Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869

Для ліцензіатів, які здійснюють реалізацію теплової енергії споживачам, додатково встановлюються тарифи на теплову енергію, що є сумою тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

До структури тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії включаються витрати на відшкодування втрат, які визначаються відповідно до вимог цього Порядку (крім випадку, коли відшкодування таких втрат здійснюється за рахунок відповідного місцевого бюджету).

33. Тарифи на виробництво теплової енергії формуються в цілому по підприємству, а в разі виробництва теплової енергії за допомогою систем автономного опалення - окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного системою автономного опалення.

34. Розрахунок одноставкових тарифів на виробництво теплової енергії містить плановані річні витрати, що включаються до виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, фінансові витрати, витрати на відшкодування втрат, а також річний планований прибуток, що стосуються відповідного виду діяльності ліцензіата.

Розрахунок одноставкових тарифів на виробництво теплової енергії проводиться шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та річного планованого прибутку від діяльності з виробництва теплової енергії на планований річний обсяг її відпуску з колекторів у теплові мережі.

У разі коли ліцензіат провадить діяльність лише з виробництва теплової енергії, тариф на виробництво теплової енергії визначається шляхом ділення сум планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та річного планованого прибутку діяльності з виробництва теплової енергії у відповідній територіальній громаді, в межах якої ліцензіат провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії, на планований річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів усіх теплогенеруючих джерел, що перебувають в оренді, концесії, власності або користуванні ліцензіата, у відповідній територіальній громаді, в межах якої ліцензіат провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії.

Для ліцензіатів, які провадять діяльність лише з виробництва теплової енергії, планований річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів теплогенеруючих джерел є обсягом реалізації ліцензованого виду діяльності з виробництва теплової енергії.

35. До окремих прямих витрат, що включаються лише до тарифів на виробництво теплової енергії, належать:

витрати на паливо (газ, мазут, вугілля, торф, дрова, паливну тріску, солому, соняшникове лушпиння, а також брикети та пелети з них, інші види палива), активну і реактивну електричну енергію, що використовуються для технологічних потреб під час виробництва теплової енергії;

витрати на придбання теплової енергії в інших суб’єктів господарювання та/або витрати на теплову енергію, які включено до встановленої НКРЕКП повної планованої собівартості теплової енергії, виробленої власними теплоелектроцентралями, тепловими електростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками;

витрати на холодну воду для технологічних потреб виробництва теплової енергії (плануються відповідно до укладених договорів виходячи з планованих обсягів, визначених відповідно до державних і галузевих нормативів (норм) (охолодження агрегатів, регенерація фільтрів тощо) та відповідні витрати на водовідведення.

36. До інших витрат, що включаються до повної собівартості тарифів на виробництво теплової енергії, належить решта прямих витрат (крім зазначених у пунктах 35 і 39 цього Порядку), загальновиробничі витрати виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, фінансові витрати, а також витрати на відшкодування втрат, що плануються для включення до тарифів на виробництво теплової енергії відповідно до вимог цього Порядку. Витрати на збут не плануються.

37. Тарифи на транспортування теплової енергії формуються:

з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, що перебувають у власності та/або користуванні ліцензіата;

без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів (у разі їх відсутності або якщо вони не перебувають у власності/користуванні ліцензіата).

До тарифів на транспортування теплової енергії не включаються витрати на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів.

38. Розрахунок одноставкових тарифів на транспортування теплової енергії містить плановані річні витрати виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, фінансові витрати, а також витрати на відшкодування втрат та річний планований прибуток, що стосуються лише відповідного виду діяльності ліцензіата.

Розрахунок тарифів на транспортування теплової енергії проводиться шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та річного планованого прибутку від ліцензованої діяльності з транспортування теплової енергії на суму планованих річних обсягів реалізації теплової енергії споживачам та корисного відпуску з власних мереж теплової енергії інших ліцензіатів.

У разі коли ліцензіат провадить діяльність лише з транспортування теплової енергії, сума річних витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та річного планованого прибутку ліцензованої діяльності з транспортування теплової енергії ділиться на планований річний обсяг корисного відпуску з власних мереж теплової енергії інших ліцензіатів, який у такому випадку є обсягом реалізації ліцензованого виду діяльності з транспортування теплової енергії.

39. До окремих прямих витрат, що включаються лише до тарифів на транспортування теплової енергії, належать:

витрати на активну і реактивну електричну енергію для технологічних потреб транспортування теплової енергії, визначені з урахуванням вимог Закону України "Про ринок електричної енергії";

витрати на транспортування власної теплової енергії іншими суб’єктами господарювання;

витрати на холодну воду для технологічних потреб транспортування теплової енергії (плануються відповідно до державних і галузевих нормативів (норм), визначених в установленому порядку для технологічних потреб (підживлення та наповнення мереж, гідравлічні випробування теплових мереж і обладнання, промивання теплових мереж і систем тощо), та відповідні витрати на водовідведення;

витрати на утримання (обслуговування) та ремонт центральних теплових пунктів, які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні;

витрати на покриття втрат теплової енергії в теплових мережах (у тому числі понаднормативних втрат).

40. До інших витрат повної собівартості, що включаються до тарифів на транспортування теплової енергії, належить решта прямих витрат (крім зазначених у пунктах 35 і 39 цього Порядку), загальновиробничі витрати, що включаються до виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, витрати на відшкодування втрат та фінансові витрати, що плануються для включення до тарифів на транспортування теплової енергії відповідно до цього Порядку. Витрати на збут не плануються.

У разі коли виробництво і транспортування теплової енергії здійснюється окремими ліцензіатами, виробнику теплової енергії компенсуються витрати на паливо в частині втрат теплової енергії в теплових мережах (у тому числі понаднормативних втрат), понесених під час виробництва теплової енергії.

Відповідна компенсація здійснюється згідно з договором між виробником теплової енергії та суб’єктом господарювання, що здійснює транспортування теплової енергії, за рахунок тарифу на транспортування теплової енергії.

41. Тарифи на постачання теплової енергії формуються:

з урахуванням витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів, що перебувають у власності та/або користуванні ліцензіата (враховуючи частину витрат на надання послуг з постачання теплової енергії);

без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів (у разі їх відсутності або якщо вони не перебувають у власності/користуванні ліцензіата).

У разі виробництва теплової енергії за допомогою систем автономного опалення, тарифи на її постачання формуються окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного системою автономного опалення.

42. Розрахунок одноставкових тарифів на постачання теплової енергії проводиться виходячи з планованих річних витрат, що включаються до виробничої собівартості, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, витрат на відшкодування втрат та фінансових витрат, що стосуються лише даного виду діяльності ліцензіата, шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку діяльності з постачання теплової енергії на планований річний обсяг реалізації теплової енергії споживачам, включаючи виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

43. Окремими витратами, що включаються лише до повної собівартості тарифів на постачання теплової енергії, є:

витрати на збут теплової енергії;

витрати на утримання (обслуговування) та ремонт індивідуальних теплових пунктів, які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні (в частині надання послуг з постачання теплової енергії).

44. Решта витрат повної собівартості (крім зазначених у пунктах 35, 39 і 43 цього Порядку) планується для включення до тарифів на постачання теплової енергії відповідно до вимог цього Порядку.

45. Одноставкові тарифи на теплову енергію, що реалізується споживачам, є сумою тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

У разі коли ліцензіат здійснює одночасно виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, тариф на теплову енергію для відповідної територіальної громади, на території якої ліцензіат провадить (має намір провадити) ліцензовану діяльність, повинен дорівнювати відношенню суми загальних річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, витрат на відшкодування втрат та загального річного планованого прибутку від ліцензованої діяльності у відповідній територіальній громаді, до річного планованого обсягу реалізації теплової енергії споживачам такої територіальної громади.

46. Тарифи на теплову енергію визначаються як сума тарифів на:

виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, постачання теплової енергії з урахуванням витрат на утримання індивідуальних теплових пунктів;

виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії з урахуванням витрат на утримання центральних теплових пунктів, постачання теплової енергії без урахування витрат на утримання індивідуальних теплових пунктів;

виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії без урахування витрат на утримання центральних теплових пунктів, постачання теплової енергії без урахування витрат на утримання індивідуальних теплових пунктів;

виробництво теплової енергії та її постачання у будинках, обладнаних системою автономного опалення.

47. Ліцензіатам, що одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів. При цьому окремо визначаються умовно-змінна та умовно-постійна частини такого тарифу.

