Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби

військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження ними зборів (далі - військовозобов’язані та резервісти), для яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою;

військовослужбовці, засуджені судом, які направляються до дисциплінарного батальйону (частини), - до набрання вироком законної сили;

військовозобов’язані та резервісти, до яких застосовано адміністративне стягнення, - арешт з утриманням на гауптвахті.

3. Для утримання затриманих військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів обладнується кімната для тимчасово затриманих військовослужбовців.

У кімнаті для тимчасово затриманих військовослужбовців можуть триматися військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, затримані:

за вчинення адміністративних правопорушень - не більш як три години, а в разі затримання за порушення військової дисципліни з ознаками алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння - до виходу з такого стану, але не більше однієї доби;

за підозрою або в разі вчинення кримінального правопорушення - до передачі їх органам досудового розслідування (строки доставлення визначені статтями 191 і 211 Кримінального процесуального кодексу України), а в разі утримання на підставі протоколу про затримання, складеного слідчим або прокурором, до прийняття рішення судом - не більш як 72 години;

без документів - до встановлення їх особи, але не більше однієї доби.

Також у кімнаті для тимчасово затриманих військовослужбовців можуть триматися затримані особи у військовій формі одягу без документів до встановлення їх особи, але не більше однієї доби.

4. Якщо гауптвахта Служби правопорядку розташована на великій відстані, з дозволу начальника гарнізону (командира з’єднання) у військових частинах може обладнуватися спеціальна кімната для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів (кімната для тимчасово затриманих). Контроль за перебуванням тимчасово затриманих у такому разі покладається на оперативного чергового (чергового) військової частини (корабля). Строк перебування військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів у кімнатах для тимчасово затриманих становить не більше однієї доби.

5. Військовослужбовців, до яких обрано запобіжний захід тримання під вартою, засуджених судом до арешту та заарештованих, відправляють на гауптвахту на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

6. Начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності після одержання розпорядження про виконання судового рішення та копії рішення суду, яке набрало законної сили, забезпечує направлення конвою до місця проходження військової служби військовослужбовцем з метою здійснення конвоювання засудженого військовослужбовця до гауптвахти Служби правопорядку. Командир військової частини повинен забезпечити передачу засудженого військовослужбовця, відповідних документів та речей начальникові конвою.

7. Про відправлення засуджених до арешту військовослужбовців до місця відбування покарання командир військової частини (начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності) зобов’язаний у триденний строк повідомити його сім’ї або близьким родичам про те, ким, коли і куди він відправлений. З цією метою засудженому, який відбуває покарання, видається поштовий конверт, на якому засуджений зазначає адресу, прізвище, ім’я та по батькові адресата. За дорученням командира військової частини (начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності) відповідною службовою особою в конверт укладається повідомлення про те, хто, коли і куди (адреса органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (гауптвахти) вибув для відбування покарання.

8. Супроводження засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців за вчинення кримінальних правопорушень здійснюється під охороною конвою, який призначається від відповідного органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

9. Для конвоювання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців із числа військовослужбовців офіцерського складу призначається офіцерський конвой, а для конвоювання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців із числа військовослужбовців сержантського (старшинського) складу - із числа військовослужбовців сержантського (старшинського) складу. Для конвоювання засуджених, узятих під варту, та затриманих військовослужбовців-жінок конвойні призначаються з числа військовослужбовців-жінок.

10. Конвойний зобов’язаний мати зброю в положенні "на ремінь". Зброю заряджають лише за вказівкою начальника, який призначив конвой, згідно з положеннями статей 111 і 112 цього Статуту.

Конвой може застосовувати зброю та спеціальні засоби згідно з правилами, визначеними статтею 241 цього Статуту, та іншими нормативно-правовими актами.

11. Військовослужбовці з числа осіб офіцерського, сержантського (старшинського) і рядового складу (крім строкової військової служби), до яких застосовано адміністративне стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті, для відбування арешту можуть прибувати самостійно, а військовослужбовці строкової військової служби - тільки в супроводі представника військової частини (установи), призначеного командиром (начальником) військової частини (установи).

