залучати, за потреби, як третіх осіб експертів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), які повинні бути зазначені у посвідченні (направленні) на здійснення заходів державного нагляду (контролю);
звертатися до суду, зокрема у разі створення перешкод посадовим особам органів державного нагляду (контролю) суб’єктами господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
доступу до територій, приміщень, цехів, устаткування, механізмів та інших об’єктів суб’єкта господарювання у межах, необхідних для здійснення заходів державного нагляду (контролю);
складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, визначених законом.
2. Органи державного нагляду (контролю), їх посадові та службові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов’язані:
повною мірою, об’єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;
дотримуватися ділової етики у відносинах із суб’єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поводження суб’єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій та/або інших заходів реагування до суб’єктів господарювання;
не втручатися та не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо така діяльність не загрожує життю і здоров’ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;
забезпечувати збереження комерційної таємниці та нерозголошення конфіденційної інформації суб’єкта господарювання, доступ до яких обмежено відповідно до статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", що стають відомими посадовим особам органів державного нагляду (контролю) під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
ознайомлювати суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи чи фізичну особу - підприємця) або уповноважену ним особу з результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю) у строки, передбачені законом;
у межах своєї компетенції надавати суб’єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю);
проводити аудит стану діяльності суб’єктів господарювання, утворених протягом трьох планових поточних періодів, безоплатно на підставі звернень таких суб’єктів господарювання у порядку, встановленому цим Законом;
не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, не передбачених законом;
підвищувати професійну компетентність посадових осіб органів державного нагляду (контролю), які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю);
встановлювати нормативи оцінювання діяльності посадових осіб органів державного нагляду (контролю), які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), не менше одного разу на три роки проводити оцінювання діяльності таких осіб за встановленими нормативами та подавати інформацію про проведене оцінювання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, відповідно до Типового положення про проведення органами державного нагляду (контролю) оцінювання діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), нормативи оцінювання та подання результатів, затвердженого таким органом;
дотримуватися встановлених законом основних принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю);
не перешкоджати праву суб’єктів господарювання на правовий захист, у тому числі третіми особами;
виконувати законні вимоги посадових осіб спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства з питань державного нагляду (контролю);
подавати спеціально уповноваженому органу з питань державного нагляду (контролю) актуальну, достовірну інформацію, документи та матеріали про здійснені заходи державного нагляду (контролю);
сприяти здійсненню посадовими особами спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) покладених на них повноважень;
у разі відбору контрольних зразків продукції зберігати їх в умовах, що забезпечують збереження їхньої якості та цілісності.
3. Органи державного нагляду (контролю) зобов’язані оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах нормативно-правові акти (крім актів, що мають гриф обмеження доступу), дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Здійснення заходів державного нагляду (контролю) без оприлюднення нормативно-правових актів (крім актів, що мають гриф обмеження доступу), дотримання яких перевіряється під час здійснення таких заходів, заборонено.
4. Органи державного нагляду (контролю) зобов’язані оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах та вносити до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) визначені законом відомості з питань державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю).
Органи державного нагляду (контролю) забезпечують повноту та достовірність відомостей, внесених до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).
5. Органи державного нагляду (контролю) утворюють Раду з питань державного нагляду (контролю) з метою повного та об’єктивного розгляду звернень суб’єктів господарювання щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю), дій чи бездіяльності їх посадових чи службових осіб.
Стаття 17. Відповідальність посадових та службових осіб органу державного нагляду (контролю)
1. Шкода, завдана суб’єкту господарювання незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю), відшкодовується за рахунок коштів відповідних бюджетів, передбачених для фінансування такого органу державного нагляду (контролю), незалежно від вини такої посадової або службової особи.
Розмір та порядок відшкодування шкоди, завданої суб’єкту господарювання незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю), визначаються рішенням суду.
Посадова або службова особа органу державного нагляду (контролю) несе відповідальність у порядку регресу, в повному обсязі відшкодовуючи шкоду, завдану бюджету у зв’язку з незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю такої посадової або службової особи.
Орган державного нагляду (контролю), який відшкодував шкоду, завдану суб’єкту господарювання незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи такого органу, зобов’язаний вжити заходів, а саме звернутися в порядку та у строки, визначені процесуальним законодавством, до відповідних судових органів з вимогою про стягнення в порядку регресу збитків з винної посадової або службової особи.
