Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії

3. Сторона, що скаржиться, надає повідомлення іншій стороні спору про пільги, які вона має намір призупинити, підстави для такого призупинення і час, коли почнеться призупинення, не пізніше, ніж за 30 днів до дати, в яку призупинення повинне вступити в силу. Протягом 15 днів після цього повідомлення Сторона, проти якої подано скаргу, може звернутися до початкової арбітражної комісії за постановою стосовно того, чи є пільги, які Сторона, що скаржиться, пропонує призупинити, еквівалентними тим, що зазнали шкоди від заходу, який згідно з висновком арбітражної комісії є несумісними з цією Угодою, і чи таке запропоноване призупинення відповідає пунктам 1 і 2 цієї Статті. Постанова арбітражної комісії виноситься протягом 45 днів з дати звернення. Пільги не призупиняються до винесення постанови арбітражною комісією.

4. Компенсація і призупинення пільг є тимчасовими заходами, які застосовуються Стороною, що скаржиться, лише до того часу, коли захід або питання, що згідно з висновком арбітражної комісії є несумісними з цією Угодою, будуть анульовані або змінені таким чином, щоб привести їх у відповідність до цієї Угоди, або до того часу, коли сторони спору вирішать спір іншим чином.

5. На запит сторони спору, початкова арбітражна комісія виносить постанову щодо відповідності до її остаточного звіту будь-яких заходів з впровадження, прийнятих після призупинення пільг і, у світлі такої постанови, чи призупинення пільг слід припинити або змінити. Постанова арбітражної комісії виноситься протягом 30 днів з дати такого запиту.

1. Якщо можливо, арбітражна комісія, зазначена у Статтях 52 і 53 цієї Угоди, складається з тих самих членів, які склали остаточний звіт. Якщо член початкової арбітражної комісії відсутній, призначення нового члена арбітражної комісії здійснюється відповідно до процедури відбору початкового члена арбітражної комісії.

2. Будь-який період часу, зазначений у цьому Розділі, може бути змінений за взаємною згодою Сторін.

1. Цим Сторони створюють українсько-чорногорський Комітет з питань вільної торгівлі (далі - Комітет) з метою забезпечення повного й ефективного впровадження положень цієї Угоди.

2. Завданнями Комітету є:

(а) наглядати та перевіряти стан виконання цієї Угоди inter alia шляхом всеохоплюючого огляду застосування положень цієї Угоди з належною увагою до будь-яких специфічних оглядів, що містяться у цій Угоді;

(б) відстежувати можливість подальшого усунення бар'єрів для торгівлі та інших обмежувальних заходів, що стосуються торгівлі між Сторонами;

(в) наглядати за подальшим розвитком цієї Угоди;

(г) намагатись вирішувати спори, що можуть виникнути стосовно тлумачення або застосування цієї Угоди; та

(д) розглядати будь-які інші питання, що можуть мати вплив на дію цієї Угоди.

3. Комітет проводить засідання в міру необхідності на запит однієї зі Сторін в столицях обох держав по черзі, в узгоджену дату.

Сторони вживають усі заходи, необхідні для забезпечення досягнення цілей цієї Угоди та виконання своїх зобов'язань за цією Угодою.

Додатки до цієї Угоди є її невід'ємною частиною. Комітет з питань вільної торгівлі може рекомендувати внесення змін до Додатків відповідно до національного законодавства Сторін.

Зміни та доповнення до цієї Угоди, а також до Додатків до неї оформлюватимуться окремими протоколами, які становитимуть невід'ємну частину цієї Угоди та набиратимуть чинності у порядку, передбаченому Статтею 60 цієї Угоди.

1. Ця Угода укладається на невизначений строк.

2. Кожна Сторона цієї Угоди може припинити дію цієї Угоди шляхом надання письмового повідомлення іншій Стороні. Угода припиняє дію в перший день сьомого місяця після дати, в яку було отримане повідомлення від іншої Сторони.

3. З урахуванням Статті 4 цієї Угоди, з дати вступу будь-якої із Сторін цієї Угоди до Європейського Союзу, ця Угода втрачає чинність.

4. Протягом шести місяців після припинення дії цієї Угоди її положення застосовуватимуться до всіх договорів, що укладаються під час строку дії цієї Угоди та у відповідності з нею з метою забезпечення повного виконання зобов'язань, що випливають з них.

Ця Угода набирає чинності у перший день другого місяця з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цією Угодою чинності.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижче зазначені уповноважені представники Сторін підписали цю Угоду.

УКЛАДЕНО у м. Києві "18" листопада 2011 року у двох примірниках, кожний українською, чорногорською та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі розбіжностей у тлумаченні положень цієї Угоди, текст англійською мовою має переважну силу.