48. Формування двоставкового тарифу на теплову енергію здійснюється шляхом визначення грошового виразу умовно-змінної (вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії) та умовно-постійної (абонентська плата за 1 Гкал/год. теплового навантаження) частин тарифу, застосування яких забезпечує планований річний дохід, що дорівнює сумі планованої річної повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та відповідного річного планованого прибутку, які отримуються за умови застосування одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку.

49. Під час формування двоставкових тарифів на теплову енергію визначаються планована повна собівартість, витрати на відшкодування втрат і планований прибуток від ліцензованої діяльності відповідно до вимог цього Порядку та здійснюється їх розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини.

50. До умовно-змінної частини двоставкового тарифу на теплову енергію включаються плановані прямі витрати на придбання палива і електроенергії для виробництва теплової енергії власними котельнями та установками з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії та її транспортування, покупну теплову енергію, а також витрати що включаються до повної планованої собівартості тарифів на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками (крім витрат на власні господарські потреби).

51. До умовно-постійної частини двоставкового тарифу на теплову енергію належать витрати, що включені до планованої повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, крім зазначених у пункті 50 цього Порядку і відповідно віднесених до умовно-змінних витрат, а також витрати на відшкодування втрат та планований прибуток, визначений відповідно до пункту 27 цього Порядку.

52. Розрахунок умовно-змінної частини двоставкових тарифів на теплову енергію проводиться шляхом ділення суми умовно-змінної частини витрат, що включаються до планованої повної собівартості, зазначених у пункті 50 цього Порядку, на планований обсяг реалізації теплової енергії споживачам згідно з річними планами виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

53. Розрахунок умовно-постійної частини двоставкових тарифів на теплову енергію проводиться шляхом ділення суми умовно-постійної частини витрат, що включаються до планованої повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та планованого прибутку, зазначених у пункті 51 цього Порядку, на сумарне теплове навантаження об’єктів теплопостачання споживачів згідно з річними планами виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

54. Застосування двоставкових тарифів на теплову енергію не звільняє ліцензіата від зобов’язань щодо ведення окремого обліку доходів і витрат за видами ліцензованої діяльності.

55. Для формування двоставкових тарифів на теплову енергію теплове навантаження об’єктів теплоспоживання в розрізі категорій споживачів (із зазначенням величини теплового навантаження на систему опалення споживачів, які користуються централізованим опаленням, споживачів, які відмовилися від централізованого опалення та постачання гарячої води, систему опалення місць загального користування та теплового навантаження на постачання гарячої води) визначається за показниками типових та/або індивідуальних проектів, за якими збудовані такі об’єкти (у разі зміни вихідних даних проектів, зокрема під час переходу частини споживачів на автономне опалення, зміни призначення приміщень навантаження повинні бути підтверджені уповноваженою установою).

У разі неможливості визначення теплового навантаження об’єктів теплоспоживання згідно з вимогами абзацу першого цього пункту теплове навантаження підтверджується результатами незалежного енергетичного аудиту або органом місцевого самоврядування за умови надання інформації щодо достовірності вихідних даних для встановлення двоставкових тарифів та пооб’єктного переліку теплового навантаження за категоріями споживачів.

Витрати на проведення незалежного енергетичного аудиту не включаються до структури тарифів на теплову енергію.

56. Примірна форма розрахунку умовно-постійної та умовно-змінної частин витрати ліцензіата на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджується Мінрегіоном.

57. Для встановлення одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання ліцензіат подає щороку до 1 червня (крім ліцензіатів, що вперше встановлюють тарифи) уповноваженому органові відповідної територіальної громади, на території якої ліцензіат провадить (має намір провадити) ліцензовану діяльність, у паперовій та електронній формі заяву і розрахунки тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами.

Порядок розгляду уповноваженими органами розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, поданих ліцензіатом, встановлюється Мінрегіоном.

58. Для встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію ліцензіат подає уповноваженому органові відповідної територіальної громади, на території якої ліцензіат провадить (має намір провадити) ліцензовану діяльність та планує застосовувати двоставкові тарифи на теплову енергію, додатково, крім зазначених у пункті 57 цього Порядку документів, розрахунки тарифів на планований період за встановленою такими органами формою з відповідними розрахунками і підтвердними матеріалами і документами.

59. Вартістю послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

У вартість послуг з постачання теплової енергії не включаються витрати, пов’язані з абонентським обслуговуванням, обслуговуванням внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку теплової енергії.

