Про Положення про проходження військової служби в Національній гвардії України іноземцями та особами без громадянства

78. Призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади, крім випадків, передбачених підпунктом 5 пункту 77 цього Положення.

79. Під час проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад військовослужбовців, до кадрового органу згідно з номенклатурою посад не пізніше ніж за два місяці до встановлених строків проведення таких заходів подається список військовослужбовців, які вивільняються, із пропозиціями щодо їх подальшого службового використання.

У разі неможливості призначення військовослужбовців, які вивільняються, на рівнозначні посади вони:

призначаються на нижчі посади (не більш як на один ступінь чи за їх згодою більше ніж на один ступінь, якщо посадовий оклад при цьому не зменшується);

зараховуються в розпорядження відповідного командира (начальника) згідно з підпунктом 1 пункту 77 цього Положення;

звільняються з військової служби в установленому порядку (у разі відсутності згоди на призначення на нижчі посади більше ніж на один ступінь або відсутності згоди на переміщення на посади у випадках, визначених абзацами третім - п'ятим пункту 73 цього Положення).

Нижчими на один ступінь посадами, на які може бути призначений військовослужбовець у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вважаються посади, рівнозначні найближчій нижчій посаді в конкретному підрозділі, де проходив службу військовослужбовець до проведення організаційних заходів, а в разі відсутності в цьому підрозділі нижчих посад - нижчим посадам в інших підрозділах.

80. Під час проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення військових посад, переважне право на призначення надається військовослужбовцям із вищою кваліфікацією і вищою оцінкою службової діяльності.

За рівних показників в оцінці службової діяльності і кваліфікації перевага в призначенні надається військовослужбовцям:

які є одруженими та мають двох і більше утриманців, які на законних підставах перебувають на території України;

у сім'ях яких немає інших працюючих членів сім'ї, які є іноземцями чи особами без громадянства і на законних підставах перебувають на території України, або є громадянами України;

які мають тривалий досвід військової служби;

які є учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни та особами, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

які є авторами винаходів і раціоналізаторських пропозицій;

які внаслідок проходження військової служби отримали каліцтво або захворювання.

Перевага в призначенні може надаватися також іншим військовослужбовцям, якщо це передбачено законодавством України.

81. У зв'язку зі службовою необхідністю на військовослужбовця, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою рівнозначною або вищою посадою, перебування на якій не потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, а саме:

1) вакантною - за його згодою;

2) невакантною - у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення від виконання службових обов'язків, відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади військовослужбовця, який її займає.

Безперервний строк тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою не має перевищувати 6 місяців, а за невакантною - 4 місяців.

На військовослужбовця, який займає штатну посаду, за його згодою може бути покладено виконання обов'язків за невакантною посадою на час перебування військовослужбовця, який її займає, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустці для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку.

На військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), тимчасове виконання обов'язків за вакантною посадою може бути покладено на строк не більше 2 місяців.

82. Тимчасове виконання обов'язків покладається на військовослужбовців наказом командира (начальника) військової частини. Для тимчасового виконання обов'язків за вакантними і невакантними військовими посадами можуть призначатися:

1) особи рядового складу - на військові посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання рядового складу;

2) особи сержантського і старшинського складу - на військові посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання сержантського і старшинського складу.

83. Усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Військовослужбовець, стосовно якого складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, може бути відсторонений від виконання службових повноважень за рішенням командира (начальника) до закінчення розгляду справи судом.

Відсторонення військовослужбовців від посади як захід забезпечення кримінального провадження здійснюється відповідно до Кримінального процесуального кодексу України на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 Кримінального процесуального кодексу України.

Військовослужбовці, які усунуті від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади (якщо до них не застосовано запобіжних заходів у виді домашнього арешту або тримання під вартою), продовжують проходити військову службу згідно із цим Положенням, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених командиром (начальником) військової частини.

Поновлення у правах військовослужбовців, усунутих від виконання службових обов'язків, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Військовослужбовці, відсторонені від виконання службових повноважень, у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення поновлюються у виконанні службових повноважень, їм відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".