2. Посадова або службова особа органу державного нагляду (контролю) несе відповідальність, встановлену законом, за невнесення відомостей або внесення недостовірних відомостей про здійснені заходи державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю) до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).
3. Керівник органу державного нагляду (контролю) несе відповідальність, встановлену законом, за вчинення відповідним органом державного нагляду (контролю) порушень вимог законодавства з питань здійснення державного нагляду (контролю).
У разі встановлення судом, що прийняте органом державного нагляду (контролю) рішення суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, до посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю) керівник органу державного нагляду (контролю) застосовує заходи дисциплінарного стягнення відповідно до частини третьої статті 66 Закону України "Про державну службу".
У разі систематичного (протягом двох років) прийняття судом рішень про визнання протиправним рішення органу державного нагляду (контролю) або незаконними дій чи бездіяльність його посадових чи службових осіб до посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю), стосовно якої прийняті такі рішення, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Керівник органу державного нагляду (контролю) застосовує заходи дисциплінарного стягнення на підставі відомостей про результати розгляду судами заяв щодо оскарження дій чи бездіяльності посадових або службових осіб органів державного нагляду (контролю) та рішень органів державного нагляду (контролю) на користь суб’єкта господарювання, що містяться в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю).
4. У разі якщо спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) прийняв рішення з урахуванням рішення Ради з питань державного нагляду (контролю), утвореної при спеціально уповноваженому органі з питань державного нагляду (контролю), про визнання рішення органу державного нагляду (контролю), дій, бездіяльності посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю) такими, що суперечать закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) надає обов’язкові для розгляду пропозиції керівнику органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів дисциплінарного стягнення стосовно такої посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю).
Стаття 18. Повноваження спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю)
1. До повноважень спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) належать:
утворення Ради з питань державного нагляду (контролю);
підготовка та подання в установленому порядку пропозицій щодо формування державної політики з питань здійснення державного нагляду (контролю);
розроблення та погодження проектів нормативно-правових актів з питань державного нагляду (контролю);
вивчення досвіду інших держав щодо реалізації державної політики з питань здійснення державного нагляду (контролю) та внесення пропозицій щодо поширення такого досвіду в Україні;
здійснення методичного та інформаційного забезпечення діяльності органів державного нагляду (контролю);
надання суб’єктам господарювання безоплатно письмових консультацій щодо порядку здійснення державного нагляду (контролю);
надання роз’яснень щодо порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю);
погодження здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених цим Законом;
забезпечення функціонування інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) та визначення підприємства, яке є технічним адміністратором інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю);
забезпечення повноти та достовірності відомостей, внесених до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю);
проведення у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку перевірок додержання органами державного нагляду (контролю) вимог законодавства в частині здійснення заходів державного нагляду (контролю);
одержання від органів державного нагляду (контролю) та суб’єктів господарювання інформації, довідок, документів, скарг, матеріалів, відомостей щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю);
забезпечення складення технічного переліку комплексних планових заходів державного нагляду (контролю);
складення протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
складення актів перевірок та внесення подань до органів державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства, які є обов’язковими до розгляду;
узагальнення практики застосування законодавства з питань державного нагляду (контролю);
розроблення висновків, пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення законодавства з питань здійснення державного нагляду (контролю);
внесення пропозицій керівникам органів державного нагляду (контролю) про відкриття дисциплінарних проваджень стосовно посадових або службових осіб органів державного нагляду (контролю) та застосування до них заходів дисциплінарного впливу.
Стаття 19. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань нагляду (контролю)
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань нагляду (контролю), належать:
формування державної політики з питань державного нагляду (контролю);
визначення пріоритетних напрямів розвитку державної політики з питань державного нагляду (контролю);
забезпечення нормативно-правового регулювання державного нагляду (контролю);
внесення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо вдосконалення державного нагляду (контролю);
одержання від спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), органів державного нагляду (контролю) та суб’єктів господарювання інформації, довідок, документів, звернень, матеріалів, відомостей щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю);
участь у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку в заходах державного нагляду (контролю), що здійснюються спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю) та органами державного нагляду (контролю) за згодою суб’єкта господарювання;
проведення оцінювання ефективності державного нагляду (контролю) та надання рекомендацій органам державного нагляду (контролю) за результатами його проведення;
затвердження Типового положення про проведення оцінювання органами державного нагляду (контролю) діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), нормативи оцінювання та подання результатів.
Стаття 20. Права суб’єкта господарювання
1. Суб’єкт господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) має право:
бути поінформованим посадовою або службовою особою органу державного нагляду (контролю) про свої права та обов’язки;
вимагати від посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;
перевіряти наявність у посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) на здійснення планового чи позапланового заходу державного нагляду (контролю), а у разі проведення позапланових заходів - погодження відповідного центрального органу виконавчої влади, якщо таке погодження передбачено законом, та одержувати копії такого посвідчення (направлення) та погодження;
бути присутнім під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення такого заходу третіх осіб. У разі своєї відсутності під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) має право забезпечувати присутність уповноваженої ним особи, яка представлятиме його інтереси під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), у тому числі підписувати акт, складений за результатами здійснення планового чи позапланового заходу державного нагляду (контролю);
вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є його конфіденційною інформацією;
одержувати та ознайомлюватися з актами органу державного нагляду (контролю), що стосуються відповідних заходів державного нагляду (контролю);
надавати органу державного нагляду (контролю) шляхом надсилання в паперовій формі рекомендованим листом засобами поштового зв’язку та/або за допомогою електронної комунікації з використанням кваліфікованого електронного підпису (зокрема через особистий електронний кабінет в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) свої пояснення, зауваження або заперечення до актів, складених за результатами здійснення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю);
оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії чи бездіяльність органу державного нагляду (контролю) та його посадових або службових осіб;
брати участь у засіданні відповідної Ради з питань державного нагляду (контролю), якщо питання, що розглядаються, стосуються такого суб’єкта господарювання;
отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням вимог законодавства під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
звертатися із заявою щодо проведення аудиту стану його господарської діяльності до суб’єктів аудиту у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або до органу державного нагляду (контролю) відповідно до статті 24 цього Закону;
вносити до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) відомості, зокрема номер телефону та адресу електронної пошти, які вважатимуться офіційними каналами комунікації і використовуватимуться для обміну інформацією та документами між суб’єктом господарювання та органом державного нагляду (контролю);
звертатися до органу державного нагляду (контролю) із заявою про перегляд ступеня ризику від провадження господарської діяльності у певній сфері господарської діяльності з відповідним обґрунтуванням;
не надавати посадовій або службовій особі органу державного нагляду (контролю) під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) відповідей, пояснень та матеріалів щодо інших питань, ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких заходів;
не допускати посадову або службову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо:
відсутні визначені законом підстави для здійснення заходу державного нагляду (контролю);
заходи державного нагляду (контролю) здійснюються з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності здійснення таких заходів;
посадова або службова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, визначених цим Законом, або надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
суб’єкт господарювання не включений у поточному періоді в річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) відповідного органу державного нагляду (контролю) (щодо планових заходів державного нагляду (контролю);
тривалість планових заходів державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною дев’ятою статті 6 цього Закону, або тривалість позапланових заходів державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною сьомою статті 7 цього Закону;
орган державного нагляду (контролю) здійснює повторні позапланові заходи державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для вже здійснених позапланових заходів державного нагляду (контролю), крім перевірки приписів або інших розпорядчих документів відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 7 цього Закону;
орган державного нагляду (контролю) не затвердив та не оприлюднив на своєму офіційному вебсайті уніфіковану форму акта, що складається за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), з переліком питань залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності;
посадова або службова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), або спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), якщо таке погодження передбачено законом;
вимагати припинення здійснення заходів державного нагляду (контролю) у разі:
перевищення посадовою або службовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення таких заходів;
використання посадовою або службовою особою органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів, складених за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю);
з’ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, що становлять предмет здійснення заходу державного нагляду (контролю);
має інші права, передбачені Законом України "Про адміністративну процедуру".
