Генеральна угода про тарифи й торгівлю 1994 року

У разі колізії між положенням Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та положенням іншої угоди, яку зазначено в додатку 1A до Угоди про заснування Світової організації торгівлі (далі в угодах, які зазначено в додатку 1A, - Угода СОТ), перевага віддається положенню іншої угоди настільки, наскільки це стосується колізії.

1. Генеральна угода про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ 1994) складається з:

a) положень Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, датованої 30 жовтня 1947 року, доданої до Заключного акта, який прийнято після закінчення другої сесії Підготовчого комітету конференції Організації Об'єднаних Націй з питань торгівлі та зайнятості (за винятком Протоколу про тимчасове застосування), з уточненнями, доповненнями чи змінами, унесеними положеннями правових інструментів, які набрали чинності до дати набрання чинності Угодою СОТ;

b) положень зазначених нижче правових інструментів, які набрали чинності в рамках ГАТТ 1947 до дати набрання чинності Угодою СОТ:

i) протоколів та підтверджень, які стосуються тарифних поступок;

ii) протоколів про приєднання (за винятком положення "a", яке стосується тимчасового застосування й відкликання тимчасового застосування, та положення "b", яке передбачає, що частина II ГАТТ 1947 застосовується тимчасово в найбільшому обсязі та відповідно до законодавства, яке існує в день Протоколу);

iii) рішень про звільнення від зобов'язань, які надаються відповідно до статті XXV ГАТТ 1947 та які залишаються чинними в день набрання чинності Угодою СОТ-1;

iv) інших рішень договірних сторін ГАТТ 1947;

c) зазначених нижче домовленостей:

i) Домовленості про тлумачення статті II: підпункту "b" пункту 1 Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року;

ii) Домовленості про тлумачення статті XVII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року;

iii) Домовленості про положення Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, які стосуються платіжного балансу;

iv) Домовленості про тлумачення статті XXIV Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року;

v) Домовленості стосовно звільнень від зобов'язань за Генеральною угодою про тарифи й торгівлю 1994 року;

vi) Домовленості про тлумачення статті XXVIII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, а також

d) Марракеського протоколу до ГАТТ 1994.

2. Пояснювальні примітки

a. Посилання на "договірну сторону" у положеннях ГАТТ 1994 уважаються посиланнями на "члена". Посилання на "менш розвинену договірну сторону" та "розвинену договірну сторону" уважаються посиланнями на "країну-члена, що розвивається" та "розвинену країну-члена". Посилання на "Виконавчого секретаря" уважаються посиланнями на "Генерального директора СОТ".

b. Посилання на договірні сторони, які діють спільно, у статтях XV:1, XV:2, XV:8, XXXVIII та примітках Ad статей XII та XVIII, а також у положеннях про спеціальні угоди про обмін у статтях XV:2, XV:3, XV:6, XV:7 та XV:9 ГАТТ 1994 уважаються посиланнями на СОТ. Інші функції, що положеннями ГАТТ 1994 визначаються для договірних сторін, які діють спільно, розподіляються Конференцією міністрів.

c. i. Текст ГАТТ 1994 є автентичним англійською, французькою та іспанською мовами.

ii. Текст ГАТТ 1994 французькою мовою підлягає уточненню термінів, зазначених у додатку A до документа MTN.TNC/41.

iii. Автентичним текстом ГАТТ 1994 іспанською мовою є текст, який міститься в томі IV видання Основних правових інструментів і вибраних документів, за умови уточнення термінів, зазначених у додатку B до документа MTN.TNC/41.

3. a. Положення частини II ГАТТ 1994 не застосовуються до заходів, які вживаються членом відповідно до спеціального імперативного законодавства, уведеного таким членом до того, як він став договірною стороною ГАТТ 1947, яке забороняє використання, продаж чи оренду суден, побудованих чи відремонтованих за кордоном для комерційного використання між пунктами в національних водах або водах виключної економічної зони. Таке вилучення застосовується до: a) продовження дії чи негайного перегляду дії невідповідного положення такого законодавства, а також b) поправки до невідповідного положення такого законодавства так, щоб поправка не зменшувала відповідність цього положення частині II ГАТТ 1947. Це вилучення обмежується заходами, яких ужито згідно з описаним вище законодавством, про що повідомляється й уточнюється до дати набрання чинності Угодою СОТ. Якщо згодом до такого законодавства буде внесено зміни для зменшення його відповідності частині II ГАТТ 1994, воно не підпадатиме під дію цього пункту.

b. Конференція міністрів переглядає це вилучення не пізніше, ніж через п'ять років після набрання чинності Угодою СОТ, а після цього - кожні два роки доти, доки вилучення залишається чинним, для визначення, чи існують все ще умови, які стали причиною необхідності вилучення.

c. Член, заходи якого охоплено цим вилученням, щорічно подає докладне статистичне повідомлення, яке містить середню за п'ять років величину фактичних та передбачуваних обсягів поставок відповідних суден, а також додаткову інформацію про використання, продаж, оренду чи ремонт відповідних суден, які охоплено цим вилученням.

d. Член, який уважає, що це вилучення діє в такий спосіб, який виправдовує взаємне та пропорційне обмеження використання, продажу, оренди чи ремонту суден, побудованих на території члена, який вдається до вилучення, має право впроваджувати таке обмеження за умови попереднього повідомлення Конференції міністрів.

e. Це вилучення не обмежує рішень стосовно спеціальних аспектів законодавства, які охоплено цим вилученням та які погоджено в галузевих угодах або на інших форумах.

