Про схвалення Концепції розвитку морського берега Криму на 2006-2016 роки

Кабінет Міністрів України

1. Схвалити Концепцію розвитку морського берега Криму на 2006-2016 роки (далі - Концепція), що додається.

2. Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству юстиції, Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Міністерству транспорту та зв'язку, Міністерству палива та енергетики, Міністерству культури і туризму, Міністерству аграрної політики, Міністерству у справах молоді та спорту, Міністерству будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, Міністерству промислової політики, Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Державному комітетові по земельних ресурсах провести до 15 жовтня 2005 р. спільно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим засідання колегій, на яких затвердити:

заходи щодо реалізації Концепції з визначенням відповідальних за виконання, обсягів та джерел фінансування за роками;

конкретні інвестиційні проекти, спрямовані на виконання основних визначених Концепцією завдань, з урахуванням того, що відповідна робота повинна здійснюватися на основі державно-приватного партнерства і взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

3. Міністерству економіки разом з Міністерством фінансів і Радою міністрів Автономної Республіки Крим з урахуванням програм, затверджених (схвалених) Кабінетом Міністрів України, виконання яких не закінчено, підготувати план заходів з реалізації Концепції та до 10 листопада поточного року подати на розгляд Кабінету Міністрів України.

4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади:

підготувати реєстр інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток морського берега Криму в рамках схваленої Концепції;

забезпечити розроблення до 1 жовтня ц. р. генерального плану розвитку морського берега Криму.

5. Державному комітетові по земельних ресурсах, Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Міністерству аграрної політики, Міністерству культури і туризму, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству юстиції, Державному комітетові по водному господарству, Державному комітетові лісового господарства розробити та подати до 1 листопада ц. р. на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України "Про землі з особливим статусом".

6. Міністерству фінансів розробити механізм державного співфінансування заходів та економічної підтримки реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних з розвитком інфраструктури морського берега Криму.

7. Раді міністрів Автономної Республіки Крим подати Концепцію разом з пропозиціями щодо визначення джерел фінансування робіт з її реалізації за рахунок республіканського бюджету на розгляд Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Прем'єр-міністра України.

На сьогодні практично не розв'язується вкрай актуальна проблема нераціонального та неефективного використання земель рекреаційного призначення і природних лікувальних ресурсів Криму, де спостерігаються численні порушення земельного законодавства та зловживання у сфері земельних відносин.

Недостатньо уваги приділяється підтриманню в належному технічному стані об'єктів водопостачання та водовідведення, звалищ твердих побутових відходів. Не вирішується питання щодо належного електропостачання об'єктів життєзабезпечення Автономної Республіки Крим.

Загрозливого характеру набули зсувні та абразійні процеси, що впливають на стан берегової лінії. Тільки 11 відсотків Чорноморського узбережжя Криму захищено берегоукріплювальними спорудами.

Незважаючи на виконання ряду державних та регіональних програм розвитку та збереження рекреаційних систем, розташованих у прибережній зоні Чорного та Азовського морів, позитивної динаміки у досягненні визначених ними цілей не спостерігається. Програми не виконуються через невизначеність реальних джерел фінансування та відсутність дієвого контролю за здійсненням заходів.

Така ситуація зумовлена цілим рядом факторів, у тому числі незадовільним функціонуванням системи земельних відносин, нечітким визначенням статусу курортних територій державного та місцевого значення, невизначеністю категорій земель оздоровчого та рекреаційного призначення, застарілістю більшості генеральних планів населених пунктів і детальних планів територій, відсутністю місцевих правил забудови населених пунктів.

Основною метою Концепції є здійснення центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування заходів, спрямованих на створення умов для розвитку Криму як загальнодержавного та міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру, збереження та раціонального використання природних ресурсів, інших рекреаційних можливостей морського берега Криму, невідкладного вирішення питань забезпечення ефективного природо- та землекористування в цьому унікальному регіоні України.

Реалізацію Концепції передбачається здійснити за такими пріоритетними напрямами:

визначення медичного профілю (спеціалізації) курортів, а також видів туризму Криму;

підвищення ефективності функціонування курортних закладів незалежно від форми власності;

створення надійної системи енергетичного забезпечення, розвиток та використання нових джерел енергії, в тому числі відновлюваних, використання енергозберігаючих технологій у промисловості, соціально-побутовій та санаторно-курортній сфері шляхом модернізації існуючих і використання нових технологій та обладнання;

визначення актуальних завдань розвитку агропромислового комплексу;

створення умов для розвитку інфраструктури курортів - будівництво та модернізація морських портів (зокрема нового морського порту на оз. Донузлав), будівництво нових та реконструкція діючих аеропортів, залізничних вокзалів, автовокзалів, будівництво та реконструкція автомобільних доріг, об'єктів газопостачання, водозабезпечення та очисних споруд;

забезпечення інженерного захисту узбережжя від негативної дії зсувних та абразійних процесів, а також від шкідливої дії вод;

приведення стану звалищ та полігонів твердих побутових відходів у приморських населених пунктах у відповідність з технічними, санітарними та екологічними нормами;

очищення прибережних територій та акваторій морів від боєприпасів, що залишилися з часів Великої Вітчизняної війни;

збереження унікальної фауни і флори.

З метою розв'язання проблеми надання особливо цінним землям узбережжя Криму статусу курортних територій державного значення, забезпечення їх збереження і подальшого раціонального використання законодавчого врегулювання потребує розмежування компетенції органів державної влади різного рівня шляхом внесення відповідних змін до Законів України "Про курорти", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших актів законодавства.

Необхідно внести зміни до статті 150 Земельного кодексу України, визначивши землі Південного берега Криму, що належать до категорії земель оздоровчого та рекреаційного призначення, особливо цінними землями.

З метою уникнення неефективного та нецільового використання земель оздоровчого, рекреаційного, природоохоронного та історико-культурного призначення і запобігання пов'язаним з цим зловживанням слід:

провести інвентаризацію таких земель;

створити цифрові моделі кадастрових планів територій, прилеглих до узбережжя морів, із зазначенням на них результатів інвентаризації, в тому числі Кадастр природних територій курортів Автономної Республіки Крим;

виявити землі, що мають природні лікувальні властивості, визначити їх категорії та встановити на місцевості межі і зони їх санітарної охорони;

встановити межі територій (населених пунктів, водоохоронних зон і прибережних захисних смуг уздовж морів, заток і лиманів, природно-заповідного фонду, лісового фонду, земель, що мають природні лікувальні властивості, та земель історико-культурного призначення);

провести розмежування земель державної і комунальної власності в населених пунктах, що належать до курортних територій, та за їх межами відповідно до законодавства;

внести зміни до Земельного кодексу України стосовно відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлених вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників, та зарахування таких коштів на спеціальні рахунки відповідних органів влади Автономної Республіки Крим;

внести зміни до Земельного кодексу України стосовно заборони виділення земельних ділянок у населених пунктах, де відсутній план генеральної забудови територій;

внести зміни до статей 60 і 62 Земельного кодексу України, статей 88 і 89 Водного кодексу України, статті 31 Закону України "Про курорти" стосовно визначення ширини прибережної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів, а також обмеження господарської діяльності у прибережній смузі;

врегулювати на законодавчому рівні питання скасування пільг щодо плати за землю або відповідного відшкодування з державного бюджету до бюджету Автономної Республіки Крим вартості пільг, що надаються державою, шляхом внесення відповідних змін до статті 12 Закону України "Про плату за землю";

удосконалити Методику експертної грошової оцінки земельних ділянок, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. N 1531, з метою забезпечення відповідності експертної вартості земельних ділянок ринковій вартості.

Потребує врегулювання питання узгодження законодавства та усунення розбіжностей у частині визначення охоронної зони морів.

Так, ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", а також Законом України "Про курорти" заборонено будівництво у 100-метровій охоронній зоні моря. Одночасно Державними санітарними правилами планування і забудови населених пунктів дозволено розміщення в цій зоні об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням курортно-рекреаційної зони. Крім того, Законом України "Про курорти" визначена 100-метрова охоронна зона суворого режиму Чорного і Азовського морів, однак у Водному кодексі України таке визначення відсутнє, а статтею 88 встановлена двокілометрова захисна смуга моря. Земельний кодекс України містить положення про те, що розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації (стаття 60).

Статтею 59 Земельного кодексу України передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній і приватній власності, а статтею 85 Водного кодексу України передбачено надання земель водного фонду тільки в тимчасове і постійне використання.

Необхідно усунути розбіжності у законодавстві, що регулює питання охорони та використання прибережної території земель водного фонду, розробити законодавчий акт, яким визначити статус 100-метрової зони узбережжя Криму як земель державного значення та привести законодавчі акти у відповідність з таким положенням.

Містобудівну документацію слід привести у відповідність із сучасними вимогами містобудівної діяльності з урахуванням змін, внесених до законодавства, а також слід визначити межі історичних прибережних населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, межі територій пам'яток історії та культури, зон їх охорони та режим використання.

Необхідно здійснити організаційні, консультаційні, фінансові та інші заходи для забезпечення розроблення міськими, селищними та сільськими радами місцевих правил забудови населених пунктів для підвищення ефективності управління цим процесом та використання територій, залучення громадськості до участі в ньому.

Потребують вирішення питання, пов'язані з розробленням схем планування території Автономної Республіки Крим, що сприятиме забезпеченню раціонального використання земель населених пунктів та прибережної території, значному підвищенню рівня прозорості у прийнятті рішень щодо виділення земельних ділянок для забудови та іншого використання, збереженню цінних природних ресурсів, підвищенню інвестиційної привабливості приморських курортних територій, збереженню історичної забудови населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, територій пам'яток історії та культури.

Під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів необхідно забезпечити раціональне проектування та будівництво об'єктів електропостачання, що дасть змогу підвищити його якість і надійність, оптимізувати витрати енергокомпаній та споживачів електричної енергії.

Необхідно чітко визначити схему функціонального зонування територій залежно від рівня їх забезпечення рекреаційними ресурсами, рекреаційної ємності та екологічної ситуації.

Розвиток рекреаційного господарства здійснюватиметься з дотриманням принципу інтенсивного природокористування, що дасть змогу знизити до нормативного рівня антропогенні навантаження на Південний берег Криму шляхом підвищення ефективності функціонування об'єктів природозберігаючої інфраструктури (водопостачання і водовідведення, утилізація побутових відходів тощо).

Необхідно визначити на регіональному рівні попит на спеціалізовані види туризму (екологічний (зелений), культурно-пізнавальний, пішохідний, кінний, яхтовий та інші) з урахуванням їх цілорічного використання, розробити інвестиційно привабливі проекти в сфері туристичного бізнесу.

Для виконання завдання слід розробити майстер-план збалансованого розвитку туристичної та санаторно-курортної галузей, в якому передбачити заходи, спрямовані на залучення коштів вітчизняних та іноземних інвесторів.

Пріоритетними галузями агропромислового комплексу узбережжя Криму є садівництво, виноградарство, овочівництво і тваринництво, розвиток яких можна забезпечити шляхом розширення кооперації та взаємовигідних економічних зв'язків між оздоровницями-споживачами та агропромисловими підприємствами-виробниками. У результаті будуть створені умови для зайнятості сільського населення, збільшиться обсяг виробництва продуктів харчування.

Економічної підтримки потребує встановлення систем краплинного зрошення, розширення площ під садами і виноградниками. Це дасть змогу провести у період до 2010 року в повному обсязі реконструкцію малопродуктивних садів і виноградників та задовольнити потребу населення Криму і контингенту санаторно-курортних і туристичних установ плодово-ягідною продукцією.

Крім того, доцільно відродити галузі ефіроолійного виробництва, тютюнництва, безвисадкового насінництва овочевих культур.

Одним з перспективних напрямів розвитку агропромислового комплексу є вилов риби. З метою поліпшення забезпечення населення рибною продукцією необхідно:

відновити та оновити рибопромисловий флот;

активізувати співпрацю з міжнародними організаціями щодо збереження рибопромислової діяльності у 200-мильній зоні інших держав та розширення рибальства у відкритих районах Світового океану;

розширити співробітництво з основними рибопромисловими державами з питань створення спільних підприємств та реалізації нових високоефективних інвестиційних проектів;

здійснити заходи для реконструкції та технічного переобладнання морських рибних портів.

Необхідно провести повну інвентаризацію відомчих курортних закладів і визначити перелік закладів, що підлягатимуть приватизації на конкурсній основі. Це дасть змогу підвищити ефективність функціонування курортно-туристичних об'єктів, а також збільшити надходження від податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів.

Проведення інвентаризації відомчих курортних закладів потребуватиме незначних (порівняно з прогнозованим результатом) бюджетних коштів.

Крім того, необхідно:

провести приватизацію об'єктів незавершеного будівництва;

розробити і здійснити заходи для забезпечення безпеки туристів і відпочиваючих;

оптимізувати мережу державних, у тому числі відомчих, санаторно-курортних закладів;

затвердити обґрунтовані нормативи щодо відведення земельних ділянок, які надаються санаторно-курортним і оздоровчим закладам, з урахуванням їх профілю і кількості місць.

Слід реально оцінити стан інфраструктури курортів та розробити заходи з її розвитку, які б служили залученню інвестицій.

Одним з напрямів розвитку інфраструктури є підвищення ефективності використання існуючих та будівництво нових джерел енергії, в тому числі відновлюваних.

Необхідно розробити та затвердити програму перспективного енергозабезпечення Криму, яка повинна містити завдання з реконструкції старих і будівництва нових ліній електропостачання, модернізації генеруючих потужностей, використання енергозберігаючого устатковання та технологій. Усього в Криму потребують заміни близько 9 тис. кілометрів повітряних ліній, 1,7 тис. трансформаторних підстанцій. Необхідно збудувати генеруючі потужності щонайменше на 450 МВт.

У Ленінському і Чорноморському районах існує можливість будівництва вітроелектростанцій, використання геотермальної енергії в степовій частині півострова.

Впровадження на об'єктах санаторно-курортного комплексу геліоколекторів надасть можливість не тільки поліпшити екологічну обстановку, але і розвантажити електричні мережі Південного берега Криму.

З метою забезпечення розвитку транспортної інфраструктури необхідно передбачити:

невідкладне виконання заходів, пов'язаних з поліпшенням пропускної спроможності колійного господарства та переробної спроможності залізничних станцій, для забезпечення руху належної кількості пасажирських та вантажних поїздів у напрямку Кримського півострова, особливо в літній період, зокрема щодо:

реконструкції залізничних станцій Джанкой, Сімферополь, Айвазовська, Феодосія, збільшення як мінімум вдвічі кількості станційних колій для приймання та відправлення пасажирських поїздів;

- будівництва на головному ходу двоколійних вставок у напрямку Джанкой - Владиславівка - Керч та Сімферополь - Севастополь;

- переведення на дільниці Джанкой - Владиславівка - Керч руху поїздів на електротягу;

розроблення Генерального плану реконструкції та розвитку національних морських торговельних портів, у тому числі тих, що розташовані на узбережжі півострова, з урахуванням збільшення обсягів перевезень пасажирів в умовах розвитку міжнародного туризму, зокрема шляхом:

- повернення Феодосійському морському торговельному порту причалів N 4-7, що перебувають в оренді Чорноморського флоту Російської Федерації, перепрофілювання частини причалів для приймання пасажирських суден та будівництва морського вокзалу;

- перенесення всіх вантажних робіт з Євпаторії на Південну косу оз. Донузлав і перепрофілювання Євпаторійського морського торговельного порту у пасажирський порт.

Для забезпечення обслуговування пасажиропотоків, модернізації та реконструкції аеропорту "Сімферополь" слід передбачити приведення його стану у відповідність з міжнародними вимогами (перша категорія ICAO) та першочергове проведення робіт щодо:

ремонту злітно-посадкової смуги;

встановлення світлосигнального обладнання, комплекту метеообладнання і радіотехнічного обладнання;

реконструкції доріжок, перону та аеродромних мереж.

З метою забезпечення безперебійного та безпечного руху вантажних і пасажирських транспортних засобів передбачити здійснення заходів із стабілізації зсувонебезпечних ділянок, виконання аварійно-ремонтних робіт та робіт з інженерного захисту автомобільних доріг.

З метою створення безпечних умов для руху транспортних засобів у напрямку Південного берега Криму доцільно здійснити починаючи з 2006 року будівництво об'їзної дороги м. Сімферополя на ділянці с-ще Гвардійське - с. Глибокий Яр протяжністю 48 кілометрів. Необхідно передбачити реконструкцію автомобільної дороги Сімферополь - Алушта - Ялта з доведенням її проїзної частини до чотирьох смуг руху. Це дасть змогу звільнити основну частину дороги від руху тролейбусів та вантажних автомобілів для забезпечення руху легкового транспорту з розрахунковою швидкістю.

З метою створення безпечних умов для руху транспорту на гірських дорогах слід виконати на 24 об'єктах роботи з інженерного захисту ділянок від впливу зсувних деформацій.

Для забезпечення проїзду по дорогах, що мають туристичне значення, необхідно вирішити питання щодо передачі в концесію:

автодороги Ялта - Бахчисарай на ділянці Ялта - Ай-Петрі протяжністю 21 кілометр;

автодороги Форос - Байдарські Ворота протяжністю 4 кілометри;

під'їзної дороги до печери Мармурової протяжністю 10,4 кілометра;

автодороги Білогірськ - Привітне протяжністю 38 кілометрів;

об'їзної дороги м. Сімферополя протяжністю 48 кілометрів.

У рамках реалізації Концепції слід передбачити поетапне проведення робіт з будівництва та реконструкції систем водозабезпечення та водовідведення в усіх населених пунктах прибережної зони, передусім на каналізаційних очисних спорудах і напірних колекторах у мм. Євпаторії, Ялті, Судаку, Саках, Керчі та селищах міського типу Гурзуф, Коктебель, Щебетівка, Піщане, напірному каналізаційному колекторі у Професорському куточку м. Алушти.

Одним з перспективних напрямів розвитку туристичної сфери є яхтовий туризм, який потребує здійснення конкретних заходів щодо розбудови відповідної інфраструктури.

Необхідно забезпечити пріоритетний розвиток інфраструктури зв'язку в прибережних районах, зокрема з прийняттям та виконанням програми телефонізації сільських районів із залученням інвестиційних можливостей операторів зв'язку.

Для комплексного забезпечення інженерного захисту узбережжя від негативної дії зсувних та абразійних процесів доцільно переглянути законодавчу та іншу нормативно-правову базу в частині заборони оренди морських гідротехнічних берегоукріплювальних об'єктів.

Визначення відповідальних за забезпечення інженерного захисту кожної ділянки берега з урахуванням мінімально обов'язкового обсягу берегоукріплювальних робіт дасть змогу як зберегти унікальні прибережні ландшафти, так і частково розв'язати проблему переповнення пляжів.

З метою забезпечення ефективного використання майна необхідно забезпечити до 1 жовтня 2005 р. включення до складу майна Автономної Республіки Крим об'єктів берегоукріплення, що не мають власника.

З метою запобігання надзвичайним ситуаціям на водних об'єктах, недопущення подальшої передачі рятувальних станцій приватним структурам і підвищення рівня забезпечення безпеки життя людей на водних об'єктах Криму слід:

МНС створити в територіальних підрозділах рятувально-водолазні групи;

Раді міністрів Автономної Республіки Крим провести до 31 березня 2006 р. паспортизацію місць масового відпочинку населення.

Необхідно здійснити заходи, спрямовані на поліпшення стану справ у сфері поводження з твердими побутовими відходами в населених пунктах, особливо у курортних зонах, шляхом активізації процесу збирання, переробки, сортування та утилізації побутових відходів, а також запровадження економічних стимулів для оптимального використання наявних фінансових джерел і залучення додаткових інвестицій у зазначену сферу.

У достатньо стислі строки слід привести у відповідність з існуючими вимогами і правилами санітарний, технічний і екологічний стан звалищ та полігонів твердих побутових відходів, збудувавши не менше трьох об'єктів з їх переробки, а також сміттєпереробний комплекс з попереднім сортуванням відходів з метою використання їх як вторинної сировини.

Нагальним завданням є розроблення заходів з очищення прибережних територій та акваторії морів від боєприпасів, що залишилися з часів Великої Вітчизняної війни, з визначенням замовника і виконавця таких робіт.

Виконання зазначених заходів сприятиме створенню умов для безпечного освоєння прибережних територій, особливо в мм. Керчі, Євпаторії та Севастополі.

На підставі аналізу архівних матеріалів, які підтверджені проведеними польовими дослідженнями, результатів роботи з очищення територій від вибухонебезпечних предметів, заявок від місцевих органів виконавчої влади найбільш небезпечними районами, в яких необхідно провести роботи з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів, визнано м. Севастополь (Інкерманські штольні, Мекензієві гори); м. Керч (Керч - Фортеця, Героївське (Ельтіген), Аджимушкай, Бондаренкове (Булганак), Багерово, а також акваторія Керченської протоки).

Потребують вирішення питання будівництва житла для репатріантів та надання підтримки індивідуальним забудовникам, відведення для індивідуального житлового будівництва земельних ділянок, удосконалення системи розселення.

Необхідним є також здійснення заходів щодо поступового вирішення питання будівництва водопроводів і газопроводів, ліній електропередач, доріг, шкіл та інших об'єктів соціально-культурної інфраструктури.

З метою забезпечення збереження унікальної фауни і флори необхідно створити заповідники та національні парки, забезпечити збереження та упорядження існуючих, розглянути питання про оголошення інших територій природно-заповідним фондом та провести роботу щодо залучення для розвитку курортів та облаштування Кримського узбережжя коштів міжнародних організацій.

Слід завершити інвентаризацію земель Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, зміцнити матеріально-технічну базу лісових пожежних станцій.

Для поліпшення екологічної ситуації на західному узбережжі Криму необхідно забезпечити насадження захисних лісових смуг уздовж узбережжя щороку не менше як на 500 гектарах.

У рамках цієї роботи доцільно із залученням екологічних громадських організацій розглянути питання створення кількох заповідників і національних парків, зокрема у Присивашші, на мисі Казантип, у Карадазькому природному заповіднику, Нікітському ботанічному саду, Великій Ялті з Лівадійським, Воронцовським і Фороським парками, на мисі Тарханкут та інших.

Слід розробити та затвердити план заходів щодо реалізації Концепції з визначенням відповідальних за виконання, обсягів та джерел фінансування за роками, а також підготувати інвестиційні проекти у відповідних сферах.

Необхідно визначити конкретні завдання з фінансування важливих об'єктів інфраструктури, що в подальшому забезпечить наповнення місцевих бюджетів, сприятиме залученню іноземних інвестицій, створенню законодавчої бази для комплексного соціально-економічного розвитку території Автономної Республіки Крим, проведення робіт з інвентаризації земель та здійснення інших заходів у сфері забезпечення дотримання земельного законодавства, визначення спеціалізації курортів Криму, інвентаризації відомчих курортних закладів, розвитку агропромислового комплексу.

Фінансування заходів з реалізації Концепції повинне здійснюватися, передусім, за рахунок коштів інвесторів, які залучаються для реалізації конкретних інвестиційних проектів, а також коштів державного бюджету, бюджетів Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, міжнародних фінансових організацій, інших джерел. Пріоритетним є формування фінансових джерел на основі державно-приватного партнерства.

Джерелом фінансування заходів стануть також кошти від реалізації на відкритих конкурсних засадах земель несільськогосподарського призначення. Реалізація інвестиційних проектів на територіях з низькою привабливістю буде супроводжуватися застосуванням механізму державної економічної підтримки (шляхом часткового здешевлення вартості комерційних кредитів за рахунок державного бюджету, запровадження податкового кредитування).

Орієнтовна вартість робіт, пов'язаних з виконанням заходів з реалізації Концепції, за рахунок усіх джерел фінансування щороку становитиме близько 1,5 млрд. доларів США, з яких частка коштів державного бюджету не перевищуватиме 2 відсотків.

Реалізація Концепції дасть змогу створити умови для забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку курортних територій, значно підвищити їх інвестиційну привабливість, зокрема завдяки створенню сучасної інфраструктури, збереженню та ефективному використанню природних ресурсів, пам'яток історії і культури.

Соціальний ефект визначатиметься ступенем використання ресурсних можливостей Криму для збереження здоров'я нації, додатковим створенням близько 100 тис. нових робочих місць.

У результаті реалізації Концепції очікується збільшення кількості туристів в Автономній Республіці Крим до 8 млн. щороку.