Для цілей цього Додатку:

(a) "виробництво" означає обробку або переробку будь-якого характеру, включаючи збирання або специфічні операції;

(b) "матеріал" означає будь-який інгредієнт, сировину, компонент або частину тощо, використаний при виробництві продукту;

(c) "продукт " означає продукт, що знаходиться в процесі виробництва, навіть якщо він призначений для подальшого використання в іншій виробничій операції;

(d) "товари" означає як матеріали, так і продукти;

(e) "митна вартість" означає вартість, що визначається згідно з Угодою про застосування Статті VII Генеральної угоди щодо Тарифів і Торгівлі 1994 року (Угода СОТ про оцінку товарів для митних цілей);

(f) "ціна франко-завод" означає ціну, сплачену на умовах "франко-завод" виробникові в Чорногорії або в Україні, на чиєму підприємстві було здійснено останні операції з обробки та переробки продукції, яка включає вартість усіх використаних матеріалів, виключаючи будь-які внутрішні податки, які будуть чи можуть бути повернені при експорті отриманої продукції;

(g) "вартість матеріалів" означає митну вартість на момент ввезення використовуваних матеріалів, що не походять з територій держав Сторін, або, в разі неможливості її встановлення або підтвердження, першу підтверджену ціну, що сплачена за матеріали у Чорногорії або в Україні;

(h) "вартість матеріалів, що походять з держави Сторони" означає вартість таких матеріалів, як визначено в пункті (g), застосовану з відповідними змінами (mutatis mutandis);

(i) "додана вартість" визначається як ціна франко-завод мінус митна вартість кожного з включених до складу матеріалів, які походять з інших країн, зазначених у статтях 3 і 4, або, якщо митна вартість є невідомою або не може бути підтверджена, то приймається як перша підтверджена ціна, що сплачена за матеріали в Чорногорії або в Україні;

(j) "групи" та "позиції" означає групи та позиції (на рівні 4-х знаків) відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, зазначеній у цьому Додатку як "Гармонізована система" або ГС;

(k) "класифікований" стосується класифікації продукту або матеріалу за відповідною групою;

(l) "партія товарів" означає продукти, які або одночасно надсилаються одним експортером одному одержувачу, або за одним транспортним документом на їхнє транспортування від одного експортера до одержувача, або, за відсутності такого документа, за одним рахунком-фактурою;

(m) "території" включає територіальні води.

1. Для цілей застосування цієї Угоди, нижченаведені продукти вважаються такими, що походять із Чорногорії:

(a) продукти, повністю отримані в Чорногорії, в межах значення статті 5;

(b) продукти, отримані в Чорногорії, що включають до свого складу матеріали, які не повністю отримані в Чорногорії, за умови, що такі матеріали були піддані достатньому виготовленню або обробці у Чорногорії в межах значення статті 6;

2. Для цілей застосування цієї Угоди, нижченаведені продукти вважаються такими, що походять з України:

(a) продукти, повністю отримані в України, в межах значення статті 5;

(b) продукти, отримані в Україні, що включають до свого складу матеріали, які не повністю отримані в Україні, за умови що такі матеріали були піддані достатньому виготовленню або обробці в Україні в межах значення статті 6.

Без обмеження положень пункту 1 статті 2, продукти вважаються такими, що походять із Чорногорії, якщо такі продукти там отримані, включають до свого складу матеріали, що походять з України, за умови, що обробка або переробка, здійснені у Чорногорії, виходять за межі операцій, зазначених у статті 7. Такі продукти необов'язково мають піддаватися достатній обробці або переробці.

Без обмеження положень пункту 2 статті 2, продукти вважаються такими, що походять з України, якщо такі продукти там отримані, включають до свого складу матеріали, що походять із Чорногорії, за умови, що обробка або переробка, здійснені в Україні, виходять за межі операцій, зазначених у статті 7. Такі продукти необов'язково мають піддаватися достатній обробці або переробці.

1. Нижченаведені продукти вважаються повністю отриманими у Чорногорії або в Україні:

(a) мінеральні продукти, видобуті з їх надр чи морського дна;

(b) продукти рослинного походження, зібрані там;

(c) живі тварині, народжені й вирощені там;

(d) продукти, отримані від вирощених там живих тварин;

(e) продукти полювання та рибальства, отримані там;

(f) продукти рибальства та інші морські продукти, отримані поза територіальних вод Чорногорії або України їхніми суднами;

(g) продукти, виготовлені на борту їхніх плавучих рибопереробних підприємств з продуктів, зазначених у підпункті (f);

(h) використані предмети, зібрані там та придатні виключно для відновлення сировинних матеріалів, включаючи використані автомобільні покришки, придатні виключно для їхнього відновлення або використання в якості відходів;

(i) відходи та сміття, що отримуються в результаті виробничих процесів, що здійснюються там;

(j) продукти, видобуті з морського дна чи з шельфу за межами територіальних вод, за умови, що країна, яка їх видобуває, має виключні права на розробку та експлуатацію цієї ділянки морського дна або шельфу;

(k) товари, вироблені виключно з продуктів, зазначених у підпунктах з (a) до (j).

2. Терміни "їхні судна" та "їхні плавучі рибопереробні підприємства" у пункті 1 (f) та (g) застосовуються виключно до суден та плавучих рибопереробних підприємств:

(a) які зареєстровані або приписані в Чорногорії або в Україні;

(b) які ходять під прапором Чорногорії або України;

(c) які, принаймні, на 50% є власністю громадян Чорногорії або України, або компанії, що має головний офіс в одній з цих держав, при цьому менеджер або менеджери, Голова Ради Директорів або Наглядової Ради, а також більшість членів таких рад є громадянами Чорногорії або України, і, додатково для компаній з обмеженою відповідальністю або простих товариств, принаймні 50% капіталу яких належить таким державам або державним органам або громадянам вказаних держав;

(d) капітан та офіцери яких є громадянами Чорногорії або України;

та

(e) принаймні 75% команди яких є громадянами Чорногорії або України.

1. З метою виконання положень Статті 2, продукти, які не є повністю отриманими, вважаються підданими достатньому рівню обробки або переробки при виконанні умов, викладених у переліку Доповнення II.

Вищезгадані умови визначають для усіх продуктів, на які поширюється дія цієї Угоди, процедури з обробки або переробки, яким повинні бути піддані матеріали, що не походять з держав Сторін, які використовуються у виробництві, та застосовуються виключно для таких матеріалів. Таким чином якщо продукт, що набув статусу походження з держав Сторін шляхом виконання умов вказаних у переліку, використовується для виготовлення іншого продукту, то умови, що застосовуються до продукту, до складу якого він входить, не застосовуються для нього при цьому матеріали, що не походять з держав Сторін, які можуть бути використані у його виробництві, не приймаються до уваги.

2. Не приймаючи до уваги пункт 1, матеріали, що не походять з держав Сторін, які, відповідно до умов, викладених у переліку, не можуть бути використані при виробництві продукту, можуть все ж таки бути використані, за умови якщо:

(a) їхня загальна вартість не перевищує 10 відсотків ціни франко-завод продукту;

(b) будь-які граничні максимальні значення відсотків, наведені у переліку для матеріалів, що не походять з держав Сторін, не перевищуються під час застосування цього пункту.

Цей пункт не застосовується до продуктів, на які поширюється дія Груп з 50 до 63 Гармонізованої Системи.

3. Пункти 1 та 2 не застосовуються за умов виконання Статті 7.

1. Без обмеження положень статті 2, нижченаведені операції вважаються такими, що не надають достатнього рівня обробки або переробки для підтвердження статусу продукту як такого, що вироблений на території держави Сторони, не приймаючи до уваги виконання вимог статті 6:

(a) операції для забезпечення збереження продуктів у справному стані під час транспортування та зберігання;

(b) розкриття та збирання упаковки;

(c) миття, очищення; видалення пилу, окису, олії, фарби або іншого покриття;

(d) прасування або віджимання текстилю;

(e) прості операції з фарбування та полірування;

(f) вилущування, часткове або повне відбілювання, полірування та лущення круп та рису;

(g) операції з фарбування цукру або формування рафінаду; часткове або повне подрібнення кристалічного цукру;

(h) лущення, виймання кісточок та відлущування фруктів, горіхів та овочів;

(i) загострювання, просте шліфування або просте розрізання;

(j) просіювання, відсіювання, сортування, класифікація, градація, доведення до відповідного стану (включаючи збирання наборів предметів);

(k) прості операції з поміщення у пляшки, банки, ємкості, сумки, ящики, коробки, прикріплювання етикеток, фіксування на листах картону або на дошках, та усі інші прості операції з пакування;

(l) прикріплення або друкування маркувальних знаків, етикеток, логотипів та інших подібних розпізнавальних знаків на продуктах або їх упаковці;

(m) просте змішування продуктів, незважаючи на характер таких продуктів, включаючи змішування цукру з будь-якими іншими матеріалами;

(n) прості операції зі збирання частин предметів для отримання цілісного предмету або розбирання продукту на частини;

(o) поєднання двох або більше операцій, зазначених у пунктах з (a) до (n);

(p) забій худоби.

2. Усі операції, здійснені у Чорногорії або Україні з даним продуктом, мають враховуватись разом при визначенні того, чи здійснена обробка або переробка для даного продукту повинна вважатись недостатньою відповідно до положень параграфу 1 цієї статті.

1. Одиницею кваліфікації для застосування положень цього Додатку є окремий продукт, який при визначенні класифікації з використанням номенклатури Гармонізованої системи розглядається як базова одиниця.

З цього випливає, що:

(a) коли продукт, що складається з групи предметів або отримується шляхом збирання предметів, класифікується згідно з положеннями Гармонізованої Системи як єдина товарна група, то він в цілому становить одиницю кваліфікації;

(b) якщо партія складається з декількох ідентичних продуктів, що класифікуються під однією товарною групою Гармонізованої системи для застосування положень цієї статті, кожен з продуктів має розглядатись індивідуально при застосуванні положень цього Додатку.

2. Коли, згідно з Загальним Правилом 5 Гармонізованої Системи, для цілей класифікації пакування є невід'ємною частиною продукту, для цілей визначення походження воно також розглядається як невід'ємна частина продукту.

Комплектуючі, запасні частини та інструменти, що поставляються разом з одиницею обладнання, машини, апарату або транспортного засобу, які є частиною звичайного обладнання та включені до їхньої ціни або зазначені в одному й тому ж рахунку-фактурі, розглядаються як одна одиниця такого обладнання, машини, апарату або транспортного засобу.