Члени цим домовляються про таке:

1. Для забезпечення транспарентності законних прав та обов'язків, що випливають з пункту 1b) статті II, характер та рівень "інших мит або зборів", що стягуються за тарифними статтями, які підлягають обкладенню зв'язаними тарифами, згаданими у цьому пункті, записуються у Розкладах поступок, які додаються до ГАТТ 1994, проти тарифної статті, до якої вони застосовуються. Вважається, що такий запис не змінює правовий характер "інших мит або зборів".

2. Датою, на яку "інші мита або збори" стають зв'язаними, для цілей статті II, є 15 квітня 1994 року. "Інші мита або збори" після цього записуються у Розкладах за рівнями, які застосовуються на цю дату. При кожних наступних переговорах щодо зміни поступки або введення нової поступки відповідною датою такої тарифної статті буде дата включення нової поступки до відповідного Розкладу. Проте дата прийняття документа, через який поступку за будь-якою окремою тарифною позицією було спочатку включено до ГАТТ 1947 або ГАТТ 1994, повинна буде і надалі записуватися у стовпчику 6 Розкладів із замінюваними аркушами.

3. "Інші мита або збори" повинні записуватися стосовно всіх пов'язаних тарифів.

4. У разі, якщо тарифна позиція вже була раніше предметом поступки, рівень "інших мит або зборів", записаний у відповідному Розкладі, не повинен бути вищим за рівень, який існував тоді, коли цю поступку було вперше включено до такого Розкладу. Кожний член СОТ має право заперечити існування "іншого мита або збору" на підставі того, що на момент початкового зв'язування певної тарифної позиції такого "іншого мита або збору" не існувало, а також відповідність записаного рівня будь-якого "іншого мита або збору" та попереднього рівня зв'язаного тарифу протягом трьох років після набрання чинності Угодою СОТ або трьох років після передачі на зберігання Генеральному директорові СОТ документа, яким такий Розклад включається до ГАТТ 1994, залежно від того, що відбудеться пізніше.

5. Внесення "інших мит та зборів" до Розкладів не повинен обмежувати їх відповідності правам та обов'язкам членів за ГАТТ 1994, за винятком тих прав, на які поширюється пункт 4. Всі члени СОТ зберігають за собою право у будь-який час заперечити відповідність будь-якого "іншого мита або збору" таким обов'язкам.

6. Для цілей цієї Домовленості положення Статей XXII та XXIII ГАТТ 1994 застосовуються у тому вигляді, у якому вони розроблені й застосовуються за Домовленістю про вирішення спорів.

7. "Інші мита та збори", які не включено до Розкладу на момент передачі на зберігання документа, яким такий Розклад включається до ГАТТ 1994, Генеральному директорові Договірних Сторін (до набрання чинності Угодою СОТ, або Генеральному директорові СОТ (після набрання чинності Угодою СОТ), не повинні надалі додаватися до нього, і жодні "інші мита та збори", записані на рівні, меншому за той, що існує на відповідну дату, не повинні відновлюватися до цього рівня, якщо тільки такі додавання або зміни не буде зроблено протягом шести місяців після передачі документа на зберігання.

8. Рішення у пункті 2 щодо дати, яка застосовується до кожної поступки, для цілей пункту 1b) статті II ГАТТ 1994 замінює собою рішення щодо відповідної дати, яке було прийнято 26 березня 1980 року (BISD 27S/24).

Члени,

відзначаючи, що стаття XVII передбачає зобов'язання членів СОТ щодо діяльності державних торгових підприємств, яку зазначено у пункті 1 статті XVII і яка повинна відповідати загальним принципам недискримінації, встановленим ГАТТ 1994 для урядових заходів щодо імпорту чи експорту, здійснюваного приватними комерсантами;

відзначаючи також, що члени СОТ дотримуються своїх зобов'язань за ГАТТ 1994 стосовно урядових заходів щодо державних торгових підприємств;

визнаючи, що ця Домовленість не обмежує принципів, передбачених у статті XVII;

цим домовляються про таке:

1. Для забезпечення транспарентності діяльності державних торгових підприємств члени СОТ повинні повідомляти про такі підприємства Раді з торгівлі товарами для розгляду їх робочою групою, яку буде засновано згідно з пунктом 5, відповідно до такого робочого визначення:

"Урядові і неурядові підприємства, зокрема Маркетингові доми, яким було надано виняткові або особливі права чи привілеї, у тому числі законодавчі або конституційні повноваження, при здійсненні яких вони впливають шляхом купівлі чи продажу на рівень або напрямок імпорту чи експорту".