12. На автомобілях засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих розміщують обличчям у бік, протилежний рухові. Особовий склад конвою розміщується в передній частині кузова так, щоб вони мали змогу стежити за засудженими, узятими під варту, заарештованими та затриманими військовослужбовцями.

Конвоювання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців пішим порядком у населених пунктах, через місця значного скупчення людей, а також проїзд із засудженими, узятими під варту, заарештованими та затриманими військовослужбовцями у громадському транспорті забороняються.

13. Порядок організації конвоювання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців визначається Міністерством оборони України.

14. Підставою для тримання на гауптвахті Служби правопорядку засуджених до арешту, узятих під варту та заарештованих військовослужбовців є рішення суду, яке набрало законної сили.

Засуджені та заарештовані військовослужбовці утримуються на одній гауптвахті Служби правопорядку. Переведення засудженого або заарештованого з однієї гауптвахти (камери) Служби правопорядку до іншої допускається в разі його хвороби або для забезпечення його особистої безпеки, а також за інших виняткових обставин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого, заарештованого в цій гауптвахті (камері). Переведення засуджених або заарештованих у межах однієї гауптвахти Служби правопорядку здійснюється за письмовим розпорядженням начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, а переведення до іншої гауптвахти Служби правопорядку - за рішенням начальника Служби правопорядку за поданням начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

15. Засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців розміщують у камерах із дотриманням таких умов:

військовослужбовців офіцерського складу - окремо від інших категорій військовослужбовців;

військовослужбовців сержантського (старшинського) складу - окремо від військовослужбовців рядового складу;

військовослужбовців строкової військової служби - окремо від військовослужбовців, які проходять службу за контрактом;

засуджених, узятих під варту, та затриманих військовослужбовців-жінок - окремо від військовослужбовців-чоловіків;

засуджених військовослужбовців, яких уперше притягнуто до кримінальної відповідальності, - окремо від засуджених, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності;

засуджених військовослужбовців, які раніше працювали в правоохоронних органах, органах юстиції та суді, - окремо від інших засуджених військовослужбовців.

У разі потреби та з метою захисту засудженого, узятого під варту, заарештованого та затриманого військовослужбовця від можливих посягань на його життя з боку інших військовослужбовців чи запобігання вчиненню ним нового правопорушення або за наявності медичного висновку за мотивованим рішенням начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності його можуть тримати в одиночній камері.

16. Порядок і умови прийняття, утримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців визначаються Міністерством оборони України.

17. Засуджених та заарештованих військовослужбовців на підставі письмового розпорядження на виконання робіт, виданого начальником гауптвахти Служби правопорядку, можуть залучати до робіт із господарського обслуговування гауптвахти та прибирання прилеглої до неї території. Тривалість виконання робіт не повинна перевищувати дві години на добу.

Засуджені та заарештовані військовослужбовці виводяться на роботи за категоріями під наглядом вивідного (помічника начальника чергової зміни), який під час роботи забезпечує ізоляцію від контакту з іншими засудженими та заарештованими військовослужбовцями.

18. Засуджені, взяті під варту, та заарештовані військовослужбовці забезпечуються речовим майном у порядку, визначеному Міністерством оборони України.

19. Засуджені, взяті під варту, заарештовані та затримані військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність за завдані ними збитки відповідно до законодавства.

20. Заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та зброя застосовуються до засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців особовим складом чергової зміни та посадовими особами органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності відповідно до законодавства, про що начальник чергової зміни і службові особи органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності негайно доповідають начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та повідомляють відповідному прокуророві.

21. Гауптвахта Служби правопорядку має приміщення для утримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців і окремі приміщення в органі управління Служби правопорядку в зоні відповідальності. У разі розміщення гауптвахти в одному будинку із черговою зміною підрозділу Служби правопорядку прохід засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців через приміщення Служби правопорядку не допускається.

22. На гауптвахті Служби правопорядку повинні бути:

загальні та одиночні камери для засуджених військовослужбовців офіцерського складу, військової служби за контрактом, призваних на військову службу під час мобілізації та строкової військової служби, а також військовослужбовців-жінок;

загальні та одиночні камери для військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачених (підсудних), до яких за вмотивованим рішенням суду обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту;

кімнати для тимчасово затриманих військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, яких затримано за вчинення адміністративних правопорушень, за вчинення кримінальних правопорушень, до передачі їх органам досудового розслідування, а також затриманих без документів до встановлення особи.

В одиночних камерах повинні бути нари, які зачиняються на замок удень, або ліжко з дерев’яним лежаком, тумбочка, стіл, табурет.

У загальних камерах повинні бути ліжка з дерев’яним лежаком, тумбочки, столи, лави (табурети), полиці для книг, баки з питною водою, обладнані фонтанчиками.

Загальні та одиночні камери обладнуються відгородженими санвузлами з дверцятами, умивальниками з проточною гарячою і холодною водою, примусовою механічною вентиляцією з можливістю подачі теплого повітря в холодну пору року.

23. Крім камер для засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, гауптвахта Служби правопорядку має такі приміщення:

кімнату для допиту засуджених, узятих під варту, та затриманих військовослужбовців;

приміщення чергової зміни (якщо воно не розташоване в будинку (приміщенні) органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності);

кімнату начальника гауптвахти;

кімнату для роботи штатного складу гауптвахти;

окреме приміщення для приготування (підігрівання) їжі з необхідними виробничими, допоміжними та побутовими приміщеннями;

їдальню;

кімнату для зберігання особистих речей засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, обладнану стелажами (вішалками);

кімнату для вмивання;

душову кімнату;

внутрішні або зовнішні туалети;

кімнату для проведення медичного огляду;

кімнату для проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції;

кімнату для проведення короткострокових та тривалих побачень;

кімнату (місце) для побутового обслуговування;

приміщення (місце) для виконання фізичних вправ;

прогулянкові камери (майданчик для прогулянок);

місце для зберігання книжкового фонду, газет та журналів.

24. У кімнаті начальника гауптвахти повинні бути стіл, два - три стільці (табурети), ліжко, вішалка, а також металевий сейф для документів, грошей і цінних речей, прийнятих на зберігання від засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців.

25. Двері та вікна в камерах і місцях загального користування (у кімнатах для вмивання, туалетах) обладнуються металевими ґратами. Двері камер обладнують оглядовими вікнами. У коридорах гауптвахти повинні бути шафи, які зачиняються на замки, для зберігання приладдя для чищення одягу та взуття, курток і головних уборів. Ключі від шаф зберігаються у начальника чергової зміни. Гауптвахта обладнується радіоточками для прослуховування радіопередач.

26. У кожній гауптвахті повинні бути прогулянкові камери (майданчик для прогулянок), які розташовуються на території гауптвахти та з’єднуються з приміщенням гауптвахти наземними переходами чи прилягають до них, і місце для проведення занять із стройової підготовки. Стіни прогулянкових камер (майданчика для прогулянок) повинні бути заввишки не менш як 2 метри.

Допускається обладнання стін прогулянкових камер (майданчика для прогулянок) металевою решіткою з вічками не більше 15x15 сантиметрів, товщина прута - не менше 10 міліметрів (металевою сіткою "рабиця" з вічками не більше 5 x 5 сантиметрів).

На кожну особу, яка виводиться на прогулянку, повинно припадати 2,5-3 квадратні метри площі прогулянкової камери (майданчика для прогулянок).

27. Вхідні двері у приміщення гауптвахти, двері (у разі потреби вікна) камер, вихід у двір для прогулянок обладнуються автономною сигналізацією, яка виводиться на пульт начальника чергової зміни.

28. Особливості обладнання приміщень гауптвахти, де тримають засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, визначаються Міністерством оборони України".

4. У Дисциплінарному статуті Збройних Сил України, затвердженому Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 197 із наступними змінами):

1) у преамбулі:

частину першу після слів "під час проходження" доповнити словами "навчальних (перевірочних) і спеціальних";

частину четверту викласти в такій редакції:

"Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями";

2) у статті 1 слова "військовими статутами" замінити словами "статутами Збройних Сил України";

3) абзац третій статті 3 після слова "дотримання" доповнити словами "Конституції та законів України", а слова "військових статутів" замінити словами "статутів Збройних Сил України";

4) у статті 4:

в абзаці другому слова "військових статутів" замінити словами "статутів Збройних Сил України";

в абзаці третьому слова "та військову" виключити;

в абзаці четвертому слова "військовими статутами" замінити словами "статутами Збройних Сил України";

5) у статті 5:

перше речення частини першої викласти в такій редакції:

"5. За стан військової дисципліни у з’єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир";

у частині другій слово "(начальників)" виключити;

6) у статті 6:

у частині третій слова "законами та військовими статутами" замінити словами "статутами Збройних Сил України", а слова "арешту винного й" виключити;

7) статтю 8 викласти в такій редакції:

"8. Командири, посади яких у цьому Статуті не визначені, користуються дисциплінарною владою стосовно підлеглих військовослужбовців згідно з військовим званням, передбаченим їх посадою:

а) молодший сержант (старшина 2 статті), сержант (старшина 1 статті) - владою командира відділення;

б) старший сержант (головний старшина) - владою головного сержанта взводу;

в) перший сержант (головний корабельний старшина), штаб-сержант (штаб-старшина), майстер-сержант (майстер-старшина), старший майстер-сержант (старший майстер-старшина), головний майстер-сержант (головний майстер-старшина) - владою головного сержанта роти;

г) молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант - владою командира взводу (групи);

ґ) капітан (капітан-лейтенант) - владою командира роти (корабля 4 рангу);

д) майор, підполковник (капітан 3 рангу, капітан 2 рангу) - владою командира батальйону (корабля 3 рангу);

е) полковник, генерал-майор (капітан 1 рангу, контр-адмірал) - владою командира бригади (полку, корабля 1 рангу);

є) генерал-лейтенант (віце-адмірал) - владою командира корпусу;

ж) генерал-полковник (адмірал), генерал армії України - владою командувача військ оперативного командування Збройних Сил України";

8) частину першу статті 9 викласти в такій редакції:

"9. Заступники командирів з’єднань, військових частин (підрозділів), закладів, установ та організацій користуються стосовно підлеглих дисциплінарною владою на один ступінь нижчою, ніж їх безпосередні командири";

9) статті 10-12 викласти в такій редакції:

"10. Військовослужбовці офіцерського складу під час перебування з підрозділами у відрядженні як їх командири (начальники), а також під час виконання визначеного наказом командира військової частини самостійного завдання поза місцем дислокації військової частини користуються дисциплінарною владою на один ступінь вищою за владу, передбачену посадою, яку вони обіймають. Військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, призначені начальниками команд, у зазначених випадках користуються дисциплінарною владою командира взводу.

11. Особи офіцерського складу, призначені командирами підрозділів слухачів, курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, користуються дисциплінарною владою стосовно підлеглих на один ступінь вищою за владу, передбачену посадою, яку вони обіймають.

12. Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони України, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, керівники державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Служби безпеки України, Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, командувач Національної гвардії України, Голова Державної прикордонної служби України, Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, начальник Управління державної охорони України, керівники інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються дисциплінарною владою в повному обсязі цього Статуту, крім відповідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них особисто.

Міністр внутрішніх справ України також має право нагороджувати відомчими заохочувальними відзнаками Міністерства внутрішніх справ України військовослужбовців Державної прикордонної служби України.

Заступники Міністра оборони України, командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, заступники керівників державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються стосовно підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача виду Збройних Сил України.

Керівники (начальники) регіональних (територіальних) органів і регіональних (територіальних) органів управління військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються стосовно підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування.

Керівники (начальники) структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, головних органів військового управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, начальники функціональних підрозділів Центрального управління Служби безпеки України із статусом головного управління і вище, начальники регіональних органів Служби безпеки України користуються стосовно підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командира корпусу";

10) статті 15-44 та назви відповідних підрозділів розділу II виключити;

11) включити до розділу II після статті 14 нові підрозділи та статті 15-33 такого змісту:

"Заохочення, які застосовуються до військовослужбовців

15. До військовослужбовців застосовуються такі заохочення:

а) схвалення;

б) подяка;

в) додаткове звільнення з розташування військової частини або корабля на берег поза чергою (для військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

г) повідомлення батькам або колективу за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до призову (вступу) на військову службу про зразкове виконання ним військового обов’язку та отримані заохочення;

ґ) додаткова відпустка строком до 5 діб (для військовослужбовців строкової військової служби);

д) грамота;

е) цінний подарунок;

є) грошова премія;

ж) занесення прізвища військовослужбовця до Книги пошани військової частини (корабля);

з) дострокове присвоєння чергового військового звання;

и) почесні нагрудні знаки;

і) відомчі заохочувальні відзнаки.

Права командирів (начальників) щодо застосування заохочень до підлеглих військовослужбовців

16. Командир відділення, головний сержант (заступник командира) взводу мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а" та "б" статті 15 цього Статуту.

17. Головний сержант роти, головний сержант (головний старшина) батальйону (корабля 3 рангу), головний сержант (головний старшина) бригади (полку, корабля 1 рангу), командир взводу мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"-"в" статті 15 цього Статуту.

18. Головний сержант (головний старшина) з’єднання, окремого роду військ (сил), виду Збройних Сил України мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а", "б" та "в" статті 15 цього Статуту.

19. Головний сержант Збройних Сил України має право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"-"в" та "д" статті 15 цього Статуту.

20. Командир роти (корабля 4 рангу), командир батальйону (корабля 3 рангу) мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"-"в" статті 15 цього Статуту.

21. Командир окремого батальйону (корабля 2 рангу) має право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"-"ж" статті 15 цього Статуту.

22. Командир бригади (полку, корабля 1 рангу) має право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"-"ж", а також пунктом "з" (до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно) статті 15 цього Статуту.

23. Командир корпусу, командувач військ оперативного командування, командувач виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"-"ж", а також "з" (до підполковника включно) статті 15 цього Статуту.

24. Керівники військових формувань, утворені відповідно до законів України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Служби безпеки України, Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, командувач Національної гвардії України, Голова Державної прикордонної служби України, Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, начальник Управління державної охорони України, командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, крім того, мають право застосовувати заохочення, передбачене пунктом "і" статті 15 цього Статуту.

Порядок застосування заохочень

25. Командири (начальники) у межах прав, передбачених статтями 16-24 цього Статуту, можуть застосовувати заохочення у виді схвалення, оголошення подяки та нагородження грамотою, цінним подарунком, грошовою премією як до окремого військовослужбовця, так і до всього особового складу підрозділу, військової частини.

26. Заохочення оголошуються, як правило, перед строєм або на зборах (нарадах).

27. Надання додаткового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег поза чергою реалізується у дні та години, встановлені для цього командиром військової частини.

28. Додаткова відпустка як заохочення застосовується лише для військовослужбовців строкової військової служби і надається за високі показники в бойовій (оперативній) підготовці, пильність та відмінну службу, вмілу експлуатацію озброєння, бойової техніки та оголошується наказом по військовій частині.

Додаткова відпустка надається, як правило, разом з основною відпусткою військовослужбовця, а в разі використання основної відпустки додаткова відпустка надається протягом місяця з дня оголошення заохочення.

29. Чергове військове звання достроково може бути присвоєне військовослужбовцям один раз за весь період проходження військової служби.

30. Занесення прізвища до Книги пошани військової частини застосовується до військовослужбовців, які досягли високих показників у бойовій (оперативній) підготовці і особливо відзначилися під час виконання військового обов’язку. При цьому військовослужбовцю вручається витяг із Книги пошани, підписаний командиром військової частини (корабля).

31. З метою відзначення особистих досягнень у професійній, службовій діяльності, за бездоганну службу та особливі заслуги під час виконання службових обов’язків військовослужбовці, працівники військових формувань та інші особи можуть нагороджуватися відповідними почесними нагрудними знаками та відомчими заохочувальними відзнаками.

32. Відзнакою "Іменна вогнепальна зброя" нагороджує Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України.

33. Міністр оборони України, керівники інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування, нагороджують відомчими заохочувальними відзнаками "Вогнепальна зброя" і "Холодна зброя". Це почесні відомчі заохочувальні відзнаки, якими нагороджуються військовослужбовці за визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного кордону, підтриманні високої бойової готовності військ (сил), зміцненні національної безпеки, боротьбі зі злочинністю, захисті конституційних прав та свобод людини і громадянина, за бездоганну багаторічну службу, зразкове виконання військового та службового обов’язку, виявлені при цьому честь і доблесть";

12) частину четверту статті 45 викласти в такій редакції:

"Усі дисциплінарні стягнення, крім пониження у військовому званні, пониження в посаді, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, накладені на військовослужбовців і не зняті до дня звільнення їх у запас чи відставку, вважаються знятими з дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо)";

13) частину першу статті 46 викласти в такій редакції:

"46. З метою громадського впливу на порушників військової дисципліни та громадського порядку до накладення стягнення за порушення військовослужбовців за рішенням командира (начальника) можна обговорювати:

військовослужбовців рядового складу - на зборах особового складу;

військовослужбовців сержантського (старшинського) складу - на зборах військовослужбовців сержантського (старшинського) складу;

військовослужбовців офіцерського складу - на зборах військовослужбовців офіцерського складу, які мають військові звання (займають посади) не нижче військового звання (посади) офіцера, правопорушення якого обговорюються";

14) статтю 47 викласти в такій редакції:

"47. Невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків, є підставою для усунення такого військовослужбовця від виконання службових обов’язків.

Рішення про усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків приймається прямим командиром (начальником).

Про цей факт видається у триденний строк із дня прийняття посадовою особою такого рішення письмовий наказ про проведення службового розслідування.

Тривалість усунення від виконання службових обов’язків не повинна перевищувати тривалості службового розслідування та часу, необхідного для прийняття командиром (начальником) відповідного рішення за результатами такого розслідування.

Наказ про усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків скасовується, якщо за результатами службового розслідування підстави для прийняття такого рішення не підтвердилися або прийнято рішення про притягнення військовослужбовця, який вчинив правопорушення, до дисциплінарної відповідальності.

У разі відмови або ухилення від обов’язкового медичного огляду, а також появи на службі у стані сп’яніння усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків може здійснити безпосередній або прямий начальник, про що негайно доповідається в порядку підпорядкованості із зазначенням причин і обставин усунення.

Командир (начальник), який усунув підлеглого від виконання службових обов’язків без достатніх підстав, несе за це відповідальність";

15) статті 48-74 та назви відповідних підрозділів розділу III виключити;

16) включити до розділу III після статті 47 нові підрозділи та статті 48-56 такого змісту:

"Дисциплінарні стягнення, що накладаються на військовослужбовців

48. На військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);

д) пониження в посаді;

е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);

є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);

ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов’язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Права командирів (начальників) накладати дисциплінарні стягнення на підлеглих військовослужбовців

49. Командир відділення, головний сержант (заступник командира) взводу мають право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"г" статті 48 цього Статуту.

50. Головний сержант роти, головний сержант (головний старшина) батальйону (корабля 3 рангу), головний сержант (головний старшина) бригади (полку, корабля 1 рангу), командир взводу мають право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"г" статті 48 цього Статуту.

51. Головний сержант (головний старшина) з’єднання, окремого роду військ (сил), виду Збройних Сил України мають право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"г" статті 48 цього Статуту.

52. Головний сержант Збройних Сил України має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"г" статті 48 цього Статуту.

53. Командир роти (корабля 4 рангу), командир батальйону (корабля 3 рангу) мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"-"г" статті 48 цього Статуту.

54. Командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах "а"-"ґ" статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу).

55. Командир бригади (полку, корабля 1 рангу) має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"ґ", а також пунктами "д"-"ж" (до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно) статті 48 цього Статуту.

56. Командир корпусу, командувач військ оперативного командування, командувач виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"ж" (до підполковника включно) статті 48 цього Статуту";

17) статті 79 і 80 викласти в такій редакції:

"79. Особи рядового, сержантського (старшинського) та офіцерського складу, які перебувають у запасі або у відставці та носять військову форму одягу, за вчинення правопорушення, що ганьбить військову честь і гідність військового звання, можуть бути позбавлені права носіння військової форми одягу.

80. Позбавлення права носіння військової форми одягу може бути здійснено посадовою особою, яка надала таке право, або особою, вищою за посадою";

18) у статті 85:

частину першу викласти в такій редакції:

"85. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу";

частину сьому викласти в такій редакції:

"Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України";

19) у частині першій статті 86 слова "приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення" замінити словами "який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення";

20) частину другу статті 87 викласти в такій редакції:

"Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин";

21) у статті 91 слова "або поєднувати одне стягнення з іншим" виключити, а слово "покарання" замінити словами "притягнення до дисциплінарної відповідальності";

22) у частині першій статті 92 слово "покарання" замінити словами "притягнення до дисциплінарної відповідальності";

23) статтю 94 доповнити частиною другою такого змісту:

"Старший командир (начальник) також може скасовувати дисциплінарні стягнення, накладені молодшим командиром (начальником), якщо стягнення накладено на військовослужбовця без достатніх на те підстав або з порушенням визначених законодавством строків чи порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності";

24)частину першу статті 96 доповнити третім реченням такого змісту: "До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці";

25) статтю 99 виключити;

26) статтю 102 викласти в такій редакції:

"102. Дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність застосовується один раз за час перебування військовослужбовця на штатній посаді і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право.

Кандидатура військовослужбовця, на якого накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, не подається протягом строку дії дисциплінарного стягнення до присвоєння чергового військового звання.

Якщо протягом шести місяців після накладення такого стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки і вчинив правопорушення, приймається рішення про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду або звільнення з військової служби.

Подання необхідних документів здійснюється в установленому порядку";

27) у статті 104:

у пункті "а" слова "солдатів (матросів), сержантів (старшин)" замінити словами "військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу";

у пункті "б" слова "прапорщиків (мічманів) та офіцерів" замінити словами "військовослужбовців молодшого та старшого офіцерського складу";

у пункті "в" слова "генералів і адміралів" замінити словами "військовослужбовців вищого офіцерського складу";

28) у статті 106:

у частині першій слова "(крім зауваження)" виключити;

частину третю викласти в такій редакції:

"Якщо накладені на військовослужбовця такі дисциплінарні стягнення, як зауваження, догана і сувора догана, після закінчення року після їх накладення не були зняті і він не вчинив за цей час іншого правопорушення, за яке був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, у відповідній графі розділу "Стягнення" робиться запис про зняття стягнення у зв’язку із закінченням строку";

29) у статті 107:

у частині першій:

у пункті "а" слова "солдатів та сержантів" замінити словами "військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу";

у пункті "б" слова "прапорщиків та офіцерів" замінити словами "військовослужбовців офіцерського складу";

у пункті "в" слова "матросів і старшин" та "мічманів та офіцерів" замінити відповідно словами "військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу" та "військовослужбовців офіцерського складу";

у частині другій слова "генералів (адміралів)" та "вищому за рангом" замінити відповідно словами "військовослужбовців вищого офіцерського складу" та "вищого рівня";

30) у статті 108 слово "дивізій" виключити;

31) розділ V викласти в такій редакції:

110. Усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:

прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;

незаконного покладення на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності.

111. Заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості. У такому самому порядку подаються пропозиції.

112. Військовослужбовці, які подали заяву чи скаргу, мають право:

особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися з вимогою залучити до розгляду свідків;

подати додаткові матеріали, що стосуються справи, або клопотати, щоб їх вимагав командир (начальник) або орган, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги;

оскаржити прийняте за їх заявою чи скаргою рішення в суді;

вимагати відшкодування завданих їм збитків у встановленому законом порядку.

113. Ніхто не може бути скривджений на службі чи притягнутий до відповідальності за те, що він подав пропозицію, заяву чи скаргу.

Подання скарги військовослужбовцями не звільняє їх від виконання своїх службових обов’язків і наказів командирів (начальників).

Заборонено подавати скаргу під час бойового чергування, перебування у строю (крім скарг, поданих під час опитування військовослужбовців), на варті (вахті), а також у добовому наряді, під час занять.

114. У разі якщо військовослужбовець виявив факти розкрадання чи псування військового майна, незаконного витрачання коштів, зловживання у забезпеченні військовим майном, недоліки у стані озброєння та бойової техніки чи інші факти, які заподіють шкоду Збройним Силам України, він повинен доповісти про це безпосередньому командирові (начальникові), а також може надіслати письмову заяву старшому командирові (начальникові) до начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України включно або до органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу, який проводить досудове слідство, та іншого державного органу.

115. Вимоги до звернення військовослужбовця, порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг, строки розгляду, права військовослужбовця під час розгляду заяви чи скарги, обов’язки командирів, органів військового управління щодо розгляду звернень військовослужбовців регулюються законодавством України про звернення громадян, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

116. Під час опитування військовослужбовців пропозиція, заява чи скарга може бути подана усно або в письмовій формі безпосередньо на ім’я командира (начальника), який проводив опитування.

117. Пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді.

Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

118. Командири військових частин, начальники органів військового управління зобов’язані проводити особистий прийом військовослужбовців, членів їх сімей, а також інших громадян з питань, що стосуються діяльності військової частини.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години.

Звернення на особистому прийомі реєструються. Питання, які неможливо вирішити безпосередньо під час особистого прийому, розглядаються в такому самому порядку, що і письмові звернення.

119. Інформація щодо пропозицій, заяв і скарг в день їх надходження вноситься до журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян (додаток 4 до цього Статуту), який ведеться і зберігається в кожній військовій частині, закладі та установі.

Командири (начальники) зобов’язані не рідше одного разу на квартал проводити аналіз та перевірку стану роботи з розгляду та прийняття рішень щодо пропозицій, заяв і скарг.

Журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян повинен бути пронумерований, прошнурований, скріплений мастиковою печаткою та завірений командиром військової частини.

Інформація про скарги і заяви військовослужбовців, висловлені під час інспектування (перевірки), до журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян не вноситься.

120. У журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян робиться запис про рішення, прийняте щодо кожної пропозиції, заяви чи скарги.

Для перевірки своєчасності та правильності виконання прийнятих рішень журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян подається щомісяця командирові (начальникові), а також на вимогу особи, яка проводить інспектування";

32) у примітці до додатка 3 слова "військового звання прапорщик, мічман" виключити;

33) у тексті Статуту слова "військово-навчальні", "строкова служба" в усіх відмінках замінити відповідно словами "військові навчальні", "строкова військова служба" у відповідному відмінку.

5. У статті 12 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 32, ст. 225; 2007 р., № 33, ст. 442) слова "прапорщиками", "прапорщиків та" виключити.

6. У Законі України "Про військовий обов’язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324; 2012 р., № 22, ст. 217; 2013 р., № 14, ст. 89, № 37, ст. 490; 2014 р., № 29, ст. 942):

2) частину першу статті 22 викласти в такій редакції:

"1. Граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:

1) для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;

2) для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;

3) для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;

4) для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;

5) для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;

6) для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;

7) для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:

рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;

вищого офіцерського складу - до 65 років."

II. Прикiнцевi та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 6 розділу I, який набирає чинності з 1 жовтня 2020 року.

2. З метою врегулювання питань пенсійного забезпечення громадян, які були звільнені з військової служби та яким були присвоєні військові звання до набрання чинності цим Законом, прирівняти військові звання рядового, сержантського і старшинського складу в таких співвідношеннях:

1) армійські військові звання:

2) корабельні військові звання:

3) військові звання "рекрут", "старший майстер-сержант", "старший майстер-старшина", "головний майстер-сержант" та "головний майстер-старшина" визначаються як такі, що не мали еквівалентів у попередньому та чинному на час прийняття цього Закону переліку військових звань. Військове звання "рекрут" є військовим званням громадянина, який проходить випробувальний термін щодо прийняття на військову службу за контрактом, до прийняття ним Військової Присяги.

3. Кабінету Міністрів України у десятимісячний строк з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити проведення Міністерством оборони України та військовими формуваннями України переатестації військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу у військових званнях та унормування питання проходження військової служби особами, яким були присвоєні військові звання до набрання чинності цим Законом, в порядку, визначеному Міністерством оборони України.