Про платіжні послуги

На вимогу Національного банку України учасник регуляторної платформи зобов’язаний припинити надання або використання послуг, технологій та інструментів, що тестувалися в регуляторній платформі.

5. Участь у регуляторній платформі припиняється з дня прийняття Національним банком України рішення про припинення участі учасника в регуляторній платформі у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. Національний банк України визначає спрощений порядок авторизації діяльності учасників регуляторної платформи та особливості діяльності таких осіб на платіжному ринку.

Особливості діяльності учасників регуляторної платформи на платіжному ринку можуть передбачати спрощення або незастосування окремих вимог, встановлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, щодо ведення діяльності з надання платіжних послуг або щодо кожного виду таких платіжних послуг, а також незастосування заходів впливу чи звільнення від відповідальності за порушення таких вимог.

Особливості діяльності, передбачені цією частиною, не можуть застосовуватися до учасників регуляторної платформи більше двох років поспіль.

7. Національний банк України має право укладати угоди з регуляторами фінансових ринків інших держав для тестування міжнародних інноваційних платіжних послуг, технологій та інструментів.

1. Національний банк України здійснює нагляд за діяльністю надавачів платіжних послуг (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування), надавачів обмежених платіжних послуг з метою забезпечення дотримання ними пруденційних нормативів та вимог законодавства, що регулює порядок здійснення платіжних операцій (крім законодавства, передбаченого частиною другою статті 82 цього Закону), законодавства щодо інформаційної безпеки та забезпечення безперервності надання платіжних послуг, законодавства, що регулює відносини між надавачами та користувачами платіжних послуг, законодавства, виконання вимог якого є умовою авторизації діяльності відповідно до цього Закону, та законодавства щодо реклами на платіжному ринку.

2. Об’єктами нагляду Національного банку України є надавачі платіжних послуг, надавачі обмежених платіжних послуг у частині дотримання ними вимог законодавства, передбачених частиною першою цієї статті та пруденційних нормативів.

3. Національний банк України для цілей здійснення нагляду встановлює пруденційні нормативи, що є обов’язковими для дотримання надавачами платіжних послуг, а також визначає методики розрахунку пруденційних нормативів.

4. Якщо інше не передбачено законодавством, перелік пруденційних нормативів встановлюється для кожної категорії надавачів платіжних послуг, перелік яких визначений статтею 10 цього Закону.

5. Надавачі платіжних послуг зобов’язані в порядку, встановленому Національним банком України, подавати до Національного банку України розрахунок показників, що підтверджують виконання встановлених пруденційних нормативів. Періодичність та строки подання розрахунку показників встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. Національний банк України під час здійснення нагляду має право вимагати від надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, їх керівників усунення порушень вимог законодавства, передбачених частиною першою цієї статті, а також дотримання вимог законодавства, виконання яких є умовою авторизації діяльності відповідно до цього Закону, та пруденційних нормативів.

7. Національний банк України здійснює нагляд за діяльністю надавачів платіжних послуг та надавачів обмежених платіжних послуг у формі перевірок та безвиїзного нагляду відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

8. Національний банк України в межах безвиїзного нагляду має право письмово вимагати від об’єкта нагляду Національного банку України копії документів, а також письмові пояснення з питань його діяльності.

9. Об’єкт нагляду Національного банку України зобов’язаний надавати на письмову вимогу Національного банку України відповідну інформацію та копії документів.

10. Національний банк України під час здійснення наглядової діяльності співпрацює з органами державної влади України, центральними банками та іншими регуляторними органами іноземних держав, міжнародними організаціями, учасниками платіжних ринків іноземних держав на підставі укладених договорів, меморандумів чи в інших формах.

11. Національний банк України має право для виконання покладених цим Законом наглядових функцій отримувати на безоплатній основі інформацію від органів державної влади України та об’єктів нагляду.

12. Органи державної влади України та об’єкти нагляду зобов’язані надавати Національному банку України інформацію протягом п’яти робочих днів з дня отримання запиту Національного банку України про надання інформації.

13. Нагляд за діяльністю банків та фінансових установ, що мають право надавати платіжні послуги, здійснюється відповідно до цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

1. Національний банк України здійснює оверсайт платіжної інфраструктури (далі - оверсайт) в частині функціонування платіжної інфраструктури в Україні відповідно до цього Закону, Закону України "Про Національний банк України" та нормативно-правових актів Національного банку України.

2. Національний банк України здійснює оверсайт з метою дотримання об’єктами оверсайта законодавства, що регулює діяльність платіжних систем, використання платіжних схем, операції з платіжними інструментами, електронними та цифровими грошима.

Національний банк України здійснює оверсайт з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

3. Об’єктами оверсайта є:

1) оператори платіжних систем, розрахункові банки, технологічні оператори, учасники платіжних систем у частині дотримання ними законодавства, що регулює діяльність платіжних систем, надання послуг технологічними операторами;

2) надавачі платіжних послуг у частині використання ними платіжних інструментів, схем виконання платіжних операцій, електронних та цифрових грошей, взаємодії з іншими учасниками платіжного ринку;

3) емітенти електронних грошей у частині випуску та використання електронних грошей.

4. Національний банк України має право визначати важливість об’єктів оверсайта на підставі встановлених ним критеріїв важливості, а також встановлювати вимоги до таких об’єктів.

5. Національний банк України має право визначати платіжну систему важливою платіжною системою або системно важливою платіжною системою на підставі встановлених ним критеріїв важливості, а також встановлювати вимоги до таких систем.

6. Національний банк України під час здійснення оверсайта платіжних систем здійснює контроль за виконанням об’єктами оверсайта вимог та заходів із забезпечення інформаційної безпеки та кіберзахисту, здійснює їх перевірку.

7. Національний банк України здійснює моніторинг об’єктів оверсайта та встановлює системи показників для моніторингу важливих об’єктів оверсайта.

8. Національний банк України здійснює оцінювання об’єктів оверсайта на відповідність вимогам законодавства та міжнародним стандартам оверсайта для мінімізації ризиків, які властиві платіжним системам та діяльності з надання платіжних послуг. За результатами оцінювання Національний банк України може надавати рекомендації об’єктам оверсайта.

9. Порядок здійснення оверсайта за платіжною інфраструктурою та платіжними інструментами визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

10. Об’єкти оверсайта зобов’язані впровадити систему управління ризиками під час надання платіжних послуг та здійснювати управління такими ризиками. Вимоги до управління ризиками об’єктами оверсайта під час надання ними платіжних послуг визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

11. Національний банк України має право здійснювати виїзний та безвиїзний моніторинг об’єктів оверсайта з питань дотримання ними вимог законодавства, що регулює діяльність платіжних систем, використання платіжних інструментів і схем виконання платіжних операцій, випуск та використання електронних і цифрових грошей, визначає відносини між об’єктами оверсайта під час надання платіжних послуг, а також з метою оцінки достатності заходів, що вживаються об’єктами оверсайта для цілей забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжної інфраструктури.

Під час здійснення виїзного моніторингу об’єкти оверсайту повинні забезпечити доступ до своїх інформаційних систем, включаючи операційно-облікові системи, що використовуються ними для забезпечення виконання платіжних операцій та їх обліку.

Порядок здійснення виїзного та безвиїзного моніторингу об’єктів оверсайта встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України відповідно до цього Закону.

12. Національний банк України має право вимагати від об’єктів оверсайта усунення порушень законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, а також застосовувати до них заходи впливу, передбачені цим Законом.

13. Національний банк України для здійснення оверсайта співпрацює з органами державної влади України, центральними банками інших держав та міжнародними організаціями.

14. Національний банк України для виконання покладеної цим Законом функції оверсайта має право отримувати на безоплатній основі від об’єктів оверсайта, у тому числі нерезидентів, інформацію та документи щодо їхньої діяльності, зокрема щодо даних статистичної звітності, плати за еквайринг, а також інтерчейнджу.

Національний банк України також має право отримувати на безоплатній основі інформацію та документи від органів державної влади, банків, філій іноземних банків, фінансових установ, інших юридичних осіб з метою забезпечення виконання функції оверсайта.

Об’єкти оверсайта, у тому числі нерезиденти, у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України, зобов’язані надавати Національному банку України інформацію та документи щодо даних статистичної звітності, плати за еквайринг, а також інтерчейнджу.

Об’єкти оверсайта, а також органи державної влади, банки, філії іноземних банків, фінансові установи, інші юридичні особи зобов’язані надавати Національному банку України інформацію та документи протягом п’яти робочих днів з дня отримання запиту Національного банку України про надання інформації.

Національний банк України відповідно до статей 67, 68 Закону України "Про Національний банк України" у порядку, визначеному його нормативно-правовими актами, має право публікувати (розміщувати) з урахуванням вимог Закону України "Про офіційну статистику" інформацію щодо даних статистичної звітності з питань діяльності об’єктів оверсайта, плати за еквайринг, а також інтерчейнджу, що надається об’єктами оверсайта, у тому числі нерезидентами (крім інформації, що є банківською таємницею), та/або створена Національним банком України під час здійснення оверсайта.

1. Національний банк України в рамках здійснення нагляду проводить перевірки надавачів платіжних послуг (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування), надавачів обмежених платіжних послуг з метою визначення достовірності звітності надавачів платіжних послуг та дотримання надавачами платіжних послуг, надавачами обмежених платіжних послуг вимог законодавства, що регулює порядок здійснення платіжних операцій та відносини між надавачами і користувачами платіжних послуг, вимог до інформаційної безпеки та забезпечення безперервності надання платіжних послуг, а також дотримання вимог законодавства, виконання яких є умовою авторизації діяльності відповідно до цього Закону, та пруденційних нормативів.

2. Перевірки банків проводяться у порядку, що встановлюється законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, що регулюють діяльність банків, залежно від виду платіжних послуг, що надаються, та видів діяльності, що здійснюються надавачем платіжних послуг.

3. Перевірки можуть бути планові та позапланові. Планова перевірка надавача платіжних послуг, надавача обмежених платіжних послуг здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком України, але не більше одного разу на рік. Позапланові перевірки можуть проводитися за наявності підстав, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України.

4. Уповноважені особи Національного банку України, які проводять перевірку, мають право отримувати від надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг будь-яку інформацію, документи та їх копії, письмові пояснення з питань діяльності з надання платіжних послуг (обмежених платіжних послуг), а також виготовляти та вилучати (виносити за межі приміщення, в якому провадиться діяльність з надання платіжних/обмежених платіжних послуг) копії документів, у тому числі тих, що свідчать про порушення законодавства, зокрема нормативно-правових актів Національного банку України.

5. Керівники, працівники особи, яка є об’єктом перевірки, зобов’язані:

1) забезпечувати уповноваженим особам Національного банку України доступ у робочий час до всіх своїх приміщень та забезпечити умови для проведення перевірки;

2) надавати в порядку, встановленому Національним банком України, уповноваженим особам Національного банку України доступ у режимі перегляду до всіх інформаційних систем, необхідних для проведення перевірки, для проведення вибірки та вивантаження необхідної інформації для її подальшого аналізу, а також консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем;

3) безоплатно надавати на запит уповноважених осіб Національного банку України будь-яку інформацію, документи та їх копії, у тому числі ті, що зберігаються в інформаційних системах, необхідні для подальших наглядових дій, а також письмові пояснення з питань своєї діяльності;

4) виконувати інші вимоги відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

1. У разі порушення об’єктом нагляду (крім банків) та/або оверсайта вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, та/або у разі недостатності заходів з управління ризиками, що вживаються для захисту інтересів споживачів платіжних послуг, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати до таких об’єктів заходи впливу, до яких належать:

1) письмове застереження;

2) накладення штрафу в розмірі від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) тимчасова, до усунення порушення, заборона надання однієї або більше платіжних послуг;

4) тимчасова, до усунення порушення, заборона надання платіжних послуг через комерційних агентів;

5) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи від посади;

6) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання права голосу власником істотної участі в надавачі платіжних послуг (тимчасова заборона права голосу);

7) тимчасове, до усунення порушення, зупинення дії ліцензії, виданої відповідно до цього Закону;

8) вимога до власника істотної участі в об’єкті нагляду та/або об’єкті оверсайта про відчуження часток або акцій об’єкта нагляду та/або об’єкта оверсайта;

9) відкликання ліцензії, виданої відповідно до цього Закону, та виключення з Реєстру;

10) виключення з Реєстру.

2. Порядок та критерії застосування заходів впливу, передбачених цією статтею, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Заходи впливу, передбачені цією статтею, можуть застосовуватися Національним банком України протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

4. Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття. У разі невиконання таке рішення передається Національним банком України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.

5. У разі застосування заходу впливу у формі тимчасової заборони права голосу право голосу щодо акцій (паїв, часток) об’єкта нагляду та/або оверсайта, а також право брати участь в управлінні об’єктом нагляду та/або оверсайта переходять до довіреної особи, призначеної Національним банком України з числа осіб, запропонованих об’єктом нагляду та/або оверсайта. Порядок призначення та вимоги до довіреної особи визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. У разі порушення банком як об’єктом нагляду вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати до нього заходи впливу у порядку та строки, визначені Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. У разі виникнення спору між користувачем та надавачем платіжних послуг з приводу виконання норм цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність на платіжному ринку, користувач має право звернутися до Національного банку України із скаргою на дії надавача платіжних послуг.

2. Національний банк України організовує розгляд скарг користувачів платіжних послуг - фізичних осіб з приводу виконання норм цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність на платіжному ринку, в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян" з урахуванням Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та інших норм законодавства у сфері захисту прав споживачів.

3. Положення цієї статті не обмежують право користувача на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у порядку, передбаченому законодавством, незалежно від подання користувачем скарги до Національного банку України або результатів розгляду звернення користувача відповідно до цієї статті.

1. Надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.

2. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

3. Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

4. Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов’язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати.

5. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за платіжними операціями, виконаними з порушенням установлених цим Законом строків, у разі:

1) порушення надавачем платіжних послуг платника строку виконання платіжної операції;

2) порушення надавачем платіжних послуг отримувача строку зарахування коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача, виплати їх у готівковій формі та/або забезпечення доступності коштів;

3) порушення надавачем платіжних послуг отримувача строку повернення коштів у разі неможливості встановлення належного отримувача або у разі неявки отримувача готівкового переказу.

6. Надавач платіжних послуг у разі порушення строків виконання платіжних операцій, передбачених цим Законом або договором про надання платіжних послуг, зобов’язаний сплатити користувачу пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції, якщо інший розмір пені не обумовлений договором про надання платіжних послуг.

7. Надавач платіжних послуг отримувача в разі порушення строків надання (або в разі ненадання) надавачу платіжних послуг платника платіжної інструкції під час ініціювання дебетового переказу зобов’язаний сплатити отримувачу штраф у розмірі 1 відсотка зазначеної в платіжній інструкції суми, а також негайно повторно направити платіжну інструкцію надавачу платіжних послуг платника.

8. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:

1) помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;

2) помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;

3) платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.

9. У разі виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача надавач платіжних послуг зобов’язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції отримувачу, а також сплатити йому пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення від дня завершення помилкової платіжної операції до дня переказу коштів на рахунок отримувача, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

10. У разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника надавач платіжних послуг зобов’язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов’язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

11. Платник, з рахунку якого внаслідок помилки неналежного стягувача без законних підстав списано кошти, має право на стягнення суми такої платіжної операції з неналежного стягувача у судовому порядку.

12. Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов’язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов’язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

13. Якщо всупереч наданого ініціатором розпорядження про відкликання платіжної інструкції суму платіжної операції списано з рахунку платника та переказано отримувачу, надавач платіжних послуг платника зобов’язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбулося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника.

14. Надавач платіжних послуг після виявлення помилки одночасно зобов’язаний негайно повідомити неналежного отримувача про виконання помилкової платіжної операції і про необхідність ініціювання ним платіжної операції на еквівалентну суму коштів цьому надавачу платіжних послуг протягом трьох робочих днів з дня надходження такого повідомлення.

Надавач платіжних послуг під час надходження коштів від неналежного отримувача залишає їх у своєму розпорядженні, за умови виконання своїх зобов’язань з відшкодування, передбачених частинами дев’ятою - тринадцятою цієї статті. У разі порушення неналежним отримувачем триденного строку надавач платіжних послуг має право вимагати від неналежного отримувача сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день від дати завершення помилкової платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок платника, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

15. У разі ненадходження коштів від неналежного отримувача надавач платіжних послуг має право на їх відшкодування у судовому порядку.

