Індикатори виконання завдання 2:
затверджено методику ранжування меліоративних систем, що потребують будівництва та/або відновлення, на основі аналізу повних економічних вигод та економічного ефекту;
затверджено ранжований перелік меліоративних систем у розрізі областей, що потребують будівництва та/або відновлення, із урахуванням водогосподарських балансів і планів управління річковими басейнами;
визначено обсяг необхідних публічних та інших інвестицій для ранжованого переліку меліоративних систем.
3. Оптимізація структури управління іригаційним комплексом.
Для успішного впровадження реформи у сфері меліорації земель (у частині зрошення) відповідно до Законів України "Про меліорацію земель" і "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель" необхідно забезпечити передачу об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем у власність організаціям водокористувачів.
На першому етапі виконання довгострокового плану необхідно забезпечити передачу гідромеліоративного майна, щодо якого проведено державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі, у власність організаціям водокористувачів (крім об’єктів приватної власності і каналів державного значення).
Також необхідно провести приватизацію насосних станцій та інших гідромеліоративних об’єктів, які не можуть бути передані у власність організаціям водокористувачів і відповідають умовам, визначеним Законами України "Про меліорацію земель", "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель" і "Про приватизацію державного і комунального майна".
До 2030 року необхідно забезпечити підготовку до проведення приватизації насосних станцій та об’єктів інженерної інфраструктури в разі відповідності їх умовам, визначених законодавством.
З метою забезпечення системних підходів до процесів, пов’язаних із відновленням і розвитком гідротехнічної меліорації земель (у частині зрошення), необхідно протягом 2025-2030 років забезпечити здійснення заходів, спрямованих на підвищення компетенцій у сфері управління іригаційним комплексом і впровадження сталих агротехнологій на місцевому рівні та обізнаності сільськогосподарських товаровиробників.
Індикатори виконання завдання 3:
до 2030 року передано не менше ніж 95 відсотків гідромеліоративного майна, щодо якого проведено державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі, у власність організацій водокористувачів (крім об’єктів приватної власності і каналів державного значення);
сформовано перелік насосних станцій та об’єктів інженерної інфраструктури для включення їх до переліку об’єктів малої приватизації;
здійснено 84 заходи щодо підвищення компетенції органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій та сільськогосподарських товаровиробників у сфері управління іригаційним комплексом і впровадження сталих агротехнологій.
Ціль 2. Адаптація сільського господарства в умовах зміни клімату.
1. Підвищення економічної ефективності зрошуваного землеробства.
Інтенсивність впливу негативних кліматичних змін, конкуренція між різними секторами економіки за перерозподіл прісної води на свою користь і необхідність забезпечувати стійку продовольчу безпеку вимагає одночасно зменшувати обсяг води, яка подається на зрошення, і підвищувати продуктивність використання водних ресурсів шляхом зменшення втрат води на трактах.
Також в умовах зміни клімату важливим елементом адаптації сільськогосподарського господарства є забезпечення ощадливого використання електроенергії, необхідної для подачі води на зрошення.
Цієї мети можна досягти шляхом впровадження сучасних технологій, зокрема автоматизації (цифровізації) процесів подачі та регулювання обсягів води в результаті будівництва та/або відновлення меліоративних систем, певних об’єктів інженерної інфраструктури. Із загальної кількості насосних станцій і регулюючих споруд до 2050 року буде модернізовано всі перспективні насосні станції, меліоративні мережі та регулюючі споруди, визначені за результатами інвентаризації (у повному обсязі), із яких до 2030 року планується реконструювати та модернізувати - 38 насосних станцій, 66,2 кілометра каналів і трубопроводів із гідротехнічними спорудами на них.
Здійснення таких заходів за рахунок залучених інвестиційних коштів на першому етапі дасть змогу в цілому зменшити середню питому витрату електричної енергії на одну перекачку 1000 куб. метрів води не менше ніж на 32 відсотки та знизити непродуктивні втрати води під час її транспортування не менше ніж на 12 відсотків.
Крім того, в умовах інтенсифікації зрошуваного землеробства до 2030 року необхідно здійснити ряд технічних та організаційних заходів, спрямованих на підвищення надійності джерел зрошення і зміцнення матеріально-технічного потенціалу організацій, які здійснюють експлуатацію державних меліоративних систем, зокрема щодо:
сприяння впровадженню новітніх та інноваційних технологій зрошення, дослідження альтернативних джерел зрошення, а також розробка рекомендацій щодо впровадження новітніх та інноваційних технологій зрошення, водоощадних сільськогосподарських практик, вирощування посухостійких культур, а також застосування вологозберігаючих агротехнічних прийомів;
реконструкція п’яти шлюзів і розчистка 25 кілометрів Кислицького рукава Дунаю і 12 кілометрів інших каналів Придунайських водосховищ, які забезпечують подачу води до точок водовиділу меліоративних систем;
установка сонячної електростанції потужністю 2,4 мВт на Нижньодністровській зрошувальні системі (пілотний проект);
облаштування електротехнічних лабораторій і цеху із ремонту насосно-силового обладнання;
формування складського запасу для виконання робіт із ремонту та модернізації;
оновлення техніки та придбання інструментів і обладнання.
Індикатори виконання завдання 1:
реконструйовано та модернізовано 38 насосних станцій;
опубліковані на офіційних інформаційних ресурсах рекомендації щодо впровадження новітніх та інноваційних технологій зрошення, водоощадних сільськогосподарських практик, вирощування посухостійких культур, а також застосування вологозберігаючих агротехнічних прийомів;
знижено на 32 відсотки середню питому витрату електричної енергії на перекачку 1000 куб. метрівводи;
знижено на 12 відсотків непродуктивні втрати води під час її транспортування;
реконструйовано та відремонтовано 66,2 кілометра каналів і трубопроводів і гідротехнічних споруд на них;
розчищено 37 кілометрів русел річок і каналів;
вилучено 2000 тис. куб. метрів донних та острівних відкладень;
реконструйовано п’ять шлюзів-регуляторів;
облаштовано одну електротехнічну лабораторію;
облаштовано один цех із ремонту насосно-силового обладнання.
2. Відновлення та збільшення площ зрошуваних земель.
Активна протидія негативному впливу кліматичних змін, зокрема зростанню температур і зменшенню кількості опадів, що спричиняють деградацію ґрунтів, зокрема ерозію, забруднення, підкислення і засолення, може бути досягнута як через впровадження сучасних технологій зрошення, так і за рахунок збільшення площ фактичного зрошення.
У цілому для забезпечення достатньої стійкості продовольчої безпеки України в умовах зміни клімату загальна потреба у зрошенні сільськогосподарських угідь становить 1,1 млн. гектарів із урахуванням тимчасово окупованих територій.
Виконання довгострокового плану із урахуванням усіх цілей і пріоритетів на першому етапі (до 2030 року) дасть можливість збільшити площу зрошення сільськогосподарських угідь до 235 тис. гектарів, що на 76 відсотків більше ніж площа земель, які фактично поливалися у 2024 році державними меліоративними системами та організаціями водокористувачів.
До 2050 року виконання довгострокового плану дасть змогу збільшити площі зрошення сільськогосподарських угідь до 700-750 тис. гектарів (площа сільськогосподарських угідь, яку можливо зрошувати до 2050 року буде уточнена за результатами інвентаризації меліоративних систем), а за умови відбудови Каховської ГЕС і створення додаткового заакумульованого об’єму води, а також звільнення тимчасово окупованих територій України, включно з Автономною Республікою Крим, можна буде розглядати подальше збільшення зрошуваних площ.
Разом з тим здійснення таких заходів потребуватиме залучення відповідних інвестицій протягом усього періоду виконання довгострокового плану.
Індикатор виконання завдання 2 - збільшено площу зрошення до 235 тис. гектарів.
Контроль, оцінка, звітність
Моніторинг і контроль за виконанням довгострокового плану здійснюється шляхом аналізу звіту про хід виконання плану заходів з виконання довгострокового плану, який подається щороку до 1 квітня Кабінетові Міністрів України.
З метою дотримання об’єктивності та неупередженості щодо моніторингу виконання довгострокового плану можуть залучатися громадські організації, незалежні інститути та організації, експерти.
Організаційне забезпечення виконання довгострокового плану, координація діяльності міністерств, інших органів державної влади щодо виконання плану заходів з виконання довгострокового плану здійснюється Мінагрополітики разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та місцевими держадміністраціями.
Основними складовими механізму організаційного забезпечення виконання довгострокового плану є:
план заходів з виконання довгострокового плану розвитку іригаційного комплексу України;
плани управління річковими басейнами, затверджені Кабінетом Міністрів України;
довгострокові обласні програми розвитку гідротехнічної меліорації.
Результати моніторингу можуть бути підставою для коригування плану заходів з виконання довгострокового плану.
Фінансування
Фінансування виконання довгострокового плану здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів міжнародної технічної допомоги, інших міжнародних донорів, фінансових організацій (установ), коштів приватних інвесторів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Фінансування інвестиційних проектів буде здійснюватися поетапно із урахуванням пріоритетності та економічних показників ефективності витрат.
Обсяг фінансування довгострокового плану коригуватиметься із урахуванням конкретних завдань у межах коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Для підтримки аграріїв, які вирощують сільськогосподарську продукцію на зрошуваних землях, у 2021 році Мінагрополітики запроваджено новий напрям державної підтримки сільгосптоваровиробників, а з 2022 року і підтримки організацій водокористувачів, розроблено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі, та організаціям водокористувачів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2021 р. № 1070 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 83, ст. 5323; 2023 р., № 98, ст. 5866).
У 2021 році державну підтримку надали на суму 16,7 млн. гривень, у 2023 році - 8,9 млн. гривень, а в 2024 році - 39,4 млн. гривень.
У 2022 році у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації державна підтримка не надавалася.
У Державному бюджеті України на 2025 рік Мінагрополітики за напрямом "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" передбачено 200 млн. гривень за рахунок коштів загального фонду, що сприятиме розвитку мікро- та дрібних фермерських господарств.
Передача меліоративних систем у власність організацій водокористувачів і приватизація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем не потребує додаткового фінансування за рахунок коштів державного бюджету та/або інших джерел, зокрема міжнародної допомоги.
Поступове відновлення іригаційного комплексу сприятиме скороченню видатків на його утримання за рахунок зниження непродуктивних втрат води під час її транспортування меліоративними мережами відновлених зрошувальних систем, а також впровадження енергоефективних заходів.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 25 березня 2025 р. № 280-р
ПЛАН
заходів з виконання довгострокового плану розвитку іригаційного комплексу України до 2030 року