• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA)

Кабінет Міністрів України , Сполучені Штати Америки | Угода, Міжнародний документ від 07.02.2017
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України , Сполучені Штати Америки
  • Тип: Угода, Міжнародний документ
  • Дата: 07.02.2017
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України , Сполучені Штати Америки
  • Тип: Угода, Міжнародний документ
  • Дата: 07.02.2017
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
(1) самостійну оцінку того, що власник рахунку не є ні громадянином США, ні резидентом США, для податкових цілей (може бути вказано у формі IRS W-8 або іншій подібній узгодженій формі); або
(2) документальне підтвердження, яке встановлює неамериканський статус власника рахунку, як зазначено у пункті D розділу VI цього Додатку I.
C. Додаткові процедури, які застосовуються до раніше існуючих рахунків фізичних осіб, що є "рахунками на меншу суму".
1. Перевірка на наявність ознак приналежності до США раніше існуючих рахунків фізичних осіб, які є рахунками на меншу суму, повинна бути завершена до 30 червня 2016 року.
2. Якщо зміняться обставини по відношенню до раніше існуючого рахунку фізичної особи, який є "рахунком на меншу суму", в результаті чого будуть встановлені одна або декілька ознак приналежності до США, вказаних у підпункті B(1) цього розділу, пов’язані з цим рахунком, то звітна фінансова установа України повинна розглядати цей рахунок, як підзвітний американський рахунок, якщо на нього не поширюється дія підпункту B(4) цього розділу.
3. За винятком депозитних рахунків, які зазначені у підпункті A(4) цього розділу, будь-який раніше існуючий рахунок фізичної особи, який був ідентифікований як американський підзвітний рахунок, повинен розглядатись як підзвітний американський рахунок протягом всіх наступних років, допоки власник рахунку є зазначеною американською особою.
D. Розширені процедури перевірки для раніше існуючих рахунків фізичних осіб із залишком або сумою, яка перевищує 1 млн. дол. США на 30 червня 2014 року або на 31 грудня 2015 року або будь-якого наступного року ("Рахунки на велику суму").
1. Пошук даних в електронній формі. Звітна фінансова установа України повинна перевіряти наявні в неї пошукові дані в електронній формі, які зберігаються звітною фінансовою установою України, на наявність будь-яких ознак приналежності до США, які вказані у підпункті B(1) цього розділу.
2. Пошук даних на паперових носіях. Якщо в пошукових електронних базах даних звітної фінансової установи України міститься категорії та вся інформація, яка вказана у підпункті D(3) цього розділу, то немає необхідності у подальшій перевірці на паперових носіях. Якщо електронні бази даних не відображають всю цю інформацію, то стосовно "рахунків на велику суму" звітна фінансова установа України повинна також перевірити поточний клієнтський базовий файл, та якщо вони не містяться у поточному клієнтському базовому файлі, наступні документи, пов’язані з рахунком та отримані звітною фінансовою установою України протягом останніх п’яти років, на наявність будь-яких ознак приналежності до США, вказаних у підпункті B(1) цього розділу:
a) останні документальні підтвердження, зібрані стосовно рахунку;
b) останні договір або документи щодо відкриття рахунку;
c) останні документи, отримані звітною фінансовою установою України відповідно до процедур AML/KYC або для інших регуляторних цілей;
d) будь-яка форма довіреності або права підпису, яка діє на даний момент; та
e) будь-які постійні інструкції щодо переказу грошових коштів, які діють на даний момент.
3. Виняток, коли бази даних містять достатню інформацію. Від звітної фінансової установи України не вимагається здійснювати перевірку паперових носіїв, вказаних у підпункті D(2) цього розділу, якщо досліджувана інформація в електронній формі містить наступне:
a) громадянство або резидентський статус власника рахунку;
b) адресу місця проживання власника рахунку та поштову адресу, яка на даний момент зафіксована у документах звітної фінансової установи України;
c) номер(и) телефону власника рахунку, який зафіксований у документах звітної фінансової установи України;
d) чи наявні постійні інструкції стосовно переказу грошей з одного рахунку на інший (включаючи іншу філію звітної фінансової установи України або іншої фінансової установи);
e) чи наявні поточні адреси "на ім’я" або адреси "до запитання", або адреси власника рахунку; та
f) чи є наявна будь-яка довіреність або право підпису щодо рахунку.
4. Фактичне знання ситуації менеджером по роботі з клієнтами щодо фактичного стану справ. На додаток до вказаної раніше перевірки даних в електронній формі та на паперових носіях, звітна фінансова установа України повинна вважати підзвітним американським рахунком будь-який рахунок на велику суму, закріплені за менеджером по роботі з клієнтами (у тому числі будь-які фінансові рахунки, об’єднані з таким рахунком на велику суму), якщо менеджеру по роботі з клієнтами фактично відомо, що власник рахунку є визначеною американською особою.
5. Наслідки встановлення ознак приналежності до США.
a) Якщо жодна з ознак приналежності до США, наведених у підпункті B(1) цього розділу, не виявлена під час розширеної перевірки "рахунків на велику суму", наведених вище, та відповідно до підпункту D(4) цього розділу не виявлено, що цей рахунок належить визначній американській особі, то немає необхідності у подальших діях, допоки не зміняться обставини, в результаті яких встановлюються одна або декілька ознак приналежності рахунку до США.
b) Якщо будь-яка з ознак приналежності до США, наведених у підпункті B(1) цього розділу, виявлена під час розширеної перевірки "рахунків на велику суму", які описані вище, або якщо зміняться обставини, в результаті яких будуть встановлені одна або декілька ознак приналежності рахунку до США, то звітна фінансова установа України повинна вважати цей рахунок підзвітним американським рахунком, крім випадків, коли вона вирішить застосовувати підпункт B(4) цього розділу та один з винятків, викладених у цьому підпункті щодо цього рахунку.
c) за винятком депозитних рахунків, які описані у підпункті A(4) цього розділу, будь-який раніше існуючий рахунок фізичної особи, який ідентифікований як підзвітний американський рахунок відповідно до цього розділу розглядається як американський підзвітний рахунок протягом всіх наступних років, крім випадків, коли власник рахунку більше не має статусу визначеної американської особи.