16. Надавач платіжних послуг повинен сприяти платнику в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією шляхом надання доступної йому інформації про таку операцію, у тому числі отриманої на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.

17. Надавач платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції у разі опротестування неналежної платіжної операції платником та/або на вимогу надавача платіжних послуг платника зобов’язаний заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.

18. Надавач послуг з ініціювання платіжної операції у разі невиконання або неналежного виконання платіжної операції з його вини зобов’язаний відшкодувати надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку на вимогу останнього всі понесені збитки та суми, відшкодовані користувачам. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку несе передбачену цим Законом відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій, ініційованих через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції.

19. Надавач платіжних послуг отримувача зобов’язаний відшкодувати надавачу платіжних послуг платника заподіяну шкоду внаслідок незастосування посиленої автентифікації у випадках, якщо її застосування вимагається відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

20. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за дії або бездіяльність своїх працівників, залучених комерційних агентів та надавачів платіжних послуг - посередників, у тому числі за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій та/або за заподіяну шкоду.

21. Надавачі платіжних послуг несуть передбачену законодавством відповідальність за недотримання встановлених вимог щодо обробки персональних даних користувачів під час надання платіжних послуг.

22. Надавачі платіжних послуг несуть передбачену законодавством відповідальність за порушення прав та інтересів споживачів.

1. Платник несе відповідальність перед надавачем платіжних послуг, що його обслуговує, відповідно до умов укладеного між ними договору про надання платіжних послуг.

2. Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. У разі виявлення невідповідності інформації платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

3. Платник зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.

4. Платник зобов’язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.

Платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку.

Зазначений у цій частині строк не застосовується, якщо надавач платіжних послуг не дотримався свого обов’язку щодо інформування платника про виконані платіжні операції згідно з вимогами цього Закону.

5. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

1. Неналежний отримувач протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення надавача платіжних послуг платника про виконання помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції зобов’язаний ініціювати платіжну операцію на еквівалентну суму коштів, зараховану йому внаслідок помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції, на користь такого надавача платіжних послуг.

2. Надавач платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача, у разі згоди неналежного отримувача на повернення коштів зобов’язаний розблокувати кошти на рахунку неналежного отримувача та повернути їх неналежному платнику на підставі наданої неналежним отримувачем платіжної інструкції.

3. У разі відмови отримувача (неналежного отримувача) повернути суму помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції на вимогу надавача платіжних послуг списання коштів з рахунку неналежного отримувача здійснюється у судовому порядку.

4. У разі порушення строку, встановленого частиною першою цієї статті, неналежний отримувач зобов’язаний повернути суму помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції, та сплатити надавачу платіжних послуг пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день від дати завершення такої платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

5. Спори між надавачем платіжних послуг та неналежним отримувачем щодо помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції розглядаються у судовому порядку.

6. Отримувач зобов’язаний відшкодувати надавачу платіжних послуг заподіяну шкоду внаслідок незастосування посиленої клієнтської автентифікації у випадках, якщо її застосування вимагається відповідно до законодавства або умов договору з надавачем платіжних послуг.

1. Еквайр за результатами моніторингу або в разі опротестування платіжної операції користувачем, емітентом чи оператором платіжної системи для встановлення правомірності платіжної операції має право зупинити завершення платіжної операції на час, передбачений правилами відповідної платіжної системи, але не більше 60 календарних днів.

У разі підтвердження неправомірності проведеної платіжної операції еквайр зобов’язаний у порядку, визначеному правилами відповідної платіжної системи, але у строк не більше 10 календарних днів, повернути емітенту кошти в обсязі, в якому була проведена платіжна операція, та відшкодувати суму комісійної винагороди (за наявності такої комісійної винагороди), утриманої/сплаченої такому еквайру за платіжну операцію. Емітент зобов’язаний зарахувати кошти, повернуті еквайром, на рахунок користувача негайно, крім випадків, коли кошти вже були зараховані емітентом на рахунок користувача за опротестованою користувачем зазначеною платіжною операцією.

У разі правомірності платіжної операції еквайр має завершити платіжну операцію та відшкодувати отримувачу 0,1 відсотка суми платіжної операції за кожний день такого призупинення, якщо більший розмір пені не обумовлений договором.

