Стаття 15. Порядок голосування на з’їздах та конференції
1. Кожен із кандидатів для обрання членом Вищої ради правосуддя має право виступити перед делегатами з’їзду або конференції до початку голосування. Рішенням з’їзду або конференції може бути встановлено розумне обмеження часу для виступу, однакове для всіх кандидатів.
2. Кандидат надає делегатам з’їзду або конференції за їх запитом будь-яку інформацію про себе, крім інформації, яка стосується його приватного життя і щодо якої відсутні розумні підстави вважати, що вона може бути важливою для визначення здатності кандидата належним чином виконувати повноваження члена Вищої ради правосуддя, а також інформації, що становить державну таємницю.
3. Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.
4. Голосування на відповідних з’їздах або конференції проводиться одним бюлетенем.
До бюлетеня заносяться в алфавітному порядку прізвища кандидатів для обрання членами Вищої ради правосуддя.
5. Якщо за результатами голосування член Вищої ради правосуддя не обраний, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатів, які набрали більшу кількість голосів порівняно з іншими кандидатами, щодо кожної вакантної посади члена Вищої ради правосуддя.
6. Голосування відбувається шляхом проставлення відмітки навпроти прізвищ кандидатів, за обрання яких голосує делегат.
Бюлетень, у якому проставлено відмітки навпроти більшої кількості прізвищ кандидатів, ніж які мають бути обрані відповідним з’їздом або конференцією, або не проставлено жодної відмітки, а також бюлетень невстановленого зразка вважаються недійсними.
7. Форма бюлетенів та інші організаційно-технічні питання щодо порядку голосування та підрахунку голосів встановлюються з’їздами суддів України, адвокатів України, представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ, всеукраїнською конференцією прокурорів.
Стаття 16. Порядок призначення членів Вищої ради правосуддя Президентом України
1. Президент України за результатами проведеного конкурсу видає указ про призначення членів Вищої ради правосуддя.
Стаття 17. Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя Верховною Радою України
1. Верховна Рада України обирає членів Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.
Стаття 18. Повноважність Вищої ради правосуддя
1. Вища рада правосуддя є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п’ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.
Глава 4. Статус члена Вищої ради правосуддя
Стаття 19. Присяга члена Вищої ради правосуддя
1. Особа, обрана (призначена) членом Вищої ради правосуддя, складає присягу такого змісту:
"Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено здійснювати повноваження члена Вищої ради правосуддя для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції України і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів".
2. Член Вищої ради правосуддя складає присягу невідкладно після обрання (призначення) на посаду перед органом, який його обрав (призначив). Голова Верховного Суду складає присягу члена Вищої ради правосуддя на засіданні Пленуму Верховного Суду, на якому його обрано Головою Верховного Суду.
3. Відмова від складення присяги має наслідком втрату чинності рішенням про обрання (призначення) відповідної особи членом Вищої ради правосуддя.
4. Член Вищої ради правосуддя набуває повноважень з моменту складення присяги, але не раніше дня, наступного за днем закінчення повноважень відповідного члена Вищої ради правосуддя.
Стаття 20. Права та обов’язки члена Вищої ради правосуддя
1. Член Вищої ради правосуддя має право:
1) вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи Вищої ради правосуддя та її органів, секретаріату Вищої ради правосуддя;
2) залучати відповідно до регламенту Вищої ради правосуддя працівників структурних підрозділів секретаріату для підготовки питань, що виносяться на розгляд Вищої ради правосуддя, органів Вищої ради правосуддя, до складу яких він входить;
3) ознайомлюватися з усіма матеріалами, що стосуються питань порядку денного засідань Вищої ради правосуддя, органів Вищої ради правосуддя, до складу яких він входить;
4) наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються;
5) вносити пропозиції щодо проектів рішень Вищої ради правосуддя, брати участь в ухваленні рішень, у визначених цим Законом випадках висловлювати письмово окрему думку щодо рішень Вищої ради правосуддя чи органів Вищої ради правосуддя, до складу яких він входить;
6) ініціювати скликання засідання Вищої ради правосуддя, засідання органу Вищої ради правосуддя, до складу якого він входить.
2. Член Вищої ради правосуддя має інші права, визначені законом.
3. Член Вищої ради правосуддя зобов’язаний:
1) дотримуватися присяги;
2) не розголошувати та не використовувати у цілях інших, ніж для виконання своїх обов’язків як члена Вищої ради правосуддя, інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала йому відома в закритому засіданні;
3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством у сфері запобігання корупції, у тому числі подавати у визначеному законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію родинних зв’язків, а також декларацію доброчесності судді;
4) брати участь у засіданнях Вищої ради правосуддя та її органів, до складу яких він входить;
5) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність до Вищої ради правосуддя упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання;
6) виконувати інші обов’язки, визначені законом та регламентом Вищої ради правосуддя.
4. Член Вищої ради правосуддя до звільнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами України, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами. Член Вищої ради правосуддя може бути нагороджений державними нагородами України лише за проявлену ним особисту мужність і героїзм в умовах, пов’язаних із ризиком для життя.
5. Член Вищої ради правосуддя зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання, якщо:
1) він перебуває у родинних чи інших особистих стосунках із суддею, кандидатом на посаду судді чи прокурором, стосовно якого розглядається питання, а також особою, яка звернулася зі скаргою до Вищої ради правосуддя;
2) він особисто, прямо чи побічно заінтересований у справі, яку розглядає такий суддя;
3) за наявності іншого конфлікту інтересів або обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.
6. Якщо в діях члена Вищої ради правосуддя є ознаки, які свідчать про обґрунтованість наявних підстав для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади, визначені пунктами 3-6 частини першої статті 24 цього Закону, Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про зупинення повноважень такого члена Вищої ради правосуддя до закінчення встановленої законом процедури, в якій відповідні факти мають бути встановлені, в сукупності не більше двох місяців. Рішення про зупинення повноважень члена Вищої ради правосуддя вважається ухваленим, якщо за нього проголосувала більшість членів Вищої ради правосуддя від її складу.
( Частина шоста статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019 )
7. Члени Вищої ради правосуддя у своїй діяльності та поза її межами повинні дотримуватися встановлених для судді етичних стандартів як складової професійної етики члена Вищої ради правосуддя.
( Статтю 20 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019 )
Стаття 21. Гарантії діяльності членів Вищої ради правосуддя
1. На час виконання повноважень члени Вищої ради правосуддя з числа суддів та прокурорів відряджаються до Вищої ради правосуддя із збереженням за ними посад, які вони обіймали на момент обрання (призначення) членами Вищої ради правосуддя.
2. Розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5.
Розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя, який є суддею, дорівнює сумі його суддівської винагороди, якщо така сума перевищує розмір посадового окладу судді Верховного Суду, з коефіцієнтом 1,5.
( Абзац другий частини другої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3588-IX від 22.02.2024 )( Частина друга статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019; в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023 )
3. Члену Вищої ради правосуддя, який не є суддею, надається відпустка та допомога на оздоровлення відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
4. Член Вищої ради правосуддя у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Стаття 22. Голова Вищої ради правосуддя
1. Голова Вищої ради правосуддя обирається з членів Вищої ради правосуддя строком на два роки.
2. Голова Вищої ради правосуддя обирається на засіданні Вищої ради правосуддя таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради правосуддя.
3. Рішення про обрання Голови Вищої ради правосуддя вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради правосуддя.
4. Порядок проведення голосування встановлюється Вищою радою правосуддя.
5. До повноважень Голови Вищої ради правосуддя належать:
1) організація роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них;
2) координація роботи органів Вищої ради правосуддя;
3) направлення Президентові України подання Вищої ради правосуддя про призначення судді на посаду;
4) підписання ухвалених Вищою радою правосуддя актів, протоколів засідань;
5) загальне керівництво секретаріатом Вищої ради правосуддя;
6) погодження призначення на посади та звільнення з посад працівників секретаріату, застосування до них заходів заохочення, дисциплінарного впливу, вирішення або порушення в установленому порядку питання про присвоєння рангів державним службовцям секретаріату Вищої ради правосуддя;
7) розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя;
8) представництво Вищої ради правосуддя у відносинах з іншими органами та установами у системі правосуддя, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями.
6. Голова Вищої ради правосуддя здійснює також інші повноваження, визначені законом.
7. Голова Вищої ради правосуддя з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
8. У разі ненабуття Вищою радою правосуддя повноважності здійснення повноважень, визначених пунктами 5-7 частини п’ятої цієї статті, покладається на керівника секретаріату Вищої ради правосуддя, а у разі необрання Голови Вищої ради правосуддя або його заступника - на члена Вищої ради правосуддя, який є найстаршим за віком.
Стаття 23. Заступник Голови Вищої ради правосуддя
1. Вища рада правосуддя за поданням Голови Вищої ради правосуддя обирає його заступника з числа членів Вищої ради правосуддя строком на два роки.
2. Якщо Головою Вищої ради правосуддя обраний суддя або суддя у відставці, заступник обирається з числа членів Вищої ради правосуддя, які не є суддями або суддями у відставці. У разі якщо Головою Вищої ради правосуддя обрано члена Вищої ради правосуддя, який не є суддею або суддею у відставці, то заступник обирається з числа членів Вищої ради правосуддя, які є суддями або суддями у відставці.
3. Обрання заступника Голови Вищої ради правосуддя здійснюється в порядку, визначеному статтею 22 цього Закону.
4. Заступник Голови Вищої ради правосуддя виконує обов’язки Голови Вищої ради правосуддя в разі його відсутності, забезпечує підготовку справ до розгляду та здійснює інші повноваження, визначені законом та регламентом Вищої ради правосуддя.
Стаття 24. Звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади
1. Підставами для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади є:
1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я за наявності медичного висновку;
2) подання заяви про звільнення з посади члена Вищої ради правосуддя за власним бажанням;
3) грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом члена Вищої ради правосуддя або виявило його невідповідність займаній посаді, допущення іншої поведінки, що підриває авторитет та суспільну довіру до правосуддя та судової влади, у тому числі недотримання етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої ради правосуддя;
( Пункт 3 частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019 )
4) виявлення обґрунтованості наявних обставин щодо його невідповідності вимогам, визначеним у статті 6 цього Закону;
5) істотне порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти;
( Пункт 5 частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1780-IX від 23.09.2021 )
6) систематична неучасть у роботі Вищої ради правосуддя чи органу Вищої ради правосуддя, до складу якого він входить.
2. Рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, Вища рада правосуддя ухвалює на найближчому засіданні після отримання медичного висновку або заяви відповідно. Процедура ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про звільнення її члена із зазначених підстав ініціюється Головою Вищої ради правосуддя або його заступником.
Рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади з підстав, визначених пунктами 3-6 частини першої цієї статті, приймається органом, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя, за поданням Вищої ради правосуддя. Рішення про внесення подання про звільнення члена Вищої ради правосуддя ухвалюється більшістю від складу Вищої ради правосуддя. З дня внесення зазначеного подання такий член Вищої ради правосуддя відсторонюється від посади, а його повноваження зупиняються до ухвалення рішення органом, що обрав (призначив) цього члена Вищої ради правосуддя.
( Частину другу статті 24 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )( Частину третю статті 24 виключено на підставі Законів № 1629-IX 13.07.2021, № 1635-IX від 14.07.2021 )
4. Член Вищої ради правосуддя, стосовно якого Вищою радою правосуддя розглядається питання про звільнення з посади або внесення подання про звільнення з посади, не бере участі у голосуванні щодо такого рішення.
Стаття 25. Припинення повноважень члена Вищої ради правосуддя
1. Повноваження члена Вищої ради правосуддя припиняються у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано (призначено), крім випадку, визначеного частиною третьою статті 5 цього Закону;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;
4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
5) припинення повноважень судді або звільнення з посади судді (крім виходу судді у відставку) з підстав, визначених Конституцією України;
6) його смерті;
7) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
( Частину першу статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019 )
Закінчення строку, на який суддю обрано Головою Верховного Суду, а також його звільнення з адміністративної посади, у тому числі висловлення йому недовіри Пленумом Верховного Суду, припиняє повноваження Голови Верховного Суду як члена Вищої ради правосуддя.
2. Повноваження члена Вищої ради правосуддя з підстав, визначених частиною першою цієї статті, припиняються з настанням відповідної події.
Глава 5. Структура Вищої ради правосуддя
Стаття 26. Структура та організація діяльності Вищої ради правосуддя
1. Вища рада правосуддя діє у пленарному складі, якщо інше не встановлено цим Законом.
2. Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя.
3. Кількість Дисциплінарних палат та кількісний склад кожної палати визначаються рішенням Вищої ради правосуддя з урахуванням вимог цього Закону.
4. До складу кожної Дисциплінарної палати входить щонайменше чотири члени Вищої ради правосуддя. При формуванні Дисциплінарних палат Вища рада правосуддя має забезпечити, щоб щонайменше половина, а якщо це неможливо - принаймні значна частина членів кожної Дисциплінарної палати були суддями або суддями у відставці.
5. У разі необхідності Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про залучення членів однієї Дисциплінарної палати до роботи іншої Дисциплінарної палати або про делегування Голові Вищої ради правосуддя повноважень ухвалювати такі рішення.
Організація роботи Дисциплінарних палат здійснюється в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя.
6. Вища рада правосуддя може утворювати інші органи для виконання повноважень, визначених Конституцією України, цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
7. Рішення про утворення органів Вищої ради правосуддя та про їх персональний склад ухвалюються Вищою радою правосуддя.
Стаття 27. Секретаріат Вищої ради правосуддя
1. Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя та її органів здійснює секретаріат.
2. Секретаріат Вищої ради правосуддя очолює керівник.
3. Керівник секретаріату та його заступники призначаються на посади та звільняються з посад Вищою радою правосуддя у порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
4. Керівник та інші посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя є державними службовцями, якщо інше не визначено цим Законом.
5. У секретаріаті Вищої ради правосуддя діє служба дисциплінарних інспекторів, правовий статус якої визначається статтею 29- 1 цього Закону.
До складу секретаріату Вищої ради правосуддя також входять помічники членів Вищої ради правосуддя, правовий статус та діяльність яких визначаються статтею 27- 1 цього Закону.
( Частина п'ята статті 27 в редакції Законів № 1635-IX від 14.07.2021, № 3378-IX від 06.09.2023 )
6. Гранична чисельність працівників секретаріату затверджується Вищою радою правосуддя.
( Частина шоста статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021; в редакції Закону № 3378-IX від 06.09.2023 )
7. Виплата заробітної плати працівникам секретаріату Вищої ради правосуддя провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
Фонд оплати праці працівників секретаріату Вищої ради правосуддя формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Вищої ради правосуддя.
Забезпечення діяльності секретаріату Вищої ради правосуддя здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ.
( Частину сьому статті 27 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3378-IX від 06.09.2023 )
8. Положення про секретаріат Вищої ради правосуддя, його структура і штатна чисельність затверджуються Вищою радою правосуддя з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.
( Частина восьма статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
Стаття 27-1. Помічник члена Вищої ради правосуддя
1. Кожен член Вищої ради правосуддя може мати помічника, статус і умови діяльності якого визначаються цією статтею та Положенням про помічника члена Вищої ради правосуддя.
Кількість помічників, яких може мати член Вищої ради правосуддя, визначається Вищою радою правосуддя у межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для фінансування діяльності Вищої ради правосуддя.
2. Помічником члена Вищої ради правосуддя може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’яти років та володіє державною мовою.
3. Помічники членів Вищої ради правосуддя входять до складу секретаріату Вищої ради правосуддя та є працівниками патронатної служби.
4. Помічник члена Вищої ради правосуддя підзвітний лише члену Вищої ради правосуддя, діє за його дорученням та забезпечує виконання таким членом Вищої ради правосуддя його повноважень.
5. Помічник члена Вищої ради правосуддя призначається на посаду та звільняється з посади керівником секретаріату за пропозицією відповідного члена Вищої ради правосуддя.
( Закон доповнено статтею 27-1 згідно із Законом № 3378-IX від 06.09.2023 )
( Статтю 28 виключено на підставі Закону № 3378-IX від 06.09.2023 )
( Статтю 28-1 виключено на підставі Законів № 1629-IX 13.07.2021 , № 1635-IX від 14.07.2021 )
Стаття 29. Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя
1. Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя (далі - Комісія) є колегіальним органом, який діє при Вищій раді правосуддя.
2. До складу Комісії входять:
1) два члени Вищої ради правосуддя, які не є суддями чи суддями у відставці;
2) два члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які не є суддями чи суддями у відставці;
3) два члени Ради суддів України;
4) три судді Верховного Суду.
3. Вища рада правосуддя ухвалює рішення про затвердження персонального складу Комісії на підставі та в межах пропозицій суб’єктів формування Комісії, зазначених у частині другій цієї статті.
4. До складу Комісії не можуть входити Голова Вищої ради правосуддя та Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, судді, які перебувають на адміністративних посадах у судах.
5. Комісія здійснює повноваження Комісії з питань вищого корпусу державної служби, визначені Законом України "Про державну службу", щодо питань державної служби в системі правосуддя.
6. Комісія здійснює діяльність відповідно до Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, яке затверджується Вищою радою правосуддя після консультацій з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
7. Засідання Комісії проводяться відкрито, оголошення про їх проведення, порядок денний, протоколи таких засідань та висновки Комісії оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя. На засіданні Комісії має право бути присутнім Голова Державної судової адміністрації України або його заступник.
8. Засідання Комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин від загального складу Комісії.
9. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Комісії здійснюється секретаріатом Вищої ради правосуддя.
Глава 6. Служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя
Стаття 29-1. Правовий статус служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя
1. Служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя (далі - служба дисциплінарних інспекторів) є самостійним структурним підрозділом у складі секретаріату Вищої ради правосуддя.
2. Служба дисциплінарних інспекторів створюється для реалізації повноважень Вищої ради правосуддя щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів.
3. Статус та повноваження служби дисциплінарних інспекторів визначаються цим Законом.
4. Порядок створення, фінансування, взаємодії служби дисциплінарних інспекторів з іншими органами Вищої ради правосуддя та процедури її діяльності визначаються цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів, що затверджується Вищою радою правосуддя.
5. До складу служби дисциплінарних інспекторів входять дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя (далі - дисциплінарні інспектори), керівник служби, його заступник та працівники, які здійснюють організаційне забезпечення служби дисциплінарних інспекторів.
Стаття 29-2. Дисциплінарний інспектор
1. На посаду дисциплінарного інспектора може бути призначений громадянин України, який досяг тридцяти років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’яти років, володіє державною мовою, є компетентним, доброчесним, відповідає встановленим для судді етичним стандартам.
2. Правовий статус дисциплінарних інспекторів визначається Законом України "Про державну службу" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Особливості діяльності дисциплінарних інспекторів визначаються цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів.
3. Дисциплінарний інспектор призначається на посаду Вищою радою правосуддя строком на п’ять років за результатами відкритого конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів.
Особа не може обіймати посаду дисциплінарного інспектора більш як два строки.
4. Загальна кількість дисциплінарних інспекторів з числа суддів у відставці та дисциплінарних інспекторів, які мають стаж роботи на посаді судді, не може становити більше половини від загальної штатної кількості дисциплінарних інспекторів служби.
5. Дисциплінарний інспектор:
1) проводить попередню перевірку дисциплінарної скарги та матеріалів, переданих йому за результатами автоматизованого розподілу справ;
2) аналізує матеріали дисциплінарних справ та матеріали за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно судді;
3) збирає інформацію, документи, інші матеріали в порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону;
4) готує проекти ухвал і рішень дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя у межах дисциплінарного провадження стосовно судді, готує проекти висновків та рішень Вищої ради правосуддя за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно суддів;
5) аналізує практику здійснення дисциплінарних проваджень та ухвалені рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
6. Дисциплінарні інспектори у своїй діяльності та поза її межами повинні:
1) дотримуватися Присяги державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців та правил суддівської етики;
2) не розголошувати та не використовувати у цілях інших, ніж для виконання своїх обов’язків, інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала їм відома у зв’язку із здійсненням своєї діяльності;
3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством про державну службу та у сфері запобігання корупції.
7. Дисциплінарні інспектори звільняються з посади за рішенням Вищої ради правосуддя згідно із Законом України "Про державну службу".
8. Застосування заходів заохочення, дисциплінарного впливу, а також присвоєння дисциплінарним інспекторам рангів державних службовців згідно із законодавством про державну службу належить до повноважень Вищої ради правосуддя.
Стаття 29-3. Керівник служби дисциплінарних інспекторів та його заступник
1. Службу дисциплінарних інспекторів очолює керівник, який призначається на посаду Вищою радою правосуддя строком на п’ять років за результатами відкритого конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів.
Особа не може обіймати посаду керівника служби дисциплінарних інспекторів більш як два строки.
Керівник служби дисциплінарних інспекторів є заступником керівника секретаріату Вищої ради правосуддя.
2. Керівником служби дисциплінарних інспекторів може бути обрана особа, яка відповідає вимогам до дисциплінарного інспектора, має стаж професійної діяльності у сфері права не менше семи років, досвід роботи на посадах державної служби категорій "А" чи "Б" або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше трьох років, а також вільно володіє іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи.
3. До повноважень керівника служби дисциплінарних інспекторів належить:
1) організація роботи служби дисциплінарних інспекторів;
2) координація діяльності дисциплінарних інспекторів;
3) порушення перед Вищою радою правосуддя питання про звільнення дисциплінарних інспекторів, застосування до дисциплінарних інспекторів заходів заохочення, дисциплінарного впливу, присвоєння рангів державних службовців;
4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарних інспекторів, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів;
5) розподіл повноважень із заступником керівника служби дисциплінарних інспекторів;
6) оцінювання результатів службової діяльності дисциплінарних інспекторів;
7) безпосереднє керівництво працівниками, які здійснюють організаційне забезпечення служби дисциплінарних інспекторів;
8) інші повноваження, визначені цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів.
4. Керівник служби дисциплінарних інспекторів має одного заступника, який призначається на посаду Вищою радою правосуддя строком на п’ять років за результатами відкритого конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів.
Особа не може обіймати посаду заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів більш як два строки.
5. Заступником керівника служби дисциплінарних інспекторів може бути призначена особа, яка відповідає вимогам до дисциплінарного інспектора, має досвід роботи на посадах державної служби категорій "А", "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років.
6. Керівник служби дисциплінарних інспекторів та його заступник звільняються з посади за рішенням Вищої ради правосуддя згідно із Законом України "Про державну службу".
7. Застосування заходів заохочення, дисциплінарного впливу, а також присвоєння керівнику служби дисциплінарних інспекторів та його заступнику рангів державних службовців згідно із законодавством про державну службу належить до повноважень Вищої ради правосуддя.
8. Оцінювання службової діяльності керівника служби дисциплінарних інспекторів та його заступника згідно із законодавством про державну службу належить до повноважень Вищої ради правосуддя.
Стаття 29-4. Особливості проведення конкурсу на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів та його заступника, дисциплінарного інспектора
1. Конкурс на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів та його заступника, дисциплінарного інспектора проводиться прозоро та відкрито за такими етапами:
1) ухвалення та оприлюднення Вищою радою правосуддя рішення щодо оголошення про проведення конкурсу;
2) прийняття секретаріатом Вищої ради правосуддя інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі;
3) розгляд Комісією, конкурсною комісією інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі;
4) проведення секретаріатом Вищої ради правосуддя стосовно кандидатів спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції";
5) проведення Комісією, конкурсною комісією тестувань, розв’язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (у разі визначення Комісією, конкурсною комісією такої необхідності);
6) перевірка Комісією, конкурсною комісією кандидатів на відповідність критерію професійної компетентності, доброчесності і встановленим для судді етичним стандартам;
7) проведення Комісією, конкурсною комісією співбесіди із кандидатами;
8) визначення Комісією, конкурсною комісією переможців конкурсу.
2. В оприлюдненому оголошенні про проведення конкурсу на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів, його заступника, дисциплінарного інспектора Вища рада правосуддя зазначає:
1) посадові обов’язки;
2) умови оплати праці;
3) вимоги до кандидата на посаду;
4) інформацію щодо строковості призначення на посаду;
5) вичерпний перелік інформації, необхідної для участі в конкурсі, та строк її подання;
6) прізвище, номер телефону та адресу електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу.
3. Конкурс на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів проводить Комісія.
4. Конкурс на зайняття посади заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів, дисциплінарного інспектора проводить конкурсна комісія, утворена Вищою радою правосуддя у складі голови та членів комісії.
Конкурсна комісія здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про державну службу, цього Закону та Регламенту роботи конкурсної комісії, який вона самостійно розробляє та затверджує.
5. Членами конкурсної комісії можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет та відповідають критерію доброчесності.
6. Вища рада правосуддя ухвалює рішення про дострокове припинення повноважень члена конкурсної комісії у разі його неучасті у роботі комісії протягом одного календарного місяця поспіль без поважних причин або неодноразової (двічі і більше) відмови без поважних причин від голосування з питань, що розглядаються, чи у разі іншого систематичного невиконання членом конкурсної комісії його обов’язків або перешкоджання в роботі конкурсної комісії.
7. Організаційно-технічне забезпечення діяльності конкурсної комісії здійснює секретаріат Вищої ради правосуддя.
8. Засідання Комісії, конкурсної комісії є відкритими та публічними, транслюються у режимі реального часу на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Інформація про час, місце та порядок денний засідання Комісії, конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя не пізніше ніж за два робочі дні до його проведення.
9. Комісія затверджує Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів.
10. Конкурсна комісія затверджує Порядок проведення конкурсу на зайняття посади заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів, дисциплінарного інспектора.
11. Порядок проведення конкурсу включає:
1) умови проведення конкурсу;
2) порядок розгляду інформації для участі в конкурсі;
3) етапи оцінювання кандидатів та порядок їх проведення;
4) методи оцінювання кандидатів.
12. Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, разом з інформацією, передбаченою статтею 25 Закону України "Про державну службу", додатково подають:
1) копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року подання документів, та посилання на відповідну сторінку Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
2) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону та інші документи, передбачені Законом України "Про запобігання корупції" для проведення спеціальної перевірки.
13. Будь-які особи мають право надсилати до Комісії, конкурсної комісії, Вищої ради правосуддя інформацію та матеріали щодо відповідності або невідповідності певного кандидата або кандидатів на посаду керівника служби дисциплінарних інспекторів, його заступника, дисциплінарного інспектора встановленим законодавством про державну службу та цим Законом вимогам.
Комісія, конкурсна комісія, Вища рада правосуддя може врахувати таку інформацію та матеріали під час проведення конкурсу.
При цьому інформація та матеріали, отримані від анонімних джерел, а також інформація та матеріали, джерела походження яких встановити неможливо, не мають доказової сили під час проведення конкурсу. Комісія, конкурсна комісія може перевірити таку інформацію.
14. Кандидат на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів, його заступника, дисциплінарного інспектора вважається таким, що відповідає критерію доброчесності, якщо він є незалежним, чесним, неупередженим, непідкупним, сумлінним, дотримується етичних правил, встановлених для судді, та демонструє бездоганну поведінку в професійній діяльності та особистому житті, а також стосовно якого немає сумнівів щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу.
Комісія, конкурсна комісія ухвалює вмотивоване рішення про припинення участі в конкурсі тих кандидатів, стосовно яких наявний обґрунтований сумнів щодо їх відповідності критерію доброчесності чи встановленим для судді етичним стандартам.
15. За результатами конкурсу на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів Комісія вмотивованим рішенням затверджує перелік переможців конкурсу із розрахунку не менше двох кандидатів на одну вакантну посаду та передає їх кандидатури для вибору Вищій раді правосуддя.
Якщо кількість переможців на посаду керівника служби дисциплінарних інспекторів становить менше двох, на таку посаду оголошується повторний конкурс.
16. За результатами конкурсу на зайняття посади заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів, дисциплінарного інспектора конкурсна комісія вмотивованим рішенням затверджує перелік переможців конкурсу та передає їх кандидатури для вибору Вищій раді правосуддя.
17. На письмову вимогу кандидатів, участь яких було припинено у зв’язку з наявністю обґрунтованого сумніву щодо їх відповідності критерію доброчесності чи встановленим для судді етичним стандартам, Комісія, конкурсна комісія оприлюднює вмотивовані рішення стосовно таких кандидатів на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
18. Вища рада правосуддя проводить співбесіду з переможцями конкурсу відкрито та ухвалює за її результатами обґрунтоване і вмотивоване рішення про призначення або про відмову в призначенні переможців конкурсу на вакантні посади керівника служби дисциплінарних інспекторів, його заступника, дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
( Розділ I доповнено главою 6 згідно із Законом № 3378-IX від 06.09.2023 )
Розділ II
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Глава 1. Здійснення повноважень Вищою радою правосуддя, її органами
Стаття 30. Засідання Вищої ради правосуддя, її органів
1. Засідання Вищої ради правосуддя та Дисциплінарних палат проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, визначених цим Законом.
( Частина перша статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019 )
2. Засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, засідання Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя або Дисциплінарної палати відповідно. Засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.
3. Голова Вищої ради правосуддя визначає дату, час і місце проведення засідання Вищої ради правосуддя, пропонує порядок денний засідання, який затверджується Вищою радою правосуддя.
4. Інформація про дату, час і місце проведення засідання Вищої ради правосуддя, а також проект порядку денного засідання, крім випадків, передбачених регламентом Вищої ради правосуддя, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
5. Особа, питання щодо якої має розглядатися Вищою радою правосуддя, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.
6. Особа вважається належним чином повідомленою, якщо повідомлення направлено на адресу її місця проживання чи перебування або на адресу суду чи прокуратури, де така особа обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщене на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
7. На засіданнях Вищої ради правосуддя, Дисциплінарних палат ведуться протоколи та здійснюється повне фіксування засідання технічними засобами.
8. Особи, які бажають бути присутніми на засіданнях, допускаються до зали до початку засідання за наявності вільних місць.
Особи, присутні в залі засідання, мають право робити письмові записи, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі засідання фотозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускається за згодою головуючого, якщо інше не передбачено законом.
( Абзац другий частини восьмої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2447-VIII від 07.06.2018 )
Особи, присутні в залі засідання, повинні дотримуватися порядку та не вчиняти дій, які б перешкоджали проведенню засідання.
Головуючий на засіданні може прийняти мотивоване рішення про позбавлення права бути присутніми на засіданні осіб, які протиправно перешкоджають його проведенню.
Стаття 31. Запити Вищої ради правосуддя, її органів, членів Вищої ради правосуддя та дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя
( Назва статті 31 в редакції Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
1. Вища рада правосуддя, її органи, член Вищої ради правосуддя та дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя для здійснення своїх повноважень мають право витребовувати та одержувати на їх запит необхідну інформацію та документи (у тому числі з обмеженим доступом) від:
1) суддів, судів, органів суддівського самоврядування, інших органів та установ у системі правосуддя;
2) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб;
3) юридичних осіб.
( Частина перша статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021; в редакції Закону № 3378-IX від 06.09.2023 )
2. Право робити запити від імені Вищої ради правосуддя має Голова Вищої ради правосуддя або його заступник. Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя має право робити запити у справі, в якій він є доповідачем. Член Вищої ради правосуддя має право робити запити у справі, в розгляді якої він бере участь.
( Частина друга статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021; в редакції Закону № 3378-IX від 06.09.2023 )
3. Особа, яка отримала запит Вищої ради правосуддя, її органу, члена Вищої ради правосуддя або дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя зобов’язана протягом десяти календарних днів з дня його отримання надати необхідну інформацію та/або відповідні документи (їх копії).
( Абзац перший частини третьої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
У разі отримання запиту щодо надання інформації щодо подання про надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешту судді інформація та документи надаються невідкладно, однак не пізніше трьох днів з дня отримання запиту.
4. У випадку зберігання інформації, документів у її власника (розпорядника) в електронній формі до Вищої ради правосуддя відповідна інформація та документи надаються в електронній формі (за наявності технічної можливості).
5. Особа, яка отримала запит Вищої ради правосуддя, її органу, члена Вищої ради правосуддя або дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя (крім органу державної влади), може відмовити у наданні інформації (документів), яка містить державну, професійну таємницю, таємницю досудового розслідування, банківську таємницю, таємницю про стан здоров’я або іншу таємницю, що охороняється законом. Розкриття такої таємниці здійснюється на вимогу Вищої ради правосуддя за судовим рішенням у порядку та на підставах, визначених законом.
( Частина п'ята статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
6. Матеріали судової справи (їх копії), пояснення від суддів чи прокурорів щодо судових справ можуть бути надані на вимогу Вищої ради правосуддя, її органу, члена Вищої ради правосуддя або дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя тільки щодо тих справ, розгляд яких закінчено. Член Вищої ради правосуддя, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя не може витребувати матеріали судових справ, розгляд яких не закінчено, крім витребування копій матеріалів судової справи у випадку подання дисциплінарної скарги з підстав, передбачених пунктом другим частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".