Про заходи соціального захисту працівників, вивільнюваних у звязку із закриттям (ліквідацією) неперспективних вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості

Відповідно до Указу Президента України від 7 лютого 1996 р. N 116 "Про структурну перебудову вугільної промисловості" та на виконання Програми закриття неперспективних вугільних шахт і розрізів Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про соціальний захист працівників, вивільнюваних у зв'язку із закриттям (ліквідацією) неперспективних вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості (додається).

2. Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Міністерству праці, Міністерству соціального захисту населення, Волинській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Львівській, Луганській і Черкаській обласним державним адміністраціям під час формування проектів державного і місцевих бюджетів передбачати в загальному обсязі фінансування робіт, пов'язаних із закриттям (ліквідацією) неперспективних вугледобувних та вуглепереробних підприємств, кошти на здійснення заходів із соціального захисту вивільнюваних працівників, передбачених Положенням, у межах наявних бюджетних ресурсів.

3. Міністерству вугільної промисловості забезпечити цільове та ефективне використання бюджетних коштів, призначених для забезпечення заходів соціального захисту працівників вугледобувних та вуглепереробних підприємств, що підлягають закриттю (ліквідації).

4. Міністерству вугільної промисловості давати роз'яснення щодо застосування Положення про соціальний захист працівників, вивільнюваних у зв'язку із закриттям (ліквідацією) вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості.

5. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1996 р. N 650.

6. Міністерству вугільної промисловості за погодженням з Міністерством економіки, Міністерством фінансів і Міністерством соціального захисту населення розробити і подати у місячний термін на затвердження Кабінету Міністрів України норми забезпечення побутовим вугіллям окремих категорій населення.

1. Це Положення визначає особливості соціального захисту працівників, вивільнюваних у зв'язку із закриттям (ліквідацією) неперспективних вугледобувних та вуглепереробних підприємств.

Положення є обов'язковим для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами та організаціями Мінвуглепрому.

2. Громадяни, які працюють на неперспективному вугледобувному, вуглепереробному підприємстві (далі - підприємство), що підлягає закриттю (ліквідації), мають право на компенсаційні виплати у разі звільнення, пільгові умови для працевлаштування і професійної перепідготовки та інші соціальні гарантії, передбачені законодавством і цим Положенням.

3. Гарантії, що надаються згідно з цим Положенням, поширюються:

на працівників, які перебували у штаті на початок закриття (ліквідації) підприємства;

на громадян, яким здійснювалося відшкодування шкоди, заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків;

на громадян, які на підприємстві одержували побутове вугілля безплатно або за пільговими цінами;

на працівників, обраних на умовах звільнення від виробничої роботи до складу профспілкових органів, що діяли на підприємстві.

4. Трудовий колектив підприємства попереджається у письмовій формі про його закриття (ліквідацію) за рік до його проведення, а кожен працівник за два місяці до вивільнення ознайомлюється з відповідним наказом під особистий підпис.

5. Власник підприємства або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника за рік, і не пізніш як за 2 місяці до дня вивільнення надсилає інформацію відповідно до статистичної звітності за формою N 4-ПН.

6. У разі закриття (ліквідації) підприємства його працівники вивільняються.

Право на працю вивільнюваним працівникам гарантується шляхом:

переведення на інші підприємства з урахуванням їх професійної підготовки і спеціалізації або з подальшою професійною перепідготовкою;

працевлаштування на підприємствах інших галузей через державну службу зайнятості населення.

7. Працівникам, які переводяться для роботи на іншому підприємстві вугільної галузі з подальшою професійною перепідготовкою, у період перепідготовки виплачується стипендія у розмірі середньомісячної заробітної плати відповідно до встановленого порядку.

8. У разі коли місце проживання працівників знаходиться на відстані більш як 3 кілометри від підприємства, на яке вони працевлаштовані, а транспорт загального користування відсутній або не забезпечує їх перевезення, підприємство вугільної промисловості, на яке вони переведені для роботи, забезпечує регулярне безоплатне перевезення цих працівників до нового місця роботи або компенсує транспортні витрати.

Працівникам, які у разі переведення для роботи на інших підприємствах вугільної галузі переїжджають на постійне проживання в іншу місцевість, витрати на переїзд компенсуються у порядку, передбаченому статтею 120 Кодексу законів про працю України (КЗпП) за рахунок коштів на закриття (ліквідацію) неперспективних підприємств.

9. Працівники у разі розірвання трудового договору у зв'язку із закриттям (ліквідацією) підприємства звільняються за пунктом 1 статті 40 КЗпП. Про звільнення видається письмовий наказ.

10. Вивільнюваним працівникам виплачується:

вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати (стаття 44 КЗпП);

середня заробітна плата на період працевлаштування, але не більш як на три місяці з дня звільнення, з урахуванням виплати вихідної допомоги (стаття 49-3 КЗпП).

Зазначені виплати провадяться за рахунок коштів, передбачених на закриття (ліквідацію) відповідного підприємства.

11. Звільненим у зв'язку із закриттям (ліквідацією) підприємства працівникам, що зареєстровані у регіональному органі державної служби зайнятості, за відсутності можливості надати їм роботу протягом дев'яти місяців виплачується допомога по безробіттю в таких розмірах: у перші три місяці - 75 відсотків, наступні шість місяців - 50 відсотків середньомісячного заробітку, але не більше від розміру, що існує у народному господарстві відповідної області.

Якщо протягом року регіональний орган державної служби зайнятості не може надати цим особам відповідного місця роботи, за рішенням місцевого органу виконавчої влади продовжується виплата допомоги по безробіттю у розмірі 50 відсотків середньомісячного заробітку на період до працевлаштування. Загальний строк виплати цієї допомоги не може перевищувати двох років. Виплати провадяться за рахунок коштів, передбачених на закриття (ліквідацію) відповідного підприємства згідно з поданим Мінвуглепрому регіональним органом державної служби зайнятості розрахунком потреби у додаткових коштах на виплату допомоги по безробіттю, узгодженим з місцевим органом виконавчої влади.

12. Працівникам, які звільняються у зв'язку з виходом на пенсію під час закриття (ліквідації) підприємства, виплачується вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку (стаття 44 КЗпП).

Таким працівникам може також виплачуватися компенсація, якщо це передбачено колективним договором (галузевою тарифною угодою), розмір якої залежить від стажу роботи в галузі, але не повинен перевищувати:

Зазначені виплати провадяться за рахунок коштів, передбачених на закриття (ліквідацію) відповідного підприємства.

13. Працівники підприємств, що підлягають закриттю (ліквідації), відповідно до статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" вправі вийти на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають необхідний загальний трудовий стаж, зокрема на пільгових умовах.

За звільненими під час закриття (ліквідації) підприємств працівниками передпенсійного та пенсійного віку зберігається право на працевлаштування і вони можуть реєструватися у державній службі зайнятості без надання їм статусу безробітних.

14. Середньомісячний заробіток для обчислення сум вихідної допомоги, компенсації та стипендії визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (з наступними змінами).

15. Працівники підприємств, що закриваються (ліквідуються), мають першочергове право на працевлаштування на новостворюваних і діючих підприємствах Мінвуглепрому.

Керівники підприємств вугільної галузі, які за наявності вакансій на цих підприємствах не приймають на роботу вивільнених працівників з урахуванням їх професійної підготовки і спеціалізації, несуть відповідальність згідно із законодавством.

16. Працівникам, які перебували на квартирному обліку на підприємствах, що закриваються (ліквідуються), гарантується право на забезпечення житлом. За ними зберігається черга на одержання житла на підприємствах, куди вони переводяться або працевлаштовуються самостійно та через державні центри зайнятості, а якщо на цих підприємствах відсутній квартирний облік - черга зберігається в органі виконавчої влади за місцем проживання вивільнених працівників із збереженням попереднього часу перебування на обліку.

Працівникам підприємства, що ліквідується, які виходять на пенсію, пенсіонерам, колишнім працівникам цього підприємства, які перебували на квартирному обліку, також надається право одержання житла у порядку черги в місцевому органі виконавчої влади.

Списки зазначених працівників, що перебували на квартирному обліку, передаються до відповідного місцевого органу виконавчої влади ліквідаційною комісією підприємства.

17. За наявності на підприємстві, що ліквідується, недобудованих житлових будинків (частин житлових будинків) завершення їх будівництва фінансується уповноваженими Мінвуглепромом організаціями, які виконують роботи із закриття (ліквідації) цього підприємства, у межах коштів, передбачених на це відповідним кошторисом.

Розподіл житлових приміщень у таких будинках провадиться лише серед осіб, які перебували на квартирному обліку на підприємстві на момент прийняття рішення щодо його закриття (ліквідації).

18. Після закриття (ліквідації) підприємства здійснюється через місцевий орган виконавчої влади забезпечення побутовим вугіллям (за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України) таких категорій населення:

непрацевлаштованих працівників;

непрацюючих пенсіонерів галузі;

інвалідів праці;

інвалідів за загальним захворюванням, якщо вони користувалися цим правом до одержання інвалідності;

сімей загиблих на виробництві або померлих від професійних захворювань робітників та службовців вугільної промисловості, якщо дружина (чоловік), батьки, діти або інші непрацездатні особи одержують пенсію у разі втрати годувальника;

вдів (вдівців) працівників та пенсіонерів галузі.

Зазначені категорії населення користуються правом на безплатну доставку вугілля.

19. На час закриття (ліквідації) відповідного підприємства фінансування заходів щодо безплатного забезпечення побутовим вугіллям окремих категорій громадян провадиться за рахунок коштів, виділених на закриття (ліквідацію) цього підприємства, після закінчення цієї роботи - місцевим органом виконавчої влади за рахунок передбачених на ці цілі коштів.

20. Відшкодування звільненим працівникам шкоди, заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, провадиться згідно із законодавством.