Про Державну програму співробітництва України з Організацією Північноатлантичного Договору (НАТО) на 2001 - 2004 роки

Механізми співробітництва

Зазначені центральні органи виконавчої влади і державні установи України здійснюють співробітництво з НАТО в галузі C3 шляхом установлення прямих зв'язків між відповідними структурами України та НАТО, участі в заходах Програми ПЗМ та ІПП, а також в інших заходах.

Напрями співробітництва:

забезпечення необхідного рівня взаємосумісності в галузі телекомунікаційних та інформаційних систем шляхом реалізації пріоритетних напрямів взаємодії, визначених у розділі C3 ІПП;

визначення спільно з Агенцією НАТО з консультування, командування і управління (NC3A) пріоритетних напрямів співробітництва Україна - НАТО в галузі C3;

визначення спільних підходів та можливості започаткування діалогу з NC3A у форматі "19+1";

удосконалення національної законодавчої бази з урахуванням вимог НАТО до національних телекомунікацій та розроблення, в разі потреби, нормативних документів, що встановлюють порядок надання НАТО послуг телекомунікаційних мереж;

вивчення вимог та концепцій НАТО щодо планування та управління телекомунікаційними мережами в умовах кризових ситуацій;

організація оперативного інформаційного обміну з державами-членами НАТО та державами-партнерами через телекомунікаційні засоби під час проведення спільних заходів, включаючи миротворчі, гуманітарні та пошуково-рятувальні операції;

визначення підходів до використання сучасних систем захисту інформації з урахуванням вимог інформаційної безпеки України, забезпечення режиму захисту таємної інформації в разі створення спільних інформаційних та телекомунікаційних систем, в яких циркулюватиме інформація з обмеженим доступом;

участь у створенні сучасних систем оперативного інформаційного обміну;

участь у Науковій програмі НАТО (підпрограма "Підтримка дослідницької інфраструктури - комп'ютерні мережі");

взаємодія у сфері координації спектру частот, у тому числі з питань частотної координації в Європі;

У здійсненні заходів щодо співробітництва в цій сфері беруть участь Міністерство оборони України, Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України, Міністерство промислової політики України, Міністерство освіти і науки України та Національна академія наук України.

Загальну координацію співробітництва здійснює Міністерство промислової політики України.

Співробітництво з НАТО в даній сфері має на меті:

досягнення рівня взаємосумісності в озброєннях та військовій техніці (ОВТ), достатнього для належної взаємодії між Збройними Силами України та збройними силами держав - членів НАТО і країн-партнерів під час виконання спільних завдань;

налагодження кооперації з державами-членами НАТО з питань розроблення і виробництва ОВТ;

впровадження досвіду держав-членів НАТО у плануванні розвитку ОВТ, їх закупівлі та підтримання у боєздатному стані;

здійснення гармонізації національних стандартів у сфері озброєнь з відповідними стандартами НАТО.

Механізми співробітництва

Зазначені в абзаці першому цього підрозділу центральні органи виконавчої влади та наукові установи здійснюють співробітництво з НАТО в даній сфері шляхом участі в роботі Конференції національних директорів з питань озброєнь та її груп, Комітету НАТО з питань стандартизації, встановлення прямих зв'язків з відповідними підрозділами НАТО, зокрема, з Директоратом планування, програм і політики в галузі озброєнь Міжнародного секретаріату НАТО, Агентством з питань матеріально-технічного забезпечення і обслуговування НАТО, Організацією з досліджень і технологій НАТО, а також шляхом підготовки і виконання відповідної частини ІПП та Робочого плану імплементації Хартії, участі в інших заходах.

А. Співробітництво в галузі озброєнь

Відповідальність за реалізацію заходів співробітництва у цій галузі покладається на Міністерство оборони України, а також на Міністерство промислової політики України в межах його повноважень.

Координацію співробітництва здійснює національний координатор з питань озброєнь оборонних досліджень і технологій.

