Про схвалення Прогнозу Державного бюджету України на 2013 і 2014 роки

Відповідно до частини першої статті 21 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

Схвалити Прогноз Державного бюджету України на 2013 і 2014 роки, що додається.

Цей Прогноз розроблено відповідно до Бюджетного кодексу України з урахуванням Податкового кодексу України , Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" , державних цільових програм та найкращого досвіду розвинутих європейських держав у сфері середньострокового бюджетного планування.

Метою Прогнозу є запровадження дієвого механізму управління бюджетним процесом як складової частини системи управління державними фінансами, встановлення взаємозв'язку між стратегічними цілями розвитку держави та можливостями бюджету у середньостроковій перспективі, забезпечення прозорості, передбачуваності та послідовності бюджетної політики.

Основними завданнями Прогнозу є:

підвищення результативності та ефективності здійснення бюджетних видатків;

посилення бюджетної дисципліни та контролю за витратами бюджету;

забезпечення фінансування інвестиційних проектів (програм) строком реалізації більше одного року;

зниження впливу політичного фактора на формування бюджетних пріоритетів.

Прогноз ґрунтується на принципах збалансованості та стійкості бюджетної системи в умовах волатильності економіки.

Прогноз зорієнтований на формування сприятливого макроекономічного середовища, відновлення та підтримання високих темпів економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі, забезпечення оптимального податкового та боргового навантаження та гарантованого виконання державою соціальних зобов'язань. Зазначені фактори стануть найважливішими конкурентними перевагами національної економіки, що сприятиме залученню інвестицій, впровадженню інновацій, модернізації економіки, а також розширенню можливостей для виконання соціальних програм.

На середньострокову перспективу основними завданнями державного бюджету є:

забезпечення справедливої, стабільної, спрямованої на забезпечення фіскальної достатності системи оподаткування як фактора активізації підприємницького потенціалу та зниження частки тіньової економіки;

покращення добробуту та якості життя населення шляхом економічно обґрунтованого підвищення державних соціальних стандартів та гарантій, удосконалення системи надання пільг і допомоги;

зниження рівня дефіциту державного бюджету та частки державного боргу у валовому внутрішньому продукті;

підтримка структурних реформ у реальному секторі економіки і соціальній сфері та залучення інвестицій в економіку;

зниження адміністративного та регуляторного тиску на бізнес;

підтримка економічного зростання регіонів, зміцнення фінансово-економічної самостійності місцевих бюджетів;

поліпшення фінансових показників діяльності державних підприємств;

підвищення ефективності управління бюджетними коштами шляхом удосконалення та розширення сфери застосування програмно-цільового методу та подальшої оптимізації бюджетних програм.

Прогноз включає індикативні прогнозні показники зведеного та державного бюджетів за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування, державного боргу та гарантованого державою боргу, взаємовідносин державного та місцевих бюджетів, а також за бюджетними програмами, які забезпечують протягом кількох років виконання інвестиційних програм (проектів).

Прогнозом визначається частка перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні 29,3 відсотка у 2013 році і 28,2 відсотка у 2014 році.

Прогнозом передбачається утримання обсягу державного боргу на рівні, що не перевищує 25 відсотків валового внутрішнього продукту. Це у 2013 і 2014 роках сприятиме покращенню іміджу України як інвестиційно привабливої держави, зміцнить довіру іноземних інвесторів, зменшить уразливість фінансової системи держави в умовах несприятливої кон'юнктури зовнішніх фінансових ринків.

Скорочення дефіциту державного бюджету з 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту у 2012 році до 0,8 відсотка у 2013 році та близько 1 відсотка у 2014 році забезпечить помірковане зростання державного боргу, яке не перевищуватиме темпи зростання валового внутрішнього продукту та дасть змогу зменшити боргову залежність держави.

Реалізація положень Податкового кодексу України щодо зменшення податкового навантаження та удосконалення системи адміністрування податків, з одного боку, формуватиме умови для зменшення масштабів тіньового сектору та, як наслідок, збільшення податкових надходжень до бюджету, а з іншого - сприятиме збільшенню обсягів власних коштів підприємств, що можуть бути спрямовані на інвестиційні цілі. Передбачається, що загальний інвестиційний ресурс внаслідок зниження ставок оподаткування та надання інвестиційних податкових преференцій становитиме близько 44,3 млрд. гривень у 2013 році і 70,5 млрд. гривень у 2014 році.

Частку державних інвестицій передбачається зберегти на рівні не менше ніж у 2012 році. Кошти спрямовуватимуться, зокрема, на реалізацію національних проектів, будівництво та реконструкцію навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, культури та спорту, забезпечення житлом громадян, розвиток інфраструктури, у тому числі енергетичної та дорожньо-транспортної, державну підтримку інвестиційних та інноваційних проектів у реальному секторі економіки, розвиток виробничої інфраструктури на територіях пріоритетного розвитку.

Прогнозом визначається перелік бюджетних програм, які забезпечують протягом кількох років виконання інвестиційних програм (проектів) та реалізуються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій (додаток).

Прогнозом передбачається збільшення частки доходів місцевих бюджетів у загальному обсязі доходів зведеного бюджету порівняно з попереднім роком - від 1,4 відсоткового пункту у 2013 році до 1,7 відсоткового пункту у 2014 році.

Зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів збільшить фінансову спроможність місцевого самоврядування щодо забезпечення делегованих повноважень та виконання програм розвитку регіонів.

Державні соціальні стандарти та гарантії визначатимуться на підставі базового державного соціального стандарту з урахуванням індексу споживчих цін, стану розвитку економіки та реформ у відповідних галузях. Базовий державний соціальний стандарт визначатиметься на основі нових натуральних наборів, схвалених науково-громадською експертизою за участю соціальних партнерів. Такий підхід дасть можливість забезпечити обґрунтоване підвищення усіх державних соціальних стандартів та гарантій.

Індикативні показники Державного бюджету України на 2013 і 2014 роки є основою для складення головними розпорядниками бюджетних коштів планів своєї діяльності та формування показників проекту Державного бюджету України на 2013 рік. Формування проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період на основі Прогнозу здійснюватиметься з урахуванням зміни прогнозу основних показників економічного і соціального розвитку України, а також зміни законодавства з відповідним коригуванням дохідної та видаткової частин бюджету.

Прогноз основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на два роки, що настають за прогнозним, розробляється відповідно до порядку , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 621 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 18-19, ст. 834; 2011 р., № 51, ст. 2034).

Прогноз доходів зведеного та державного бюджетів на 2013 і 2014 роки розроблено з урахуванням основних напрямів податкової реформи відповідно до положень Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" та основних прогнозних показників економічного і соціального розвитку України на 2013 і 2014 роки.

Пріоритетними завданнями податкової політики на середньострокову перспективу, спрямованими на забезпечення економічного зростання та виконання зобов'язань держави перед населенням, є:

зниження рівня податкового навантаження на бізнес і скорочення витрат часу платників на нарахування і сплату податків шляхом зниження ставок податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, а також удосконалення системи адміністрування податків;

удосконалення системи податкового контролю для концентрації уваги контролюючих органів на суб'єктах, які ухиляються від сплати податків, а також мінімізація втручання контролюючих органів у діяльність сумлінних платників податків;

своєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування, згідно з вимогами Податкового кодексу України та недопущення виникнення заборгованості бюджету з відшкодування податку;

легалізація тіньового сектору економіки, насамперед легалізація виплати заробітної плати та неформальної зайнятості;

розвиток функції державної податкової служби щодо завчасної оцінки ризику різних груп платників податків;

легалізація оборотів товарів через кордони;

підвищення рівня інформаційного забезпечення і впровадження автоматизації в органах державної податкової служби з метою зниження витрат на адміністрування податків.

Необхідними кроками на шляху побудови цілісної, всеосяжної законодавчої бази та гармонізації національного податкового законодавства із законодавством Європейського Союзу є:

подальша гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного і цивільного законодавства;

зміна чинних договорів про запобігання подвійному оподаткуванню для мінімізації практики ухилення від оподатковування, а також стимулювання інвестицій в національну економіку.

З метою детінізації економіки та збільшення дохідної частини бюджету органами державної податкової служби та митними органами впроваджуватимуться заходи, спрямовані на:

обмеження звільнення від обкладення податком на додану вартість та запобігання виникненню безпідставних заявок на відшкодування такого податку;

боротьбу з підпільним виробництвом та незаконною торгівлею алкогольними напоями та тютюновими виробами, виявлення каналів надходження контрафактної продукції та удосконалення адміністрування акцизного податку;

здійснення перевірок спиртових заводів на предмет виробництва ними необлікованого спирту з використанням непрямих методів контролю, зокрема аналізу співвідношення обсягів виробництва спирту та алкогольних напоїв та обсягів використаної електроенергії та води;

активізація роботи митних органів щодо недопущення контрабандного ввезення спирту на територію України;

забезпечення ефективної діяльності правоохоронних органів щодо недопущення продажу продукції без наявності відповідної ліцензії;

забезпечення надання податкових пільг лише за умови цільового використання вивільнених коштів;

боротьбу з незаконним ввезенням товарів на митну територію України та посилення контролю за повнотою декларування бази оподаткування та сплатою митних платежів;

щорічну індексацію ставок податків, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.

Прискорений розвиток економіки базується на проведенні стратегічних реформ з максимальним використанням можливостей для економічного зростання.

Прогноз обсягу надходжень із сплати податку на прибуток підприємств до бюджету у 2013 і 2014 роках розраховано відповідно до положень Податкового кодексу України , зокрема ставки оподаткування 19 відсотків у 2013 році і 16 відсотків у 2014 році. Зменшення навантаження на бізнес позитивно вплине на збільшення декларування підприємствами прибутків.

Прогноз обсягу надходжень із сплати податку на додану вартість розраховано відповідно до ставки оподаткування, яка становить 20 відсотків у 2013 році і 17 відсотків у 2014 році, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких згідно із зазначеним Кодексом застосовується нульова ставка.

Прогноз обсягу надходжень із сплати акцизного податку базується на прогнозних обсягах виробництва, реалізації та імпорту підакцизних товарів, а також обмінному курсі гривні до долара США.

Обсяг надходжень із сплати податку на доходи фізичних осіб розраховано відповідно до базової ставки оподаткування (15 відсотків і з доходу, що перевищує 10 мінімальних заробітних плат, - 17 відсотків) з урахуванням збільшення розмірів мінімальної заробітної плати та недопущення зниження рівня оплати праці у бюджетній сфері.

Дефіцит державного бюджету у 2013 році передбачається на рівні 0,8 відсотка валового внутрішнього продукту. У 2014 році з метою компенсації втрат державного бюджету від зменшення ставок основних податків, передбаченого Податковим кодексом України , дефіцит державного бюджету становитиме близько 1 відсотка валового внутрішнього продукту.

Джерелами фінансування дефіциту будуть зовнішні та внутрішні запозичення, а також кошти від приватизації державного майна.

Метою управління державним боргом є забезпечення фінансування бюджету за рахунок боргових джерел за умови мінімально можливої вартості з урахуванням ризиків у середньо- та довгостроковій перспективі, а також розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів.

Досягнення мети управління державним боргом у 2013 і 2014 роках забезпечуватиметься виконанням таких завдань:

проведення виваженої політики управління державним боргом відповідно до затвердженої Середньострокової стратегії управління державним боргом з метою утримання обсягу державного боргу відносно валового внутрішнього продукту на рівні не більш як 25 відсотків;

своєчасне та у повному обсязі виконання зобов'язань за державним боргом;

здійснення державних запозичень із строками погашення, які дають змогу уникнути пікових навантажень платежів з погашення державного боргу та зменшити ризик рефінансування;

оптимізація валютної структури державного боргу з метою зменшення валютних ризиків;

забезпечення ефективної співпраці з провідними міжнародними рейтинговими агентствами щодо присвоєння ними суверенного кредитного рейтингу Україні та її борговим зобов'язанням;

підвищення ефективності та результативності співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями і фінансово-кредитними установами, пов'язаного із залученням та використанням їх фінансових ресурсів;

встановлення рівня державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для забезпечення виконання зобов'язань за кредитами, залученими з метою реалізації інвестиційних проектів, на рівні, що не перевищує 1 відсотка валового внутрішнього продукту.

У 2013 і 2014 роках передбачається здійснити такі заходи:

здійснення регулярного розміщення державних цінних паперів з різними строками обігу для підтримання кривої дохідності;

створення належних умов для ефективного функціонування первинних дилерів та підтримання ними двостороннього котирування державних боргових цінних паперів;

надання переваги внутрішнім джерелам фінансування державного бюджету, що забезпечить зниження залежності від зовнішніх ринків капіталів та зовнішніх капіталів;

надання переваги запозиченням з фіксованою відсотковою ставкою з метою зменшення відсоткового ризику;

здійснення операцій з активного управління державним боргом та управління ліквідністю єдиного казначейського рахунка і коштів валютних рахунків;

розширення переліку державних боргових цінних паперів, у тому числі індексованих на рівень інфляції, амортизаційних та з можливістю дострокового погашення.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

підвищення ефективності управління державним боргом;

задоволення потреб у фінансуванні державного бюджету за прийнятних умов з точки зору витрат та ризиків;

подальший розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів;

набуття державними цінними паперами якості інструмента управління ліквідністю, що підвищить їх привабливість та попит на них з боку інвесторів.

Основними пріоритетами державної політики у сфері управління об'єктами державної власності та корпоративними правами держави є оптимізація структури державного сектору економіки, завершення приватизації та створення сучасної системи стратегічного управління державним сектором економіки.

У 2013 і 2014 роках передбачається здійснити такі заходи:

завершення інвентаризації державного майна та створення єдиної бази обліку і управління об'єктами державної власності;

започаткування планування діяльності підприємств державного сектору економіки на середньостроковий період на підставі стратегій їх розвитку;

залучення недержавних інвестицій до об'єктів, що залишаються під контролем держави, у тому числі на умовах державно-приватного партнерства;

формування прогнозних показників прибутковості державних підприємств відповідно до прогнозних показників економічного розвитку та недопущення їх необґрунтованого заниження;

забезпечення центральними та місцевими органами виконавчої влади активізації роботи з інвентаризації земельних ділянок і промислових об'єктів державної і комунальної власності, які тимчасово не використовуються або можуть використовуватися більш ефективно за участю приватного партнера, а також здійснення заходів з передачі на умовах державно-приватного партнерства нерухомого майна державної і комунальної власності суб'єктам господарювання для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів;

визначення функцій, які не відповідають напрямам основної діяльності державних підприємств, а також таких, що можуть виконуватися іншими підприємствами та організаціями з досягненням ними вищих показників економічної та технологічної ефективності; передачі на договірних засадах таких функцій, в тому числі разом з відповідними основними засобами (в разі доцільності) на умовах оренди, підрядникам і сумісникам у недержавному секторі економіки (середнім і малим виробничим та обслуговуючим підприємствам);

удосконалення законодавства з метою забезпечення чесної конкуренції в процесі приватизації та мінімізації можливості використання непрозорих позаприватизаційних схем виведення майна з державної власності.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

оптимізація структури державного сектору економіки;

зменшення частки державного сектору у валовому внутрішньому продукті;

збільшення надходжень до державного бюджету від приватизації.

Прогноз видатків бюджету на 2013 і 2014 роки розроблено на основі макропоказників економічного і соціального розвитку України на відповідні роки, показників дохідної частини бюджету, обсягів фінансування та повернення кредитів бюджету з урахуванням проведення реформ у відповідних галузях.

Пріоритетними завданнями у сфері соціального захисту та соціального забезпечення є продовження реалізації соціальних ініціатив Президента України, підвищення ефективності управління бюджетними коштами для державної підтримки соціально вразливих верств населення, забезпечення адресного характеру надання соціальної підтримки, підвищення рівня охоплення соціальною підтримкою незаможних верств населення під час раціонального використання бюджетних коштів, подальше реформування сфери надання соціальних послуг та соціального захисту, забезпечення зростання рівня реальних доходів населення.

У 2013 і 2014 роках передбачається здійснити такі заходи:

поетапне підвищення прожиткового мінімуму для основних соціальних груп населення з метою приведення його у 2014 році до фактичного розміру;

поетапне підвищення посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з метою приведення його у 2014 році до розміру мінімальної заробітної плати;

поетапне підвищення розмірів видів державної допомоги з метою приведення доходів малозабезпечених громадян до рівня відповідного прожиткового мінімуму;

удосконалення порядку призначення та індексації пенсій;

поетапне підвищення розмірів грошового забезпечення та відповідний перерахунок пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу;

поетапне підвищення розміру пенсійних виплат для інвалідів війни, дітей війни, членів сімей загиблих та померлих військовослужбовців;

запровадження нового механізму фінансування соціальних послуг за принципом "гроші ходять за клієнтом";

створення мережі сервісних центрів з обслуговування окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації та ремонту таких виробів для запровадження адресної допомоги;

збільшення обсягу видатків на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення інвалідів;

запровадження функціонування централізованого банку даних з проблем інвалідності на міжвідомчому рівні;

збільшення обсягу надання соціальних послуг сім'ям з дітьми;

підвищення рівня соціального захисту дітей-сиріт;

поліпшення надання соціальних послуг одиноким престарілим громадянам, інвалідам усіх категорій, сім'ям з дітьми, дітям-сиротам;

забезпечення встановлення розмірів соціальної підтримки на підставі економічно та соціально обґрунтованих нормативів споживання житлово-комунальних, транспортних та інших послуг;

економічне стимулювання зниження показників споживання природного газу та інших ресурсів одержувачами соціальної допомоги;

запровадження нових підходів до оцінки доходів громадян, які претендують на одержання соціальної підтримки;

запровадження системи моніторингу та оцінки програм соціальної підтримки;

створення єдиної інформаційно-аналітичної системи обліку та управління коштами соціальної сфери та впровадження електронних соціальних карток;

розширення сфери застосування адресного підходу під час використання бюджетних коштів на соціальний захист громадян;

обґрунтоване підвищення рівня мінімальної заробітної плати з урахуванням пропозицій соціальних партнерів;

забезпечення обґрунтованої міжпосадової диференціації оплати праці;

підвищення рівня середньої заробітної плати в бюджетній сфері;

забезпечення підтримки купівельної спроможності населення шляхом індексації грошових доходів;

створення законодавчих умов для сприяння зайнятості, детінізації заробітної плати, легалізації незареєстрованих виплат заробітної плати та трудових відносин;

забезпечення формування та впорядкування мережі установ і закладів для людей похилого віку та інвалідів, ветеранів, бездомних осіб та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, безпритульних;

стимулювання розвитку недержавного пенсійного забезпечення, запровадження програм спільного інвестування.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

підвищення питомої ваги коштів на соціальну підтримку, що надається малозабезпеченим верствам населення;

підвищення рівня соціального захисту найбільш незахищених верств населення;

досягнення високоякісного, швидкого та адресного реагування на проблеми інвалідів;

підвищення ефективності використання бюджетних коштів соціального спрямування.

Пріоритетами розвитку галузі охорони здоров'я є забезпечення населення високоякісними і доступними медичними послугами, профілактика та раннє виявлення захворювань, створення сприятливих умов життєдіяльності людини та стимулів для здорового способу життя.

У 2013 і 2014 роках передбачається здійснити такі заходи:

створення на базі існуючої в пілотних регіонах мережі закладів охорони здоров'я системи медичного обслуговування, структурованої за видами медичної допомоги;

покращення організації надання медичної допомоги закладами охорони здоров'я у пілотних регіонах;

організація діяльності у пілотних регіонах госпітальних округів, які повинні забезпечити створення умов для надання населенню вторинної медичної допомоги;

створення у пілотних регіонах центрів екстреної медичної допомоги для задоволення потреб населення в такій медичній допомозі;

перерозподіл ресурсів між закладами охорони здоров'я пілотних регіонів, що надають первинну, вторинну, третинну та екстрену медичну допомогу на території зазначених регіонів;

проведення моніторингу реформування системи охорони здоров'я у пілотних регіонах з використанням системи індикаторів;

створення 27 регіональних перинатальних центрів, забезпечених інноваційними технологіями та сучасним обладнанням;

запровадження механізму закупівлі державою послуг у закладів охорони здоров'я на контрактній основі;

упровадження системи індикаторів якості роботи медичних закладів, створення незалежних центрів оцінювання якості медичних послуг;

упровадження програм формування здорового способу життя і програм здорових умов праці.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

підвищення рівня медичного обслуговування населення, розширення можливості щодо його доступності та якості;

впровадження нових підходів до організації роботи закладів охорони здоров'я в пілотних регіонах та їх фінансового забезпечення;

прийняття рішень щодо подальшого розвитку системи медичного обслуговування населення та реформування системи охорони здоров'я в інших регіонах;

підготовка підґрунтя до запровадження обов'язкового соціального медичного страхування;

забезпечення населення доступними послугами з питань планування сім'ї;

створення умов для безпечних пологів, надання високотехнологічної допомоги хворим жінкам та дітям у післяпологовому періоді.