Військовослужбовці, які були відсторонені від посади, поновлюються в установленому порядку на посаді в разі скасування відповідної ухвали слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження, винесення судом виправдувального вироку, закриття кримінального провадження.

84. Військовослужбовці, до яких застосовано таке покарання, як арешт, проходять військову службу з урахуванням обмежень, що застосовуються до них згідно з правилами утримання військовослужбовців на гауптвахті, передбаченими Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

85. Військовослужбовці, до яких застосовано такі покарання, як арешт або службове обмеження, не можуть бути переміщені до нового місця служби (крім випадку, передбаченого пунктом 73 цього Положення) або підвищені у військовому званні, призначені на вищу посаду.

Військовослужбовці, до яких застосовано таке покарання, як тримання в дисциплінарному батальйоні, звільняються з посади і зараховуються в розпорядження відповідного командира (начальника) згідно з підпунктом 5 пункту 77 цього Положення.

86. Військовослужбовці, які були незаконно засуджені або незаконно притягнуті до кримінальної відповідальності, у разі скасування вироку суду або винесення судом виправдувального вироку, закриття кримінального провадження направляються до військових частин, у списках особового складу яких вони перебували за останнім місцем проходження військової служби, для подальшого проходження служби, де їх поновлюють у колишніх військових званнях (у разі їх позбавлення) і на посадах або звільняють із військової служби в запас (відставку) з поновленням у колишніх військових званнях (у разі їх позбавлення).

До загального строку військової служби, строку вислуги у військовому званні та строку контракту зараховується час відбування військовослужбовцями покарання в місцях позбавлення або обмеження волі та перебування під вартою, час тримання в дисциплінарному батальйоні, якщо вони були незаконно засуджені або незаконно притягнуті до кримінальної відповідальності, у разі скасування вироку суду або ухвалення судом виправдувального вироку, закриття кримінального провадження.

До загального строку військової служби, строку вислуги у військовому званні та строку контракту не зараховується час відбування військовослужбовцем такого покарання, як арешт (крім випадків, передбачених статтею 55 Кримінально-виконавчого кодексу України), строк самовільного залишення військової частини або місця служби на строк понад 10 діб незалежно від причини залишення, а також час відбування військовослужбовцем покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.

87. Військовослужбовці можуть бути направлені у відрядження самостійно або у складі військового підрозділу (команди) з метою:

навчання на курсах, проходження зборів;

участі в заходах, пов'язаних із підготовкою військ (сил);

участі в засіданнях судів або прибуття за викликом органів досудового розслідування;

забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів;

супроводження (за потреби) окремих військовослужбовців, хворих або команд військовослужбовців та конвоювання заарештованих і засуджених;

отримання нагород;

участі в планових заходах (збори, семінари, засідання, наради тощо);

ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

реабілітації за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), пов'язаних з виконанням ними обов'язків військової служби, та забезпечення супроводження таких військовослужбовців, а також для проходження психологічної, медико-психологічної реабілітації;

в інших випадках за викликом (розпорядженням) старших командирів (начальників).

Військовослужбовці направляються у відрядження за рішенням командирів (начальників) військових частин або старших командирів (начальників), про що видається наказ командира (начальника) військової частини по стройовій частині.

88. Військовослужбовцям, які направляються у відрядження, видається посвідчення про відрядження встановленого зразка.

Військовослужбовці після прибуття до пункту відрядження зобов'язані в установлений строк з'явитися до посадової особи, у розпорядження якої вони відряджені, повідомити командуванню військової частини Національної гвардії України, у якій вони проходять військову службу, про прибуття до пункту відрядження, стати в установленому порядку на облік і виконувати поставлені завдання.

89. Під час прямування до місця відрядження та повернення з нього військовослужбовцям заборонено відхилятися від зазначеного в посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки в проміжних пунктах.

У разі затримки в дорозі з незалежних від військовослужбовця причин він повинен отримати відповідну позначку в посвідченні про відрядження або довідку про причини затримки в командира (начальника) військової частини, до якої був відряджений, у військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а в разі їх відсутності - в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також повідомити про затримку командиру (начальнику) військової частини, у якій він проходить військову службу.

У разі втрати в дорозі службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна відряджений військовослужбовець повинен негайно повідомити про це командиру (начальнику) військової частини, до якої був відряджений, військовому коменданту на транспорті або начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а в разі їх відсутності - посадовим особам Національної поліції України, адміністрації шляхів сполучення або місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування, а також командиру (начальнику) військової частини, у якій він проходить військову службу.

90. Військовослужбовець за наявності поважних причин, що перешкоджають йому своєчасно вибути з пункту відрядження, повинен повідомити про це командиру (начальнику) військової частини, у якій він проходить військову службу, через командира (начальника) військової частини, до якої був відряджений, начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а в разі їх відсутності - через посадових осіб місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування із зазначенням причин затримки.

Поважними причинами затримки військовослужбовця у відрядженні понад строки, зазначені в посвідченні про відрядження, є хвороба, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо, інші надзвичайні ситуації. Причини затримки мають бути підтверджені відповідними документами.

91. Про затримку військовослужбовця понад строк, зазначений у посвідченні про відрядження, посадова особа, у розпорядження якої він прибув, командир (начальник) військової частини, до якої був відряджений військовослужбовець, або начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язані повідомити командиру (начальнику) військової частини, який направив військовослужбовця у відрядження, із зазначенням причин затримки.

У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни в період відрядження командир (начальник) військової частини, до якої відряджений військовослужбовець, начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки мають право припинити відрядження з відповідною позначкою про це в посвідченні про відрядження із зазначенням причини припинення відрядження, строку прибуття військовослужбовця до військової частини, повідомивши про це командиру (начальнику) військової частини, який направив військовослужбовця у відрядження.

92. У разі неповернення військовослужбовця з відрядження в установлений строк та відсутності повідомлення про причини його затримки командир (начальник) військової частини, який направив військовослужбовця у відрядження, негайно надсилає запит посадовій особі, у розпорядження якої був відряджений військовослужбовець, командиру (начальнику) військової частини, яка розташована за місцем відрядження, або начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Після одержання відповіді на запит про те, що відряджений не прибув до пункту призначення або своєчасно вибув з нього, командир (начальник) військової частини, який направив військовослужбовця у відрядження, організовує його розшук в установленому порядку.

93. Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації військовослужбовців проводиться у відповідних навчальних частинах (центрах) та військових частинах Національної гвардії України, а також на договірних засадах у навчальних частинах Збройних Сил України чи правоохоронних органів спеціального призначення та закладах освіти системи Міністерства внутрішніх справ України шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки.

Порядок направлення військовослужбовців для підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та проходження ними такої підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) визначається Міністерством внутрішніх справ України.

94. У разі оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану підготовка іноземців для призначення на посади сержантського і старшинського складу проводиться на спеціальних курсах у військових частинах, що утримуються на штатах воєнного часу.

95. Після закінчення підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації в навчальних частинах (центрах) військовослужбовці повертаються до військових частин, що їх направили на підготовку.

96. У разі невиконання програми підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації або відмови від подальшого навчання, а також у разі виявлення недисциплінованості військовослужбовці відраховуються з навчання та направляються до військових частин, з яких вони були направлені на навчання. До військових частин надсилаються також витяг із наказу про відрахування з навчання та документи, що були підставою для цього.

На підставі отриманих документів командири (начальники) військових частин, де проходять військову службу відраховані з навчання військовослужбовці, приймають рішення про призначення (залишення) їх на посади за раніше отриманими спеціальностями або припиняють (розривають) з ними контракт про проходження військової служби та звільняють їх з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

97. Процес атестування військовослужбовців передбачає проведення щорічного (незалежного) оцінювання та періодичного атестування військовослужбовців.

Як додаткова інформація для прийняття кадрових рішень може складатися службова характеристика військовослужбовця.

98. Періодичне атестування здійснюється для визначення перспектив подальшого службового використання військовослужбовців на підставі аналізу їх службової діяльності за міжатестаційний період.

Щорічне оцінювання здійснюється для визначення відповідності військовослужбовців займаним посадам, створення резерву для просування по службі за результатами оцінки їх службової діяльності за рік та прийняття рішень щодо просування або переміщення військовослужбовців.

99. Порядок та строки проведення атестування військовослужбовців визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

100. Військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки зі збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, надається щорічна додаткова відпустка зі збереженням грошового та матеріального забезпечення.

Військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів цієї відпустки.

101. Військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.

102. Військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв’язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) зі збереженням грошового та матеріального забезпечення.

103. Відпустки, зазначені у пунктах 100 - 102 цього Положення, надаються в порядку, визначеному Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

104. Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У разі коли Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

105. З метою збереження досвідчених кадрів або в разі неможливості укомплектування окремих посад фахівцями належного рівня кваліфікації на військовій службі понад граничний вік на їх прохання можуть бути залишені окремі військовослужбовці, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді та визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби. Такі військовослужбовці можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік на строк, визначений частиною другою статті 22 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Під час розгляду питання про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік ураховуються:

рівень індивідуальної підготовки;

досвід проходження військової служби у військових підрозділах;

бойовий досвід.

106. Військовослужбовці, які прийняли рішення продовжувати військову службу понад граничний вік, подають рапорт за підпорядкованістю з проханням продовжити військову службу понад граничний вік.

107. Питання про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік порушується посадовими особами, які мають право видавати накази по особовому складу, і вище.

За рішенням командира (начальника) військової частини питання стосовно військовослужбовця розглядається на засіданні атестаційної комісії військової частини.

108. За направленням командира (начальника) військової частини військовослужбовець повинен пройти медичне обстеження щодо придатності до військової служби. Військовослужбовці, які відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії визнані за станом здоров’я обмежено придатними чи непридатними до військової служби, на військовій службі понад граничний вік не залишаються.

109. Рішення про залишення осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі приймається посадовими особами, яким надано право їх звільнення з військової служби відповідно до пункту 112 цього Положення.

Посадовій особі, яка приймає рішення про залишення військовослужбовця на військовій службі понад граничний вік, подаються такі документи:

клопотання про залишення на військовій службі понад граничний вік;

подання;

рапорт військовослужбовця з проханням продовжити військову службу понад граничний вік;

довідка військово-лікарської комісії з висновком про придатність військовослужбовця до військової служби за контрактом;

два примірники контракту, підписані військовослужбовцем, про проходження військової служби понад граничний вік;

копії останньої атестації військовослужбовця.

Документи до відповідного кадрового органу надсилаються до 1 жовтня року, що передує року досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі.

Відповідний кадровий орган готує документи для прийняття рішення щодо залишення військовослужбовця на військовій службі понад граничний вік посадовими особами, визначеними в пункті 112 цього Положення.

Прийняття рішень та видання наказів по особовому складу про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік здійснюється до 1 грудня року, що передує року досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі.

110. Накази про залишення військовослужбовців понад граничний вік перебування на військовій службі доводяться до них особисто командирами (начальниками) військових частин.

111. Особи, залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку, на який їм продовжено військову службу, на загальних підставах.

Військовослужбовці, про залишення яких понад граничний вік перебування на військовій службі рішення не прийнято, включаються до плану звільнення з військової служби на наступний рік, про що командири (начальники) військових частин особисто повідомляють їм у письмовій формі.

112. Звільнення військовослужбовців із військової служби з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", здійснюється:

1) у військових званнях до головного сержанта (головного корабельного старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків) і посадовими особами, які мають рівні з ними права та вищі;

2) у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - начальниками територіальних управлінь Національної гвардії України і посадовими особами, які мають рівні з ними права та вищі;

3) у військових званнях до головного майстер-сержанта (головного майстер-старшини) включно за всіма підставами - командувачем Національної гвардії України.

113. Звільнення військовослужбовців з військової служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, зокрема у разі скорочення посади, яку займає військовослужбовець, ліквідації (розформування), реорганізації військової частини Національної гвардії України, допускається лише у разі неможливості використання таких військовослужбовців на військовій службі.

Неможливість використання військовослужбовців на військовій службі визначається відсутністю вакантних рівнозначних посад за основною або спорідненою військовими спеціальностями, на які вони можуть бути призначені, що підтверджується відповідними кадровими органами, у межах оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України, а також військових частин, що не входять до складу оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України, з урахуванням пункту 3 цього Положення.

114. Звільнення з військової служби через службову невідповідність здійснюється в разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Дисциплінарне стягнення у виді звільнення з військової служби через службову невідповідність накладається на військовослужбовців посадовими особами, визначеними статтями 12, 55, 56 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Виконання дисциплінарного стягнення у виді звільнення з військової служби через службову невідповідність здійснюється у строки, визначені статтею 96 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Виконання проводиться шляхом видання наказів по особовому складу посадовими особами, визначеними пунктом 112 цього Положення, про звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність.

115. Звільнення з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем здійснюється за підсумками атестування, а також у разі якщо протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладення контракту про проходження військової служби обов'язків (зобов'язань) військовослужбовець два або більше разів притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни в Національній гвардії України.

116. За наявності підстав, передбачених частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовослужбовець може бути звільнений із військової служби під час досудового розслідування або судового провадження, якщо до нього не застосовано заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді затримання особи або запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою, з одночасним повідомленням про звільнення відповідних органів досудового розслідування чи суду.

117. Військовослужбовці, які загинули (померли), а також особи, позбавлені військового звання, виключаються зі списків особового складу Національної гвардії України наказами по особовому складу командирів (начальників), яким надано право видавати накази по особовому складу, і вище незалежно від номенклатури посад.

118. Військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення з військової служби в порядку, установленому законодавством України.

У разі незаконного звільнення з військової служби військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій не нижчій, ніж попередня, посаді. У разі поновлення на військовій службі орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання щодо виплати військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яке він недоотримав унаслідок незаконного звільнення. Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і пільговому обчисленні) та до строку, установленого для присвоєння чергового військового звання. У такому разі контракт, строк дії якого закінчився під час вимушеного прогулу, продовжується на строк вимушеного прогулу і строк, необхідний для визначення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я та прийняття рішення щодо укладення нового контракту. Новий контракт із таким військовослужбовцем укладається в порядку, визначеному цим Положенням.

119. З військовослужбовцями, які проходять військову службу, перед їх звільненням проводиться бесіда з питань звільнення. Бесіда з питань звільнення проводиться командиром (начальником) військової частини, у якій вони проходять військову службу, або його заступником.

Форма та порядок оформлення документа, у якому відображається зміст бесіди, визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

Оформлений за результатами бесіди документ зберігається в особовій справі військовослужбовця.

120. У разі незаконного звільнення військовослужбовця з військової служби поновлення його на попередній або рівнозначній посаді здійснюється наказом посадової особи, яка має право звільняти цю категорію військовослужбовців із військової служби, їй рівнозначну або вищу.

У наказі посадової особи про поновлення військовослужбовця на посаді зазначається про виплату такому військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яке він недоотримав унаслідок незаконного звільнення.

121. Військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються підстави звільнення з військової служби.

122. Перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, за потреби проводиться розрахунок вислуги років військової служби.

Вислуга років військової служби військовослужбовців розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення.

Інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі незгоди з розрахунком вислуги років військової служби військовослужбовець повинен письмово обґрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років робиться відповідний запис на цьому самому аркуші, що засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.

Заперечення військовослужбовців щодо розрахунку вислуги років військової служби розглядаються командирами (начальниками) військових частин перед оформленням документів для звільнення військовослужбовця з військової служби. Спірні питання щодо зарахування вислуги років окремих періодів служби для призначення пенсії розглядаються уповноваженим структурним підрозділом Головного управління Національної гвардії України.

Порядок проведення розрахунку вислуги років визначається Міністерством внутрішніх справ України.

Розрахунок вислуги років військовослужбовців, які звільняються з військової служби за всіма підставами, передбаченими частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", здійснюється військовою частиною, у якій проходить службу військовослужбовець.

Особова справа після звільнення військовослужбовця надається до Центрального архівного відділу Національної гвардії України для зберігання та обліку.

123. Перед вирішенням питання про звільнення з військової служби військовослужбовці направляються для встановлення придатності до військової служби за станом здоров'я на медичний огляд військово-лікарською комісією, висновки якої враховуються для визначення підстав щодо звільнення.

