• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Вищу раду правосуддя

Верховна Рада України  | Закон від 21.12.2016 № 1798-VIII
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 21.12.2016
  • Номер: 1798-VIII
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 21.12.2016
  • Номер: 1798-VIII
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Частина шоста статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
7. Якщо судову справу направлено на новий розгляд або її передано у провадження іншого судді, а предметом перевірки є відомості стосовно дій судді, у провадженні якого перебувала зазначена справа, Вища рада правосуддя, її органи, член Вищої ради правосуддя або дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя можуть витребувати копії матеріалів цієї судової справи в частині, що розглядалася цим суддею або стосується його дій чи бездіяльності.
( Частина сьома статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )( Частину восьму статті 31 виключено на підставі Законів № 1629-IX 13.07.2021, № 1635-IX від 14.07.2021 )
9. Вища рада правосуддя чи її орган можуть ухвалити рішення про зупинення розгляду відповідного питання чи провадження у справі на період, необхідний для отримання запитуваної інформації або документів.
10. Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органів, члена Вищої ради правосуддя або дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя щодо надання інформації або документів, або надання завідомо неправдивої інформації на їх запит, у тому числі недодержання встановлених законом строків, мають наслідком відповідальність, встановлену законом.
( Частина десята статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законами № 193-IX від 16.10.2019, № 1635-IX від 14.07.2021 )
11. Член Вищої ради правосуддя, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, уповноважена особа секретаріату Вищої ради правосуддя мають безпосередній доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуються державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами. Обробка такої інформації здійснюється членами Вищої ради правосуддя, дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя та уповноваженими особами секретаріату Вищої ради правосуддя із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємниці, що охороняється законом.
( Частина одинадцята статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
12. Доступ до інформації, що містить державну таємницю, здійснюється в порядку, встановленому законодавством про державну таємницю.
Стаття 32. Розподіл справ у Вищій раді правосуддя, її органах
1. Для здійснення розподілу справ у Вищій раді правосуддя, її органах діє автоматизована система розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача).
( Частина перша статті 32 в редакції Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
2. Положення про автоматизовану систему розподілу справ затверджується Вищою радою правосуддя.
Стаття 33. Відвід члена Вищої ради правосуддя
1. Член Вищої ради правосуддя не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.
За наявності таких обставин член Вищої ради правосуддя повинен заявити самовідвід.
2. За наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, відвід члену Вищої ради правосуддя може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, а також особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, що подала заяву, скаргу.
3. Головуючий на засіданні зобов’язаний ознайомити із заявою про відвід члена Вищої ради правосуддя, якому заявлено відвід.
4. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і заявленим до початку розгляду відповідного питання, справи. Заявляти відвід (самовідвід) після початку розгляду питання, справи дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) не могло бути відомо до початку розгляду.
5. Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні Вищої ради правосуддя чи її органу, шляхом голосування в нарадчій кімнаті, за відсутності члена Вищої ради правосуддя, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.
Стаття 34. Рішення Вищої ради правосуддя, її органів
1. Рішення Вищої ради правосуддя ухвалюється більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні Вищої ради правосуддя, якщо інше не визначено цим Законом.
2. Рішення органу Вищої ради правосуддя ухвалюється більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні органу Вищої ради правосуддя, якщо інше не визначено цим Законом.
3. Рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється на засіданні Вищої ради правосуддя, її органів, якщо інше не визначено цим Законом.
У спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті) рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється:
якщо здійснення розгляду у відкритому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
для запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у розгляді дисциплінарної справи.
У спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті) не можуть бути присутніми інші особи, крім членів Вищої ради правосуддя, які мають право голосу при ухваленні рішення.
( Частина третя статті 34 в редакції Закону № 193-IX від 16.10.2019 )
4. Рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється відкритим поіменним голосуванням, якщо інше не визначено цим Законом.
( Частина четверта статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023 )
5. Члени Вищої ради правосуддя, які не є одночасно членами відповідного органу Вищої ради правосуддя, не можуть брати участі у засіданнях такого органу та ухваленні ним рішення.
6. Резолютивна частина рішення Вищої ради правосуддя, її органів оголошується публічно, безпосередньо після його ухвалення, а повний текст рішення оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення, якщо інше не визначено законом.
7. За наявності окремої думки члена Вищої ради правосуддя щодо рішення, ухваленого у дисциплінарній справі, або рішення за скаргою на рішення Дисциплінарної палати щодо дисциплінарної відповідальності судді або відповідного органу щодо дисциплінарної відповідальності прокурора, така окрема думка викладається у письмовій формі і додається до матеріалів справи, про що головуючий повідомляє на засіданні. Зміст окремої думки оголошенню на засіданні не підлягає. Окрема думка оприлюднюється разом із повним текстом рішення.
Стаття 35. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя, її органів
1. Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Голова Верховного Суду не може брати участі у перегляді Верховним Судом рішень Вищої ради правосуддя.
2. Порядок та підстави оскарження рішення Вищої ради правосуддя визначаються законом. Підстави оскарження окремих рішень Вищої ради правосуддя визначаються цим Законом.
3. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя не зупиняє його виконання, якщо інше не визначено законом.
4. Рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржено до Вищої ради правосуддя.
Глава 2. Участь у формуванні суддівського корпусу
Стаття 36. Розгляд Вищою радою правосуддя рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя.
2. Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов’язково додається особова справа (досьє) кандидата на посаду судді.
3. За результатами попереднього розгляду доповідач складає висновок щодо можливості призначення судді на посаду та виносить такий висновок на розгляд Вищої ради правосуддя.
4. На засіданні Вищої ради правосуддя кандидатура на посаду судді розглядається після доповіді члена Вищої ради правосуддя, який визначений доповідачем у цій справі.
5. Кандидат на посаду судді, стосовно якого розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, запрошується на засідання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка кандидата на посаду судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
Стаття 37. Рішення Вищої ради правосуддя щодо кандидата на посаду судді
1. Рішення щодо кандидата на посаду судді ухвалюється на засіданні Вищої ради правосуддя.
2. Засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.
3. Рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.
4. Якщо за рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду проголосувало менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя, вважається, що Вищою радою правосуддя ухвалено рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.
Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду відповідно до пункту 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані Вищою радою правосуддя в передбаченому законом порядку, якщо:
1) такі відомості не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України не дала належної оцінки таким відомостям в межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідного кандидата.
Стаття 38. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя щодо кандидата на посаду судді
1. Рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду може бути оскаржене та скасоване виключно з підстав, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Глава 3. Розгляд справ щодо порушення вимог щодо несумісності
Стаття 39. Відкриття справ щодо несумісності
1. Вища рада правосуддя відкриває та розглядає справи про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із діяльністю або статусом, визначеними Конституцією та законами України (справи щодо несумісності).
2. Справа щодо несумісності може бути відкрита за заявою будь-якої особи, якій відомі відповідні факти.
3. Заява подається у письмовій формі та повинна містити:
1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) заявника, адресу його місця проживання (перебування) або місцезнаходження, номери засобів зв’язку;
2) прізвище, ім’я, по батькові та посаду судді (суддів), прокурора (прокурорів), щодо якого (яких) подано заяву;
3) конкретні відомості про порушення вимог щодо несумісності;
4) посилання на фактичні дані (свідчення, пояснення, інші докази), що підтверджують зазначені заявником відомості.
4. Член Вищої ради правосуддя залишає без розгляду та повертає заявнику заяву щодо несумісності, якщо вона не відповідає вимогам, встановленим цим Законом, зазначаючи про мотиви такого повернення.
5. Ухвалення рішення про відкриття справи щодо несумісності здійснюється членом Вищої ради правосуддя, визначеним для розгляду відповідної заяви.
Стаття 40. Порядок розгляду справ щодо несумісності
1. Справа щодо несумісності розглядається Вищою радою правосуддя на її засіданні.
2. Суддя, прокурор, справа щодо несумісності якого розглядається, та його представник мають право давати пояснення, ставити питання учасникам засідання, висловлювати міркування і заперечення з питань, які виникають під час розгляду справи щодо несумісності, заявляти клопотання і відводи.
3. Виклик на засідання Вищої ради правосуддя судді, прокурора, справа щодо несумісності якого розглядається, є обов’язковим. У разі неможливості взяти участь у засіданні з поважних причин суддя, прокурор може надати письмові пояснення по суті справи, які додаються до матеріалів справи і виголошуються на засіданні Вищої ради правосуддя.
4. Повторна неявка судді, прокурора на засідання Вищої ради правосуддя незалежно від причин є підставою для розгляду справи щодо несумісності за його відсутності.
Стаття 41. Рішення Вищої ради правосуддя у справі щодо несумісності
1. За результатами розгляду справи щодо несумісності Вища рада правосуддя може ухвалити рішення:
1) про визнання порушення суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю або статусом і звільнення його з посади;
2) про визнання порушення прокурором вимог щодо несумісності з іншою діяльністю або статусом і внесення в установленому порядку подання про звільнення його з посади;
3) про визнання відсутності порушень суддею або прокурором вимог щодо несумісності з іншою діяльністю або статусом.
2. Рішення у справі щодо несумісності ухвалюється більшістю голосів членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні. Член Вищої ради правосуддя, визначений доповідачем у справі, не бере участі у голосуванні.
Глава 4. Дисциплінарне провадження щодо суддів
Стаття 42. Дисциплінарне провадження
( Частину першу статті 42 виключено на підставі Законів № 1629-IX 13.07.2021, № 1635-IX від 14.07.2021 )
2. Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
( Частина друга статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021; в редакції Закону № 3304-IX від 09.08.2023 )
3. Дисциплінарне провадження включає:
1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи;
2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності;
3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
( Частина третя статті 42 в редакції Закону № 3304-IX від 09.08.2023 )( Частину четверту статті 42 виключено на підставі Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
4. У першочерговому (пріоритетному) порядку здійснюються дисциплінарні провадження:
1) розпочаті на підставі звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
2) розпочаті стосовно судді, стосовно якого Вищою радою правосуддя розглядається питання про переведення його з одного суду до іншого за результатами конкурсу.
( До статті 42 включено частину четверту згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023 )
5. Вища рада правосуддя може встановити інші критерії першочергового (пріоритетного) порядку здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів у регламенті Вищої ради правосуддя.
( Статтю 42 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023 )
Стаття 43. Попередня перевірка дисциплінарної скарги
1. Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя - доповідач):
( Абзац перший частини першої статті 43 в редакції Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону;
( Пункт 1 частини першої статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019 )
2) за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, - залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику;
( Пункт 2 частини першої статті 43 в редакції Закону № 3304-IX від 09.08.2023 )
3) за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи;
( Пункт 3 частини першої статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019; в редакції Закону № 3304-IX від 09.08.2023 )
4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Цей строк може бути продовжений дисциплінарним інспектором, але у разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги не більш як на п’ятнадцять днів.
( Пункт 4 частини першої статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019; в редакції Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
2. Висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати.
( Частина друга статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
Стаття 44. Підстави для повернення дисциплінарної скарги
1. Дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо:
1) дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом України "Про судоустрій і статус суддів";
( Пункт 1 частини першої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019 )
2) дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді;
3) дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді;
4) дисциплінарна скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи;
5) у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені;
6) дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
( Частину другу статті 44 виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019 )
3. При розгляді питання про наявність підстав для повернення дисциплінарної скарги не оцінюються достовірність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку у поведінці судді, докази його вчинення.
4. Рішення про повернення дисциплінарної скарги має бути вмотивованим та оскарженню не підлягає.
5. Рішення про повернення дисциплінарної скарги на вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний з таким рішенням, або на вимогу дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача передається для розгляду та остаточного ухвалення рішення до Вищої ради правосуддя у пленарному складі.
У такому разі Вища рада правосуддя розглядає питання на пленарному засіданні без виклику судді та скаржника і ухвалює рішення про повернення дисциплінарної скарги або про скасування такого рішення Дисциплінарної палати, передає таку скаргу Дисциплінарній палаті для розгляду питання про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
( Статтю 44 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3378-IX від 06.09.2023 )
Стаття 45. Підстави для відмови у відкритті дисциплінарної справи
1. У відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо:
1) факти неналежної поведінки судді, що повідомляються у дисциплінарній скарзі, вже були предметом перевірки та розгляду і щодо них відмовлено у відкритті дисциплінарної справи або ухвалено рішення у дисциплінарній справі;
2) закінчився встановлений законом строк для застосування до судді дисциплінарного стягнення;
( Пункт 2 частини першої статті 45 в редакції Закону № 3378-IX від 06.09.2023 )
3) очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення;
4) суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
2. Рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється Дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.
Стаття 46. Відкриття дисциплінарної справи
1. Дисциплінарна палата протягом тридцяти днів з дня отримання висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача розглядає такий висновок та додані до нього матеріали без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, і за результатами розгляду ухвалює рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
( Частина перша статті 46 в редакції Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
2. Рішення про відкриття дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
3. Рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи на вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний з таким рішенням, або на вимогу дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача передається для розгляду та остаточного ухвалення до Вищої ради правосуддя у пленарному складі.
( Абзац перший частини третьої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021; в редакції Закону № 3378-IX від 06.09.2023 )
У такому випадку Вища рада правосуддя розглядає питання на пленарному засіданні без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, і ухвалює рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи або про скасування такого рішення Дисциплінарної палати і відкриття дисциплінарної справи.
4. Копія рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи не пізніш як через три дні з дня його ухвалення надсилається судді, щодо якого подано дисциплінарну скаргу, та особі, яка подала дисциплінарну скаргу.
Стаття 47. Учасники дисциплінарної справи
1. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою за участю дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача, судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу (далі у главі 4 цього Закону - суддя), та скаржника.
( Частина перша статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
2. Суддя, скаржник можуть брати участь у розгляді справи самостійно та/або через свого представника.
( Частину третю статті 47 виключено на підставі Закону № 1629-IX від 13.07.2021 )
4. У разі відсутності судді з поважних причин розгляд дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою переноситься.
У разі повторної відсутності судді розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без його участі, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини п’ятої статті 48 цього Закону.
( Статтю 47 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
Стаття 48. Підготовка дисциплінарної справи до розгляду
1. Після відкриття дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя - доповідач здійснює підготовку справи до розгляду Дисциплінарною палатою, визначає свідків чи інших осіб, які підлягають виклику або запрошенню взяти участь у засіданні, та вчиняє інші дії, необхідні для розгляду справи Дисциплінарною палатою.
За результатами підготовки справи дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя - доповідач готує висновок та не пізніше тридцяти днів з дня відкриття дисциплінарної справи передає його для розгляду Дисциплінарною палатою, а також повідомляє судді та скаржнику про наявність проекту такого висновку.
Суддя та скаржник мають право ознайомитися з проектом висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача та матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя.
( Частина перша статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законами № 193-IX від 16.10.2019, № 1635-IX від 14.07.2021; в редакції Закону № 3378-IX від 06.09.2023 )( Частину другу статті 48 виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019 )
3. Матеріали дисциплінарної справи надаються членам Дисциплінарної палати для вивчення.
( Частина третя статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )( Частину четверту статті 48 виключено на підставі Законів № 1629-IX від 13.07.2021, № 1635-IX від 14.07.2021 )
4. Якщо в матеріалах, підготовлених дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя - доповідачем, вбачаються суттєві недоліки (необґрунтованість висновку, непропорційність виду дисциплінарного стягнення) і у зв’язку з цим Дисциплінарна палата не може ухвалити відповідне рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді, така Дисциплінарна палата протягом 15 днів з дня отримання таких матеріалів повертає їх разом із проектом висновку дисциплінарному інспектору - доповідачу на доопрацювання.
Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя - доповідач зобов’язаний здійснити доопрацювання протягом десяти робочих днів з дня повернення йому матеріалів, надавши Дисциплінарній палаті свій оновлений висновок.
Повторне повернення проекту висновку і матеріалів дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя - доповідачу на доопрацювання не допускається.
( До статті 48 включено частину четверту згідно із Законом № 3378-IX від 06.09.2023 )
5. Суддя та скаржник мають бути повідомлені про засідання Дисциплінарної палати не пізніше ніж за десять днів до дня його проведення в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя, та шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Суддя вважається належним чином повідомленим, якщо повідомлення направлено на адресу його місця проживання чи перебування або на адресу суду, в якому такий суддя обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
( Частина п'ята статті 48 в редакції Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
Стаття 49. Розгляд дисциплінарної справи
1. Розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя - доповідач, суддя, скаржник, їх представники.
Перебіг засідання транслюється в режимі реального часу на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
На підставі вмотивованого клопотання дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача, судді, скаржника, їх представників або за власною ініціативою Дисциплінарна палата може не здійснювати таку трансляцію, ухваливши відповідне рішення.
( Частина перша статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021; в редакції Закону № 3378-IX від 06.09.2023 )
2. Розгляд дисциплінарної справи у закритому засіданні Дисциплінарної палати відбувається:
якщо здійснення розгляду у відкритому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
для запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у розгляді дисциплінарної справи.
( Частина друга статті 49 в редакції Закону № 193-IX від 16.10.2019 )( Частину третю статті 49 виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019 )( Частину четверту статті 49 виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019 )
5. Неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
6. Суддя має право надати письмові пояснення по суті скарги.
7. У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя - доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.
( Абзац перший частини сьомої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
Головуючий на засіданні роз’яснює свідку його права та обов’язки, встановлені цим Законом, і попереджає свідка під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав.
( Частину сьому статті 49 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
8. Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватись з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов’язані зі скаргою, із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.
9. Перебіг розгляду дисциплінарної справи та оголошення результатів її розгляду фіксуються технічними засобами.
10. Якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.
11. Дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні.
12. Вища рада правосуддя на пленарному засіданні може ухвалити рішення про об’єднання дисциплінарних справ, які перебувають у провадженні різних Дисциплінарних палат, і передання їх на розгляд однієї Дисциплінарної палати.
13. Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев’яноста днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на тридцять днів у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи.
14. Дисциплінарна палата може зупинити розгляд дисциплінарної справи у разі:
1) перебування судді у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до безпосередньої участі у бойових діях чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення);
2) тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці;
3) існування інших обставин, які унеможливлюють розгляд такої справи.
( Статтю 49 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом № 3378-IX від 06.09.2023 )
15. Загальна тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 18 місяців з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або з дня ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до дня ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, без урахування часу зупинення розгляду дисциплінарної справи. У разі порушення зазначеного строку дисциплінарне провадження підлягає закриттю за рішенням Дисциплінарної палати.
( Статтю 49 доповнено частиною п'ятнадцятою згідно із Законом № 3378-IX від 06.09.2023 - вводиться в дію з дня опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті "Голос України" )
16. Підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.
Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
( Статтю 49 доповнено частиною шістнадцятою згідно із Законом № 3378-IX від 06.09.2023 )
Стаття 50. Рішення у дисциплінарній справі
( Частину першу статті 50 виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019 )
2. За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
( Частину третю статті 50 виключено на підставі Закону № 1635-IX від 14.07.2021 )
4. Рішення у дисциплінарній справі ухвалюється відкритим поіменним голосування простою більшістю голосів.
( Частина четверта статті 50 в редакції Закону № 3378-IX від 06.09.2023 )
5. Вид дисциплінарного стягнення визначається на основі принципу пропорційності, зокрема, враховуються характер дисциплінарного проступку судді, його наслідки, дані, що характеризують особу судді, ступінь його вини, наявність непогашених дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
6. Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
7. Резолютивна частина рішення оголошується на засіданні негайно після його прийняття.
8. Рішення Дисциплінарної палати викладається у письмовій формі, підписується членами Дисциплінарної палати, які брали участь у його ухваленні. Рішення у дисциплінарній справі повинно містити:
1) прізвище, ім’я, по батькові судді, його посаду;
2) встановлені у дисциплінарній справі обставини з посиланням на докази;
3) мотиви, з яких ухвалено рішення;
4) суть рішення за результатами розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його застосування;
5) порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл скаржнику на оскарження рішення, якщо він наданий.
9. У рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дисциплінарна палата може встановити порядок його виконання.
10. Копія рішення Дисциплінарної палати у триденний строк з дня оголошення його резолютивної частини вручається чи надсилається судді та скаржнику.
( Частина десята статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019 )
Глава 5. Розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора
Стаття 51. Розгляд скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді
1. Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.
2. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.
( Частина друга статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019 )
3. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя.
( Частину четверту статті 51 виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019 )
5. З дня ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади суддя автоматично відстороняється від здійснення правосуддя до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його звільнення з посади або скасування рішення Дисциплінарної палати.
6. Скарга на рішення Дисциплінарної палати залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо:
1) скарга не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові особи, яка подала скаргу;
2) скарга подана скаржником за відсутності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження;
3) скарга не містить відомостей про місце проживання (місце перебування, місцезнаходження) особи, яка подала скаргу (якщо скарга подана скаржником);
4) скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи;
5) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і Вищою радою правосуддя такий строк не поновлено.
7. Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати не пізніше тридцяти днів із дня їх надходження.
( Частина сьома статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019 )
8. У розгляді скарги не беруть участі члени Вищої ради правосуддя, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення. У разі ухвалення відповідного рішення Вищою радою правосуддя на засідання, на якому розглядається скарга на рішення Дисциплінарної палати, запрошується дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя - доповідач для доповіді щодо цієї дисциплінарної справи.
( Частина восьма статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14.07.2021 )
9. Розгляд скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді здійснюється в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.
10. За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право:
1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження;
2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення;
5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
11. Рішення за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі Вища рада правосуддя ухвалює відкритим поіменним голосуванням. Копія такого рішення Вищої ради правосуддя у триденний строк з дня його ухвалення вручається чи надсилається судді, скаржнику або їх представникам.
( Частина одинадцята статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019; в редакції Закону № 3378-IX від 06.09.2023 )
Стаття 52. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати
1. Рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;
4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
2. Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою.
3. У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.
Стаття 53. Розгляд скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора
1. Прокурор, щодо якого прийнято рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, може оскаржити таке рішення до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
2. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.
3. Скарга на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора розглядається Вищою радою правосуддя у пленарному складі в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону для розгляду дисциплінарної справи щодо судді.
4. Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора не пізніше шістдесяти днів з дня їх надходження. Цей строк може бути продовжений Вищою радою правосуддя не більше ніж на шістдесят днів у разі потреби додаткової перевірки обставин та (або) матеріалів справи.
5. За результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора Вища рада правосуддя має право:
1) скасувати повністю рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та закрити дисциплінарне провадження;
2) скасувати частково рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення;
3) скасувати повністю або частково рішення відповідного органу про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення;
4) змінити рішення відповідного органу, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення;
5) залишити рішення відповідного органу без змін.
6. Копія рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, у семиденний строк з дня його ухвалення вручається чи надсилається прокурору або його представнику.
Стаття 54. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора
1. Рішення Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
3) прокурор не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини п’ятої статті 53 цього Закону;
4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності прокурора та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
2. Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, мають цей прокурор та скаржник, якщо таке рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою.
3. У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.