Напрями співробітництва

Напрями співробітництва визначаються документом "Стан та основні напрями розвитку співробітництва Україна - НАТО в галузі озброєнь". Для його реалізації створюється Спільна робоча група Україна - НАТО з питань співробітництва в галузі озброєнь, який підлягає щорічному оновленню. Крім того, ці питання розглядаються:

на зустрічах в рамках Конференції національних директорів з питань озброєнь у форматі "19+1";

на рівні представників України і НАТО в групах озброєнь НАТО для Сухопутних військ, Військово-Морських Сил та Військово-Повітряних Сил, у відкритих для держав-партнерів групах Конференції національних директорів з питань озброєнь, а також у Дорадчій групі НАТО з питань промисловості.

Б. Стандартизація в галузі озброєнь

Відповідальність за реалізацію заходів співробітництва в цій галузі покладається на Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України, а також на Міністерство промислової політики України та Міністерство оборони України в межах їх повноважень.

Координацію співробітництва здійснює національний координатор з питань стандартизації і метрології.

Напрями співробітництва:

створення і реалізація Програми гармонізації національних стандартів із стандартами НАТО;

розроблення рекомендацій щодо впровадження стандартів НАТО в Україні;

переклад українською мовою визначених для впровадження стандартів НАТО;

участь у роботі Групи національних директорів із забезпечення якості, Групи з безпеки зберігання і обслуговування боєприпасів і вибухових речовин та продовження співробітництва з Військовим агентством стандартизації;

підготовка спеціалістів у галузі стандартизації, сертифікації, аудиту та забезпечення якості згідно з системою стандартів держав-членів НАТО;

поглиблення співробітництва з Групою національних директорів НАТО з питань кодифікації та Агентством НАТО з матеріально-технічного забезпечення;

продовження роботи з впровадження основних елементів системи кодифікації НАТО;

створення Бюро кодифікації у військовій сфері;

участь у заходах з питань стандартизації, які здійснюються під егідою НАТО.

В. Оборонні дослідження і технології

Відповідальність за реалізацію заходів у цій галузі покладається на Міністерство оборони України, Міністерство промислової політики України, Міністерство освіти і науки України та Національну академію наук України в межах їх повноважень.

Координацію співробітництва здійснює національний координатор з питань озброєнь оборонних досліджень і технологій.

Напрями співробітництва:

проведення досліджень та розробок у галузі ОВТ за спільною домовленістю;

налагодження обміну результатами наукових досліджень, пов'язаних з технологіями роззброєння, оборонними технологіями та технологіями подвійного призначення;

наукове забезпечення безпеки зберігання та транспортування боєприпасів і вибухових речовин, а також визначення їх придатності до використання;

підготовка рекомендацій щодо оцінки вартості і маркетингу ОВТ;

вивчення досвіду та здійснення спільних проектів утилізації ОВТ;

науковий супровід створення нормативно-правової бази захисту інтелектуальної власності під час передачі технологій та обміну інформацією з питань розроблення та виробництва ОВТ.

Україна розвиває співробітництво з НАТО у невійськових галузях, виходячи з необхідності підтримки розвитку вітчизняної промисловості і науки, використання міжнародного досвіду та допомоги у процесі їх реформування, спільної протидії сучасним викликам безпеці, таким як природні і техногенні катастрофи, міжнародний тероризм, організована злочинність, нелегальне переміщення зброї, наркотичних і радіоактивних речовин тощо.

Співробітництво з Альянсом у цій сфері охоплює надзвичайні ситуації цивільного характеру, наукові дослідження і захист довкілля, економічні аспекти оборонної діяльності, організацію повітряного руху, використання космічної техніки та технологій, а також боротьбу з міжнародною злочинністю та тероризмом, наркобізнесом, нелегальною міграцією та нелегальним переміщенням зброї, технологій подвійного призначення і радіоактивних речовин.

Відповідальність за здійснення заходів співробітництва у галузі надзвичайних ситуацій цивільного характеру покладається на Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС).

Координацію співробітництва здійснює національний координатор з питань надзвичайних ситуацій цивільного характеру.

Співробітництво з НАТО в даній галузі має на меті:

узагальнення світового досвіду та залучення фінансових і технічних ресурсів для підвищення ефективності захисту населення і території України від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

створення необхідних передумов для участі сил і засобів МНС у пошуково-рятувальних, миротворчих та гуманітарних операціях та інших міжнародних акціях;

досягнення формуваннями МНС, призначеними для виконання завдань Програми ПЗМ, цілей сумісності та здатності до взаємодії з силами НАТО і держав-партнерів в ході пошуково-рятувальних та гуманітарних операцій;

удосконалення договірно-правової бази співробітництва з НАТО, її державами-членами та державами-партнерами щодо запобігання надзвичайним ситуаціям транскордонного і національного рівнів та реагування на такі ситуації.

Механізми співробітництва

МНС здійснює співробітництво з НАТО в галузі надзвичайних ситуацій цивільного характеру шляхом реалізації положень Меморандуму про взаєморозуміння в галузі планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до катастроф між МНС України і НАТО, підготовки і виконання відповідної частини ІПП та Робочого плану імплементації Хартії, проведення засідань Спільної робочої групи Україна - НАТО із співробітництва у галузі надзвичайних ситуацій цивільного характеру, підтримання зв'язків з Директоратом НАТО з планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру, забезпечення участі представників МНС у заходах комісій та комітетів Альянсу з планування на випадок надзвичайних ситуацій, а також участі в інших заходах.

Напрями співробітництва:

залучення спеціалізованих аварійно-рятувальних підрозділів МНС до участі в операціях НАТО з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги;

проведення спільних навчань і тренувань (із залученням формувань МНС) у галузі управління кризовими ситуаціями, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання допомоги потерпілим;

участь формувань МНС у тренувальних та освітніх заходах в рамках ПЗМ;

планування у сфері попередження, реагування та ліквідації наслідків катастроф, включаючи вдосконалення сумісності при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

планування цивільно-військового співробітництва на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру, включаючи військову підтримку відповідних операцій;

розроблення планів транспортного забезпечення ліквідації наслідків катастроф, зокрема аеромедичної евакуації, згідно з відповідними концепціями та принципами НАТО в цій сфері;

планування ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру в сільському господарстві, водопостачанні та інших життєво важливих галузях;

забезпечення досягнення сумісності у процедурах і засобах здійснення пошуково-рятувальних робіт, під час проведення миротворчих і гуманітарних акцій та завдань;

залучення фахівців і експертів МНС до заходів НАТО, які проводяться Євроатлантичним координаційним Центром з реагування на катастрофи;

забезпечення постійного обміну інформацією, вдосконалення автоматизованих систем визначення природних та техногенних катастроф для моделювання оцінки ризику і зменшення небезпеки;

реалізація пілотного проекту Україна - НАТО із запобігання та реагування на надзвичайні ситуації під час повеней у Карпатському регіоні;

проведення в Україні за допомогою НАТО навчальних курсів для фахівців та експертів у галузі цивільного захисту населення, а також розроблення відповідних навчальних і методичних програм;

обмін досвідом з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, попередження і реагування на радіаційні та хімічні аварії;

організація вивчення іноземних мов фахівцями та експертами МНС (у тому числі за кордоном).

Відповідальність за здійснення заходів співробітництва у сфері науки, технологій та захисту довкілля покладається на Міністерство освіти і науки України, а також Міністерство екології та природних ресурсів України і Міністерство оборони України в межах їх повноважень.

Міністерство освіти і науки України спрямовує діяльність центральних органів виконавчої влади та наукових установ України, залучених до роботи в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань науки та охорони довкілля.

Співробітництво з НАТО в даній сфері має на меті:

зміцнення науково-технологічного потенціалу України шляхом участі українських науковців у Науковій програмі НАТО;

залучення допомоги НАТО та її держав-членів до виконання державних наукових та науково-технічних програм;

розширення науково-технічних можливостей України в галузі охорони довкілля;

раціональне використання та відтворення природних ресурсів України.

Механізми співробітництва

Зазначені в абзаці першому цього підрозділу центральні органи виконавчої влади здійснюють співробітництво з НАТО в галузі науки, технологій та захисту довкілля шляхом підготовки і виконання відповідних частин ІПП та Робочого плану імплементації Хартії, участі в засіданнях Спільної робочої групи з питань науки та охорони довкілля, заходах Програми ПЗМ та Наукової програми НАТО, підтримання прямих зв'язків з Директоратом НАТО з питань науки, організації взаємних візитів та проведення інших заходів.