Такі витрати відшкодовуються споживачами комунальних послуг відповідно до вимог Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

60. Одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з постачання теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.

У разі відсутності вузлів обліку вартість послуги з постачання теплової енергії визначається шляхом проведення розрахунків згідно із встановленими органами місцевого самоврядування нормами.

61. Суб’єкти господарювання можуть застосовувати двоставкові тарифи на послуги з постачання теплової енергії, затверджені в установленому порядку.

Встановлення двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії здійснюється за умови встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію.

62. Зміна тарифів на послуги з постачання теплової енергії та їх встановлення уповноваженим органом здійснюється одночасно із зміною та встановленням тарифів на теплову енергію.

63. Формування тарифів на послуги з постачання гарячої води суб’єктами господарювання здійснюється відповідно до річних планів надання таких послуг, що складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких суб’єкт господарювання надає послуги з постачання гарячої води (є виконавцем такої послуги), економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, а також витрат і втрат, визначених відповідно до інших встановлених уповноваженим органом методик (порядків), з урахуванням ставок податків і зборів (обов’язкових платежів) та чинних або прогнозованих цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

64. Тарифи на послуги з постачання гарячої води формуються виходячи з вартості теплової енергії, розрахованої відповідно до вимог цього Порядку, згідно із затвердженими тарифами для відповідної категорії споживачів у відповідній територіальній громаді, затвердженими тарифами на послуги з централізованого водопостачання, що використовуються для надання послуг з постачання гарячої води, з урахуванням втрат теплової енергії та води в мережах постачання гарячої води, визначених в установленому законодавством порядку відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших документів щодо нормування витрат та втрат ресурсів, якими передбачені особливості технологічних процесів конкретного виробництва, а також частини витрат на утримання (обслуговування) та ремонт систем автономного опалення та/або індивідуальних теплових пунктів (за їх наявності).

У разі коли гаряча вода виробляється за допомогою систем автономного опалення та/або індивідуального теплового пункту, тарифи на послуги з постачання гарячої води формуються та встановлюються окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням:

вартості теплової енергії для відповідного будинку;

вартості послуг з централізованого водопостачання;

частини витрат на утримання (обслуговування) та ремонт систем автономного опалення та/або індивідуальних теплових пунктів (витрат, які пов’язані із забезпеченням надання послуги з централізованого постачання гарячої води та які не включено до тарифів на постачання теплової енергії);

рентабельності суб’єкта господарювання, що надає послуги з постачання гарячої води (виконавця послуг).

Розподіл витрат на утримання (обслуговування) систем автономного опалення, індивідуальних теплових пунктів між послугами з постачання теплової енергії та послугами з постачання гарячої води у конкретному будинку, обладнаному системою автономного опалення та/або індивідуальним тепловим пунктом, здійснюється відповідно до обсягу реалізації відповідних послуг у будинку.

65. Річні плани надання послуг з постачання гарячої води складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких суб’єкт господарювання надає послуги з постачання гарячої води (є виконавцем таких послуг), на підставі укладених договорів з урахуванням обсягів фактично спожитої води і теплової енергії за показаннями вузлів комерційного обліку (у разі їх відсутності - за встановленими нормами) та інших техніко-економічних факторів, зокрема:

зміни обсягу надання послуг у результаті економічного розвитку територіальної громади, здійснення заходів для зменшення обсягу витрат на технологічні потреби, втрат теплової енергії та води, виконання регіональних програм оснащення вузлами комерційного обліку, зміни обсягів споживання гарячої води та вимог до якості послуг, економії паливно-енергетичних ресурсів;

підвищення технологічного рівня надання послуг шляхом здійснення заходів, спрямованих на їх автоматизацію та механізацію, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій;

підвищення рівня організації роботи з надання послуг та поліпшення умов праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності.

У разі коли у власності та/або в користуванні суб’єкта господарювання перебувають системи автономного опалення, та/або індивідуальні теплові пункти у річному плані надання послуг з постачання гарячої води окремо зазначаються плановані обсяги надання послуг з постачання гарячої води, що виробляється за допомогою систем автономного опалення та/або індивідуального теплового пункту, які перебувають у власності та/або користуванні суб’єкта господарювання.

66. До повної планованої собівартості послуг з постачання гарячої води включаються витрати на амортизацію, визначені відповідно до вимог Податкового кодексу України, ремонт та інше поліпшення основних фондів.

67. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів.

68. Суб’єкти господарювання можуть застосовувати двоставкові тарифи на послуги з постачання гарячої води.

69. У разі зміни ставок податків і зборів (обов’язкових платежів), розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, ставок орендної плати (за об’єктами виробничого призначення), інших обов’язкових платежів і зборів, цін (тарифів) на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси для відшкодування в повному обсязі витрат з операційної діяльності тарифи на послуги з постачання гарячої води коригуються з урахуванням вимог цього Порядку.

70. Планування витрат, що включаються до повної собівартості послуг з постачання гарячої води, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов’язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

Обсяг витрат на надання послуг з постачання гарячої води визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та діючих або прогнозованих з урахуванням індексів зміни цін виробників промислової продукції цін (тарифів).

71. Виробнича собівартість послуг з постачань гарячої води формується у розрізі територіальних громад, у межах яких суб’єкт господарювання надає послугу з централізованого постачання гарячої води (є виконавцем такої послуги), та включає:

1) прямі матеріальні витрати:

на придбання теплової енергії для надання послуг з постачання гарячої води відповідно до укладених договорів з урахуванням обсягів фактично спожитої теплової енергії за показаннями вузлів комерційного обліку, а в разі їх відсутності - обсягів, визначених суб’єктом господарювання;

на придбання електричної енергії для надання послуг з постачання гарячої води відповідно до укладених договорів з урахуванням обсягів фактично спожитої електричної енергії за показаннями вузлів комерційного обліку, а в разі їх відсутності - обсягів, визначених суб’єктом господарювання. Під час розрахунку витрат, пов’язаних з використанням електричної енергії для технологічних потреб, також враховуються витрати на обумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електроенергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму. Формування витрат на електричну енергію для технологічних потреб здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії";

на питну воду для надання послуг з постачання гарячої води відповідно до укладених договорів виходячи з необхідних планованих обсягів надання послуг з постачання гарячої води для забезпечення кількісних і якісних показників послуг з урахуванням обсягів фактично спожитої води за показаннями вузлів комерційного обліку, а в разі їх відсутності - обсягів, визначених суб’єктом господарювання;

пов’язані з використанням матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення технологічного процесу (витрати визначаються на основі норм використання ресурсів та діючих цін (тарифів), за винятком вартості матеріалів, призначених для переробки);

2) прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу надання послуг) відповідно до Закону України "Про оплату праці":

основна заробітна плата працівників відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

додаткова заробітна плата виробничого персоналу, що визначається виходячи з розміру встановлених доплат, надбавок, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, премій за виконання виробничих завдань і функцій, оплати невідпрацьованого часу.

Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів на послуги з постачання гарячої води здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої) та територіальної угод, якщо суб’єкт господарювання перебуває у сфері дії сторін таких угод, колективного договору суб’єкта господарювання.

Якщо рівень середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надаються послуги з постачання гарячої води, перевищує розмір, розрахований в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, якщо суб’єкт господарювання перебуває у сфері дії сторін таких угод, колективного договору суб’єкта господарювання, допускається планування витрат на оплату праці для включення їх до тарифів із забезпеченням рівня середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надаються послуги з постачання гарячої води, з урахуванням розміру фіксованої індексації витрат на оплату праці на планований період;

3) інші прямі витрати:

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для виробничого персоналу;

амортизація основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розрахунок якої проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на ремонт основних засобів, безпосередньо задіяних у процесі надання послуг з постачання гарячої води, що плануються з урахуванням проектно-кошторисної документації, кошторисів та витрат на виконання планово-попереджувальних робіт;

виробничі витрати, безпосередньо пов’язані з конкретним об’єктом;

4) змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати:

на управління діяльністю з надання послуг, які визначаються виходячи з нормативної чисельності персоналу за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління цехами та дільницями і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів), зокрема основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень, витрат з підготовки та перепідготовки кадрів;

на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення, утримання пожежної і сторожової охорони об’єктів виробничого призначення, санітарних зон, оплату послуг з централізованого постачання гарячої води, освоєння нових потужностей та проведення планованих перевірок стану обладнання, регламентних робіт, передбачених проектно-технічною документацією;

на опалення (плата за комунальні послуги), освітлення, дезінфекцію, дератизацію виробничих приміщень, вивезення сміття та інші витрати, пов’язані з експлуатацією виробничих приміщень, виходячи з обсягів зазначених робіт, послуг і цін (тарифів) на них;

на обслуговування основного та допоміжних виробничих процесів (використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, забезпечення охорони праці, дотримання вимог техніки безпеки, обов’язкове страхування водіїв автотранспортних засобів, оплата послуг інших суб’єктів господарювання, службові відрядження працівників ремонтних цехів та інших допоміжних виробництв, послуги зв’язку);

на охорону навколишнього природного середовища;

на удосконалення технології та організації виробництва;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

пов’язані із сплатою податків, зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів.

72. До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов’язані з обслуговуванням та управлінням підприємством:

витрати на утримання апарату управління та персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури, які визначаються виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів) - основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень, витрат на підготовку та перепідготовку кадрів відповідно до законодавства;

амортизація основних засобів, матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів адміністративного призначення, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення;

витрати на оплату професійних послуг (юридичних, аудиторських, з оцінки майна тощо);

витрати на оплату послуг зв’язку (поштового, телефонного, телеграфного, телефаксу тощо);

витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків (у разі наявності укладених договорів);

витрати, пов’язані із сплатою податків і зборів, крім тих, що включаються до виробничої собівартості послуг;

витрати, пов’язані з використанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбанням канцелярських товарів, розв’язанням спорів у судах, передплатою періодичних професійних видань.

Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у плановому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.

73. Витрати на збут формуються у розрізі територіальних громад, у межах яких суб’єкт господарювання надає послуги з постачання гарячої води (є виконавцем послуг), та включають витрати, безпосередньо пов’язані із збутом таких послуг, а саме:

витрати на оплату праці персоналу, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплату службових відряджень персоналу;

витрати на підготовку та перепідготовку персоналу;

витрати на оплату інформаційних послуг;

витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (оренда, страхування, ремонт, оплата комунальних послуг, охорона);

витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за послуги з постачання гарячої води (у разі наявності укладених договорів);

витрати на придбання канцелярських товарів і виготовлення розрахункових документів про оплату послуг;

витрати на оплату послуг інформаційно-обчислювальних центрів;

амортизацію основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, підрозділів, що безпосередньо здійснюють збут послуг споживачам, яка розраховується відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Обсяг витрат на збут послуг з постачання гарячої води визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.

74. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю з надання послуг, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.

75. До складу інших операційних витрат не можуть включатися:

суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів;

витрати, пов’язані з утриманням об’єктів соціальної інфраструктури;

суми визнаних штрафів, пені, неустойки;

суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;

витрати, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

суми коштів або вартість товарів, що добровільно перераховуються (передаються) іншим юридичним та фізичним особам, у тому числі фінансова або матеріальна допомога, включаючи благодійну, спонсорську та шефську допомогу;

собівартість реалізованих виробничих запасів;

інші витрати, не передбачені розділом III Податкового кодексу України, для визначення об’єкта оподаткування.

76. До фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування кредитами, позиками та інші витрати, пов’язані із запозиченнями (кредитами, позиками), для провадження ліцензованої діяльності відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Мінфіном.

Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості лише за тими договорами, запозичення за якими та умови яких узгоджено з уповноваженими органами.

Фінансові витрати враховуються під час розрахунку повної собівартості для тієї територіальної громади, для якої здійснювалися запозичення для забезпечення надання послуг.

77. Планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості, і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми необхідних запозичень (кредитів, позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток.

Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми, проводиться відповідно до інвестиційної програми суб’єкта господарювання, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої уповноваженими органами в установленому порядку.

У разі коли суб’єкт господарювання надає послуги з постачання гарячої води (є виконавцем таких послуг) у межах кількох територіальних громад, інвестиційна програма розробляється для кожної територіальної громади окремо. За таких умов складова частина планованого прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми, включається до складу тарифу для відповідної територіальної громади.

Визначення обсягу планованого прибутку для включення його до складу тарифів відповідної територіальної громади здійснюється з урахуванням обсягу необхідних інвестицій та/або погашення основної суми необхідних запозичень для надання послуг у межах відповідної територіальної громади.

78. Погоджена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об’єктів і пооб’єктних обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період або більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність.

79. Складова частина планованого прибутку, призначена для погашення основної суми запозичень (кредитів, позик), визначається лише за тими запозиченнями (договорами), цільове використання яких узгоджене з уповноваженими органами та відсотки за користування якими враховані у складі планованих фінансових витрат.

80. У вартість послуг з постачання гарячої води не включаються витрати, пов’язані з абонентським обслуговуванням, обслуговуванням внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку гарячої води.

Такі витрати відшкодовуються споживачами комунальних послуг відповідно до вимог Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

81. Одиницею калькулювання собівартості послуг з постачання гарячої води є 1 куб. метр води, підігрітої до нормативної температури.

82. Розрахунок одноставкових тарифів на послуги з постачання гарячої води проводиться шляхом ділення суми річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку на планований річний обсяг реалізації послуг, визначений річними планами їх надання відповідно до пункту 65 цього Порядку.

83. Формування двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води здійснюється за умови наявності у ліцензіата, який є виконавцем комунальних послуг, двоставкого тарифу на теплову енергію, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку.

Теплове навантаження об’єкта теплоспоживання визначається технічними умовами на приєднання споживача та договором між теплопостачальною організацією і споживачем про використання теплової енергії та гарячої води.

Кількість теплової енергії, використаної для надання послуг з постачання теплової енергії, визначається за показаннями вузлів обліку, а в разі їх відсутності - шляхом проведення розрахунку за договірними технічними показниками системи опалення або для житлових будинків - з урахуванням нормативних питомих витрат теплової енергії для опалення будинків відповідного населеного пункту.

Кількість гарячої води, використаної для надання послуг з постачання гарячої води, визначається за показаннями вузлів обліку, а за їх відсутності - шляхом проведення розрахунків згідно із встановленими нормами.

84. Планований прибуток, що включається до тарифу на послуги з постачання гарячої води, визначається як сума коштів, що спрямовується на відшкодування відповідного прибутку, передбаченого умовно-постійною частиною тарифу, та відповідного нарахування податку на прибуток.

85. Примірна форма вихідних даних та техніко-економічні показники, необхідні для розрахунку двоставкових тарифів на теплову енергію та, відповідно, послуги з постачання теплової енергії, затверджуються Мінрегіоном.

86. Вартість послуг з постачання теплової енергії складається з умовно-змінної та умовно-постійної частини.

Під час розрахунку двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії визначаються планована повна собівартість та планований прибуток, що відповідають величині планованої повної собівартості та планованого прибутку у тарифі на теплову енергію, а також здійснюється їх відповідний розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини.

87. До умовно-змінної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії включаються витрати, які увійшли до умовно-змінної частини двоставкового тарифу на теплову енергію.

88. До умовно-постійної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії включаються витрати, що увійшли до умовно-постійної частини двоставкового тарифу на теплову енергію.

89. Примірна форма розрахунку умовно-змінної та умовно-постійної частин витрат суб’єкта господарювання на послуги з постачання теплової енергії затверджується Мінрегіоном.

90. Двоставковий тариф на послуги з постачання теплової енергії складається з:

умовно-змінної частини тарифу, яка компенсує умовно-змінну частину витрат, понесених на виробництво і транспортування теплової енергії, і визначається з розрахунку на 1 Гкал теплової енергії, використаної для постачання теплової енергії, або виходячи з норми споживання, встановленої органом місцевого самоврядування, відповідно до розрахункової норми витрат теплової енергії на опалення у відповідному населеному пункті для житлових будинків, не обладнаних вузлами комерційного обліку теплової енергії;

місячної абонентської плати, яка компенсує умовно-постійну частину витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, і обчислюється з урахуванням теплового навантаження об’єкта теплоспоживання на 1 Гкал/год. відповідно до нормативної величини питомого теплового навантаження системи опалення.

91. Розрахунок двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії проводиться окремо для кожної категорії споживачів (за їх наявності).

92. Формування статей витрат та їх коригування для розрахунку двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води здійснюється із застосуванням механізму формування тарифів на теплову енергію.

До умовно-змінної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води, яка частково покриває витрати на виробництво і транспортування від місця приготування до точки споживання планованих обсягів гарячої води, визначених за показаннями вузлів комерційного обліку, а в разі їх відсутності - за встановленими нормами, включаються витрати на холодну воду в обсягах споживання, витрати теплової енергії на підігрів такої води і електроенергії для її підкачування з метою підвищення тиску (у разі потреби), в тому числі втрати води, теплової і електричної енергії.