Така вимога щодо повідомлення не поширюється на імпорт товарів, призначених для безпосереднього або кінцевого споживання для урядових цілей або використання таким підприємством, як зазначено вище, але ні в якому разі не для перепродажу чи використання у виробництві товарів, призначених для продажу.

2. Кожний член СОТ повинен проводити перегляд своєї політики стосовно подання повідомлень щодо державних торгових підприємств до Ради з торгівлі товарами з урахуванням положень цієї Домовленості. При проведенні таких переглядів кожний член повинен мати на увазі необхідність забезпечення максимально можливої транспарентності у своїх повідомленнях з тим, щоб надати можливість для об'єктивної оцінки характеру діяльності таких підприємств, а також впливу їхньої діяльності на міжнародну торгівлю.

3. Повідомлення здійснюються відповідно до анкети про державну торгівлю, прийнятої 24 травня 1960 року (BISD 9S/184-185), причому зрозуміло, що члени повідомляють про підприємства, зазначені у пункті 1, незалежно від того, чи мав насправді місце імпорт або експорт товарів.

4. Будь-який член СОТ, який має підставу вважати, що інший член не виконав належним чином свого зобов'язання щодо повідомлення, може привернути увагу такого члена до цього питання. Якщо питання не буде вирішено задовільним чином, він може зробити зустрічне повідомлення до Ради з торгівлі товарами для розгляду його робочою групою, заснованою згідно з пунктом 5, одночасно повідомивши про це такого члена.

5. При Раді з торгівлі товарами створюється робоча група для розгляду повідомлень та зустрічних повідомлень. Ґрунтуючись на результатах такого розгляду та без обмеження положень пункту 4(c) статті XVII, Рада з торгівлі товарами може давати рекомендації стосовно того, чи зроблено повідомлення належним чином, а також стосовно необхідності надання додаткової інформації. Ґрунтуючись на отриманих повідомленнях, робоча група також вивчає, чи заповнено зазначену вище анкету про державну торгівлю належним чином, та розглядає повноту інформації про державні торгові підприємства, про які повідомляється відповідно до пункту 1. Вона також розробляє наочний перелік, у якому показано характер стосунків між урядами та підприємствами, а також характер діяльності, яку ведуть такі підприємства, що може бути придатним для цілей статті XVII. Зрозуміло, що Секретаріат надаватиме робочій групі документ із загальним оглядом тієї діяльності державних торгових підприємств, яка стосується міжнародної торгівлі. Членство у робочій групі є відкритим для всіх членів СОТ, що заявлять про своє бажання взяти участь у її роботі. Група повинна провести збори протягом одного року після набрання чинності Угодою СОТ, а також проводити їх принаймні щороку після цього. Вона щорічно звітує перед Радою з торгівлі товарами.-(2)

Члени,

визнаючи положення Статей XII та XVIII:B ГАТТ 1994 та Декларації про торговельні заходи, що вживаються у зв'язку з платіжним балансом, прийнятої 28 листопада 1979 року (BISD 26S/205-209, у цій домовленості іменується Декларація 1979), і з метою внесення ясності у ці положення-1;

цим домовляються про таке:

Застосування заходів

1. Члени СОТ підтверджують своє зобов'язання публічно оголошувати якомога скоріше розклади відміни заходів щодо обмеження імпорту, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом. Зрозуміло, що такі розклади можуть змінюватися за необхідністю з тим, щоб урахувати зміни ситуації з платіжним балансом. У будь-якому разі, коли член СОТ не оголосить публічно цього розкладу, такий член повинен дати обґрунтування причин цього.

2. Члени СОТ підтверджують своє зобов'язання надавати перевагу тим заходам, які справляють найменш руйнівний вплив на торгівлю. Вважається, що такі заходи (які у цій Домовленості іменуються цінові заходи) уключають додаткові імпортні збори, вимоги про внесення депозитів імпортерами або інші рівноцінні торговельні заходи, що відбиваються на ціні імпортованих товарів. Зрозуміло, що незалежно від положень статті II цінові заходи, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом, можуть застосовуватися членом СОТ додатково до мит, передбачених у його Розкладі. Крім того, такий член повинен згідно з процедурою повідомлення, передбаченою у цій Домовленості, чітко і окремо зазначити суму, на яку ціновий захід перевищує зв'язане мито.

3. Члени СОТ повинні намагатися уникнути накладення нових кількісних обмежень у зв'язку з платіжним балансом, якщо тільки через критичну ситуацію платіжного балансу цінові заходи не можуть припинити різкого погіршення положення із зовнішніми платежами. У таких випадках, коли член СОТ застосовує кількісні обмеження, він повинен дати обґрунтування причин, за яких цінові заходи не є достатнім інструментом для врегулювання ситуації з платіжним балансом. Член СОТ, що вдається до кількісних обмежень, повинен вказувати у ході подальших консультацій на прогрес, якого він досяг у значному зменшенні кількості та обмежувальному впливові таких заходів. Зрозуміло, що стосовно одного товару може вживатися не більше одного виду заходів щодо обмеження імпорту у зв'язку з платіжним балансом.

4. Члени СОТ підтверджують, що заходи щодо обмеження імпорту, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом, можуть застосовуватися лише для регулювання загального рівня імпорту і не можуть перевищувати тієї міри, якою вони є необхідними для врегулювання ситуації з платіжним балансом. З метою зведення до мінімуму будь-яких побічних наслідків протекціоністського характеру, член СОТ повинен здійснювати обмеження у транспарентній формі. Органи влади імпортуючого члена СОТ повинні дати задовільне обґрунтування критеріїв, які використовуються для визначення того, які товари підлягають дії обмежень. Як це передбачено у пункті 3 статті XII та пункті 10 статті XVIII, члени СОТ можуть у разі певних життєво необхідних товарів відмінити або обмежити додаткові збори, які застосовуються до всього імпорту, або інші заходи, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом. Термін "життєво необхідні товари" означає товари, які задовольняють основні потреби споживання або які сприяють зусиллям члена СОТ поліпшити ситуацію з платіжним балансом, наприклад основні засоби виробництва або сировинні матеріали, необхідні для виробництва. При застосуванні кількісних обмежень член СОТ повинен використовувати вибіркове ліцензування лише тоді, коли цього неможливо уникнути, і поступово його відміняти. Щодо вибору критеріїв, які використовуються для визначення допустимих кількостей та вартостей товарів для імпорту, повинно надаватися відповідне обґрунтування.

Процедури консультацій з питань платіжного балансу

5. Комітет з обмежень у зв'язку з платіжним балансом (який у цій Домовленості іменується Комітет) проводить консультації з метою розгляду всіх заходів щодо обмеження імпорту, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом. Членство у Комітеті є відкритим для всіх членів СОТ, що заявлять про своє бажання взяти участь у його роботі. Комітет дотримується процедур консультацій з питань обмежень, що здійснюються у зв'язку з платіжним балансом, затверджених 28 квітня 1970 року (BISD 18S/48-53, які у цій Домовленості іменуються повні процедури консультацій), відповідно до положень, викладених нижче.

6. Член СОТ, що застосовує нові обмеження або піднімає загальний рівень вже існуючих обмежень шляхом значної інтенсифікації відповідних заходів, повинен вступити в консультації з Комітетом протягом чотирьох місяців після прийняття таких заходів. Член, який приймає такі заходи, може вимагати, щоб консультація проводилася відповідно до пункту 4(a) статті XII або пункту 12 (a) статті XVIII залежно від того, яка з них є придатною для цього. Якщо такої вимоги не зроблено, Голова Комітету повинен запропонувати членові СОТ провести таку консультацію. Фактори, які можуть розглядатися у ході такої консультації, включають, inter alia, введення нових видів обмежувальних заходів у зв'язку з платіжним балансом або збільшення рівня обмежень чи кола охоплених ними товарів.

7. Усі обмеження, що застосовуються у зв'язку з платіжним балансом, повинні періодично переглядатися Комітетом відповідно до пункту 4b) статті XII або пункту 12b) статті XVIII при можливості зміни періодичності консультацій за домовленістю з членом СОТ, що бере участь у них, або згідно з процедурою окремого перегляду, яку може рекомендувати Генеральна рада.

8. Консультації можуть проводитися за спрощеними процедурами, затвердженими 19 грудня 1972 року (BISD 20S/47-49, які у цій Домовленості іменуються спрощені процедури консультацій), стосовно найменш розвинених країн-членів або тих країн-членів, що розвиваються, які здійснюють зусилля щодо лібералізації відповідно до розкладу, представленого ними до Комітету при попередніх консультаціях. Спрощені процедури консультацій можуть також застосовуватися тоді, коли Розгляд торговельної політики країни-члена, що розвивається, призначено на той самий календарний рік, що й дата, яку визначено для консультацій. У таких випадках рішення щодо того, чи потрібно застосовувати повні процедури консультацій, приймається на основі факторів, перелічених у пункті 8 Декларації 1979. Крім випадку з найменш розвиненими країнами-членами, за спрощеними процедурами консультацій не може проводитися більше двох консультацій поспіль.

Повідомлення та документація

9. Член СОТ повинен повідомити Генеральній раді про введення або зміну порядку проведення заходів щодо обмеження імпорту, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом, а також про будь-які зміни у розкладах відміни таких заходів, про які робиться оголошення відповідно до пункту 1. Про значні зміни Генеральну раду необхідно повідомляти до їх оголошення або не пізніше, ніж через 30 днів після нього. Щороку кожний член СОТ повинен подавати до Секретаріату для розгляду членами СОТ зведене повідомлення, зокрема всі зміни законів, нормативних актів, офіційні урядові заяви або публічні заяви. Повідомлення повинне включати повну інформацію, наскільки це можливо, на рівні тарифних позицій, про вид вжитих заходів, критерії, що використовуються для їх вживання, коло охоплених ними товарів та торговельні потоки, на які вони справили вплив.

10. На запит будь-якого члена СОТ Комітет може переглядати повідомлення. Такі перегляди обмежуються з'ясуванням окремих питань, про які йдеться у повідомленні, або вивченням того, чи є необхідність у проведенні консультації відповідно до пункту 4(a) статті XII або пункту 12 "a" статті XVIII. Члени СОТ, які мають підстави вважати, що певний захід щодо обмеження імпорту, вжитий іншим членом, було вжито у зв'язку з платіжним балансом, можуть привернути до цієї справи увагу Комітету. Голова Комітету вимагає інформації щодо такого заходу та розповсюджує її серед усіх членів. Без обмеження права будь-якого члена Комітету вимагати відповідного з'ясування питань у ході консультації, питання можуть надаватися і заздалегідь для їх розгляду членом СОТ, що бере участь у консультації.

11. Член СОТ, що бере участь у консультації, повинен підготувати для консультації Основний документ, який, крім будь-якої іншої інформації, яка вважається за придатну, повинен включати: a) огляд ситуації з платіжним балансом та її перспективи, у тому числі оцінку внутрішніх та зовнішніх факторів, які справляють вплив на ситуацію з платіжним балансом, і заходів внутрішньої політики, яких було вжито для відновлення рівноваги на здоровій і тривалій основі; b) повну характеристику обмежень, що застосовувалися у зв'язку з платіжним балансом, їхню правову основу та кроки, здійснені для зменшення побічних наслідків протекціоністського характеру; c) заходи, яких було вжито після останньої консультації для лібералізації імпортних обмежень у світлі висновків, винесених Комітетом; d) план усунення та поступового послаблення обмежень, що залишилися. При необхідності можуть робитися посилання на інформацію, яку було подано у попередніх повідомленнях або звітах, що подавалися до СОТ. При проведенні консультацій за спрощеними процедурами член СОТ, що бере участь у консультації, повинен подавати письмову заяву, у якій міститься суттєва інформація з питань, що охоплюються Основним документом.

12. З метою полегшення проведення консультацій у Комітеті Секретаріат повинен готувати документ із фактичним оглядом, що стосується різних аспектів плану консультацій. Стосовно країн-членів, що розвиваються, документ Секретаріату повинен включати відповідний огляд та аналітичний матеріал щодо впливу зовнішнього торговельного середовища на ситуацію з платіжним балансом та її перспективи для члена СОТ, що бере участь у консультації. На запит країни-члена СОТ, що розвивається, Секретаріат повинен надати їй технічну допомогу при підготовці документації для консультацій.

Завершення консультацій з питань платіжного балансу

13. Комітет звітує про проведені консультації перед Генеральною радою. У разі, коли використовувалися повні процедури консультацій, звіт повинен містити висновки Комітету з окремих питань плану консультацій, а також факти та підстави, на яких вони ґрунтуються. Комітет повинен намагатися включити до своїх висновків пропозиції щодо рекомендацій, які мають на меті сприяти виконанню Статей XII та XVIII:B, Декларації 1979 та цієї Домовленості. У тих випадках, коли представлено розклад усунення обмежувальних заходів, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом, Генеральна рада може рекомендувати, щоб при дотриманні такого розкладу членом СОТ вважалося, що той діє відповідно до своїх зобов'язань за ГАТТ 1994. У тому разі, якщо Генеральна рада виносить конкретні рекомендації, права та обов'язки членів СОТ оцінюються у світлі таких рекомендацій. За відсутності конкретних пропозицій щодо рекомендацій з боку Генеральної ради у висновках Комітету повинні фіксуватися різні міркування, які було висловлено у Комітеті. При застосуванні спрощених процедур консультацій у звіті повинно міститися резюме основних питань, що розглядалися у Комітеті, та рішення щодо того, чи існує необхідність у застосуванні повних процедур консультацій.

Члени,

зважаючи на положення статті XXIV ГАТТ 1994;

визнаючи, що з часу заснування ГАТТ 1947 кількість та значення митних союзів та зон вільної торгівлі неабияк зросли і сьогодні вони займають значну частку світової торгівлі;

визнаючи той вплив на розвиток світової торгівлі, який може справити більш тісна інтеграція між економіками країн, що є учасниками таких угод;

визнаючи також, що цей вплив збільшується, якщо відміна мит та інших заходів щодо обмеження торгівлі між складовими територіями митних союзів або зон вільної торгівлі поширюється на всю торгівлю, і зменшується, якщо будь-який важливий сектор торгівлі виключається з цього;

знову підтверджуючи, що метою таких угод повинно бути полегшення торгівлі між складовими територіями і утримання від встановлення бар'єрів для торгівлі інших членів СОТ з такими територіями; що при їх укладенні або розширенні кола учасників учасники таких угод повинні по можливості максимально уникати справляння негативного впливу на торгівлю інших членів;

певні того, що існує необхідність у посиленні ефективності ролі Ради з торгівлі товарами при розгляді угод, про які надаються повідомлення відповідно до статті XXIV, шляхом внесення ясності у критерії та процедури оцінки нових угод про створення або угод про розширення існуючих митних союзів та зон вільної торгівлі, а також збільшення транспарентності всіх угод, укладених відповідно до статті XXIV;

визнаючи необхідність у спільній домовленості про обов'язки членів СОТ за пунктом 12 статті XXIV;

цим домовляються про таке:

1. Митні союзи, зони вільної торгівлі та тимчасові угоди, що ведуть до створення митного союзу або зони вільної торгівлі, для відповідності статті XXIV, повинні відповідати, inter alia, положенням пунктів 5, 6, 7 та 8 зазначеної статті.

Стаття XXIV:5

2. Визначення відповідно до пункту 5(a) статті XXIV загального обсягу мит та інших заходів щодо регулювання торгівлі, які застосовуються до і після створення митного союзу, стосовно мит та зборів повинне бути основане на повній оцінці середньозважених ставок тарифів та мит, що стягуються. Ця оцінка має ґрунтуватися на статистиці імпорту за попередній репрезентативний період, яку надає митний союз за тарифними позиціями, а також у вартісному і кількісному вираженні за країнами-членами СОТ. Секретаріат розраховує середньозважені ставки тарифів та мит, що стягуються, за методикою, яка використовувалася при оцінці тарифних пропозицій у ході Уругвайського раунду Багатосторонніх торговельних переговорів. Для цього митами та зборами, які братимуться до розрахунків, будуть діючі ставки мит. Визнається, що для повної оцінки обсягу інших заходів щодо регулювання торгівлі, кількісне вираження яких та його узагальнення є важким, може вимагатися вивчення окремих заходів, дій, охоплених ними товарів та торговельних потоків.

3. "Розумний проміжок часу", зазначений у пункті 5(c) статті XXIV, повинен перевищувати 10 років лише у виключних випадках. У випадках, коли члени СОТ, які є учасниками тимчасової угоди, вважають, що 10 років недостатньо, вони повинні дати повне пояснення Раді з торгівлі товарами щодо необхідності продовження цього терміну.

Стаття XXIV:6

4. Пункт 6 статті XXIV встановлює процедуру, яка використовується тоді, коли член СОТ, що створює митний союз, пропонує підвищити зв'язану ставку мита. У цьому відношенні члени СОТ знову підтверджують, що процедура, передбачена у статті XXVIII у тому вигляді, у якому її викладено в інструкціях, прийнятих 10 листопада 1980 року (BISD 27S/26-28), та у Домовленості про тлумачення статті XXVIII ГАТТ 1994 повинна бути порушена до того, як буде змінено або відкликано тарифні поступки при створенні митного союзу або укладенні тимчасової угоди, що веде до створення митного союзу.

5. Ці переговори повинні проводитися у доброзичливій атмосфері з метою досягнення взаємозадовільного компенсаційного врегулювання. При таких переговорах, як цього вимагає пункт 6 статті XXIV, належна увага повинна приділятися зменшенню мит за тими самими тарифними позиціями, за якими мито було зменшено іншими складовими територіями митного союзу при його створенні. Якщо таке зменшення не буде достатнім для забезпечення необхідного компенсаційного врегулювання, митний союз пропонує компенсацію, яку може бути здійснено у формі зменшення мит за іншими тарифними позиціями. Така пропозиція береться до уваги членами СОТ, які мають право на ведення переговорів щодо зв'язаних тарифів, які пропонується змінити або відкликати. Якщо компенсаційного врегулювання знову не буде досягнуто, переговори продовжуються. У випадках, коли, незважаючи на всі зусилля, домовленості у ході переговорів щодо компенсаційного врегулювання відповідно до статті XXVIII ГАТТ 1994 у тому вигляді, у якому її розроблено у Домовленості про тлумачення статті XXVIII ГАТТ 1994, не може бути досягнуто протягом розумного періоду часу після початку таких переговорів, митний союз, однак, є вільним змінювати або відкликати поступки; члени СОТ, які постраждають від цього, у такому разі матимуть право відкликати в основному рівноцінні поступки відповідно до статті XXVIII.

6. ГАТТ 1994 не накладає жодних зобов'язань на членів, які отримають перевагу від зменшення мит після створення митного союзу або укладення угоди, що веде до створення митного союзу, щодо компенсаційного врегулювання стосовно його складових територій.

Розгляд митних союзів та зон вільної торгівлі

7. Усі повідомлення, які робляться відповідно до пункту 7(a) статті XXIV, повинні вивчатися робочою групою у світлі відповідних положень ГАТТ 1994 та пункту 1 цієї Домовленості. Робоча група повинна подавати звіт Раді з торгівлі товарами про свої висновки у цьому зв'язку. Рада з торгівлі товарами може надавати членам СОТ такі рекомендації, які вважатиме за потрібні.

8. Стосовно тимчасових угод робоча група може у своєму звіті надати відповідні рекомендації щодо запропонованих часових рамок та заходів, які є необхідними для завершення створення митного союзу або зони вільної торгівлі. За необхідністю вона може передбачити подальший розгляд тимчасової угоди.

9. Члени СОТ, що є учасниками тимчасової угоди, повинні повідомляти Раду з торгівлі товарами про суттєві зміни в їхньому плані та розкладі, що додаються до такої угоди, і Рада у разі необхідності повинна вивчати такі зміни.

10. Якщо тимчасова угода, про яку повідомлено відповідно до пункту 7(a) статті XXIV, не включає план та розклад, передбачені у пункті 5(c) статті XXIV, робоча група повинна у своєму звіті рекомендувати, щоб такі план та розклад було включено. Сторони не будуть зберігати або вводити в дію таку угоду, якщо вони не готові змінити її відповідно до цих рекомендацій. Повинно бути також передбачено подальший перегляд виконання рекомендацій.

11. Митні союзи та складові території зон вільної торгівлі повинні періодично звітувати перед Радою з торгівлі товарами про дію відповідної угоди, як це передбачено Договірними Сторонами ГАТТ 1947 у їхній інструкції Раді ГАТТ 1947 стосовно звітів про регіональні угоди (BISD 18S/38). Про будь-які суттєві зміни та (або) доповнення до угоди у міру їх виникнення повинні надаватися повідомлення.

Вирішення спорів

12. Положення Статей XXII та XXIII ГАТТ 1994 у тому вигляді, у якому вони розроблені і застосовуються згідно з Домовленістю про вирішення спорів, можуть використовуватися стосовно будь-яких питань, що виникають у результаті застосування тих положень статті XXIV, які стосуються митних союзів, зон вільної торгівлі та тимчасових угод, що ведуть до створення митних союзів або зон вільної торгівлі.

Стаття XXIV:12

13. Кожний член СОТ несе повну відповідальність згідно ГАТТ 1994 за дотриманням всіх положень ГАТТ 1994 і повинен вживати таких розумних заходів, які можуть бути йому доступними, для забезпечення відповідного дотримання регіональними та місцевими органами влади на його території.

14. Положення Статей XXII та XXIII ГАТТ 1994 у тому вигляді, у якому вони розроблені і застосовуються згідно з Домовленістю про вирішення спорів, можуть використовуватися стосовно будь-яких заходів з боку регіональних або місцевих органів влади на території члена СОТ, які перешкоджають дотриманню ним відповідних положень. У разі, коли Орган вирішення спорів робить висновок про те, що певного положення ГАТТ 1994 не було дотримано, відповідальний член СОТ повинен вжити таких розумних заходів, які можуть бути йому доступними, для забезпечення дотримання відповідного положення. У випадках, коли не виявилося можливим забезпечити такого дотримання, застосовуються положення щодо компенсації та тимчасового припинення поступок або інших зобов'язань.

15. Кожний член СОТ зобов'язується виявляти доброзичливе ставлення у ході консультацій, що стосуються будь-яких подань, зроблених іншим членом СОТ стосовно тих заходів, які вживаються на території першого і зачіпають дію ГАТТ 1994, а також надавати відповідні можливості для таких консультацій.

Члени цим домовляються про таке:

1. Прохання про звільнення від зобов'язань або продовження терміну дії існуючого звільнення від зобов'язань повинне містити у собі характеристику заходів, які пропонує вжити член СОТ, конкретних стратегічних цілей, які переслідує член СОТ, а також причин, що заважають членові досягти його стратегічних цілей через заходи, які відповідають його зобов'язанням за ГАТТ 1994.

2. Звільнення від зобов'язань, що діє на день набрання чинності Угодою СОТ, повинне бути відмінене, якщо тільки його не буде продовжено відповідно до зазначених вище процедур та процедур, описаних у статті IX Угоди СОТ, у день припинення його дії або через два роки після набрання чинності Угодою СОТ, залежно від того, що відбудеться раніше.

3. Будь-який член СОТ, який вважає, що перевага, яка належить йому відповідно до ГАТТ 1994, анулюється або їй заподіюється шкода в результаті:

a) неспроможності члена СОТ, якому було надано звільнення від зобов'язань, дотриматися умов такого звільнення від зобов'язань, або

b) застосування певного заходу відповідно до умов такого звільнення від зобов'язань,

може застосувати положення статті XXIII ГАТТ 1994 у тому вигляді, у якому вони розроблені й застосовуються за Домовленістю про вирішення спорів.

Члени цим домовляються про таке:

1. Для цілей зміни або відкликання поступки член СОТ, у експорті якого найвищу частку становить експорт, на який поширюється поступка (тобто експорт товару на ринок члена СОТ, що змінює або відкликає поступку), вважається таким, що має основний інтерес до поставки товару, якщо тільки він вже не має права на початок переговорів або основного інтересу поставки товару, як це передбачено пунктом 1 статті XXVIII. Проте зрозуміло, що цей пункт буде переглянуто Радою з торгівлі товарами через п'ять років після набрання чинності Угодою СОТ з метою вирішити, чи задовільним чином діяв цей критерій при перерозподілі прав на переговори на користь малих або середніх експортуючих членів СОТ. Якщо цей критерій не діяв задовільним чином, належну увагу необхідно буде звернути на можливі удосконалення, зокрема, у світлі наявності відповідних даних, прийняття критерію, основаного на частці експорту, на який поширюється поступка, від всього експорту відповідного товару на всі ринки.

2. У разі, коли член СОТ вважає, що він має основний інтерес щодо поставки товару у розумінні пункту 1, він повинен передати свою претензію у письмовій формі разом із доказами, що її підкріплюють, членові, який пропонує змінити або відкликати поступку, і одночасно повідомити Секретаріат. У цьому разі застосовується пункт 4 "Процедур переговорів відповідно до статті XXVIII", прийнятих 10 листопада 1980 року (BISD 27S/26-28).

3. При визначенні того, хто з членів СОТ має основний інтерес щодо поставки товару (чи то відповідно до викладеного вище пункту 1, чи пункту 1 статті XXVIII) або суттєвий інтерес, до уваги береться лише торгівля відповідним товаром, яка здійснювалася на основі режиму найбільшого сприяння. Проте торгівля відповідним товаром, яка здійснювалася не за договірними преференціями, також братиметься до уваги, якщо при такій торгівлі перестали отримуватися переваги від преференційного режиму, і вона таким чином перетворилася на торгівлю у режимі найбільшого сприяння на момент ведення переговорів про зміну чи відкликання поступки або перетвориться на неї до закінчення таких переговорів.

4. У випадку, коли тарифна поступка змінюється або відкликається стосовно нового товару (тобто товару, для якого відсутня статистика за останні три роки), член СОТ, що має права на початок переговорів за тією тарифною позицією, за якою класифікується або раніше класифікувався товар, вважається таким, що має право на початок переговорів за такою поступкою. При визначенні основного інтересу щодо поставки товару та суттєвого інтересу, а також при розрахунку компенсації до уваги повинні братися, inter alia, виробничі потужності та інвестиції у відповідний товар з боку експортуючого члена СОТ та оцінки зростання експорту, а також прогнози попиту на товар у країні імпортуючого члена СОТ. Для цілей цього пункту, зрозуміло, що термін "новий товар" включає тарифні позиції, які створюються шляхом виділення із вже існуючої тарифної позиції.

5. У випадку, коли член СОТ вважає, що він має основний інтерес поставки або суттєвий інтерес у розумінні пункту 4, він повинен передати свою претензію у письмовій формі разом із доказами, що її підкріплюють, членові, який пропонує змінити або відкликати поступку, і одночасно повідомити Секретаріат. У цих випадках застосовується пункт 4 зазначених вище "Процедур переговорів відповідно до статті XXVIII".

6. Коли необмежену тарифну поступку замінено тарифною квотою, обсяг наданої компенсації повинен перевищувати обсяг торгівлі, яку фактично було зачіплено зміною поступки. Основою для розрахунків компенсації повинен бути прогнозований обсяг, на який майбутня торгівля перевищить рівень квоти. Зрозуміло, що розрахунок прогнозованих обсягів майбутньої торгівлі повинен ґрунтуватися на більшій з таких величин:

a) середньорічний обсяг торгівлі за останній репрезентативний період у три роки, збільшений на середньорічний темп зростання імпорту за той самий період або на 10 відсотків, залежно від того, що більше; або

b) обсяг торгівлі за останній рік, збільшений на 10 відсотків.

У будь-якому разі відповідальність члена СОТ щодо компенсації не повинна перевищувати той обсяг, який би виник у результаті повного відкликання поступки.

7. Будь-якому членові СОТ, що має основний інтерес щодо поставки товару, чи то відповідно до викладеного вище пункту 1, чи пункту 1 статті XXVIII, по поступці, яку змінено або відкликано, повинне надаватися право на початок переговорів з компенсаційних поступок, якщо тільки заінтересовані члени не погодяться на іншій формі компенсації.