічним.

3. Усне провадження в апеляційній колегії, включно з ухваленням рішення, повинне бути публічним, допоки апеляційна колегія, що в ній відбувається провадження, не вирішить інакше за обставин, коли може виникнути серйозна і невиправдана шкода від допущення громадськості, особливо для будь-якої зі сторін апеляційного провадження.

1. Під час будь-яких проваджень в Бюро засоби надання і отримання доказів можуть включати таке:

(a) заслуховування сторін провадження;

(b) інформаційні запити;

(c) надання документів або інших доказів;

(d) заслуховування свідків;

(e) висновки експертів;

(f) інспектування;

(g) письмові свідчення під присягою.

2. Якщо Бюро ухвалює рішення через колегіальний орган, такий орган може доручити одному зі своїх членів перевірити наведений доказ.

3. Якщо Бюро вважає необхідним надання стороною провадження, свідком або експертом усних свідчень, він повинен:

(a) видати виклик із вимогою до відповідної особи з’явитися перед ним; або

(b) запросити компетентний судовий орган або інший орган в країні постійного місця проживання відповідної особи відібрати свідчення, як передбачено в статті 91 (2).

4. Сторона провадження, свідок або експерт, викликані в Бюро, може клопотати у нього про заслухання своїх свідчень компетентним судовим або іншим органом у країні своєї реєстрації. Після отримання такого запиту або у випадку відсутності реакції на виклики, Бюро може, згідно зі статтею 91 (2), запросити компетентний судовий орган або інший орган заслухати свідчення такої особи.

5. Якщо сторона провадження, свідок або експерт надає свідчення в Бюро, Бюро може, якщо вважає доцільним, щоб свідчення надавалися під присягою або в інакшій зобов’язальній формі, запросити компетентний судовий орган або інший орган в країні реєстрації відповідної особи заслухати її свідчення за належних умов.

6. Коли Бюро запрошує відповідний компетентний судовий орган або інший орган відібрати свідчення, воно може запросити його відібрати свідчення в зобов’язальній формі і дозволити члену Бюро відвідати слухання та опитати сторону провадження, свідка або експерта або через такий судовий орган, або через інший орган чи безпосередньо.

Бюро повинне з власної ініціативи здійснювати вручення всіх рішень і викликів, а також сповіщень та повідомлень, що від них рахується строк, або що їх повинні вручати відповідно до інших положень цього Регламенту або положень, ухвалених відповідно до цього Регламенту, або за розпорядженням президента Бюро. Вручення може здійснюватися через компетентні бюро сортів держав-членів.

1. Якщо, попри всю належну обачність у певних обставинах, заявник на право на сорт рослин Співтовариства або володілець, або ж будь-яка інша сторона провадження в Бюро, не змогли дотриматися терміну vis-a-vis Бюро, їхні права повинні бути відновлені за заявкою, якщо таке недотримання терміну призвело безпосередньо, на підставі цього Регламенту, до втрати будь-якого права або засобу оскарження.

2. Заявки повинні бути подані в письмовій формі протягом двох місяців від виникнення причини недотримання терміну, коли останній втратив чинність як минулий. Пропущена дія повинна бути вчинена протягом цього періоду. Заявки приймаються на розгляд лише протягом однорічного періоду після прострочення недотриманого терміну.

3. Заявка повинна супроводжуватися заявою про підстави, що лежать в її основі, і фактами, що на них вона ґрунтується.

4. Положення цієї статті не застосовуються ні до часових обмежень, зазначених у параграфі 2, ні до часових обмежень, наведених у статті 52 (2), (4) і (5).

5. Будь-яка особа, що в державі-члені добросовісно використовувала сорт або підготувала дієві і дійсні механізми використання сорту, що є предметом опублікованої заявки на надання права на сорт рослин Співтовариства або вже наданого права на сорт рослин Співтовариства, під час періоду між втратою прав на підставі параграфа 1 щодо заявки або вже наданого права на сорт рослин Співтовариства та відновленням таких прав, може без оплати продовжувати таке використання в своїй підприємницькій діяльності або для її потреб.

1. За відсутності процедурних положень у цьому Регламенті або в положеннях, ухвалених на підставі цього Регламенту, Бюро повинне застосовувати принципи процедурного права, що є загальновизнаними в державах-членах.

2. Стаття 48 застосовується mutatis mutandis до персоналу Бюро тією мірою, якою він залучається до ухвалення рішень, що мають характер, зазначений у статті 67, і до персоналу експертних органів тією мірою, якою він бере участь у заходах з підготовлення таких рішень.

Особи, що не зареєстровані або не розміщуються чи не мають осідку в межах території Співтовариства, можуть бути стороною провадження в Бюро тільки за умови, що вони призначили процедурного представника, який зареєстрований або розташовується чи має осідок в межах території Співтовариства.

1. Бюро стягує збори за свої офіційні дії, передбачені в цьому Регламенті, і за кожен рік тривалості права на сорт рослин Співтовариства відповідно до положень про збори, ухвалених згідно зі статтею 113.

2. Якщо збори, що підлягають сплаті щодо офіційних дій, встановлених у статті 113 (2), або офіційних дій, зазначених в положеннях про збори, що повинні вчинятися лише за заявкою, не сплачені, заявка вважається не поданою або апеляція вважається не внесеною, якщо дії, необхідні для сплати зборів, не вчинені протягом одного місяця з дати, на яку Бюро вручило нову вимогу про сплату зборів і зазначило при цьому ці наслідки несплати.

3. Якщо певна інформація, надана заявником на отримання права на сорт рослин Співтовариства, може бути перевірена лише шляхом проведення технічної експертизи, що виходить за рамки, встановлені для технічної експертизи сортів відповідного таксона, збори за технічну експертизу можуть бути збільшені після заслуховування особи, зобов’язаної сплатити збори, до суми фактично понесених витрат.

4. У разі задоволення апеляції, апеляційні збори або, у випадку часткового задоволення, відповідна частина апеляційних зборів повинні бути відшкодовані. Проте у відшкодуванні може бути повністю або частково відмовлено, якщо в основі задоволення апеляції лежать факти, що не були відомі на момент ухвалення першого рішення.

1. Право Бюро вимагати сплату зборів припиняється через чотири роки після закінчення календарного року, що в ньому виникло зобов’язання зі сплати зборів.

2. Права у відносинах з Бюро на відшкодування зборів або сум, що були стягнуті Бюро понад міру, спливають через чотири роки після закінчення календарного року, що в ньому виникли такі права.

3. Наслідком вимоги про сплату збору є переривання часового обмеження, зазначеного в параграфі 1, а наслідком письмового і обґрунтованого клопотання про відшкодування є переривання часового обмеження, зазначеного у параграфі 2. Після переривання строку він розпочинається знову негайно і припиняється щонайпізніше через шість років після закінчення календарного року, що в ньому він перший раз розпочався, якщо тільки тим часом не було порушено судове провадження щодо реалізації права; у такому випадку строк закінчується не раніше ніж через рік після того, як судове рішення набуло сили остаточного рішення.

1. На сторону провадження щодо анулювання або скасування права на сорт рослин Співтовариства або апеляційного провадження, що програє, повинні бути покладені відповідні витрати, понесені іншою стороною провадження, і всі понесені нею витрати, що є суттєвими для провадження, в тому числі витрати на проїзд і проживання і винагорода агенту, раднику або адвокату, в межах тарифів, установлених для кожної категорії витрат відповідно до умов, установлених в імплементаційний правилах, обумовлених статтею 114.

2. Проте якщо вимоги кожної сторони провадження задоволені за одними статтями, а за іншими - ні, або якщо це продиктовано міркуваннями справедливості, Бюро або апеляційна колегія повинні обрати інакше розподілення витрат.

3. На сторону провадження, що припиняє провадження шляхом відкликання заявки на право на сорт рослин Співтовариства, заявки на анулювання чи скасування прав або шляхом відкликання апеляції або відмови від прав на сорти рослин Співтовариства, покладені відповідні витрати, понесені іншою стороною провадження, згідно з умовами параграфів 1 і 2.

4. Якщо сторони провадження уклали з Бюро або апеляційною колегією угоду про врегулювання витрат, що відрізняється від передбаченого в попередніх параграфах, таку угоду необхідно взяти до уваги.

5. На запит, Бюро або апеляційна колегія повинні визначати суму коштів до сплати на підставі попередніх параграфів.

1. Остаточні рішення Бюро, що визначають суму витрат, обов'язкові для виконання.

2. Обов'язкове виконання регулюється нормами цивільно-процесуального права, застосовного в державі-члені, що в ній воно відбувається. Внесення клазули або проставлення візи щодо виконання від імені національного органу, що його призначає для цієї цілі уряд кожної держави-члена, відбувається тільки за умови верифікації автентичності відповідного документа; уряди повинні повідомляти Бюро і Суд європейських співтовариств ідентифікаційні дані кожного такого національного органу.

3. Якщо після заявки сторони, що домагається обов'язкового виконання, ці формальності завершено, їй повинне бути надане право приступити до його здійснення відповідно до національного законодавства шляхом звернення з цього питання безпосередньо до компетентного органу.

4. Обов'язкове виконання призупиненню не підлягає, виняток становить призупинення за рішенням Суду Європейського Союзу. Контроль правової відповідності заходів з обов'язкового виконання, проте, закріплений за національними судам.

1. Бюро повинне вести Реєстр заявок на права на сорти рослин Співтовариства, що повинен містити такі дані:

(a) заявки на право на сорт рослин Співтовариства разом із зазначенням таксона і тимчасового позначення сорту, дату заявки і ім’я та адресу заявника, селекціонера та будь-якого залученого процедурного представника;

(b) будь-які випадки припинення провадження щодо заявок на право на сорт рослин Співтовариства разом з інформацією, викладеною у підпараграфі (а);

(c) пропозиції щодо назв сортів;

(d) зміни в особових даних заявника або його процедурного представника;

(e) на запит, будь-яке примусове виконання, що його зазначено в статтях 24 і 26.

2. Бюро повинне вести Реєстр прав на сорти рослин Співтовариства, що в нього після надання права на сорт рослин Співтовариства повинні вноситися такі дані:

(a) вид, до якого належить сорт, і назва сорту;

(b) офіційний опис сорту або покликання на документи, що є власністю Бюро, в яких міститься офіційний опис сорту як складової частини Реєстру;

(c) у випадку сортів, що для них матеріал з певними складниками слід неодноразово використовувати для виробництва матеріалу, зазначення таких компонентів;

(d) найменування та адреса володільця, селекціонера та будь-якого залученого процедурного представника;

(e) дата, на яку починається і закінчується дія права на сорт рослин Співтовариства, разом із причинами припинення права;

(f) на запит, будь-яке договірне виключне право користування або примусове право користування, в тому числі найменування і адреса особи, що має право користування;

(g) на запит, будь-яке примусове виконання, як зазначено в статті 24;

(h) якщо як володілець вихідного сорту, так і селекціонер сорту, по суті похідного від вихідного, подають відповідний запит, ідентифікаційні дані сортів як вихідних і по суті похідних з наведенням назв сортів та найменувань залучених сторін. Запиту від однієї з заінтересованих сторін буде достатньо тільки за умови, що вона отримала або неспірне підтвердження іншої сторони на підставі статті 99, або остаточне рішення на підставі положень цього Регламенту, що містить ідентифікаційні дані відповідних сортів як вихідних і по суті похідних.

3. Будь-які інші дані або будь-які умови для внесення до обох реєстрів можуть бути наведені в імплементаційних правилах, обумовлених статтею 114.

4. Бюро може з власної ініціативи і після консультацій із володільцем адаптовувати офіційний опис сорту щодо кількості й типу ознак або щодо наведених проявів таких ознак, за необхідності, у світлі чинних принципів, що регулюють описування сортів відповідного таксона, для того щоб зробити опис сорту порівнянним з описами інших сортів відповідного таксона.

1. Реєстри, зазначені в статті 87, повинні бути відкритими для публічного інспектування.