До умовно-постійної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води (абонентської плати), яка покриває всі витрати (крім віднесених до умовно-змінних витрат), зокрема на виробництво, транспортування і збут гарячої води, включаються витрати води для підживлення мереж та витрати теплової і електричної енергії для її циркуляції у розподільних, внутрішньобудинкових мережах і рушникосушильниках (у разі їх підключення до системи гарячого водопостачання), та планованого прибутку.

93. Примірні форми вихідних даних та техніко-економічні показники, необхідні для розрахунку двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води, затверджуються Мінрегіоном.

94. Двоставковий тариф на послуги з постачання гарячої води складається з:

умовно-змінної частини, яка покриває умовно-змінні витрати і розраховується за наявності вузлів обліку на 1 куб. метр спожитої гарячої води, а за їх відсутності в житлових будинках - згідно з встановленими органом місцевого самоврядування нормами;

умовно-постійної частини (абонентської плати), яка покриває умовно-постійні витрати і розраховується для окремих будинків згідно з тепловим навантаженням будинкової системи централізованого постачання гарячої води, а для окремих споживачів розподіляється відповідно до кількості помешкань у будинку, та планованого прибутку.

95. Розрахунок двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води проводиться окремо для кожної категорії споживачів (за їх наявності).

96. Для встановлення одноставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб’єкт господарювання щороку до 1 червня (крім суб’єктів господарювання, що вперше встановлюють тарифи) подає уповноваженому органові заяву і розрахунки таких тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення таких розрахунків.

Порядок розгляду уповноваженими органами розрахунків тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, поданих суб’єктом господарювання, встановлюється Мінрегіоном.

97. Для встановлення двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води суб’єкт господарювання подає уповноваженому органові додатково, крім зазначених у пункті 96 цього Порядку документів, розрахунки тарифів на планований період за встановленою таким органом формою з відповідними розрахунковими і підтвердними матеріалами і документами.

98. Зміна тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та їх встановлення уповноваженим органом здійснюється одночасно із зміною та встановленням тарифів на теплову енергію.

Перегляд тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та їх структури здійснюється уповноваженим органом щороку за заявою суб’єкта господарювання.

У разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов’язаних з наданням послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, з причин, які не залежать від суб’єкта господарювання, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів (обов’язкових платежів), мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової частини планованого прибутку, у тому числі внаслідок зміни курсу валют за наявності у суб’єкта господарювання кредитних зобов’язань перед міжнародними фінансовими організаціями, може проводитися коригування тарифів.

Механізм коригування тарифів застосовується уповноваженим органом виключно протягом строку дії тарифів.

Під час коригування тарифів кількісні показники, враховані у структурі діючих тарифів, не переглядаються.

Якщо протягом строку дії тарифів обсяг витрат, пов’язаних з наданням послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, не змінився, то відповідні тарифи застосовуються суб’єктом господарювання на підставі рішення уповноваженого органу, яким встановлено такі тарифи на новий строк.

99. Розгляд розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, поданих ліцензіатом, здійснюється уповноваженим органом протягом одного календарного місяця з дня отримання відповідної заяви у порядку, встановленому Мінрегіоном.

100. Рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання оприлюднюється уповноваженим органом у засобах масової інформації та/або на офіційному веб-сайті уповноваженого органу у найкоротший строк, але не пізніше п’яти робочих днів з дати його прийняття.

101. Розрахунок втрат ліцензіатів, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення уповноваженим органом (далі - втрати ліцензіатів), здійснюється ліцензіатом.

Розмір втрат ліцензіатів визначається виходячи з витрат, понесених ліцензіатом на виробництво (надання) відповідного обсягу теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води протягом періоду, який починається з дня подання ліцензіатом до уповноваженого органу заяви про встановлення тарифів до дня введення в дію тарифів, включаючи період розгляду розрахунків тарифів, їх встановлення та оприлюднення.

Витрати, на основі яких визначаються втрати ліцензіатів, розраховуються згідно з вимогами цього Порядку за окремими складовими тарифів, вартість яких змінюється на загальнодержавному рівні (мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, податки, збори, обов’язкові платежі, ціни (тарифи) на паливно-енергетичні ресурси, а також інші складові, щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом).