Надрокористувач, який не подав заяву у встановлений строк, втрачає право на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами.
Строк продовження дії спеціального дозволу на користування надрами не може перевищувати строк, на який він був наданий.
Продовження строку дії спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) не здійснюється. При цьому власник такого спеціального дозволу на користування надрами має право на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на підставі пункту 1 частини першої статті 16-2 цього Кодексу, якщо він, незалежно від дати затвердження запасів корисних копалин, подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин у строк, передбачений пунктом 1 частини першої статті 16-2 цього Кодексу.
Продовження строку дії спеціального дозволу на видобування корисних копалин не здійснюється, якщо надрокористувач на підставі такого дозволу видобув менше 1 відсотка обсягу балансових запасів, що обліковувалися державним балансом корисних копалин на день надання такого спеціального дозволу, крім випадку наявності пробурених у період дії спеціального дозволу непродуктивних нафтогазових свердловин у межах ділянки надр відповідного спеціального дозволу на видобування.
Продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами також не здійснюється, якщо на надрокористувача поширюються обмеження, встановлені частинами третьою - шостою статті 13 цього Кодексу, або у разі відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність та/або наявність невідповідності відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інформації (даним), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, поданій заявником, а в разі зареєстрованого іноземного представництва - інформації про кінцевого бенефіціарного власника відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях".
Продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами на строк його зупинення та (або) анулювання, визнаного незаконним (безпідставним) відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 16-5 цього Кодексу.
Продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, наданих на ділянки надр, розміщені на тимчасово окупованій території України, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Стаття 16-5. Внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами
Внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами здійснюється на підставі заяви надрокористувача та доданих документів у разі:
1) зміни відомостей, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами, у тому числі щодо продовження строку дії такого спеціального дозволу на користування надрами на строк його зупинення та (або) анулювання, визнаного незаконним (безпідставним) відповідно до рішення суду, що набрало законної сили;
2) зменшення площі ділянки надр за ініціативою надрокористувача, а в разі зменшення площі ділянки надр, в межах якої наявні раніше розвідані запаси (ресурси), затверджені протоколами Державної комісії України по запасах корисних копалин, - після розподілу таких запасів (ресурсів) відповідної ділянки надр, що підтверджено відповідними протоколами Державної комісії України по запасах корисних копалин;
3) розширення меж не більш як на 50 відсотків початково наданої у користування площі (активного об’єму - для спеціальних дозволів на користування надрами, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин), за умови що просторові межі перспективних покладів (активний об’єм), виявлені у процесі геологічного вивчення (дорозвідки), виходять за межі ділянки надр, наданої у користування, та підтверджені відповідними протоколами Державної комісії України по запасах корисних копалин та на суміжній ділянці надр не зареєстровано проведення робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, а також таку суміжну ділянку надр не надано у користування та (або) не виставлено на аукціон (електронні торги);
4) зміни кількості водозабірних споруд та (або) обсягів відбору підземних вод, визначених у спеціальному дозволі на користування надрами, - після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів Державною комісією України по запасах корисних копалин;
5) виявлення під час користування надрами в межах площі ділянки надр, наданої у користування, нової кількості корисної копалини, яка зазначена у спеціальному дозволі на видобування корисних копалин, після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів такої копалини Державною комісією України по запасах корисних копалин, у тому числі збільшення запасів такої корисної копалини одночасно з розширенням меж ділянки надр на глибину, що підтверджено даними протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин;
6) виявлення під час користування надрами іншої корисної копалини, не зазначеної у спеціальному дозволі на користування надрами, якщо надрокористувач має намір видобувати таку корисну копалину, - після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів такої нововиявленої корисної копалини Державною комісією України по запасах корисних копалин;
7) зміни виду корисної копалини та (або) напряму використання корисної копалини, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами, у результаті проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів раніше розвіданих родовищ корисних копалин Державною комісією України по запасах корисних копалин - якщо такі зміни призвели до зміни виду товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини), яка приймалася для розрахунку початкової ціни продажу такого дозволу при його наданні;
8) виявлення надрокористувачем після отримання спеціального дозволу на користування надрами описок, очевидних помилок у тексті отриманого надрокористувачем спеціального дозволу;
9) відчуження шляхом укладення договору купівлі-продажу права на користування надрами або внесення його як вкладу до статутного капіталу створеного за його участю суб’єкта господарювання. При цьому відповідні зміни вносяться виключно в частині власника спеціального дозволу на користування надрами;
10) отримання юридичною особою в оренду чи концесію об’єктів права державної чи комунальної власності, а також отримання в концесію майна господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, внаслідок чого орендар (концесіонер) стає надрокористувачем (правонаступником щодо прав на користування надрами) відповідно до діючого спеціального дозволу на користування надрами, без проведення аукціону (електронних торгів), та (або) у разі припинення чи розірвання договору оренди чи концесії;
11) розподілу на підставі діючого спеціального дозволу на користування надрами запасів (ресурсів) раніше розвіданих родовищ корисних копалин між ділянками надр після затвердження розподілу (оцінки) таких запасів (ресурсів) Державною комісією України по запасах корисних копалин - за заявою надрокористувача, який має діючий спеціальний дозвіл на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) або спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин. При цьому здійснюється внесення змін до раніше наданого спеціального дозволу на користування надрами, запаси (ресурси) якого підлягають розподілу, та оформлюється окремий спеціальний дозвіл на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) раніше розвіданих родовищ корисних копалин ділянку. Строк дії таких спеціальних дозволів на користування надрами встановлюється відповідно до строку раніше наданого спеціального дозволу на користування надрами, на основі якого було здійснено розподіл запасів раніше розвіданих родовищ корисних копалин;
12) отримання юридичною особою в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства;
13) повернення орендарем чи концесіонером цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства після оренди чи концесії;
14) правонаступництва юридичної особи (надрокористувача) у результаті перетворення юридичної особи - власника спеціального дозволу на користування надрами - за заявою надрокористувача, що має бути подана протягом трьох місяців з дати внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
15) приватизації державного підприємства відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" або Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
При цьому при внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами реквізити раніше наданого спеціального дозволу на користування надрами не змінюються, а відповідні зміни вносяться виключно в частині змін, передбачених пунктом, на підставі якого вносяться такі зміни.
Для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами надрокористувач подає заяву, до якої додаються:
інформація (у формі довідки, що складається надрокористувачем та засвідчується його підписом) про виконання особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами;
пояснювальна записка, що складається надрокористувачем та засвідчується його підписом, яка містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами відповідно до підстави внесення змін.
У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).
У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію (дані) щодо структури власності юридичної особи.
У випадках, передбачених пунктами 2-7, 11 частини першої цієї статті, до зазначених документів заявник також додає:
1) відомості про протокол (протоколи) Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження кількості запасів;
2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами їх кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - також із нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;
3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками, які підтверджують наявність підстави для внесення відповідних змін до спеціального дозволу на користування надрами.
У випадках, передбачених пунктами 2-4, 11 частини першої цієї статті, до зазначених документів заявник також додає:
1) каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (в системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі, а для видобування підземних вод - каталог географічних координат водозабірних споруд;
2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини першої цієї статті, заявник також подає відомості про нову кількість водозабірних споруд та (або) обсяг відбору підземних вод, ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами.
У випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, набувач прав, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, також подає лист-згоду надрокористувача на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, засвідчений нотаріально, із зазначенням підстави відчуження права на користування надрами (шляхом купівлі-продажу або внесення як вклад до статутного капіталу іншої юридичної особи).
У випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої цієї статті, до заяви та документів, зазначених у частині третій цієї статті, заявник додатково подає засвідчену копію договору оренди чи концесії на об’єкти права державної чи комунальної власності або засвідчену копію договору концесії на майно господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, та/або належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують припинення чи розірвання такого договору.
У випадках, передбачених пунктами 12 та 13 частини першої цієї статті, до заяви та документів, зазначених у частині третій цієї статті, заявник додатково подає засвідчену копію договору оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства або засвідчену копію договору про розірвання або припинення договору оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства.
У випадку, передбаченому пунктом 14 частини першої цієї статті, до заяви та документів, зазначених у частині третій цієї статті, заявник додатково подає:
1) лист-згоду надрокористувача на внесення змін до дозволу;
2) копію рішення власника або уповноваженого ним органу про реорганізацію юридичної особи (надрокористувача) шляхом перетворення, оригінал або засвідчену копію передавального акта, складеного відповідно до вимог законодавства.
У випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої цієї статті, до заяви та документів, зазначених у частині третій цієї статті, заявник додатково подає засвідчену копію договору купівлі-продажу державного вуглевидобувного підприємства, іншого відповідного державного підприємства.
Прийняття рішення про відмову у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами, залишення зазначеної заяви без розгляду здійснюється на підставах, визначених частинами одинадцятою та п’ятнадцятою статті 16-3 цього Кодексу.
У випадках, передбачених пунктами 9, 11, 13-15 частини першої цієї статті, додатковою підставою для відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами є наявність інформації про неусунення надрокористувачем порушень умов користування надрами, передбачених угодою про умови користування надрами, до якої вносяться зміни, за результатами здійснення останнього заходу державного нагляду (контролю) або наявність податкового боргу з рентної плати.
Зміни до спеціального дозволу на користування надрами вносяться шляхом внесення дозвільним органом відповідної інформації до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами. У разі внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами дозвільний орган одночасно вносить відповідні зміни до угоди про умови користування надрами.
У разі проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин ділянки надр під час дії спеціального дозволу на користування надрами оновлена інформація про кількісні характеристики корисної копалини та геопросторові дані родовищ корисних копалин автоматично вноситься центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, до єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами.
Стаття 16-6. Внесення змін до угоди про умови користування надрами
При внесенні змін до угоди про умови користування надрами забороняється продовження граничних строків виконання робіт на ділянці надр, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Надрокористувач має право на продовження граничних строків виконання робіт щодо геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин та (або) видобування корисних копалин у разі наявності таких підстав:
1) неотримання надрокористувачем у встановленому порядку з незалежних від нього причин права користування земельною ділянкою (земельними ділянками), в межах площі яких розміщена ділянка надр, надана у користування відповідно до спеціального дозволу на користування надрами, у строк, передбачений угодою про умови користування надрами;
2) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), засвідчені Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою у встановленому порядку (на строк дії таких обставин);
3) зупинення дії та (або) анулювання дозволу на користування надрами, визнане незаконним (безпідставним) відповідно до рішення суду, що набрало законної сили (на строк такого зупинення дії та (або) анулювання);
4) виникнення затримки з оформленням у встановленому законодавством порядку необхідних дозвільних документів або інших документів, необхідних для виконання програми робіт відповідно до законодавства, з причин, незалежних від надрокористувача (на строк такої затримки);
5) необхідність проведення додаткових геологічних досліджень під час користування надрами, у тому числі у зв’язку з необхідністю переоцінки запасів корисних копалин за міжнародними стандартами;
6) зміна під час користування надрами гірничо-геологічних, технічних, технологічих або інших умов, що призвела до необхідності проведення додаткових геологорозвідувальних (гірничих) робіт та (або) зміни технології чи способу проведення робіт з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин та (або) видобування корисних копалин чи корисних компонентів;
7) неотримання промислового припливу вуглеводнів за результатами буріння свердловини, про що зазначено у паспорті такої свердловини.
При цьому при внесенні змін до угоди про умови користування надрами з підстав, передбачених частиною другою цієї статті, забороняється зміна граничних строків виконання робіт щодо видобування корисних копалин, передбачених угодою про умови користування надрами, на строк більше 24 місяців (у разі розробки родовищ корисних копалин відкритим способом) або 36 місяців (у разі розробки родовищ корисних копалин підземним або комбінованим способом) від строку, встановленого угодою про умови користування надрами в редакції, що укладалася під час надання спеціального дозволу на користування надрами, без урахування строків, передбачених частинами п’ятою та шостою статті 15 цього Кодексу та пунктом 3 частини другої цієї статті.
Додатково граничні строки виконання робіт продовжуються автоматично на строк, передбачений частинами п’ятою та шостою статті 15 цього Кодексу, а також за заявою надрокористувача з підстав, передбачених частиною другою цієї статті, на строк до 18 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Зміни до угоди про умови користування надрами, у тому числі до програми робіт, також можуть вноситися у разі виявлення надрокористувачем після отримання спеціального дозволу на користування надрами описок, очевидних помилок у тексті угоди про умови користування надрами, у тому числі у програмі робіт, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Внесення змін до угоди про умови користування надрами здійснює дозвільний орган у разі наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність, а у випадку зареєстрованого іноземного представництва - інформації про кінцевого бенефіціарного власника відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях", без внесення змін до дозволу, за наявності інформації органів державного геологічного контролю про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.
Для внесення змін до угоди про умови користування надрами заявник подає до дозвільного органу заяву разом з пояснювальною запискою, що містить обґрунтування необхідності внесення таких змін, та засвідченими заявником копіями документів, що підтверджують наявність підстав для внесення змін до угоди про умови користування надрами, передбачених цією статтею.
Внесення змін до угоди про умови користування надрами, у тому числі до програми робіт, здійснюється шляхом внесення інформації про відповідні зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви надрокористувача та доданих до неї документів.
Дозвільний орган приймає рішення про відмову у внесенні змін до угоди про умови користування надрами у строк, передбачений частиною восьмою цієї статті, у разі:
1) відсутності підстав для внесення змін, передбачених цим Кодексом;
2) виявлення у поданих документах недостовірних відомостей;
3) наявності обмежень щодо можливості заявника бути надрокористувачем, визначених частинами третьою - шостою статті 13 цього Кодексу;
4) наявності інформації про неусунення надрокористувачем порушень умов користування надрами, передбачених угодою про умови користування надрами, до якої вносяться зміни, виявлених за результатами здійснення останнього заходу державного нагляду (контролю);
5) відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність та (або) наявність невідповідності відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інформації (даним), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, поданій заявником, а в разі зареєстрованого іноземного представництва - інформації про кінцевого бенефіціарного власника відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях".
У разі усунення суб’єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами, надрокористувач має право повторно звернутися із заявою про внесення змін до відповідного спеціального дозволу на користування надрами.
За наявності підстав заява про внесення змін до угоди про користування надрами разом з доданими до неї документами може бути залишена без розгляду. У такому разі така заява може бути подана повторно у порядку та на підставах, встановлених частинами чотирнадцятою - двадцять першою статті 16-3 цього Кодексу";
9) статтю 17 викласти в такій редакції:
"Стаття 17. Гірничий відвід
Гірничий відвід - це частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Гірничий відвід надається виключно для гірничих об’єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом, а саме шахт та рудників. Користування надрами за межами гірничого відводу на таких об’єктах забороняється.
Гірничий відвід для гірничих об’єктів, передбачених частиною другою цієї статті, надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
При наданні гірничого відводу вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних родовищ корисних копалин та непридатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, запобігання виникненню небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.
Порядок надання гірничого відводу встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень цього Кодексу.
Надання інвесторам, з якими укладено угоду про розподіл продукції, гірничих відводів для гірничих об’єктів, передбачених частиною другою цієї статті, здійснюється на підставі укладеної угоди про розподіл продукції.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, забезпечує інформаційну взаємодію з Державним земельним кадастром з метою надання через технологічні та програмні засоби Державного земельного кадастру відомостей про ділянки надр, надані у користування відповідно до гірничих відводів";
10) частини першу - третю статті 19 викласти в такій редакції:
"Право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.
При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами.
Користування надрами здійснюється без надання спеціального дозволу на користування надрами у випадках, передбачених цим Кодексом";
11) у статті 20:
частину першу викласти в такій редакції:
"Для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, надра надаються у користування після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ)";
у частині другій слова "Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення" замінити словами "Дослідно-промислова розробка корисних копалин";
12) статтю 21 виключити;
13) у статті 23:
частину першу викласти в такій редакції:
"Землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов’язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу";
частину третю виключити;
14) у статті 24:
у частині першій:
у пункті 4 слово "тимчасового" виключити;
доповнити пунктами 6 і 7 такого змісту:
"6) на договірних засадах залучати третіх осіб для виконання окремих видів робіт, пов’язаних з користуванням надрами (у такому разі відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, несе власник спеціального дозволу на користування надрами);
7) повністю або частково відчужувати права на користування надрами, надані їм спеціальним дозволом на користування надрами, шляхом укладення договору купівлі-продажу або внесення таких прав як вклад до статутного капіталу створених за їх участю суб’єктів господарювання або як вклад у спільну діяльність, з урахуванням положень статті 16-1 цього Кодексу";
після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"У разі передачі права власності на артезіанську, нафтову або газову свердловину (гірничу виробку) власник такої свердловини (гірничої виробки) протягом шести місяців після такої передачі повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а набувач відповідного права власності подає належним чином оформлений паспорт свердловини (гірничої виробки) для обліку та відображення у відповідному державному реєстрі".
У зв’язку з цим частини другу - п’яту вважати відповідно частинами третьою - шостою;
частину четверту викласти в такій редакції:
"Права та обов’язки користувача надр виникають з дня, наступного за днем внесення інформації про спеціальний дозвіл на користування надрами до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, якщо в такому спеціальному дозволі на користування надрами не передбачено більш пізній строк, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення прав на користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених цим Кодексом";
15) статтю 26 викласти в такій редакції:
"Стаття 26. Припинення права користування надрами
Право користування надрами припиняється у разі закінчення встановленого строку користування надрами, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв’язку з відчуженням прав на користування надрами шляхом укладення договору купівлі-продажу чи внесення таких прав як вклад до статутного капіталу суб’єктів господарювання, анулювання спеціального дозволу на користування надрами.
Анулювання спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у разі:
1) звернення користувача надр із заявою про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, в тому числі якщо відпала потреба у користуванні надрами;
2) виявлення факту вичерпання запасів, визначених спеціальним дозволом на користування надрами, на основі звітності, поданої надрокористувачем, - якщо надрокористувач не звернувся у встановленому цим Кодексом порядку із заявою про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 5 частини першої статті 16-5 цього Кодексу;
3) наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи, яка є надрокористувачем, шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є надрокористувачем, а також у разі неподання надрокористувачем заяви про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв’язку з перетворенням юридичної особи - власника спеціального дозволу на користування надрами у строк, встановлений пунктом 14 частини першої статті 16-5 цього Кодексу;
4) заподіяння внаслідок проведення робіт, пов’язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої шкоди життю чи здоров’ю людей або виникнення істотного забруднення навколишнього природного середовища;
5) невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від надрокористувача, затвердженої програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт;
6) встановлення факту подання в заяві про видачу спеціального дозволу на користування надрами та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей щодо заявника;
7) невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв’язку з порушенням вимог законодавства - після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв’язку з таким порушенням із наданням достатнього часу для їх усунення;
8) застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді анулювання спеціального дозволу на користування надрами;
9) наявності підстави, передбаченої частиною четвертою статті 16-1 цього Кодексу;
10) виявлення підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами, передбачених Законом України "Про газ (метан) вугільних родовищ" - для спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, та видобування газу (метану) вугільних родовищ.
Спеціальний дозвіл на користування надрами анулюється з підстав, визначених пунктами 1, 3, 8 і 9 частини другої цієї статті, відповідним дозвільним органом, а з підстав, визначених пунктами 2, 4-7 і 10 частини другої цієї статті - виключно судом.
Анулювання спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених пунктами 4, 5, 7 і 10 частини другої цієї статті, дозволяється виключно у разі, якщо такі підстави були встановлені за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю). Анулювання спеціального дозволу на користування надрами з підстави, визначеної пунктом 8 частини другої цієї статті, здійснюється з урахуванням вимог, передбачених частинами п’ятою - сьомою статті 13 цього Кодексу.
У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) анулювання спеціального дозволу на користування надрами строк дії такого спеціального дозволу на користування надрами та відповідно строк користування надрами продовжується дозвільним органом на строк такого анулювання.
У разі припинення права на користування надрами внаслідок закінчення встановленого строку користування надрами або у разі анулювання спеціального дозволу на користування надрами питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Вимоги цієї статті не застосовуються до користувачів надр за угодою про розподіл продукції. У такому разі право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) лише у разі:
1) припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про розподіл продукції, що здійснюється на умовах і в порядку, передбачених такою угодою;
2) виникнення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей або довкіллю.
Особливості та умови припинення права користування надрами відповідно до угоди про розподіл продукції визначаються Законом України "Про угоди про розподіл продукції".
Порядок та підстави для припинення права користування нафтогазоносними надрами (анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами) визначаються виключно Законом України "Про нафту і газ";
16) у статті 28:
у частині першій слова і цифри "крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу" замінити словами "крім випадків, передбачених цим Кодексом";
включити частину третю такого змісту:
"За надання спеціального дозволу на користування надрами справляється відповідна плата (збір)";
доповнити частинами восьмою - десятою такого змісту:
"За продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами плата (збір) не справляється, крім випадків, передбачених цією частиною. Плата (збір) за продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами справляється виключно у разі:
продовження строку дії спеціального дозволу на видобування корисних копалин (крім вугілля, що видобувається вугледобувними підприємствами, які отримують дотації з державного бюджету, незалежно від обсягу видобутої корисної копалини), за яким здійснено видобуток корисних копалин у розмірі більше 1 відсотка, але менше 5 відсотків обсягу балансових запасів, що обліковувалися державним балансом корисних копалин на момент отримання такого спеціального дозволу, - у розмірі 20 відсотків початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на користування надрами на такі корисні копалини;
продовження строку дії спеціального дозволу на видобування підземних вод для всіх потреб, незалежно від обсягу видобутої корисної копалини, та отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр) - у розмірі 100 відсотків початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на користування надрами для підземних вод.
При цьому початкова ціна продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на користування надрами для цілей частини восьмої цієї статті розраховується відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, на момент продовження дії такого спеціального дозволу на користування надрами.
Особливості справляння плати (збору) за продовження строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами визначаються Законом України "Про нафту і газ";
"Стаття 34. Плата (збір) за надання спеціального дозволу на користування надрами, внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами
Розмір плати (збору) за надання спеціального дозволу на користування надрами визначається за результатами аукціону (електронних торгів). У разі надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) справляється плата (збір) у розмірі 100 відсотків початкової ціни продажу відповідного спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах).
Початкова ціна продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на користування надрами визначається відповідно до методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
За надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) з метою виконання угоди про розподіл продукції справляється плата (збір) у розмірі 1 відсоток початкової ціни продажу такого спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах).
Не справляється плата (збір) за надання державним дитячим спеціалізованим санаторно-курортним закладам спеціального дозволу на здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що використовується ними для лікування.
При внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 3 частини першої статті 16-5 цього Кодексу власник спеціального дозволу на користування надрами сплачує плату (збір) у розмірі 100 відсотків початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на користування надрами за запаси (ресурси) корисних копалин, які затверджені (апробовані) у встановленому порядку, що входять у межі ділянки надр, заявленої на розширення площі ділянки надр (без урахування обсягу запасів (ресурсів) корисних копалин у межах площі ділянки надр, наданої у користування до відповідного розширення меж).
При внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 4 частини першої статті 16-5 цього Кодексу власник спеціального дозволу на користування надрами сплачує плату (збір) у розмірі 100 відсотків початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на користування надрами за додатковий обсяг видобування підземних вод.
При внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 5 частини першої статті 16-5 цього Кодексу власник спеціального дозволу на користування надрами сплачує плату (збір) у розмірі 100 відсотків початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на видобування відповідної корисної копалини за її нововиявлену кількість. При цьому нововиявлена кількість корисної копалини визначається як різниця обсягу запасів (ресурсів) родовища корисних копалин, що затверджені (апробовані) у встановленому порядку за результатами проведення державної експертизи підрахунку запасів (ресурсів) корисних копалин, яка стала підставою для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами через виявлення нової кількості корисної копалини, та обсягу запасів (ресурсів) корисних копалин, що обліковувалися державним балансом корисних копалин за відповідним родовищем станом на дату проведення державної експертизи підрахунку запасів (ресурсів) корисних копалин.
При внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 6 частини першої статті 16-5 цього Кодексу власник спеціального дозволу на користування надрами сплачує плату (збір) у розмірі 100 відсотків початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на видобування нововиявленої корисної копалини.
Особливості справляння плати (збору) за внесення змін до спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами на підставі пунктів 5 і 6 частини першої статті 16-5 цього Кодексу визначаються Законом України "Про нафту і газ".
При внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 7 частини першої статті 16-5 цього Кодексу власник спеціального дозволу на користування надрами сплачує плату (збір), яка визначається як різниця початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на видобування корисної копалини, напрям використання якої змінено в результаті повторної державної експертизи та оцінки запасів раніше розвіданих родовищ корисних копалин, та початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на видобування корисної копалини, що внесена до спеціального дозволу на користування надрами під час його надання. При цьому для визначення такої різниці застосовуються обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) та цін відповідних одиниць товарної продукції, актуальні на день здійснення такого розрахунку.
Для вугледобувних підприємств, що отримують дотації з державного бюджету, плата (збір) за внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пунктів 3, 5, 7 частини першої статті 16-5 цього Кодексу не справляється.
За внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пунктів 1, 2, 8-15 частини першої статті 16-5 цього Кодексу, оформлення окремого спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 8 частини першої статті 16-2 та пункту 11 частини першої статті 16-5 цього Кодексу плата (збір) не справляється";
"Стаття 37. Проведення робіт з геологічного вивчення надр
Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, що відбуваються в надрах, виявлення та оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з’ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
У рамках виконання державної програми розвитку мінерально-сировинної бази України проведення геологорозвідувальних робіт та досліджень здійснюється без спеціального дозволу на користування надрами (крім нафтогазоносних надр).
Виконання геолого-економічної оцінки та затвердження запасів корисних копалин у рамках державної програми розвитку мінерально-сировинної бази України не дає права виконавцям таких робіт на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин без проведення аукціону (електронних торгів).
Проведення робіт з геологічного вивчення надр організовується та координується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.
Фінансування геологічного вивчення надр, передбачене державними програмами розвитку мінерально-сировинної бази України, здійснюється в порядку та розмірі, визначених законодавством.
Місцеві ради і місцеві органи виконавчої влади сприяють проведенню робіт з геологічного вивчення надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми";
"Стаття 39. Державна реєстрація та облік робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, геологічна інформація
Роботи і дослідження, у тому числі які проводяться за рахунок коштів державного бюджету, пов’язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов’язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимально ефективного використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.
Державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Результати робіт і досліджень з геологічного вивчення надр передаються виконавцями на державне (постійне) зберігання до підприємства, визначеного центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, яке належить до сфери його управління.
Порядок розпорядження геологічною інформацією встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Інформація про реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, відображається на Державному геологічному веб-порталі.
Доступ до всієї геологічної інформації, що є у державній власності, є відкритим, крім випадків, встановлених законами України "Про державну таємницю" та "Про санкції".
Доступ до первинної (необробленої) та вторинної (обробленої) геологічної інформації, що є у державній власності, є безоплатним, крім випадків, визначених цим Кодексом. Вторинна (оброблена) геологічна інформація, що є у державній власності, розміщується у відкритому онлайн-доступі на Державному геологічному веб-порталі.
Компенсація витрат держави на проведення геологорозвідувальних робіт справляється виключно у разі отримання спеціального дозволу на користування надрами як плата (збір) за вторинну (оброблену) геологічну інформацію. Розмір такої компенсації визначається відповідно до методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Компенсація витрат держави на проведення геологорозвідувальних робіт не справляється у разі отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою виконання робіт за рахунок коштів державного бюджету.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, забезпечує створення та функціонування Державного сховища геологічної інформації та кам’яного матеріалу і визначає його технічного адміністратора з числа підприємств, які належать до сфери його управління чи щодо яких він здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави (включаючи його дочірні підприємства). Порядок функціонування Державного сховища геологічної інформації та кам’яного матеріалу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Первинна (необроблена) геологічна інформація, що є державною власністю, надається для ознайомлення в місцях її зберігання безоплатно, з одночасним інформуванням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. За власний кошт заявник має право виготовити цифрову копію такої геологічної інформації для самостійного проведення її обробки чи інтерпретації. Цифровий образ, створений у результаті виготовлення такої копії, є власністю держави, а право користування (невиключне) копією належить заявнику.
Первинна геологічна інформація, що є державною власністю, яка руйнується у процесі проведення обробки через її фізичні властивості (кам’яний матеріал), надається заявнику для дослідження після завчасної сплати ним компенсації витрат держави на отримання такої геологічної інформації, яка визначається відповідно до кількості, виду та розміру зразка, виходячи з таких фіксованих значень:
1) за зразок керну довжиною до 10 сантиметрів:
отриманий з глибини до 500 метрів - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
отриманий з глибини від 500 метрів до 750 метрів - 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
отриманий з глибини від 750 метрів до 1000 метрів - 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
отриманий з глибини від 1000 метрів до 2000 метрів - 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
отриманий з глибини понад 2000 метрів - 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за пробу з подрібненого керну (залишки проби, дублікат проби чи лабораторна наважка проби) - 25 відсотків вартості компенсації за зразок довжиною до 10 сантиметрів, отриманий з відповідної глибини.
Копія звіту з описом вторинної (обробленої) геологічної інформації, отриманої в результаті аналізу первинної (необробленої) геологічної інформації, що є державною власністю, яка руйнується у процесі проведення обробки через її фізичні властивості (кам’яний матеріал), передається на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Користувач надр має право розпоряджатися, у тому числі продавати та передавати у користування резидентам та нерезидентам України, геологічну інформацію, створену (придбану) за власні кошти, з урахуванням вимог, встановлених законами України "Про державну таємницю" та "Про санкції".
Відомості про первинну та вторинну (оброблену) геологічну інформацію, що є державною та приватною власністю, підлягають обліку у Каталозі відомостей про геологічну інформацію.
Про передачу права власності або права користування геологічною інформацією власник геологічної інформації повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тримісячний строк з дня такої передачі.
Експорт геологічної інформації здійснюється згідно із законодавством про зовнішньоекономічну діяльність та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Митне оформлення геологічної інформації здійснюється відповідно до вимог Митного кодексу України";
18) статтю 40 виключити;
19) у статті 42:
частину першу доповнити другим реченням такого змісту:
