За категоріями фільми поділяються на:
фільм для широкої глядацької аудиторії;
авторський фільм;
фільм для дитячої аудиторії.
За способами фіксації зображення фільми поділяються на кінофільми (у тому числі повнометражні, короткометражні фільми і серіали), відеофільми, діафільми, слайдфільми.
За кожним із видів, форматів, категорій фільм може бути фільмом-дебютом.
Перелік видів, форматів, категорій фільмів не є вичерпним. Додаткові види, формати, категорії фільмів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії.
( Текст статті 10 в редакції Закону № 159-VIII від 05.02.2015; стаття 10 в редакції Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
Стаття 10-1. Оцінні елементи, бальна система для національних фільмів
Оцінні елементи для ігрових фільмів (бали):
1) авторська група:
режисер-постановник - 3;
автор сценарію - 3;
композитор - 3;
оператор-постановник - 3;
художник-постановник - 3;
2) група виконавців:
перша роль - 3;
друга роль - 2;
третя роль - 1;
3) знімальна група (група забезпечення виробництва):
звукорежисер - 1;
режисер монтажу - 1;
студія або місце зйомки - 5;
місце монтажу - 3;
4) продюсер - 3;
всього - 34.
Оцінні елементи для мультиплікаційних (анімаційних) фільмів (бали):
автор ідеї - 1;
автор сценарію - 2;
художник-розробник персонажів - 2;
композитор - 1;
режисер-постановник - 2;
художник-розкадровник - 2;
художник-постановник - 2;
художник по фонах - 2;
щонайменше 50 відсотків витрат на послуги попередньої збірки сцен для анімації (лейаут) у країні - 2;
щонайменше 50 відсотків витрат на послуги з анімації в країні - 2;
щонайменше 50 відсотків витрат на послуги візуалізації в країні - 2;
щонайменше 50 відсотків витрат на послуги з компонування зображення (композитінг) у країні - 1;
місце монтажу - 1;
звукорежисер - 1;
всього - 23.
Оцінні елементи для документальних фільмів (бали):
режисер-постановник - 3;
автор сценарію - 2;
оператор-постановник - 3;
режисер монтажу - 2;
місце зйомки - 2;
місце монтажу - 2;
композитор - 2;
звукорежисер - 2;
всього - 18.
При підрахунку загальної кількості балів відповідний оцінний елемент враховується, якщо:
зазначені у частинах першій, другій або третій цієї статті фізичні особи, які брали участь у створенні фільму, є громадянами України;
зазначене у частині першій або третій цієї статті місце монтажу розташоване на території України або принаймні 50 відсотків загальної суми витрат на монтаж здійснені в Україні;
зазначені у частині першій або третій цієї статті студія або місце зйомки впродовж більшості знімальних днів розташовані на території України;
зазначені у частині другій цієї статті витрати здійснені на користь суб’єктів кінематографії України, які фактично надають відповідні послуги та не є агентами або іншими посередниками щодо закупівлі відповідних послуг у їх фактичних надавачів.
У пункті 2 частини першої цієї статті перша, друга і третя ролі визначаються за кількістю знімальних днів.
Кількість балів за оцінним елементом "продюсер" визначається з урахуванням коефіцієнта, що обчислюється як співвідношення кількості продюсерів фільму, які мають громадянство України або мають місцезнаходження на території України, до загальної кількості продюсерів фільму, які брали участь у виробництві фільму.
У разі якщо відповідно до цього Закону фільм кваліфікується національним, центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, за заявою продюсера або виробника фільму вносить фільм до Державного реєстру національних фільмів на безоплатній основі.
Наявність фільму в Державному реєстрі національних фільмів презюмує, що фільм є національним, і це не потребує повторного доведення у відносинах з органами державної влади. Дана презумпція може бути спростована в загальному порядку, якщо з’ясується, що надані заявником інформація та документи для внесення фільму до Державного реєстру національних фільмів містять недостовірні відомості.
Положення про Державний реєстр національних фільмів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії. Держателем та технічним адміністратором Державного реєстру національних фільмів є центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, який забезпечує:
1) створення, функціонування та ведення Державного реєстру національних фільмів;
2) збереження та захист Державного реєстру національних фільмів та реєстрової інформації;
3) безоплатний цілодобовий доступ до Державного реєстру національних фільмів на веб-сайті центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії;
4) оприлюднення реєстрової інформації у вигляді відкритих даних.
Бальна система для національних фільмів передбачає набрання фільмом за оцінними елементами принаймні 18 балів для ігрових, 8 балів - для неігрових (документальних), 15 балів - для анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, 2 бали за оцінними елементами "автор сценарію" і "продюсер" - для фільмів на етапі розвитку кінопроекту (девелопмента).
( Закон доповнено статтею 10-1 згідно із Законом № 1977-VIII від 23.03.2017; в редакції Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
Стаття 11. Учасники створення фільму
Фільм створюється колективом, який складається з авторів, виконавців фільму та виробників.
Персональний склад учасників створення фільму зазначається у вихідних даних (титрах) фільму.
( Статтю 12 виключено на підставі Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
Стаття 13. Вихідні дані (титри) фільму
На початку або в кінці фільму на матеріальних носіях розміщуються вихідні дані (титри), в яких у довільній послідовності зазначаються назва фільму, учасники його створення, знак охорони авторського права, рік його створення. За погодженням з власником, який має виключне право на фільм, у вихідні дані (титри) фільму можуть бути внесені додаткові відомості про учасників його створення.
Вихідні дані (титри) фільму підлягають обов’язковому відтворенню на всіх фільмокопіях.
Початком фільму вважається перший кадр зображувального або звукового ряду незалежно від того, чи це титри, зображення чи фонограма. Кінцем фільму вважається останній кадр зображувального або звукового ряду, включаючи титри і знак охорони авторського права.
( Статтю 13 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 763-IV від 15.05.2003 )
У разі якщо фільм вироблений за державної підтримки України, вихідні дані (титри) фільму повинні містити інформацію про державну підтримку фільму та найменування державного органу, що її надав.
( Статтю 13 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 4743-IX від 18.12.2025 )
Стаття 14. Порядок розповсюдження і демонстрування фільмів
( Частину першу статті 14 виключено на підставі Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
Розповсюдження державної та інших мов при розповсюдженні та демонструванні фільмів визначаються Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", а щодо суб’єктів у сфері медіа - також Законом України "Про медіа".
( Частина друга статті 14 в редакції Законів № 5029-VI від 03.07.2012, № 2704-VIII від 25.04.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
Порядок розповсюдження фільму визначається угодою, укладеною розповсюджувачем фільму з авторами фільму або особою, яка має виключне право на фільм.
Порядок розповсюдження, послідовність видів демонстрування (кінотеатральний, аудіовізуальний, відеопоказ тощо) фільмів, створених на засадах державного замовлення, визначається договором між суб’єктом кінематографії та центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії.
( Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5461-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
Стаття 15. Умови розповсюдження і демонстрування фільму
Виробники, дистриб’ютори (прокатники) фільмів, кінокопіювальні підприємства, фонди фільмів, архіви кіно-, фото-, фонодокументів мають право на розповсюдження, а кінотеатри, кіноустановки, відеоустановки, медіа мають право на демонстрування національних та іноземних фільмів на будь-яких видах носіїв зображення, за умови внесення фільму до Державного реєстру фільмів. Під час внесення фільму до Державного реєстру фільмів для кожного фільму встановлюється індекс глядацької аудиторії, залежно від якого визначаються умови розповсюдження і демонстрування фільму суб’єктами кінематографії (крім суб’єктів у сфері медіа). Умови розповсюдження і демонстрування суб’єктами у сфері медіа фільмів, внесених до Державного реєстру фільмів, визначаються Законом України "Про медіа".
Положення про Державний реєстр фільмів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Держателем та технічним адміністратором Державного реєстру фільмів є центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, який забезпечує:
1) створення, функціонування та ведення Державного реєстру фільмів;
2) збереження та захист Державного реєстру фільмів та реєстрової інформації;
3) безоплатний цілодобовий доступ до Державного реєстру фільмів на веб-сайті центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії;
4) оприлюднення реєстрової інформації у вигляді відкритих даних.
Фільм вноситься до Державного реєстру фільмів за заявою особи, якій належать права на розповсюдження чи демонстрування фільму на території України.
( Частина четверта статті 15 в редакції Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
У заяві зазначаються назва фільму мовою оригіналу та державною мовою, країна (країни) виробництва і студія-виробник (студії-виробники), рік виробництва та/або оприлюднення фільму, а також інформація про заявника. До заяви додається цифровий носій із записом фільму або в заяві зазначається посилання на електронний ресурс, на якому дубльований (озвучений, субтитрований) державною мовою фільм доступний для перегляду.
( Частина п'ята статті 15 в редакції Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
До заяви додається коротка анотація фільму із зазначенням режисера-постановника, автора сценарію, композитора, оператора-постановника, художника-постановника, продюсера, метражу і хронометражу фільму, кількості серій, основного акторського складу.
( Частина шоста статті 15 в редакції Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
Перелік документів, необхідний для внесення фільму до Державного реєстру фільмів, не є вичерпним та може встановлюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії.
( Частина сьома статті 15 в редакції Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
Фільм вноситься до Державного реєстру фільмів протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви. Строк розгляду заяви може бути продовжений на 15 робочих днів у разі необхідності перегляду фільму експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів.
( Частина восьма статті 15 в редакції Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
Положення про експертну комісію з питань розповсюдження і демонстрування фільмів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії. Склад експертної комісії затверджується центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії. Очолює експертну комісію з питань розповсюдження і демонстрування фільмів голова центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії.
( Частина дев'ята статті 15 в редакції Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
Розмір оплати праці членів експертної комісії з питань розповсюдження та демонстрування фільмів визначається центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, за кожний переглянутий фільм. Фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених відповідною бюджетною програмою.
( Частина десята статті 15 в редакції Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
За внесення фільму до Державного реєстру фільмів справляється плата у розмірі 5 відсотків мінімальної заробітної плати. У разі якщо фільм уже внесено до Державного реєстру фільмів за заявою іншої особи, центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, залишає заяву про внесення фільму до Державного реєстру фільмів без розгляду.
( Частина одинадцята статті 15 в редакції Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
Особа, якій належать права на розповсюдження або демонстрування на території України фільму, який уже внесено до Державного реєстру фільмів, має право звернутися до центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, із заявою про перегляд умов розповсюдження або демонстрування фільму в порядку, передбаченому Положенням про Державний реєстр фільмів.
( Частина дванадцята статті 15 в редакції Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
Центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, ухвалює рішення про відмову у внесенні фільму до Державного реєстру фільмів за наявності хоча б однієї з таких підстав:
заява чи інші документи, подані заявником, не відповідають вимогам цього Закону та Положення про Державний реєстр фільмів;
у фільмі наявні заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу, розв’язування або ведення агресивної війни чи воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, ліквідації незалежності України або інформація, яка їх виправдовує чи пропагує, інформація, що принижує або зневажає державну мову, висловлювання, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за національною, расовою чи релігійною ознакою, пропаганда або заклики до тероризму та вчинення терористичних актів або інформація, що їх виправдовує чи схвалює, матеріали, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру, пропаганда вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів;
одним із учасників фільму є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку;
наявні обставини, передбачені частинами першою - третьою статті 15-1цього Закону.
Фільм може бути виключено з Державного реєстру фільмів за рішенням центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, у разі:
виявлення в поданих заявником документах недостовірних відомостей;
виявлення обставин, передбачених частиною тринадцятою цієї статті, після внесення фільму до Державного реєстру фільмів, у тому числі внесення одного з учасників фільму до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку.
Рішення центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, про відмову у внесенні фільму до Державного реєстру фільмів або про виключення фільму з Державного реєстру фільмів може бути оскаржено до суду.
Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає, оприлюднює та оновлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури і мистецтв, на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3588-VI від 05.07.2011, № 5461-VI від 16.10.2012, № 159-VIII від 05.02.2015, № 2704-VIII від 25.04.2019, № 2310-IX від 19.06.2022; в редакції Законів № 2849-IX від 13.12.2022, № 3136-IX від 30.05.2023 )
Стаття 15-1. Розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію органів держави-агресора, радянських органів державної безпеки
В Україні забороняється розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, містять пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, а також фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора.
Передбачена частиною першою цієї статті заборона розповсюдження і демонстрування фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, поширюється на будь-які фільми, вироблені та/або вперше оприлюднені (демонстровані) після 1 січня 2014 року.
Фільм вважається таким, що містить популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їх окремих дій, що створює позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує чи визнає правомірною окупацію території України, містить пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, якщо в ньому наявна принаймні одна з таких ознак:
серед позитивних героїв фільму є співробітники (у тому числі колишні або позаштатні) органів держави-агресора (держави-терориста), радянських органів безпеки;
сюжет фільму безпосередньо або опосередковано пов’язаний з діяльністю органів держави-агресора (держави-терориста), радянських органів безпеки і ця діяльність представлена у фільмі як позитивна;
у сюжеті фільму безпосередньо або опосередковано заперечується або ставиться під сумнів територіальна цілісність України, виправдовуються або подаються в позитивному світлі окупація території України, акти агресії з боку інших держав, розв’язування війни, пропагуються винятковість, зверхність або неповноцінність осіб за ознаками їхніх релігійних переконань, належності до певної нації або раси, статі, майнового стану, соціального походження;
фільм містить інформацію, заборонену до поширення Законом України "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну".
Центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, забезпечує реалізацію цього Закону шляхом прийняття рішення про віднесення фільмів до заборонених до розповсюдження і демонстрування на території України виключно на підставі ознак, визначених цією статтею.
Фільми, передбачені частиною першою цієї статті, не вносяться до Державного реєстру фільмів.
Розповсюдження та/або демонстрування фільмів, зазначених у частині першій цієї статті, тягне за собою застосування до суб’єктів господарювання, що здійснюють таке розповсюдження та/або демонстрування (крім суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа), адміністративно-господарських санкцій у вигляді накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження або демонстрування, вчинений вперше, та у розмірі п’ятдесяти мінімальних заробітних плат за кожен наступний випадок такого розповсюдження або демонстрування.
Центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, забезпечує реалізацію цього Закону шляхом прийняття рішення про віднесення фільмів до заборонених до розповсюдження і демонстрування на території України виключно на підставі ознак, визначених цією статтею.
( Закон доповнено статтею 15-1 згідно із Законом № 159-VIII від 05.02.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1046-VIII від 29.03.2016; в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022 )
Стаття 15-2. Використання національного екранного часу
З метою сприяння виробництву фільмів в Україні, а також доступу глядачів до перегляду творів національної кінематографічної спадщини демонстратори фільмів, які не є суб’єктами у сфері аудіовізуальних медіа, зобов’язані щонайменше 30 відсотків загального щомісячного часу демонстрації фільмів здійснювати демонстрацію національних фільмів, інших фільмів, вироблених суб’єктами кінематографії України, і творів національної кінематографічної спадщини.
( Закон доповнено статтею 15-2 згідно із Законом № 1977-VIII від 23.03.2017; в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022 )
Стаття 16. Майнові права інтелектуальної власності на фільм
Майнові авторські права і майнові суміжні права на фільм можуть належати державі, юридичним та фізичним особам відповідно до закону або договору.
( Стаття 16 в редакції Законів № 763-IV від 15.05.2003, № 2811-IX від 01.12.2022 )
Стаття 17. Право власності на вихідні матеріали фільму та фільмокопії і їх зберігання
( Назва статті 17 в редакції Закону № 2811-IX від 01.12.2022 )
Вихідні матеріали фільму та фільмокопії фільму належать виробнику фільму, іншим особам відповідно до закону. Суб’єктами права власності на вихідні матеріали фільму, фільмокопії можуть бути держава, юридичні та фізичні особи.
( Статтю 17 доповнено новою частиною першою згідно із Законом № 2811-IX від 01.12.2022 )
Архівний комплект вихідних матеріалів фільмів, вихідні матеріали фільму, створеного повністю або частково за рахунок коштів Державного бюджету України, а також фільмокопії національних фільмів або фільмів спільного виробництва (копродукції), а також фільмів, створених в Україні за рахунок коштів юридичних осіб приватної форми власності та фізичних осіб (за згодою правовласника таких фільмів або на запит Державного фонду фільмів України), зберігаються в Державному фонді фільмів України. Порядок передачі фільмів Державному фонду фільмів України, умови зберігання вихідних матеріалів фільмів і фільмокопій та положення про Державний фонд фільмів України затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії.
( Частина друга статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023; в редакції Закону № 4743-IX від 18.12.2025 )
Держава дбає про збереження та сприяє консолідації фільмових колекцій (фондів) установ різної форми власності та фізичних осіб в Державному фонді фільмів України, забезпечуючи його комплектацію національними фільмами, фільмами, виготовленими на території України, та іншими фільмами.
Усі фільми та фільмові матеріали українського виробництва та копродукції, що зберігаються в Державному фонді фільмів України, є національною культурною спадщиною.
( Частина четверта статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2811-IX від 01.12.2022 )
Виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України в поточному році, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України у наступному році за поданням Державного фонду фільмів України на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії. У разі якщо виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, здійснюється за кошти юридичних осіб приватної форми власності та фізичних осіб, вартість такого виготовлення відшкодовується виробникові з Державного бюджету України.
Виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України в попередні роки, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії, за поданням колегіального експертного органу при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії, з урахуванням показників бюджетних асигнувань на поточний рік.
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії, за поданням колегіального експертного органу при центральному органі виконавчої влади може бути прийнято рішення про необхідність виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів фільму, створеного за межами України, за кошти приватних або державних кіновиробників, що має художню або історичну цінність і пов’язаний з Україною темою, місцем дії тощо, або автор якого є (був) резидентом України або має українське походження.
Співробітництво з вітчизняними і зарубіжними кіноархівами здійснює центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, через Державний фонд фільмів України.
Положення про національний екранний час та його використання суб’єктами кінематографії затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Частина статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1909-VI від 18.02.2010, № 5461-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 1977-VIII від 23.03.2017 )( Розділ IV виключено на підставі Закону № 1977-VIII від 23.03.2017 )
Розділ V
МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ
Стаття 23. Міжнародна діяльність суб’єктів кінематографії України
Міжнародна діяльність суб’єктів кінематографії України полягає у спільному з іншими країнами виробництві фільмів, розповсюдженні за межами України національних фільмів, а в Україні - фільмів інших держав, застосуванні у виробництві, розповсюдженні та демонструванні фільмів світових досягнень науки і техніки.
Статус продукту спільного виробництва аудіовізуальним творам в Україні відповідно до міжнародних договорів надає центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії.
( Статтю 23 доповнено новою частиною другою згідно із Законом № 5461-VI від 16.10.2012 )
Суб’єкти кінематографії України можуть брати участь у діяльності міжнародних кінематографічних організацій, реалізації міжнародних кінематографічних програм, у кінофестивалях, кіноринках тощо.
Національні представники при міжнародних організаціях та фондах у сфері кінематографії призначаються у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії.
( Статтю 23 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 4743-IX від 18.12.2025 )
У разі якщо особи, яких призначено національними представниками при міжнародних організаціях та фондах у сфері кінематографії, не є державними службовцями, за виконання своїх функцій такі національні представники отримують плату - стипендію. Розмір та порядок виплати стипендій національним представникам встановлюються Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 23 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 4743-IX від 18.12.2025 )
Функцію секретаріату національних представників при міжнародних організаціях та фондах у сфері кінематографії виконує центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії.
( Статтю 23 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 4743-IX від 18.12.2025 )
Стаття 24. Діяльність іноземних фізичних та юридичних осіб у кінематографії України
Іноземні юридичні та фізичні особи можуть брати участь у розвитку кінематографії України, в тому числі шляхом інвестування, відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Участь в організації конкурсу з відбору інвестиційних і інноваційних проектів у сфері кінематографії бере центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії.
( Статтю 24 доповнено новою частиною другою згідно із Законом № 5461-VI від 16.10.2012 )
Держава гарантує іноземним юридичним та фізичним особам, які беруть участь у створенні фільмів та інвестуванні кінематографії України, сприятливі умови діяльності, охорону авторського права і суміжних прав відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 25. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 25-1. Представництво України в Європейському фонді підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів ("Eurimages")
Для представлення України в Європейському фонді підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів ("Eurimages") (далі - Фонд "Eurimages") центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії, визначає національного представника України та заступника національного представника України (далі - Національні представники) у Раді правління Фонду "Eurimages". Критерії, порядок відбору Національних представників, а також строк виконання ними свої повноважень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії.
Національні представники представляють Україну в Раді правління Фонду "Eurimages" (далі - Рада правління).
З цією метою Національні представники:
1) беруть участь у:
засіданнях Ради правління;
прийнятті Радою правління правил та процедур;
прийнятті Радою правління процедурних рішень;
презентації копродукційних кінопроектів українських продюсерів у конкурсах Фонду "Eurimages";
визначенні в Раді правління обов’язкових щорічних внесків України як члена Фонду "Eurimages" відповідно до шкали, затвердженої Радою правління;
визначенні в Раді правління доповнень обов’язкових щорічних внесків України щорічними добровільними внесками (за можливості);
інших заходах, передбачених для Ради правління;
2) зобов’язані:
належним чином здійснювати представницькі повноваження, виконувати обов’язки та добросовісно користуватися наданими правами;
бути присутніми на засіданнях Ради правління відповідно до затвердженого розкладу роботи;
забезпечувати своєчасну підготовку та подання до Ради правління інформації та документів, пов’язаних із здійсненням національного представництва, брати участь у голосуваннях;
3) мають право:
одного голосу від України на засіданнях Ради правління;
користуватися кваліфікованою допомогою радників, членів Ради з державної підтримки кінематографії, експертів (включаючи експертів усіх діючих експертних комісій, утворених при Раді з державної підтримки кінематографії та/або центральному органі виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії) та інших осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
подавати до центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, пропозиції щодо нормативно-правового врегулювання питань, пов’язаних із представництвом України у Фонді "Eurimages" (виходячи з необхідності та практичного досвіду інших асоційованих держав-членів);
отримувати від Комісії аудиторів Ради Європи щорічний звіт про фінансовий стан та управління Фондом "Eurimages" (у разі необхідності).
Національні представники за виконання своїх функцій отримують винагороду в розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Координацію діяльності Національних представників здійснює центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії.
Центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, покриває витрати Національних представників на проїзд, проживання в обсягах, визначених постановою Кабінету Міністрів України.
Покриття витрат, передбачених цією статтею, здійснюється за рахунок коштів державної підтримки кінематографії за окремою бюджетною програмою.
( Розділ V доповнено статтею 25-1 згідно із Законом № 4743-IX від 18.12.2025 )
Розділ VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КІНЕМАТОГРАФІЮ
Стаття 26. Відповідальність за порушення законодавства про кінематографію
Особи, винні у порушенні законодавства про кінематографію, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Юридична особа (крім суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа), яка здійснила розповсюдження та/або демонстрування фільму, одним із учасників якого є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку, несе адміністративно-господарську відповідальність у формі штрафу в розмірі від десяти до п’ятдесяти мінімальних заробітних плат.
( Статтю 26 доповнено частиною другою згідно із Законом № 159-VIII від 05.02.2015; в редакції Закону № 3136-IX від 30.05.2023 )
Порядок накладення штрафів за порушення вимог статті 15- 1 цього Закону затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії, та має відповідати вимогам Господарського кодексу України та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
( Статтю 26 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 159-VIII від 05.02.2015 )
Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Закон України "Про кінематографію" набирає чинності з дня його опублікування.
До приведення інших законів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
1-1. Державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених частинами першою і другою статті 15-1, видані до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України", підлягають анулюванню в порядку, передбаченому зазначеним Законом.
( Розділ VII доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 159-VIII від 05.02.2015 )
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців після опублікування Закону України "Про кінематографію":
подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;
розробити і привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти;
відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
| Президент України | Л.КУЧМА |
| м. Київ 13 січня 1998 року № 9/98-ВР | |