E. Додаткові процедури, які застосовуються до "рахунків на велику суму".
1. Якщо раніше існуючий рахунок фізичної особи є "рахунком на велику суму" на 30 червня 2014 року, то звітна фінансова установа України повинна здійснити процедури розширеної перевірки, які наведені у пункті D цього розділу стосовно такого рахунку до 30 червня 2015 року. Якщо на підставі цієї перевірки такий рахунок ідентифікований як підзвітний американський рахунок до або на 31 грудня 2014 року, то звітна фінансова установа України повинна надати запитувану інформацію стосовно такого рахунку за 2014 рік у першому звіті щодо рахунку та у подальшому щорічно. Якщо встановлено, що рахунок є підзвітним американським рахунком після 31 грудня 2014 року або до 30 червня 2015 року включно, то від звітної фінансової установи України не вимагається надавати інформацію щодо такого рахунку за 2014 рік, але повинна у подальшому надавати інформацію щодо такого рахунку щорічно.
2. Якщо раніше існуючий рахунок фізичної особи не є "рахунком на велику суму" на 30 червня 2014 року, але стає "рахунком на велику суму" на останній день 2015 року або на будь-який наступний календарний рік, то звітна фінансова установа України повинна провести процедури розширеної перевірки, наведені у пункті D цього розділу стосовно такого рахунку протягом шести місяців після останнього дня календарного року, у якому такий рахунок став "рахунком на велику суму". Якщо внаслідок такої перевірки встановлено, що такий рахунок є підзвітним американським рахунком, то звітна фінансова установа України повинна надати запитувану інформацію щодо такого рахунку, яка відноситься до року, в якому встановлено, що він є підзвітним американським рахунком, а в подальшому щорічно за умови, що власник рахунку не втратить статус визначеної американської особи.
3. Після виконання процедур розширеної перевірки звітною фінансовою установою України, наведених у пункті D цього розділу до "рахунку на велику суму" від звітної фінансової установи України не вимагається повторно застосовувати такі процедури до того ж самого "рахунку на велику суму" у наступні роки, за винятком запитів менеджера по роботі з клієнтами, наведені у підпункті D(4) цього розділу.
4. Якщо змінились обставини щодо "рахунку на велику суму", в результаті чого встановлені одна або декілька ознак приналежності рахунку до США, наведених у підпункті B(1) цього розділу, то звітна фінансова установа України повинна вважати цей рахунок підзвітним американським рахунком, якщо тільки вона не приймає рішення застосувати підпункт B(4) цього розділу та один з винятків у цьому підпункті застосовується до цього рахунку.
5. Звітна фінансова установа України повинна впровадити процедури, які гарантують, що менеджер по зв’язках з клієнтами виявить будь-які зміни обставин, пов’язаних з рахунком. Наприклад, якщо менеджеру по зв’язках з клієнтами повідомлено, що власник рахунку має нову поштову адресу в Сполучених Штатах, то звітна фінансова установа України повинна розглядати нову адресу, як зміну обставин, та якщо вона вирішить застосувати підпункт B(4) цього розділу, то повинна отримати відповідну документацію від власника рахунку.
F. Раніше існуючі рахунки фізичних осіб, які задокументовані для певних інших цілей. Звітна фінансова установа України, яка раніше отримала документацію від власника рахунку про те, що власник рахунку не має ні статусу громадянина США, ні резидента США, щоб виконати свої зобов’язання по угоді про кваліфіковане посередництво, іноземне партнерство, яке здійснює утримання, або іноземний траст, який здійснює утримання по угоді з СВД, або щоб виконати свої зобов’язання відповідно до глави 61 розділу 26 Кодексу законів США, не обов’язково виконувати процедури, наведені у підпункті B(1) цього розділу стосовно "рахунків на меншу суму" або підпунктів D(1)-D(3) цього розділу стосовно "рахунків на велику суму".
III. Нові рахунки фізичних осіб. Наведені нижчі правила та процедури застосовуються для цілей виявлення підзвітних американських рахунків, які належать фізичним особам та відкритих 1 липня 2014 року або пізніше ("Нові рахунки фізичних осіб").
A. Рахунки, які не потребують перевірки, виявлення або звітування. Якщо звітна фінансова установа України не прийме інше рішення стосовно всіх нових рахунків фізичних осіб або окремо стосовно будь-якої чітко визначеної групи таких рахунків, якщо впроваджені правила в Україні передбачають можливість такого рішення, то наступні нові рахунки фізичних осіб не потребують перевірки, виявлення або звітування у якості підзвітних американських рахунків:
1. Депозитний рахунок, якщо його залишок не перевищує 50 000 доларів США на кінець будь-якого календарного року або іншого відповідного звітного періоду.
2. Договір страхування з викупною сумою, якщо викупна сума не перевищує 50 000 доларів США на кінець будь-якого календарного року або іншого відповідного звітного періоду.
B. Інші нові рахунки фізичних осіб. Стосовно нових рахунків фізичних осіб, які не наведені у пункті A цього розділу, після відкриття рахунку (або протягом 90 днів після закінчення календарного року, у якому рахунок більше не належить до того типу рахунків, які описано у пункті A цього розділу) звітна фінансова установа України повинна отримати документ самостійної оцінки, який може входити до складу документації, необхідної для відкриття рахунку, який дозволяє звітній фінансовій установі України встановити, чи є власник рахунку резидентом США для податкових цілей (для цієї цілі, громадянин США вважається резидентом США для податкових цілей, навіть якщо власник рахунку є також податковим резидентом іншої юрисдикції) та підтверджує обґрунтування такої самостійної оцінки на основі інформації, отриманої звітною фінансовою установою України у зв’язку з відкриттям рахунку, у тому числі будь-якої документації, зібраної відповідно до процедур AML/KYC.
1. Якщо в процесі самостійної оцінки встановлено, що власник рахунку є резидентом США для податкових цілей, то звітна фінансова установа України повинна розглядати рахунок як підзвітний американський рахунок та отримати документ самостійної оцінки, у якому вказаний ПІН платника податку США, присвоєний власнику рахунку (яким може бути форма IRS W-9, або інша подібна узгоджена форма).
2. Якщо зміняться обставини по відношенню до нового рахунку фізичної особи, у зв’язку з чим звітна фінансова установа України дізнається або матиме причину дізнатись, що первинна самостійна оцінка є невірною або ненадійною, то звітна фінансова установа України не може покластись на первинну самостійну оцінку та повинна отримати правомірну самостійну оцінку, яка підтверджує, що власник рахунку є громадянином США або резидентом США для американських податкових цілей. Якщо звітна фінансова установа України не може отримати правомірну самостійну оцінку, то звітна фінансова установа України повинна розглядати рахунок, як підзвітний американський рахунок.
IV. Раніше існуючі рахунки суб’єктів господарювання. Наступні правила та процедури застосовуються для виявлення підзвітних американських рахунків та рахунків, які належать фінансовим установам, які не беруть участь серед раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання ("раніше існуючі рахунки суб’єктів господарювання").
A. Рахунки суб’єктів господарювання, які не потребують перевірки, виявлення або звітування. Якщо звітна фінансова установа України не прийме інше рішення по відношенню до всіх раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання або окремо по відношенню до чітко визначеної групи таких рахунків, якщо впроваджені правила в Україні передбачають таку можливість, та раніше існуючий рахунок суб’єкта господарювання, залишку або сума якого не перевищує 250 000 доларів США на 30 червня 2014 року, не потребує перевірки, виявлення або звітування як підзвітного американського рахунку, допоки залишок або сума рахунку не перевищуватиме 1 000 000 доларів США.
B. Рахунки суб’єктів господарювання, які підлягають перевірці. Раніше існуючий рахунок суб’єкта господарювання, залишок або сума якого перевищує 250 000 доларів США на 30 червня 2014 року, та раніше існуючий рахунок суб’єкта господарювання, сума якого не перевищує 250 000 доларів США на 30 червня 2014 року, але залишок або сума рахунку яких перевищують 1 000 000 доларів США на останній день 2015 року або будь-який наступний календарний рік, повинен бути перевірений відповідно до процедур, викладених у пункті D цього розділу.
C. Рахунки суб’єктів господарювання, по яким потрібно проводити звітування. Стосовно раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання, наведених у пункті B цього розділу, тільки ті рахунки, які належать одному або декільком суб’єктам господарювання, які є визначеними американськими особами, або пасивними НФІС з однією або декількома контролюючими особами, які є громадянами або резидентами США, повинні розглядатись як підзвітні американські рахунки. Поряд з цим, рахунки, які обслуговуються фінансовими установами, які не беруть участь розглядаються як рахунки, по яким необхідно надавати інформацію щодо сукупних платежів, наведених у підпункті 1(b) статті 4 Угоди, компетентному органу України.
D. Процедури перевірки для виявлення рахунків суб’єктів господарювання стосовно яких потрібно проводити звітування. Для існуючих раніше рахунків суб’єктів господарювання, наведених у пункті B цього розділу, звітна фінансова установа України повинна застосовувати наступні процедури перевірки для того щоб визначити, належить цей рахунок одному або декільком визначеним американським особам або пасивним НФІС з однією або декількома контролюючими особами, які є громадянами або резидентами США, або фінансовим установам, які не беруть участь:
1. Визначити, чи є суб’єкт господарювання визначеною американською особою.
a) Перевірити інформацію, яка збирається для цілей регулювання або зв’язків з клієнтами (у тому числі інформацію, зібрану відповідно до процедур AML/KYC) для того, щоб встановити, чи вказує інформація на те, що власником рахунку є американська особа. Для цієї цілі, інформація, яка вказує на те, що власник рахунку є американською особою, включає місце реєстрації або організації в США, або адресу в США.
b) Якщо інформація вказує на те що, власник рахунку є американською особою, то звітна фінансова установа України повинна розглядати рахунок як підзвітний американський рахунок, якщо не отримає документ самостійної оцінки від власника рахунку (яким може бути форма IRS W-8 або W-9, або подібна узгоджена форма), або обґрунтовано визначить на основі інформації, яка є в його розпорядженні або у широкому доступі, що власник рахунку не є визначеною американською особою.
2. Визначити, чи є неамериканський суб’єкт господарювання фінансовою установою.
a) Перевірити інформацію, яка збирається для цілей регулювання або зв’язків з клієнтами (у тому числі інформацію, зібрану відповідно до процедур AML/KYC) для того, щоб встановити, чи вказує інформація на те, що власником рахунку є фінансова установа.
b) Якщо інформація вказує на те що, власником рахунку є фінансова установа, або звітна фінансова установа України перевіряє глобальний посередницький ідентифікаційний номер власника рахунку по опублікованому IRS списку іноземних фінансових установ (далі ІФУ), то рахунок не є підзвітним американським рахунком.
3. Визначити чи є фінансова установа фінансовою установою, яка не бере участі, платежі якої повинні бути включені до агрегованої звітності відповідно до підпункту 1(b) статті 4 Угоди.
a) Відповідно до підпункту D(3)(b) цього розділу звітна фінансова установа України може визначити, що власником рахунку є фінансова установа України або інша фінансова установа партнерської юрисдикції, якщо звітна фінансова установа України обґрунтовано встановить, що власник рахунку має такий статус на основі глобального посередницького ідентифікаційного номеру власника рахунку по опублікованому СВД списку іноземних фінансових установ або іншої інформації, яка є у широкому доступі або в розпорядженні звітної фінансової установи України. В залежності від ситуації. У такому випадку, ніякої подальшої перевірки, виявлення або звітування щодо рахунку робити непотрібно.
b) Якщо власником рахунку є фінансова установа України або інша фінансова установа партнерської юрисдикції, яка розглядається IRS, як фінансова установа, яка бере участі, то такий рахунок не є підзвітним американським рахунком, але платежі цьому власнику рахунку повинні відображатись у звіті, як викладено у підпункті 1(b) статті 4 Угоди.
c) Якщо власник рахунку не є фінансовою установою України або іншою фінансовою установою партнерської юрисдикції, то звітна фінансова установа України повинна розглядати цього власника рахунку фінансовою установою, яка не бере участь, платежі якій повинні відображатись у звіті, як здійснені, відповідно до підпункту 1(b) статті 4 Угоди, якщо звітна фінансова установа України:
(1) Отримала самостійне свідоцтво (яке може бути у вигляді форми IRS W-8 або подібної узгодженої форми) від власника рахунку, який сертифіковано як іноземну фінансову установу, яка вважається такою, що виконує вимоги, або як фактичного власника, звільненого від виконання вимог, як вони визначені у відповідних правилах Міністерства фінансів США; або
(2) Якщо іноземна фінансова установа, що бере участь, або зареєстрована іноземна фінансова установа, яка вважається такою, що виконує вимоги, підтвердила глобальний посередницький ідентифікаційний номер власника рахунку у оприлюдненому СВД переліку іноземних фінансових установ.
4. Визначити, чи рахунок, який належить нефінансовому іноземному суб’єкту господарювання, (НФІС), є підзвітним американським рахунком. Стосовно власника раніше існуючого рахунку суб’єкта господарювання, який не визначено як американська особа або фінансова установа, звітна фінансова установа України повинна визначити (і) чи має власник рахунку контролюючих осіб, (іі) чи є власник рахунку пасивним НФІС та (ііі) чи є хтось з контролюючих осіб власника рахунку громадянином або резидентом США. При цьому звітна фінансова установа України повинна керуватися вказівками підпунктів D(4)(a)-D(4)(d) цього розділу у порядку, що найбільш відповідає обставинам.
a) З метою визначення контролюючих осіб власника рахунку, звітна фінансова установа України повинна покладатися на інформацію, яка збирається та зберігається відповідно до процедур AML/KYC.
b) З метою визначення, чи є власник рахунку пасивним НФІС, звітна фінансова установа України повинна отримати документ самостійної оцінки (яка може бути у вигляді форми IRS W-8 або W-9 чи подібної узгодженої форми) від власника рахунку для встановлення його статусу, якщо у нього у розпорядженні чи у широкому доступі немає інформації, яка обґрунтовано дозволить визначити, що власник рахунку є активним НФІС.
c) З метою визначення, чи контролююча особа пасивного НФІС є громадянином чи резидентом США в цілях оподаткування, звітна фінансова установа України може покладатися на:
(1) Інформацію, яка збирається та зберігається відповідно до процедур AML/KYC у випадку раніше існуючого рахунку суб’єкта господарювання, що належить одному чи більше НФІС, залишок чи сума якого не перевищує $1 000 000; або
(2) Документ самостійної оцінки (яким може бути форма IRS W-8 або W-9 чи подібна узгоджена форма) від власника рахунку або такої контролюючої особи у випадку раніше існуючого рахунку суб’єкта господарювання, що належить одному чи більше НФІС, залишок чи сума якого перевищує $1 000 000.
d) Якщо контролююча особа пасивного НФІС є громадянином чи резидентом США, то рахунок розглядається як американський підзвітний рахунок.
E. Терміни проведення перевірки та додаткових процедур, що застосовуються до раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання.
1. Перевірка раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання з залишком чи сумою, яка перевищує $250 000 на 30 червня 2014 року, повинна бути завершена до 30 червня 2016 року.
2. Перевірка раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання з залишком чи сумою, що не перевищує $250 000 на 30 червня 2014 року, але перевищує $1 000 000 на 31 грудня 2015 або будь-якого наступного року, повинна бути завершена протягом 6 місяців після останнього дня календарного року, в якому залишок чи сума перевищує $1 000 000.
3. Якщо відбувається зміна обставин стосовно раніше існуючого рахунку суб’єкту господарювання, в результаті чого звітна фінансова установа України дізнається чи має підстави вважати, що самостійна оцінка або інші документи, пов’язані з рахунком, є невірними чи ненадійними, звітна фінансова установа України повинна повторно визначити статус рахунку у відповідності з процедурами, передбаченими у пункті D цього розділу.
V. Нові рахунки суб’єкта господарювання. Нижченаведені правила та процедури застосовуються з метою виявлення американських підзвітних рахунків та рахунків, що належать фінансовим установам, які не беруть участь, серед фінансових рахунків, що належать суб’єктам господарювання та відкриті 1 липня 2014 року чи пізніше ("Нові рахунки суб’єктів господарювання").
A. Рахунки суб’єктів господарювання, що не потребують перевірки, виявлення або звітування. Якщо звітна фінансова установа України не прийме іншого рішення щодо усіх нових рахунків суб’єктів господарювання або, окремо, щодо будь-якої чітко визначеної групи таких рахунків, де нормативні акти України передбачає можливість такого рішення, рахунок кредитної карти чи відновлювана кредитна лінія розглядаються як новий рахунок суб’єкта господарювання, що не потребує перевірки, виявлення або звітування, за умови, що звітна фінансова установа України, де відкрито даний рахунок, запроваджує практики та процедури, які запобігають перевищенню $50 000 залишку на рахунку, що належить до сплати власнику рахунку.
B. Інші нові рахунки суб’єктів господарювання. Стосовно нових рахунків, не зазначених у пункті A цього розділу, звітна фінансова установа України повинна визначити, чи є власник рахунку: (і) визначеною американською особою; (іі) фінансовою установою України або іншою фінансовою установою партнерської юрисдикції; (ііі) іноземною фінансовою установою, що бере участь, іноземною фінансовою установою, яка вважається такою, що виконує вимоги, або фактичним власником, звільненим від виконання вимог, як ці терміни визначені у відповідних правилах Міністерства фінансів США, або (іv) активним чи пасивним НФІС.
1. Відповідно до підпункту B(2) цього розділу, звітна фінансова установа України може визначити, що власник рахунку є активним НФІС, фінансовою установою України або фінансовою установою іншої партнерської юрисдикції, якщо звітна фінансова установа України має підстави вважати, що власник рахунку має такий статус на основі Глобального посередницького ідентифікаційного номера власника рахунку або іншої інформації, яка є в широкому доступі чи в розпорядженні звітної фінансової установи України, за необхідності.
2. Якщо власник рахунку є фінансовою установою України або фінансовою установою іншої партнерської юрисдикції, яка розглядається IRS як фінансова установа, що не бере участь, то цей рахунок не є підзвітним американським рахунком, проте платежі цьому власнику рахунку повинні вказуватися у звітності як викладено у підпункті 1(b) Статті 4 Угоди.
3. У всіх інших випадках звітна фінансова установа України повинна отримати документ самостійної оцінки від власника рахунку для встановлення його статусу. На основі самостійної оцінки, застосовуються наступні правила:
a) Якщо власник рахунку є зазначеною американською особою, звітна фінансова установа України повинна розглядати рахунок як підзвітний американський рахунок.
b) Якщо власник рахунку є пасивним НФІС, звітна фінансова установа України повинна виявити контролюючих осіб у спосіб, передбачений процедурами AML/KYC, та визначити чи є будь-яка вказана особа громадянином чи резидентом США на основі документу самостійної оцінки від власника рахунку чи вказаної особи. Якщо будь-яка така особа є громадянином або резидентом США, українська звітна фінансова установа повинна розглядати цей рахунок як американський підзвітний рахунок.
c) Якщо власник рахунку є: (і) американською особою, яка не є визначеною американською особою; (ii) відповідно до підпункту B(3)(d) цього розділу фінансова установа України або фінансова установа іншої партнерської юрисдикції; (iii) іноземною фінансовою установою, що бере участь, іноземною фінансовою установою, яка вважається такою, що виконує вимоги, або фактичним власником, звільненим від виконання вимог, як ці терміни визначено у відповідних правилах Міністерства фінансів США; (iv) активним НФІС; або (v) пасивним НФІС, жоден з контролюючих осіб якого не є громадянином чи резидентом США, тоді цей рахунок не являється підзвітним американським рахунком та жодного звітування стосовно такого рахунку не вимагається.
d) Якщо власник рахунку є фінансовою установою, що не бере участь (включаючи фінансову установу України або фінансову установу іншої партнерської юрисдикції, яка розглядається IRS як фінансова установа, що не бере участь), то рахунок не є підзвітним американським рахунком, але платежі власнику рахунку повинні бути враховані у звітності відповідно до підпункту 1(b) Статті 4 Угоди.
VI. Особливі правила та визначення. Для виконання вищевказаних процедур комплексної перевірки застосовуються наступні додаткові правила та визначення:
A. Покладання на документи самостійної оцінки та документальні докази. Звітна фінансова установа України не може покладатися на документ самостійної оцінки або документальний доказ, якщо звітна фінансова установа України знає чи має причини вважати, що вказані документ самостійної оцінки чи документальний доказ є неправильними чи ненадійними.
B. Визначення. Нижченаведені визначення застосовуються для цілей Додатку I.
1. Процедури AML/KYC. "Процедури AML/KYC" означає процедури комплексної перевірки клієнта звітної фінансової установи України відповідно до вимог нормативної бази з боротьби з відмиванням грошей чи подібних вимог України, які зазначена установа повинна виконувати.
2. НФІС (нефінансовий іноземний суб’єкт господарювання). НФІС означає будь-який неамериканський суб’єкт господарювання, який не є іноземною фінансовою установою, як це визначено у відповідних правилах Міністерства фінансів США, або є суб’єктом господарювання, передбаченим у підпункті B(4)(j) цього розділу та також включає будь-які неамериканські суб’єкти господарювання, які створено в Україні або іншій партнерській юрисдикції та не є фінансовою установою.
3. Пасивний НФІС. "Пасивний НФІС" означає будь-який НФІС, який не є (i) активним НФІС, або (ii) іноземним партнерством, який здійснює утримання з джерела або іноземним трастом, який здійснює утримання з джерела, згідно із відповідним правилами Міністерства фінансів США.
4. Активний НФІС. "Активний НФІС" означає будь-який НФІС, який відповідає будь-якому за наступних критеріїв:
a) Менше 50 відсотків валового доходу НФІС за попередній календарний рік чи інший відповідний звітний період є пасивним доходом та менше 50 відсотків активів, що належало НФІС, протягом попереднього календарного року чи іншого відповідного звітного періоду, є активами, які приносять пасивний дохід чи використовуються для його отримання;
b) Здійснюється постійний обіг акцій НФІС на встановленому ринку цінних паперів або НФІС є пов’язаним суб’єктом господарювання з суб’єктом, акції якого перебувають у постійному обігу на сформованому ринку цінних паперів;
c) НФІС організований на американській території та усі власники отримувача платежу є справжніми резидентами американської території;
d) НФІС є урядом (за виключенням Уряду США), політичним підрозділом такого уряду (який, щоб уникнути сумнівів, включає штат, провінцію, округ чи муніципалітет) чи державним органом, що виконує функцію такого уряду або його політичного підрозділу, уряду американської території, міжнародною організацією, неамериканським центральним банком-емітентом або суб’єктом господарювання, який повністю належить одному з вищенаведених;
e) По суті усі види діяльності НФІС включають володіння (часткове або повне) акціями, випущеними в обіг, або фінансування чи надання послуг одному чи декільком філіалам, які займаються торговельною чи підприємницькою діяльністю, відмінною від діяльності фінансової установи, при цьому суб’єкт господарювання не повинен кваліфікуватися у статусі НФІС, якщо зазначений суб’єкт господарювання діє як (чи видає себе за) інвестиційний фонд, такий як фонд з приватним капіталом, венчурний фонд, фонд з викупом у кредит чи будь-який інвестиційний механізм, метою якого є придбання чи фінансування компаній, та потім отримання частки участі у таких компаніях в якості капітальних активів для інвестиційних цілей;
f) НФІС поки не здійснює підприємницьку діяльність та не має історії попередньої діяльності, але інвестує капітал в активи з наміром займатися іншою діяльністю, ніж фінансова установа, за умови, що НФІС не можна кваліфікувати за цим виключенням після 24 місяців з дати початкової організації НФІС;
g) НФІС не було фінансовою установою протягом останніх п’яти років та наразі знаходиться у процесі ліквідації своїх активів чи реорганізації з метою продовження чи відновлення операцій діяльності, іншої, ніж діяльність фінансової установи;
h) НФІС в основному займається операціями фінансування та хеджування з/для пов’язаних суб’єктів господарювання, які не є фінансовими установами, та не надає послуг з фінансування та хеджування будь-якому суб’єкту господарювання, який не є пов’язаним, за умови, що група будь-яких таких пов’язаних суб’єктів в основному займається іншою діяльністю, ніж діяльність фінансової установи;
i) НФІС є "виключеним НФІС", як зазначено у відповідних правилах Міністерства фінансів США; або
j) НФІС відповідає усім наступним вимогам:
i. Створено та працює в юрисдикції місцезнаходження виключно для релігійних, благодійних, наукових, мистецьких, культурних, спортивних, або освітніх цілей; чи створено та працює в юрисдикції свого місцезнаходження і є професійною організацією, союзом підприємців, торговою палатою, профспілкою, сільськогосподарською чи садівничою організацією, громадським союзом чи організацією, що працює виключно з метою покращення соціального добробуту;
ii. Звільнено від податку на доходи в юрисдикції місцезнаходження;
iii. Немає акціонерів чи членів, що мають частку власності чи бенефіціарний інтерес у його доходах чи активах;
iv. Відповідні закони юрисдикції місцезнаходження НФІС або установчі документи НФІС не дозволяють розподіляти будь-які доходи чи активи НФІС, чи застосовувати на користь приватної особи чи неблагодійного суб’єкту господарювання інакше, ніж шляхом заходів благодійної діяльності НФІС, або шляхом виплати помірної компенсації за надані послуги, або шляхом виплати у вигляді справедливої ринкової ціни власності, придбаної НФІС; та
v. Відповідні закони юрисдикції місцезнаходження НФІС чи установчі документи НФІС вимагають, щоб після ліквідації чи розпуску НФІС всі його активи були передані урядовій чи іншій неприбутковій організації, чи передачі виморочного майна уряду юрисдикції місцезнаходження НФІС чи будь-якому його політичному підрозділу.
5. Раніше існуючий рахунок. "Раніше існуючий рахунок" означає фінансовий рахунок, відкритий звітною фінансовою установою України на 30 червня 2014 року.
C. Агрегування залишків рахунків та правила перерахунку валют.
1. Агрегування рахунків фізичних осіб. В цілях визначення сукупного залишку чи суми фінансових рахунків, що належать фізичній особі, звітна фінансова установа України повинна агрегувати всі фінансові рахунки, облік яких ведеться звітною фінансовою установою України, або пов’язаним суб’єктом господарювання, але тільки за умови, що комп’ютеризовані системи звітної фінансової системи України з’єднують фінансові рахунки за посиланням на будь-який елемент бази даних, такий як номер клієнта або ідентифікаційний номер платника податку, та дозволяють агрегувати залишки чи суми на рахунках. Кожного власника спільного фінансового рахунку потрібно віднести на весь залишок чи суму спільного фінансового рахунку з метою застосування вимог агрегування, передбачених у цьому пункті 1.
2. Агрегування рахунків суб’єктів господарювання. В цілях визначення сукупного залишку чи суми фінансових рахунків, що належать суб’єкту господарювання, звітна фінансова установа України повинна взяти до уваги всі фінансові рахунки, облік яких ведеться звітною фінансовою установою України, або пов’язаним суб’єктом господарювання, але тільки за умови, що комп’ютерні системи звітної фінансової системи України з’єднують фінансові рахунки за посиланням на будь-який елемент бази даних, такий як номер клієнта або ідентифікаційний номер платника податку, та дозволяють агрегувати залишки чи суми на рахунках.
3. Спеціальні правила агрегування, що застосовуються до менеджерів по роботі з клієнтами. В цілях визначення сукупного залишку чи вартості фінансових рахунків, що належать фізичній особі, щоб визначити, чи є фінансовий рахунок рахунком на велику суму, звітна фінансова установа України також зобов’язана агрегувати всі такі рахунки, про які знає чи має підстави знати менеджер по роботі з клієнтами, що вони безпосередньо або опосередковано належать, контролюються або створені (за виключенням довіреної особи) однією і тією ж особою.
4. Правило перерахунку валют. В цілях визначення залишку чи вартості фінансових рахунків, виражених у валюті, іншій, ніж долар США, звітна фінансова установа України повинна конвертувати порогові суми у доларах США, наведені у цьому Додатку I, у таку іншу валюту з використанням офіційно опублікованого курсу валют, визначеного на останній день календарного року, що передує року, в якому звітна фінансова установа України визначає залишок чи суму.
D. Документальний доказ. В цілях цього Додатку I прийнятним документальним доказом може бути один з наступних:
1. Сертифікат резиденства, виданий уповноваженим державним органом (наприклад, урядом, його агентством чи муніципалітетом) у тій юрисдикції, резидентом якої є отримувач платежу згідно його заяви.
2. Стосовно фізичної особи, будь-яке чинне посвідчення особи, видане уповноваженим державним органом (наприклад, урядом, його агентством чи муніципалітетом), в якому вказано прізвище особи та яке зазвичай використовується з метою посвідчення особи.
3. Стосовно суб’єкта господарювання, будь-який офіційний документ, виданий уповноваженим державним органом (наприклад, урядом, його агентством чи муніципалітетом), в якому вказано назву суб’єкта господарювання та адресу його головного офісу в юрисдикції (або американської території), резидентом якої є суб’єкт господарювання за його заявою, або в якій він зареєстрований чи організований.
4. Стосовно фінансового рахунку, відкритого в юрисдикції, де діють правила боротьби з відмиванням грошей, які схвалені СВД у зв’язку з угодою QI (як зазначено у відповідних правилах Міністерства фінансів США), будь-які документи, інші, ніж форми W-8 чи W-9, згадані в додатку юрисдикції до угоди QI для ідентифікації фізичних осіб чи суб’єктів господарювання.
5. Будь-який фінансовий звіт, кредитний звіт третьої особи, підтвердження реєстрації банкрутства, або звіт комісії США з цінних паперів та бірж.
E. Альтернативні процедури для фінансових рахунків, які належать фізичним особам - бенефіціарам договору страхування з викупною сумою. Звітна фінансова установа України може вважати, що фізична особа - бенефіціар (інший, ніж власник) договору страхування з викупною сумою, що отримує страхову допомогу у зв’язку зі смертю застрахованого, не є визначеною американською особою, та може розглядати такий фінансовий рахунок як інший, ніж підзвітний американський рахунок, за умови, що звітна фінансова установа України не знає або не має підстав вважати, що бенефіціар є визначеною американською особою. Звітна фінансова установа України має підстави вважати, що бенефіціар договору страхування з викупною сумою є визначеною американською особою, якщо інформація, зібрана звітною фінансовою установою України та пов’язана з бенефіціаром, містить ознаки належності до США, як зазначено у підпункті B(1) розділу II цього Додатку I. Якщо звітна фінансова установа України знає чи має підстави вважати, що бенефіціар є визначеною американською особою, звітна фінансова установа України повинна дотримуватися процедур, визначених у підпункті B(3) розділу II цього Додатку I.
F. Покладання на третіх осіб. Незважаючи на те, чи приймається рішення передбачене пунктом C розділу I цього Додатку I, Україна може дозволити звітним фінансовим установам України покладатися на процедури комплексної експертизи, що проводяться третіми особами, тією мірою, якою це забезпечується правилами Міністерства фінансів США.
G. Альтернативні процедури для відкриття нових рахунків, що передують введенню в дію цієї Угоди.
1. Застосування. Якщо Україна надасть США до вступу в дію цього договору письмове повідомлення про те, що станом на 1 липня 2014 в Україні було відсутнє правове повноваження, необхідне для того, щоб вимагати від звітних фінансових установ України того, щоб вони або: (i) вимагали від власників нових рахунків фізичних осіб надання самостійного свідоцтва, що зазначається в розділі III Додатку I або (ii) виконували всі процедури комплексної експертизи, що відносяться до нових рахунків суб’єктів господарювання, вказаних в розділі V Додатку I, то тоді звітні фінансові установи України зможуть застосовувати альтернативні процедури, що описані в підпункті G(2) цього розділу як такі, що застосовуються до таких нових рахунків замість процедур, передбачених у цьому Додатку I . Альтернативні процедури, передбачені в підпункті G(2) цього розділу, можна буде застосовувати тільки до тих нових рахунків фізичних осіб або нових рахунків суб’єктів господарювання, у залежності від обставин, відкритих до першої з наступних дат: (i) дати, коли Україна отримує можливість примушувати звітні фінансові установи України виконувати всі процедури комплексної експертизи, передбачені в розділі III або в розділі V цього додатку I, у залежності від обставин, та про яку Україна повинна поінформувати Сполучені Штати Америки письмово до вступу в дію цього договору, або (ii) на дату вступу в дію цього договору. Якщо альтернативні процедури для нових рахунків суб’єктів господарювання відкритих 1 липня або після 1 липня 2014 року та до 1 січня 2015 року, включно, описані в пункті H цього розділу застосовуються до всіх нових рахунків суб’єктів господарювання або до чітко визначеної групи таких рахунків, альтернативні процедури, описані в даному пункті G не можуть застосовуватись до таких нових рахунків суб’єктів господарювання. Для всіх інших нових рахунків, підзвітні фінансові установи України повинні застосовувати процедури комплексної експертизи, описані в розділі III або в розділі V цього Додатку I, у залежності від обставин, з метою визначення чи даний рахунок є американським підзвітним рахунком, або ж чи їм володіє фінансова установа, що не приймає участі.
2. Альтернативні процедури.
a) Протягом одного року, після дати набрання чинності цієї Угоди, звітні фінансові установи України повинні: (i) стосовно до нового рахунку фізичних осіб, що описаний у підпункті G(1) цього розділу запросити само сертифікацію, що вказана в розділі III цього Додатку I та підтверджувати резонність такої само сертифікації, що відповідає процедурам, що описуються у розділі III Додатку I, та (ii) стосовно до нового рахунку суб’єкта господарювання, описаного у підпункті G(1) цього розділу, виконувати процедури комплексної експертизи, вказані в розділі V цього Додатку I та запрошувати інформацію, необхідну для оформлення рахунку, включаючи будь-яку само сертифікацію, що вимагається згідно з розділом V Додатку I.
b) Україна повинна надавати звіт стосовно будь-якого нового рахунку, що ідентифікується у відповідності з підпунктом G(2)(a) цього розділу в якості американського підзвітного рахунку або в якості рахунку, яким володіє фінансова установа, що не бере участь до моменту не пізніше: (i) 30 вересня, що наступає за датою визначення підзвітного США рахунку або рахунку, яким володіє фінансова установа, що не бере участь, у залежності від обставин, або (ii) 90 днів після визначення підзвітного США рахунку або рахунку, яким володіє фінансова установа, що не бере участь, у залежності від обставин. Інформація, яка вимагається для звіту стосовно до такого нового рахунку є будь-якою інформацією, яка підлягала б звітуванню у відповідності з цією Угодою, якщо новий рахунок був визначений американським підзвітним рахунком або рахунком, яким володіє фінансова установа, що не бере участі, в залежності від обставин, у відповідності з датою, на яку було відкрито рахунок.
c) На дату через рік після вступу в дію цієї Угоди, звітні фінансові установи України повинні закрити будь-які нові рахунки, зазначені у підпункті G(1) цього розділу, для яких вони не в змозі зібрати необхідні документи для надання самостійного свідоцтва або іншу документацію, відповідно до процедур, зазначених у підпункті G(2)(a) цього розділу. Крім того, на дату через рік після вступу в дію цієї Угоди, звітні фінансові установи України повинні: (i) стосовно таких закритих рахунків, які перед закриттям були новими рахунками фізичних осіб (незалежно від того, чи є вони рахунками на велику суму), виконувати процедури комплексної перевірки, визначені у пункті D розділу II цього Додатку I, або (ii) стосовно таких закритих рахунків, які перед цим закриттям були новими рахунками суб’єктів господарювання, виконувати комплексні процедури, визначені у розділі IV цього Додатку I.
d) Україна повинна звітувати про будь-які закриті рахунки, які виявлені відповідно до підпункту G(2)(c) цього розділу як американський підзвітний рахунок або як рахунок, що належить фінансовій установі, що не бере участь, залежно від обставин, на дату, пізніше за: (i) 30 вересня, наступне за дату, коли рахунок визначений як американський підзвітний рахунок або як рахунок, що належить фінансовій установі, що не бере участь, відповідно, або (ii) 90 днів після того, як рахунок визначено як американський підзвітний рахунок або як рахунок, що належить фінансовій установі, що не бере участь, відповідно. Інформація, необхідна для звітування для такого закритого рахунку, є будь-яка інформація, яка вважається підзвітною відповідно до цієї Угоди, якщо рахунок визначено як підзвітний американський рахунок або рахунок, що належить фінансовій установі, що не бере участь, на дату відкриття рахунку.
H. Альтернативні процедури для нових рахунків суб’єктів господарювання, відкритих 1 липня 2014 року або після того та до 1 січня 2015 року. Для нових рахунків суб’єктів господарювання, відкритих 1 липня 2014 року або після того та до 1 січня 2015 року, як стосовно усіх нових рахунків суб’єктів господарювання або, окремо, стосовно чітко визначеної групи таких рахунків, Україна може дозволити звітним фінансовим установам України розглядати такі рахунки як раніше існуючі рахунки суб’єктів господарювання і застосовувати процедури комплексної перевірки для раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання визначені у розділі IV цього Додатку I замість комплексних перевірок, визначених у розділі V цього Додатку I. У цьому випадку комплексні процедури розділу IV цього Додатку I повинні застосовуватися, не приймаючи до уваги порогові обмеження залишку або суми на рахунку, визначені у пункті A розділу IV Додатку I.
ДОДАТОК II
Нижченаведені суб’єкти господарювання вважаються фактичними власниками, звільненими від виконання вимог, або фінансовими установами, які вважаються такими, що виконують вимоги, залежно від обставин, та нижченаведені рахунки виключаються з визначення фінансових рахунків.
Цей Додаток II може бути змінений за взаємним письмовим рішенням, прийнятим компетентними органами України та Сполучених Штатів шляхом: (1) включення додаткових суб’єктів господарювання та рахунків, які представляють низький ризик використання американськими особами для ухилення від сплати американських податків та які мають характеристики, подібні до тих, які мають суб’єкти господарювання та рахунки, наведені у цьому Додатку II на дату підписання Угоди; (2) виключення суб’єктів господарювання та рахунків, які з огляду на зміни в обставинах більше не представляють низького ризику використання американськими особами для ухилення від сплати американських податків. Будь-яке таке доповнення або виключення вступає в силу з дати підписання взаємного рішення, якщо інше не передбачене положеннями цього Додатку II. Процедури досягнення такого взаємного рішення можуть бути включені до взаємної угоди або домовленості відповідно до пункту 6 статті 3 Угоди.
I. Звільнені бенефіціарні власники, інші ніж фонди. Нижченаведені суб’єкти господарювання розглядаються як непідзвітні фінансові установи України та як фактичні власники, звільнені від виконання вимог, для цілей розділів 1471 та 1472 Податкового кодексу США, крім тих, що стосуються платежу, який отриманий від зобов’язання, пов’язаного з будь-якою комерційною фінансовою діяльністю того виду, яку здійснює визначена страхова компанія, кастодіальна установа або депозитарна установа.
