Генеральна угода про торгівлю послугами

Стaття I Сфера застосування та визначення

Стaття II Режим найбільшого сприяння

Стaття III Прозорість

Стaття III-bis Розкриття конфіденційної інформації

Стaття IV Зростання участі країн, що розвиваються

Стaття V Економічна інтеграція

Стaття V-bis Угоди про інтеграцію ринків робочої сили

Стaття VI Внутрішнє регулювання

Стaття VII Визнання

Стaття VIII Монополія і виняткові постачальники послуг

Стaття IX Ділова практика

Стaття X Надзвичайні захисні заходи

Стaття XI Платежі та перекази

Стaття XII Обмеження з метою захисту платіжного балансу

Стaття XIII Державні закупки

Стaття XIV Загальні винятки

Стaття XIV-bis Винятки з міркувань безпеки

Стaття XV Субсидії

Стaття XVI Доступ на ринок

Стaття XVII Національний режим

Стaття XVIII Додаткові зобов'язання

Стaття XIX Переговори про конкретні зобов'язання

Стaття XX Розклад конкретних зобов'язань

Стaття XXI Внесення змін до розкладів

Стaття XXII Консультація

Стaття XXIII Вирішення спорів і виконання рішення

Стaття XXIV Рада з торгівлі послугами

Стaття XXV Технічне співробітництво

Стaття XXVI Відносини з іншими міжнародними організаціями

Стaття XXVII Відмова у вигодах

Стaття XXVIII Визначення

Стaття XXIX Додатки

Додаток щодо відмови від зобов'язання за статтею II

Додаток щодо переміщення фізичних осіб, які надають послуги, згідно з Угодою

Додаток щодо авіатранспортних послуг

Додаток щодо фінансових послуг

Другий додаток щодо фінансових послуг

Додаток щодо переговорів стосовно послуг морського транспорту

Додаток щодо телекомунікацій

Додаток щодо переговорів стосовно основних телекомунікацій

Країни-члени,

Визнаючи зростаюче значення торгівлі послугами для росту та розвитку світової економіки;

Прагнучи укласти багатостороннє зведення принципів і правил торгівлі послугами з метою розширення такої торгівлі на умовах гласності і подальшої лібералізації і як засіб сприяння економічному росту всіх торгових партнерів, а також розвитку країн, що розвиваються;

Прагнучи до якнайшвидшого досягнення прогресу у підвищенні рівня лібералізації торгівлі послугами шляхом успішних раундів багатосторонніх переговорів, спрямованих на сприяння інтересам усіх учасників на основі взаємних переваг і забезпечення загального балансу прав і зобов'язань, приділяючи належну увагу завданням національної політики;

Визнаючи право членів регулювати поставку послуг на своїх територіях і запроваджувати нові види регулювання з метою досягнення завдань національної політики і, враховуючи асиметрію у розвитку регулювання послуг у різних країнах, особливу потребу країн, що розвиваються, у реалізації цього права;

Прагнучи сприяти зростанню участі країн, що розвиваються, у торгівлі послугами, у тому числі і в розширенні ними експорту послуг, inter alia, шляхом посилення потенціалу їх вітчизняної сфери послуг та її ефективності та конкурентоздатності;

Беручи особливо до уваги серйозні труднощі найменш розвинених країн у світлі їх специфічної економічної ситуації та їх потреби у розвитку, торгівлі та фінансах;

Цим погоджуються про наступне:

1. Ця Угода стосується до заходів країн-членів, що впливають на торгівлю послугами.

2. Для цілей цієї Угоди торгівля послугами означає поставку послуг:

(a) з території однієї країни-члена на територію будь-якої іншої країни-члена;

(b) на території однієї країни-члена споживачеві послуг будь-якої іншої країни-члена;

(c) постачальником послуг однієї країни-члена шляхом комерційної присутності на території будь-якої іншої країни-члена;

(d) постачальником послуг однієї країни-члена шляхом присутності фізичних осіб країни-члена на території будь-якої іншої країни-члена.

3. Для цілей цієї Угоди:

(a) "заходи країн-членів " означають заходи, прийняті

(i) центральними, регіональними або місцевими урядами або органами влади; та

(ii) недержавними органами при виконанні функцій, делегованих центральними, регіональними або місцевими урядами або органами влади.

При виконанні своїх зобов'язань і обов'язків згідно з Угодою член повинен вживати таких належних заходів, які можуть бути у його розпорядженні, з метою забезпечити їх дотримання регіональними і місцевими урядами або органами влади та недержавними органами на території члена;

(b) "послуги" включають будь-який вид послуг у будь-якому секторі за винятком послуг, що постачаються при виконанні функцій державної влади;

(c) "послуга, що надається при виконанні функцій державної влади" означає будь-яку послугу, яка надається не на комерційній основі і не за умовами конкуренції з одним або декількома постачальниками послуг.

1. Щодо будь-якого заходу, який охоплюється цією Угодою, кожний член повинен надати негайно і безумовно для послуг і постачальників послуг будь-якого іншого члена режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає для таких самих послуг або постачальників послуг будь-якої іншої країни.

2. член може вживати заходів, несумісних з пунктом 1, за умови, що такий захід внесено до переліку вилучень і відповідає умовам Додатка щодо відмови від зобов'язань за статтею II.

3. Положення цієї Угоди не можна трактувати так, щоб перешкодити будь-якому члену у отриманні або наданні переваг для сусідніх країн з метою полегшення обміну послугами в межах прикордонних територій, коли послуги продукуються і споживаються в рамках цих територій.

1. Кожний член повинен оперативно і, за винятком надзвичайних обставин, найпізніше напередодні набрання чинності публікувати інформацію про всі відповідні заходи загального застосування, які мають стосунок до цієї Угоди або торкаються її дії. Також слід публікувати міжнародні угоди, учасником яких є член, що торкаються або мають відношення до торгівлі послугами.

2. У випадках, коли публікація, згадана у пункті 1, не практикується, зазначена інформація має бути доступної для широкого загалу в інший спосіб.

3. Кожний член повинен оперативно принаймні раз на рік інформувати Раду з торгівлі послугами про прийняття нових або внесення будь-яких змін до існуючих законів, нормативних актів або адміністративних розпоряджень, які істотно впливають на торгівлю послугами, що охоплюються його індивідуальними зобов'язаннями, взятими згідно з цією Угодою.

4. Кожний член повинен оперативно давати відповіді на всі запити будь-якого іншого члена щодо конфіденційної інформації, яка стосується будь-яких заходів загального застосування або міжнародних угод, які маються на увазі в пункті 1. Кожний член повинен також створити один чи більше інформаційних пунктів з метою забезпечення конкретною інформацією інших членів на їхній запит з усіх зазначених вище питань, а також з тих, що підлягають повідомленню згідно з пунктом 3. Такі інформаційні пункти мають бути створені протягом двох років від дати набрання чинності Угодою про заснування Світової організації торгівлі (у цій Угоді - Угода СОТ). Для окремих країн-членів, що розвиваються, можна погодити певну гнучкість щодо термінів створення інформаційних пунктів. Інформаційні пункти не обов'язково повинні бути депозитаріями законів і нормативних актів.

5. Кожний член може сповістити Раду з торгівлі послугами про будь-які заходи, вжиті іншим членом, які, на його думку, порушують дію цієї Угоди.

Ніщо в цій Угоді не вимагає ні від кого з членів надавати конфіденційну інформацію, розкриття якої могло би перешкоджати виконанню закону або іншим чином суперечило би громадським інтересам, або завдало би шкоди законним комерційним інтересам певних підприємств, державних або приватних.

1. Зростання участі країн-членів, що розвиваються, у міжнародній торгівлі може бути полегшене завдяки досягнутим шляхом переговорів конкретним зобов'язанням різних членів згідно частин III та IV цієї Угоди щодо:

(a) посилення їх вітчизняного потенціалу у сфері послуг, її ефективності і конкурентоздатності, inter ilia, завдяки доступу до технологій на комерційній основі;

(b) розширення їх доступу до каналів розповсюдження та інформаційних мереж; та

(c) лібералізації доступу на ринок у секторах та способах надання послуг, щодо яких вони мають експортний інтерес.

2. Розвинені країни-члени, і наскільки можливо, інші члени повинні створити контактні пункти протягом двох років від дати набрання чинності Угодою про з тим, щоб полегшити доступ постачальників послуг з країн-членів, що розвиваються, до інформації, яка стосується відповідних ринків, щодо:

(a) комерційних і технічних аспектів постачання послуг;

(b) реєстрації, визнання та отримання професійної кваліфікації; та

(c) доступності технологій у сфері послуг.

3. У впровадженні пунктів 1 і 2 спеціальний пріоритет має бути наданий найменш розвиненим країнам-членам. Особливу увагу слід звертати на серйозні труднощі найменш розвинених країн, коли вони в ході переговорів беруть на себе конкретні зобов'язання, враховуючи їх особливу економічну ситуацію та потреби їх розвитку, торговельні та фінансові потреби.

1. Ця Угода не перешкоджає нікому з членів бути учасником угод або укладати угоди, що лібералізують торгівлю послугами між учасниками таких угод або через учасників за умови, що така угода:

(a) охоплює істотну кількість галузей-1 та

(b) не допускає або істотно усуває будь-яку дискримінацію у розумінні, передбаченому статтею XVII, між учасниками або серед них у секторах, які охоплюються пунктом (а) шляхом:

(i) усунення діючих дискримінаційних заходів та (або)

(ii) заборони нових або більш дискримінаційних заходів або при набранні чинності такою угодою, або протягом розумного періоду, за винятком заходів, дозволених відповідно до статей XI, XII, XIV та XIV-bis.

2. При оцінюванні того, чи дотримуються умови, передбачені у пункті 1b), слід звертати увагу на роль угоди у більш широкому процесі економічної інтеграції або лібералізації торгівлі серед учасників, про яких ідеться.

3. a) Коли країни, що розвиваються, є учасниками угод типу, згаданого у пункті 1, слід забезпечити гнучкість стосовно умов, визначених у пункті 1, зокрема згаданих в його підпункті "b", згідно з рівнем розвитку країн, про які йдеться, як в цілому, так і в окремих секторах і підсекторах.

b) Незважаючи на положення пункту 6, у разі угоди типу, згаданого в пункті 1, яка охоплює лише країни, що розвиваються, юридичним особам, що належать фізичним особам, або які контролюються ними, учасників таких угод, може бути наданий більш сприятливий режим.

4. Метою укладення будь-якої угоди, згаданої в пункті 1, має бути полегшення торгівлі між його учасниками, і така угода не повинна призводити до збільшення загального рівня бар'єрів у торгівлі послугами щодо будь-якого іншого члена поза цією угодою у певних секторах або підсекторах порівняно з рівнем, що застосовувався до укладення подібної угоди.

5. Якщо у разі укладення, розширення або внесення суттєвих змін до будь-якої угоди, згаданої у пункті 1, член має намір відкликати або змінити конкретне зобов'язання на умовах, несумісних з умовами у його Розкладі зобов'язань, він повинен попередньо, щонайменше за 90 днів, подати повідомлення про таку зміну або відкликання, у цьому разі мають застосовуватися процедури, визначені в пунктах 2, 3 та 4 статті XXI.

6. Постачальник послуг будь-якого з членів, який є юридичною особою, заснованою за законами учасника угоди, згаданої у пункті 1, має право користуватися режимом, що надається згідно з такою угодою, за умови, що він здійснює значні комерційні операції на території учасників такої угоди.

7. a) члени, які є учасниками будь-якої угоди, згаданої в пункті 1, повинні оперативно сповіщати Раду з торгівлі послугами про будь-яку таку угоду, а також розширення або значну зміну такої угоди. Вони також повинні надавати Раді відповідну інформацію на запит Ради. Рада може створити робочу групу з тим, щоб вона вивчила таку угоду, або розширення чи зміну такої угоди і доповіла Раді про її відповідність цій статті.

b) члени, які є учасниками будь-якої угоди, згаданої в пункті 1, яка впроваджується на основі програми-графіка, повинні періодично надсилати Раді з торгівлі послугами звіти про хід її впровадження. Рада може створити робочу групу для вивчення цих звітів, якщо вважатиме за необхідне створення такої групи.

c) На основі звітів робочої групи, згаданих у підпунктах (a) та b), Рада може, якщо вважатиме за необхідне, давати рекомендації учасникам угоди.

8. член, який є учасником угоди, згаданої у пункті 1, не може наполягати на компенсації в торгівлі у зв'язку із торговельними перевагами, які можуть зрости у іншого члена внаслідок такої угоди.

Ця Угода не повинна перешкоджати будь-якому із членів бути учасником угоди, яка створює повну інтеграцію-2 ринків робочої сили між учасниками такої угоди або серед них за умови, що така угода:

(a) звільняє громадян країн-учасниць угоди від вимог, що стосуються дозволів на проживання та працю;

(b) стає предметом повідомлення Ради з торгівлі послугами.

1. У секторах, де прийняті конкретні обставини, кожний член повинен забезпечити, щоб усі заходи загального застосування, що впливають на торгівлю, здійснювалися розумно, об'єктивно і неупереджено.

2. a) Кожний член повинен мати або створити так швидко, як це практично можливо, судові, арбітражні або адміністративні органи чи процедури, які забезпечать на запит постачальника послуг, інтереси якого порушені, негайний розгляд адміністративних рішень, що впливають на торгівлю послугами і, якщо це обгрунтовано, застосування заходів, спрямованих на виправлення ситуації, що склалася. У тих випадках, коли зазначені процедури не є незалежними від структур, уповноважених приймати адміністративні рішення, про які йдеться, член повинен гарантувати, що процедури дійсно забезпечують об'єктивний і неупереджений розгляд.

b) Положення пункту "a" не передбачають вимог до члена щодо створення таких органів або процедур, якщо це несумісно з його конституційним порядком або характером його судової системи.

3. У випадках, коли необхідно мати дозвіл на поставку послуг, щодо яких прийнято конкретне зобов'язання, компетентні органи влади члена повинні протягом розумного проміжку часу після подання заявки, оформленої згідно внутрішнього законодавства та регулювання, інформувати заявника про рішення, прийняте щодо заявки. На запит заявника компетентні органи влади члена повинні надати без зайвої затримки інформацію про стан розгляду заявки.

4. Для забезпечення того, щоб заходи, які стосуються кваліфікаційних вимог і процедур, технічних стандартів та вимог ліцензування, не створювали невиправданих бар'єрів у торгівлі послугами, Рада з торгівлі послугами повинна через відповідні органи, які вона може створити, встановити будь-яку необхідну дисципліну. Ця дисципліна повинна бути спрямована на забезпечення того, щоб такі вимоги, inter alia:

(a) базувалися на об'єктивних і прозорих критеріях, таких як компетентність і здатність надавати послугу;

(b) не були більш обтяжливими, ніж необхідно для забезпечення якості послуги;

(c) що процедури ліцензування не містили в собі обмеження на поставку послуги.

5. a) У секторах, у яких член взяв на себе конкретні зобов'язання, в очікуванні введення в дію дисципліни, встановленої у цих секторах згідно з пунктом 4, член не повинен застосовувати вимоги щодо ліцензування та кваліфікації та технічні стандарти, що анулюють або заподіюють шкоду конкретним зобов'язанням у такий спосіб,

(i) який не відповідає критеріям, визначеним у підпунктах 4(a), b) або (c); та

(ii) якого не можна було розумно сподіватися з боку члена, коли були прийняті конкретні зобов'язання в цих секторах.

b) При визначенні того, чи відповідають дії члена зобов'язанням згідно з пунктом 5(a), слід враховувати міжнародні стандарти відповідних міжнародних організацій, які застосовує член.-3

6. У секторах, де прийняті конкретні зобов'язання щодо професійних послуг, кожний член повинен забезпечити відповідні процедури для перевірки компетентності фахівців будь-якого іншого члена.

1. З метою виконання, цілком або частково, своїх стандартів або критеріїв щодо дозволів, ліцензування або сертифікації постачальників послуг, а також відповідно до умов пункту 3, член може визнати отримані знання або досвід, виконані вимоги або ліцензії чи сертифікати, видані в певній країні. Таке визнання кваліфікації, яке може бути досягнуте шляхом гармонізації або у інший спосіб, може грунтуватися на угоді або домовленості з країною, про яку йдеться, або може бути отримано автономно.

2. член, який є учасником угоди або домовленості типу, згаданого у пункті 1, існуючих або майбутніх, повинен надати адекватну можливість іншим заінтересованим членам вести переговори про їх приєднання до такої угоди або домовленості, або вести переговори про укладення подібних угод. У випадках, коли член надає відповідні визнання автономно, він повинен надати таку саму можливість будь-якому іншому члену, щоб показати, що отримані знання, досвід, ліцензії або сертифікати чи виконані вимоги на території такого іншого члена повинні бути визнані.

3. член не повинен надавати визнання таким чином, щоб воно стало засобом дискримінації між країнами у застосуванні його стандартів або критеріїв дозволу, ліцензування або сертифікації постачальників послуг, або прихованим обмеженням у торгівлі послугами.

4. Кожний член повинен:

(a) протягом 12 місяців від дати набрання чинності для нього Угодою СОТ інформувати Раду з торгівлі послугами про свої існуючі заходи щодо визнання кваліфікації ліцензій тощо і заявити, чи грунтується такі заходи на угодах чи домовленостях типу, згаданого у пункті 1;

(b) оперативно, якомога раніше на початковому етапі інформувати Раду з торгівлі послугами про відкриття переговорів щодо угоди або домовленості типу, згаданого у пункті 1, щоб дати відповідну можливість будь-якому іншому члену заявити про свою заінтересованість у переговорах, перш ніж вони перейдуть у результативну фазу;

(c) оперативно інформувати Раду з торгівлі послугами, коли він вживає нові заходи у сфері визнання або значно змінює існуючі, і заявити, чи грунтуються ці заходи на угоді чи домовленості типу, згаданого у пункті 1.

5. У випадках, коли можливо, визнання кваліфікації, ліцензій тощо повинно грунтуватися на багатосторонньо погоджених критеріях. У відповідних випадках члени повинні працювати разом з відповідними державними та недержавними організаціями у питаннях розробки та прийняття загальних міжнародних стандартів і критеріїв визнання і загальних міжнародних стандартів практики відповідної торгівлі послугами та професійної практики.

1. Кожний член повинен забезпечити, щоб будь-який монопольний постачальник послуг на його території при монопольній поставці послуги на відповідному ринку не діяв у спосіб, що є несумісний із зобов'язаннями цього члена, статтею II та конкретними зобов'язаннями.

2. У випадках, коли монопольний постачальник члена конкурує безпосередньо або через зв'язану компанію, при наданні послуги поза сферою своїх монопольних прав і де це стосується конкретних зобов'язань члена, член повинен забезпечити, щоб такий постачальник не зловживав своїм монопольним становищем, діючи на його території у спосіб, несумісний з такими зобов'язаннями.

3. Рада з торгівлі послугами може на запит будь-якого члена, який має підстави вважати, що монопольний постачальник послуги будь-якого іншого члена діє у спосіб, несумісний із пунктом 1 чи 2, направити запит члену, що встановлює, зберігає або дає дозвіл такому постачальнику, про надання конкретної інформації щодо відповідних операцій.

4. Якщо після дати набрання чинності Угодою СОТ член надасть монопольні права щодо поставки послуги, що входить до його конкретних зобов'язань, то цей член повинен поінформувати Раду з торгівлі послугами не пізніше, ніж за три місяці до його наміру надати монопольні права, при цьому слід застосовувати положення пунктів 2, 3 та 4 статті XXI.

5. Положення цієї статті застосовуються також до виключних постачальників послуг, якщо член формально або фактично (a) дозволяє або створює невелику кількість постачальників послуг і b) значно обмежує конкуренцію серед таких постачальників на своїй території.

1. Члени визнають, що певні види ділової практики постачальників послуг, за винятком тих, що підпадають під статтю VIII, можуть стримувати конкуренцію і таким чином обмежувати торгівлю послугами.

2. Кожний член повинен на запит будь-якого іншого члена брати участь у консультаціях з метою усунення видів практики, про які йдеться у пункті 1. Член, до якого звертаються, повинен поставитися до такого запиту з повним розумінням і доброзичливістю і повинен співробітничати шляхом надання загальнодоступної неконфіденційної інформації, що має відношення до предмета запиту. Член, до якого направлено звернення, повинен також надати іншу наявну інформацію члену, який звернувся із запитом, відповідно до свого внутрішнього законодавства, і при досягненні прийнятної домовленості щодо захисту її конфіденційності з боку члена, який направив запит.

1. Мають бути проведені багатосторонні переговори з питань надзвичайних захисних заходів, основаних на принципі недискримінації. Результати таких переговорів повинні набрати чинності не пізніше, ніж через три роки від дня набрання чинності Угодою СОТ.

2. У період до початку дії результатів переговорів, згаданих у пункті 1, будь-який член може, незважаючи на положення пункту 1 статті XXI, повідомити Раду з торгівлі послугами про свій намір змінити або відкликати конкретне зобов'язання через рік від дня набрання чинності цим зобов'язанням; за умови, що член зазначить у своєму повідомленні до Ради причину, з якої зміна чи відкликання не може чекати закінчення трирічного строку, передбаченого у пункті 1 статті XXI.

3. Положення пункту 2 припиняють свою дію через три роки після дати набрання чинності Угодою про СОТ.

1. За винятком обставин, передбачених в статті XII, член не повинен застосовувати обмежень щодо міжнародних переказів та платежів по поточних операціях, що стосуються його конкретних зобов'язань.

2. Ніщо в цій Угоді не порушує права та зобов'язання членів Міжнародного Валютного Фонду згідно статей Угоди про МВФ, у тому числі здійснення валютних операцій, що відповідають статтям Угоди, за умови, що член не буде встановлювати обмежень на будь-які операції з капіталом, несумісні з його конкретними зобов'язаннями щодо таких операцій, за винятком згаданих у статті XII або на прохання МВФ.

1. У разі виникнення або загрози серйозних труднощів з платіжним балансом та зовнішніми фінансовими відносинами член може встановити або зберегти обмеження на торгівлю послугами, щодо яких він взяв конкретні зобов'язання, у тому числі платежі і перекази по операціях, що стосуються таких обставин. Визнається, що особливий тиск на платіжний баланс члена, що перебуває у процесі економічного розвитку економіка якого переживає перехідний період, може зробити необхідним використання обмежень для забезпечення, inter alia, збереження рівня фінансових резервів, адекватного для впровадження його програми економічного розвитку або трансформування економіки.

2. Обмеження, згадані в пункті 1:

(a) не повинні бути дискримінаційними щодо інших членів;

(b) повинні відповідати статтям Угоди про Міжнародний Валютний Фонд;

(c) не повинні завдавати шкоди комерційним, економічним і фінансовим інтересам будь-якого іншого члена, що виходять за рамки необхідного;

(d) не повинні виходити за рамки необхідності з метою протидіяти обставинам, описаним у пункті 1;

(e) повинні бути тимчасовими і поетапно усуватися по мірі поліпшення ситуації, зазначеної в пункті 1.

3. При визначенні сфери впливу таких обмежень член може віддати перевагу поставкам послуг, які є більш істотними для його економічної програми або програми розвитку. Однак такі обмеження не повинні встановлюватися і зберігатися з метою захисту певного сектора послуг.

4. Про будь-які обмеження, встановлені або збережені згідно з положеннями пункту 1, або про будь-які їх зміни слід оперативно сповістити Генеральну Раду.

5. a) члени, що застосовують положення цієї статті, повинні оперативно провести консультації з Комітетом з обмежень у зв'язку з платіжним балансом щодо обмежень, запроваджених згідно з цією статтею.

b) Конференція міністрів повинна розробити процедури-4 для періодичних консультацій з метою забезпечення можливості надання таких рекомендацій члену, про якого ідеться, які вона вважатиме за необхідні.

c) В ході таких консультацій слід оцінити ситуацію з платіжним балансом члена, про який ідеться, та обмеження, встановлені або збережені згідно з цією статтею, беручи до уваги, inter alia, такі чинники як

(i) характер та масштаби труднощів з платіжним балансом і зовнішніми фінансовими відносинами;

(ii) зовнішньоекономічний і торговий клімат, який склався для члена, що отримує консультацію;

(iii) можливі альтернативні корективні заходи.

d) Консультації провині бути спрямовані на приведення будь-яких обмежень у відповідність до пункту 2, зокрема щодо поступової ліквідації обмежень згідно з пунктом 2(e).

e) При проведенні таких консультацій слід використовувати всі статистичні дані та інші факти, надані Міжнародним Валютним Фондом щодо іноземної валюти, валютних резервів та платіжного балансу, а висновки повинні грунтуватися на оцінці МВФ платіжного балансу і зовнішньої фінансової ситуації члена, що отримує консультацію.

