Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Правила поліпшення якісного складу лісів, проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства, що додаються.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 р. № 535 "Про затвердження Правил рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок" (ЗП України, 1996 р., № 12, ст. 336).

1. Ці Правила визначають основні вимоги до:

здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів;

проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства.

2. Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні.

3. Рубки формування і оздоровлення лісів проводяться способами, що не викликають ерозії ґрунтів, пошкодження дерев, які залишаються для подальшого росту, виключають можливість негативного впливу на стан лісів та водоймищ, забезпечують поступове відтворення і формування лісів, близьких до природних, постійне підтримання стійкості деревостанів.

4. Підставою для проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших заходів із формування і оздоровлення лісів, інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства, є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів та/або постійними лісокористувачами, а для санітарних рубок - акт лісопатологічного обстеження або акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, складені відповідно до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 (ЗП України, 1995 р., № 10, ст. 253; Офіційний вісник України, 2016 р., № 87, ст. 2839); для заходів з утримання та збереження полезахисних лісових смуг - акт обстеження, складений відповідно до Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 650 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 62, ст. 2007); для вирубування дерев і чагарників під час гасіння лісових пожеж - рішення керівника гасіння лісової пожежі, прийняте відповідно до Порядку організації охорони і захисту лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2022 р. № 612 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 45, ст. 2452); для рубок небезпечних дерев (крім небезпечних дерев у зовнішніх зонах безпеки вздовж лісосік) - звернення територіальних громад, юридичних та/або фізичних осіб, подане до постійного лісокористувача та/або власника лісів відповідно до пункту 68 цих Правил; для рубок дерев і чагарників, пов’язаних із доглядом за спеціальними зонами об’єктів енергетики, охоронними та санітарно-захисними зонами об’єктів нафтогазової галузі, охоронними зонами електронних комунікаційних мереж та об’єктів трубопровідного транспорту, охоронними зонами пристроїв та майна підприємств транспорту (зокрема автомобільного та залізничного), зокрема залізничних переїздів, а також пов’язані із будівництвом об’єктів залізничної інфраструктури в межах смуг відведення залізниць і складових автомобільних доріг загального користування в межах смуг відведення - звернення, подані відповідно до пункту 70 цих Правил.

Обстеження здійснюються в разі необхідності проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших заходів із формування і оздоровлення лісів, інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства, які не запроектовані діючими матеріалами лісовпорядкування, відповідно до Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 20, ст. 1130), крім проведення санітарних рубок, заходів з утримання та збереження полезахисних лісових смуг, які здійснюються відповідно до Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 650, а також вирубування дерев і чагарників під час гасіння лісових пожеж, рубок небезпечних дерев (крім небезпечних дерев у зовнішніх зонах безпеки вздовж лісосік) та рубок дерев і чагарників, пов’язаних із доглядом за спеціальними зонами об’єктів енергетики, охоронними та санітарно-захисними зонами об’єктів нафтогазової галузі, охоронними зонами електронних комунікаційних мереж та об’єктів трубопровідного транспорту, охоронними зонами пристроїв та об’єктів залізничного та автомобільного транспорту, зокрема залізничних переїздів, а також пов’язаних із будівництвом об’єктів залізничної інфраструктури в межах смуг відведення залізниць і складових автомобільних доріг загального користування в межах смуг відведення.

Обстеження здійснюються комісіями, які утворюються власниками лісів та/або постійними лісокористувачами, протягом 10 календарних днів після отримання звернення посадової особи постійного лісокористувача, до повноважень якої належить ведення лісового господарства, територіальних громад, фізичних або юридичних осіб про необхідність проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших заходів із формування і оздоровлення лісів, інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства. Перелік ділянок, на яких планується обстеження, публікується на веб-сайтах власників лісів та/або постійних лісокористувачів не пізніше 10 календарних днів до початку проведення обстеження.

Під час обстеження насаджень на предмет доцільності проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших заходів із формування і оздоровлення лісів, інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства, до складу таких комісій включаються представники власника лісів та/або постійного лісокористувача, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіального органу Держлісагентства, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, державної лісовпорядної організації, установ природно-заповідного фонду, розташованих у відповідних адміністративно-територіальних одиницях (за наявності), за згодою - представники органу місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, та громадськості. Участь представників у комісії є безоплатною, крім представників державної лісовпорядної організації та установ природно-заповідного фонду.

Участь в обстеженні насаджень на предмет доцільності проведення інших рубок та робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства, що проводяться комісіями, утвореними відповідно до цього пункту, беруть представники фізичних або юридичних осіб, які зверталися про необхідність у проведенні таких рубок та робіт.

Для обстеження насаджень у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон до складу комісії включається також представник структурного підрозділу у сфері охорони навколишнього природного середовища обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища.

З метою розчищення територій, вирубування дерев та чагарників на територіях з особливим режимом допуску та навколо них, а також на територіях військових об’єктів та навколо них обстеження насаджень проводиться комісіями, утвореними власниками лісів та/або постійними лісокористувачами, з дотриманням режиму територій з особливим режимом допуску та режиму територій військових об’єктів із залученням до складу комісій за згодою представників установ з особливим режимом допуску та представників військових об’єктів.

У разі проведення рубок та робіт у деревостанах, які не запроектовані чинними матеріалами лісовпорядкування, власники лісів та/або постійні лісокористувачі повідомляють про це органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській держадміністрації.

На представників комісії з обстеження деревостанів, в яких планується провести рубки формування і оздоровлення лісів, інші заходи із формування і оздоровлення лісів, інші рубки та роботи, пов’язані і не пов’язані з веденням лісового господарства, поширюються обмеження, визначені статтею 22 Закону України "Про запобігання корупції".

У день здійснення обстеження складається акт обстеження деревостанів, в яких планується провести рубки формування і оздоровлення лісів, інші заходи із формування і оздоровлення лісів, інші рубки та роботи, пов’язані і не пов’язані із веденням лісового господарства (далі - акт обстеження), за формою, визначеною Мінекономіки. В акті обстеження обов’язково зазначаються рекомендації щодо необхідності проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших заходів із формування і оздоровлення лісів, інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства, або щодо відсутності такої необхідності. Рішення, викладене в акті обстеження, приймається простою більшістю голосів присутніх членів комісії. У разі проведення інших рубок та робіт, не пов’язаних із веденням лісового господарства, представники фізичних або юридичних осіб, які зверталися щодо необхідності проведення таких рубок та робіт, ознайомлюються із результатами обстежень і рішеннями, викладеними в акті обстеження.

Акт обстеження додається до документів, які подаються власниками лісів та/або постійними лісокористувачами для видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).

5. Особливості проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших заходів із формування і оздоровлення лісів залежно від їх цільового призначення, породного складу насаджень, лісорослинних умов, а також інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства, визначаються в Інструкції із проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших заходів із формування і оздоровлення лісів, інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства, що затверджується Мінекономіки за поданням Держлісагентства.

Наукові установи, заклади вищої освіти, організації, підприємства, які провадять наукову діяльність у сфері лісового господарства (далі - суб’єкти наукової діяльності) і яким надані в постійне користування ліси, можуть для науково-дослідних цілей проводити рубки формування і оздоровлення лісів, інші заходи із формування і оздоровлення лісів, інші рубки та роботи, пов’язані із веденням лісового господарства, в усіх категоріях лісів, крім територій та об’єктів природно-заповідного фонду, пралісів, квазіпралісів, природних лісів, розташованих поза межами територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на особливо захисних лісових ділянках, з метою розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для здійснення комплексних заходів із поліпшення, збереження та відновлення лісів, раціонального використання лісових ресурсів на принципах сталого розвитку, а також дослідження біологічних та екологічних функцій і властивостей лісових насаджень.

Рубки для науково-дослідних цілей можуть проводитися в лісах власників лісів або постійних лісокористувачів, крім суб’єктів наукової діяльності, на площі не більше 0,5 відсотка площі їх структурного підрозділу (лісництва) виключно в разі наукового супроводу таких рубок суб’єктами наукової діяльності на договірних засадах.

Рубки для науково-дослідних цілей проводяться в межах виконання тематики наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, затверджених відповідно до Порядку формування тематики наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 13 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 8, ст. 313). Обстеження лісових ділянок на доцільність проведення таких рубок здійснюється відповідно до пункту 4 цих Правил із залученням представника суб’єкта наукової діяльності, що здійснює науковий супровід таких рубок.

Організаційно-технічні елементи рубок для науково-дослідних цілей і квартально-видільний перелік лісових ділянок, на яких заплановано проведення таких рубок, визначаються планом наукового дослідження, затвердженим вченою (науковою, науково-технічною, технічною) радою суб’єкта наукової діяльності, який буде проводити рубки для науково-дослідних цілей або здійснювати науковий супровід таких рубок. Організаційно-технічні елементи рубок для науково-дослідних цілей можуть відхилятися від організаційно-технічних елементів рубок формування і оздоровлення лісів, інших заходів із формування і оздоровлення лісів, інших рубок та робіт, пов’язаних із веденням лісового господарства, встановлених цими Правилами, із дотриманням вимог, передбачених пунктом 6 цих Правил.

План наукового дослідження, на підставі якого буде проводитися рубка для науково-дослідних цілей, публікується не пізніше 20 робочих днів до початку проведення такої рубки на офіційному веб-сайті Держлісагентства і подається для видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).

6. У заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, природних заповідниках, пралісових пам’ятках природи, пам’ятках природи, заповідних урочищах, пралісах, квазіпралісах та природних лісах забороняється проведення всіх видів рубок формування і оздоровлення лісів, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та видалення захаращеності. Рубки формування і оздоровлення лісів проводяться із урахуванням вимог, визначених Законом України "Про природно-заповідний фонд України".

На стрімких схилах у гірських ялицево-букових деревостанах проводяться лише вибіркові рубки формування і оздоровлення лісів, а на пологих і спадистих - поступові та вибіркові.

Розробка насаджень, уражених шкідниками, хворобами лісу, пошкоджених (знищених) внаслідок стихійного лиха (природного гідрометеорологічного явища), небезпечних подій та/або бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, здійснюється в лісах, де дозволені рубки головного користування, та захисних насадженнях лінійного типу шляхом вирубування всіх дерев у насадженні в разі, коли 80 відсотків дерев, які відводяться в рубку, належать до V-VI категорій стану, із подальшим відтворенням лісів.

У гірських лісах Карпатського регіону забороняється проведення суцільних рубок формування і оздоровлення лісів, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно уражених (всі дерева належать до V-VI категорій стану) шкідниками і хворобами насаджень (зокрема карантинними організмами), у:

високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря;

у лісах в лавинонебезпечних басейнах (смуги лісу за верхньою його межею залежно від довжини безлісного схилу);

у лісах в селенебезпечних басейнах (усі ліси в зонах формування селей, що встановлюються національною гідрометеорологічною службою);

у берегозахисних ділянках лісу.

Рубки формування і оздоровлення лісів, інші заходи з формування і оздоровлення лісів, інші рубки та роботи, пов’язані і не пов’язані із веденням лісового господарства, у Карпатському регіоні проводяться з урахуванням заборон та обмежень, визначених Законом України "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону".

Рубки формування і оздоровлення лісів, інші заходи з формування і оздоровлення лісів, інші рубки та роботи, пов’язані і не пов’язані із веденням лісового господарства, в охоронних зонах, створених відповідно до Порядку створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 499 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 52, ст. 2903), проводяться із урахуванням мінімальних вимог, встановлених до таких зон згідно з додатком 2.

Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів, крім освітлень і прочищень, у лісах, розташованих у вологих та сирих лісорослинних умовах, у межах природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ) необхідно передбачати залишок неліквідної деревини (сушняк, стремпи, сухостійні та фаутні дерева) обсягом не менш як 30 куб. метрів на 1 гектар.

7. Рубки догляду проводяться шляхом періодичного вирубування дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне, згідно з технологічними картками на ділянках з попередньо підготовленою мережею технологічних коридорів (трелювальних волоків) та доріг для пересування транспорту тощо.

8. Рубки догляду можуть бути таких видів: освітлення, прочищення, проріджування, прохідна рубка.

9. Рубки освітлення формують деревостани бажаного складу та густоти, забезпечують таку участь головної породи в деревостані, яка відповідає конкретним лісорослинним умовам та призначенню створюваного деревостану.

10. Рубки прочищення забезпечують склад і рівномірне розміщення дерев головної породи на площі, формують оптимальну структуру майбутнього деревостану, регулюють кількісне співвідношення окремих порід.

Під час проведення рубок прочищення можуть формувати мережу технологічних коридорів (трелювальних волоків). Параметри та вимоги до трелювальних волоків встановлені Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 39, ст. 1550). Запас деревини, що вирубується на технологічних коридорах (трелювальних волоках), зараховується до загальної маси, рекомендованої для вирубування. Інтенсивність рубки визначається без урахування обсягу деревини, що заготовлена на них.

11. Рубки проріджування створюють умови для формування стовбура і крони кращих дерев (головна увага приділяється якості і структурі деревостану, формується другий ярус у складних деревостанах).

Під час проведення рубок проріджування можуть формувати мережу технологічних коридорів (трелювальних волоків) у разі, коли вона не сформована. Параметри та вимоги до трелювальних волоків встановлені Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів". Запас деревини, що вирубується на технологічних коридорах (трелювальних волоках), зараховується до загальної маси, рекомендованої для вирубування. Інтенсивність рубки визначається без урахування обсягу деревини, що заготовлена на них.

12. Прохідні рубки призначені для збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності деревостанів та скорочення строків вирощування технічно стиглої деревини, поліпшення складу, структури та підвищення стійкості деревостану.

Прохідні рубки не проводяться в лісах, які розташовані в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (крім господарських зон національних природних парків, регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників).

У ялицевих, букових, ялинових та ялицево-букових деревостанах гірських лісів Карпат, склад і структура яких не відповідають типу лісу та в яких не дозволено проводити суцільні рубки головного користування, замість прохідних рубок, проектуються та проводяться рубки переформування із дотриманням вимог абзацу другого цього пункту, а також пунктів 30-36 цих Правил.

Під час проведення прохідних рубок можуть формувати мережу технологічних коридорів (трелювальних волоків) у разі, коли вона не сформована. Параметри та вимоги до трелювальних волоків встановлені Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів". Запас деревини, що вирубується на технологічних коридорах (трелювальних волоках), зараховується до загальної маси, рекомендованої для вирубування. Інтенсивність рубки визначається без урахування обсягу деревини, що заготовлена на них.

13. Відбір дерев для рубок освітлення і прочищення провадиться лише на спеціально закладених пробних ділянках, що є еталоном для здійснення догляду на всій площі.

Для рубок проріджування та прохідних рубок відбір дерев провадиться на всій ділянці з урахуванням рівномірного розміщення кращих дерев.

Рубки проріджування і прохідні рубки проектуються виходячи з лісівничої доцільності, але за повноти насаджень не меншої 0,7 для прохідних рубок у соснових лісах штучного походження, 0,8 для прохідних рубок в інших лісах і 0,7 для рубок проріджування.

Під час проведення рубок проріджування не допускається зниження повноти насаджень менше 0,5, а прохідних рубок - менше 0,6.

14. Інтенсивність зріджування деревостану під час проведення рубок догляду залежить від типу лісу, складу, віку і бонітету насадження, а також цілей лісовирощування і може бути: слабкою - вирубування до 15 відсотків запасу деревостану, помірною - 16-25, сильною - 26-35, дуже сильною - більш як 35 відсотків запасу деревостану.

15. Повторюваність окремих видів рубок догляду залежить від стану насадження. Якщо стан насадження потребує частішої повторюваності рубок, інтенсивність зріджування буде меншою і навпаки.

Рекомендуються такі строки повторюваності рубок догляду: для освітлення і прочищення - 3-5 років, проріджування - 5-10, прохідних рубок - 10-15 років. У мішаних і складних насадженнях повторюваність частіша. Конкретні строки повторюваності встановлюються під час лісовпорядкування.

16. Щорічний обсяг кожного виду рубок догляду визначається шляхом поділу площ насаджень, що потребують відповідного догляду, на відповідний строк повторюваності рубок.

17. Строк початку і закінчення рубок догляду визначається з урахуванням умов місцезростання насадження та біологічних особливостей деревних порід, що входять до його складу, інтересів мисливського господарства та побічних лісових користувань.

Залежно від віку стиглості і породного складу насаджень рубки догляду проводять у такі вікові періоди:

хвойні породи і твердолистяні високостовбурні насадження: освітлення - до 10 років; прочищення - 11-20 років, проріджування - 21-40 років; прохідні рубки - 41 рік і старші;

інші листяні породи, зокрема твердолистяні низькостовбурні насадження:

у разі коли вік стиглості 41 рік і вище: освітлення - до 10 років; прочищення - 11-20 років, проріджування - 21-30 років; прохідні рубки - 31 рік і старші;

у разі коли вік стиглості до 40 років: освітлення - до 5 років; прочищення - 6-10 років, проріджування - 11-20 років; прохідні рубки - 21 рік і старші.

У разі коли вік стиглості становить не більше 25 років, то проріджування завершують до 15 років, а прохідні рубки розпочинають у 16 років.

У мішаних та різновікових насадженнях вид догляду призначається за середнім віком тієї породи, за якою ведеться догляд.

Рубки догляду закінчуються за один клас віку до настання стиглості деревостану.

18. Під час рубок догляду застосовується переважно комбінований метод рубки, який поєднує принципи низового та верхового догляду. В основу цього методу покладено поділ дерев за їх господарськими і біологічними ознаками на три категорії: кращі (цільові), допоміжні (корисні) та ті, що підлягають вирубуванню.

До кращих (цільових) дерев належать, зокрема, дерева головних порід насіннєвого походження. Такі дерева повинні бути здоровими, мати прямі, повнодеревні, без сучків стовбури, правильно сформовані крони, добре укорінення.

Залежно від цільового призначення насаджень ознаки кращих дерев можуть бути іншими.

До категорії допоміжних (корисних) належать підгінні та ґрунтополіпшуючі дерева, що сприяють очищенню кращих дерев від сучків, формуванню їх стовбурів і крон, виконують ґрунтозахисні функції. Вони можуть бути в будь-якій частині намету або утворювати другий ярус. До цієї категорії належать дерева всіх порід і класів росту, що ростуть на галявинах та у "вікнах" у разі, коли вони не віднесені до категорії кращих, а також інші дерева, що мають важливе значення для збереження біорізноманіття в лісах.

У чистих насадженнях до категорії допоміжних (корисних) дерев належать відсталі в рості, але життєздатні дерева головних порід.

До дерев, що підлягають вирубуванню, належать:

інвазійні дерева, у корінних деревостанах;

сухостійні, всихаючі, дуже ослаблені дерева внаслідок пошкодження шкідниками і хворобами, стихійного лиха, антропогенного та іншого шкідливого впливу;

дерева, що заважають росту та формуванню крон кращих і допоміжних дерев;

дерева, що мають широкі низькоопущені, з товстими сучками крони та низькоякісні сильнозбіжисті стовбури;

порослеві дерева, що пригнічують життєздатні насіннєві дерева головних порід;

окремі кращі екземпляри однорідних за ростом і якістю дерев густих груп;

дерева-двійчатки, розвилки, багатоверхівкові, сильно викривлені, з великими пасинками та з іншими вираженими вадами і пошкодженнями в разі, коли вони заважають росту кращих дерев.

Дерева, що підлягають видаленню, можуть належати до всіх класів росту і бути в усіх ярусах насадження.

19. Санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню.

20. Вимоги до проведення санітарних рубок визначені Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756).

25. Лісовідновні рубки - комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів.

26. Лісовідновні рубки проводяться в стиглих та перестійних різновікових багатоярусних деревостанах та деревостанах простої структури для відновлення цінних порід дерев у лісах, у яких не дозволяється проводити рубки головного користування.

Лісовідновні рубки в гірських лісах Карпат не проводяться.

28. Під час проведення лісовідновних рубок застосовують способи розробки лісосік і технології, які забезпечують створення сприятливих умов для відновлення лісу.

29. Рішення про призначення насадження до лісовідновної рубки та застосування відповідних способів і технологій розробки лісосік приймається на підставі матеріалів лісовпорядкування, а в разі потреби - обстеження, здійсненого відповідно до пункту 4 цих Правил.

30. Рубки переформування - комплексні рубки, спрямовані на поступове перетворення деревостанів, які не відповідають цільовим деревостанам для певних типів лісу, у різновікові мішані багатоярусні деревостани на основі природного насіннєвого поновлення та відновлення лісів штучним способом. Вони проводяться в усіх категоріях лісів, починаючи із середньовікових деревостанів і поєднують одночасне вирубування окремих дерев або їх біогруп, сприяння природному поновленню деревних порід, створення лісових культур під наметом деревостану, за умови безперервного існування лісу.

Вирубування окремих дерев або їх біогруп здійснюється в місцях наявного життєздатного підросту та можливих місцях його появи.

Під час проведення рубок переформування насамперед вирубуються інвазійні види дерев.

У лісах, де не дозволяється проведення рубок головного користування, рубки переформування проводяться виключно у:

деревостанах штучного походження;

одновікових похідних деревостанах природного походження;

деревостанах природного походження, які перетворилися з чистих у мішані внаслідок проведення попередніх прийомів рубок переформування.

31. Рубки переформування проводяться поетапно за кілька прийомів шляхом здійснення комплексу лісогосподарських заходів для формування цільового деревостану, склад і структура якого наближені до природного стану.

Перелік ділянок, на яких можливо проведення рубок переформування, визначається під час лісовпорядкування, обстеження, здійсненого відповідно до пункту 4 цих Правил. Щорічний обсяг проведення таких рубок не може перевищувати величину середньої зміни запасу на цих ділянках.

Кожний наступний прийом рубки призначається за умови досягнення запланованих результатів переформування та наявності достатньої для формування різновікових деревостанів кількості природного або штучного походження підросту деревних порід.

Вирубування дерев у наступні прийоми рубок переформування здійснюються у межах поточного приросту деревостану, кратного тривалості етапу переформування.

Після формування цільового деревостану відповідно до результатів попередніх прийомів рубок переформування з метою утримання деревостану у цільовому стані проводяться наступні прийоми рубок переформування.

32. Рубки переформування проводяться з метою забезпечення:

багатоцільового ведення лісового господарства на основі принципів, наближених до природи, з урахуванням соціальних, екологічних та економічних вимог;

збереження і підвищення біорізноманіття лісу на основі підтримання природних процесів шляхом вирощування різновікових мішаних деревостанів з багатоярусною вертикальною і складною горизонтальною структурою.

33. Повторюваність рубок переформування і лісогосподарські заходи повинні визначатися відповідно до біології порід, ґрунтових і гідрологічних умов, особливостей рельєфу, структури та породного складу деревостану, стійкості дерев, наявності та стану підросту і трав'яного покриву, випадання дерев тощо.

34. Інтенсивність під час проведення рубок переформування не повинна бути більшою 25 відсотків наявного запасу деревостану, а у листяних деревостанах експлуатаційних лісів - не більш як 35 відсотків наявного запасу деревостану.

35. На проведення рубки переформування складається спеціальна облікова картка постійного зберігання, форма якої затверджується Мінекономіки за поданням Держлісагентства.

36. У деревостанах, де дозволені рубки головного користування і в яких проводилися рубки переформування, забороняється проведення поступових або суцільних рубок головного користування та суцільних рубок формування і оздоровлення лісів, крім суцільних санітарних рубок, у разі відведення яких 80 відсотків дерев належать до V-VI категорій стану, із подальшим відтворенням лісів.

У деревостанах, де заборонені рубки головного користування і в яких проводилися рубки переформування, забороняється проведення поступових або суцільних рубок головного користування та суцільних рубок формування і оздоровлення лісів, крім суцільних санітарних рубок, у разі відведення яких всі дерева належать до V-VI категорій стану, із подальшим відтворенням лісів.

38. Рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів (далі - реконструктивні рубки), проводяться з метою їх заміни на цільові та поєднуються із здійсненням заходів, пов'язаних з штучним відновленням лісів.

39. Реконструктивні рубки проводяться у:

чагарниках з недостатнім відновленням головних порід;

сильно зріджених деревостанах з куртинним розміщенням дерев;

деревостанах, які за своїм складом не відповідають конкретним типам лісу і є малоцінними та похідними;

у гірських лісах Карпат реконструктивні рубки проводяться лише в тих лісах, в яких дозволено проведення рубок головного користування.

40. Ландшафтні рубки проводяться з метою формування лісопаркових ландшафтів і підвищення їх естетичної, оздоровчої цінності та стійкості в рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах, що мають історико-культурне призначення, а також у рекреаційних зонах національних природних та регіональних парків.

41. Ландшафтні рубки можуть бути таких видів:

ландшафтні рубки догляду;

ландшафтні реконструктивні рубки малоцінних лісів;

ландшафтні рубки регулювання співвідношення типів ландшафтів;

пейзажні рубки;

ландшафтні рубки планування території.

42. Ландшафтні рубки догляду проводяться з метою поліпшення естетичних, декоративних, санітарно-оздоровчих властивостей лісів та посилення їх рекреаційних функцій. Вони спрямовані на формування породного складу і структури лісів та поліпшення просторового розміщення дерев.

43. Ландшафтні реконструктивні рубки малоцінних лісів проводяться з метою заміни існуючих лісів на більш цінні, довговічні та декоративні. Проведення таких рубок може поєднуватися із здійсненням лісокультурних заходів.

44. Ландшафтні рубки регулювання співвідношення типів ландшафтів проводяться з метою створення оптимальної площі різних типів ландшафтів (закритих, напіввідкритих та відкритих) залежно від природних зон.

45. Пейзажні рубки проводяться з метою розкриття мальовничих перспектив і пейзажів ландшафту, створення нових оглядових місць, виділення декоративних груп і окремих дерев.

46. Ландшафтні рубки планування території проводяться у зв'язку з необхідністю будівництва інженерних споруд, створення штучних водойм, дорожньо-стежкової мережі, будівельних майданчиків тощо.

47. До інших заходів з формування і оздоровлення лісів належить: догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладення і розчищення квартальних просік, відновлення і розчищення межових ліній, створення протипожежних розривів та догляд за ними, рубка рідколісся.