Пріоритетом розвитку галузі освіти є забезпечення доступності високоякісної освіти для всіх громадян України відповідно до європейських стандартів освітньої системи.

У 2013 і 2014 роках передбачається здійснити такі заходи:

впровадження Національної рамки кваліфікацій ;

розроблення та впровадження національної стратегії реформування освітньої галузі, спрямованої на забезпечення доступності та підвищення якості надання освітніх послуг;

встановлення типових штатних нормативів у навчальних закладах та установах освіти;

створення нових державних стандартів початкової, базової та повної середньої освіти;

запровадження стандартів, що ґрунтуються на компетенціях, у професійно-технічній освіті;

створення сучасної навчально-виробничої бази закладів, які проводять підготовку робітничих кадрів та фахівців з вищою освітою для високотехнологічних сфер економіки, із залученням коштів роботодавців;

запровадження єдиного стандарту вартості навчання одного учня (студента);

перехід у фінансуванні навчальних закладів від принципу утримання закладів до принципу формування їх кошторисів виходячи з кількості учнів та стандарту вартості навчання одного учня (студента);

прийняття порядку формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, робочих кадрів з урахуванням потреб ринку праці та забезпечення контролю за його виконанням;

упровадження методичних засад прогнозування потреби у фахівцях на ринку праці;

упровадження дієвого механізму працевлаштування студентів та випускників (створення бази даних про студентів і випускників, накопичення банку потенційних роботодавців).

Основними результатами, яких планується досягти, є:

підвищення рівня охоплення дітей дошкільною освітою;

підвищення рівня забезпечення транспортними послугами учнів сільської місцевості, які проживають на відстані понад 3 кілометри від школи, за Державною цільовою соціальною програмою "Шкільний автобус" ;

підвищення рівня забезпечення обладнанням загальноосвітніх навчальних закладів сучасними комп'ютерними комплексами;

підключення загальноосвітніх навчальних закладів до Інтернету, подолання "цифрової неграмотності" дітей, підлітків, учителів незалежно від місця проживання.

Пріоритетами розвитку у сфері духовного та фізичного розвитку є збереження, відтворення і збагачення духовних та культурних здобутків українського народу, відродження традиційних видів художнього промислу та ремесел, всебічне фізичне виховання та становлення здорової нації.

У 2013 і 2014 роках передбачається здійснити такі заходи:

забезпечення розвитку олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту інвалідів, сприяння поліпшенню підготовки та участі українських спортсменів у змаганнях різного рівня;

удосконалення механізму надання фінансової підтримки театрам, художнім колективам, концертним організаціям та циркам, творчим спілкам, громадським організаціям фізкультурно-спортивного спрямування;

забезпечення розвитку національної спортивної та туристичної інфраструктури із залученням інвесторів;

створення єдиної інформаційної бібліотечної системи "Бібліотека-XXI";

забезпечення розвитку національного книговидання;

створення умов для впровадження системи суспільного телебачення і радіомовлення;

удосконалення системи формування державного замовлення на виробництво та розповсюдження національних фільмів, а також на виробництво і трансляцію телерадіопрограм;

удосконалення чинної нормативно-правової бази щодо електронного урядування;

впровадження практики надання адміністративних послуг в електронній формі;

удосконалення законодавчої бази для стимулювання меценатства.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

реалізація першого етапу національного проекту "Олімпійська надія - 2022";

підвищення рівня залучення населення до занять фізичною культурою та масовим спортом, зміцнення здоров'я нації та запобігання захворюванням;

піднесення здобутків українських спортсменів у міжнародних змаганнях різного рівня, включаючи літні Дефлімпійські ігри 2013 року, зимові Олімпійські та Паралімпійські ігри 2014 року, літні Юнацькі Олімпійські ігри 2014 року;

створення сучасних спортивних об'єктів та туристичної інфраструктури;

створення єдиної системи інформаційного забезпечення розвитку культури, збереження наукового і культурного надбання;

забезпечення пріоритетного розвитку національних інформаційних ресурсів;

побудова в Україні розвинутого інформаційного суспільства.

Реформування галузі науки та розвиток науково-технічної діяльності спрямовані на активізацію інноваційних процесів в економіці, повноцінне використання потенціалу науки в процесі технологічної модернізації економіки.

У 2013 і 2014 роках передбачається здійснити такі заходи:

атестація науково-дослідних (науково-технічних) установ;

оптимізація системи бюджетних наукових установ за результатами оцінки ефективності їх діяльності;

оновлення матеріально-технічної бази наукових установ і вищих навчальних закладів;

оптимізація співвідношення між обсягами бюджетного фінансування фундаментальних досліджень, прикладних наукових розробок і науково-технічних (експериментальних) розробок;

перехід на міжнародні критерії оцінювання праці вчених;

удосконалення системи формування і виконання державного замовлення у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

створення економічних стимулів для технологічної модернізації вітчизняних підприємств;

розширення програмно-цільового та грантового фінансування наукової та науково-технічної діяльності.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

підвищення конкурентоспроможності сектору наукових досліджень;

комерціалізація результатів науково-технічних розробок;

збільшення частки інноваційно активних промислових підприємств;

підвищення наукоємності валового внутрішнього продукту.

Пріоритетами розвитку аграрного сектору економіки є перетворення сільськогосподарської галузі на ефективний та конкурентоспроможний на внутрішньому і зовнішньому ринку сектор економіки.

У 2013 і 2014 роках передбачається здійснити такі заходи:

виконання Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року ;

реалізація національних проектів "Зерно України", "Відроджене скотарство";

створення Державного земельного банку;

удосконалення механізму державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників;

визначення дієвих стимулів для впровадження інноваційних технологій виробництва, зберігання та переробки продукції тваринництва;

стимулювання та запровадження високотехнологічного крупнотоварного виробництва сільськогосподарської продукції;

підтримка будівництва овоче- та картоплесховищ;

формування ринку земель сільськогосподарського призначення;

підвищення ефективності діяльності Аграрного фонду на організованому аграрному ринку;

проведення інвентаризації земельних ресурсів, завершення видачі державних актів на право власності на земельні ділянки, виділення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості);

створення та забезпечення функціонування електронного Державного земельного кадастру та відповідної інформаційної бази даних;

розроблення механізму регулювання ринку землі та ефективного обороту земель сільськогосподарського призначення;

створення доступної системи інформування про кон'юнктуру внутрішнього та зовнішнього аграрного ринку на базі мережі регіональних оптових ринків сільськогосподарської продукції;

підвищення конкурентоспроможності галузі машинобудування для агропромислового комплексу та стимулювання вітчизняних виробників до збільшення виробництва сільськогосподарської техніки;

створення економічних стимулів щодо переоснащення спиртової галузі для виробництва біопалива.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва;

забезпечення внутрішньої потреби у продуктах харчування;

підвищення продуктивності праці в сільському господарстві;

стабілізація цін на сільськогосподарську продукцію;

створення оптимальних умов для збільшення соціального, інвестиційного та виробничого потенціалу землі;

створення передумов для повноцінного функціонування ринку землі сільськогосподарського призначення;

реалізація громадянами права власності на землю;

покращення інвестиційного клімату в аграрному секторі економіки;

здійснення кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу землі та іншого майна;

реалізація кредитної політики в агропромисловому секторі економіки та задоволення потреби сільськогосподарських товаровиробників у стабільних дешевих кредитах на довгострокову перспективу;

забезпечення продовольчої безпеки та збільшення експортного потенціалу держави;

створення дієвої інфраструктури ринку землі.

Забезпечення національної безпеки і оборони є одним з пріоритетів держави в умовах зміни воєнно-політичної обстановки та проголошення державою політики позаблоковості.

У 2013 і 2014 роках передбачається здійснити такі заходи:

оптимізація структури і чисельності військових формувань та правоохоронних органів;

забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на відновлення і розвиток озброєння та військової техніки, бойову підготовку військ;

освоєння виробництва нових конкурентоспроможних видів озброєння та військової техніки;

впровадження нового механізму забезпечення житлом військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу;

забезпечення участі України у міжнародних миротворчих операціях та у заходах міжнародного військового та військо-технічного співробітництва з іноземними державами;

звільнення Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів від виконання невластивих їм функцій;

удосконалення механізму нормативно-правового регулювання господарської діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу;

матеріально-технічне переоснащення сил цивільного захисту;

виконання заходів щодо очищення території України від вибухонебезпечних предметів, що залишилися з часів минулих війн та внаслідок військової діяльності;