o) термін "захід" означає будь-який захід Сторони у формі закону, постанови, правила, процедури, рішення, адміністративної дії або у будь-якій іншій формі;
p) термін "захід Сторони" означає будь-який захід, який вжито:
(і) центральним, регіональним або місцевим органом влади; та
(ii) неурядовими організаціями на виконання повноважень, делегованих центральним, регіональним або місцевим органом влади.
q) термін "заходи Сторін, що впливають на торгівлю послугами" включає заходи щодо:
(і) закупівлі, оплати або використання послуги;
(ii) доступу до та використання у зв’язку з постачанням послуги, послуг, яких потребують Сторони для того, щоб запропонувати їх широкому загалу;
(iii) присутність, у тому числі комерційна присутність осіб Сторони для постачання послуги на території іншої Сторони;
r) термін "монопольний постачальник послуги" означає будь-яку особу, державну або приватну, яка на відповідному ринку на території Сторони уповноважена або офіційно створена Стороною, або діє як єдиний постачальник такої послуги;
s) термін "прямі податки" містить в собі всі податки на загальний дохід, на сукупний капітал або на елементи доходу чи капіталу, в тому числі податки на виручку від відчуження власності, податки на нерухомість, спадок та пожертвування та податки на загальну суму заробітної платні, виплаченої підприємствами, а також податки на приріст вартості капіталу;
t) визначення, що містяться у параграфі 6 Додатку ГАТС щодо авіаційних послуг застосовуються для цілей цієї Угоди.
Стаття IV.4. Режим найбільшого сприяння (РНС)
1. Без обмеження заходів, які вживаються у відповідності із статтею VII ГАТС і за винятком поданих у її Списку виключень з режиму найбільшого сприяння, що містяться у Додатку III, Сторона негайно і безумовно надає щодо всіх заходів, які стосуються надання послуг, самих послуг, та постачальників послуг іншої Сторони, режим не менш сприятливий, ніж режим, який вона надає для подібних послуг і постачальників послуг будь-якої не-сторони.
2. Пункт 1 цієї статті не застосовується до режиму, що надається згідно з іншими угодами, укладеними однією із Сторін і нотифікованими згідно із статтею V або статтею V bis ГАТС .
3. Якщо Сторона укладає угоду, зазначену у пункті 2, вона у відповідь на запит іншої Сторони надає цій Стороні адекватну можливість ведення переговорів щодо вигод, які такою угодою надаються.
4. Права та зобов’язання Сторін щодо переваг, наданих сусіднім країнам, повинні регулюватися параграфом 3 Статті II ГАТС.
Стаття IV.5. Доступ до ринку
1. Щодо доступу до ринку через способи постачання, визначені в статті IV.3(а), кожна Сторона надає послугам та постачальникам послуг іншої Сторони режим не менш сприятливий, ніж той, що надається відповідно до умов та обмежень, узгоджених та визначених в її Графіку специфічних зобов’язань у Додатку III-2.
__________
-2 Якщо Сторона бере на себе зобов’язання з доступу до ринку щодо постачання послуг через спосіб поставки визначений у статті IV.3(а)(і) та якщо транскордонний рух капіталу є істотною частиною послуги, та Сторона таким чином дозволяє такий рух капіталу. Якщо Сторона бере на себе зобов’язання з доступу до ринку в частині постачання послуги через спосіб поставки, зазначений у статті IV.3(а)(iii), таким чином допускаючи відповідний трансфер капіталу на її територію.
2. У секторах, де взято зобов’язання щодо доступу до ринку, заходи, які Сторона не повинна підтримувати або вживати на регіональному рівні або на всій території, якщо інше не визначено у її Графіку специфічних зобов’язань у Додатку III, визначаються таким чином:
a) обмеження кількості постачальників послуг або у формі кількісних квот, монополій, виключних постачальників послуг, або вимог підтвердження економічної необхідності;
b) обмеження загальної вартості операцій з послугами або активів у формі кількісних квот чи вимог підтвердження економічної необхідності;
с) обмеження загальної кількості операцій з послугами або загального обсягу продукції послуг, вираженого у показниках, що встановлюють цифрові одиниці у формі квот чи вимоги підтвердження економічної необхідності-3;
__________
-3 Стаття IV.5.2(с) не охоплює заходи Сторони які обмежують витрати для постачання послуг.
d) обмеження загальної кількості фізичних осіб, які можуть бути зайняті у певному секторі послуг, або кількості фізичних осіб, яких постачальник послуг може найняти і які необхідні і мають безпосереднє відношення до поставки певної послуги у формі кількісних квот чи вимоги підтвердження економічної необхідності;
e) заходи, які обмежують або вимагають конкретних видів юридичних осіб або спільних підприємств, через які постачальник послуги може надавати послугу; та
f) обмеження на участь іноземного капіталу у формі обмеження максимального відсотка іноземного володіння акціями або загальної вартості індивідуальних чи сукупних іноземних інвестицій.
Стаття IV.6. Національний режим
1. У секторах, зазначених у її Графіку специфічних зобов’язань у Додатку III, і за виконання умов та кваліфікаційних вимог, обумовлених у ньому, кожна Сторона надає послугам і постачальникам послуг іншої Сторони щодо всіх заходів, які стосуються постачання послуг, режим не менш сприятливий, ніж той, який вона надає подібним своїм послугам або постачальникам послуг-4.
__________
-4 Специфічні зобов’язання, взяті на себе згідно з цією Статтею, не повинні тлумачитись як запит будь-якої із Сторін на компенсацію за будь-які недоліки притаманні конкуренції які є наслідком іноземного характеру відповідних послуг або постачальників послуг.
2. Сторона може виконувати вимоги пункту 1 шляхом надання послугам і постачальникам послуг іншої Сторони формально ідентичного режиму або формально відмінного режиму, порівняно з тим, який він надає своїм подібним послугам або постачальникам послуг.
3. Формально ідентичний або формально відмінний режим вважається менш сприятливим, якщо він змінює умови конкуренції на користь послуг або постачальників послуг Сторони, яка надає такий режим порівняно з подібними послугами або постачальниками послуг іншої Сторони.
Стаття IV.7. Додаткові зобов’язання
Додаткові зобов’язання повинні регулюватися статтею XVIII ГАТС , яку таким чином включено до цього Розділу і вона є його частиною.
Стаття IV.8. Внутрішнє регулювання
1. У секторах, де взято специфічні зобов'язання, кожна Сторона повинна забезпечити, щоб усі заходи загального застосування, що впливають на торгівлю послугами, здійснювалися помірковано, об’єктивно і неупереджено.
2. У випадках якщо для постачання послуги необхідним є дозвіл Сторони,
а) компетентні органи влади цієї Сторони повинні забезпечити публічний доступ до:
(і) вимог, включаючи будь-які необхідні документи для оформлення заявок, які стосуються постачання послуг; та
(ii) всіх критеріїв оцінки та достатній період часу, який зазвичай необхідний для прийняття рішення щодо заявки, яка стосується постачання послуг.
b) на запит заявника компетентний орган влади Сторони:
(і) інформує заявника чи заявка вважається оформленою після її отримання;
(ii) визначає необхідність подання додаткової інформації для дооформлення заявки у випадку подання неоформленої заявки, та надає можливість внести правки протягом достатнього періоду часу;
(iii) інформувати заявника без надмірної затримки про стан розгляду заявки; та
(іv) поінформувати у письмовому вигляді про причини відмови у дозволі у випадку відхилення заявки.
3. Компетентний орган кожної із Сторін приймає адміністративне рішення щодо оформлення заявки на постачання послуг іншої Сторони в частині постачання послуг протягом достатнього періоду часу, який заздалегідь є оприлюдненим, та невідкладно інформує заявника про рішення. Такий період часу може бути подовжений у випадку якщо прийняти рішення протягом визначеного періоду часу неможливо у зв’язку із складністю питання. У такому випадку компетентний орган інформує заявника без невиправданої затримки та після цього докладає зусиль для прийняття рішення протягом достатнього періоду часу. У випадку недооформлення заявки визначений період часу може бути призупинений компетентним органом до отримання всіх документів.
4. Кожна Сторона гарантує, що будь-яка плата за дозвіл-5 відповідає затратам компетентних органів та сама по собі не обмежує постачання послуги.
__________
-5 Плата за дозвіл не включає в себе плату на аукціон, конкурсні торги чи інші способи недискримінаційного надання пільгових умов, або санкціоновані внески для постачання універсальних послуг.
5. У секторах, де взято специфічні зобов’язання, кожна Сторона гарантує, що заходи, які стосуються кваліфікаційних вимог і процедур, технічних стандартів та вимог ліцензування, не створюють невиправданих бар'єрів у торгівлі послугами, визнаючи при цьому право регулювати і вводити нові правила, що стосуються надання послуг з метою виконання завдань державної політики. Кожна Сторона гарантує, що такі заходи:
a) базуються на об'єктивних і прозорих критеріях, таких як компетентність і здатність надавати послугу;
b) не є більш обтяжливими, ніж необхідно для гарантування якості послуги;
c) у випадку процедур ліцензування, - самі не є обмеженням на поставку послуги;
6. a) У секторах, у яких Сторона взяла на себе специфічні зобов'язання, в очікуванні введення в дію дисциплін, визначених у пункті 10 цієї статті, ця Сторона не повинна застосовувати ліцензування та кваліфікаційні вимоги і технічні стандарти, що анулюють нанівець або порушують її зобов'язання за цією Угодою у спосіб, який:
(i) не відповідає критеріям, визначеним у підпунктах 5 (a), (b) або (c) цієї статті; та
(ii) не можна було очікувати з боку Сторони, коли були взяті специфічні зобов'язання в цих секторах;
b) при визначенні того, чи відповідають дії Сторони зобов'язанням згідно з пунктом 6(a) цієї статті, слід враховувати міжнародні стандарти відповідних міжнародних організацій-6, які застосовує ця Сторона.
__________
-6 Термін "відповідні міжнародні організації" стосується міжнародних органів, членство в яких є відкрите для обох Сторін.
7. У секторах, де взято специфічні зобов’язання щодо професійних послуг, кожна Сторона забезпечує адекватні процедури для перевірки компетентності фахівців іншої Сторони.
8. Кожна Сторона зберігає або створює так швидко, як це практично можливо, судові, арбітражні або адміністративні трибунали або процедури, які забезпечать на запит постачальника послуг іншої Сторони, інтереси якого порушені, невідкладний розгляд і, якщо це обґрунтовано, необхідні заходи, адміністративні рішення, що впливають на торгівлю послугами. У тих випадках, коли зазначені процедури не є незалежними від структур, уповноважених приймати адміністративні рішення, про які йде мова, Сторона гарантує, що процедури дійсно забезпечують об’єктивний і неупереджений розгляд.
9. Положення пункту 8 не повинні тлумачитись як вимога до Сторони щодо створення таких органів або процедур, якщо це може бути несумісне з її конституційним порядком або природою її судової системи.
10. Сторони спільно переглядають результати переговорів щодо дисциплін з внутрішніх заходів відповідно до статті VI.4 ГАТС з метою їх включення до цієї Угоди.
Стаття IV.9. Взаємне визнання
1. Ніщо у цій Угоді не заважає Стороні вимагати, щоб фізичні особи мали необхідну кваліфікацію та/або професійний досвід, визначені на території, де надається послуга, для відповідного сектора діяльності.
2. Сторони заохочують відповідні професійні об’єднання на своїх територіях надавати рекомендації щодо взаємного визнання Спільному Комітету з метою виконання повністю або частково, постачальниками послуг критерію, що застосовуються кожною Стороною для авторизації, ліцензування, функціонування та сертифікації постачальників послуг та, зокрема, професійних послуг.
3. Після отримання рекомендації, про яку йдеться у попередньому пункті, Спільний комітет повинен, протягом розумно необхідного часу, розглянути рекомендацію з метою визначення її відповідності цій Угоді.
4. Якщо, відповідно до процедури, визначеної у пункті 3, рекомендація, про яку йдеться у пункті 2, визнана як така, що відповідає цій Угоді, та існує мінімальний рівень відповідності між відповідними методами регулювання Сторін, Сторони з метою виконання рекомендації провести переговори через відповідні компетентні органи, з питання домовленості із взаємного визнання вимог, кваліфікації, ліцензій та інших правил.
Стаття IV.10. Прозорість та розкриття конфіденційної інформації
Права та обов’язки Сторін щодо прозорості регулюються параграфами 1 і 2 Статті III та Статтею III bis ГАТС, які таким чином включено до цього Розділу і вони є його частиною.
Стаття IV.11. Монополії і ексклюзивні постачальники послуг
Права та обов’язки Сторін щодо монополій і ексклюзивних постачальників послуг повинні регулюватися параграфами 1, 2 і 5 Статті VIII ГАТС, які таким чином включено до цього Розділу та є його частиною.
Стаття IV.12. Ділова практика
Права та обов’язки Сторін щодо ділової практики регулюються Статтею IX ГАТС, яку таким чином включено до цього Розділу та є його частиною.
Стаття IV.13. Платежі і перекази
1. За винятком обставин, передбачених у статті IV.14 та відповідних статтях цієї Угоди, Сторона не застосовуватиме обмежень щодо міжнародних переказів та платежів для поточних операцій з іншою Стороною.
2. Ніщо у цьому Розділі не повинно впливати на права та обов’язки Сторін згідно з статями угоди Міжнародного валютного фонду (надалі іменується МВФ), включаючи використання заходів з обміну, які проводяться відповідно до статей угоди МВФ, за умови, що Сторона не накладає обмежень на капітальні операції, що суперечить її специфічним зобов’язаннями щодо таких операцій, за винятком зазначеного у статті IV.15 або на вимогу МВФ.
Стаття IV.14. Обмеження для захисту платіжного балансу
1. У разі виникнення або загрози виникнення серйозних труднощів з платіжним балансом та зовнішніми фінансовими обставинами Сторона може зберігати або встановити обмежувальні заходи до торгівлі послугами щодо яких було взято специфічні зобов’язання, у тому числі до платежів та переказів для операцій, пов’язаних з такими зобов’язаннями. Визнається, що особливий тиск на платіжний баланс Сторони у процесі економічного розвитку або перехідної економіки може призвести до необхідності застосування обмежень для гарантування, зокрема, збереження відповідного рівня фінансових резервів для впровадження своїх програм економічного розвитку чи перехідної економіки.
2. Будь-який обмежувальний захід, прийнятий або застосований згідно з пунктом 1, повинен бути недискримінаційним, з обмеженим строком дії та не виходити за рамки того, що необхідно для поліпшення стану платіжного балансу та зовнішньої фінансової ситуації. Вони повинні відповідати статті ХII ГАТС . Сторона зберігає або застосувавши такі обмежувальні заходи чи будь-які зміни до них невідкладно інформує про них Спільний Комітет та надає щонайшвидше план-графік для їх скасування.
Стаття IV.15. Графіки специфічних зобов’язань
1. Специфічні зобов’язання, взяті кожною Стороною, визначені Додатку III. Цей Додаток, який складається з Графіків специфічних зобов’язань та переліків вилучень з режиму найбільшого сприяння, є невід’ємною частиною цієї Угоди. Щодо секторів за якими такі зобов’язання беруться, кожний Графік визначає:
a) правила, обмеження і умови щодо доступу до ринку;
b) умови і вимоги національного режиму;
c) заходи, що стосуються додаткових зобов'язань, визначених у статті IV.7;
d) часові рамки впровадження таких зобов'язань, у разі необхідності, та дату набрання чинності таких зобов’язань.
2. Заходи, несумісні із статтями IV.5 та IV.6, повинні бути вписані у колонці, яка відноситься до cтатті IV.5. У цьому випадку запис буде вважатись таким, що представляє умову або кваліфікацію також і для статті IV.6.
Стаття IV.16. Зміна Графіків
Сторони на письмовий запит Сторони, проводять консультації для обговорення будь-яких змін або відкликання специфічного зобов’язання з Графіку специфічних зобов’язань Сторони, що подала такий запит. Консультації проводяться протягом трьох місяців після того, як Сторона подала свій запит. На консультаціях Сторони прагнуть забезпечити, щоб загальний рівень взаємовигідних зобов’язань був не менш сприятливим для торгівлі, ніж той, що був відображений у Графіку специфічних зобов’язань до проведення консультацій. Зміни Графіків є предметом процедур, визначених у Статті IX.4 та Статті IX.8.
Стаття IV.17. Перегляд зобов’язань
З метою подальшої лібералізації торгівлі послугами між ними Сторони зобов’язуються переглядати кожні 3 роки свої Графіки специфічних зобов’язань та переліки вилучень із режиму найбільшого сприяння. Перший перегляд відбудеться не пізніше, ніж через 3 роки після набрання чинності цієї Угоди.
Стаття IV.18. Надзвичайні захисні заходи
1. Сторони звертають увагу на багатосторонні переговори відповідно до статті Х ГАТС з питання надзвичайних захисних заходів на основі принципу недискримінації. Після завершення таких багатосторонніх переговорів Сторони здійснять перегляд з метою обговорення відповідних доповнень до цієї Угоди з тим, щоб врахувати результати таких багатосторонніх переговорів.
2. У разі, якщо виконання цієї Угоди викликає значний негативний вплив на сектор послуг Сторони до завершення багатосторонніх переговорів, про які йдеться у пункті 1 цієї статті, ця Сторона може вимагати консультацій з іншою Стороною з метою обговорення будь-яких заходів стосовно сектору послуг, який зазнав такого впливу. Консультації проводяться на Спільному Комітеті, згідно з статтею IX.4 для визначення чи значний негативний вплив трапився у зв’язку з впровадженням цієї Угоди та процедур встановлення надзвичайних захисних заходів. Будь-який захід, вжитий відповідно до цього пункту має бути взаємно узгодженим між Сторонами. Сторони беруть до уваги обставини окремої справи та з розумінням ставляться до Сторони, яка має намір вжити захід.
Стаття IV.19. Відмова у вигодах
Сторона може відмовити у вигодах за цією Угодою:
а) на постачання послуги, якщо встановлюється, що послуга надана з або на територію, яка не є Стороною;
b) у разі поставки морської транспортної служби, якщо встановлюється, що послуга надана:
(і) через судно, зареєстроване відповідно до законодавства країни, що не є Стороною; і
(ii) особою країни, яка не є Стороною, яка здійснює свою діяльність і/або використовує судно повністю або частково.
с) постачальнику послуг, який є юридичною особою, якщо встановлюється, що він не є постачальником послуг іншої Сторони.
Стаття IV.20. Додатки
Наступні додатки є невід’ємною частиною цього Розділу:
Додаток III Графіки специфічних зобов’язань та Переліки вилучень з режиму найбільшого сприяння;
Додаток IV Фінансові послуги;
Додаток V Транспортно-логістичні послуги;
Додаток VI Переміщення фізичних осіб;
Додаток VII Телекомунікаційні послуги.
РОЗДІЛ V
СПРИЯННЯ КОМЕРЦІЙНІЙ ПРИСУТНОСТІ
Стаття V.1. Цілі та сфера застосування
1. Метою цього Розділу є заохочення взаємних інвестицій, забезпечення спрощення процедур з метою полегшення діяльності через комерційну присутність та створення кращого середовища для ведення бізнесу на території кожної із Сторін.
2. Цей Розділ застосовується до заходів Сторони, що впливають на діяльність через комерційну присутність на її території особи іншої Сторони.
3. Зобов’язання Сторін згідно з цим Розділом поширюються на прийняті заходи або заходи, які здійснюються:
a) центральними, регіональними або місцевими урядами або органами влади; та
b) неурядовими органами при виконанні функцій, делегованих центральними, регіональними або місцевими урядами або органами влади.
4. Сторони визнають право регулювати та запроваджувати нові правила з метою досягнення цілей національної політики у спосіб, що відповідає їх зобов'язанням відповідно до цієї Угоди.
5. Ніщо в цьому Розділі не може тлумачитися як надання будь-яких прав щодо доступу до ринку.
6. Цей Розділ не поширюється на державні закупівлі та державні концесії.
7. Реалізація цього Розділу здійснюється відповідно до законодавства і правил кожної Сторони.
Стаття V. 2. Визначення
1. Для цілей цього Розділу:
а) "заявник" означає особу Сторони, яка здійснює діяльність через комерційну присутність, яка подала заявку на отримання дозволу на території іншої Сторони,
b) "дозвіл" означає дозвіл на здійснення діяльності через комерційну присутність, що є результатом процедури, якої заявник повинен дотримуватися, щоб продемонструвати відповідність необхідним вимогам;
c) "юридична особа" означає будь-яке підприємство, яке має правовий статус, належним чином засноване, або організоване у інший спосіб, згідно з законами, як для отримання прибутку, так і з іншою метою і яке є або приватною, або державною власністю, у тому числі будь-яка корпорація, траст, товариство, спільне підприємство, одноосібна власність або асоціація;
d) "комерційна присутність" означає будь-який тип підприємницької або професійної діяльності, у тому числі через заснування, придбання або використання юридичної особи, на території Сторони з метою здійснення діяльності через комерційну присутність;
e) "особа, яка здійснює діяльність через комерційну присутність" означає фізичну особу Сторони, яка згідно із законодавством цієї Сторони є громадянином цієї Сторони; або юридичну особу Сторони, яка прагне заснувати, створює або створила для здійснення діяльності через комерційну присутність на території іншої Сторони;
f) "діяльність через комерційну присутність" означає створення, придбання, розширення, експлуатацію, управління, обслуговування, використання, користування та продаж або інше розпорядження комерційною присутністю в секторах послуг та не пов’язаних з послугами секторах;
g) "рішення" означає рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на здійснення діяльності через комерційну присутність, яке приймається компетентним органом кожної зі Сторін відповідно до свого законодавства.
Стаття V.3. Прозорість та передбачуваність
1. Кожна Сторона забезпечує, щоб закони, правила, процедури та інші заходи загального застосування, а також міжнародні угоди, що стосуються комерційної присутності, були невідкладно опубліковані або іншим чином доступні у спосіб, що дозволяє зацікавленим особам та іншій Стороні ознайомитися з ними.
2. Якщо Стороні потрібен дозвіл на діяльність через комерційну присутність, Сторона невідкладно опубліковує або іншим чином робить загальнодоступною в письмовій формі інформацію, необхідну для виконання вимог та процедур для отримання, збереження, зміни та поновлення такого дозволу. Така інформація включає, серед іншого, якщо це можливо:
a) вимоги та процедури;
b) контактну інформацію відповідних компетентних органів;
c) збори;
d) технічні стандарти;
e) процедури оскарження чи перегляду рішень щодо заявок;
f) процедури моніторингу або забезпечення дотримання умов ліцензій або кваліфікаційні вимоги;
g) можливості для участі громадськості, наприклад, шляхом проведення слухань чи надання коментарів; та
h) орієнтовні часові рамки для обробки заявки.
3. Кожна Сторона забезпечує, щоб закони, які вона пропонує прийняти стосовно питань, що підпадають під дію цього Розділу, оприлюднювались заздалегідь в електронній формі.
4. Кожна Сторона намагатиметься забезпечити, щоб нормативно-правові акти, які вона пропонує прийняти щодо питань, що підпадають під дію цього Розділу, були заздалегідь опубліковані в електронній формі.
Стаття V.4. Процедури
Подання заявок
1. Кожна Сторона, наскільки це практично можливо, намагатиметься уникати вимоги до заявника звертатися до більш ніж одного компетентного органу щодо кожної заявки, щоб продемонструвати відповідність вимогам щодо отримання дозволу.
2. Наскільки це практично можливо, компетентні органи кожної Сторони приймають заявки в електронній формі з такими ж умовами автентичності, як і при поданні у паперовій формі.
Часові рамки подання заявок
3. Компетентні органи кожної Сторони, наскільки це практично можливо, дозволяють заявнику подати заявку в будь-який час. Там, де існують конкретні періоди часу для подання заявок, вони повинні бути розумної тривалості.
Прийняття копій
4. Компетентні органи кожної Сторони приймають завірені копії замість оригіналів документів.
Обробка заявок
5. Якщо Сторона вимагає дозволу, вона забезпечує, щоб її компетентні органи:
a) наскільки це практично можливо, надавали орієнтовні часові рамки для обробки заявки;
b) наскільки це практично можливо, визначили без необґрунтованих затримок повноту заявки на обробку відповідно до внутрішнього законодавства і правил Сторони;
c) на запит заявника надавали без необґрунтованих затримок інформацію про статус заявки, якщо це можливо, в електронній формі;
d) якнайшвидше обробляли заявку, яку вони вважають повною відповідно до внутрішнього законодавства та правил Сторони;
e) письмово-7 повідомляли заявника про остаточне рішення-8 без необґрунтованої затримки.
__________
-7 "письмово" може включати електронну форму.
-8 Компетентні органи можуть задовольнити цю вимогу, завчасно повідомивши заявника в письмовій формі, у тому числі шляхом опублікування, що відсутність відповіді через визначений період часу від дати подання заявки свідчить про прийняття або відхилення заявки.
6. Кожна Сторона забезпечує надання дозволу, коли всі відповідні вимоги виконані і після надання він набирає чинності без необґрунтованої затримки відповідно до визначених у ньому умов.
7. Компетентні органи кожної Сторони протягом розумного періоду часу після отримання заявки, яку вони вважають неповною, наскільки це практично можливо:
a) повідомляють заявника про те, що заявка вважається неповною;
b) визначають яка додаткова інформація необхідна для повноти заявки, або іншим чином зазначають чому заявка вважається неповною; та
c) надають заявнику можливість завершити свою заявку протягом розумного періоду часу або, якщо необхідно, подати нову заявку.
8. Якщо компетентні органи кожної Сторони відхиляють заявку, вони письмово інформують заявника-9 про:
__________
-9 "письмово" може включати електронну форму.
a) причини відхилення заявки та процедури повторної подачі заявки;
b) строки та процедури для будь-якого доступного перегляду чи оскарження рішення.
9. Кожна Сторона не повинна перешкоджати заявникові подавати іншу заявку виключно на підставі раніше відхиленої заявки.
Стаття V.5. Збори
Кожна Сторона забезпечує, щоб збір за дозвіл-10 базувався на повноваженнях, визначених у розумній мірі та, якщо це практично можливо, пропорційній до витрат, понесених компетентними органами, включаючи витрати на нагляд за діяльністю через комерційну присутність.
__________
-10 Для цілей цього пункту збори не включають платежі за аукціон, тендер або інші недискримінаційні способи надання концесій, включаючи концесії або ліцензії на використання обмежених ресурсів, або обов’язкові внески для надання універсальних послуг.
Стаття V.6. Оскарження та перегляд
1. Кожна Сторона забезпечує особі іншої Сторони, яка здійснює діяльність через комерційну присутність на її території, якій компетентний орган видав рішення, право на своїй території та відповідно до процедур, передбачених національним законодавством цієї Сторони, яка видала рішення, яке оскаржується на:
a) адміністративне оскарження до компетентного органу, який видав рішення або перегляд адміністративним органом вищого або незалежного від компетентного органу, який видав рішення; та/або
b) судове оскарження або перегляд рішення.
2. Кожна Сторона забезпечує, щоб її процедури щодо оскарження чи перегляду здійснювалися у недискримінаційний спосіб.
Стаття V.7. Незалежність та неупередженість
1. Кожна Сторона забезпечує, щоб процедури, якими користуються компетентні органи, та їх відповідні рішення, були неупередженими щодо всіх заявників.
2. Компетентні органи повинні бути незалежними в здійсненні своєї діяльності та непідзвітними будь-якій особі, яка здійснює діяльність через комерційну присутність, якій необхідний дозвіл.
Стаття V.8. Цифровізація та електронне управління
Електронні документи
1. Сторони прагнуть досягти максимально можливого рівня цифровізації процедур, пов'язаних із виконанням цього Розділу.
2. Для цілей цієї Угоди електронні документи та електронні підписи мають таку ж юридичну силу, що документи, складені на папері та власноручні підписи, з урахуванням внутрішнього законодавства та процедур Сторони про електронні документи та електронні підписи.
Єдиний контактний пункт
3. Кожна Сторона намагатиметься створити єдиний контактний пункт (далі - контактний пункт) для подання документів, які вимагаються органом або регулюючими органами, які беруть участь у діяльності через комерційну присутність.
4. Документи, що завантажуються через контактний пункт, не повинні згодом вимагатися жодним органом чи регуляторним органом будь-якими іншим способом, за винятком випадків, коли автентичність електронного документа не може бути встановлена або підтверджена лише за допомогою електронних засобів.
5. На веб-сайті контактного пункту надається інформація щодо політики, законів та нормативних актів, що стосуються діяльності через комерційну присутність.
6. Контактний пункт містить інформацію, зазначену в частині другій статті V.3 (2) цього Розділу.
7. Положення щодо контактних пунктів мають бути впроваджені, наскільки це практично можливо, протягом 5 (п'яти) років після набрання чинності цієї Угоди.
Стаття V.9. Переміщення підприємців
Положення Додатка про переміщення фізичних осіб застосовуються до заходів, що стосуються підприємців Сторони. Для цілей цієї статті "підприємці Сторони" означають фізичні особи Сторони, які займаються або намагаються здійснювати діяльність через комерційну присутність на території іншої Сторони.
Стаття V.10. Робоча група з питань сприяння діяльності через комерційну присутність
1. Цим створюється Робоча група з питань сприяння діяльності через комерційну присутність.
2. Робоча група збирається за необхідності, але не менше одного разу на рік, з метою надання Сторонам можливості порушувати будь-які питання, пов'язані з реалізацією цього Розділу або досягненням його цілей.
3. Робоча група виконує такі обов'язки:
a) здійснення моніторингу за виконанням цього Розділу;
b) обговорення питання щодо сприяння діяльності через комерційну присутність;
c) пропонування порядку денного співробітництва та сприяння, які можуть включати такі питання, як: передача коштів, мобільність персоналу та логістичні питання, серед іншого;
d) обмін досвідом щодо сприяння діяльності через комерційну присутність;
е) обговорення пропозицій та запитів осіб, які здійснюють діяльність через комерційну присутність та інших відповідних заінтересованих сторін, якщо це можливо, з конкретних питань; та
f) узагальнення та поширення найкращої міжнародної практики.
РОЗДІЛ VI
ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ
Стаття VI.1. Мета
Сторони, визнаючи економічне зростання та можливості торгівлі, які надає електронна комерція, важливість усунення перешкод для її використання та розвитку, а також необхідність заходів, які сприяють довірі споживачів до електронної комерції, погоджуються сприяти розвитку електронної комерції між собою.
Стаття VI.2. Сфера застосування та визначення
1. Цей Розділ застосовується до заходів, прийнятих або підтримуваних Стороною, які впливають на торгівлю електронними засобами.
2. Для цілей цього Розділу:
a) "електронна автентифікація" означає процес або вчинення перевірки ідентичності Сторони до електронного повідомлення чи транзакції або забезпечення цілісності електронного повідомлення;
b) "електронний підпис" означає дані в електронній формі, які є в електронному документі, прикріплені до електронного документа або логічно пов’язані з ним з урахуванням національного законодавства Сторін, і які можуть використовуватися для ідентифікації особи, яка підписала електронний документ, та зазначати погодження підписантом інформації, що міститься в електронному документі;
c) "персональні дані" означають будь-яку інформацію про ідентифіковану або доступну до ідентифікації особу;
d) "небажане комерційне електронне повідомлення" означає електронне повідомлення, яке надсилається в комерційних цілях на електронну адресу особи без згоди одержувача або незважаючи на явну відмову одержувача з використанням телекомунікаційних послуг, що включає принаймні електронну пошту в обсязі, передбаченому національним законодавством та нормативними актами кожної із Сторін або інші види повідомлень.
Стаття VI.3. Постачання послуг за допомогою електронних засобів
Сторони підтверджують, що заходи, що впливають на надання послуг, які надаються або виконуються в електронному вигляді, підпадають під дію зобов'язань, що містяться у відповідних положеннях Розділу IV (Торгівля послугами), які підлягають будь-яким обмеженням, умовам, кваліфікаціям або виняткам, викладеним у Графіку специфічних зобов'язань у Додатку III, які застосовуються до таких зобов'язань.
Стаття VI.4. Захист персональних даних
1. Сторони визнають економічні та соціальні переваги захисту персональних даних користувачів електронної комерції та внесок, який це робить у підвищенні довіри споживачів до електронної комерції.
2. З цією метою кожна Сторона приймає або зберігає національну правову базу, яка забезпечує захист персональних даних користувачів електронної комерції.
3. Сторони публікують інформацію про захист персональних даних, яку вони надають користувачам електронної комерції, у тому числі:
a) як особи можуть використовувати засоби правового захисту; і
b) як підприємство може виконувати будь-які вимоги законодавства.
Стаття VI.5. Електронна аутентифікація та електронні підписи
1. За винятком випадків, коли інше передбачено її законодавством, Сторона не заперечує юридичну дійсність підпису виключно на підставі того, що підпис є в електронній формі.
2. Жодна Сторона не може вживати або підтримувати заходи для електронної аутентифікації, які б:
a) забороняли Сторонам електронної транзакції взаємно визначати відповідні методи аутентифікації для цієї транзакції; або
b) не дозволяли Сторонам доводити до судових або адміністративних органів, що їх електронна операція відповідає будь-яким вимогам законодавства щодо аутентифікації.
3. Незважаючи на параграф 2, Сторона може вимагати, щоб для певної категорії операцій метод аутентифікації відповідав певним стандартам ефективності або був сертифікований органом, акредитованим або уповноваженим відповідно до законів і правил Сторони.
Стаття VI.6. Захист споживачів в Інтернеті
1. Сторони визнають важливість підтримки та прийняття прозорих та ефективних заходів для захисту прав споживачів в електронній комерції.
2. Сторони визнають важливість співробітництва між їхніми відповідними компетентними органами захисту прав споживачів щодо діяльності, пов'язаної з транскордонною електронною комерцією, з метою покращення захисту прав споживачів.
3. Національні органи захисту прав споживачів кожної Сторони намагатимуться співпрацювати з органами іншої Сторони, у відповідних випадках, що становлять взаємний інтерес, у забезпеченні виконання своїх відповідних законів, що стосуються захисту прав споживачів в електронній комерції.
Стаття VI.7. Небажані комерційні електронні повідомлення
1. Кожна Сторона вживає або підтримує заходи щодо небажаних комерційних електронних повідомлень, які:
a) вимагають від постачальників небажаних комерційних електронних повідомлень сприяти тому, щоб одержувачі могли зупинити такі повідомлення; або
b) вимагають згоди одержувачів на отримання комерційних електронних повідомлень відповідно до законів та правил кожної із Сторін.
2. Кожна Сторона забезпечує правовий захист проти постачальників небажаних комерційних електронних повідомлень, які не дотримуються її заходів, вжитих відповідно до пункту 1 цієї статті.
Стаття VI.8. Співробітництво з питань регулювання
1. Сторони ведуть діалог з питань регулювання електронної комерції, який, серед іншого, розглядатиме такі питання:
a) визнання сертифікатів електронних підписів, виданих для громадськості, та сприяння транскордонним сертифікаційним послугам, у тому числі шляхом укладення угоди про взаємне визнання сертифікатів;
b) відповідальність постачальників послуг-посередників щодо передачі або зберігання особистої інформації;
c) процедури з небажаними комерційними електронними повідомленнями; і
d) будь-які інші питання, що стосуються розвитку електронної комерції.
2. Діалог може включати обмін інформацією про відповідне законодавство Сторін з цих питань, а також про виконання такого законодавства.
РОЗДІЛ VII
КОНКУРЕНЦІЯ
Стаття VII.1. Правила конкуренції, що стосуються підприємств, державна допомога
1. Наступне є несумісним з належним виконанням цієї Угоди, настільки наскільки це може негативно впливати на торгівлю між Сторонами:
a) всі угоди між підприємствами, рішення асоціацій підприємств та практики змов між підприємствами, які мають на меті або здійснюють перешкоджання, обмеження або викривлення конкуренції на території кожної Сторони;
b) зловживання одним або декількома підприємствами домінуючим становищем на територіях Сторін у цілому або на частині території;
с) будь-яка державна допомога, яка спотворює або загрожує спотворити конкуренцію на користь певних підприємств або виробництва певних товарів.
2. Кожна Сторона забезпечує прозорість у сфері надання державної допомоги. На запит однієї Сторони інша Сторона надає інформацію щодо окремих випадків надання державної допомоги.
3. Кожна Сторона застосовує своє національне законодавство, щоб врівноважувати ці антиконкурентні практики, викладені в підпунктах (а), (b) пункту 1 цієї статті, на своїй території через рішення і заходи, які вона вважає необхідними і ефективними для подолання такої практики. Кожна Сторона забезпечує роботу своєї установи, що відповідає за вжиття заходів, спрямованих на захист конкуренції. Правозастосовні практики відповідних органів Сторін, повинні відповідати принципам прозорості, точності, недискримінації та процедурної об'єктивності.
4. У випадку практики, несумісної з підпунктом (c) пункту 1 цієї статті, такі відповідні заходи там, де застосовується СОТ/ ГАТТ 1994, можуть бути вжиті тільки згідно з процедурами та на умовах, викладених у СОТ/ГАТТ 1994 та будь-якому іншому відповідному документі, погодженому під егідою СОТ, який застосовується у відносинах між Сторонами.
5. Положення пункту 1 цієї статті також поширюються на діяльність державних підприємств та підприємств, яким Сторони надають спеціальні або виключні права, тільки якщо застосування цих положень не перешкоджає виконанню, згідно із законом або фактично, відповідних державних завдань, покладених на них.
6. Ніщо у пункті 5 цієї статті не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає будь-якій Стороні створювати або зберігати державні підприємства, надавати підприємствам спеціальні або виключні права або залишати в силі такі права.
7. Положення пунктів 1 та 5 цієї статті не повинні тлумачитись як такі, що створюють будь-які прямі зобов‘язання для підприємств.
8. Сторони визнають важливість співробітництва та проведення консультацій з метою припинення антиконкурентних практик, зазначених у пунктах 1 і 3 цієї статті, або усунення їх негативного впливу на торгівлю. Сторони можуть здійснювати таке співробітництво та проводити консультації через свої компетентні органи. Співробітництво включатиме обмін відповідною інформацією, доступною Сторонам. Жодна Сторона не повинна розкривати інформацію, яка є конфіденційною, відповідно до її законодавства.
9. У разі проведення однією із Сторін розслідування з приводу конкуренції проти підприємств, розташованих на території іншої Сторони, якщо Сторона, що проводить розслідування, запрошує іншу Сторону до співпраці у наданні офіційних документів, необхідних для розслідування, Сторона, яка отримала запит, робить все від неї залежне для вчасного надання відповідних документів через компетентні державні установи.
10. За винятком права на консультації відповідно до пункту 8 цієї статті, жодна зі Сторін не може вдаватися до вирішення спорів відповідно до Розділу VIII цієї Угоди з будь-якого питання, що виникає згідно з цією статтею.
Розділ VIII
ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
Стаття VIII.1. Сфера дії та застосування
1. Положення цього Розділу застосовуються до вирішення спорів, що стосуються тлумачення або застосування цієї Угоди, якщо інше не передбачено цією Угодою.
2. Спори щодо будь-яких питань, що виникають як у рамках цієї Угоди, так і Угоди СОТ, можуть вирішуватися на будь-якому форумі на розсуд Сторони-скаржника. Обраний форум використовується для виключення іншого.
3. Для цілей пункту 2, процес вирішення спорів відповідно до Угоди СОТ вважається розпочатим на підставі подання Стороною запиту про створення групи експертів згідно з статтею 6 (Створення груп експертів) Домовленості про вирішення спорів, що міститься у Додатку 2 до Угоди СОТ, тоді як процедура вирішення спорів відповідно до цієї Угоди вважається ініційованою у разі подання запиту про створення Арбітражної Групи відповідно до пункту 1 статті VIII.4 цієї Угоди.
4. Перш ніж Сторона розпочне процедуру вирішення спорів згідно з Угодою СОТ проти іншої Сторони, ця Сторона повідомляє іншу Сторону про свій намір.
Стаття VIII.2. Добрі послуги, примирення чи посередництво
1. Добрі послуги, примирення і посередництво – це процедури, які надаються добровільно, якщо Сторони погодяться на це. Вони можуть починатися, призупинятися і припинятися на будь-якому етапі процедури вирішення спорів між Сторонами за цією Угодою. Вони можуть продовжуватися, поки тривають процедури Арбітражної Групи, створеною відповідно до цього розділу.
2. Процедури, пов’язані з добрими послугами, примиренням або посередництвом, є конфіденційними та не обмежують права Сторін у будь-яких провадженнях за цією Угодою.
Стаття VIII.3. Консультації
1. Сторони повинні досягати згоди щодо тлумачення і застосування цієї Угоди, а також докладати зусиль шляхом співробітництва та консультацій з метою досягнення взаємоприйнятного вирішення будь-якого питання, яке може виникнути відповідно до цієї Угоди.
2. Сторона може звернутися із запитом про проведення консультацій з іншою Стороною, якщо вона вважає, що захід або інше питання суперечать цій Угоді. Сторона, що звертається з запитом про проведення консультацій, направляє відповідний письмовий запит іншій Стороні, у якому зазначаються причини подання запиту, зокрема спірний захід та правову підставу запиту, а також надається достатня інформація для розгляду цього питання.
3. Сторона, до якої подається запит, надає відповідь на цей запит протягом 10 днів після дати його отримання. Консультації проводяться у Комітеті за винятком випадків, коли Сторона, яка зробила запит, і Сторона, яка одержала запит, домовляться про інше.
4. Консультації починаються протягом 30 днів з дати отримання запиту про проведення консультацій. Консультації з невідкладних питань, у тому числі стосовно швидкопсувних товарів, розпочинаються протягом 15 днів після отримання запиту про проведення консультацій.
Якщо Сторона, до якої звернулися із запитом, не відповідає на нього протягом 10 днів або не вступає в консультації протягом 30 днів з дати отримання запиту про проведення консультацій, або протягом 15 днів з невідкладних питань, Сторона, що подала запит про проведення консультацій, має право подати запит про створення Арбітражної Групи у відповідності із статтею VIII.4 цієї Угоди.
5. Сторони спору повинні надати достатню інформацію для здійснення повної перевірки того, яким чином захід чи інші дії можуть впливати на тлумачення та застосування цієї Угоди, а також зберігати конфіденційність будь-якої конфіденційної або приватної інформації, якою було обміняно в ході консультацій, таким же чином, як і Сторона, що її надала.
6. Консультації проводяться на території Сторони, до якої направлено запит, якщо Сторони не домовляться про інше, у тому числі через використання будь-яких доступних технологічних засобів.
7. Консультації повинні бути конфіденційними і не обмежувати прав Сторін у будь-яких подальших процедурах.
Стаття VIII.4. Створення Арбітражної Групи
1. Сторона-позивач може подати запит про створення Арбітражної Групи якщо:
a) Сторона-відповідач не відповідає на запит про проведення консультацій відповідно до визначених у статті VIII.3 цієї Угоди строків;
b) консультації, зазначені у статті VI.3 цієї Угоди, не було проведено або вони не вирішили спір протягом 60 днів, або 30 днів з невідкладних питань, у тому числі стосовно швидкопсувних товарів, після дати отримання запиту про проведення консультації Стороною-відповідачем;
2. Сторона-позивач подає письмовий запит про створення Арбітражної Групи Стороні-відповідачу, зазначаючи причини подання запиту, конкретні заходи або інші питання, і надаючи коротке викладення правових підстав запиту, зокрема із посилання на відповідні положення цієї Угоди та фактичну підставу для подання запиту.
Стаття VIII.5. Список кандидатів до Арбітражної групи
1. Сторони повинні протягом одного року після набрання чинності цієї Угодою створити і вести список з 15 осіб, які мають бажання і можуть виконувати функції арбітрів. При формуванні списку Сторони можуть враховувати індикативний перелік урядових та неурядових осіб, створений СОТ.
2. Кожна Сторона призначає до 5 осіб до списку. Спільний комітет ухвалює рішення щодо решти 5 осіб. Сторони зобов’язані вжити заходів, необхідних для ведення списку, і повинні прагнути досягти консенсусу щодо призначення осіб. Якщо якась зі Сторін не внесе осіб до списку, Сторони все одно можуть подавати запит про створення Арбітражної Групи.
3. Ці особи не повинні бути громадянами жодної із Сторін, мати звичне місця проживання в країнах Сторін, бути працевлаштованими жодною зі Сторін, а також не розглядати спір в будь-якій якості, до якої були залучені Сторони.
Стаття VIII.6. Склад Арбітражної Групи
1. Арбітражна група складається з трьох членів.
2. Кожна Сторона протягом 20 днів з дати направлення запиту визначає одного члена з списку кандидатів до Арбітражної групи, створеного відповідно до статті VIII.5.
Арбітри, визначені Сторонами, обирають протягом 20 днів з дати направлення третього арбітра, який буде виконувати функції Голови.
4. Якщо будь-який член Арбітражної Групи не був призначений відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті, будь-яка сторона спору може звернутися до Генерального секретаря Постійної палати третейського суду в Гаазі (ППТС) призначити відсутнього члена Арбітражної Групи протягом наступних 30 днів.
5. Для цілей пунктів 2 і 3 у випадку, якщо Генеральний секретар ППТС є громадянином будь-якої із Сторін, заступник Генерального секретаря ППТС або наступній за посадою посадовій особі, яка не є громадянином жодної із Сторін, буде запропоновано зробити необхідні призначення.