Стаття 21. Обов’язки суб’єкта господарювання
1. Суб’єкт господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов’язаний:
за умови наявності законних підстав для здійснення державного нагляду (контролю) не створювати перешкод та допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) на територію та до приміщень (об’єктів) для здійснення заходів державного нагляду (контролю), за умови дотримання нею порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
у разі своєї відсутності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) забезпечити присутність уповноваженої ним особи, яка представлятиме його інтереси під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), зокрема підписуватиме акти, складені за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю);
виконувати законні вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;
надавати документи, довідки, відомості, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, матеріали з питань, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), або їх копії чи витяги з них відповідно до закону;
одержувати примірник акта та/або припису, та/або іншого розпорядчого документа органу державного нагляду (контролю), складених за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю);
у разі відбору контрольних зразків продукції зберігати їх в умовах, що забезпечують збереження їхньої якості та цілісності.
Стаття 22. Відповідальність суб’єкта господарювання
1. Суб’єкт господарювання за порушення вимог законодавства несе адміністративну, адміністративно-господарську, цивільну та фінансову відповідальність.
2. У разі виконання у повному обсязі та у встановлений строк припису або іншого розпорядчого документа органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), санкції та/або інші заходи реагування до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються, крім визначених законами випадків виявлення під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) порушень, що призвели до негативного впливу на життя і здоров’я людини, навколишнє природне середовище чи безпеку держави.
3. Невиконання припису або іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), створення перешкод посадовим особам органу державного нагляду (контролю), а також вчинення порушень, що призвели до негативного впливу на життя і здоров’я людини, навколишнє природне середовище чи безпеку держави, тягне за собою застосування санкцій та/або інших заходів впливу до суб’єкта господарювання, його посадових осіб.
4. У разі застосування санкцій та/або інших заходів реагування за порушення вимог законодавства, зокрема якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб’єкта господарювання та його посадових осіб при першому порушенні вимог законодавства, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом за таке порушення.
5. У разі якщо суб’єкт господарювання не сплатив штраф за застосованою до нього штрафною санкцією за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення (направлення) припису або іншого розпорядчого документа в порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 11 цього Закону, якщо припис або інші розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку або розпорядчі документи залишені в силі за результатами їх оскарження, сума такої штрафної санкції стягується в судовому порядку.
6. Суб’єкт господарювання (посадові особи суб’єкта господарювання - юридичної особи, фізична особа - підприємець), уповноважені ним особи не несуть відповідальності за відмову від надання пояснень щодо діяльності суб’єкта господарювання.
Стаття 23. Підтримка суб’єктів господарювання
1. Органи державного нагляду (контролю) безоплатно надають суб’єктам господарювання письмові консультації щодо застосування вимог законодавства під час провадження певного виду господарської діяльності, а спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) - щодо порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі якщо положення закону чи нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, або якщо положення різних законів чи інших нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав і обов’язків суб’єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), такі положення трактуються у відповідних консультаціях лише в інтересах суб’єкта господарювання.
Консультації органів державного нагляду (контролю) та спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), визначені абзацом першим цієї частини, є загальними (стосуються невизначеного кола суб’єктів господарювання) або індивідуальними (стосуються конкретного суб’єкта господарювання). Загальні консультації оприлюднюються в офіційних друкованих виданнях та на офіційних вебсайтах органів державного нагляду (контролю) та спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю). Індивідуальні консультації надаються (надсилаються) суб’єкту господарювання протягом 30 календарних днів після отримання відповідного запиту.
2. Суб’єкт господарювання може посилатися на загальні та надані (надіслані) йому індивідуальні консультації під час доведення правомірності своєї поведінки у відносинах з органами державного нагляду (контролю), іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також під час судового розгляду.
Суб’єкт господарювання не може притягуватися до відповідальності, якщо він діяв відповідно до консультації органу державного нагляду (контролю), на підставі зміни чи скасування індивідуальної або загальної консультації.
Суб’єкт господарювання під час доведення правомірності своєї поведінки у відносинах з органами державного нагляду (контролю), іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та під час судового розгляду також може посилатися на наданий ним запит до відповідного органу державної влади або спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) щодо надання загальної або індивідуальної консультації і неотримання відповідної консультації, який було направлено не пізніше трьох місяців до дня початку перевірки, як на підставу для незастосування до нього санкцій та/або інших заходів реагування незалежно від виду порушення вимог законодавства.
3. Органи державного нагляду (контролю) з метою профілактики порушень та спрямування діяльності суб’єктів господарювання на запобігання небезпекам щороку безоплатно здійснюють заходи щодо володіння навичками управління ризиками (небезпеками) з роз’ясненням причин їх виникнення та наданням практичних рішень для їх уникнення (попереджувальні заходи) за рахунок коштів державного бюджету та/або інших джерел, не заборонених законодавством.
