Про затвердження Порядку здійснення лісовпорядкування

Відповідно до частин першої та другої статті 47 Лісового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок здійснення лісовпорядкування, що додається.

2. Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів у тримісячний строк привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

 

Інд. 75

 

1. Цей Порядок визначає єдину систему та умови організації і здійснення лісовпорядкування.

Система та умови організації і здійснення лісовпорядкування - комплекс заходів, які визначають умови і механізм здійснення лісовпорядкування та організації взаємовідносин з учасниками процесу лісовпорядкування (далі - система лісовпорядкування).

Основними складовими системи лісовпорядкування є:

визначення умов і механізму здійснення лісовпорядкування відповідно до статті 46 Лісового кодексу України;

організація взаємовідносин державних лісовпорядних організацій, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які здійснюють лісовпорядкування відповідно до статті 47 Лісового кодексу України (далі - лісовпорядні організації), з:

постійними лісокористувачами, громадянами і юридичними особами, які мають у приватній власності ліси, - в частині виконання обов'язків щодо ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування відповідно до статей 14 та 19 Лісового кодексу України;

Держлісагентством та його територіальними органами - в частині організації здійснення лісовпорядкування відповідно до статті 28-1 Лісового кодексу України;

органами державної влади та органами місцевого самоврядування - в частині реалізації ними державної політики у сфері лісових відносин відповідно до статей 30 та 31 Лісового кодексу України, зокрема щодо розроблення програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

громадськістю - в частині забезпечення вимог Державної стратегії управління лісами України до 2035 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1777 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 4, ст. 256), щодо відкритого доступу суспільно важливої інформації про ліси незалежно від форми їх власності.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

актуалізація матеріалів лісовпорядкування - внесення поточних змін до матеріалів лісовпорядкування на підставі щорічних лісотаксаційних робіт на лісових ділянках, в яких здійснено лісогосподарські заходи або які зазнали змін внаслідок стихійних явищ, наданих/вилучених земельних лісових ділянках та програмна зміна таксаційних показників деревостанів, пов'язаних з їх природним ростом, з метою щорічного оновлення таксаційної і картографічної баз даних, уточнення поточних планів рубок і лісогосподарських заходів з територіальним їх розміщенням;

виділ (первинна лісогосподарська облікова одиниця) - ділянка з визначеними межами, однорідна за своїм господарським значенням і таксаційною характеристикою, що відрізняється від таксаційних характеристик суміжних ділянок на величину, визначену організаційно-розпорядчими документами лісовпорядної організації, і потребує здійснення на всій своїй площі однакових лісогосподарських заходів;

візир - смуга шириною до 0,3 метра, яку прорубують в лісі паралельно одній із сторін кварталу для розмежування території на окремі таксаційні ділянки (візир таксаційний), відмежування лісосік або виділених у їх межах ділянок, у місцях наміченого розташування трелювальних, порожнякових тракторних та під'їзних шляхів, автомобільних доріг;

господарство - сукупність (група) деревних та/або чагарникових порід, об'єднана залежно від біологічних особливостей та господарського призначення;

господарська секція - сукупність однорідних за складом і продуктивністю насаджень і не вкритих лісовою рослинністю земель, об'єднаних господарською метою, одним віком стиглості і системою рубки лісу;

господарська частина - територіально відокремлена сукупність деревостанів та інших категорій лісових ділянок, об'єднаних екологічним і господарським значенням лісів, режимом ведення лісового господарства та лісокористування;

клас віку - віковий період, яким характеризують вікову структуру деревостанів залежно від порід;

лісогосподарські заходи - заходи з охорони лісів від шкідників і хвороб, поліпшення якісного складу лісів, раціонального використання та розширеного відтворення лісів;

лісотаксаційні роботи - комплекс робіт, які проводяться з метою визначення породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних та кількісних характеристик лісових ресурсів;

натурні лісовпорядні роботи (далі - натурні роботи) - частина лісовпорядних робіт, які проводяться безпосередньо в лісі;

підвиділ - ділянка, утворена в процесі актуалізації матеріалів лісовпорядкування внаслідок відокремлення частини виділу;

постійна господарська ділянка - первинна розрахункова одиниця при ділянковому методі лісовпорядкування, яка включає один або кілька виділів, що відрізняються за таксаційною характеристикою, але територіально об'єднані спільністю типу лісорослинних умов і спрямованістю комплексу лісогосподарських заходів з метою формування високопродуктивних стійких деревостанів, які відповідають своєму цільовому призначенню;

постійний лісокористувач - підприємства, установи, організації всіх форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій;

природне поновлення - відновлення лісу природнім способом з насіння та кореневих і пневих паростків на площах зрубів та нелісових землях;

проектний період - період між базовими лісовпорядкуваннями.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Лісовому кодексі України, а також прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актах.

