Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2012 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України"

На першому етапі (до кінця 2017 року) кошти, що виділяються Міністерству оборони України, планується спрямовувати на реформування та розвиток Збройних Сил України, соціальний захист військовослужбовців і членів їх сімей, утилізацію боєприпасів. При цьому не допускається зниження боєготовності військових частин і підрозділів постійної готовності.

Під час розподілу коштів між видами Збройних Сил України передбачається надати пріоритет у фінансуванні найбільш високотехнологічним видам.

На другому етапі (до кінця 2023 року) буде збільшено обсяг видатків на розвиток озброєння та військової техніки, а також на підготовку військ (сил).

Значну увагу буде приділено принципово важливим для сил оборони програмам, пов'язаним із закупівлею і модернізацією озброєння та військової техніки, розвитком Єдиної автоматизованої системи управління.

У дальшому основні кошти будуть спрямовані на виконання програм, які безпосередньо впливають на розширення оперативних можливостей сил оборони, а також на поліпшення соціального захисту їх особового складу.

При цьому пріоритетним буде забезпечення виконання планів і програм, спрямованих на соціальний захист персоналу, гарантування його прав, надання пільг і виплати компенсацій.

6.5. Розвиток внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

Адміністративне, тактичне та оперативне керівництво у внутрішніх військах здійснюватиметься за лінійно-функціональною системою управління.

Розвиток внутрішніх військ буде забезпечуватися шляхом:

завершення розподілу сил і засобів за функціональним призначенням та створенням територіальних сил правопорядку, сил оперативного втручання, сил спеціальної охорони і оборони, сил забезпечення та підтримки;

удосконалення форм і методів роботи органів управління щодо керівництва підпорядкованими військами (силами), оснащення їх сучасними засобами зв'язку та автоматизованої системи управління, удосконалення взаємодії з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями під час виконання покладених на внутрішні війська завдань.

6.6. Розвиток Державної прикордонної служби України

Розвиток Державної прикордонної служби України буде спрямовано на створення сучасної прикордонної служби європейського типу, яка забезпечуватиме захист національних інтересів на державному кордоні України.

6.7. Розвиток Державної спеціальної служби транспорту

Розвиток Державної спеціальної служби транспорту буде забезпечуватися шляхом:

удосконалення системи управління Службою, зокрема, створення територіальних органів управління, перехід на цифровий зв'язок, нарощування можливостей пунктів управління;

виконання заходів охорони транспортних об'єктів у мирний час;

дальшої реорганізації та вдосконалення структури за штатним призначенням у всіх галузях транспорту (прикриття аеродромів, морських портів, створення автодорожніх комплексів, тунельних та водолазних підрозділів);

забезпечення функціонування транспортних коридорів унаслідок створення державних підприємств;

дальшого нарощування можливостей підрозділів Служби щодо виконання аварійно-рятувальних робіт та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах транспорту;

створення сучасної системи логістики для функціонування та накопичення запасів;

дальшого розвитку освітньої та наукової діяльності.

6.8. Розвиток Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України

Передбачається удосконалити законодавче врегулювання питань, пов'язаних з участю Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в обороні держави.

Забезпечення телекомунікаційним ресурсом органів безпеки, оборони та охорони правопорядку буде здійснено шляхом створення Національної телекомунікаційної мережі та Національного центру оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами.

6.9. Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державна пенітенціарна служба України

Розвиток можливостей Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної пенітенціарної служби України з питань оборони буде здійснюватися відповідно до їх програмних документів.

6.10. Участь України у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки

Україна, беручи участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, виходить із необхідності:

посилення ролі України у міжнародній діяльності з питань підтримання миру і безпеки;

підвищення міжнародного авторитету України, забезпечення її інтеграції в європейський простір;

захисту та реалізації національних інтересів.

Беручи до уваги динаміку міжнародного безпекового середовища, Україна має намір розвивати свій військовий потенціал:

на першому етапі (до кінця 2017 року) - для одночасної участі у двох - трьох міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, несення чергування в багатонаціональних військових формуваннях високої готовності, забезпечення представництва Збройних Сил України у багатонаціональних штабах оперативно-стратегічного та оперативно-тактичного рівня, наявності підготовленого особового складу для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

на другому етапі (до кінця 2023 року) - для одночасної участі у трьох - чотирьох міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, розширення власних можливостей у рамках оперативного чергування в багатонаціональних військових формуваннях високої готовності, забезпечення представництва Збройних Сил України у багатонаціональних штабах оперативно-стратегічного та оперативно-тактичного рівня, наявності підготовленого особового складу для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

У дальшому передбачається забезпечити одночасну участь у п'яти - шести міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, збільшити рівень та розширити напрями участі Збройних Сил України у багатонаціональних формуваннях високої готовності, забезпечити представництво Збройних Сил України у багатонаціональних штабах оперативно-стратегічного та оперативно-тактичного рівня, а також мати підготовлений особовий склад для участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Такий формат участі України у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки сприятиме піднесенню міжнародного авторитету держави, активізації участі України у міжнародному економічному співробітництві, а також одержанню цінного досвіду участі у колективних міжнародних заходах щодо врегулювання кризових ситуацій.

6.11. Розвиток системи оборонного планування

З метою забезпечення гармонічного розвитку всіх складових сектору безпеки і оборони України для реалізації державної політики у сферах національної безпеки і оборони України буде впроваджена система оборонного планування, яка інтегрована в систему стратегічного планування.

Оборонне планування здійснюватиметься циклічно за програмно-цільовим методом і поділятиметься на довго-, середньо- і короткострокове планування.

У рамках стратегічного планування визначаються засади оборонної політики, довгострокові стратегічні цілі та стратегії (концепції) їх досягнення, потреби в ресурсах. У рамках програмування опрацьовуються середньострокові концептуальні та програмні (планові) документи з досягнення необхідних спроможностей сил безпеки і оборони з урахуванням визначених Кабінетом Міністрів України прогнозних показників видатків із загального фонду державного бюджету на потреби оборони.

У рамках планування визначаються конкретні заходи щодо виконання середньострокових програм, обсяги і строки забезпечення ресурсами, очікувані результати. У ході короткострокового оборонного планування здійснюється збалансування планових завдань із використанням можливостей ресурсного забезпечення.

Система оборонного планування буде гнучкою, багаторівневою, міжвідомчою, достатньою мірою централізованою та стане складовою системи стратегічного планування.

6.12. Інтегрована система управління ризиками у сферах національної безпеки і оборони держави

Результати аналізу виконання планів та програм розвитку Збройних Сил України свідчать, що найбільш характерними та відчутними ризиками, які критично впливають на досягнення визначеної мети реформ у сферах національної безпеки і оборони України, є:

"людський чинник", зокрема демографічна ситуація; мотивація особового складу сил безпеки і оборони; суб'єктивізм керівництва;

неоптимальний вибір шляхів досягнення визначених стратегічних цілей або їх кардинальна зміна на етапі імплементації (відсутність спадковості в реалізації запланованого);

ресурсні, у тому числі фінансові, обмеження;

поглиблення розриву між теорією і практикою оперативного мистецтва (підготовка військ (сил) до "віртуальних" операцій та їх практичне застосування);

обмежені можливості національної економіки щодо виготовлення сучасних зразків озброєння та військової техніки для потреб оборони.

У рамках удосконалення системи державного управління шляхом соціально-економічного розвитку держави та запровадження системи стратегічного планування як основної функції управління передбачається розв'язати одну із найбільш складних проблем, пов'язану з мінімізацією ризиків, що впливають на реалізацію державної політики у сферах національної безпеки і оборони України.

Виконання зазначеного завдання здійснюватиметься шляхом створення інтегрованої системи управління ризиками у сферах національної безпеки і оборони України. В основу такої системи покладатиметься систематична оцінка стану виконання планів (програм) розвитку складових сектору безпеки і оборони України та їх уточнення (коригування) з метою підвищення ступеня ймовірності успішної реалізації шляхом зниження міри впливу різноманітних ризиків до прийнятного рівня,

6.13. Удосконалення нормативно-правової бази

Одними з основних напрямів на шляху наближення до перспективної моделі Збройних Сил України та складових сектору безпеки і оборони України є унормування їх діяльності та адаптація базових законодавчих, інших нормативно-правових актів, а також концептуальних і програмних документів з питань безпеки і оборони до сучасних реалій з урахуванням визначеного позаблокового статусу України. Для цього після затвердження результатів оборонного огляду у відповідних органах державної влади буде сплановано та організовано підготовку рішень про внесення змін і (або) розроблення проектів нових нормативно-правових документів.

Україна і надалі продовжує залишатися для світової спільноти відкритою і прозорою державою щодо її політики у сферах безпеки і оборони.

Виконання концептуальних положень оборонного огляду дає можливість для системного реформування сектору безпеки і оборони України та забезпечення його ефективного функціонування в прогнозованому середовищі безпеки.

Виконання визначених у ході оборонного огляду завдань потребує консолідації зусиль органів державної влади, українського суспільства навколо основної мети - забезпечення національної безпеки держави, ефективного відстоювання її національних інтересів у сферах безпеки і оборони.

Досягнення перспективної моделі Збройних Сил України та складових сектору безпеки і оборони України потребує залучення значних ресурсів і відповідального, раціонального, економного та прозорого їх використання.

Предметом особливої уваги є питання щодо розв'язання соціальних проблем, забезпечення престижності військової служби, патріотичного виховання громадян України, насамперед молоді.

Для досягнення цілей реформування і розвитку складових сектору безпеки і оборони України необхідно постійно вдосконалювати законодавчу та нормативно-правову базу у сферах національної безпеки і оборони держави.

Умовні позначення:

К - керівництво;

БУ - безпосередня участь;

ДР - допоміжна роль;

ГВ - головна відповідальність;

Зб - забезпечення (політико-дипломатичне, законодавче, організаційне, ресурсне, інформаційне);

Примітка:

1. Під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки головні виконавці визначаються залежно від характеру (виду) операції.

Примітка.

Фінансові показники наведені без урахування видатків Головного управління розвідки Міністерства оборони України.