A. Державний суб’єкт господарювання. Уряд України, будь-яка адміністративно-територіальна одиниця України (які, з метою уникнення сумнівів, включають штат, провінцію, округ або муніципалітет) або будь-яке повністю належне державі агентство або державний орган України або будь-яке з вищенаведених (кожне з яких є "Державним суб’єктом господарювання України"). До складу цієї категорії входять невід’ємні частини, контрольовані суб’єкти господарювання та адміністративно-територіальні одиниці України.
1. Невід’ємною частиною України є будь-яка особа, організація, агентство, бюро, фонд, орган влади або інший орган, іншим чином визначений як державний орган України. Чистий дохід державного органу повинен перераховуватися на його власний рахунок чи на інші рахунки України, при цьому жодна його частина не може направлятися на користь будь-якої приватної особи. До складу невід’ємної частини не включаються будь-які фізичні особи, які виступають як суверени, службовці або адміністратори, що діють в особистому чи приватному статусі.
2. Контрольований суб’єкт господарювання означає суб’єкт господарювання, який за формою є відокремленим від України або іншим способом представляє собою окрему юридичну особу, за умови, що:
a) суб’єкт господарювання повністю належить та контролюється одним або більше державним суб’єктом господарювання України безпосередньо або через одного або більше контрольованих суб’єктів господарювання;
b) чистий дохід суб’єкта господарювання перераховується на його власний рахунок або на рахунки одного чи більше державних суб’єктів господарювання України, при цьому жодна частина його доходів не може направлятися на користь будь-якої приватної особи; та
c) активи суб’єкта господарювання переходять до одного або більше державних суб’єктів господарювання України після припинення діяльності.
3. Дохід не може використовуватися на користь приватних осіб, якщо такі особи є потенційними бенефіціарами урядової програми, та діяльність програми здійснюється в інтересах широкої громадськості для цілей загального добробуту або стосується певних аспектів управління державою. Однак, незважаючи на вищевикладене, вважається, що дохід направляється на користь приватних осіб, якщо цей дохід отримано від використання державного суб’єкта господарювання з метою ведення комерційної діяльності, наприклад діяльності комерційного банку, що надає фінансові послуги приватним особам.
B. Міжнародна організація. Будь-яка міжнародна організація або агентство, що повністю їй належить, або ж її посередницьке агентство. Ця категорія включає будь-які міжурядову організацію (у тому числі наднаціональну організацію) (1) яка складається в цілому з неамериканських урядових структур; (2) має діючу угоду щодо штаб-квартири з Україною; та (3) дохід якої не направляється на користь приватних осіб.
C. Центральний банк. Установа, яка згідно законодавства або дозволу уряду, є головним органом, іншим, ніж уряд України, який випускає інструменти, призначені для використання в якості валюти. До складу такої установи може входити посередницьке агентство, яке відокремлене від уряду України, незалежно від того, чи належить воно Україні повністю чи частково.
II. Фонди, кваліфіковані як фактичні власники, звільнені від виконання вимог. Нижченаведені суб’єкти господарювання розглядаються як непідзвітні фінансові установи України та як фактичні власники, звільнені від виконання вимог, для цілей розділів 1471 та 1472 Податкового кодексу США.
A. Пенсійний фонд з широкою участю. Фонд, створений в Україні для надання допомоги у випадку виходу на пенсію, інвалідності, смерті, або будь-якого їх поєднання, бенефіціарам, які є поточними чи колишніми співробітниками (або особами, призначеними такими співробітниками) одного чи більше роботодавців в якості винагороди за надані послуги, за умови, що цей фонд:
1. Не має жодного бенефіціара з правом на більше ніж п’ять відсотків активів фонду;
2. Підлягає державному регулюванню та надає щорічну звітну інформацію щодо його бенефіціарів відповідним податковим органам України; та
3. Відповідає щонайменше одній з нижченаведених вимог:
a) Фонд в цілому звільнений від податків в Україні на інвестиційний дохід згідно із законами України завдяки своєму статусу, що відповідає пенсійному плану;
b) Фонд отримує принаймні 50 відсотків загальних внесків (за виключенням передачі активів з інших планів, наведені у пунктах A-C цього розділу або з пенсійних рахунків, наведених у підпункті A(1) розділу V цього Додатку II) від роботодавців-спонсорів;
c) Розподіл виплат чи вилучення з фонду дозволяються тільки після настання визначених подій, пов’язаних з виходом на пенсію, інвалідністю або смертю (за виключенням "роловерних" внесків, що переводяться в інші накопичувальні пенсійні фонди, наведені у пунктах A-C цього розділу або на пенсійні рахунки, наведених у підпункті A(1) розділу V цього Додатку II), або штрафи, що застосовуються до внесків та вилучень, здійснених перед настанням таких визначених випадків; або
d) Внески (крім певних дозволених компенсаційних внесків) робітників до фонду обмежені по відношенню до заробленого доходу робітника або не можуть перевищувати $50 тис. щороку, при застосування правил агрегування рахунків та перерахування валют, наведені у Додатку I до цієї Угоди.
B. Пенсійний фонд з обмеженою участю. Фонд створений в Україні для надання допомоги у випадку виходу на пенсію, інвалідності чи смерті бенефіціарам, які є поточними чи колишніми робітниками (або особами, призначеними такими робітниками) одного чи більше роботодавців в якості винагороди за надані послуги, за умови, що:
1. У фонді менше 50 учасників;
2. Фонд фінансується одним або більше роботодавцями, які не є інвестиційними суб’єктами господарювання або пасивними НФІС;
3. Внески робітників та роботодавців до фонду (за виключенням передачі активів з пенсійних рахунків, наведених у підпункті A(1) розділу V цього Додатку II) обмежені по відношенню до заробленого доходу та винагороди робітника, відповідно;
4. Учасники, які не є резидентами України, не можуть володіти більше, ніж 20 відсотками активів фонду; та
5. Фонд підлягає урядовому регулюванню та надає щорічну звітну інформацію про його бенефіціарів відповідним податковим органам України.
C. Пенсійний фонд фактичного власника, звільненого від виконання вимог. Фонд, створений в Україні фактичним власником, звільненим від виконання вимог, для надання допомоги у випадку виходу на пенсію, інвалідності, або смерті бенефіціарам або учасникам, які є поточними або колишніми робітниками фактичного власника, звільненого від виконання вимог (або особами, призначеними такими робітниками), або які не є поточними або колишніми робітниками, якщо виплати надано таким бенефіціарам або учасникам в якості винагороди за особисті послуги, надані фактичному власнику, звільненому від виконання вимог.