Про Комплексну програму розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 року

На виконання Указу Президента України від 23 червня 1998 р. N 670 "Про заходи щодо державної підтримки водогосподарсько-меліоративного комплексу" та з метою підвищення ролі меліорованих земель у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави, зменшення залежності сільськогосподарського виробництва від несприятливих природно-кліматичних умов, поліпшення екологічного стану сільськогосподарських угідь та створення екологічно безпечних умов експлуатації меліоративних систем Кабінет Міністрів України

1. Схвалити розроблену Державним комітетом по водному господарству разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади Комплексну програму розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року (далі - Програма), затвердити завдання на її виконання згідно з додатками 1-4.

Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим та обласним державним адміністраціям розробити відповідні регіональні програми.

2. Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству екології та природних ресурсів, Державному комітету по водному господарству, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям передбачати під час розроблення проектів програм соціально-економічного розвитку та державного і місцевих бюджетів починаючи з 2001 року видатки на реалізацію заходів, визначених Програмою, у межах щорічних обсягів бюджетного фінансування.

3. Державному комітету по водному господарству вжити заходів до вдосконалення структури експлуатаційної меліоративної служби і розвитку її виробничо-технічної бази, забезпечення функціонування державної міжгосподарської меліоративної мережі.

4. Рекомендувати Українській академії аграрних наук удосконалити систему наукових досліджень з проблем комплексної меліорації земель, активізувати роботу, пов'язану з удосконаленням поливних режимів та технологій поливу, створенням нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, чутливих до зрошення, стійких до хвороб і шкідників і спроможних давати не менш як два урожаї на рік.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Віце-прем'єр-міністра України Гладія М.В.

Цю Програму розроблено на виконання Указу Президента України від 23 червня 1998 р. N 670 "Про заходи щодо державної підтримки водогосподарсько-меліоративного комплексу".

Меліорація земель є головним чинником інтенсифікації сільського господарства, важливою складовою забезпечення сталого виробництва сільськогосподарської продукції, особливо в роки з несприятливими погодними умовами. Меліоровані землі фактично є страховим фондом держави. Від ефективності їх використання та збереження залежить економічна, екологічна та соціальна ситуація в країні.

У наслідок економічної кризи, якою охоплені всі галузі суспільного виробництва, суттєво знизилася ефективність використання зрошуваних і осушених земель та їх роль у продовольчому забезпеченні держави. Більше того, внаслідок різкого скорочення обсягів фінансування в галузі меліорації земель з'явилися загрозливі тенденції. Насамперед це швидкі темпи морального і фізичного старіння гідромеліоративних систем та об'єктів, вихід з ладу основних меліоративних фондів, значні обсяги недополиву зрошуваних земель, погіршення технічного стану меліоративної мережі.

Метою Програми є підвищення ролі меліорованих земель у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави, зменшення залежності сільськогосподарського виробництва від несприятливих природно-кліматичних умов, поліпшення екологічного стану та забезпечення екологічно безпечних умов експлуатації меліоративних систем.

Реалізація Програми дасть змогу підвищити ефективність використання меліорованих земель і зберегти гарантоване джерело виробництва сільськогосподарської продукції, зупинити розвиток негативних тенденцій у галузі, відновити меліоративні системи, які не втратили свого потенціалу, поліпшити їх технічний стан і підвищити технологічний рівень, поліпшити екологічний стан зрошуваних та осушених угідь і територій, що перебувають у зоні їх впливу.

Розробник Програми - Держводгосп України. Виконавці - ВАТ "Укрводпроект", Інститут геотехніки і меліорації та Інститут грунтознавства і агрохімії Української академії аграрних наук.

Перетворення сільськогосподарського виробництва у високо розвинутий сектор економіки неможливе без ослаблення його залежності від несприятливих природно-кліматичних умов. Питання поліпшення умов вологозабезпечення сільськогосподарських культур може бути успішно вирішене шляхом проведення меліоративних робіт - зрошення в зоні недостатнього та нестійкого зволоження, осушення та водорегулювання - в зоні надмірного зволоження. Увесь багатовіковий досвід засвідчує, що меліорація, і насамперед зрошення, є вирішальною умовою стабільного і гарантованого виробництва сільськогосподарської продукції у багатьох країнах.

Аналіз розвитку сільськогосподарського виробництва у світі показує, що найбільших успіхів досягли ті країни, де було здійснено широкомасштабні національні програми створення зрошувальних та осушувальних систем. За датами Світової продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, у 1985 році налічувалося 270 млн. гектарів зрошуваних і 164 млн. гектарів осушених земель. Інформацію про меліоровані землі наведено у додатку 1.

У США, де площі обробітку із сприятливими погодними умовами і достатньою зволоженістю становлять 60 відсотків (Україна - 7 відсотків), зрошення проводиться на площі 28,6 млн. гектарів (15 відсотків площі ріллі), які дають близько 40 відсотків сільськогосподарської продукції. Крім того, водно-повітряний режим регулюється ще на 44,4 млн. гектарів. Інтенсифікація агровиробництва дозволяє американцям щороку продавати продовольства на 41-43 млрд. доларів і майже на таку ж суму закуповувати нафтопродукти.

Завдяки державній підтримці заходів з меліорації у багатьох країнах Європи та Азії спостерігається перевиробництво більшості основних продуктів харчування.

Площа території України становить 603,7 тис. кв. кілометрів, У сільському господарстві використовується близько 43,4 млн. гектарів, або 72,2 відсотка площі, причому 33 млн. гектарів, або 76 відсотків цих земель, щороку розорюється. Решта використовується під сіножаті, пасовища та багаторічні насадження.

Ефективність сільськогосподарського виробництва в Україні залежить від рівня використання земельних і водних ресурсів. У межах країни виділяють три природно-кліматичні зони: надмірно зволожену Лісову (25 відсотків площі), недостатньо зволожену Лісостепову (35 відсотків), посушливу Степову (40 відсотків).

Дві третини території України за природною зволоженістю перебувають у несприятливих для сільськогосподарського виробництва кліматичних умовах, що значною мірою впливає на його ефективність. За даними Гідрометкому, з останніх 15 років 7 були посушливі, 2 - надмірно вологі (тобто 2 з 3 років - несприятливі). А всього у XX столітті (1900-1999 роки) зафіксовано (переважно у південних областях) 43 посушливих роки, з них надзвичайно посушливих та неврожайних - 14 років.

Для зменшення негативного впливу кліматичних умов в Україні було побудовано меліоративні системи на площі 5,75 млн. гектарів з сумарною вартістю основних фондів близько 20 млрд. гривень.

У забезпеченні водними ресурсами південних регіонів України значну роль відіграють великі магістральні канали комплексного призначення. Вода по Каховському магістральному каналу, Північно-Кримському каналу, каналах Дніпро-Донбас та Дніпро-Інгулець, крім зрошення, подається для задоволення потреб господарсько-питного та технічного водопостачання.

Площа зрошуваних земель становить 2,45 млн. гектарів. Основна їх частина зосереджена в зоні Степу - 2,1 млн. гектарів, або 80 відсотків, у зоні Лісостепу зрошується 356 тис. гектарів, на Поліссі - 11 тис. гектарів. Частка зрошуваних земель щодо сільгоспугідь та орних земель становить відповідно 8,4 та 12,8 відсотка. В Автономній Республіці Крим відношення площ зрошуваних до орних земель становить 29,2 відсотка. Херсонській області - 25,6, Запорізькій - 13,4, Дніпропетровській - 11,4, Одеській - 11,2, Миколаївській - 11,1, у Донецькій - 9,4 відсотка.

Основні площі осушених земель знаходяться на Поліссі та в західних областях. Це 3,3 млн. гектарів, або близько 30 відсотків загальної площі сільгоспугідь, зокрема у Рівненській - 41 відсоток. Львівській - 39, Волинській - 38, Закарпатській - 37, Івано-Франківській - 31, Житомирській - 25 відсотків.

Меліоровані землі, займаючи майже 14 відсотків загальної площі сільгоспугідь, забезпечували в докризові роки виробництво 20 відсотків продукції рослинництва (овочів - 60 відсотків, кормів - 28, рису - 100, льоноволокна - 36, зерна - 12,5 відсотка). Значення меліорованих земель у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави обумовлене їх більш високою порівняно з богарними продуктивністю. Роль меліорації земель у виробництві сільгосппродукції для різних регіонів неоднакова. Так, в Автономній Республіці Крим та Херсонській області на зрошуваних землях одержували близько 46 відсотків усієї валової продукції рослинництва, в Запорізькій - 30, Одеській - 29, у Миколаївській області - 28 відсотків. У південному регіоні роль зрошуваних земель у виробництві сільськогосподарської продукції залишається значною, що наочно ілюструють дані по Автономній Республіці Крим (додаток 2).

Осушення землі також відіграє істотну роль у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції завдяки використанню раніше непридатних для цього земель.

Значне погіршення ресурсного забезпечення землеробства на меліорованих землях, особливо зрошуваних, призвело до значного спаду обсягів виробництва. Залежність обсягів виробництва сільськогосподарської продукції від рівня ресурсного забезпечення ілюструється даними по Херсонській області, що наведені в додатку 3.

Аналіз даних свідчить про високу роль меліорованих земель у розв'язанні проблеми сталого продовольчого та ресурсного забезпечення держави і наявність значних можливостей для істотного її підвищення у процесі реалізації відповідного комплексу заходів.

З метою реалізації основних напрямів аграрної політики в 1995 році розроблено Національну програму розвитку сільськогосподарського виробництва на 1996-2005 роки. Проте нарощування обсягів виробництва основних продуктів харчування неможливе без розв'язання проблем, пов'язаних з незадовільним використанням меліорованих земель.

У процесі впровадження ринкових відносин в аграрному секторі відбулася кардинальна зміна категорій землекористувачів. На сьогодні 95 відсотків серед них становлять групи власників земельних часток (паїв) та фермерські господарства.

Проте лише технологічна цілісність у використанні меліоративних систем дасть змогу дотримуватися науково обгрунтованих сівозмін з максимальною віддачею.

У господарствах, що мають зрошувані землі, загальна потреба згідно з технологічними вимогами у дощувальних машинах становить 34,77 тис. за наявних 17,86 тис., з яких у робочому стані перебуває 10,8 тисячі. З цієї причини в останні два роки не поливається по мільйону гектарів зрошуваних земель. Крім того, у 80-х роках поливалося ще 200 тис. гектарів пожнивних культур, 900 тис. гектарів отримували вологозарядкові поливи, на площі 240 тис. гектарів поливалися прилеглі до зрошувальних систем богарні землі - "супутники". Однак дощувальні машини та запасні частини до них не включено до переліку сільськогосподарської техніки, якою землекористувачі забезпечуються на пільгових умовах. З цієї причини згорнуто вітчизняне виробництво дощувальних машин. Якщо в 1990 році в Україні випускалося і реалізувалося 4,9 тис. дощувальних машин, то у 1998 і 1999 роках - лише 70.

Фінансове становище більшості сільськогосподарських виробників призводить до деградації внутрішньогосподарських меліоративних систем. На осушених площах розвиваються негативні процеси вторинного заболочення. Майже 30 відсотків осушених земель використовуються як непродуктивні луки та пасовища. Збільшуються терміни пропуску повеней та паводків у наслідок замулення каналів та скидних колекторів та заростання їх чагарниками. На зрошувальних системах виходять з ладу і демонтуються запірно-регулююча арматура та трубопроводи. Набрала незворотного характеру втрата кваліфікованих кадрів. Переважна більшість господарств, що мають меліоровані землі, залишилася без гідротехніків.

Урожайність на меліорованих землях тісно пов'язана з використанням комплексу агромеліоративних заходів (вапнування, глибоке розпушування земель у зоні Полісся, гіпсування засолених сільськогосподарських угідь у південних областях).

Застосування органічних і мінеральних добрив нині зведено нанівець.

Ці та інші тенденції призвели до виникнення цілого комплексу проблем, розв'язання яких неможливе без державної підтримки, зокрема шляхом реалізації цієї програми. Найбільш важливими серед них є:

забезпечення сталого та надійного функціонування наявних меліоративних систем;

зниження енерго- та матеріалоємності меліоративних систем;

підвищення ефективності використання меліорованих земель;

поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених сільськогосподарських угідь;

кадрове, науково-технічне та нормативно-правове забезпечення функціонування галузі;

впровадження механізму державної підтримки, регулювання економічних та правових взаємовідносин у галузі меліорації земель як складової частини державної аграрної політики.

Розв'язання цих проблем повинно узгоджуватися з перспективою розвитку галузі, економічними можливостями держави, врахуванням нагромадженого вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Площа зрошуваних земель в Україні становить 2,45 млн. гектарів. Обсяг фактично политих з них є реальним показником технічного стану меліоративних систем. У 1998-1999 роках через незадовільний технічний стан зрошувальної мережі, насосно-силового обладнання та відсутність дощувальної техніки щороку не поливалося близько 1 млн. гектарів земель.

Понад 90 відсотків загальної площі зрошуваних угідь перебуває у незадовільному технічному стані.

Побудовані на початку 60-х років міжгосподарські системи (Інгулецька у Миколаївській області, Краснознам'янська у Херсонській області та інші) технічно і морально застаріли, мають низький рівень водозабезпеченості, значні фільтраційні втрати води, незначну енергозабезпеченість. Це призводить до погіршення екологічного стану земель у зоні їх дії, неможливості застосування сучасної дощувальної техніки.

Стан міжгосподарської мережі залежить від технічного оснащення водогосподарських експлуатаційних організацій машинами та механізмами для ремонту і догляду за каналами та гідротехнічними спорудами. Через відсутність джерел фінансування протягом останніх 8 років фактично не проводиться оновлення парку меліоративних машин і механізмів, у наслідок чого понад 60 відсотків уже відпрацювали нормативний термін, що суттєво позначається на обсягах виконання комплексу ремонтно-відновлювальних робіт.

Крім того, в південних областях для захисту від підтоплення сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів у зоні дії зрошувальних систем функціонують дренажні системи на площі 472,4 тис. гектарів. Старіння систем вертикального і горизонтального дренажу або їх відсутність призвели до того, що у стані підтоплення періодично перебуває 210 сільських населених пунктів та 90 тис. гектарів сільськогосподарських угідь.

Осушені землі в Україні становлять 3,3 млн. гектарів. Майже на 70 відсотках площ меліоратвні системи мають закритий дренаж. На 1,1 млн. гектарів застосовується двостороннє регулювання водного режиму, а на 317 тис. гектарів побудовано польдерні системи. На осушених землях не проводилися вкрай необхідні агромеліоративні заходи (планування земель, глибоке розпушування, тощо). Понад 20 відсотків меліоративних каналів заросли чагарниками та замулилися. Технічний стан внутрішньогосподарських осушувальних систем через збиткову діяльність більшості сільгоспвиробників призводить до неспроможності виконання ними своєї основної функції - відведення надлишкових вод, а їх руйнування створює екологічну та техногенну небезпеку. Під час паводків збільшуються зони і терміни затоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів. Майже 1 млн. гектарів осушених земель використовуються як луки та пасовища. Через незадовільний технічний стан меліоративної мережі в посушливі роки не на всій площі використовуються за призначенням системи двосторонньої дії. Енергетичне обладнання польдерних насосних станцій відпрацювало нормативний термін і на більшості об'єктів потребує капітального ремонту або заміни.

В останні роки через економічну кризу відбувається різкий спад виробництва сільськогосподарської продукції, що призвело до суттєвого зниження рівня забезпечення населення продовольством, а галузей економіки - сировиною. Тому проблема якнайшвидшого нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, доведення рівнів споживання продовольства населенням до науково обгрунтованих фізіологічних норм, сталого забезпечення промисловості вітчизняною сировиною та нарощування експортного потенціалу держави є особливо гострою. Виконання цього завдання ускладнюватиметься через скорочення площі ріллі, яке за даними Української академії аграрних наук (далі - УААН) до 2010 року становитиме 6,7 млн. гектарів, тобто майже 21 відсоток наявної її площі.

Забезпечити прогнозні рівні виробництва сільськогосподарської продукції в обсягах, наведених у додатку 4, особливо в умовах скорочення ріллі можливо тільки на основі збереження наявного фонду меліорованих земель з одночасним здійсненням заходів щодо підвищення їх продуктивності. Саме збереження наявного меліоративного фонду дасть змогу щороку, незалежно від погодних умов, отримувати у 2005 році:

зернових - 6,5 - 7 млн. тонн;

овочів - 3,1 - 3,5 млн. тони;

картоплі - 2,5 - 3 млн. тонн;

кормів - 10 - 10,5 млн. тонн кормових одиниць;

цукрових буряків - 2,5-2,7 млн. тонн;

соняшнику - 0,5-0,6 млн. тонн.

У 2010 році виробництво цих же культур планується на рівні:

зернових - 8,5-9 млн. тонн;

овочів - 3,6-4 млн. тонн;

картоплі - 3,5-3,8 млн. тонн;

кормів - 12-12,5 млн. тонн кормових одиниць;

цукрових буряків - 3,5-4 млн. тонн;

соняшнику - 0,6-0,7 млн. тонн.

Про необхідність збереження зрошуваного землеробства на півдні України свідчить той факт, що недобір зерна на богарних землях у посушливі роки компенсується в урожайні роки, а забезпечення на належному рівні кормової бази тваринництва в посушливі роки без зрошення неможливе.

Пріоритетними завданнями Програми є:

забезпечення сталого та надійного функціонування наявних меліоративних систем, що перебувають у задовільному технічному стані і не відпрацювали свого нормативного терміну, шляхом проведення ремонтно-експлуатаційних робіт у повному обсязі на міжгосподарській та внутрішньогосподарській мережі, забезпечення безперебійного енергопостачання в обсягах, необхідних для здійснення поливів та водовідведення згідно з технологічними вимогами, удосконалення структури управління зрошувальними системами як технологічно цілісними об'єктами, матеріально-технічного та кадрового забезпечення служби експлуатації;

відновлення функціонування меліоративних систем, що перебувають у незадовільному технічному стані, але ще не втратили свого потенціалу, шляхом реконструкції та технічного переоснащення внутрішньогосподарської мережі, що не потребує значних капіталовкладень, та шляхом поліпшення технічного стану водоприймачів і каналів водовідвідної мережі осушувальних систем з дотриманням вимог енерго- та ресурсозбереження та екологічної безпеки;

закінчення спорудження недобудованих меліоративних систем;

урахування особливостей приватизації земель на території, де споруджено меліоративні системи, ведення обліку води, спожитої землекористувачами;

підвищення екологічної безпеки зрошення та поліпшення еколого-меліоративного стану зрошуваних земель за рахунок створення умов для оптимального водовідведення шляхом забезпечення надійної роботи діючих колекторно-дренажних систем та будівництва дренажних систем для захисту населених пунктів і сільськогосподарських угідь від підтоплення, а також головних дренажних колекторів для поліпшення умов водовідведення з територій, що мають недостатню природну дренованість;

організація робіт з проведення ремонту та відновлення наявної дощувальної і меліоративної техніки на основі використання власної промислово-виробничої бази шляхом збільшення обсягів та розширення номенклатури вузлів і запасних частин, застосування яких дасть змогу знизити матеріало- та енергоємність дощувальних машин і продовжити терміни їх експлуатації. Забезпечення зрошувальних систем новою поливною технікою передбачається досягти шляхом відновлення виробництва раніше освоєних типів дощувальних машин низьконапірної модифікації та організації серійного виробництва нових типів таких машин на вітчизняних підприємствах;

зниження енерго- та матеріалоємності меліоративних систем і споруд шляхом зменшення напірності насосних станцій та дощувальних машин, переведення частини зрошувальних систем на застосування поверхневого поливу та мікрозрошення, оптимізації енергопостачання і проведення поливів на основі переважного застосування водозберігаючих та грунтозахисних режимів зрошення, здійснення комплексу протифільтраційних заходів, проведення реконструкції та ремонту трубопровідної мережі переважно із застосуванням неметалевих труб;

створення на переважній площі осушувальних систем умов для здійснення двостороннього регулювання водно-повітряного режиму грунтів;

розроблення та впровадження механізму державної підтримки і регулювання взаємовідносин у галузі меліорації та умов господарювання на меліорованих землях;

стимулювання державою раціонального використання меліорованих земель;

збереження та відтворення родючості грунтів на меліорованих землях шляхом своєчасного проведення комплексу агротехнічних заходів;

поетапне нарощування меліоративного фонду шляхом будівництва, переважно за рахунок коштів землекористувачів, в регіонах з розгалуженою системою діючих магістральних та розподільчих міжгосподарських каналів або невеликих за площею зрошувальних систем з локальним водозабором.

Виконання Програми передбачається здійснювати поетапно:

2001-2005 роки - перший етап;

2006-2010 роки - другий етап.

Згідно з вимогами Закону України "Про меліорацію земель" заходи Програми розробляються на державному і регіональному рівнях.

На першому етапі на основі виконання пріоритетних завдань передбачається:

забезпечити стале функціонування наявних меліоративних систем, що перебувають у задовільному стані, на загальній площі 1,8 млн. гектарів для зрошувальних та 3,1 млн. гектарів - для осушувальних систем;

завершити будівництво зрошувальних систем на загальній площі 17 тис, гектарів;

провести реконструкцію меліоративних систем, що перебувають у незадовільному технічному стані, але не втратили свого потенціалу та поліпшити екологічний стан меліорованих угідь на площі 246 тис. гектарів зрошуваних та 46 тис. гектарів осушених земель;

забезпечити захист 61 населеного пункту в зоні впливу меліоративних систем та здійснити будівництво головних самопливних дренажних колекторів на територіях, що не забезпечені інженерними системами відведення дренажно-скидних вод;

забезпечити працездатність наявного парку поливної техніки та виробництво і поставку 2 тис. нових дощувальних машин;

знизити енергоємність зрошувальних систем на загальній площі 246 тис. гектарів;

ренатуралізувати зрошувані землі, що поливаються водою 3 класу, на площі 50 тис. гектарів.

Виконання завдань Програми на першому етапі передбачається здійснювати в першу чергу в регіонах, де високопродуктивне сільськогосподарське виробництво неможливе без здійснення меліорації земель, а саме - у степовій і поліській зонах.

Виконання завдань першого етапу в повному обсязі можливе лише за умови розроблення і введення в дію шляхом законодавчого забезпечення механізму державної підтримки меліорації земель та взаємовідносин у галузі меліорації в нових умовах господарювання не пізніше 2002 року.

На другому етапі прогнозується:

забезпечити стале функціонування наявних меліоративних систем, що перебувають у задовільному стані, на загальній площі 2,1 млн. гектарів для зрошувальних та 3,15 млн. гектарів - для осушувальних систем;

завершити будівництво зрошувальних систем на площі 40 тис. гектарів;

виконати реконструкцію та поліпшити екологічний стан меліоративних систем, що перебувають у незадовільному технічному стані, але не втратили свого потенціалу, на площі 354 тис. гектарів зрошувальних та 134 тис. гектарів осушувальних систем;

забезпечити захист 149 населених пунктів у зоні впливу меліоративних систем та здійснити будівництво головних самопливних дренажних колекторів на територіях, що не забезпечені інженерними системами відведення дренажно-скидних вод;

забезпечити працездатність наявного парку поливної техніки та виробництво і поставку 5 тис. нових дощувальних машин;

знизити енергоємність зрошувальних систем на загальній площі 354 тис. гектарів;

ренатуралізувати зрошувані землі, що поливаються водою 3 класу, на площі 50 тис. гектарів.

Основні обсяги капіталовкладень та фізичні показники з розподілом за етапами реалізації Програми та областях наведено в додатках 5-9.

Науково-технічне забезпечення полягає у розробленні наукових засад виконання заходів, передбачених цією Програмою, за такими основними напрямами:

1) ресурсозберігаючі технології і технічні засоби реконструкції, модернізації та експлуатації меліоративних систем;

2) високоточні та високорентабельні агрогехнології на меліорованих землях;

3) грунтоводоохоронні агроландшафти у комплексній меліорації земель;

4) соціально-економічні, правові та організаційні механізми ефективного використання меліорованих земель.

Перший напрям передбачає підвищення надійності функціонування і зниження енерго- та ресурсоємності меліоративних систем шляхом впровадження:

удосконалених систем управління технологічними процесами на меліоративних системах;

типових схем реконструкції і модернізації гідромеліоративних систем як технологічно цілісних об'єктів із складними експлуатаційними характеристиками з урахуванням їх взаємодії з агроландшафтами, зміни форм власності та господарювання, умов перехідної економіки;

новітніх технологій та технічних засобів комплексної реконструкції, модернізації та експлуатації меліоративних систем;

нових типів поливної техніки.

Другий напрям ставить за мету підвищення продуктивності та рентабельності меліоративного землеробства шляхом застосування на практиці:

удосконалених систем ведення землеробства та новітніх високоточних технологій вирощування сільськогосподарських культур на зрошуваних та осушених землях в різних умовах господарювання;

досконалих агротехнічних та агроекологічних систем збереження і відтворення родючості меліорованих грунтів, у тому числі у процесі ренатуралізації сільськогосподарських угідь;

удосконалених технологій використання зрошуваних земель для вирощування високорентабельних сільськогосподарських культур, осушених земель - культур з коротким вегетаційним періодом, під луки та пасовища, меліорованих земель у цілому - для насінництва та відродження кормової бази тваринництва.

Третій напрям передбачає істотне підвищення екологічної безпеки меліорації земель шляхом доповнення водної меліорації іншими видами земельної меліорації, використання меліоративних властивостей агроландшафтів шляхом їх реконструкції на основі:

системи екологічних вимог до комплексної меліорації земель та агроландшафтів у природно-кліматичних зонах країни;

показників та критеріїв оптимальної структури агроландшафту, а саме: набору елементів, їх розміру та взаємного розміщення в межах меліоративних систем;

високоточних технологій раціонального використання меліорованих сільськогосподарських угідь;

технологій раціонального використання та відновлення водних ресурсів, захисту грунтів, поверхневих та підземних вод від виснаження та забруднення, в тому числі радіаційного.

Четвертий напрям ставить за мету розроблення:

концепції та основних засад правових і законодавчих актів з питань державної підтримки меліорації земель;

принципів і напрямів реформування відносин власності та виробничо-економічних відносин у використанні меліорованих земель;

правових актів з ефективного ведення сільськогосподарського виробництва на меліорованих землях в умовах реформування відносин власності;

пріоритетних напрямів фінансової та інвестиційної підтримки меліоративних організацій і виробничих структур на меліорованих землях.

Цю Програму розроблено на основі Закону України "Про меліорацію земель". Питання меліорації земель регулюються також Земельним кодексом України, Водним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами. Крім того, необхідно розробити ряд підзаконних і нормативно-технічних актів, а саме:

Державне інвестування будівництва, реконструкції та експлуатації меліоративних комплексів;

Організація і проведення моніторингу меліорованих земель відповідно до Закону України "Про меліорацію земель";

Правила експлуатації меліоративних систем;

Нормативи чисельності працівників експлуатаційних організацій Держводгоспу України.

Необхідно розробити також систему прямих та непрямих важелів сприяння пільговому кредитуванню, оподаткуванню, державному інвестуванню реконструкції та модернізації меліоративних систем в обсягах, передбачених цією Програмою.

Для науково-методичної підтримки Програми потрібно розробити такі нормативні акти:

нормативи технічного стану меліоративних систем та екологічного стану меліорованих земель (для інвестування реконструкції і модернізації меліоративних систем необхідно мати цільові їх показники);

системи водо- та енергообліку на меліоративних системах (документ визначатиме порядок організації водо- та енергообліку, його вимоги, методи, допустимі похибки);

типові схеми реконструкції меліоративних систем та інженерного захисту земель від підтоплення (виходячи з нормативів технічного стану меліоративних систем та екологічного стану меліорованих земель, необхідно розробити типові схеми реконструкції зрошувальних та осушувальних систем, що не потребують істотної перебудови існуючих меліоративних об'єктів, але дадуть змогу спростити управління ними, заощадити воду та електроенергію. Необхідно також відпрацювати схеми перебудови примусового дренажу на самопливний, використання дренуючої здатності природної гідрографічної мережі).

Меліорація земель організаційно і технологічно пов'язана з сільськогосподарським виробництвом. Зважаючи на складне фінансово-економічне становище господарств агропромислового комплексу - ця Програма потребує державної підтримки.

Основною ланкою державного регулювання розвитку меліорації є забезпечення галузі необхідною правовою та нормативною базою, удосконалення системи управління з чітким розподілом повноважень на загальнодержавному та регіональному рівні, створення сприятливої кредитної та податкової політики. Фінансування державного сектору здійснюватиметься за рахунок державного бюджету, а також коштів заінтересованих сільськогосподарських виробників.

Основною функцією державних органів управління повинно бути формування і реалізація державної політики в галузі меліорації, підготовка цільових програм та організація їх виконання, розроблення методики оцінки ефективності інвестицій у водне господарство та експертиза проектів, пов'язаних з меліорацією земель і реформуванням аграрного сектору. Проведення експертизи має здійснюватися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. N 1308 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи".

Реалізації Програми передбачає надання методологічної допомоги сільськогосподарським товаровиробникам з питань експлуатації внутрішньогосподарських меліоративних систем та ефективного використання меліорованих земель на державному і регіональному рівні через структурні підрозділи управління меліоративним комплексом, функціонування яких необхідно відновити.

Для забезпечення реалізації Програми на першому етапі необхідно провести інвентаризацію основних меліоративних фондів, з метою встановлення приналежності товаровиробникам у зв'язку з роздержавленням та зміною власника землі, на якій розміщені меліоративні системи, а також їх технічного стану і можливостей використаної для ведення ефективного та екологічно безпечного сільськогосподарського виробництва.

Замовником робіт з виконання завдань Програми на державних і міжгосподарських системах, що фінансуються з державного бюджету, буде Держводгосп та його органи на місцях (республіканський комітет по водному господарству Автономної Республіки Крим, обласні управління меліорації та водного господарства). Розміщення підрядних контрактів на проектування, будівництво та реконструкцію об'єктів водогосподарсько-меліоративного комплексу здійснюватиметься на основі застосування конкурсів (тендерів). Розпорядника коштів державного бюджету по виконанню завдань Програми визначає Кабінет Міністрів України. Фінансування решти об'єктів забезпечується сільгоспвиробниками.

Виконання завдань Програми в повному обсязі дасть змогу забезпечити ефективне і екологічно безпечне функціонування меліоративних систем на загальній площі 5,75 млн. гектарів, у тому числі зрошувальних - 2,45 млн. і осушувальних - 3,3 млн. гектарів. У разі поліпшення ресурсного забезпечення галузі землеробства та за умови дотримання агротехніки в цілому і на меліорованих землях насамперед, їх роль у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави постійно зростатиме. Якщо в 1998 році на меліорованих землях вироблялося 13,7 відсотка валової продукції рослинництва, то в 2005 році таке виробництво збільшиться до 18-20 відсотків, а в 2010 році становитиме 23-25 відсотків. За умови збереження структури посівів, яка сформувалася в останні роки, належного ресурсного забезпечення галузі у 2005 році на меліорованих землях планується додатково отримати:

зернових - 1,8-2,3 млн. тонн;

овочів - 1,4-1,8 млн. тонн;

картоплі - 1,7-2,2 млн. тонн;

кормів - 4,8-5,3 млн. тонн кормових одиниць;

цукрових буряків - 1,4-1,6 млн. тонн;

соняшнику - 0,3-0,4 млн. тонн.

У 2010 році додатково прогнозується отримати:

зернових - 2,8-3,3 млн. тонн;

овочів - 1,9-2,3 млн. тонн;

картоплі - 2,7-3 млн. тонн;

кормів - 6,8-7,3 млн. тонн кормових одиниць;

цукрових буряків - 2,4-2,9 млн. тонн;

соняшнику - 0,4-0,5 млн. тонн.

Слід відзначити, що прибавка врожаю на меліорованих землях у роки з екстремальними погодними умовами зростає удвічі.

Одночасно за рахунок впровадження ресурсозберігаючих технологій (водозберігаючі екологічно безпечні режими зрошення, внесення добрив з поливною водою малими нормами, проведення поливів низьконапірними дощувальними машинами, оптимізація роботи насосно-силового обладнання) буде забезпечено зниження рівня споживання води на 15 відсотків, електроенергії - на 10 відсотків, що істотно ослабить техногенне навантаження на довкілля та підвищить економічну ефективність землеробства на меліорованих землях.

За рахунок здійснення заходів з поліпшення екологічного стану меліорованих земель поліпшаться умови проживання і господарської діяльності в 210 сільських населених пунктах, що знаходяться в зоні впливу меліоративних систем, і на 90 тис. гектарів зрошуваних та осушених сільськогосподарських угідь.

Вживатимуться заходи для водозабезпечення галузей економіки і населення за допомогою експлуатації 1160 водосховищ загальним об'ємом майже 55 куб. кілометрів, понад 28 тис. ставків, 7 великих каналів.

Виконання заходів Програми дасть змогу забезпечити раціональне використання наявного кадрового потенціалу експлуатаційних та будівельних організацій, що сприятиме зниженню соціального напруження в регіонах.

Відновлення сталого функціонування меліоративних систем та здійснення заходів з поліпшення використання меліорованих земель сприятиме отриманню на них додатково близько 30-35 млн. тонн різноманітної продукції рослинництва щороку на загальну суму понад 6 млрд. гривень. При цьому окупність коштів, вкладених у реконструкцію меліоративних систем, становитиме 3-4 роки.

Зменшення розораності водоохоронних, ерозійно небезпечних, техногенно забруднених територій та впровадження сучасних технологій на високопродуктивних землях, що мають власника, - єдиний шлях продовольчого забезпечення держави.

Обсяги фінансування Програми визначено з урахуванням складного економічного становища в державі. Так, на 2001-2005 роки не передбачається будівництва нових меліоративних систем, а фінансова підтримка надаватиметься тільки для функціонування меліоративних систем, що потребують реконструкції без значних капіталовкладень, поліпшення екологічного стану меліорованих земель, захисту населених пунктів від підтоплення грунтовими водами та функціонування служби експлуатації меліоративних систем.

Фінансування витрат на проектування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, на проведення моніторингу зрошуваних та осушених земель, інвентаризації меліорованих земель, інвентаризації та паспортизації меліоративних систем здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, інших не заборонених законом джерел.

Загалом на виконання Програми на 2001-2005 роки, за орієнтовними підрахунками, необхідно виділити з державного бюджету 1721 млн. гривень, у тому числі на завершення будівництва та реконструкцію меліоративних систем і поліпшення екологічного стану меліорованих земель та захист населених пунктів від підтоплення в зоні впливу меліоративних систем - 331 млн. гривень та на утримання служби експлуатації меліоративних систем - 1390 млн. гривень, а також за рахунок коштів товаровиробників - 619,5 млн. гривень. На 2006-2010 роки для виконання заходів передбачених Програмою за прогнозними оцінками необхідно виділити з державного бюджету 2193 млн. гривень та за рахунок коштів товаровиробників - 929,7 млн. гривень.

Механізм фінансування Програми повинен базуватися на дотриманні законодавчих та нормативно-правових актів України, цілеспрямованому використанні коштів державного бюджету і коштів сільгоспвиробників та інвесторів.

У таблиці 1 наведено дані про обсяг коштів на реалізацію заходів за роками.

У таблиці 2 наведено дані про обсяги фінансування служби експлуатації меліоративних систем.

Про хід виконання Програми населення інформуватиметься через засоби масової інформації.

Для кадрового забезпечення виконання Програми здійснюватиметься підготовка спеціалістів з вищою освітою на базі Рівненського державного технічного університету та Херсонського державного аграрного університету, а спеціалістів робітничих спеціальностей - у п'яти технічних школах системи Держводгоспу.