3. Лісовпорядкування здійснюється лісовпорядними організаціями.

4. Об'єктом лісовпорядкування є лісові ділянки та нелісові землі, які надані в користування або власність в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (далі - ліси).

Одночасно впорядковуються всі ліси (або їх частина, віднесена до відповідної філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів), розташовані на земельних ділянках, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності або користування, оформлених відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", або межі яких підтверджені планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, та всі полезахисні лісові смуги, розташовані на землях сільськогосподарського призначення, передані в установленому порядку у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам чи в оренду фізичним та юридичним особам.

Впорядкування лісів, які зростають на землях, що належать до земель лісогосподарського призначення, лісів, розташованих на інших категоріях земель та на землях запасу, а також лісів на самозалісених ділянках визначається технічною документацією із здійснення лісовпорядкування.

5. Технічна документація із здійснення лісовпорядкування є складовою здійснення лісовпорядкування, складається з інструктивно-методичних матеріалів, що регламентують процедури, протоколи, методи збору, обробки та передачі інформації про показники, контроль робіт, інші технічні аспекти проведення польових і камеральних робіт, і затверджується державною лісовпорядною організацією з урахуванням вимог Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 650 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 62, ст. 2007), а також інших нормативно-правових актів.

6. Лісовпорядкування за видами поділяється на первинне базове та повторне базове.

До матеріалів первинного базового та повторного базового лісовпорядкування можуть вноситися зміни з метою підтримання в актуальному стані таксаційної та картографічної баз даних, які містять кількісну та якісну інформацію про лісові ділянки, та з метою виготовлення актуальних матеріалів лісовпорядкування.

7. Первинне базове лісовпорядкування здійснюється в лісах, які впорядковуються вперше. Під час його здійснення виконуються лісотаксаційні роботи із застосуванням інструментальних вимірювань, закладання необхідної кількості і видів пробних площ, обстеження і дослідження лісових природних комплексів, виявлення пралісів, квазіпралісів, природних лісів, типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу і які підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі, особливій охороні в окремих областях згідно з регіональними (обласними) переліками, та інші роботи, визначені рішенням першої лісовпорядної наради відповідно до технічної документації із здійснення лісовпорядкування.

8. Повторне базове лісовпорядкування здійснюється в раніше впорядкованих лісах. Під час його здійснення частково коригується внутрішньогосподарська організація, виконуються лісотаксаційні роботи, закладається необхідна кількість пробних площ, здійснюється повторне обстеження всіх пробних площ, які збереглися від попередніх лісовпорядкувань, обстеження і дослідження лісових природних комплексів, виявлення місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу та виконання інших робіт, визначених рішенням першої лісовпорядної наради відповідно до технічної документації із здійснення лісовпорядкування.

9. Строк повторюваності повторного базового лісовпорядкування для об'єктів лісовпорядкування площею 100 гектарів і більше становить 10 років, для об'єктів лісовпорядкування площею до 100 гектарів - 20 років.

10. Актуалізація матеріалів лісовпорядкування здійснюється на підставі щорічних лісотаксаційних робіт та/або інформації про зміни, отриманої від постійного лісокористувача (власника лісів), та зміни таксаційних показників деревостанів, пов'язаних з їх природним ростом.

Внесення змін до матеріалів лісовпорядкування здійснюється на підставі лісотаксаційних робіт та/або актуалізованих матеріалів лісовпорядкування.

11. Основним методом лісовпорядкування є метод класів віку, який полягає в групуванні виділів у господарства та господарські секції.

Усі лісовпорядні розрахунки за даним методом здійснюються на основі підсумків розподілу площ і запасів господарських секцій за класами віку.

Первинною обліковою одиницею під час лісовпорядкування за методом класів віку є виділ, а первинною розрахунковою одиницею - господарська секція.

12. Ділянковий метод лісовпорядкування застосовується в особливо цінних лісах, в природно-заповідному фонді та лісах, в яких сформована різновікова структура деревостанів, з метою збереження і підсилення захисних і природоохоронних функцій лісів. Цей метод лісовпорядкування використовується в деревостанах, орієнтованих на проведення вибіркових рубок, насамперед у гірських лісах.

Ділянковий метод лісовпорядкування полягає в утворенні постійних господарських ділянок.

