Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оновлення Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року та регулювання деяких питань стосовно корисних копалин та компонентів стратегічного та критичного значення

Цей напрям нарощування ресурсної бази належить до пріоритетних, який потребує сприяння держави у залученні внутрішніх та зовнішніх інвестицій.

Зважаючи на сучасний стан паливно-енергетичних ресурсів України, практична реалізація завдань і заходів Програми забезпечить потреби національної економіки на довгострокову перспективу за рахунок власного видобутку.

Уран є стратегічно важливим для економіки держави, тому стратегічні дослідження надр як засіб наукової обґрунтованості пошуку і відкриття родовищ, проведення регіональних досліджень повинні забезпечувати економічну та енергетичну безпеку держави, стабільність розвитку національної економіки шляхом залучення необхідних ресурсів у розвиток галузі, зокрема шляхом залучення необхідних ресурсів для роботи державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", зокрема, шляхом його вертикальної інтеграції з іншими державними концернами, а також залучення суб’єктів господарювання приватної форми власності, у тому числі залучення приватних інвестицій у нові проекти з видобування (промислової розробки) урану. Це зумовлено і необхідністю повного забезпечення потреб атомних електростанцій України, і перспективою експорту концентрату природного урану";

після глави "Уран" доповнити новою главою такого змісту:

Цей вид сировини належить до категорії Г. Водень природного походження, так званий "білий" водень, позбавлений всіх недоліків, характерних для промислового виробництва, потрібно розглядати як новий напрям розвитку водневої енергетики.

Родовища вільного природного водню у чистому вигляді у природі зустрічаються рідко.

Для розвитку пошуку вільного природного водню необхідно:

проведення поглибленого вивчення питання генерації водню в мантії Землі та його міграції в вищезалягаючі шари земної кори для виявлення кільцевих структур на поверхні землі (циркументи), які формуються виходами водню;

виявлення полів концентрації водню та гелію в підземних водах під гідравлічним екраном пов’язаних з глибинним потоком водню на родовищах вуглеводневих газів шляхом проведення регіонального прогнозування за даними раніше проведених геологічних та геофізичних досліджень, локального прогнозування за даними аерокосмічного та аерогеофізичного зондування, сейсморозвідки та наземних геологічних зйомок;

вивчення світового досвіду щодо проблем та наявних технологій пошуку та видобутку вільного природного водню;

підготовка та реалізація (на основі проведених науково-дослідних та геологорозвідувальних робіт) пілотного проекту з пошуку, розвідки та видобутку вільного природного водню на найбільш перспективному об’єкті.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом";

г) у підрозділі "Металічні корисні копалини":

главу "Чорні метали" викласти в такій редакції:

Цей вид корисних копалин належить до категорії А. В Україні залізні руди і залізисті кварцити видобуваються на родовищах Криворізького, Кременчуцького та Білозірського залізорудних басейнів. Загалом налічується 54 родовища залізних руд, з яких 22 перебувають в експлуатації. Розвідані запаси становлять 28 млрд тонн, майже в такому ж обсязі оцінюються перспективні та прогнозні ресурси.

Однак, незважаючи на значні запаси та ресурси, в Україні існують проблеми із забезпеченням гірничодобувних підприємств якісними залізними рудами. Ресурси багатих руд у межах рудних полів діючих гірничодобувних підприємств Криворізького залізорудного басейну на прийнятних глибинах (800-1000 метрів) обмежені. Економічна доцільність розробки багатих руд на більших глибинах не визначена. Безліч покладів залізистих кварцитів із вмістом Fe-магнетитового менше 30-35 відсотків потребують оцінки з позицій ринкової економіки. Актуальною є переоцінка існуючих запасів і ресурсів відповідно до сучасних технологічних процесів металургії, зокрема прямого відновлення заліза.

Для нарощування мінерально-сировинної бази залізних руд передбачаються:

проведення дорозвідки в межах родовищ багатих залізних руд;

проведення пошукових, пошуково-оцінювальних робіт з метою виявлення багатих руд і легкозбагачуваних магнетитових кварцитів в межах існуючих рудних районів;

розроблення, апробація та впровадження сучасних раціональних технологій комплексного дослідження залізних руд для забезпечення об’єктивної оцінки їх якості, обґрунтованого нарощування запасів та оперативного супроводу видобутку і переробки із забезпеченням ліквідності кінцевого товарного продукту.

Реалізація цих заходів передбачається за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Цей вид корисних копалин належить до категорії А. Основні запаси та ресурси марганцевих руд залягають у Нікопольському марганцеворудному басейні.

Україна, маючи розвинену чорну металургію та значні поклади марганцевих руд, посідає провідне місце у світі за споживанням та виробництвом марганцевої продукції. Проте існуюча структура запасів і технологія збагачення марганцевих руд не забезпечують зростаючі потреби чорної металургії у вищих сортах марганцевих концентратів, передусім низькофосфористих.

У Побузькому рудному районі, в корах вивітрювання кристалічних порід докембрію, виявлено 14 проявів залізо-марганцевих і марганцевистих залізних руд, що можуть слугувати резервом для марганцеворудної промисловості. Ці руди, як правило, окислені та легко піддаються збагаченню, що робить їх рентабельними для переробки.

Для нарощування мінерально-сировинної бази марганцевих руд передбачаються:

проведення геологорозвідувальних робіт на флангах існуючих родовищ;

проведення пошукових та пошуково-оцінювальних робіт з метою оцінки оксидних марганцевих руд у межах існуючих рудних районів;

проведення пошукових робіт щодо залізо-марганцевих руд у корах вивітрювання кристалічних порід докембрію у Побузькому рудному районі;

розроблення технологічних схем переробки важкозбагачуваних карбонатних та змішаних типів руд.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Цей вид корисних копалин належить до категорії Г. Основні споживачі хрому - металургійна промисловість, виробництво ферохрому і вогнетривів, хімічна промисловість.

Україна має дев’ять проявів власної мінерально-сировинної бази хрому. Перспективні та прогнозні ресурси цього виду корисної копалини оцінені в Побузькому рудному районі, в межах Капітанівського рудного поля, в якому, крім корінних руд, останніми роками відкрито новий геолого-промисловий тип: комплексні хром-нікелеві руди в корах вивітрювання та мінералізація металевого ренію. Крім того, відомо, що ультрабазити супроводжуються золото-платиноїдною мінералізацією, результатом вивчення якої може стати виявлення нових типів родовищ.

Для нарощування мінерально-сировинної бази хромових руд передбачається проведення пошукових та пошуково-оцінювальних робіт на найбільш перспективних об’єктах Капітанівського рудного поля.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом";

главу "Кольорові та легуючі метали" викласти в такій редакції:

Цей вид корисних копалин належить до категорії Б. Проблема забезпечення потреб вітчизняної промисловості в алюмінії є нагальною. Потенційні внутрішні ресурси алюмінійвмісних корисних копалин (зокрема Високопільського родовища у Дніпропетровській області, нефелінові руди у Приазов’ї, закарпатські алуніти, каолін та інші), згідно з попередніми техніко-економічними розрахунками, є неконкурентоспроможними порівняно з імпортними корисними копалинами і не можуть бути рентабельно перероблені на вітчизняних підприємствах за допомогою наявних технологій.

Для нарощування мінерально-сировинної бази алюмінієвих руд передбачаються геологічне довивчення та оцінка промислових запасів залізистих бокситових руд у межах Високопільського родовища.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел фінансування, не заборонених законом.

Цей вид корисних копалин належить до категорії Г. Україна не має промислових запасів мідних руд, незважаючи на досить значні перспективні та прогнозні ресурси. Загалом на території України відомо понад 150 рудопроявів міді, деякі з них можуть розглядатися як потенційні родовища.

Найбільш перспективною є Волино-Подільська металогенічна провінція, у якій у траповій формації виявлено мідну мінералізацію (самородну мідь) та виділені перспективні Волинський, Маневицький та Кухотсько-Вольський металогенічні райони, а в їх межах - рудні поля. Загальні обсяги перспективних ресурсів міді (кат. Р1 + Р2 ) становлять 3,5 млн тонн.

Для нарощування мінерально-сировинної бази мідних руд передбачаються:

збільшення обсягів геологорозвідувальних робіт з метою виявлення нових перспективних проявів самородної міді у траповій формації;

проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на території Волинського, Маневицького та Кухотсько-Вольського металогенічних районів з метою підготовки рудопроявів (ділянок) для розвідки.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Цей вид корисних копалин належить до категорії Б. Родовища та 60 проявів обох металів на території України представлені силікатними рудами кори вивітрювання гіпербазитів і зосереджені у двох районах - у Середньому Побужжі (Кіровоградська область) та Середньому Придніпров’ї (Дніпропетровська область). Однак у зв’язку з незадовільними гірничотехнічними умовами та низькою якістю руди практично вся внутрішня потреба в нікелі та кобальті останніми роками забезпечується за рахунок імпорту.

У Середньому Побужжі виявлені лінійні кори вивітрювання з промисловим вмістом нікелю та хрому. Загальні перспективні ресурси нікелю в межах ділянок з лінійними і площинними корами вивітрювання становлять 52 тис. тонн і розташовані поблизу Побузького нікелевого заводу.

Перспективи сульфідної нікеленосності України обмежені, але є деякі передумови для розвідання промислових родовищ сульфідного нікелю. Так, сульфідне мідно-нікелеве зруденіння встановлено в північно-західній частині Українського кристалічного щита.

Для нарощування мінерально-сировинної бази нікелевих та кобальтових руд передбачається проведення:

пошукових та пошуково-оцінювальних робіт на силікатні хром-нікелеві та нікель-кобальтові руди у площинних і лінійних корах вивітрювання в межах Капітанівського рудного поля;

пошукових робіт щодо сульфідних мідно-нікелевих руд у межах розповсюдження габроїдних масивів північно-західної частини Українського кристалічного щита.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Цей вид корисних копалин належить до категорії Б. Свинцево-цинкові руди досить високої якості відомі у двох регіонах України - на Закарпатті та в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини. Перспективи з видобутком свинцю і цинку пов’язуються з золото-поліметалічними родовищами Закарпаття. Експлуатація Мужіївського золото-поліметалічного родовища може задовольнити потреби України лише частково.

Найбільш перспективними об’єктами для приросту промислових запасів свинцю і цинку вважаються Берегівське золото-поліметалічне родовище і Біганське комплексне алуніт-барит-поліметалічне родовище на Закарпатті.

У межах Чортомлицької зеленокам’яної структури виявлено золото-поліметалічний тип руд (мідь, свинець, цинк), характерний для світових аналогів, але внаслідок неналежного управління процесами звітування досі немає звіту про виконані роботи, тож результати відомі лише виконавцям робіт.

Для нарощування мінерально-сировинної бази свинцевих та цинкових руд передбачаються:

геологічне довивчення та переоцінка запасів супутніх свинцево-цинкових руд у межах золотоносних об’єктів Берегівського та Мужіївського рудних районів;

переоцінка ресурсів свинцю і цинку перспективних рудопроявів Рахівського та Вишківського рудних районів;

оцінка промислового значення Біляївського та Новодмитрівського родовищ.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Цей вид корисних копалин належить до категорії А. Україна має потужну мінерально-сировинну базу титану (загалом налічується 122 прояви), входить до десятки країн світу за обсягами розвіданих запасів та забезпечує понад 7 відсотків світового видобутку. Титанова металогенічна провінція охоплює північно-західну частину Українського кристалічного щита, до державного балансу запасів корисних копалин України включено 28 родовищ, серед яких 1 унікальне, 13 великих, 10 середніх, а решта - з незначними запасами. За геолого-промисловим типом родовища титану підрозділяються на розсипні, корінні та гіпергенні залишкові родовища кори вивітрювання кристалічних порід. Дотепер розробляються лише розсипні родовища. Руди титану завжди комплексні і зазвичай вміщують також залізо, цирконій, фосфор, ванадій, скандій та інші мінерали.

Континентальні ільменітові розсипи представлені Іршанською групою родовищ, що розташовані в північно-західній частині Українського кристалічного щита, та розсипами Корсунь-Новомиргородського плутону.

Корінні родовища титану представлені великим Стремигородським родовищем, підготовленим до промислового освоєння, та меншими за запасами Федорівським і Злобицьким родовищами, що розташовані в північно-західній частині Українського кристалічного щита. Для експлуатації цих родовищ необхідне капітальне будівництво нових рудників та збагачувальних фабрик, що потребує значних інвестицій і часу.

Для нарощування мінерально-сировинної бази титанових руд передбачається проведення:

пошуково-оцінювальних та розвідувальних робіт на встановлених об’єктах (аналогічних Стремигородському) корінних титанових руд північно-західної частини Українського кристалічного щита;

пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на перспективних об’єктах розсипних титан-цирконієвих руд Волинського, Новомиргородського та Середньопридніпровського рудних районів.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Цей вид сировини належить до категорії Г. На території України прояви олова виявлені в північно-західній і південно-східній частинах Українського кристалічного щита та представлені двома мінерально-генетичними типами - колумбіт-каситеритовим у розсипах та каситерит-колумбітовим у корах вивітрювання.

За результатами пошукових робіт у центральній частині Сущано-Пержанської зони виділена перспективна площа з олов’яним та рідкісноземельно-рідкіснометальним зруденінням. Деякі прояви (Кар’єр, Західний, Гірняцький, Західно-Ястребецький) містять каситерит (вольфраміт)-кварцовий тип руд, що можуть вилучатися як супутні корисні копалини при комплексному освоєнні цих ділянок надр.

Для нарощування мінерально-сировинної бази передбачається проведення:

комплексу бурових, мінералого-петрографічних і технологічних досліджень у процесі пошукових і пошуково-оцінювальних робіт;

геолого-економічної оцінки і визначення доцільності розвідки рудопроявів.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Цей вид корисних копалин належить до категорії Г. В Україні немає розвіданих родовищ вольфраму, хоча численні рудопрояви поширені на території Українського кристалічного щита. Потреби держави в цій корисній копалині задовольняються за рахунок імпорту.

Упродовж останніх років у Східному Приазов’ї виявлено перспективні прояви вольфраму. Підвищений вміст вольфраму в деяких частинах Сергіївського золоторудного родовища у Придніпровському регіоні свідчить про потенційні можливості виявлення в межах зазначеного і подібних рудопроявів (крім промислових молібденових) та вольфрамових руд.

Для нарощування мінерально-сировинної бази руд вольфраму передбачається проведення пошукових робіт щодо вольфрамового зруденіння у межах перспективних районів Українського кристалічного щита.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Цей вид корисних копалин належить до категорії Г. В Україні немає розвіданих родовищ молібдену, хоча його численні рудопрояви широко поширені на території Українського кристалічного щита. Виділено три райони, що є високоперспективними для відкриття промислових родовищ молібдену: північно-західна частина Українського кристалічного щита, Середнє Придніпров’я та Східне Приазов’я.

Серед відомих об’єктів є перспективні площі і конкретні перспективні рудопрояви, підготовлені до проведення пошуково-оцінювальних робіт, розвідки та подальшого освоєння: насамперед Вербинський та Устинівський рудопрояви в північно-західній частині Українського кристалічного щита, ділянка "Червона" у Криворізькому районі, Східносергіївський рудопрояв у Середньому Придніпров’ї. Останній є складовим елементом вертикальної та латеральної зональності Сергіївського золоторудного родовища, що за деяких умов може розглядатися як комплексний (золото-срібно-мідно-молібденовий).

Для нарощування мінерально-сировинної бази руд молібдену передбачається проведення геологічного довивчення з метою підготовки найбільш перспективних рудопроявів (ділянок) для розвідки.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом";

у главі "Рідкісні та рідкісноземельні метали":

главу "Тантал і ніобій" викласти в такій редакції:

Цей вид корисних копалин належить до категорії В. Ресурсний потенціал танталу та ніобію в Україні (37 проявів) є найвищим у Європі. Україна в змозі повністю забезпечити власні потреби у тантал-ніобієвій корисній копалині. У межах Українського кристалічного щита вирізняються три великі рідкіснометальні райони поширення танталу та ніобію: Приазовський, Центральний і Північно-західний (Волинський).

Ґрунтовно вивчено об’єкти Приазов’я, що мають значні ресурси і запаси, а також сприятливі гірничо-геологічні та гідрогеологічні умови для розробки. За умови комплексного використання цих запасів (цирконій, нефелін, польовий шпат) родовища можуть рентабельно експлуатуватися. Найбільш досконало вивчено значне за розмірами Мазурівське родовище, розташоване в Донецькій області.

Невеликі за розмірами рудопрояви (проте з високим вмістом танталу - 0,10-0,15 відсотка) відкрито в межах Ганнівсько-Звенигородської зони (Мостове, Копанки, Вись та інші).

Для нарощування мінерально-сировинної бази руд танталу та ніобію передбачається проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт у межах перспективних районів Українського кристалічного щита щодо тантал-ніобієвого зруденіння, пов’язаного з пегматитами.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом";

главу "Літій" викласти в такій редакції:

Цей вид корисних копалин належить до категорії В. Перспективи створення власної мінерально-сировинної бази літію та перетворення України з імпортера на експортера літієвої продукції оцінюються як високі. Це пов’язано з реальною можливістю освоєння Полохівського і Шевченківського родовищ та ділянки Добра (Надія та Станкуватське) відповідно петалітових, сподуменових та сподумен-петалітових руд. У результаті освоєння п’яти проявів та інших полів рідкіснометальних пегматитів можуть бути розвідані нові перспективні об’єкти.

Для нарощування мінерально-сировинної бази руд літію передбачається проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт у межах перспективних районів Українського кристалічного щита щодо літієвого зруденіння, пов’язаного з пегматитами.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом";

главу "Рідкісні землі та ітрій" викласти в такій редакції:

Цей вид корисних копалин належить до категорії В. П’ятнадцять лантаноїдів і близький до них ітрій становлять групу рідкоземельних руд, попит на які постійно зростає. Освоєння власної мінерально-сировинної бази рідкісноземельних металів, без яких неможливе виробництво високоякісних конкурентоспроможних сталей і сплавів, є нагальною потребою.

На території України виявлено кілька сотень пунктів концентрації рідкісноземельних руд у масштабі від родовища до рудопрояву, які потребують оцінки. Більшість із них розміщені в межах Українського кристалічного щита і на прилеглих площах. Загалом ця велика територія є найбільшою в Європі рідкісноземельною металогенічною провінцією, в якій наявні прояви зруденіння майже всіх відомих ендогенних та екзогенних рідкісноземельних формацій.

У державному балансі запасів корисних копалин України враховано Новополтавське родовище апатит-рідкіснометалевих руд (Запорізька область).

У Приазовській частині Українського кристалічного щита відкрито Азовське родовище, що вивчається. За результатами пошуково-оцінювальних робіт складено попереднє техніко-економічне обґрунтування.

Для нарощування мінерально-сировинної бази рідкісноземельних, у тому числі ітрієвих, руд передбачається проведення науково-тематичних і регіональних геологічних досліджень, пошукових і пошуково-оцінювальних робіт у межах перспективних щодо рідкісноземельного зруденіння районів Українського кристалічного щита.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом";

після глави "Руди рідкісноземельні, у тому числі ітрієві" доповнити новою главою такого змісту:

Цей вид корисної копалини належить до категорії В. Завдяки своїм фізичним, механічним, термічним властивостям берилій має широке застосування в електронній, авіакосмічній промисловості, для виробництва сплавів.

Берилієве зруденіння, що налічує 11 проявів, є досить різноманітним, серед генетичних типів переважають грейзенові, пегматитові, гідротермальні, скарнові родовища. Основна частина запасів берилієвих руд розміщена в пегматитових родовищах, у комплексних рудах рідкіснометальних гранітних пегматитів.

На території України промислові запаси берилієвих руд виявлені в північно-західній частині Українського кристалічного щита (центральна частина Сущано-Пержанської тектонічної зони), де розвідано Пержанське родовище берилієвих руд. Пержанське родовище (ділянки Північна і Крушинка) перебуває на стадії підготовки до розробки. Зруденіння приурочене до метасоматитів кварц-польовошпатового та польовошпатового складу. Запаси берилію достатні для створення гірничодобувного підприємства.

Перспективні ресурси берилію обліковані на Новостанкуватському, Липнязькому і Ташлицькому рудопроявах, у межах Шевченківського родовища літієвих руд також оцінені запаси оксиду берилію.

Для нарощування мінерально-сировинної бази руд літію передбачається проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт у межах перспективних районів.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом";

у главі "Цирконій і гафній":

абзац перший викласти в такій редакції:

"Цирконій належить до категорії А, гафній - до категорії В. Ці два метали мають близькі фізико-хімічні властивості (вогнетривкість, інертність тощо). Проте гафній не утворює власних мінералів, але є постійною домішкою у цирконії при середньому співвідношенні їх оксидів 1:50";

третє речення абзацу другого після слів "цирконій-рідкісноземельних руд" доповнити словами "у кристалічних породах";

абзац третій виключити.

У зв’язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати відповідно абзацами третім - сьомим;

абзаци п’ятий - восьмий замінити двома новими абзацами такого змісту:

"Для нарощування мінерально-сировинної бази цирконієвих і гафнієвих руд передбачається проведення пошукових та пошуково-оцінювальних робіт щодо комплексних ільменіт-цирконієвих руд у межах рудних полів відомих родовищ.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом";

главу "Скандій" викласти в такій редакції:

Цей вид корисних копалин належить до категорії В. Скандій використовується в лазерній техніці, для легування алюмінієвих сплавів, у літакобудуванні, приладобудуванні, в авіаційній та ракетно-космічній техніці.

Геолого-промислові типи родовищ скандію представлені власне скандієвими родовищами та родовищами скандійвмісних руд. Більше 90 відсотків запасів скандію міститься в бокситах, титанових рудах, фосфоритах.

На території України скандій як промисловий компонент виявлено в корінних докембрійських породах і рудах (апатит-ільменітових комплексних родовищах Стремигородської групи, пов’язаних із габро-анортозитовою формацією), в ванадій-скандієвих метасоматитах (Жовторіченське родовище), в ільменітових, ільменіт-цирконових розсипах (Малишевське родовище, родовища Іршанської групи).

Запаси скандію обліковуються у державному балансі запасів корисних копалин України щодо 12 комплексних родовищ: Малишевське, Валки-Гацківське, Жовторіченське, Стремигородське, Федорівське, Тростянецьке, Злобицьке, Торчинське, Іршанське, Лемненське-Західне, Лемненське-Східне, Тарасівське.

Для нарощування мінерально-сировинної бази передбачаються:

продовження розвитку вітчизняних технологій отримання алюмінієво-скандієвих сплавів для забезпечення потреб вітчизняного літако- та ракетобудування;

продовження розвитку вітчизняних технологій вилучення скандію під час хімічної переробки ільменіту з руд апатит-ільменітових родовищ.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом";

главу "Розсіяні елементи" викласти в такій редакції:

Цей вид корисних копалин належить до категорії Г. В Україні вперше у світовій геологічній практиці в ультрабазитах масивів Капітанівської групи виявлено досить великі (до 50 мікронів) фази металевого ренію або його природних інтерметалевих сполук. Реній - надзвичайно рідкісний розсіяний елемент з найменшим кларком (7 • 10-8) з усіх платиноїдів і лантаноїдів. Досі реній був відомий лише у вигляді ізоморфних домішок та у промислових обсягах видобувався з інших мінералів (насамперед з молібденіту). В окремих випадках реній утворює власні мінерали, які через це не мають промислової цінності.

Реній - метал майбутнього. Його унікальні властивості зумовлюють основні сфери застосування: радіоелектроніка, електронна та електронно-вакуумна промисловість, нафтопереробка (виробництво високооктанових бензинів), авіабудування (значне збільшення ресурсу двигунів), приладобудування, ракетно-космічна техніка, виробництво металокомпозитів з унікальними фізико-механічними властивостями за рахунок різних відсоткових домішок ренію. Такі сплави є високотехнологічними (добре зварюються, дуже міцні, при цьому пластичні, а отже, зберігають свої властивості та форму в екстремальних умовах експлуатації - високих і надвисоких температур, тиску), застосовуються для виробництва ниток розжарювання із збільшеним ресурсом, підігрівачів катодів, термопар.

Потреби в ренії є необмеженими. На сьогодні його використання здійснюється в обсягах видобування. За оцінками експертів, потреба в ренії з часом лише зростатиме.

У цьому напрямі передбачаються:

проведення геолого-прогнозного картування перспективних територій;

проведення пошуково-оцінювальних робіт на виявлених перспективних ділянках з метою оцінки їх ресурсного потенціалу та визначення (за сприятливих обставин) параметрів промислового об’єкта в її межах.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом";

у главі "Дорогоцінні метали та алмази":

назву викласти в такій редакції:

главу "Золото і срібло" викласти в такій редакції:

Цей вид корисних копалин належать до категорії В. На території України виділяють три золотоносні провінції: Карпатська золотоносна провінція, Український кристалічний щит та Донбас.

Карпатська золотоносна провінція є однією з найбільш досконало вивчених. За попередніми оцінками фахівців, загальні прогнозні ресурси цієї території становлять: золота - 400 тонн, срібла - 5,5 тис. тонн, свинцю - 2,7 млн тонн, цинку - 5,3 млн тонн. Тут розвідане Мужіївське родовище та родовище Сауляк (родовище Сауляк попередньо розвідане, затверджено запаси). Безпосередньо до Мужіївського родовища прилягає Берегівське золотополіметалічне родовище з рудами аналогічного складу.

Золотоносність Донецького басейну вивчається давно, але через відсутність ґрунтовних досліджень немає її однозначної оцінки. Загальні прогнозні ресурси Донбасу оцінюються у 400 тонн золота. Тут відкрито невелике за запасами Бобриківське родовище золото-сульфідних руд.

Головною золотоносною провінцією України є Український кристалічний щит, у межах якого загальні обсяги ресурсів визначаються у 2400 тонн золота. Найбільш досконало вивчено шість родовищ - Майське, Клинцівське, Юр’ївське, Сергіївське, Балка Золота та Балка Широка. Оцінені в їх межах ресурси становлять понад 620 тонн золота.

Для покращення структури та стану запасів мінерально-сировинної бази руд золота та прискорення доведення потенційних золотопроявів до стану родовищ для подальшої експлуатації передбачається провести порівняльну геолого-економічну оцінку наявних рудоносних полів. На підставі цієї оцінки обрати найбільш привабливі та перспективні за комплексом ознак об’єкти Українського кристалічного щита для доведення їх до рівня підготовки, що здатний надати чітку інформацію щодо типових питань найбільших золотодобувних компаній світу.

Нагальною потребою є відновлення працездатності лабораторно-аналітичних центрів, проведення дослідно-промислової розробки, комплексу технологічних та напівзаводських випробувань, а також досить тривалої роз’яснювальної роботи для зняття екологічних та соціальних побоювань у місцевого населення.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом";

абзаци третій - сьомий глави "Платиноїди" замінити двома новими абзацами такого змісту:

"Для нарощування мінерально-сировинної бази платиноїдних руд передбачаються створення власної сучасної лабораторної бази та проведення цільових геологорозвідувальних робіт з метою виявлення металів платинової групи на локальних площах і об’єктах з оцінкою перспективи практичного їх освоєння.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом";

главу "Алмази" виключити;

ґ) у підрозділі "Неметалічні корисні копалини":

доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:

"Неметалічні корисні копалини мають надзвичайно важливе значення для національної економіки та використовуються у металургії, гірничо-хімічному та агропромисловому комплексах та у будівництві. При цьому неметалічні корисні копалини використовуються переважно у природному стані.

За понад столітню історію української металургії створено потужну промисловість з видобування і первинної переробки неметалічних корисних копалин, які пов’язані з нею технологічними процесами. З усіх видів таких корисних копалин (вапняки, доломіти, кварцити, вогнетривкі глини, лужноземельні бентоніти) Україна повністю забезпечувала власні потреби і певною мірою потреби Російської Федерації, Грузії, Польщі та Словаччини. Однак останнім часом гостро постали проблеми, зумовлені загальним прогресом у металургії і значним підвищенням вимог до якості неметалічних корисних копалин. Крім того, території Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, на яких розміщені родовища таких корисних копалин, тимчасово окуповані. Деякі види неметалічних корисних копалин (магнезит, плавиковий шпат, лужні бентоніти) для металургійної галузі України імпортуються. Подібна ситуація склалася з потребою неметалічних корисних копалин в інших галузях економіки держави.

Ці обставини зумовлюють необхідність проведення геологорозвідувальних робіт, спрямованих на максимальне забезпечення діючих підприємств власними корисними копалинами належної якості та нарощення експортного потенціалу України.

Серед неметалічних корисних копалин вирізняють такі групи: сировина флюсова, формувальна та для огрудкування залізорудних концентратів, вогнетривка, хімічна, агрохімічна, адсорбційна, абразивна, скляна та фарфоро-фаянсова, оптична та п’єзооптична, електро- та радіотехнічна, ювелірна (дорогоцінне каміння) та ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння), а також будівельна сировина різного призначення - для облицювальних матеріалів (декоративне каміння), цементна, для пиляних стінових матеріалів, петрургійна та для легких заповнювачів бетону, для покриття доріг, приготування бурових розчинів";

главу "Неметалічна сировина для металургії" викласти в такій редакції:

Флюорит. Цей вид корисних копалин належить до категорії Г. Основними споживачами флюориту (плавикового шпату) є заводи, що випускають феросплави і зварні флюси, а також металургійні комбінати, заводи важкого машинобудування, суднобудівні та підприємства алюмінієвої промисловості.

Значні поклади плавикового шпату відомі у східній частині Українського кристалічного щита, на його південно-західному та північному схилах. Перспективні прояви трапляються також у центральній частині Українського кристалічного щита - у Кіровоградській тектонічній зоні.

У державному балансі запасів корисних копалин України враховано два родовища плавикового шпату - Бахтинське родовище у Придністров’ї, запаси якого становлять 18 млн тонн, і Покрово-Кириївське у Приазов’ї, а також два родовища з вмістом супутнього фтору в апатиті - Стремигородське і Новополтавське. Усі чотири родовища не експлуатуються через відсутність значних капіталовкладень для їх освоєння. Бахтинське родовище флюориту у Придністров’ї розвідано і підготовлено до дослідно-промислової експлуатації.

Для нарощування мінерально-сировинної бази флюориту передбачається проведення:

пошукових та пошуково-оцінювальних робіт на флангах відомих родовищ та їхня переоцінка;

пошукових та пошуково-оцінювальних робіт у межах Сущано-Пержанської зони з метою виявлення рідкісноземельного флюориту;

пошукових і пошуково-оцінювальних робіт у межах поширення перспективних щодо флюориту геологічних комплексів Українського кристалічного щита.

Флюсові вапняки і доломіти. Цей вид корисних копалин належить до категорії В. В Україні розвідані великі родовища високоякісних флюсових вапняків у Кримській і Донецькій складчастих областях та Індоло-Кубанському прогині.

У державному балансі запасів корисних копалин України враховано 14 родовищ флюсових вапняків, у тому числі 11 - вапняків флюсових (немагнезіальних) і 3 - комплексних (немагнезіальних і магнезіальних). Також на державному балансі перебувають 7 родовищ доломіту, з яких 4 розробляються. При значних загальних запасах вогнетривких доломітів підприємства України відчувають дефіцит у високоякісних марочних сортах флюсових вапняків, придатних для конверторного та електроплавильного виробництва сталі. Крім того, ситуація з цією корисною копалиною ускладнюється тим, що території більшості родовищ тимчасово окуповані (Донецька, Луганська області, Автономна Республіка Крим та місто Севастополь), що вимагає пошуку альтернативних джерел.

Для нарощування мінерально-сировинної бази флюсових вапняків і доломітів передбачається проведення:

технологічних досліджень щодо можливості отримання флюсової сировини високої якості для конверторного та електроплавильного виробництва сталі;

пошукових і пошуково-оцінювальних робіт у Донецькій складчастій області та в південно-західній частині Східноєвропейської платформи;

переоцінки розвіданих родовищ карбонатних порід у західних областях України як флюсових.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Бентонітові глини. Цей вид корисних копалин належить до категорії В. На території України відомо приблизно 100 родовищ і проявів бентонітів, найбільш значні поклади - у Закарпатській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій областях і Автономній Республіці Крим. Однак, більшість відомих покладів не мають промислового значення через незначні запаси бентонітів або складні гірничо-геологічні умови їх залягання.

У зв’язку з тим, що в Україні здебільшого поширені лужноземельні різновиди бентонітів, не придатні для виробництва залізорудних котунів, певний обсяг лужних бентонітів імпортується.

Для нарощування мінерально-сировинної бази бентонітових глин передбачається проведення пошуково-оцінювальних і розвідувальних робіт на перспективних площах центральних і південних регіонів України з метою виявлення та оцінки родовищ бентонітових глин.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Піски формувальні. Цей вид корисних копалин належить до категорії А. Україна повністю забезпечує потреби своєї металургійної та машинобудівної промисловості у формувальних пісках, а також експортує їх до ряду країн. Родовища формувальних пісків і перспективні об’єкти локалізовані у крейдяних, палеоген-неогенових і четвертинних відкладах Донецької складчастої області, Дніпровсько-Донецької і Причорноморської западин, Волино-Подільської плити та Українського кристалічного щита.

У державному балансі запасів корисних копалин України враховано 14 родовищ (Гусарівське, Часів-Ярське, Бантишівське та інші) та 6 об’єктів обліку, в яких запаси формувального піску затверджені як супутні корисні копалини. Розробляються 4 родовища та 6 об’єктів обліку.

Для нарощування мінерально-сировинної бази формувальних пісків передбачається проведення геолого-розвідувальних робіт щодо формувальних пісків у межах перспективних ділянок Дніпровсько-Донецької западини, Донецької складчастої області, Волино-Подільської плити та Українського кристалічного щита.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Вторинні каоліни. Цей вид корисних копалин належить до категорії А. Вторинні каоліни широко використовуються в металургійній промисловості (для виготовлення вогнетривких виробів), а також у керамічній, цементній та інших галузях. Каоліни повинні містити мінімальну кількість оксиду кальцію, що забезпечує їм відповідну вогнетривкість. Родовища сконцентровані на Українському кристалічному щиті. У Державному балансі запасів корисних копалин України враховано 8 родовищ вторинних каолінів (Володимирівське, Кіровоградське, Мурзинське, Новоселицьке, Обознівське, Яснополянське, Балашівське і Пологівське).

Для нарощування мінерально-сировинної бази вторинних каолінів (особливо вищих сортів) передбачається проведення пошукових, пошуково-оцінювальних та розвідувальних робіт на перспективних ділянках Українського кристалічного щита та його схилів.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Вогнетривкі і тугоплавкі глини. Цей вид корисних копалин належить до категорії А. Україна має великі запаси вогнетривких глин, розвіданих у межах Донецької складчастої області, Дніпровсько-Донецької западини та осадочного чохла Українського кристалічного щита. У Державному балансі запасів корисних копалин України враховано 18 родовищ, з них 4 об’єкти обліку запасів глин комплексних родовищ розробляються (14 родовищ, у тому числі 1 об’єкт обліку).

Однак запаси високоякісних глин на найбільших родовищах (Часів-Ярське, Новоселицьке) майже виснажені, знижується сортність корисних копалин, що видобуваються, ускладнюються гірничо-геологічні умови, збільшується глибина кар’єрів і, як наслідок, зростає собівартість видобутку.

Для нарощування мінерально-сировинної бази вогнетривких і тугоплавких глин передбачається проведення:

пошукових робіт з виявлення високоякісних тугоплавких глин у Кальміус-Торезькій та Бахмутській западинах Донецької області;

пошуково-оцінювальних та розвідувальних робіт на перспективних ділянках вогнетривких та тугоплавких глин у межах Дніпровсько-Донецької западини (Полтавська, Сумська та Харківська області) та перспективних районів Українського кристалічного щита та його схилів.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Магнезит. Цей вид корисних копалин належить до категорії Г. Україна практично не має власної видобувної мінерально-сировинної бази магнезиту, хоча потреби в такій сировині дуже великі. Наразі основні потреби в магнезиті та продуктах його переробки задовольняються за рахунок імпорту.

Разом з тим поклади магнієвих руд, пов’язані з серпентинітовими масивами, відомі в межах Середньопридніпровського мегаблока Українського кристалічного щита. При цьому їхні породи є якісними магнієвими рудами як для вилучення і металічного магнію, придатного для виробництва високоякісних периклазових вогнетривів, так і оксиду магнію (магнезії), проте на предмет магнієвих руд вони вивчені ще недостатньо.

Для нарощування мінерально-сировинної бази магнієвих руд передбачається проведення пошукових та пошуково-оцінювальних робіт у межах Побузького рудного району та Середньопридніпровського і Приазовського мегаблоків Українського кристалічного щита.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Високоглиноземна сировина. До високоглиноземних відносять гранат-силіманітові та дистенові руди. Цей вид корисних копалин належить до категорії Г. У Державному балансі запасів корисних копалин України враховані запаси дистен-силіманіту як супутнього компонента в пісках Малишівського розсипного титан-цирконієвого родовища та Вовчанського циркон-рутил-ільменітового родовища. Корінні поклади андалузит-дистен-силіманітових кварцитів і гнейсів тяжіють до докембрійських метаморфічних товщ Українського кристалічного щита. Перспективними щодо виявлення родовищ цих корисних копалин є райони Приазов’я та північної частини Житомирської області (Сущано-Пержанська зона).

Для нарощування мінерально-сировинної бази високоглиноземних руд передбачається проведення пошукових, пошуково-оцінювальних та розвідувальних робіт щодо гранат-силіманітових та дистенових руд у перспективних районах Українського кристалічного щита.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Кварцити та кварцовий пісок. Цей вид корисних копалин належить до категорії А. В Україні для виробництва вогнетривів (динасу, муліту, мертелю, феросплавів і кристалічного кремнію) використовуються кварцити, кварцитоподібні пісковики та кварцовий пісок, які виявлені і розробляються в різновікових геологічних утвореннях.

У Державному балансі запасів корисних копалин України обліковано 5 родовищ кварцитів, з яких розробляються Васильківське, Товкачівське та Овруцьке родовища, і 2 родовища кварцитоподібного пісковику, з яких розробляється Баницьке родовище.

Актуальним завданням є прискорення виявлення і розвідки родовищ високоякісних кварцитів.

Родовища кварцових пісків для вогнетривів локалізовані в неогенових відкладах Донецької складчастої області (Красногорівське, Різниківське родовища).

Для нарощування мінерально-сировинної бази кварцитів та кварцового піску для вогнетривів передбачається проведення:

пошукових, пошуково-оцінювальних та розвідувальних робіт щодо кварцитів для потреб чорної металургії в межах Донецького басейну та високоякісних кварцитів для потреб кольорової металургії - в межах Українського кристалічного щита та Дніпровсько-Донецької западини;

пошукових, пошуково-оцінювальних та розвідувальних робіт щодо кварцових пісків у межах перспективних ділянок Донецької складчастої області, Дніпровсько-Донецької западини, Волино-Подільської плити та Українського кристалічного щита.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом";

главу "Сировина для гірничо-хімічного та агропромислового комплексів" викласти в такій редакції:

Апатит. Цей вид корисних копалин належить до категорії Г. Видобуток фосфатної сировини в Україні не здійснюється.

Загальні запаси апатитових руд в Україні майже повністю зосереджені у двох родовищах - Стремигородському та Новополтавському (як супутній компонент титанових руд). Водночас поблизу Стремигородського родовища є менші за обсягами родовища таких самих руд, що залягають на меншій глибині і потребують значно менших капітальних вкладень для їх розробки. Найбільш перспективні з них - Видиборське і Федорівське. Крім того, в межах Корсунь-Новомиргородського плутону розвідане Носачівське родовище фосфор-титанових руд. Розробка цих родовищ забезпечить значну частку потреби України у фосфорних добривах.

Самостійним типом апатитових руд є апатитовмісні основні породи Голосківської ділянки (Хмельницька область).

Для нарощування мінерально-сировинної бази апатиту передбачається проведення:

пошукових та пошуково-оцінювальних робіт на апатитові та апатит-ільменітові руди в перспективних районах Українського кристалічного щита та Донецької складчастої області;

пошуково-оцінювальних робіт щодо апатитових руд у межах Голосківського рудоносного поля (Хмельницька область).

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Фосфорити. Цей вид корисних копалин належить до категорії Г. В Україні відкриті родовища та поклади зернистих фосфоритів (Новополтавське родовище - рихлі руди, Донецький басейн та Полісся - зернисті фосфорити, Волинь - жовнові руди).

Останнім часом обсяг використовуваних фосфорних добрив у сільському господарстві становить лише шосту частину обсягу, необхідного для забезпечення високої врожайності сільськогосподарських культур.

Через низьке засвоєння рослинами фосфору (лише кілька відсотків) при використанні традиційних фосфатних мінеральних добрив для досягнення екологічної і раціональної комплексної переробки фосфоровмісних корисних копалин необхідно впровадити технологію одержання фосфорних мінеральних добрив, що передбачає використання сірчаної кислоти. Такий підхід дає можливість здійснювати промислове освоєння численних невеликих родовищ фосфоритів і робить їх привабливими для інвесторів.

Для нарощування мінерально-сировинної бази фосфоритів передбачається проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт щодо жовнових та зернистих фосфоритів у межах Волино-Подільської плити (Волинська і Вінницька області), Дніпровсько-Донецької западини (Сумська та Харківська області) та Південного Донбасу.

Роботи виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів суб’єктів господарювання та з інших джерел, не заборонених законом.

Калійні солі. Цей вид корисних копалин належить до категорії Б. Калійна сіль головним чином застосовується у виробництві мінеральних добрив (калійних і комплексних). Різноманітні калійні солі у природних родовищах часто містяться разом із магнієвими і водночас можуть утворювати подвійні калійно-магнієві, хлоридні та сульфатні солі.

На території України калійні солі поширені в межах Дніпровсько-Донецької западини і Передкарпатського крайового прогину, з яким пов’язана одна з найбільших у світі провінцій калійних руд сульфатного типу (найцінніші калійні руди). Вони переважно зосереджені у двох родовищах (усього 13) - Стебницькому і Пійло. Однак застаріла технологія переробки видобутих корисних копалин і відсутність ресурсів для її поновлення спричинили зменшення видобутку та втрату солі, а згодом і повне припинення виробничої діяльності через інтенсивне забруднення довкілля. Запаси переважної більшості родовищ оцінені ще у 1948-1960 роках, натепер вони відповідають лише перспективним ресурсам та частково попередньо розвіданим запасам.

Тому важливим є нарощування мінерально-сировинної бази калійних солей та розвиток видобування з одночасним дотриманням усіх природоохоронних заходів шляхом:

проведення пошукових та пошуково-оцінювальних робіт у межах Передкарпатського калієносного басейну з метою виявлення ділянок із сприятливими для розробки гірничо-геологічними умовами;

залучення, зокрема шляхом проведення аукціонів, вітчизняних та іноземних інвестицій до видобування калійних солей із дотриманням усіх природоохоронних заходів у межах відповідних ділянок надр та сприяння проектам переробки в цій сфері;

проведення повного циклу охоронних заходів при експлуатації родовищ калійних солей, рекультивації існуючих відвалів та хвостосховищ, запобігання виникненню техногенних аварій та інших надзвичайних ситуацій.