Військовослужбовці, які звільняються з військової служби на підставах, передбачених підпунктами "д", "е", "з" та "и" пункту 1, підпунктами "д", "е", "ж" та "з" пункту 2, підпунктом "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", не направляються на медичний огляд військово-лікарською комісією і не підлягають звільненню з військової служби за станом здоров'я.

На медичний огляд військово-лікарською комісією також не направляються військовослужбовці у разі, якщо вони письмово відмовилися від проходження медичного огляду.

124. У разі звільнення військовослужбовця з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту видання наказу про звільнення та здавання посади військовослужбовцем повинні бути здійснені не пізніше дня закінчення строку контракту, якщо інше не передбачено законодавством України.

125. Наказ про застосування до військовослужбовця такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з військової служби через службову невідповідність, є підставою для видання наказу про його звільнення.

Порядок оформлення документів для видання наказу про звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність визначається Міністерством внутрішніх справ України.

126. Військовослужбовців, які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів і які не набули права на пенсію за вислугою років, командир (начальник) попереджує про звільнення в письмовій формі не пізніше ніж за два місяці до проведення таких заходів.

127. Військовослужбовці, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров'я.

Після отримання військовою частиною, у якій проходить військову службу військовослужбовець, висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність такого військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються (передаються) визначеній у пункті 112 цього Положення відповідній посадовій особі, яка видає наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби негайно.

Рішення про подальше проходження військової служби військовослужбовцями, яких визнано обмежено придатними до проходження військової служби в мирний час, приймає посадова особа, до чиєї номенклатури призначення належить посада, яку займає військовослужбовець, на підставі відповідних клопотань.

128. Військовослужбовці за наявності кількох підстав, передбачених підпунктами "а" - "в", "ґ", "ж", "к" і "п" пункту 1, підпунктами "а" - "в", "ґ", "й", "к" і "н" пункту 2 та підпунктами "а", "б", "г" і "ґ" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", для звільнення можуть обрати за бажанням одну з них.

У наказах командирів (начальників) для військовослужбовців, які звільняються з військової служби, можуть бути застосовані такі види заохочення, як оголошення подяки, нагородження грамотою, цінним подарунком, грошовою премією, занесення прізвища військовослужбовця до Книги пошани військової частини.

Військовослужбовцям, які мають особливі заслуги перед Україною, незалежно від вислуги років у разі звільнення за рішенням посадових осіб, які здійснюють звільнення, може бути надано право носіння військової форми одягу.

Накази про звільнення військовослужбовців із військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

129. Після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини.

Під час звільнення з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, у якій відповідний командир (начальник) в обов'язковому порядку надає висновок. Ця характеристика додається до особової справи військовослужбовця.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

130. Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби підстава звільнення зміні не підлягає, якщо під час звільнення не допущені порушення законодавства України і не виникли нові обставини, пов'язані зі звільненням.

131. Військовослужбовці, яким за вироком суду призначено покарання, не пов'язане з позбавленням або обмеженням волі, та ті, яких звільнено від відбування покарання з випробуванням, підлягають звільненню з військової служби.

Особи, звільнені з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, у разі скасування вироку суду поновлюються на військовій службі.

Особи, звільнені з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, у разі зміни вироку суду можуть бути поновлені на військовій службі за рішенням командира (начальника), якому надано право звільнення цієї особи з військової служби, прийнятим на підставі клопотання командира (начальника) військової частини Національної гвардії України, у якій особа проходила військову службу перед звільненням.

132. Виключення зі списків особового складу Національної гвардії України осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу, визнаних судом безвісно відсутніми або оголошених померлими, здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 112 цього Положення, на підставі рішень суду про таке визнання чи оголошення.

133. Атестування військовослужбовців в особливий період не проводиться. У разі подання документів із питань призначення їх на посади, нагородження чи присвоєння чергових військових звань складаються службові характеристики.

134. Для доукомплектування Національної гвардії України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пункту 62 цього Положення.

135. Лікування, реабілітація та санаторно-курортне лікування військовослужбовців здійснюються в порядку, визначеному законодавством України, у закладах охорони здоров'я, у тому числі Міністерства внутрішніх справ України, та за кордоном.