А. Наукові дослідження і технології

Координацію співробітництва з НАТО у зазначеній галузі здійснює національний координатор з питань науки і технологій.

Напрями співробітництва:

участь українських науковців у Науковій програмі НАТО;

проведення консультацій з НАТО з питань науково-технічного співробітництва;

обмін результатами наукових досліджень, пов'язаних із:

- розвитком інформатики, матеріалознавства, біотехнологій, енергопостачання та енергозбереження (в галузі неядерної енергетики);

- проблемами людських ресурсів;

- комп'ютерними технологіями;

обмін досвідом у сферах наукової політики, передачі технологій, інноваційної діяльності, прав інтелектуальної власності;

проведення наукових досліджень у рамках спільних проектів;

одержання грантів НАТО для українських науковців;

залучення експертів НАТО до консультаційної та іншої допомоги в реалізації наукових проектів в Україні;

використання можливостей НАТО для підготовки українських фахівців;

впровадження за сприяння НАТО програми підготовки керівних кадрів у галузі державної науково-технологічної політики.

Б. Охорона довкілля

Координацію співробітництва з НАТО у зазначеній галузі здійснює національний координатор з питань екології.

Напрями співробітництва:

налагодження обміну результатами наукових досліджень, пов'язаних із:

- охороною довкілля, рекультивацією забруднених у результаті військової діяльності земельних ділянок та водоймищ, запобіганням техногенним катастрофам та ліквідацією їх наслідків;

- технологіями моніторингу морського середовища;

участь у поточних експериментальних дослідженнях та короткострокових проектах Комітету НАТО з проблем сучасного суспільства;

удосконалення систем інформаційного обміну в галузі екології та природних ресурсів;

поширення інформації про діяльність Комітету НАТО з проблем сучасного суспільства і Наукового комітету НАТО шляхом проведення спільних семінарів, робочих зустрічей, візитів експертів тощо.

Відповідальність за здійснення заходів співробітництва у галузі оборонної економіки покладається на Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, а також на Міністерство оборони України та Міністерство промислової політики України у межах їх повноважень.

До співробітництва в цій галузі залучаються підрозділи Секретаріату Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України.

Координацію співробітництва здійснює національний координатор з економічних питань.

Співробітництво з НАТО в даній сфері має на меті:

зміцнення економічної безпеки України;

впровадження світового досвіду оптимізації оборонних бюджетів;

забезпечення ефективності роботи оборонно-промислового комплексу України;

сприяння розвитку економічного співробітництва між Україною та державами-членами НАТО і державами-партнерами.

Механізми співробітництва

Зазначені в абзаці першому цього підрозділу центральні органи виконавчої влади здійснюють співробітництво з НАТО в галузі оборонної економіки шляхом підготовки та виконання відповідних частин ІПП та Робочого плану імплементації Хартії, забезпечення ефективної діяльності робочих груп Україна - НАТО з питань економічної безпеки та реструктуризації оборонної промисловості, встановлення прямих зв'язків з Економічним директоратом НАТО, участі в заходах Програми ПЗМ та Економічного комітету НАТО, в тому числі у семінарах, колоквіумах, стажуваннях тощо.

Напрями співробітництва:

вивчення та використання досвіду НАТО, її держав-членів та держав-партнерів з питань:

- розвитку та функціонування системи економічної безпеки держави;

- оптимізації оборонного планування та бюджету;

- здійснення реструктуризації та конверсії оборонної промисловості;

- розв'язання економічних проблем, пов'язаних зі скороченням виробництв ОВТ;

- реалізації надлишкового ОВТ;

- залучення інвестицій до розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу України, включаючи ті, що знаходяться в управлінні Міністерства оборони України;

впровадження (на основі досвіду НАТО) правил і принципів регулювання витрат на оборону і формування оборонного бюджету, які застосовуються в державах-членах НАТО та державах-партнерах;

розроблення і реалізація спеціальних програм співробітництва та спільних пілотних проектів у галузі оборонної економіки;

залучення потенціалу НАТО та її держав-членів до участі в процесах конверсії, реструктуризації та технічного переоснащення підприємств оборонно-промислового комплексу України;

реалізація спільно з державами-членами НАТО пілотних конверсійних проектів у галузі оборонної промисловості;

удосконалення договірно-правової бази співробітництва з НАТО, її державами-членами та державами-партнерами в галузі оборонної економіки.

Відповідальність за виконання заходів співробітництва в галузі організації повітряного руху покладається на Міністерство транспорту України і Міністерство оборони України.

Координацію співробітництва здійснює національний координатор з питань транспорту та управління повітряним рухом.

Співробітництво з НАТО в даній галузі має на меті:

досягнення взаємосумісності між підрозділами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України і суміжних держав-членів НАТО та держав-партнерів для забезпечення спроможності виконання спільних завдань;

впровадження досвіду і використання допомоги держав-членів НАТО та держав-партнерів для розвитку і вдосконалення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, підготовка її персоналу до тісної взаємодії з НАТО під час проведення миротворчих, антитерористичних та пошуково-рятувальних операцій;

поглиблення регіонального співробітництва з відповідними органами держав-членів НАТО та держав-партнерів.

Механізми співробітництва

Зазначені в абзаці першому цього підрозділу центральні органи виконавчої влади здійснюють співробітництво з НАТО в галузі управління повітряним рухом шляхом підтримання та поглиблення прямих зв'язків з Комітетом НАТО з організації повітряного руху, відповідними установами держав-членів НАТО та держав-партнерів, підготовки і виконання відповідних частин ІПП та Робочого плану імплементації Хартії та участі в інших заходах.

Напрями співробітництва:

здійснення заходів у рамках діяльності Комітету НАТО з організації повітряного руху (NATMC) з метою поглиблення співробітництва;

одержання консультаційної допомоги з боку НАТО в реалізації національних програм організації повітряного руху;

проведення зустрічей експертів Україна - НАТО для визначення пріоритетних напрямів співробітництва та розробки конкретних програм у цій галузі;

уніфікація правил та процедур надання планової інформації, в тому числі й радіолокаційної, з метою її автоматизованої обробки поширення та обміну;

впровадження єдиних форматів передачі даних;

опрацювання питання про встановлення на літаках України відповідача з режимом RBS;

створення системи перекладу, аналізу та використання нормативних документів НАТО з питань організації повітряного руху;

застосування досвіду держав - членів НАТО під час відпрацювання завдань і функцій Об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України в період антитерористичних операцій та кризових ситуацій;

організація та забезпечення мовної і професійної підготовки персоналу з питань організації повітряного руху на базі навчальних центрів НАТО.

Відповідальність за здійснення заходів співробітництва в космічній галузі покладається на Національне космічне агентство України.

Співробітництво з НАТО в цій галузі має на меті здійснення спільних досліджень та проектів, а також обмін досвідом між Україною і НАТО, її державами-членами та державами-партнерами.

Механізми співробітництва

Співробітництво в космічній галузі здійснюється шляхом підтримання та поглиблення прямих зв'язків із відповідними структурами НАТО і установами її держав-членів та держав-партнерів, підготовки і виконання присвячених космічній діяльності частин ІПП та Робочого плану імплементації Хартії, участі в інших заходах.

Напрями співробітництва:

участь у конференціях, симпозіумах, семінарах з космічної тематики, а також у заходах НАТО щодо впровадження космічної техніки та технологій в умовах надзвичайних ситуацій;

обмін інформацією, що надходить з космічних апаратів України і держав-членів НАТО, та її спільне використання;

спільне використання наземної космічної інфраструктури України та держав-членів НАТО.

Відповідальність за здійснення заходів співробітництва з НАТО у цій сфері покладається на Службу безпеки України. До співробітництва на окремих напрямах залучаються Міністерство внутрішніх справ України, Державний комітет у справах охорони державного кордону України та Державна митна служба України.

Координацію співробітництва здійснює національний координатор з питань боротьби з міжнародним тероризмом, нелегальним переміщенням зброї, технологій подвійного призначення, радіоактивних та наркотичних речовин.

Співробітництво з НАТО в даних галузях має на меті забезпечення спільних із державами-членами НАТО дій у боротьбі з міжнародним тероризмом, наркобізнесом, нелегальним переміщенням зброї, технологій подвійного призначення і радіоактивних речовин, а також запозичення їх досвіду та одержання експертної підтримки з боку НАТО, її держав-членів та держав-партнерів для реалізації відповідних національних програм.

Механізми співробітництва

Зазначені в абзаці першому цього підрозділу центральні органи виконавчої влади здійснюють співробітництво з НАТО шляхом підготовки і виконання доручених їм частин ІПП та Робочого плану імплементації Хартії, підтримання та поглиблення прямих зв'язків з відповідними структурами НАТО та органами її держав-членів на дво- та багатосторонній основі, участі в інших заходах.

Напрями співробітництва:

удосконалення механізму консультацій з НАТО у сфері боротьби з міжнародним тероризмом, нелегальним обігом наркотичних речовин та прекурсорів, нелегальною передачею технологій подвійного призначення, розповсюдженням ЗМЗ та засобів її доставки, а також з нелегальною міграцією;

продовження роботи зі створення Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань координації боротьби з міжнародним тероризмом, нелегальним переміщенням зброї, технологій подвійного призначення, радіоактивних і наркотичних речовин;

участь у засіданнях Офісу безпеки НАТО, Комітету внутрішньої безпеки НАТО та Спеціального комітету НАТО для обміну досвідом у зазначених сферах;

забезпечення регулярного інформаційного обміну з переліченими структурами НАТО з питань боротьби з міжнародним тероризмом, нелегальним переміщенням зброї, технологій подвійного призначення, радіоактивних і наркотичних речовин;

удосконалення за сприянням Офісу безпеки НАТО нормативно-правової бази дво- та багатостороннього співробітництва зі спецслужбами та правоохоронними органами держав-членів НАТО;

участь у міжнародних конференціях та семінарах з питань правоохоронної діяльності, які проводяться під егідою НАТО;

отримання правоохоронними органами України експертної і технічної допомоги від НАТО, її держав-членів та держав-партнерів.

Відповідальність за здійснення заходів співробітництва в цій галузі покладається на Міністерство внутрішніх справ України, у підпорядкуванні якого знаходяться Внутрішні війська (ВВ), і Державний комітет у справах охорони державного кордону України, якому підпорядковані Прикордонні війська (ПВ).

Координацію співробітництва здійснює національний координатор з питань реформування сил внутрішньої безпеки.

Співробітництво з НАТО в даній галузі має на меті запозичення досвіду держав-членів НАТО та держав-партнерів у реформуванні сил внутрішньої безпеки, визначенні їх статусу та порядку застосування.

Механізми співробітництва

Зазначені в абзаці першому цього підрозділу центральні органи виконавчої влади та підпорядковані їм військові формування здійснюють співробітництво з НАТО шляхом участі в роботі СРГВР, підготовки і виконання дорученої їм частини ІПП та Робочого плану імплементації Хартії, встановлення прямих зв'язків з відповідними органами держав-членів НАТО на дво- та багатосторонній основі, участі в інших заходах.

Напрями співробітництва:

створення в рамках СРГВР окремого структурного підрозділу з питань реформування сил внутрішньої безпеки, використання механізму цієї Групи для розвитку співробітництва із заінтересованими державами-членами НАТО та державами-партнерами;

запозичення досвіду реформування сил внутрішньої безпеки шляхом обміну візитами делегацій з відповідними структурами держав-членів НАТО та держав-партнерів, включаючи візити кораблів морських сил ПВ;

стажування викладачів навчальних закладів ВВ та ПВ у військових навчальних закладах держав-членів НАТО і держав-партнерів;

залучення підрозділів ВВ та ПВ до участі у військових навчаннях у рамках та в дусі Програми ПЗМ;

участь у семінарах, конференціях та інших заходах, що здійснюватимуться в рамках програм співробітництва з НАТО.

Удосконалення чинної правової бази співробітництва України з НАТО здійснюється шляхом продовження формалізації відносин міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України з відповідними структурами НАТО через укладення двосторонніх угод в окремих сферах співробітництва у форматі Меморандумів про взаєморозуміння, угод, обмін листами тощо, які відповідали б духу особливого партнерства України з Альянсом.

Відповідальність за інформаційне забезпечення співробітництва України з НАТО покладається на Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України.

Національний координатор співробітництва з НАТО в інформаційній сфері координує відповідну діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та установ України, залучених до виконання цієї Програми, надає їх прес-службам методичну допомогу в реалізації проектів інформаційного характеру, які здійснюються в Україні або за її участю в державах-членах НАТО та державах-партнерах.

Співробітництво з НАТО в даній сфері має на меті формування в українському суспільстві неупередженого ставлення до діяльності НАТО, забезпечення обопільної обізнаності та поширення достовірної інформації про цілі співробітництва України з Альянсом та його здобутки.

Механізми співробітництва

Інформаційне забезпечення співробітництва України з НАТО здійснюється шляхом реалізації комплексу заходів, спрямованих на доведення до громадськості об'єктивної інформації про діяльність НАТО, стан та перспективи розвитку відносин України з цією організацією, проблеми та здобутки співробітництва з Альянсом, а також підготовки і виконання відповідних розділів ІПП і Робочого плану імплементації Хартії та участі в інших заходах.

Напрями інформаційного забезпечення:

розроблення Програми інформаційного забезпечення співробітництва України з НАТО;

створення громадського інформаційного центру сприяння розвитку співробітництва України з НАТО;

участь представників засобів масової інформації в заходах співробітництва Україна - НАТО, здійснення їх регулярних цільових візитів до штаб-квартири Альянсу та до штабу Верховного Головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі;

ефективне використання можливостей Центру інформації і документації НАТО в Україні та Офісу зв'язку НАТО в Україні для поширення в державах-членах Альянсу та державах-партнерах достовірної інформації про Україну, її внутрішню та зовнішню політику;

організація семінарів та "круглих столів" для українських журналістів, керівників прес-центрів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, керівників ЗМІ з питань співробітництва України з НАТО;

об'єктивне інформування української громадськості про діяльність Альянсу та розвиток особливого партнерства з ним, використовуючи можливості Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ";

запровадження постійно діючої рубрики "Україна - НАТО" на державних каналах телебачення і радіомовлення та підготовка серії відповідних передач і аналітичних програм за участю відповідальних працівників Адміністрації Президента України та Секретаріату Кабінету Міністрів України, членів РНБОУ, керівників центральних органів виконавчої влади та установ держави, залучених до співробітництва з Альянсом;

роз'яснення у програмах Українського радіо для закордонних слухачів позиції України щодо відносин з НАТО;

відкриття і постійне наповнювання інформацією загального Веб-сервера "Співробітництво України з НАТО.

1. Положення цієї Програми реалізуються шляхом виконання заходів річних планів центральних органів виконавчої влади України за дорученими їм напрямами співробітництва з НАТО, які формуються на основі Робочого плану імплементації Хартії та ІПП та положень відповідних дво- та багатосторонніх угод і домовленостей.

2. Фінансування цієї Програми здійснюється за рахунок коштів, визначених Державним бюджетом України для центральних органів виконавчої влади та державних установ, залучених до співробітництва з Альянсом, та фінансової допомоги з боку НАТО, її держав-членів та держав-партнерів.

3. Враховуючи, що співробітництво України з НАТО перебуває у постійному розвитку, не виключається можливість за наявності ресурсів і за погодженням з НАТО започаткування співробітництва за новими (додатковими) напрямами, що не увійшли до цієї Програми, або її згортання за тими напрямами, які стали неактуальними.

У зв'язку з цим зміст цієї Програми може уточнюватися та оновлюватися. Необхідні зміни вносяться у вигляді додатка до Програми, ухваленого рішенням ДМК і затвердженого Указом Президента України.

4. Забезпечення режиму секретності під час співробітництва України з НАТО здійснюється на підставі Угоди про безпеку між Урядом України та Організацією Північноатлантичного Договору від 13 березня 1995 року та законодавства України.