4. Інформація про попереджувальні заходи оприлюднюється органом державного нагляду (контролю) на своєму офіційному вебсайті та вноситься до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).
Стаття 24. Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання
1. Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання проводять суб’єкти аудиту на договірній основі на підставі звернення такого суб’єкта господарювання про проведення аудиту.
2. Органи державного нагляду (контролю) проводять одноразово та безоплатно аудит стану діяльності:
новостворених суб’єктів господарювання, яким завдано шкоди (збитків) (що підтверджено документально) внаслідок збройної агресії проти України, надзвичайного стану, надзвичайної ситуації, які подали звернення до органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері щодо проведення аудиту стану їхньої діяльності не пізніше трьох років з дня утворення та якщо на день звернення такі суб’єкти господарювання не включені до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) такого органу державного нагляду (контролю) у поточному році;
суб’єктів господарювання, які постраждали (зазнали руйнувань, що підтверджено документально) внаслідок збройної агресії проти України, надзвичайного стану, надзвичайної ситуації, які подали звернення до органу державного нагляду (контролю) щодо проведення аудиту стану їхньої діяльності не пізніше шести місяців з дня відновлення господарської діяльності та які на дату звернення не включені до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) такого органу державного нагляду (контролю) у поточному році.
Суб’єкт господарювання має право звернутися до органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері щодо проведення аудиту стану його діяльності протягом трьох років з дня утворення або протягом одного року з дня відновлення господарської діяльності за місцем розташування нерухомого об’єкта (приміщення, будівлі, споруди), в якому провадиться господарська діяльність та який було зруйновано/знищено внаслідок бойових дій.
3. Для проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання використовується перелік питань, зазначений у формі акта, що складається за результатами здійснення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю) у відповідній сфері.
Аудиту підлягає період ведення господарської діяльності, необхідний для аналізу поточного стану діяльності суб’єкта господарювання з метою виявлення та усунення недоліків, що встановлюється за домовленістю між суб’єктом господарювання та суб’єктом аудиту/органу державного нагляду (контролю).
4. Суб’єкт аудиту не пізніше 10 робочих днів з дня отримання звернення від суб’єкта господарювання укладає з ним договір про проведення аудиту стану його діяльності.
Орган державного нагляду (контролю) не пізніше 10 робочих днів з дня отримання відповідного звернення направляє суб’єкту господарювання повідомлення про проведення аудиту стану його діяльності, де зазначаються: сфера державного нагляду (контролю); посада, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи органу державного нагляду (контролю), яка проводитиме аудит; дата початку проведення аудиту. Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання проводиться посадовою особою, уповноваженою наказом органу державного нагляду (контролю).
5. Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання проводиться органом державного нагляду (контролю) не пізніше трьох місяців з дня отримання звернення суб’єкта господарювання про проведення аудиту. Загальний строк проведення аудиту не може перевищувати 45 календарних днів.
Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання проводиться суб’єктом аудиту у строк, встановлений у договорі про проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання, але не пізніше трьох місяців з дня отримання звернення суб’єкта господарювання про проведення аудиту. Загальний строк проведення аудиту не може перевищувати 45 календарних днів.
Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання складається з таких етапів:
проведення оцінювання діяльності суб’єкта господарювання, підготовка та надання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (за наявності);
перевірка виконання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (за наявності) та надання аудиторського висновку суб’єкту господарювання про проведення аудиту стану його діяльності.
Оцінювання діяльності суб’єкта господарювання щодо відповідності вимогам законодавства, підготовка та надання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (за наявності) проводяться у строк, що не перевищує 15 календарних днів з дня початку аудиту.
У разі виявлення під час проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання недоліків орган державного нагляду (контролю) або суб’єкт аудиту надає у паперовій формі рекомендації щодо вжиття необхідних заходів для їх усунення з визначенням кінцевої дати усунення таких недоліків, узгодженої із суб’єктом господарювання, які підписуються посадовою особою органу державного нагляду (контролю) або працівником суб’єкта аудиту, які проводили такий аудит.
Перевірка виконання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (за наявності) та надання аудиторського висновку суб’єкту господарювання про стан його діяльності здійснюються у межах загального строку проведення аудиту (45 календарних днів) з урахуванням строку, необхідного для виконання рекомендацій, та строку підготовки такого аудиторського висновку.
6. У разі відсутності недоліків або виконання суб’єктом господарювання всіх рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків суб’єкт аудиту або орган державного нагляду (контролю) надає висновок про дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері (позитивний аудиторський висновок).
Якщо рекомендації щодо усунення виявлених недоліків суб’єктом господарювання не виконані у повному обсязі у межах загального строку проведення аудиту з урахуванням строку, необхідного для підготовки аудиторського висновку, суб’єкт аудиту або орган державного нагляду (контролю) надає суб’єкту господарювання аудиторський висновок, в якому зазначаються наявні недоліки у діяльності суб’єкта господарювання (негативний аудиторський висновок).
В аудиторському висновку зазначаються:
період проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання та дата складення аудиторського висновку;
найменування суб’єкта аудиту або органу державного нагляду (контролю) та посада, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) аудитора у сфері державного нагляду (контролю) або посадової особи органу державного нагляду (контролю), які провели аудит;
найменування суб’єкта господарювання, аудит стану діяльності якого проведено;
питання, перевірені під час проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання;
детальний опис недоліків (за наявності) та стан їх усунення;
заключення (позитивний або негативний аудиторський висновок).
Строк підготовки аудиторського висновку становить не більше двох робочих днів з дня завершення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання.
За результатами проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання адміністративні, адміністративно-господарські та фінансові санкції не застосовуються.
У разі отримання суб’єктом господарювання позитивного аудиторського висновку про проведення аудиту періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), визначена залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності такого суб’єкта господарювання у відповідній сфері державного нагляду (контролю), збільшується в 1,5 разу, якщо це не суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У такому разі протягом визначеного періоду суб’єкт господарювання, який за результатами проведення аудиту отримав позитивний аудиторський висновок про стан дотримання ним вимог законодавства у відповідній сфері державного нагляду (контролю), не включається до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) відповідним органом державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю).
7. Суб’єкт аудиту направляє аудиторський висновок суб’єкту господарювання, аудит стану діяльності якого проведено, не пізніше п’яти робочих днів з дня завершення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання.
Відомості про проведений аудит стану діяльності суб’єкта господарювання та надання йому позитивного аудиторського висновку також направляються суб’єктом аудиту до відповідного органу державного нагляду (контролю) у паперовій формі або через особистий електронний кабінет в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) не пізніше п’яти робочих днів з дня його закінчення.
Органи державного нагляду (контролю) вносять відомості про позитивний аудиторський висновок до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) не пізніше трьох робочих днів з дня його видачі або з дня його отримання від суб’єкта аудиту.
Відомості про негативний аудиторський висновок до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) не вносяться.
Негативний аудиторський висновок не може бути підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
8. Уповноваження аудиторів у сфері державного нагляду (контролю) здійснює орган державного нагляду (контролю) у відповідній сфері за рішенням кваліфікаційної комісії при такому органі.
Членами кваліфікаційної комісії можуть бути експерти, представники органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю), суб’єктів господарювання та їх професійних об’єднань, спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю).
Кваліфікаційна комісія є незалежною та складається із семи членів, три з яких є представниками суб’єктів господарювання та їх професійних об’єднань.
Члени кваліфікаційної комісії - представники суб’єктів господарювання та їх професійних об’єднань, експерти повинні мати не менше п’яти років стажу у відповідній сфері господарської діяльності та мати бездоганну репутацію.
Порядок уповноваження та позбавлення повноважень аудиторів у сфері державного нагляду (контролю), вимоги до них, формування кваліфікаційної комісії при органі державного нагляду (контролю), її складу, критеріїв добору та вимог до її членів розробляються спеціально уповноваженим органом у сфері державного нагляду (контролю) та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Не можуть проводити аудит у сфері державного нагляду (контролю) аудитори, які мають конфлікт інтересів із відповідним суб’єктом господарювання, щодо якого проводиться аудит, у тому числі які протягом останніх трьох років надавали такому суб’єкту господарювання будь-які інші послуги, крім аудиторських, а також аудитори, які пов’язані з посадовими (службовими) особами органу державного нагляду (контролю) (спеціально уповноваженого органу у сфері державного нагляду (контролю) родинними (сімейними) чи діловими зв’язками.