6. Якщо член, який не є членом Міжнародного Валютного Фонду, має намір застосовувати положення цієї статті, Конференція міністрів повинна створити процедуру розгляду та будь-які інші необхідні процедури.

1. Статті II, XVI та XVII не повинні застосовуватися до законів, правил та вимог, що регулюють закупку послуг державними установами для визначених урядом завдань і які не є метою комерційного перепродажу або з метою використання при поставках послуг для комерційної реалізації.

2. Протягом двох років від дня набрання чинності Угодою СОТ мають відбутися багатосторонні переговори щодо державних закупок послуг в рамках цієї Угоди

За умови, що названі далі заходи не будуть застосовуватися довільно або створювати необґрунтовану дискримінацію між країнами, де переважають однакові умови, або створювати приховані обмеження торгівлі послугами, ніщо в цій Угоді не слід розуміти як перешкоду жодному члену для прийняття або запровадження заходів:

(a) необхідних для захисту суспільної моралі або збереження громадського порядку;-5

(b) необхідних для захисту життя і здоров'я людей, тварин та рослин;

(c) необхідних для забезпечення дотримання законів чи регулювання, які не відповідають положенням цієї Угоди, у тому числі і ті, які стосуються:

(i) запобігання використанню практики, яка вводить у оману або є недоброчесною, або наслідків невиконання контрактів у сфері послуг;

(ii) захисту від втручання у приватне життя окремих осіб при обробці та розповсюдженні інформації приватного характеру, а також до захисту конфіденційності приватних записів та рахунків;

(iii) безпеки;

(d) несумісних зі статтею XVII за умови, що різниця у використанні заходів продиктована прагненням забезпечити справедливе або ефективне-6 оподаткування або збір прямих податків щодо послуг або постачальників послуг інших членів;

(e) несумісних зі статтею II, за умови, що відмінність режиму є результатом угоди про уникнення подвійного оподаткування або положень про уникнення подвійного оподаткування у будь-якій іншій міжнародній угоді або домовленості, якою пов'язаний член.

1. Ніщо в цій Угоді не передбачає можливості:

(a) ставити до будь-кого із членів вимоги щодо надання інформацію, розкриття якої він вважає як таку, що суперечить істотно важливим інтересам його безпеки; або

(b) перешкоджати будь-якому члену вживати будь-яких заходів, які він вважає за необхідні для захисту істотно важливих інтересів його безпеки:

(i) що стосуються надання послуг, яке здійснюється безпосередньо або опосередковано з метою забезпечення воєнної установи;

(ii) що стосується термоядерних матеріалів, матеріалів, що розщеплюються, або матеріалів, з яких вони отримані;

(iii) прийнятих у період війни або інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах; або

(c) перешкоджати будь-кому із членів вживати будь-яких заходів з метою виконання своїх зобов'язань згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй в ім'я збереження міжнародної безпеки і миру.

2. Слід якомога повніше інформувати Раду з торгівлі послугами про заходи, вжиті згідно з положеннями пунктів 1b) та (c) та про їх припинення.

1. Члени визнають, що за певних обставин субсидії можуть спричиняти негативний вплив на торгівлю послугами. Члени повинні вступати у переговори з метою розробки необхідної багатосторонньої дисципліни, щоб уникнути такого негативного впливу на торгівлю.-7 Переговори повинні також бути спрямовані на прийнятність компенсаційних процедур. Такі переговори повинні визнавати роль субсидій у виконанні програм розвитку країн, що розвиваються, і враховувати потреби членів, зокрема країн-членів, що розвиваються, щодо гнучкості у цьому напрямку. Для завдань таких переговорів члени повинні обмінюватися інформацією про всі субсидії, що мають відношення до торгівлі послугами, які вони надають своїм вітчизняним постачальникам послуг.

2. Будь-який член, який вважає, що субсидії іншого члена завдають шкоди його інтересам, може подати запит про консультацію з таким членом із зазначених питань. Такі запити мають розглядатися доброзичливо.

1. Стосовно доступу на ринок через методи поставки, визначені в статті 1, кожний член повинен надати послугам та постачальникам послуг будь-якого іншого члена режим, не менш сприятливий, ніж той, який надається згідно правил, обмежень і умов, погоджених і зазначених в його розкладі.-8

2. У секторах, де взято зобов'язання про доступ на ринок, заходи, які член не повинен зберігати або вживати або в рамках регіону, або на всій території, якщо інше не обумовлено в його розкладі, визначаються як:

(a) обмеження кількості постачальників послуг або у формі кількісних квот, монополій, виключних постачальників послуг, або вимог підтвердження економічної необхідності;

(b) обмеження загальної вартості операцій з послугами або активів у формі кількісних квот або вимог підтвердження економічної необхідності;

(c) обмеження загальної кількості операцій з послугами або загального обсягу продукції послуг, вираженого у показниках, що встановлюють цифрові одиниці у формі квот або вимоги підтвердження економічної необхідності;-9

(d) обмеження загальної кількості фізичних осіб, які можуть бути зайняті у певному секторі послуг, або кількості фізичних осіб, яких постачальник послуг може найняти і які необхідні і мають безпосереднє відношення до поставки певної послуги у формі кількісних квот або вимоги підтвердження економічної необхідності;

(e) заходи, які обмежують або вимагають конкретних типів юридичних осіб або спільних підприємств, через які постачальник послуги може надавати послугу; та

(f) обмежень на участь іноземного капіталу у формі ліміту максимального відсотка іноземного володіння акціями або загальної вартості індивідуальних або сукупних іноземних інвестицій.

1. У секторах, які входять до національного розкладу, і за виконання умов та кваліфікаційних вимог, обумовлених у ньому, кожний член повинен надати послугам і постачальникам послуг будь-якого іншого члена щодо всіх заходів, які торкаються поставки послуг, режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає таким самим своїм послугам або постачальникам послуг.-10

2. Будь-який член може виконувати вимоги пункту 1 шляхом надання послугам і постачальникам послуг будь-якого члена формально ідентичного режиму, або формально відмінного режиму, порівняно з тим, який він надає своїм таким самим послугам або постачальникам послуг.

3. Формально ідентичний або формально відмінний режим вважається менш сприятливим, якщо він змінює умови конкуренції на користь послуг або постачальників послуг цього члена порівняно з такими самими послугами або постачальниками послуг будь-якого іншого члена.

Члени можуть зробити предметом переговорів зобов'язання щодо заходів, які спричиняють негативний вплив на торгівлю послугами, і які виходять за рамки положень статей XVI або XVII, у тому числі і ті, що стосуються питань кваліфікації, стандартів та ліцензування. Такі зобов'язання повинні бути внесені до розкладу члена.

1. Для досягнення цілей цієї Угоди члени розпочнуть послідовні раунди переговорів, які повинні розпочатися не пізніше, ніж через п'ять років від дати набрання чинності Угодою СОТ, і періодично проводитися з метою досягнення більш високого рівня лібералізації. Такі переговори повинні бути спрямовані на скорочення або усунення заходів, які негативно впливають на торгівлю послугами, як засіб забезпечення ефективного доступу на ринок. Цей процес повинен сприяти інтересам усіх учасників на основі взаємної вигоди і забезпечення загальної рівноваги прав і обов'язків.

2. Процес лібералізації повинен відбуватися з належною повагою до цілей національної політики і рівня розвитку окремих членів в цілому і в окремих секторах. Слід виявити необхідну гнучкість щодо окремих країн-членів, що розвиваються, яка дозволить відкриття меншої кількості секторів, лібералізацію меншої кількості операцій, розширення доступу на ринок відповідно до їх проблем розвитку, а також при відкритті доступу на їхні ринки іноземним постачальникам послуг, пов'язуванням з таким доступом умов, спрямованих на досягнення цілей, викладених у статті IV.

3. Для кожного раунду переговорів мають бути встановлені орієнтири і процедури переговорів. З метою визначення таких орієнтирів Рада з торгівлі послугами повинна здійснювати оцінку торгівлі послугами в цілому і у розрізі секторів з урахуванням цілей цієї Угоди, у тому числі тих, які встановлені в пункті 1 статті IV. Орієнтири для переговорів повинні визначати методику для оцінки лібералізації, здійсненої автономно членами від часу попередніх переговорів, а також методику особливої оцінки найменш розвинених країн-членів згідно з положеннями пункту 3 статті IV.

4. Процес подальшої лібералізації повинен просуватися на кожному такому раунді завдяки двостороннім, груповим та багатостороннім переговорам, спрямованим на підвищення загального рівня конкретних зобов'язань, взятих членами відповідно до цієї Угоди.

1. Кожний член повинен скласти розклад конкретних зобов'язань, які він бере відповідно до положень Частини III цієї Угоди. Щодо секторів, щодо яких такі зобов'язання приймаються, кожний розклад має визначати:

(a) правила, обмеження і умови щодо доступу до ринку;

(b) умови і вимоги національного режиму;

(c) кроки, що стосуються додаткових зобов'язань;

(d) часові рамки впровадження таких зобов'язань, де це можливо; та

(e) дату набрання чинності такими зобов'язаннями.

2. Заходи, несумісні одночасно зі статтями XVI та XVII, повинні бути внесені до стовпчика, що відноситься до статті XVI. У цьому разі вважається, що запис є також забезпеченням умов або вимог до статті XVII.

3. Розклади конкретних зобов'язань додаються до цієї Угоди і є її невід'ємною частиною.

1. a) Член (який у цій статті іменується як член, що вносить зміни) може змінити або відкликати будь-яке зобов'язання зі свого розкладу будь-коли через три роки від дати набрання чинності зобов'язаннями відповідно до положень цієї статті.

b) Член, що вносить зміни, повинен повідомити Раду з торгівлі послугами про свій намір змінити або відкликати зобов'язання згідно цієї статті не пізніше, ніж за три місяці до наміченої дати введення зміни або відкликання.

2. a) На запит будь-якого члена, вигоди якого, згідно з цією Угодою, можуть бути порушені (який у цій статті іменується як "член, якого торкаються зміни") наміченими змінами або відкликанням, про які повідомлено згідно з підпунктом 1b), член, що вносить зміну, повинен вступити у переговори з метою досягнення угоди про необхідні дії компенсаційного характеру. В процесі таких переговорів і в угоді члени, про яких ідеться, повинні прагнути зберегти загальний рівень взаємовигідних зобов'язань не менш сприятливих у торгівлі, ніж той, який передбачений у розкладі зобов'язань, який був до проведення таких переговорів.

b) Заходи компенсаційного характеру повинні бути здійснені на основі принципу найбільшого сприяння [вітчизняним послугам та постачальникам послуг].

3. a) Якщо між членом, що вносить зміни, та членом, якого торкаються зміни, угоди не досягнуто до закінчення передбаченого для переговорів терміну, то член, якого торкаються зміни, може передати справу до арбітражу. Будь-який член, якого торкаються зміни, і який прагне реалізувати право щодо компенсації, повинен брати участь в арбітражі.

b) Якщо жодний із членів, яких торкаються зміни, не звернувся до арбітражу, член, що вносить зміни, може вільно запроваджувати запропоновані зміни або відкликання.

4. a) член, що вносить зміни, не може змінювати або відкликати своє зобов'язання доти, доки він не виконає дії компенсаційного характеру відповідно до рішень арбітражу.

b) Якщо член, що вносить зміни, здійснює запропоновані зміни або відкликання і не виконує рішення арбітражу, будь-який член, якого торкаються зміни, і який брав участь в арбітражі, може змінити або відкликати суттєві еквівалентні вигоди, що відповідають рішенням арбітражу. Незважаючи на положення статті II, такі зміни або відкликання можуть бути впроваджені лише щодо члена, який вносить зміни.

5. Рада з торгівлі послугами визначає процедури для внесення поправок або змін до переліків. Будь-який член, який вніс зміни або здійснив відкликання своїх зобов'язань, внесених до Переліку, згідно цієї статті повинен змінити свій розклад відповідно до таких процедур.

1. Кожний член повинен доброзичливо поставитися до консультації і створити для неї відповідні умови, у зв'язку з поданням, яке може бути виконане будь-яким іншим членом з будь-якого питання, яке торкається дії цієї Угоди. При таких консультаціях слід застосовувати Домовленість про розв'язання спорів.

2. Рада з торгівлі послугами або Орган вирішення спорів може на запит члена провести консультації з будь-яким членом або членами з будь-якого питання, з якого неможливо досягти задовільного рішення шляхом консультації відповідно до умов пункту 1.

3. Згідно з цією статтею, а також згідно зі статтею XXIII член може не звертатися до статті XVII з приводу заходу іншого члена, який входить у сферу міждержавної угоди між ними, яка торкається уникнення подвійного оподаткування. У випадку відсутності згоди між членами щодо того, чи входить цей захід у сферу такої угоди між ними, для кожного члена має бути відкрита можливість винесення цього питання на розгляд Ради з торгівлі послугами.-11 Рада може передати справу до арбітражу. Рішення арбітражу є остаточним і обов'язковим до виконання для обох членів.

1. Якщо будь-який член вважає, що інший член не виконує своїх загальних або конкретних зобов'язань згідно з цією Угодою, він може з метою досягнення взаємоприйнятного рішення питання звернутися до Домовленості про вирішення спорів.

2. Якщо Орган з вирішення спорів вважає, що обставини достатньо серйозні і виправдовують таку акцію, він може дозволити члену або членам призупинити застосування щодо будь-якого члена або членів загальних або конкретних зобов'язань згідно з статтею 22 Домовленості про вирішення спорів.

3. Якщо будь-який член вважає, що певна вигода, яку він обгрунтовано розраховував отримати за конкретними зобов'язаннями іншого члена згідно з розділом III цієї Угоди, анулюється або їй заподіюється шкода внаслідок застосування будь-якого заходу, який не суперечить положенням цієї Угоди, він може звернутися до Домовленості про вирішення спорів. Якщо Домовленість про вирішення спорів визначить, що цей захід анулює або заподіює шкоду такій вигоді, то член, якого стосуються зміни, має право на взаємоприйнятне врегулювання на основі пункту 2 статті XXI, яке може включати зміни або відкликання заходу, про який ідеться. Якщо між згаданими членами домовленість не може бути досягнута, застосовується стаття 22 Домовленості про вирішення спорів.

1. Рада з торгівлі послугами виконує такі функції, які можуть бути доручені їй, щоб полегшити дію цієї Угоди і досягнення подальших цілей. Рада може створювати такі допоміжні органи, які вона вважатиме належними для ефективного виконання своїх функцій.

2. Рада і, якщо вона не прийме інше рішення, її допоміжні органи повинні бути відкритими для участі представників усіх членів.

3. Голова Ради обирається членами.