Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами

"Відповідна інформація розміщується на Державному геологічному веб-порталі";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин відображається з урахуванням відомостей, отриманих з Державного земельного кадастру";

20) статтю 45 викласти в такій редакції:

"Стаття 45. Державна експертиза та оцінка ресурсів та запасів корисних копалин

Для визначення промислової цінності родовищ корисних копалин та їх запасів щодо кожної ділянки надр встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов користування ділянками надр.

Кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них цінних компонентів і підлягають державній експертизі, що здійснюється Державною комісією України по запасах корисних копалин або іншим уповноваженим підприємством, установою чи організацією, для визначення раціонального напряму використання корисних копалин.

Порядок розроблення кондицій на мінеральну сировину встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Ресурси та запаси корисних копалин ділянок надр, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ корисних копалин, підлягають державній експертизі та затвердженню Державною комісією України по запасах корисних копалин або іншим уповноваженим підприємством, установою чи організацією, з визначенням раціонального напряму використання корисних копалин, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час здійснення державної експертизи та оцінки ресурсів та запасів корисних копалин за заявою користувача надрами можуть використовуватися Рамкова класифікація ООН для викопних енергетичних і мінеральних ресурсів (РКООН-2009), класифікація Комітету з міжнародних стандартів звітності по запасах твердих корисних копалин (CRIRSCO), Система управління вуглеводневими ресурсами (PRMS) та інші міжнародні стандарти";

21) частину другу статті 48 виключити;

22) статті 51 і 57 викласти в такій редакції:

"Стаття 51. Порядок розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини

Розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно із затвердженими надрокористувачами планами (крім родовищ нафти і газу) та проектами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр.

Правила технічної експлуатації, проекти розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра";

"Стаття 57. Тимчасова заборона (зупинення) користування надрами

Право користування надрами може бути тимчасово заборонено (зупинено) виключно з таких підстав:

1) невиконання надрокористувачем у встановлений строк приписів щодо усунення порушення вимог законодавства, відповідної угоди про умови користування надрами та передбаченої нею програми робіт, виданих за результатами проведення заходів державного геологічного контролю центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або недопущення посадових осіб такого органу до здійснення заходів державного геологічного контролю, за умови дотримання ними встановленого порядку здійснення державного нагляду (контролю);

2) відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність та (або) наявність невідповідності відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інформації (даним), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, поданій заявником, а в разі зареєстрованого іноземного представництва - інформації про кінцевого бенефіціарного власника відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях";

3) застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами;

4) видобування корисних копалин за відсутності у надрокористувача документів, що посвідчують у встановленому законодавством порядку право власності або право користування земельною ділянкою для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, у тому числі шляхом встановлення земельного сервітуту, акта про надання гірничого відводу (для гірничих об’єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом), висновку з оцінки впливу на довкілля, наявність якого передбачена законом, що встановлено за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Тимчасова заборона (зупинення) права користування надрами здійснюється шляхом зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстав:

визначених пунктом 1 частини першої цієї статті, - виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

визначених пунктом 2-4 частини першої цієї статті, - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Тимчасова заборона (зупинення) дії спеціального дозволу на користування надрами з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, здійснюється з урахуванням вимог частин п’ятої - сьомої статті 13 цього Кодексу на строк дії таких спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Протягом 20 календарних днів після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами надрокористувач зобов’язаний зупинити проведення робіт, передбачених відповідним спеціальним дозволом на користування надрами, на наданій йому в користування ділянці надр.

Зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не звільняє надрокористувача від обов’язку проводити на ділянці надр роботи, пов’язані із запобіганням виникненню надзвичайної ситуації або усуненням її наслідків.

Зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не є підставою для переривання строку його дії.

Дія спеціального дозволу на користування надрами поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, після усунення надрокористувачем порушень, що були підставою для прийняття ним або судом рішення про тимчасову заборону (зупинення) права користування надрами, та (або) у разі закінчення строку дії або вирішення питання про зняття спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) з відповідного надрокористувача чи усунення підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті.

У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами строк дії такого спеціального дозволу на користування надрами та відповідно строк користування надрами продовжується дозвільним органом на строк такого зупинення.

При користуванні надрами відповідно до умов угоди про розподіл продукції право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) виключно з підстав та в порядку, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" та угодою про розподіл продукції.

Порядок та підстави обмеження, тимчасової заборони (зупинення) користування нафтогазоносними надрами, у тому числі шляхом зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, визначаються виключно Законом України "Про нафту і газ".

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг власником спеціального дозволу на користування надрами можуть бути також зупинені повністю або частково за позовом відповідного органу державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

23) статтю 61 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснює в межах своєї компетенції розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, відповідно до методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища";

24) статті 62-64 і 68 викласти в такій редакції:

"Стаття 62. Повноваження органу державного геологічного контролю

Орган державного геологічного контролю безпосередньо або через свої територіальні органи здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр щодо діяльності користувачів надр шляхом проведення перевірок у встановленому законом порядку.

Орган державного геологічного контролю перевіряє:

1) виконання вимог щодо охорони надр під час ведення робіт з їх вивчення;

2) виконання державних програм геологорозвідувальних робіт, геологічних завдань і замовлень;

3) обґрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт з геологічного вивчення надр;

4) виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт з геологічного вивчення та використання надр;

5) дотримання нормативів, правил та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами;

6) повноту вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, геолого-екологічних та інших умов вивчення родовищ корисних копалин;

7) відповідність геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам щодо проведення таких робіт;

8) використання технічних засобів і методів ведення робіт з геологічного вивчення надр, які виключають невиправдані втрати корисних копалин або погіршення їх якості;

9) своєчасність та відповідність установленим вимогам введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин;

10) дотримання під час дослідно-промислової експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечують необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому промислову цінність;

11) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, збереження геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, які можуть бути використані для подальшого вивчення надр;

12) обґрунтованість напрямів пошукових, розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення надр;

13) своєчасність і правильність державної реєстрації робіт з геологічного вивчення і використання надр, наявність спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов;

14) повноту і вірогідність вихідних даних про кількість та якість запасів основних та спільнозалягаючих корисних копалин, компонентів, що містяться в них, а також звітні баланси запасів корисних копалин, наданні підприємствами та організаціями;

15) облік видобування нафти, газу та супутніх компонентів;

16) ведення пошуково-розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення підземних вод.

Орган державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечує вирішення питань щодо геологічного вивчення та раціонального і ефективного використання надр.

Орган державного геологічного контролю має право:

1) звертатися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді:

припинення видобування корисних копалин без спеціальних дозволів на користування надрами (самовільне користування надрами);

зупинення окремих видів робіт з геологічного вивчення та/або видобування надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, істотне зниження ефективності робіт або призвести до заподіяння збитків державі;

2) подавати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення та використання надр із зазначенням суті порушення та конкретних дій, які надрокористувач має вчинити для його усунення;

3) розраховувати в межах своєї компетенції розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами. Методика визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

4) відбирати в рамках заходів державного нагляду (контролю) зразки сировини, напівфабрикатів, продукції, призначати експертизи для розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами;

5) пред’являти претензії про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.

Органу державного геологічного контролю законом може бути надано й інші права щодо запобігання і припинення порушень правил і норм геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Стаття 63. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного гірничого нагляду

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного гірничого нагляду:

розробляє норми і правила з питань охорони надр, безпечного ведення гірничих робіт та їх маркшейдерського забезпечення;

здійснює державний гірничий нагляд з питань:

дотримання вимог безпечного ведення гірничих робіт під час геологічного вивчення та освоєння родовища корисних копалин, будівництва та експлуатації підземних споруд, ліквідації (консервації) гірничих робіт;

виконання вимог щодо охорони надр при встановленні кондицій на мінеральну сировину та експлуатації родовищ корисних копалин;

додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час дослідно-промислової розробки та експлуатації родовищ корисних копалин;

повноти видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів, додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин, обґрунтованості і своєчасності їх списання;

додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини;

правильності та своєчасності проведення заходів, що гарантують безпеку людей, будівель, споруд і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов’язаних із користуванням надрами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного гірничого нагляду, може здійснювати власні повноваження із залученням своїх територіальних органів.

Положення цієї статті щодо угод про розподіл продукції застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

Стаття 64. Порядок розгляду спорів з питань користування надрами

Спори з питань користування надрами розглядаються у порядку, встановленому законодавством України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, - мають право звернутися до особи (юридичної особи), що завдала збитків державі внаслідок порушення законодавства про надра, з претензією про необхідність відшкодування збитків. Якщо така особа (юридична особа) відмовляється відшкодовувати завдані збитки добровільно, відповідний центральний орган виконавчої влади має право звернутися до суду з позовом про стягнення коштів та відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про надра.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та надрокористувачем, розглядаються відповідно до законодавства України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Спори з питань користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених відповідною угодою про розподіл продукції, укладеною відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції";

"Стаття 68. Надання надр у користування іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам

Іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (в тому числі через зареєстровані в Україні представництва), які відповідають вимогам частин першої - шостої статті 13 цього Кодексу, набувають право користування надрами на таких самих підставах, що і громадяни України та юридичні особи, зареєстровані в Україні";

25) доповнити розділом X такого змісту:

У зв’язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами":

1. До створення та забезпечення належного функціонування єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами в частині державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами усі положення Кодексу України про надра та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів у частині включення до державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами інформації щодо спеціальних дозволів на користування надрами, продовження строку їх дії, внесення до них змін (у тому числі до угоди про умови користування надрами) реалізуються шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному веб-сайті відповідного дозвільного органу. Опублікований на офіційному веб-сайті спеціальний дозвіл на користування надрами є дійсним. Спеціальний дозвіл на користування надрами у формі витягу у паперовій формі не є обов’язковим та надається протягом п’яти робочих днів з дня подання до відповідного дозвільного органу надрокористувачем заяви довільної форми.

2. Спеціальні дозволи на користування надрами, видані до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами", є дійсними на строк дії, зазначений у таких спеціальних дозволах на користування надрами, з урахуванням строків автоматичного продовження строку їх дії відповідно до частин п’ятої і шостої статті 15 цього Кодексу, а також строків продовження строку дії таких спеціальних дозволів на підставі пункту 1 частини першої статті 16-5 цього Кодексу.

3. Для спеціальних дозволів на користування надрами, виданих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами", розмір меж початково наданої у користування ділянки надр, який може бути розширено не більш як на 50 відсотків відповідно до пункту 3 частини першої статті 16-5 цього Кодексу, визначається межами, зазначеними у спеціальному дозволі на користування надрами, дійсному на дату набрання чинності зазначеним законом.

4. Власники спеціальних дозволів на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі на дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ), виданих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами", крім прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом для спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), також мають право на одноразове безоплатне продовження строку дії таких спеціальних дозволів на користування надрами на строк, що не перевищує п’ять років, у порядку, передбаченому статтями 16-3 і 16-4 цього Кодексу для продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами.

5. Власник спеціального дозволу на геологічне вивчення або геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, та (або) спеціального дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, має право на надання спеціального дозволу на видобування корисних копалин (у тому числі нафти і газу) без проведення аукціону (електронних торгів), якщо він на підставі такого спеціального дозволу на користування надрами (крім наукових полігонів) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр та оцінку запасів та ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідної ділянки надр не пізніше трьох років після затвердження запасів корисних копалин.

Такий спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин (у тому числі нафти і газу) видається в порядку, передбаченому статтями 16-2 і 16-3 цього Кодексу, та за умови сплати плати (збору), розмір якої становить 100 відсотків початкової ціни продажу відповідного спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах). Для отримання такого спеціального дозволу заявник подає заяву разом з документами, передбаченими частинами другою - п’ятою статті 16-2 цього Кодексу.

Власники спеціального дозволу на геологічне вивчення або геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин, та (або) спеціального дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, які на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами" не здійснили оцінку запасів та ресурсів корисних копалин, затверджену Державною комісією України по запасах корисних копалин, якщо дія такого спеціального дозволу на користування надрами продовжувалася не більше одного разу, також мають право на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), у тому числі нафти і газу, без проведення аукціону (електронних торгів) протягом шести місяців з дня закінчення строку дії такого спеціального дозволу на користування надрами.

Такий спеціальний дозвіл на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) (у тому числі нафти і газу) видається в порядку, передбаченому статтями 16-2 і 16-3 цього Кодексу, за умови сплати плати (збору), розмір якої становить 100 відсотків початкової ціни продажу відповідного спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах). Для отримання такого спеціального дозволу заявник подає заяву разом з документами, передбаченими частинами другою, четвертою і п’ятою статті 16-2 цього Кодексу.

6. Установити, що для угод про умови користування надрами, укладених до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами", строк, передбачений частиною третьою статті 16-6 цього Кодексу, від якого надрокористувач має право на зміну граничного терміну початку етапу видобування корисних копалин, розраховується від строку, зазначеного у відповідній угоді про умови користування надрами, в редакції станом на день набрання чинності зазначеним законом.

7. Суб’єкти господарювання, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами" здійснюють видобування підземних вод для надання послуг питного водопостачання без спеціального дозволу на користування надрами, зобов’язані отримати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) у порядку, визначеному цим Кодексом, протягом 12 місяців з дня скасування або припинення воєнного стану в Україні.

8. Заяви та документи для отримання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, переоформлення, внесення до нього змін, подані надрокористувачем до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами", розглядаються та надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження його строку дії, переоформлення, внесення до нього змін здійснюються у порядку, що діяв на день набрання чинності зазначеним законом, крім випадків, якщо за результатами розгляду заяви було прийнято рішення про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами, продовженні строку його дії, переоформленні, внесенні до нього змін".

2. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

1) абзац другий частини четвертої статті 66 викласти в такій редакції:

"Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, а також за межами таких ділянок надр для будівництва та розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності (з автоматичним продовженням строку дії земельного сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами). Встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей здійснюється без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення";

2) пункт "в-3" статті 99 викласти в такій редакції:

"в-3) право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу";

3) частину першу статті 141 доповнити пунктом "з" такого змісту:

"з) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами)";

4) статтю 149 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Для цілей видобування корисних копалин загальнодержавного значення, в тому числі будівництва та розміщення споруд (об’єктів), пов’язаних із зазначеним видом діяльності, вилучення земельних ділянок державної або комунальної власності, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, здійснюється на підставі рішень органів, зазначених у частині першій цієї статті, які мають бути прийняті протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви особою, яка має спеціальний дозвіл на користування надрами. За рішенням про вилучення земельної ділянки державної або комунальної власності здійснюється передача відповідної земельної ділянки у користування особі, яка має спеціальний дозвіл на користування надрами.

У разі якщо землекористувач не надав згоду на вилучення земельної ділянки протягом строку, передбаченого абзацом першим цієї частини, орган, зазначений у частині першій цієї статті, протягом трьох місяців з дня спливу такого строку звертається до суду з позовом про вилучення земельної ділянки державної або комунальної власності з постійного користування, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, для цілей видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Задоволення позову про вилучення земельної ділянки з постійного користування відповідно до цієї частини допускається у разі, якщо об’єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об’єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.

Земельна ділянка, вилучена з постійного користування за рішенням суду, передається у користування особі, яка має спеціальний дозвіл на користування надрами для цілей видобування корисних копалин загальнодержавного значення органом, зазначеним у частині першій цієї статті, у 30-денний строк з дня набрання чинності рішенням суду. Втрати лісогосподарського виробництва та збитки, що будуть завдані землекористувачу внаслідок вилучення земельної ділянки з постійного користування, відшкодовуються відповідно до законодавства особою, якій земельну ділянку передано у користування";

5) у пункті "є" статті 156 та частині другій статті 207 слова "з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення" замінити словами "для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення та для будівництва і розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності".

3. У Гірничому законі України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 50, ст. 433; 2006 р., № 22, ст. 184; 2020 р., № 20, ст. 141):

1) частину п’яту статті 19 викласти в такій редакції:

"Підприємства щорічно інформують органи гірничого нагляду про план розвитку гірничих робіт";

2) в абзаці четвертому частини першої статті 24 слова "(крім користувачів нафтогазоносними та бурштиноносними надрами)" замінити словами "(для гірничих об’єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом)".

4. У Законі України "Про нафту і газ" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 50, ст. 262 із наступними змінами):

1) статтю 4-1 викласти в такій редакції:

"Стаття 4-1. Особливості регулювання відносин у нафтогазовій галузі підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій

Підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, здійснюють продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, видобутих на підставі спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами (крім обсягів, що використовуються на власні технологічні потреби), а також скрапленого газу власного виробництва на біржових торгах.

Стартова ціна (без урахування податку на додану вартість та інших обов’язкових платежів) на біржових торгах для нафти сирої і газового конденсату власного видобутку визначається як середнє арифметичне значення котирувань URALS (Urals (Mediterranean) та Urals (Rotterdam)) за даними видання "Crude Oil Marketwire" агентства "Platts" за 10 відомих котирувальних днів, що передують даті оголошення біржових торгів, що відбувається за 5 робочих днів до дати проведення біржових торгів. Для розрахунку стартової ціни (без урахування податку на додану вартість та інших обов’язкових платежів) використовується курс гривні до долара США Національного банку України на день оголошення біржових торгів.

З метою дотримання вимог цієї статті передання нафти сирої і газового конденсату власного видобутку та скрапленого газу власного виробництва на умовах договорів комісії, давальницької переробки, інших договорів, що не передбачають передання права власності на них, не допускається. Стартова ціна на біржових торгах з продажу скрапленого газу власного виробництва встановлюється за цінами, що склалися за результатами попередніх біржових торгів.

У ході біржових торгів ціна нафти сирої і газового конденсату власного видобутку та скрапленого газу власного виробництва може вільно встановлюватися між продавцем (постачальником) та покупцем (споживачем) на конкурентних засадах";

2) абзац другий частини першої статті 13 виключити;

3) статті 14, 17, 26 і 27 викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Порядок надання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами

Спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами надається переможцям аукціонів (електронних торгів), крім випадків, визначених Кодексом України про надра, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок надання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами - Кодексом України про надра.

Користувач нафтогазоносними надрами, що має спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами, може повністю або частково відчужувати права на користування надрами, надані йому таким спеціальним дозволом, іншій юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю шляхом укладення договору купівлі-продажу таких прав або внесення таких прав як вклад до статутного капіталу створеного за його участю суб’єкта господарювання, за умов, що на таку юридичну особу чи фізичну особу - підприємця або суб’єкта господарювання не поширюються обмеження, встановлені частинами третьою - шостою статті 13 Кодексу України про надра. Користувач нафтогазоносними надрами також має право на внесення прав на користування надрами, наданих йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, як вклад у спільну діяльність. Відчуження шляхом укладення договору купівлі-продажу частини прав, передбачених спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, внесення частини таких прав як вклад до статутного капіталу або як вклад у спільну діяльність можуть здійснюватися виключно після розподілу запасів (ресурсів) між ділянками надр раніше розвіданого родовища корисних копалин, на яке користувачу нафтогазоносними надрами надано право на користування надрами, після затвердження таких розподілених запасів (ресурсів) Державною комісією України по запасах корисних копалин, а також після внесення змін до такого спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами у результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин та оформлення окремого нового спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами на відповідну виділену в результаті розподілу ділянку надр у порядку та на підставах, передбачених Кодексом України про надра.

Суб’єкт господарювання державного сектору економіки, а також підприємство, господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать підприємству або господарському товариству, у статутному капіталі якого є частка держави, має право відчужувати права на користування надрами, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, вносити їх як вклад до статутного капіталу або як вклад у спільну діяльність виключно таким юридичним особам:

юридичній особі, частка держави в статутному капіталі якої становить 100 відсотків;

юридичній особі, у статутному капіталі якої 50 і більше відсотків акцій (часток) належать підприємству або господарському товариству, частка держави у статутному капіталі якого становить 100 відсотків.

У разі якщо організаційно-правову форму користувача нафтогазоносними надрами, який набув права на користування надрами на підставі частини третьої цієї статті, було змінено шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та (або) у разі зміни частки у статутному (складеному) капіталі, та (або) у разі відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі, та (або) у разі відчуження акцій (часток) користувача нафтогазоносними надрами (крім продажу в результаті первинного публічного розміщення цінних паперів (публічна пропозиція) та у результаті таких змін такий користувач нафтогазоносними надрами не відповідає жодній із вимог, встановлених абзацами другим і третім частини третьої цієї статті, право користування надрами за відповідним спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами припиняється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Суб’єкт господарювання державного сектору економіки, а також підприємство, господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать підприємству та/або господарському товариству, у статутному капіталі якого є частка держави, має право відчужувати права на користування надрами, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, фізичній особі - підприємцю чи юридичній особі, не зазначеній у частині третій цієї статті, виключно за рішенням Кабінету Міністрів України.

Для набуття права на користування нафтогазоносними надрами особа, з якою власником спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами укладено договір купівлі-продажу відповідних прав на користування нафтогазоносними надрами, або особа, до статутного капіталу якої внесено як вклад право користування нафтогазоносними надрами, звертається із заявою на внесення змін до такого спеціального дозволу в порядку та на підставі, передбачених Кодексом України про надра, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Користувач нафтогазоносними надрами, який шляхом укладення договору купівлі-продажу відчужив права на користування надрами, передбачені спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, або вніс їх як вклад до статутного капіталу створеного за його участю суб’єкта господарювання, продовжує мати права та обов’язки користувача нафтогазоносними надрами за відповідним спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами у повному обсязі до внесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, відповідних змін до такого спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами у порядку, встановленому Кодексом України про надра. Відповідні права та обов’язки, зокрема щодо провадження планованої діяльності на підставі наявного за діючим спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами висновку з оцінки впливу на довкілля та (або) рішення про провадження планованої діяльності, в повному обсязі переходять до набувача прав на користування надрами за відповідним спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами з дати внесення передбачених Кодексом України про надра змін до такого спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами з одночасним внесенням відповідної інформації до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами.

Користувач нафтогазоносними надрами, який вніс права на користування нафтогазоносними надрами, передбачені спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, як вклад у спільну діяльність, продовжує мати права та обов’язки надрокористувача за відповідним спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами у повному обсязі.

Надання спеціальних дозволів на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ) здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.

Продовження строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, його переоформлення, внесення змін до нього, зокрема у разі збільшення запасів корисних копалин, не є наданням спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами та здійснюється безоплатно";

"Стаття 17. Строк дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами

Спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами надається на такий строк для:

видобутку нафти і газу (промислової розробки родовищ) на суші - не більш як на 20 років, на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України - не більш як на 30 років;

геологічного вивчення нафтогазоносних надр з подальшою промисловою розробкою виявлених родовищ - на строк, що охоплює період дії окремих спеціальних дозволів на геологічне вивчення нафтогазоносних надр і на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ), але не більше: на суші - 20 років; на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України - 30 років;

спорудження та експлуатації підземних сховищ нафти чи газу - не більш як на 50 років.

Користувач нафтогазоносними надрами, який належно виконував вимоги та умови, передбачені спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами та угодою про користування нафтогазоносними надрами, має право на продовження строку дії такого дозволу.

Перебіг строку користування нафтогазоносними надрами починається з дня, наступного за днем внесення інформації про спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, якщо в такому спеціальному дозволі на користування нафтогазоносними надрами не передбачено більш пізній строк, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Продовження строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, наданого на ділянку нафтогазоносних надр, розташовану на тимчасово окупованій території України, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених законом";

"Стаття 26. Зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами

Право користування нафтогазоносними надрами може бути тимчасово заборонено (зупинено) виключно з таких підстав:

1) невиконання користувачем нафтогазоносних надр у встановлений строк приписів щодо усунення порушення вимог законодавства, відповідної угоди про умови користування надрами та передбаченої нею програми робіт, виданих за результатами проведення заходів державного геологічного контролю центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або у разі недопущення посадових осіб такого органу до здійснення заходів державного геологічного контролю, за умови дотримання ними встановленого порядку здійснення державного нагляду (контролю);

2) відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність та (або) наявність невідповідності відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інформації (даним), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, поданої заявником, а в разі зареєстрованого іноземного представництва - інформації про кінцевого бенефіціарного власника відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях";

3) застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції" у виді зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами;

4) видобування корисних копалин за відсутності у надрокористувача документів, що посвідчують у встановленому законодавством порядку право власності або право користування земельною ділянкою для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, у тому числі шляхом встановлення земельних сервітутів, акта про надання гірничого відводу (для гірничих об’єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом), висновку з оцінки впливу на довкілля, наявність якого передбачена законом, що встановлено за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Тимчасова заборона (зупинення) права користування надрами здійснюється шляхом зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами з підстав:

визначених пунктом 1 частини першої цієї статті - виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

визначених пунктами 2-4 частини першої цієї статті - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Тимчасова заборона (зупинення) дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, здійснюється з урахуванням вимог частин п’ятої - сьомої статті 13 Кодексу України про надра на строк дії таких спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Протягом 20 календарних днів після зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами користувач нафтогазоносними надрами зобов’язаний зупинити на наданій йому у користування ділянці нафтогазоносних надр проведення робіт, передбачених спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами.

Зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не звільняє користувача нафтогазоносними надрами від обов’язку проводити на ділянці нафтогазоносних надр роботи, пов’язані із запобіганням виникненню на ділянці нафтогазоносних надр надзвичайної ситуації або усуненням її наслідків.

Зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не є підставою для переривання строку його дії.

Дія спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, після усунення користувачем нафтогазоносних надр порушень, що були підставою для прийняття таким органом або судом рішення про тимчасову заборону (зупинення) права користування надрами, та (або) у разі закінчення строку дії або вирішення питання про зняття спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) з відповідного надрокористувача чи усунення підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті.

У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами строк дії такого спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами та відповідно строк користування нафтогазоносними надрами продовжуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на строк такого зупинення.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг власниками спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами можуть бути також зупинені повністю або частково за позовом відповідного органу державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Стаття 27. Анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами

Право користування нафтогазоносними надрами припиняється у разі закінчення встановленого строку користування нафтогазоносними надрами, внесення змін до спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами у зв’язку з відчуженням прав на користування надрами шляхом укладення договору купівлі-продажу чи внесення таких прав як вклад до статутного капіталу суб’єктів господарювання або анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами.

Анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами здійснюється виключно у разі:

1) звернення користувача нафтогазоносними надрами із заявою про анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, в тому числі якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) виявлення факту вичерпання запасів, визначених спеціальним дозволом на користування надрами, на основі звітності, поданої користувачем нафтогазоносних надр, - за умови що користувач нафтогазоносних надр не звернувся у встановленому Кодексом України про надра порядку із заявою про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 5 частини першої статті 16-5 Кодексу України про надра;

3) наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи, яка є користувачем нафтогазоносних надр, шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є користувачем нафтогазоносних надр, а також у разі неподання користувачем нафтогазоносних надр заяви про внесення змін до спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами у зв’язку з перетворенням юридичної особи - власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами у строк, встановлений Кодексом України про надра;

4) заподіяння внаслідок проведення робіт, пов’язаних з користуванням ділянкою нафтогазоносних надр, безпосередньої шкоди життю чи здоров’ю людей або виникнення істотного забруднення навколишнього природного середовища;

5) невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від користувача нафтогазоносними надрами, затвердженої програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт;

6) встановлення факту надання в заяві про видачу спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей щодо заявника;

7) невжиття користувачем нафтогазоносних надр заходів для виконання вимог припису про усунення причин зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами у зв’язку з порушенням вимог законодавства - після зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами у зв’язку з таким порушенням із наданням достатнього часу для їх усунення;

8) наявності підстави, передбаченої частиною четвертою статті 14 цього Закону;

9) застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді анулювання дії спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами.

Спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами анулюється з підстав, визначених пунктами 1, 3, 8, 9 частини другої цієї статті, відповідним дозвільним органом, а з підстав, визначених пунктами 2, 4-7 частини другої цієї статті, виключно судом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами з підстав, визначених пунктами 4, 5 і 7 частини другої цієї статті, якщо такі підстави були встановлені за результатами проведення заходів державного геологічного контролю. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, приймає рішення про анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами з підстави, визначеної пунктом 9 частини другої цієї статті, з урахуванням вимог, передбачених частинами п’ятою - сьомою статті 13 Кодексу України про надра.

У разі припинення права на користування нафтогазоносними надрами внаслідок закінчення встановленого строку користування нафтогазоносними надрами або у разі анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у порядку, встановленому земельним законодавством.

У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами строк дії такого спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами та відповідно строк користування нафтогазоносними надрами продовжуються дозвільним органом на строк такого анулювання".

5. Абзац третій частини першої статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами) доповнити такими словами: "включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції".

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім:

підпункту 1 пункту 1 розділу I цього Закону, який набирає чинності одночасно із введенням в дію закону про економічний паспорт;

пункту 3 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Надрокористувачі, які мають спеціальні дозволи на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, мають право на встановлення земельних сервітутів на підставі абзацу другого частини четвертої статті 66, пункту "в-3" статті 99 Земельного кодексу України в редакції, що діяла до набрання чинності цим Законом.

3. Кабінету Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити створення єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами;

забезпечити введення в дію нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону, одночасно із набранням ним чинності;

розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей провадження у справах за зверненням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі особливостей касаційного розгляду справ.

4. Кабінету Міністрів України через один рік з дня набрання чинності цим Законом поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.