Набори, як встановлено Загальним Правилом 3 Гармонізованої системи, розглядаються як такі, що походять з держав Сторін якщо всі продукти, що є складовими частинами, походять з держав Сторін. При цьому, якщо набір складений з продуктів, що походять з держав Сторін, та продуктів, що не походять з держав Сторін, цілісний набір розглядається як такий, що походить з держав Сторін за умови, якщо вартість продуктів, що не походять з держав Сторін, не перевищує 15 відсотків ціни набору франко-завод.

Для визначення того, чи походить продукт з держав Сторін, визначення походження нижченаведених продуктів, які можуть бути використані при виробництві, не є необхідним:

(a) енергія та паливо;

(b) промислове устаткування та обладнання;

(c) машини та інструменти;

(d) товари, які не входять або не передбачається, що вони входять, до складу кінцевого продукту.

1. За виключенням випадків, зазначених у Статтях 3 та 4 та пункті 3 цієї статті, умови для отримання статусу походження з держав Сторін, викладені у Розділі II, повинні задовольнятися без перешкод в Україні або у Чорногорії.

2. За виключенням випадків, зазначених у Статтях 3 та 4, якщо товари походженням з держав Сторін, експортовані із Чорногорії або з України до іншої країни, повернуто, вони повинні розглядатися як такі, що не походять з держав Сторін, якщо митним органам не буде переконливо доведено, що:

(a) товари, які повернуто, є тими товарами, які були експортовані;

та

(b) вони не піддавалися будь-яким операціям, окрім операцій, необхідних для підтримання їх у справному стані під час перебування у такій країні або під час експорту.

3. При вивезенні матеріалів зі Чорногорії або з України та подальшому їхньому реімпорту в Чорногорію або в Україну, на отримання статусу вказаних матеріалів як таких, що походять з держав Сторін відповідно до умов, викладених у Розділі II, не впливають процедури з обробки або переробки, проведені за межами Чорногорії або України, за умов, якщо:

(a) вказані матеріали повністю отримані у Чорногорії або в Україні або перед їхнім вивезенням були піддані операціям з обробки або переробки, які виходять за межі операцій, зазначених у Статті 7;

та

(b) митним органам переконливо доведено, що:

i) реімпортовані товари отримані шляхом операцій з обробки або переробки експортованих матеріалів;

та

ii) загальна додана вартість, отримана поза меж Чорногорії або України шляхом застосування положень цієї статті не перевищує 10 відсотків ціни франко-завод загального кінцевого продукту, щодо якого вимагається отримання статусу продукту походженням з держави Сторони.

4. З метою виконання пункту 3, умови отримання статусу походження з держави Сторони, викладені у Розділі II, на застосовуються до операцій з обробки або переробки, проведених за межами України або Чорногорії. Але коли правило, яке міститься у переліку Доповнення II, що встановлює максимальну вартість всіх матеріалів, що не походять з України або Чорногорії, які включаються до складу, застосовується при визначенні статусу походження кінцевого продукту, то загальна вартість матеріалів, що не походять з України або зі Чорногорії, включених до складу продукту на території заінтересованої сторони, що збільшена на загальну додану вартість, отриману поза меж України або Чорногорії шляхом застосування положень цієї статті, не перевищує встановленого відсотка.

5. З метою застосування положень пунктів 3 та 4, термін "загальна додана вартість" означає всі витрати, що виникають за межами України або Чорногорії, включаючи вартість матеріалів, включених до складу за межами України або Чорногорії.

6. Положення пунктів 3 та 4 не застосовуються до продуктів, які не відповідають вимогам, викладеним у переліку Доповнення II, або які можуть розглядатися як такі, що мають достатній рівень обробки або переробки тільки за умови застосування положень пункту 2 статті 6.

7. Положення пунктів 3 та 4 не застосовуються до продуктів, класифікованих у Групах Гармонізованої Системи з 50 до 63.

8. Операції з обробки або переробки будь-якого характеру, на які поширюється дія положень цієї статті, та які проведені за межами Чорногорії або України, проводяться згідно з режимом переробки за межами митної території або подібним режимом.

1. Преференційний режим, передбачений Угодою, застосовується виключно до продуктів, які задовольняють вимогам цього Додатку, що транспортуються безпосередньо між Чорногорією та Україною. В той же час, продукти, що складають одну цілісну товарну партію, можуть транспортуватися через інші території, з використанням, за необхідності, перевантаження або із застосуванням тимчасового складування на таких територіях, за умови, що у країні транзиту або складування вони залишаються під наглядом митних органів та не піддаються іншим операціям, окрім вивантаження, перевантаження або операціям, покликаним зберегти їх у справному стані.

Продукти, що походять з України або із Чорногорії, можуть транспортуватися трубопровідним транспортом по території іншій, аніж територія України або Чорногорії.

2. Свідчення виконання умов, встановлених у пункті 1, надаються митним органам країни імпорту шляхом представлення:

(a) єдиного транспортного документа, який поширюється на проїзд з території країни експорту через країну транзиту; або

(b) сертифікату, виданого митними органами країни транзиту:

(i) який містить детальний опис продуктів;

(ii) який вказує дати вивантаження та перевантаження продуктів, та, за необхідності, назви суден або інших використаних видів транспорту;

та

(iii) який засвідчує умови, за яких продукти перебували на території країни транзиту; або

(c) за неспроможності надати вищенаведене, будь-які підтверджуючі документи.

1. На продукти походженням з України або Чорногорії, відіслані на виставку у країну іншу, аніж Україна або Чорногорія, та продані там після виставки, при їхньому ввезенні в Україну або Чорногорію поширюються положення Угоди, за умови, що для задовольняння митних органів доведено, що:

(a) експортер відправив такі продукти із Чорногорії або з України до країни проведення виставки та демонстрував їх на виставці;

(b) продукти були продані експортером, або експортер розпорядився ними іншим чином на користь особи в Україні або у Чорногорії;

(c) під час виставки або безпосередньо після виставки продукти було відправлено у тому стані, у якому їх було відіслано на виставку;

та

(d) з часу відвантаження продуктів на виставку, їх не було використано з жодною іншою метою, окрім демонстрація на виставці.

2. Відповідно до положень Розділу V, має бути видане або оформлене підтвердження походження, та подане митним органам країни імпорту звичайним способом. Таке підтвердження має містити назву та адресу проведення виставки. За необхідності, можуть вимагатися додаткові документальні свідчення умов, за яких продукти було розміщено на виставці.

3. Пункт 1 застосовується до будь-яких торговельних, промислових, сільсько-господарських або професійних виставок, ярмарок та подібних відкритих заходів або показів, які організовано не для приватних цілей в магазинах або офісах з метою продажу іноземних продуктів, та протягом яких продукти залишаються під митним контролем.

1. Матеріали, що не походять з України або із Чорногорії, використані у виробництві продуктів, що походять з України або із Чорногорії, щодо яких видано або оформлено підтвердження походження відповідно до положень Розділу V, не підлягають в Україні та у Чорногорії будь-якому зменшенню або звільненню від сплати мит.

2. Заборона, що міститься у пункті 1, застосовується до будь-яких правил щодо відшкодування сплачених сум або звільнень від сплати мит та інших платежів, які мають еквівалентний ефект, частково або повністю, що стягуються в Україні або у Чорногорії з матеріалів, використаних у виробництві, якщо таке відшкодування або звільнення від сплати застосовуються безпосередньо або за своєю дією при експорті продуктів, отриманих з вказаних матеріалів, коли вони не утримуються для внутрішнього використання в Україні або в Чорногорії.

3. Експортер продукту, на який поширюється дія підтвердження походження, готовий у будь-який час на запит митних органів надати всі відповідні документи, що свідчать про відсутність отримання повернення мит, сплачених з матеріалів, що не походять з Україні або Чорногорії, використаних при виробництві вказаних продуктів, та про те, що всі мита та платежі, що мають еквівалентний ефект, які стягуються з таких матеріалів, сплачено.

4. Положення пунктів з 1 до 3 також застосовуються до пакування в межах значення пункту 2 статті 8, до комплектуючих, запасних частин та інструментів в межах значення статті 9 та до продуктів в наборі в межах значення статті 10, якщо такі предмети не походять з України або із Чорногорії.

5. Положення пунктів з 1 до 4 застосовуються виключно до матеріалів того ж характеру, як і ті, на які поширюється дія Угоди. Більше того, вони не виключають застосування системи експортного відшкодування на сільськогосподарські продукти, що застосовується при експорті відповідно до положень Угоди.

1. На продукти, що походять із Чорногорії, при їх імпорті до України, та продукти, що походять з України, при їх імпорті до Чорногорії, поширюються положення цієї Угоди, при наданні:

(a) сертифікату походження EUR.1, зразок якого наведено у Доповненні III;

або

(b) у випадку, зазначеному у пункті 1 статті 22, декларації, надалі названої "декларацією про походження", яка наводиться експортером у рахунку-фактурі, оповіщенні про поставку або іншого комерційного документа, який описує такі товари настільки детально, наскільки це є необхідно для їхньої ідентифікації; текст декларації про походження наведений у Доповненні IV.

2. Незважаючи на положення пункту 1, для поширення дії Угоди на продукти, що походять з держав Сторін в межах значення цього Додатку, у випадках, зазначених у статті 27, не є необхідним подання будь-яких вищезазначених документів.

1. Сертифікат походження EUR.1 оформлюється митними органами країни експорту за заявкою, що подається експортером у письмовій формі, або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

2. З цією метою експортер або його уповноважений представник заповнюють сертифікат походження EUR.1 та форму заявки, зразок якої наведено у Доповненні III. Такі форми заповнюються однією із тих мов, якою оформлено Угоду або англійською та у відповідності з положеннями національного законодавства країни експорту. Якщо ці форми заповнюються від руки, вони повинні бути заповнені ручкою друкованими літерами. Опис продукту надається у графі, зарезервованій з цією метою, без залишення вільних рядків. Якщо графа не заповнена повністю, під останнім рядком опису проставляється горизонтальна лінія, вільне місце перекреслюється.

3. Експортер, що подає заяву про оформлення сертифікату походження EUR.1, готовий у будь-який час за запитом митних органів країни експорту, в якій видано сертифікат походження EUR.1, надати всі відповідні документи, що засвідчують походження відповідних продуктів з держав Сторін, а також виконання інших вимог цього Додатку.

4. Сертифікат походження EUR.1 оформлюється митними органами Чорногорії або України, якщо відповідні продукти можуть розглядатися як продукти походженням із Чорногорії або з України та задовольняють іншим вимогам цього Додатку.

5. Митні органи повинні вживати усіх заходів, необхідних для підтвердження походження продуктів та виконання інших вимог цього Додатку. З цією метою вони мають право вимагати будь-яких доказів та проводити будь-які інспекції за рахунок експортера або будь-які інші перевірки, які вважатимуться доцільними. Вони також забезпечують належне заповнення форм, зазначених у пункті 2. Зокрема, вони перевіряють, що місце, зарезервоване для опису продуктів, заповнене у такий спосіб, який виключає будь-які можливості для внесення неправомірних доповнень.

6. Дата оформлення сертифікату походження EUR.1 зазначається у графі 11 сертифікату.

7. Сертифікат походження EUR.1 оформлюється митними органами та видається експортерові як тільки відбувається або забезпечується фактичне вивезення.

1. Незважаючи на положення пункту 7 статті 17, сертифікат походження EUR.1 може бути оформлений виключно після вивезення продуктів, до яких він відноситься, за таких умов:

(a) він не був оформлений під час вивезення з причин допущення помилок або ненавмисних похибок або особливих обставин;

або

(b) для задовольняння митних органів продемонстровано, що сертифікат походження EUR.1 був оформлений, але не був прийнятий з технічних причин.

2. З метою імплементації пункту 1, в своїй заяві експортер повинен вказати місце та дату вивезення продуктів, до яких відноситься сертифікат походження EUR.1, та вказати причини для такого запиту.

3. Митні органи можуть оформити сертифікат походження EUR.1 після здійснення перевезення виключно після перевірки відповідності інформації, наданої експортером у своїй заяві, інформації, що міститься у відповідній справі.

4. Сертифікат походження EUR.1, оформлений після перевезення, має супроводжуватися нижченаведеним написом, виконаним англійською мовою:

'ISSUED RETROSPECTIVELY'

5. Напис, зазначений у пункті 4, наводиться у графі "Remarks" ("Примітки") сертифікату походження EUR.1.

1. У випадку крадіжки, втрати або знищення сертифікату походження EUR.1, експортер може звернутися до митних органів, які оформили такий сертифікат, з проханням про оформлення його дублікату на основі експортних документів, що знаходяться в їхньому розпорядженні.

2. Дублікат, виданий таким шляхом, має супроводжуватися нижченаведеним написом, виконаним англійською мовою:

'DUPLICATE'

3. Напис, зазначений у пункті 2, наводиться у графі "Remarks" ("Примітки") сертифікату походження EUR.1.

4. Дублікат. Який має містити дату оформлення оригінального сертифікату походження EUR.1, набуває чинності з такої дати.

Коли продукти, що походять з держав Сторін, розміщуються під контролем митних органів в Україні або у Чорногорії, з метою переміщення усіх або деяких з таких продуктів в рамках Чорногорії або України, можливою є заміна оригінального підтвердження походження на один або більше сертифікатів походження EUR.1. Сертификат(и) походження EUR.1, що оформлюються для заміни, оформлюються митним органом, під контроль яких розміщено продукти.

1. Якщо виникають значні витрати або матеріальні складнощі з утримання окремих запасів матеріалів, що походять з держав Сторін, та матеріалів, що не походять з держав Сторін, які є ідентичними та взаємозамінними, митні органи у відповідь на письмове прохання зацікавлених сторін можуть дозволити використати метод так званого "відокремлення для обліку" для управління такими запасами.

2. Використання цього методу повинно забезпечити, що протягом певного звітного періоду кількість отриманих продуктів, які можуть розглядатися такими, що походять з держав Сторін, є такою ж самою, як і кількість, яка може бути отримана у разі фізичного відокремлення запасів.

3. Митні органи можуть надати такий дозвіл при виконанні умов, які вони вважають прийнятними.

4. Облік за таким методом та його застосування відбувається на основі загальних принципів бухгалтерського обліку, застосованих у країні виробництва продукту.

5. Особа, яка користується таким полегшенням процедури, може, у разі необхідності, видати або звернутись за свідоцтвом про походження для такої кількості продуктів, яка може вважатись як така, що має походження з держав Сторін. На запит митних органів така особа має надати підтвердження того, як поводились з цією кількістю продуктів.

6. Митні органи повинні здійснювати нагляд над використанням повноважень та можуть відкликати їх у будь-який час, коли особа, яка користується полегшенням процедури, не використовувала б неналежним чином ці повноваження або не спромоглась би виконати будь-яку іншу умову, викладену у цьому Додатку.

1. Декларація про походження, зазначена у підпункті (b) пункту 1 статті 16, може оформлюватися:

(a) схваленим експортером відповідно до значення, наведеного у статті 23,

або

(b) будь-яким експортером на будь-яку партію товарів, що складається з одного або більше одиниць упаковки, що містять продукти походженням з держав Сторін, загальна вартість яких не перевищує 6000 євро.

2. Декларація про походження може оформлюватись якщо відповідні продукти можуть розглядатися як продукти походженням з України або зі Чорногорії та задовольняють інші вимоги цього Додатку.

3. Експортер, що оформлює декларацію про походження, готовий у будь-який час за запитом митних органів країни експорту надати усі відповідні документи, що засвідчують статус відповідних продуктів як таких, що походять з держав Сторін, а також виконання інших вимог цього Додатку.

4. Декларація про походження оформлюється експортером шляхом внесення тексту, проставлення відбитку штампу або друкування на рахунку-фактурі, оповіщенні про доставку або інших комерційних документах, декларації, текст якої наведено у Доповненні IV, використовуючи одну з мовних версій, наведених у цьому Доповненні та відповідно до положень національного законодавства країни експорту. Якщо декларацію оформлено рукописним текстом, вона має бути оформлена ручкою та друкованими літерами.

5. Декларація про походження містить оригінальний підпис експортера, проставлений вручну. В той же час, від схваленого експортера в межах значення статті 23 не вимагається підписувати такі декларації за умови, що він надає митним органам країни експорту письмове зобов'язання про те, що він приймає на себе повну відповідальність за будь-яку декларацію про походження, яка ідентифікує його таким же чином, якби її було підписано ним від руки.

6. Декларація про походження може бути оформлена експортером коли продукти, яких вона стосується, експортовані, або після вивезення, за умови, що її збережено у країні імпорту у період не довше двох років після ввезення продуктів, яких вона стосується.

1. Митні органи країни експорту можуть уповноважити будь-якого експортера, надалі названого "схваленим експортером", який здійснює часті відвантаження продуктів за цією Угодою, оформлювати декларацію про походження безвідносно до вартості продуктів, яких вона стосується. Експортер, що бажає бути таким чином уповноваженим, має запропонувати для задовольняння митних органів будь-які гарантії, необхідні для підтвердження походження продуктів з держав Сторін, а також для виконання інших вимог цього Додатку.

2. Митні органи можуть надати статус схваленого експортера при виконанні певних умов, яких вони вважають доцільними.

3. Митні органи надають схваленому експортерові номер митного уповноваження, який зазначається на декларації про походження.

4. Митні органи проводять моніторинг використання уповноваження схваленим експортером.

5. Митні органи можуть в будь-який час відкликати уповноваження. Уповноваження може бути відкликане тоді, коли схвалений експортер більше неспроможний запропонувати гарантії, зазначені у пункті 1, більше не виконує умов, зазначених у пункті 2, або іншим чином неналежно використовує наданий йому дозвіл.

1. Термін дії підтвердження походження становить шість місяців з дати оформлення у країні експорту; протягом зазначеного періоду воно має бути подане митним органам країни імпорту.

2. Підтвердження походження, подані митним органам країни імпорту після кінцевої дати представлення, зазначеної у пункті 1, можуть бути прийняті з метою застосування преференційного режиму, у разі, якщо неспроможність подати такі документи до кінцевої дати була викликана винятковими обставинами.

3. В інших випадках простроченого представлення, митні органи країни імпорту можуть прийняти підтвердження походження тоді, коли продукти було представлено до вказаної кінцевої дати.

Підтвердження походження подається митним органам країни імпорту у відповідності з процедурами, що застосовуються у такій країні. Вказані органи можуть вимагати здійснення перекладу підтвердження походження; вони можуть також вимагати, щоб до імпортної декларації додавалося твердження імпортера про те, що з цією метою продукти відповідають умовам, необхідним для імплементації Угоди.

Якщо, на прохання імпортера та при виконанні умов, встановлених митними органами країни-імпортера, розібрані або незібрані товари, які у межах значень Загального правила 2 (а) Гармонізованої системи входять до Розділів XVI та XVII або товарних груп 7308 та 9406 Гармонізованої системи, імпортуються партіями, митним органам має бути подане єдине підтвердження походження при імпорті першої партії.

1. Продукти, надіслані у формі невеликих пакунків від одних приватних осіб іншим приватним особам, або такі, що формують частину особистого багажу подорожуючої особи, вважаються такими, що походять з держав Сторін без необхідності подання підтвердження походження, за умови, що такі продукти не імпортуються в ході торгівлі та про них заявлено, що вони відповідають вимогам цього Додатку і якщо достовірність такої заяви не викликає сумнівів. У випадку пересилання продуктів поштою, таку декларацію може бути оформлено на бланку митної декларації CN22/CN23 або на аркуші паперу, доданого до цього документа.

2. Ввезення продуктів, яке не є регулярним та складається виключно з продуктів для особистого споживання отримувача або подорожуючої особи або їхніх родин, не розглядається як імпорт в ході торгівлі якщо з характеру та кількості продуктів очевидно, що таке ввезення не має комерційних цілей.

3. Більше того, загальна вартість таких продуктів не перевищує 500 євро для невеликих пакунків або 1200 євро для продуктів, що складають частину багажу подорожуючої особи.

Документи, зазначені у пункті 3 статті 17 та пункті 3 статті 22, використовувані для підтвердження того, що продукти, на які поширюється сертифікат походження EUR.1 або декларація про походження, можуть розглядатися як продукти походженням із Чорногорії або з України та задовольняють інші вимоги цього Додатку, можуть, серед іншого, включати такі документи:

(a) прямі свідчення процесів, виконуваних експортером або постачальником для отримання певних товарів, що містяться, наприклад, в його рахунках або внутрішньому обліку;

(b) документи, які підтверджують походження використаних матеріалів з держав Сторін, видано або оформлено у Чорногорії або в Україні, де такі документи використовуються у відповідності з національним законодавством;

(c) документи, що засвідчують обробку або переробку матеріалів у Чорногорії або в Україні, видано або оформлено у Чорногорії або в Україні, де такі документи використовуються у відповідності з національним законодавством;

(d) сертифікат походження EUR.1 або декларація про походження, що підтверджують походження використовуваних матеріалів з України або зі Чорногорії, видано або оформлено у Чорногорії або в Україні відповідно до цього Додатку, відповідно до правил походження, ідентичних правилам цього Додатку;

(e) відповідне свідчення щодо обробки або переробки, що мали місце поза територією Чорногорії або України відповідно до положень статті 12, за умови підтвердження задоволення вимог цієї Статті.

1. Експортер, який подає заявку на отримання сертифікату походження EUR.1, зберігає принаймні протягом трьох років документи, зазначені у пункті 3 статті 17.

2. Експортер, який складає декларацію про походження, зберігає принаймні протягом трьох років її копію, а також документи, зазначені у пункті 3 статті 22.

3. Митні органи країни експорту, які видають сертифікат походження EUR.1 зберігають принаймні протягом трьох років заявку, зазначену у пункті 2 статті 17.

4. Митні органи країни імпорту зберігають принаймні протягом трьох років сертифікати походження EUR.1 та декларації про походження, які їм подаються.

1. Виявлення незначних розбіжностей між відомостями, зазначеними у підтвердженні походження, та тими, що містяться у документах, поданих до митниці з метою проведення формальностей для здійснення імпорту продукції ipso facto не спричинять анулювання підтвердження походження, у разі, якщо належним чином встановлено, що цей документ відповідає представленій продукції.

2. Очевидні формальні помилки, такі як друкарські помилки, допущені в підтвердженні походження, не спричиняють відхилення цього документа, у разі, якщо ці помилки не є такими, що викликають підозри щодо правдивості відомостей, наведених у цьому документі.

1. З метою застосування положень підпункту (b) пункту 1 статті 22 та пункту 3 статті 27 у випадках, коли рахунок-фактуру на продукцію виставлено в іншій валюті, аніж євро, суми в національній валюті Чорногорії та України, що дорівнюють сумі, вираженій в євро, щороку фіксуватимуться кожною із заінтересованих країн.

2. На товарні партії поширюється дія підпункту (b) пункту 1 статті 22 або пункту 3 статті 27 шляхом посилання на валюту, в якій виписано рахунок-фактуру, відповідно суми, зафіксованої Сторонами.

3. Суми, що використовуватимуться в окремій національній валюті, дорівнюють сумі, вираженій в євро станом на перший робочий день жовтня. Суми повідомляються Сторонами одна одній до 15 жовтня та використовуються з 1 січня наступного року. Комісія Європейських Співтовариств повідомляє усі заінтересовані країни про відповідні суми.

4. Країна може округлити в сторону збільшення або зменшення суму, отриману в результаті конвертації суми, вираженої в євро, в свою національну валюту. Округлена сума не може відрізнятися від суми, яка утворилася при конвертації, більше ніж на 5 відсотків. Країна може залишити без змін еквівалент суми в євро, виражений у своїй національній валюті, у разі, якщо на момент річного перегляду, про який йдеться у пункті 3, конвертація цієї суми до будь-якого округлення призводить до збільшення національного еквіваленту менше ніж на 15 відсотків. Еквівалент в національній валюті може залишитися незмінним, якщо конвертація призведе до зниження вартості еквівалента.

5. Суми, що виражені в євро, переглядаються Комітетом з вільної торгівлі на запит Чорногорії або України. При здійсненні цього перегляду Комітет з вільної торгівлі визначатиме доцільність збереження дії обмежень в незмінних цінах, про які йдеться. З цією метою він може вирішити модифікувати суми, виражені в євро.

1. Митні органи Чорногорії та України надають одне одному разом із зразками відбитків печаток, які використовують їхні уповноважені органи для видачі сертифікатів походження EUR.1, адреси митних органів, відповідальних за перевірку таких сертифікатів та декларацій про походження.

2. З метою забезпечення належного виконання цього Додатку, Чорногорія та Україна надають допомогу одне одному через відповідальні митні органи у перевірці автентичності сертифікатів походження EUR.1 або декларацій про походження та щодо правдивості інформації, яка наведена у цих документах.