2. Емітент на час встановлення ініціатора та правомірності платіжної операції, але не більше ніж упродовж 60 календарних днів має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаної неналежної платіжної операції.

У разі правомірності платіжної операції відповідальність емітента визначається відповідно до статті 86 цього Закону.

1. Стягувач несе відповідальність під час виконання платіжних операцій відповідно до законодавства, що регулює діяльність таких осіб.

2. Стягувач несе відповідальність за обґрунтованість примусового списання (стягнення). Стягувач зобов’язаний відшкодувати платнику шкоду, заподіяну внаслідок необґрунтованого примусового списання (стягнення).

1. Надавачі платіжних послуг, які для надання платіжних послуг залучили комерційних агентів або третіх осіб, яким передано виконання окремих операційних функцій, несуть відповідальність перед користувачами за діяльність таких осіб, пов’язану з наданням платіжних послуг, відповідно до умов укладених між ними договорів.

1. Інші особи, ніж надавач платіжних послуг, що обслуговує користувача (у тому числі залучені надавачем платіжних послуг інші надавачі платіжних послуг - посередники або комерційні агенти), винні у невиконанні або неналежному виконанні платіжної операції, зобов’язані відшкодувати на вимогу надавача платіжних послуг усі сплачені ним на користь користувачів суми коштів.

2. Спори між надавачем платіжних послуг та залученими ним для виконання платіжних операцій особами розглядаються у судовому порядку.

1. Учасники платіжного ринку або інші особи, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України відповідно до цього Закону, мають право оскаржити в судовому порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання ним чинності, крім:

1) частини другої статті 66, яка набирає чинності та вводиться в дію через 12 місяців з дня введення в дію цього Закону;

2) частини третьої статті 38 та глави 4 розділу IV, які набирають чинності та вводяться в дію через 36 місяців з дня введення в дію цього Закону.

2. Визнати таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 29, ст. 137 із наступними змінами).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) частину другу статті 250 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) викласти в такій редакції:

"2. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України "Про валюту і валютні операції", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні послуги" та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи";

2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):

частину четверту статті 1066 викласти в такій редакції:

"4. Положення цієї глави застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом";

частину першу статті 1067 викласти в такій редакції:

"1. Договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами";

частини другу і третю статті 1068 викласти в такій редакції:

"2. Банк зобов’язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом.

3. Банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом";

статтю 1072 викласти в такій редакції:

"Стаття 1072. Черговість списання грошових коштів з рахунку

1. Банк виконує платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

2. У разі одночасного надходження до банку кількох платіжних інструкцій, на підставі яких здійснюється списання грошових коштів, банк списує кошти з рахунку клієнта у такій черговості:

1) у першу чергу списуються грошові кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів;

2) у другу чергу списуються грошові кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором;

3) у третю чергу списуються грошові кошти на підставі інших рішень суду;

4) у четверту чергу списуються грошові кошти за платіжними інструкціями, що передбачають платежі до бюджету;

5) у п’яту чергу списуються грошові кошти за іншими платіжними інструкціями в порядку їх послідовного надходження.

У разі одночасного надходження до банку платіжної інструкції, наданої відповідно до умов обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, та іншої платіжної інструкції, на підставі якої здійснюється списання грошових коштів, банк списує кошти з рахунку клієнта позачергово за платіжною інструкцією, наданою відповідно до умов такого обтяження. У разі одночасного надходження до банку кількох платіжних інструкцій, наданих відповідно до умов обтяжень, предметом яких є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, банк списує кошти з рахунку клієнта за такими платіжними інструкціями згідно з пріоритетом відповідних обтяжень.

3. У разі відсутності (недостатності) грошових коштів на рахунку клієнта банк не веде облік платіжних інструкцій, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом";

главу 72 доповнити параграфом 3 такого змісту:

"§ 3. Платіжний рахунок

Стаття 1076-9. Договір платіжного рахунку

1. За договором платіжного рахунку небанківський надавач платіжних послуг зобов’язується зараховувати на платіжний рахунок, відкритий користувачу платіжних послуг, кошти, що йому надходять, здійснювати з рахунку видачу готівкових коштів та виконувати інші платіжні операції, які має право здійснювати небанківський надавач платіжних послуг згідно з отриманою ним ліцензією на надання платіжних послуг.