Відомості про аудиторів у сфері державного нагляду (контролю) та суб’єктів аудиту із зазначенням сфери державного нагляду (контролю), в якій діє суб’єкт аудиту, вносяться органом державного нагляду (контролю) у відповідній сфері до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) та розміщуються на його офіційному вебсайті.
Аудитори у сфері державного нагляду (контролю) повинні подавати річну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
9. Орган державного нагляду (контролю) несе визначену законом відповідальність перед суб’єктом господарювання за неналежне або неповне проведення аудиту стану його діяльності та за достовірність наданого аудиторського висновку.
Аудитор у сфері державного нагляду (контролю) несе визначену законом та договором про проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання відповідальність перед суб’єктом господарювання за неналежне або неповне виконання визначених договором зобов’язань, відсутність з його боку конфлікту інтересів та за достовірність наданого аудиторського висновку.
У разі якщо протягом одного року після надання аудитором у сфері державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання позитивного аудиторського висновку стосовно такого суб’єкта господарювання виникли підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), визначені абзацами п’ятим, шостим, восьмим, одинадцятим і дванадцятим частини першої статті 7 цього Закону, під час яких підтверджено порушення вимог законодавства таким суб’єктом господарювання, орган державного нагляду (контролю) звертається до кваліфікаційної комісії при такому органі з поданням про позбавлення такого аудитора у сфері державного нагляду (контролю) повноважень на проведення аудиту господарської діяльності у відповідній сфері.
Орган державного нагляду (контролю) у відповідній сфері за рішенням кваліфікаційної комісії при органі державного нагляду (контролю) у такій сфері позбавляє повноважень аудитора у сфері державного нагляду (контролю) на проведення аудиту у відповідній сфері державного нагляду (контролю).
Фізична особа, яка була позбавлена повноважень аудитора у сфері державного нагляду (контролю), не має права бути уповноваженою на проведення аудиту в будь-якій сфері державного нагляду (контролю) протягом одного року з дня позбавлення таких повноважень.
Стаття 25. Громадський захист прав суб’єктів господарювання
1. Громадські об’єднання в особі їхніх уповноважених представників мають право здійснювати захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання під час здійснення щодо них заходів державного нагляду (контролю).
Органи державного нагляду (контролю) зобов’язані розглядати звернення громадських об’єднань, їхніх уповноважених представників в інтересах суб’єктів господарювання щодо захисту ними прав і законних інтересів таких суб’єктів господарювання.
За ініціативою громадських об’єднань органи державного нагляду (контролю) проводять консультації з громадськістю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Суб’єкти господарювання можуть залучати третіх осіб з метою захисту своїх прав та законних інтересів під час здійснення щодо них заходів державного нагляду (контролю).
Треті особи мають право:
бути присутніми під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
ознайомлюватися з документами та матеріалами, що стосуються здійснення заходів державного нагляду (контролю);
представляти інтереси суб’єктів господарювання в органах державного нагляду (контролю) у порядку, встановленому законом;
брати участь у засіданнях Ради з питань державного нагляду (контролю);
звертатися до органів державного нагляду (контролю) з інформацією про необхідність притягнення до відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю);
здійснювати інші дії в інтересах суб’єктів господарювання у встановленому законом порядку.
Стаття 26. Оскарження рішень органів державного нагляду (контролю), дій чи бездіяльності їх посадових та службових осіб
1. Суб’єкт господарювання має право оскаржити рішення органу державного нагляду (контролю), дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" до органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері або до спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) та/або до суду.
2. Вищим органом для територіального органу державного нагляду (контролю) є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідний державний колегіальний орган.
3. Для повного та об’єктивного розгляду скарг суб’єктів господарювання на рішення органу державного нагляду (контролю), дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб такий орган утворює Раду з питань державного нагляду (контролю) (далі - Рада з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю).
Рада з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) є консультативно-дорадчим органом, який діє згідно з положенням, що затверджує орган державного нагляду (контролю) відповідно до типового положення про Раду з питань державного нагляду (контролю), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Головою Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) є керівник такого органу, який має першого заступника та заступника. За відсутності голови Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) його обов’язки виконує перший заступник, а за відсутності першого заступника - заступник голови.
Перший заступник голови Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) призначається з представників громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, наукових установ за результатами обрання його членами Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю). Заступник голови Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) призначається головою Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) з числа державних службовців.
Склад Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) формується у кількості не більше ніж 10 осіб з посадових осіб органу державного нагляду (контролю) та представників громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, наукових установ (за їхніми пропозиціями) і затверджується відповідним органом державного нагляду (контролю).
Представники громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, наукових установ залучаються до складу Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) в кількості не менше ніж 50 відсотків її складу.
Кількісний та персональний склад Ради з питань державного нагляду (контролю) затверджується відповідним органом державного нагляду (контролю).
До складу Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) від громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, наукових установ не може входити особа, яка:
за рішенням суду визнана недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності;
має судимість за вчинення кримінального правопорушення, не погашену або не зняту в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;
позбавлена відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади;
входить до складу керівного органу політичної партії;
має офіційно видану підозру про здійснення корупційного злочину;
має менше п’яти років стажу у відповідній сфері господарської діяльності;
має небездоганну репутацію або підозру у скоєнні корупційних злочинів.
Формою роботи Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) є засідання, що проводяться за потреби, у разі наявності хоча б однієї скарги, та є правомочними за присутності більше половини членів Ради з питань державного нагляду (контролю) від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) та від представників громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, наукових установ.
Засідання Ради з питань державного нагляду (контролю) може проводитися в режимі відеоконференції з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, про що зазначається в порядку денному такого засідання. З метою усунення проявів корупції член Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) повинен заявити про самовідвід чи підлягає відводу за наявності підстав для відводу (самовідводу) посадової особи, передбачених Законом України "Про адміністративну процедуру", або в разі виникнення у нього конфлікту інтересів згідно з законодавством у сфері запобігання і протидії корупції.
4. Скарга подається суб’єктом господарювання до органу державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" у паперовій формі протягом 10 робочих днів з додаванням копій документів, що підтверджують її обґрунтованість:
щодо оскарження рішення органу державного нагляду (контролю) - з дня, що настає за днем отримання суб’єктом господарювання такого рішення;
щодо оскарження дій чи бездіяльності посадових та службових осіб органу державного нагляду (контролю) - з дня, що настає за днем підписання акта, складеного за результатами здійснення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).
Скарга подається безпосередньо до органу державного нагляду (контролю) або надсилається йому засобами поштового зв’язку або електронної комунікації (у тому числі через особистий електронний кабінет).
У разі надходження скарги від суб’єкта господарювання відповідний орган державного нагляду (контролю) зобов’язаний розглянути її в установленому цим Законом порядку і поінформувати суб’єкта господарювання щодо результатів її розгляду.
Якщо орган державного нагляду (контролю) виявив одну з підстав для залишення скарги без розгляду, визначених абзацами сьомим - чотирнадцятим цієї частини, він повідомляє суб’єкта господарювання про залишення його скарги без розгляду в паперовій формі не пізніше наступного робочого дня з дня одержання такої скарги.
Скарга залишається без розгляду з таких підстав:
скаргу не підписано;
надійшла заява скаржника про залишення скарги без розгляду;
порушені у скарзі питання виходять за межі повноважень органу державного нагляду (контролю). У такому разі такий орган повинен поінформувати скаржника про відповідний орган влади, до повноважень якого належить вирішення порушених у скарзі питань;
скарга подана з порушенням строків, передбачених абзацами першим - третім цієї частини;
скарга на рішення органу державного нагляду (контролю) або на дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб розглядається в суді;
у скарзі не зазначені прізвище та адреса задекларованого та/або зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника, якщо скаргу подає фізична особа;
скаргу подано повторно одним і тим самим суб’єктом господарювання з одного і того самого питання, якщо таке питання вирішено по суті.
Суб’єкт господарювання, скаргу якого залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких скаргу було залишено без розгляду, має право звернутися із скаргою повторно протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповіді від органу державного нагляду (контролю).
У разі якщо скарга підлягає розгляду, орган державного нагляду (контролю) протягом 10 робочих днів з дня отримання задовольняє скаргу або передає її на розгляд Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю), про що повідомляє суб’єкта господарювання.
У день передання скарги органом державного нагляду (контролю) до Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) інформація про це розміщується органом державного нагляду (контролю) на його офіційному вебсайті.