Обсяг використання лісових ресурсів та інших заходів за ділянковим методом лісовпорядкування визначається як сума їх обсягів, визначених під час лісотаксаційних робіт на кожній постійній господарській ділянці.

Рішення щодо здійснення лісовпорядкування за ділянковим методом приймають територіальні органи Держлісагентства на першій лісовпорядній нараді.

13. Лісовпорядкування лісів здійснюється за такими етапами:

підготовчі роботи;

польові роботи;

камеральні роботи.

14. Взаємовідносини лісовпорядної організації з територіальними органами Держлісагентства та постійними лісокористувачами (власниками лісів) визначаються договорами на проведення лісовпорядних робіт та рішеннями лісовпорядних нарад.

15. Лсовпорядні організації співпрацюють з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, беруть участь у розробленні програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів, залучають громадськість, інших заінтересованих сторін на всіх етапах лісовпорядкування.

16. Для регламентації лісовпорядних робіт і всебічного обговорення особливостей їх виконання Держлісагентством (його територіальним органом) проводяться такі лісовпорядні наради:

перша - не пізніше ніж за два тижні до початку польових робіт;

друга - після розроблення основних проектних рішень та кількісних показників матеріалів лісовпорядкування;

третя - у випадку розроблення матеріалів лісовпорядкування, які проектують плановану діяльність, передбачену Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

У процесі виконання лісовпорядних робіт можуть проводитися інші лісовпорядні і технічні наради для розгляду і вирішення окремих організаційних і технічних питань, інших лісовпорядних дій та проектних рішень.

Участь у лісовпорядній нараді беруть представники територіального органу Держлісагентства, лісовпорядної організації, структурного підрозділу з питань екології та природних ресурсів місцевої держадміністрації, постійного лісокористувача (власника лісів).

Лісовпорядна нарада може проводитися дистанційно з використанням технічних і програмних засобів у режимі відеоконференції, за умови забезпечення автентифікації всіх учасників наради.

17. Під час лісовпорядних та технічних нарад рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх учасників наради. Представники громадськості не мають права участі у голосуванні.

18. На першій лісовпорядній нараді визначаються особливості проведення польових робіт. Рішення, прийняті з усіх питань, що розглядалися на першій лісовпорядній нараді, фіксуються в протоколі наради та є обов'язковими для лісовпорядної організації та постійних лісокористувачів (власників лісів). Додатком до протоколу першої лісовпорядної наради є таблиця з урахуванням або аргументованим відхиленням усіх зауважень та пропозицій заінтересованих сторін, отриманих у ході громадського обговорення згідно з цим Порядком.

19. Друга лісовпорядна нарада скликається для розгляду та уточнення проектних рішень та кількісних показників матеріалів лісовпорядкування.

Лісовпорядна організація складає проект протоколу другої лісовпорядної наради, який не пізніше ніж за 10 днів до початку наради надсилається постійному лісокористувачу (власнику лісів), територіальному органу Держлісагентства та Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям. Територіальний орган Держлісагентства оприлюднює проект протоколу другої лісовпорядної наради на офіційному веб-сайті.

20. Результати розгляду, розбіжності (якщо вони є) щодо норм заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, обґрунтування розрахункової лісосіки, запроектованих обсягів лісогосподарських заходів обговорюються на другій лісовпорядній нараді. Прийняті рішення відображаються в протоколі наради.

Додатком до протоколу другої лісовпорядної наради є таблиця з урахуванням або аргументованим відхиленням усіх зауважень та пропозицій, отриманих у ході громадського обговорення.

21. Третя лісовпорядна нарада проводиться у випадку розроблення матеріалів лісовпорядкування, які проектують плановану діяльність, передбачену Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

22. Не пізніше ніж за 10 робочих днів до проведення першої та другої лісовпорядних нарад територіальний орган Держлісагентства на офіційному веб-сайті публікує повідомлення про дату і місце їх проведення, у якому зазначається електронна та поштова адреси, на які заінтересовані сторони можуть надіслати зауваження і пропозиції щодо матеріалів, які будуть розглядатися на цих нарадах.

У випадку проведення другої та третьої лісовпорядних нарад разом з повідомленням оприлюднюється пропоновані для розгляду матеріали лісовпорядкування.

23. Зауваження та пропозиції до матеріалів лісовпорядкування з їх обґрунтуванням перед проведенням відповідної лісовпорядної наради приймаються в електронній та паперовій формі протягом 10 робочих днів від дати оприлюднення.

Зауваження та пропозиції до матеріалів лісовпорядкування під час проведення лісовпорядної наради приймаються в усній та письмовій формі.

24. Усі отримані зауваження та пропозиції розглядаються на відповідній лісовпорядній нараді. Таблиці врахування пропозицій та зауважень із зазначеними причинами їх неврахування та обґрунтуванням прийнятого рішення додаються до протоколу лісовпорядної наради.

25. У випадку, якщо матеріали лісовпорядкування проектують плановану діяльність, що потребує оцінки впливу на довкілля, їх розроблення проводиться з урахуванням вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

26. Матеріали лісовпорядкування, які проектують плановану діяльність, що потребує оцінки впливу на довкілля, після проведення другої лісовпорядної наради додаються до звіту з оцінки впливу на довкілля.

27. Після отримання висновку з оцінку впливу на довкілля лісовпорядна організація доопрацьовує матеріали лісовпорядкування відповідно до екологічних умов, встановлених висновком з оцінки впливу на довкілля. Матеріали лісовпорядкування не можуть суперечити положенням висновку з оцінки впливу на довкілля.

28. Доопрацьовані відповідно до екологічних умов, встановлених висновком з оцінки впливу на довкілля, матеріали лісовпорядкування розглядаються на третій лісовпорядній нараді.

29. Будь-які зміни, які вносяться у матеріали лісовпорядкування щодо планованої діяльності, передбаченої Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підлягають здійсненню оцінки впливу на довкілля.

30. Під час здійснення базового лісовпорядкування складається проект організації і розвитку лісового господарства, який передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства та розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування, і включає в себе такі матеріали лісовпорядкування:

пояснювальну записку до проекту організації і розвитку лісового господарства (далі - пояснювальна записка);

таксаційні описи;

відомість визначення розрахункової лісосіки на проектний період у випадку, якщо матеріалами лісовпорядкування проектується проведення рубок головного користування;

фонди рубок, в тому числі фонд рубок головного користування;

фонди відновлення лісів, лісорозведення, лісових ділянок та нелісових земель, які не підлягають лісорозведенню;

відомості запроектованих лісогосподарських заходів;

планово-картографічні матеріали на паперових і електронних носіях, виготовлені на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори тематичних геопросторових даних;

форми державного лісового кадастру;

матеріали поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок;

висновки про належність конкретної лісової ділянки або її частин до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів та бланки ідентифікації пралісів, квазіпралісів та природних лісів;

інформацію про результати зоологічних, ботанічних та геоботанічних досліджень (у разі наявності таких досліджень);

відомості про місцезнаходження видів флори та фауни і їх природних середовищ існування, які охороняються відповідно до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, отримані від Міндовкілля;

протоколи лісовпорядних нарад;

таблиці врахування пропозицій та зауважень;

обґрунтування розрахункових лісосік у випадках, визначених цим Порядком;

інші документи, визначені рішеннями лісовпорядних нарад та технічною документацією із здійснення лісовпорядкування.

31. Матеріали лісовпорядкування, які містять атрибутивну та картографічну інформацію про кількісні та якісні характеристики лісових ділянок, розробляються, зберігаються та оприлюднюються в електронній формі.

32. У таксаційному описі зазначаються характеристики лісових ділянок та нелісових земель відповідно до технічної документації із здійснення лісовпорядкування, а також показники, визначені у Правилах утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 650 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 62, ст. 2007).

33. У випадку, якщо лісова ділянка належить до особливо захисних лісових ділянок, в таксаційному описі зазначається її найменування відповідно до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1483).

34. Упорядкування мисливських угідь та розроблення проекту організації і розвитку мисливського господарства здійснюється відповідно до статті 28 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

35. Облік лісів і ведення державного лісового кадастру здійснюються відповідно до Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2007 р. № 848 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 46, ст. 1885).

36. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку та рішень лісовпорядних та технічних нарад здійснюють Держлісагентство та його територіальні органи, державна лісовпорядна організація, а також постійні лісокористувачі (власники лісів) з метою забезпечення належної якості виконаних робіт та матеріалів лісовпорядкування. Контролю підлягає весь комплекс робіт, що виконуються під час здійснення лісовпорядкування.

37. Авторський нагляд за виконанням проектів організації і розвитку лісового господарства та впровадженням матеріалів лісовпорядкування здійснюється з метою встановлення стану виконання заходів, передбачених проектами організації і розвитку лісового господарства, оперативного усунення виявлених недоліків.

Авторський нагляд здійснюється у постійних лісокористувачів (власників лісів), у яких з часу здійснення базового лісовпорядкування пройшло чотири - шість років.

38. Підготовчі лісовпорядні роботи проводяться з метою вирішення організаційно-технічних питань і проведення частини натурних робіт, необхідних для кращої організації і якісного виконання польових лісовпорядних робіт.

39. До складу підготовчих робіт входять:

відновлення у порядку, встановленому технічною документацією із здійснення лісовпорядкування, меж території постійного лісокористувача (власника лісів), зокрема визначення стану існуючих меж лісів та підготовка за необхідності пропозицій щодо їх відновлення, виявлення обсягів прорубування та прочищення квартальних просік, відновлення і розчищення межових ліній;

аналіз існуючого поділу лісів постійного лісокористувача (власника лісів) на категорії, виділених особливо захисних лісових ділянок;

збір таксаційних, геодезичних і планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування за попередній проектний період (у разі наявності), оцінка їх повноти, стану і можливості використання. Збір матеріалів з дослідних і проектних робіт, які проводилися на території постійного лісокористувача (власника лісів) і які можуть бути використані для організації території лісового фонду та лісовпорядного проектування;

вивчення забезпеченості постійного лісокористувача (власника лісів) топографічними картами і матеріалами дистанційного зондування Землі;

виконання топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів;

визначення внутрішньогосподарської організації, складення та узгодження проекту квартальної мережі;

підбір лісотаксаційних таблиць та інформації, необхідних для виконання лісотаксаційних робіт;

збір основних економічних та інших відомостей, необхідних для розроблення проекту організації і розвитку лісового господарства;

аналіз містобудівної та землевпорядної документації, затвердженої у встановленому законодавством порядку;

закладення пробних площ, підготовка таксаційного ходу та інших об'єктів для проведення колективного тренування перед початком польових лісовпорядних робіт;

збір наявної інформації про місцезнаходження рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

отримання від Міндовкілля інформації про місцезнаходження видів флори та фауни і їх природних середовищ існування, які охороняються відповідно до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі;

збір інформації про існуючі території екологічної мережі, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища;

збір інформації про існуючі території та об'єкти природно-заповідного фонду, їх зонування, якщо воно передбачене Законом України "Про природно-заповідний фонд України";

збір інформації про місцезнаходження видів, занесених до регіональних (обласних) переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні в цих областях;

збір інформації про лісові ділянки, які мають рекреаційне або соціально-культурне значення для місцевих громад або інших заінтересованих сторін (місця відпочинку або збору недеревних лісових ресурсів, туристичні маршрути або інші туристичні об'єкти, місця релігійного або культурного значення).

40. За результатами підготовчих робіт складаються:

звіт про підготовчі роботи;

проект технічного завдання;

проект кошторису на проведення польових лісовпорядних робіт.

41. Звіт про підготовчі роботи повинен містити відомості про обсяг і види виконаних робіт, особливості об'єкта лісовпорядкування, що впливають на організацію польових робіт, обсяг наступних польових робіт та їх особливості, вивченість території, забезпечення матеріалами дистанційного зондування Землі та іншою інформацією, визначеною в технічній документації із здійснення лісовпорядкування.

42. Лісотаксаційні роботи проводяться у порядку, визначеному технічною документацією із здійснення лісовпорядкування.

Під час проведення лісотаксаційних робіт у полезахисних лісових смугах додатково визначаються показники, наведені у пункті 4 Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 650 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 62, ст. 2007), та проектуються відповідні заходи, передбачені даними Правилами.

43. Оцінка обсягу здійснених лісогосподарських заходів під час лісотаксаційних робіт проводиться з метою об'єктивного аналізу їх результатів і обґрунтованого проектування лісогосподарської діяльності на проектний період.

44. У матеріалах лісовпорядкування дається характеристика здійснених за попередній проектний період запроектованих і не запроектованих лісовпорядкуванням лісогосподарських заходів.

45. Квартальна мережа повинна максимально відповідати квартальній мережі, сформованій під час здійснення попереднього базового лісовпорядкування.

Якщо до складу об'єкта лісовпорядкування включено надані земельні лісові ділянки, які утворюють нові квартали, або окремі квартали вилучені, зміни в існуючу нумерацію кварталів вносяться таким чином, щоб вона була збережена для основної частини об'єкта лісовпорядкування. Допускається укрупнення окремих кварталів або присвоєння новоутвореним кварталам чергових порядкових номерів незалежно від їх місцезнаходження.

46. Під час лісотаксаційних робіт територія кожного лісового кварталу розділяється на виділи.

47. Поділ лісових ділянок та нелісових земель на виділи здійснюється за видами угідь. Деревостани розділяються на виділи при різниці таких таксаційних ознак: походження, форма, склад, вік, повнота, клас бонітету, діаметр, висота, товарність, тип лісу, наявність підросту, який забезпечує відновлення лісів головними породами.

48. Під час здійснення лісовпорядкування максимально зберігаються контури виділів, сформовані під час здійснення попереднього базового лісовпорядкування, з урахуванням змін, що відбулися в результаті господарської діяльності.

49. У випадку зміни квартальної мережі до матеріалів лісовпорядкування додається таблиця відповідності створеної квартальної мережі до такої мережі попереднього базового лісовпорядкування.

50. За можливості зберігається квартально-видільна мережа та її нумерація у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. У випадку, якщо квартально-видільна мережа відповідно до матеріалів лісовпорядкування не відповідає даним державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду і положенням про ці території та об'єкти або проектам створення цих об'єктів, лісовпорядна організація складає відомість змін. Внесення змін, що стосуються меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду, без дотримання вимог статті 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" забороняється. Постійний лісокористувач (власник лісів) протягом семи днів з дня затвердження матеріалів лісовпорядкування звертається до органів, уповноважених відповідно до статті 5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", для внесення відповідних змін.

51. Ландшафтні, лісотипологічні, лісобіологічні та інші обстеження і дослідження лісових природних комплексів проводяться одночасно з проведенням лісотаксаційних робіт відповідно до технічної документації з проведення лісовпорядкування.

Ґрунтові обстеження проводяться як окремі роботи відповідно до технічної документації із здійснення лісовпорядкування.

52. Під час здійснення лісовпорядкування в межах виділів враховуються результати проведених зоологічних, ботанічних та геоботанічних досліджень (у разі наявності таких досліджень), відомості літературних та інших джерел про перебування/зростання рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу і типових природних рослинних угруповань та проектуються заходи щодо їх збереження.

53. Під час здійснення лісовпорядкування закладаються пробні площі.

54. Необхідна кількість і види пробних площ визначаються залежно від ступеня вивченості лісів об'єкта лісовпорядкування з урахуванням наявності пробних площ попереднього лісовпорядкування та їх збереженості. Кількість і види пробних площ зазначаються у технічному завданні.

55. Лісовпорядна організація формує базу даних пробних площ.

56. Поділ лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок здійснюється відповідно до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1483).

57. У випадку, якщо поділ лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, які затверджені під час здійснення попереднього базового лісовпорядкування, змінюються для наступного проектного періоду або не відповідають вимогам, визначеним Порядком поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1483), лісовпорядною організацією готується нове клопотання щодо віднесення лісів до відповідних категорій та виділення особливо захисних лісових ділянок, яке затверджується відповідно до зазначеної постанови.

Забороняється надавати на погодження до Міндовкілля матеріали лісовпорядкування, якщо поділ лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок не відповідають вимогам Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1483).

58. Господарські частини організовуються в межах категорій лісів, рельєфу та режиму лісокористування.

59. Організація господарств і господарських секцій здійснюється залежно від породного складу деревостанів, їх продуктивності та інших таксаційних характеристик відповідно до технічної документації із здійснення лісовпорядкування.

60. Основою для поділу деревостанів однієї деревної породи на кілька господарських секцій може бути значна різниця в продуктивності, віці стиглості, поділі деревостанів на високостовбурні і низькостовбурні.

Віднесення не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до тієї чи іншої господарської секції проводиться за цільовою породою, яка найбільше відповідає типу лісу і проектується для проведення відновлення лісів чи лісорозведення.

Віднесення деревних порід до господарських секцій залежно від їх продуктивності та інших ознак зазначається в протоколі першої лісовпорядної наради.

61. Визначення належності лісових насаджень до пралісів, квазіпралісів, природних лісів здійснюється відповідно до Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів, затвердженої наказом Мінприроди від 18 травня 2018 р. № 161.

62. Висновки про належність конкретної лісової ділянки або її частин до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів та бланки ідентифікації пралісів, квазіпралісів та природних лісів, що складені лісовпорядною організацією, є складовою матеріалів лісовпорядкування.

63. Забороняється проводити другу лісовпорядну нараду до завершення підготовки лісовпорядною організацією позитивного чи негативного висновку про належність конкретної лісової ділянки або її частин до пралісів, квазіпралісів, природних лісів.

64. Типові та унікальні природні комплекси, місця зростання і оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, місцезнаходження видів, занесених до регіональних (обласних) переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні на таких територіях, які виявлені під час проведення лісовпорядних робіт, підлягають заповіданню та/або включенню до екологічної мережі.

65. У випадку наявності рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон, прийнятих відповідно до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", охоронних зон для збереження біорізноманіття в лісах, створених відповідно до статті 85 Лісового кодексу України, виділення пралісів, квазіпралісів та природніх лісів і встановлення охоронних зон відповідно до статті 39-1 Лісового кодексу України, до матеріалів лісовпорядкування включаються картографічні матеріали та квартально-видільний перелік лісових ділянок, включених до таких охоронних зон.

66. До матеріалів лісовпорядкування додається квартально-видільний перелік лісових ділянок, які належать до складу територій та об'єктів природно-заповідного фонду, із зазначенням назв цих територій та об'єктів.

Невідповідності між квартально-видільним переліком територій та об'єктів природно-заповідного фонду і державним кадастром територій та об'єктів природно-заповідного фонду або положенням про ці території та об'єкти зазначаються в матеріалах лісовпорядкування.

67. У випадку, якщо матеріалами лісовпорядкування проектується проведення рубок головного користування, лісовпорядні організації готують пропозиції та відповідні обґрунтування щодо розрахункових лісосік до другої лісовпорядної наради.

68. Розрахункові лісосіки визначаються окремо за групами порід відповідно до технічної документації із здійснення лісовпорядкування.

Запроектовані обсяги використання лісових ресурсів визначаються на проектний період.

69. Здійснення лісовпорядкування передбачає:

виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів;

визначення обсягів робіт з відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів;

проектування лісогосподарських заходів, порядку і способів їх здійснення.

70. Підставою для призначення конкретного лісогосподарського заходу у виділі є відповідність його якісним і кількісним характеристикам, умовам, за яких допустиме або необхідне здійснення цього заходу відповідно до вимог Лісового кодексу України, нормативно-правових актів з питань спеціального використання лісових ресурсів, відновлення лісів, правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, та інших нормативно-правових актів.

В одному виділі може бути призначено кілька лісогосподарських заходів, які здійснюються одночасно або послідовно залежно від фактичного стану лісової ділянки або деревостану, закономірностей його росту і розвитку в конкретному типі лісорослинних умов, лісовідновних процесів.

71. Під час здійснення лісовпорядкування визначаються фонди рубок, лісорозведення, відновлення лісів, не вкритих лісовою рослинністю, лісових ділянок та нелісових земель, які не підлягають лісорозведенню, та складаються відомості щодо запроектованих лісогосподарських заходів, побічного користування лісом, заготівлі другорядних лісових матеріалів, заходів з охорони і захисту лісів.

Фонд рубок включає всі лісові ділянки, які за своїми таксаційними характеристиками дозволяють проведення відповідно до вимог законодавства того чи іншого виду рубки.

Фонд рубок головного користування включає всі лісові ділянки, на яких зростають деревостани, що досягли або досягнуть віку стиглості під час проектного періоду та в яких дозволено проведення рубок головного користування.

Відомості запроектованих лісогосподарських заходів включать лісові ділянки, на яких здійснення таких заходів призначено під час лісовпорядкування.

Фонд лісорозведення включає всі лісові ділянки, на яких є доцільним здійснення заходів з лісорозведення. Заходи з лісорозведення проектуються з урахуванням необхідності збереження природних екосистем у спосіб, що забезпечує створення стійких до кліматичних змін лісів з високими захисними властивостями, з урахуванням недопущення інвазій чужорідних видів у природні екосистеми. Забороняється проектувати заходи з лісорозведення на степових, лучних ділянках, болотах і біогалявинах.

Фонд відновлення лісів включає всі лісові ділянки, на яких є необхідним здійснення заходів з відновлення лісів. Заходи з відновлення лісів проектуються з урахуванням необхідності збереження природних екосистем у спосіб, що забезпечує створення стійких до кліматичних змін лісів з високими захисними властивостями, з урахуванням недопущення інвазій чужорідних видів у природні екосистеми.

Фонд лісових ділянок та нелісових земель, які не підлягають лісорозведенню, включає всі не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки та нелісові землі, на яких відповідно до статті 82 Лісового кодексу України заборонено здійснювати заходи з лісорозведення.

Форми відомостей відповідних фондів та запроектованих заходів визначаються технічною документацією із здійснення лісовпорядкування.

72. Запроектовані під час здійснення лісовпорядкування лісогосподарські заходи не є вичерпними, і постійні лісокористувачі (власники лісів) можуть здійснювати лісогосподарські заходи, не призначені лісовпорядкуванням, за умови дотримання вимог нормативно-правових актів, які регулюють питання щодо спеціального використання лісових ресурсів, здійснення лісогосподарських заходів, не пов'язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів) та відновлення лісів.

Заходи в полезахисних лісових смугах, не запроектовані лісовпорядкуванням, здійснюються за рішенням відповідних комісій в порядку, передбаченому пунктом 3 Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 650 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 62, ст. 2007).

73. У межах ділянок, які були визначені під час підготовчих робіт як такі, що мають рекреаційне, історико-культурне або соціальне значення для місцевих громад або інших заінтересованих сторін, лісогосподарські заходи на таких ділянках проектуються з урахуванням їх особливостей.

74. Щорічний обсяг рубок, запроектованих лісовпорядкуванням, та строки їх проведення встановлюються другою лісовпорядною нарадою.

75. Щорічний можливий обсяг заготівлі деревини від усіх видів рубок визначається в цілому для постійного лісокористувача (власника лісів) за категоріями лісів і господарствами з порівнянням запроектованого обсягу заготівлі деревини з досягнутим на рік лісовпорядкування, а також із середньою зміною запасу. Загальний запроектований обсяг заготівлі деревини, що зростає, не повинен перевищувати загальну середню зміну запасу.

76. Лісогосподарські заходи в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду проектуються з урахуванням вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України", положень та/або проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

77. Необхідність виявлення ресурсів та визначення обсягів заготівлі другорядних лісових матеріалів (живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків) визначається першою лісовпорядною нарадою.

78. Заходи щодо заготівлі другорядних лісових матеріалів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду проектуються з урахуванням вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України", положень та/або проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

79. Під час здійснення лісовпорядкування проектуються такі побічні лісові користування: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, заготівля лісової підстилки та очерету.

80. Побічні лісові користування та використання сільськогосподарських угідь у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду проектуються з урахуванням вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України", положень та/або проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

81. Використання лісового фонду для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища та природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

82. Щодо лісів, які використовуються для оздоровлення і відпочинку, рішення приймаються на основі їх комплексної оцінки, яка включає в себе аналіз і оцінку відвідування лісових ділянок, рекреаційної ємності, санітарно-гігієнічного і естетичного значення території, стійкості деревостанів і всього природного комплексу до рекреаційного навантаження, ступеня процесів деградації лісових територій під дією рекреаційних навантажень.

83. У матеріалах лісовпорядкування зазначається інформація про розподіл території лісів за функціональними зонами із зведеною ландшафтною характеристикою в межах кожної зони, а також проектується диференційована за функціональними зонами система заходів з формування породного складу, просторового розміщення лісів і їх охорони, захисту і благоустрою території.

84. Заходи з благоустрою території повинні підвищувати естетичні властивості ландшафтів, запобігати деградації лісового середовища і створювати сприятливі умови рекреаційного лісокористування.

85. Для проведення науково-дослідних робіт виділяються лісові ділянки, на яких частково обмежується або повністю забороняється спеціальне використання лісових ресурсів, якщо це суперечить цілям науково-дослідних робіт.

86. У проекті організації і розвитку лісового господарства на лісотипологічній основі відповідно до потенційних лісорослинних умов відображається комплекс заходів з відтворення лісів.

87. На основі аналізу стану природного поновлення і ефективності лісовідновних робіт за попередні проектні періоди, матеріалів ґрунтових та лісотипологічних обстежень проектуються найбільш ефективні методи і способи відтворення лісів та реконструкції насаджень, технологічні схеми, лісогосподарські заходи з відновлення лісів і лісорозведення та інші матеріали.

88. Визначається наявність не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок, на яких відновлення лісу може бути забезпечене тільки шляхом створення лісових культур, а також наявність нелісових земель, придатних для вирощування лісу і можливих для залісення.

До фонду відновлення лісів включаються ділянки:

не вкриті лісовою рослинністю, на яких природне поновлення порід неможливе або утруднене;

малоцінні і низькоповнотні деревостани, запроектовані до реконструкції шляхом суцільної або часткової (коридорами) рубки та створення лісових культур;

зруби, на яких після рубки відновлення лісу можливе тільки штучним шляхом;

які проектуються під природне поновлення (площі з високим рівнем радіоактивного забруднення, заболочені зруби або невеликі за площею ділянки).