2. Небанківський надавач платіжних послуг не має права використовувати платіжні рахунки для залучення вкладів (депозитів) або надання фінансової послуги із залучення коштів із зобов’язанням щодо подальшого їх повернення.

Небанківський надавач платіжних послуг не має права нараховувати проценти на залишок коштів на платіжному рахунку користувача.

Кошти можуть знаходитися на платіжному рахунку користувача лише протягом часу, необхідного для виконання конкретної платіжної операції.

3. До відносин сторін у зв’язку з відкриттям, обслуговуванням та закриттям платіжного рахунку застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із змісту правовідносин між небанківським надавачем платіжних послуг та користувачем платіжних послуг.

Стаття 1076-10. Операції за платіжним рахунком, що виконуються небанківським надавачем платіжних послуг

1. Небанківський надавач платіжних послуг зобов’язаний виконувати для користувача платіжних послуг платіжні операції, передбачені для платіжних рахунків законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Небанківський надавач платіжних послуг зобов’язаний зарахувати кошти, що надійшли на рахунок користувача платіжних послуг, у день надходження до небанківського надавача платіжних послуг відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором платіжного рахунку або законодавством України.

3. Небанківський надавач платіжних послуг зобов’язаний за розпорядженням користувача платіжних послуг видати або перерахувати з платіжного рахунку кошти в день надходження до небанківського надавача платіжних послуг відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором платіжного рахунку або законодавством України.

4. Користувач платіжних послуг зобов’язаний сплатити плату за виконання небанківським надавачем платіжних послуг операцій за платіжним рахунком користувача платіжних послуг, якщо це встановлено договором";

частину першу статті 1087 викласти в такій редакції:

"1. Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або безготівковій формі";

частини першу і третю статті 1088 викласти в такій редакції:

"1. Під час здійснення безготівкових розрахунків допускається застосування платіжних інструкцій, передбачених законодавством України, банківськими правилами та звичаями ділового обороту";

"3. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків";

параграфи 2 і 4 глави 74 виключити;

3) Кодекс України з процедур банкрутства (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 19, ст. 74) доповнити статтею 93-2 такого змісту:

"Стаття 93-2. Особливості банкрутства небанківських надавачів платіжних послуг

1. Під час розгляду справ про банкрутство юридичної особи, яка є платіжною установою (у тому числі малою платіжною установою), установою електронних грошей, надавачем нефінансових платіжних послуг (далі - небанківський надавач платіжних послуг), учасником справи про банкрутство визнається Національний банк України.

2. Розпорядник майна зобов’язаний у десятиденний строк з дня його призначення надіслати Національному банку України та користувачам платіжних послуг такого небанківського надавача платіжних послуг повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна.

3. Кошти, отримані небанківськими надавачами платіжних послуг від користувачів платіжних послуг, у тому числі кошти, що отримуються ними від користувачів/надходять (утримуються) на користь користувачів, зокрема через комерційних агентів, не включаються до складу ліквідаційної маси.

4. З дня введення господарським судом процедури санації боржника чи визнання небанківського надавача платіжних послуг банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури кошти користувачів платіжних послуг підлягають поверненню клієнту.

Вимоги користувачів платіжних послуг у незадоволеній їх частині визнаються грошовими зобов’язаннями і задовольняються в порядку черговості, передбаченому цим Кодексом";

4) абзац перший частини вісімнадцятої статті 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377; Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 2, ст. 15) доповнити новим третім реченням такого змісту: "Акредитацію філій іноземних платіжних установ здійснює Національний банк України відповідно до Закону України "Про платіжні послуги";

5) у Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):

у статті 1:

абзац тридцять дев’ятий викласти в такій редакції:

"Терміни " валютні цінності", " уповноважені установи" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про валюту і валютні операції";

доповнити абзацом такого змісту:

"Терміни "авторизація діяльності", "надавач платіжних послуг", "нефінансова платіжна послуга", "обмежені платіжні послуги", "оверсайт платіжної інфраструктури", "оператор платіжної системи", "технологічний оператор платіжних послуг", "платіжний інструмент", "платіжний ринок", "платіжна послуга", "Реєстр платіжної інфраструктури", "учасники платіжного ринку" та "цифрові гроші Національного банку" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про платіжні послуги";

у частині першій статті 7: