Про надання будівельної продукції на ринку

1. Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що будівельна продукція відповідає вимогам цього Закону, але становить ризик для виконання основних вимог до будівель і споруд, життя або здоров’я людей чи інших аспектів захисту суспільних інтересів, такий орган невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від відповідного суб’єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів для усунення такого ризику, вилучення продукції з обігу та/або відкликання її з ринку залежно від характеру визначеного ризику.

2. Суб’єкт господарювання забезпечує вжиття всіх коригувальних заходів щодо всієї будівельної продукції, якої такі заходи стосуються та яку відповідний суб’єкт господарювання надає на ринку по всій території України.

3. Орган ринкового нагляду негайно повідомляє про факт того, що будівельна продукція відповідає вимогам цього Закону, але, незважаючи на це, становить ризик, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

1. Орган державного ринкового нагляду вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів для усунення формальної невідповідності у разі встановлення будь-якої такої невідповідності:

знак відповідності технічним регламентам нанесено з порушенням вимог, визначених статтями 8 і 9 цього Закону;

ненанесення знака відповідності технічним регламентам, якщо це вимагається відповідно до частини другої статті 8 цього Закону;

нескладення декларації показників будівельної продукції з урахуванням положень частини четвертої статті 5 цього Закону, якщо це вимагається відповідно до статті 5 цього Закону;

складення декларації показників будівельної продукції з порушенням вимог статей 5, 6 і 7 цього Закону;

ненадання органу ринкового нагляду доступу до технічної документації або неповнота технічної документації.

2. Якщо протягом визначеного строку відповідний суб’єкт господарювання не вжив належних обмежувальних (коригувальних) заходів, орган державного ринкового нагляду відповідно до методики вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів вживає таких обмежувальних (коригувальних) заходів:

обмеження або заборона надання продукції на ринку;

вилучення з обігу та/або відкликання продукції.

1. Суб’єкти господарювання, які виготовляють будівельну продукцію, несуть відповідальність у вигляді штрафу за надання на ринок будівельної продукції, яка не відповідає вимогам цього Закону, - у розмірі ста двадцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2023 року, крім:

пункту 4 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;

розділів V та VI цього Закону, підпункту 3 пункту 2 цього розділу, які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону;

підпункту 6 пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з 1 липня 2022 року;

підпункту 7 пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з 2 грудня 2020 року.

2. Внести зміни до таких законів України:

2) частину третю статті 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483 із наступними змінами) доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"Видача та анулювання свідоцтва про призначення органу з визначення технічної прийнятності, розширення сфери його призначення та свідоцтва про призначення органу з оцінки відповідності для виконання як третьою стороною завдань у процесі оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції, розширення та скорочення сфери призначення, призупинення і поновлення дії зазначеного свідоцтва, його анулювання здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про надання будівельної продукції на ринку";

3) у Законі України "Про будівельні норми" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 5, ст. 41 із наступними змінами):

доповнити статтею 7-2 такого змісту:

"Стаття 7-2. Основні вимоги до будівель і споруд

1. Під час проектування, будівництва та експлуатації об’єктів повинно бути забезпечено дотримання основних вимог до будівель і споруд з урахуванням їх функціонального призначення.

2. Основні вимоги до будівель і споруд конкретизуються у будівельних нормах, нормативних документах на конструктивні та інженерні системи.

3. Будівлі і споруди у цілому та їх окремі частини повинні бути придатними для використання за призначенням з урахуванням, зокрема, безпеки для здоров’я людей, які задіяні протягом усього життєвого циклу споруди. При належному технічному обслуговуванні будівлі і споруди мають відповідати основним вимогам протягом їх економічно обґрунтованого строку експлуатації.

4. Основними вимогами до будівель і споруд є забезпечення:

1) механічного опору та стійкості - будівлі і споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб навантаження, що діятимуть на них під час будівництва і експлуатації, не призводили до:

руйнування всієї будівлі або споруди, або її частини;

значної деформації, що перевищує гранично допустимий ступінь;

пошкодження інших частин будівлі або споруди, елементів приєднання або встановленого обладнання внаслідок значних деформацій несучих конструкцій;

пошкодження внаслідок події у ступені, що не відповідає першопричині;

2) пожежної безпеки - будівлі або споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб у разі виникнення пожежі:

протягом визначеного проміжку часу зберігалася несуча здатність конструкцій;

було обмежено виникнення та поширення вогню і диму всередині будівлі чи споруди;

було обмежено поширення вогню на сусідні будівлі і споруди;

була забезпечена можливість евакуації людей або їх порятунок в інший спосіб;

враховувалася безпека рятувальників;

3) гігієни, здоров’я та захисту довкілля - будівлі і споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб протягом усього життєвого циклу вони не становили загрози гігієні або здоров’ю та безпеці працівників, мешканців чи сусідів та не справляли значного впливу на якість довкілля або на клімат під час їх будівництва, експлуатації та знесення, зокрема, внаслідок будь-якого з таких чинників:

виділення токсичного газу;

виділення у повітря всередині або зовні приміщення небезпечних речовин, летких органічних сполук, парникових газів або небезпечних часток;

виділення небезпечної радіації;

виділення небезпечних речовин у ґрунтові води, морські води, поверхневі води або ґрунт;

виділення небезпечних речовин у питну воду або інших речовин, що негативно впливають на питну воду;

аварійного скидання стічних вод, твердих чи рідких відходів, виділення димових газів;

сирості у частинах будівель або споруд чи на поверхнях всередині будівель або споруд;

4) безпеки і доступності під час експлуатації - будівлі і споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб вони не становили недопустимих ризиків нещасних випадків або ушкоджень під час технічного обслуговування або експлуатації, таких як небезпека послизнутися, падіння, зіткнення, опіки, ураження електричним струмом, травми від вибуху і зламів. Зокрема, будівлі і споруди мають бути запроектовані і побудовані з урахуванням доступності їх використання маломобільними групами населення, у тому числі особами з інвалідністю;

5) захисту від шуму та вібрації - будівлі і споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб шум, що сприймається мешканцями або особами, які перебувають поблизу, був зведений до рівня, що не загрожує їхньому здоров’ю і дає можливість спати, відпочивати і працювати в задовільних умовах;

6) енергозбереження та енергоефективності - будівлі і споруди, їх системи опалювання, охолодження, освітлення та вентиляції мають бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб кількість енергії, що використовується під час експлуатації, була низькою, з урахуванням потреб мешканців та кліматичних умов місця розташування будівлі або споруди. Будівлі і споруди також повинні бути енергозберігаючими та потребувати якомога менше енергії під час будівництва та демонтажу;

7) сталого використання природних ресурсів - будівлі і споруди повинні бути запроектовані, побудовані і знесені таким чином, щоб використання природних ресурсів було раціональним і забезпечувало, зокрема:

можливість повторного використання або переробки конструкцій будівель і споруд, їх матеріалів і частин після знесення;

довговічність будівель і споруд;

можливість використання екологічно сумісних сировинних і вторинних матеріалів у будівлях і спорудах";

статтю 11 викласти в такій редакції:

"Стаття 11. Застосування будівельних норм

1. Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов’язковим для всіх суб’єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Сфера застосування будівельних норм визначається у кожному нормативному акті з урахуванням особливостей об’єкта нормування.

Будівельні норми встановлюють обов’язкові вимоги до об’єкта нормування, що застосовуються при плануванні і забудові територій, проектуванні і будівництві.

Будівельні норми мають містити положення щодо забезпечення виконання основних вимог до споруд та дотримання функціональних параметрів об’єкта нормування під час його експлуатації.

3. У разі якщо будівельні норми містять посилання на національні стандарти, що стосуються вимог до виготовлення містобудівної, проектної, науково-проектної та робочої документації, методів проектування, процесів виконання будівельних робіт, методів випробувань, конструктивних та інженерних систем, такі стандарти є обов’язковими до застосування.

4. Державний контроль за дотриманням суб’єктами містобудування будівельних норм здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об’єктів, визначених пунктом 7 частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" .

5. Відповідальність за недотримання вимог будівельних норм встановлюється законом";

4) у Законі України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 21, ст. 144 із наступними змінами):

у статті 24:

пункт 2 частини першої доповнити підпунктом "а-1" такого змісту:

"а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб’єкта в ланцюгу постачання";

підпункт "а-1" пункту 1 частини другої виключити;

абзац одинадцятий частини шостої статті 44 викласти в такій редакції:

"У разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження";

5) у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами):

абзац перший частини десятої статті 22-1 після слів "договорів про надання послуг" доповнити словами "висновків про технічну прийнятність згідно із Законом України "Про надання будівельної продукції на ринку";

у статті 22-2:

частину першу доповнити пунктами 11-14 такого змісту:

"11) декларації показників будівельної продукції, інформації про хімічні речовини та суміші, що містяться в будівельній продукції, переклад декларацій показників державною мовою згідно із Законом України "Про надання будівельної продукції на ринку";

12) інформації Національної інформаційної системи ринкового нагляду про будівельну продукцію, що становить ризик, характер ризику, виявлену невідповідність вимогам Закону України "Про надання будівельної продукції на ринку" та вжиті обмежувальні (коригувальні) заходи;

13) переліків національних стандартів, європейських документів з визначення прийнятності (за домовленістю з європейською організацією органів з визначення технічної прийнятності), національних документів України з визначення прийнятності для цілей застосування Закону України "Про надання будівельної продукції на ринку" у відкритому доступі, з можливістю їх пошуку за параметрами, визначеними Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи;

14) висновків про технічну прийнятність згідно із Законом України "Про надання будівельної продукції на ринку";

частину другу доповнити пунктом 19 такого змісту:

"19) декларація показників будівельної продукції, інформація про хімічні речовини та суміші, що містяться в будівельній продукції, переклад декларації показників державною мовою згідно із Законом України "Про надання будівельної продукції на ринку";

частину шосту після слів "суб’єкти нормування у будівництві" доповнити словами "виробники та імпортери будівельної продукції, органи з визначення технічної прийнятності, національна організація органів з визначення технічної прийнятності, орган державного ринкового нагляду";

у статті 22-3:

частину першу доповнити пунктами 12 і 13 такого змісту:

"12) подання документів для отримання висновку про технічну прийнятність та листування з органом з визначення технічної прийнятності згідно із Законом України "Про надання будівельної продукції на ринку";

13) направлення до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, звернень щодо вирішення спорів між органами з визначення технічної прийнятності та листування з комісією з вирішення спорів згідно із Законом України "Про надання будівельної продукції на ринку";

частину другу після слів "суб’єкти нормування у будівництві" доповнити словами "виробники та імпортери будівельної продукції, органи з визначення технічної прийнятності, національна організація органів з визначення технічної прийнятності, орган державного ринкового нагляду";

6) Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами), доповнити пунктами 156 і 157 такого змісту:

7) частину третю статті 23 Закону України "Про стандартизацію" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 31, ст. 1058; 2015 р., № 14, ст. 96; 2019 р., № 51, ст. 377) викласти в такій редакції:

"3. Національний орган стандартизації забезпечує розміщення на офіційному веб-сайті текстів національних стандартів та кодексів усталеної практики, обов’язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами, у тридцятиденний строк з дня офіційного опублікування таких актів з наданням безоплатного доступу";

8) у статті 35 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 14, ст. 96; 2019 р., № 28, ст. 116):

у частині другій:

в абзаці першому пункту 1 слова "(у паперовій та електронній формах)" виключити;

у другому реченні абзацу тринадцятого слова "у письмовій формі" виключити;

у частині третій:

в абзаці третьому слово "письмове" виключити;

в абзаці п’ятому слово "письмові" виключити;

у частині четвертій слово "письмове" виключити;

у частині восьмій:

в абзаці дев’ятому слова "з наданням копії письмового повідомлення про таку відмову" виключити;

в абзаці одинадцятому слова "письмового" та "у письмовій формі" виключити;

9) друге речення абзацу першого частини п’ятої статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 45, ст. 289) після слів "протоколи випробувань" доповнити словом "декларація".

3. Установити, що настанови щодо європейського технічного схвалення (ETAG), оприлюднені до 1 липня 2013 року, можуть використовуватися як європейські документи з визначення прийнятності (EAD).

3-1. Установити на період до 2025 року:

1) одночасну дію вимог цього Закону та вимог технічного регламенту будівельних виробів (продукції), затвердженого Кабінетом Міністрів України;

2) неможливість заборони або обмеження надання на ринку та/або введення в експлуатацію будівельної продукції, що відповідає вимогам технічного регламенту будівельних виробів (продукції), затвердженого Кабінетом Міністрів України, та введена в обіг до набрання чинності цим Законом, з причин невідповідності такої продукції вимогам цього Закону.

4. Кабінету Міністрів України:

1) у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону затвердити:

перелік категорій будівельної продукції;

системи оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції;

2) у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

3) включити інформацію про виконання цього Закону до звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України за 2022 рік.