по інших галузях.
_______________
* за даними WORLD ECONOMIC AND FINANCIAL SURVEYS, World Economik Outlook Recessions and Recoveries, April 2002 (МВФ)
Обсяги світової торгівлі послугами
збільшилися майже утричі, і склали у 1999 році 1,2
трл. дол. США (що становить майже чверть всього
обсягу світової торгівлі).
Протягом 2001 року уперше з 1980 року було
зафіксовано синхронне уповільнення росту економік
усіх високорозвинених країн світу.
У 2001 році зростання світової економіки
зафіксовано на рівні 2,5 відсотка проти 4,5
відсотка у 2000 році.
Відсоток зміни реального ВВП
(за даними МВФ)
(Графічне зображення не наводиться)
Обсяги світової торгівлі у 2001 році
скоротились на - 0,2 відсотка, тоді як у 2000 році
темпи їх зростання склали 12,4 відсотка.
У США у 2001 році показник росту економіки
склав всього 1,2 відсотка (у 2000 році -
4,1 відсотка).
Уповільнення динаміки основних економічних
показників, а також зменшення обсягів промислового
виробництва в європейських країнах у 2001 році
відображають поточний спад ділової активності, що
виявився більш глибоким і тривалим ніж
передбачалось. В цілому по країнах зони євро темпи
економічного росту знизились у 2001 році до 1,5
відсотка проти 3,4 відсотка за 2000 рік.
В Японії відбулось падіння ВВП на 0,4
відсотка проти зростання на 2,2 відсотка у 2000
році.
Країни, які ще слабо інтегровані у світову
систему господарства, також зазнали негативних
наслідків світової рецесії. У 2001 році відбулося
скорочення ВВП у більшості країн Азії, за винятком
Китаю. Крім зовнішніх причин, економічне зростання
більшості країн цього регіону гальмувалось через
слабкість фінансового і підприємницького сектору.
Скоротився ВВП й у країнах Латинської Америки.
Меншими, хоча і досить високими темпами,
розвивалась економіка Китаю (зростання на 7,3
відсотка проти 8,0 відсотків за 2000 рік) та Індії
- (4,3 проти 5,4).
Динаміку розвитку економіки Росії було також
загальмовано, але збережено позитивну тенденцію до
зростання (5 відсотків проти 9 відсотків).
Основними факторами зростання стали: політична
стабільність, збільшення обсягів виробництва,
часткова реструктуризація боргів, зростання
реальних доходів населення та іноземних
інвестицій.
Рецесія у 2001 році відбувалась на тлі
подальшої глобалізації світової економіки, яка
призвела як до позитивних, так і негативних
наслідків. З одного боку, внаслідок глобалізації
кризові явища швидко поширилися у світі. З іншого
- з'явилася можливість проведення урядами
провідних країн світу узгодженої та досить
ефективної антикризової політики.
Введення надзвичайних антикризових заходів
Федеральною резервною системою, Казначейством та
Комісією з цінних паперів США, центральними
банками ЄС та Японії, а також іншими державними
агенціями зменшило, але не нейтралізувало
деструктивний вплив терактів на світову економіку
та фінансові ринки. В той же час, має місце так
званий "ефект запізнювання" або "часовий лаг",
тобто повний ефект від здійснених заходів,
зокрема, зниження відсоткової ставки може
проявитися лише через кілька місяців.
Вплив Найбільшими зовнішньоторговельними партнерами
зовнішніх України є Російська Федерація (29,6 відсотка
факторів на товарообороту), країни зони євро (20,0), Сполучені
розвиток Штати Америки (3,2). Протягом останніх років
зовнішньої тенденція до зростання українського експорту є
торгівлі подібною до тенденції зростання ВВП цих країн.
України
Динаміка обсягів експорту товарів до Росії
фактично відтворює тенденцію зростання її ВВП.
Щодо імпорту з Росії, то майже 59 відсотків його
складають енергоносії.
Однак, уведення урядом Російської Федерації
низки дискримінаційних заходів у сфері зовнішньої
торгівлі та змін до Податкового кодексу призвели
до деякого скорочення українського експорту до
Росії. Якщо у першому півріччі 2001 року щомісячні
темпи зростання експорту товарів коливалися у
межах 26-77 відсотків у порівнянні з відповідними
місяцями 2000 року, то у II півріччі, після
введення Росією змін до Податкового кодексу,
щомісячні темпи падіння цих обсягів коливалися у
межах 21-41 відсотка. В цілому за I півріччя 2001
року темпи зростання обсягів експорту товарів до
Росії у порівнянні з аналогічним періодом 2000
року склали 46,7 відсотка, а на кінець 2001 року -
4,7 відсотка. Питома вага обсягів експорту товарів
до Росії у загальному обсязі експорту товарів
скоротилася із 27,3 відсотка у 1 півріччі 2001
року до 22,6 відсотка на кінець року.
Не зважаючи на деяке зменшення обсягів
експорту до Росії, а саме: зниження споживчих
інтересів в Росії щодо української металургійної
продукції, в останні місяці відбувалася
нормалізація торгівлі з Росією, обсяги експорту до
якої стабільно складалися на рівні 250-260 млн.
дол., що свідчить про подолання кризового стану в
торгівлі з цією країною. На покращення
торгівельних стосунків також вплинуло укладання
понад 170 міждержавних та міжурядових угод і
договорів з різних напрямків співробітництва, в
тому числі міжурядова Угода про вільну торгівлю
( 643_009 ), яка визначає торговельний режим між
Україною та Росією.
Останнім часом зростання українського
експорту штучно стримувалося країнами зони євро
шляхом уведення квот на поставки металу. Зростання
обсягів імпорту у 2001 році обумовлено, в
основному, зростанням економіки та певною мірою
незначним зростанням реального ефективного
обмінного курсу гривні у порівнянні із 2000 роком.
Незважаючи на сповільнення темпів зростання ВВП
країн зони євро у 2001 році, позитивна тенденція
до збільшення обсягів експорту до цих країн
збереглася, оскільки квоти на український текстиль
було скасовано.
Падіння темпів зростання ВВП у США у 2001
році та проведення низки антидемпінгових
розслідувань щодо експорту українських чорних
металів призвело до скорочення обсягів експорту
українських товарів. У порівнянні із 2000 роком
обсяги експорту товарів до США скоротилися на 21,5
відсотка.
Українські чорні метали та вироби з них стали
об'єктом запровадження антидемпінгових та
спеціальних заходів у 32 випадках в 20 країнах
світу, при чому у 13 випадках рівень мит ще
дозволяє здійснювати експорт продукції. Тільки
протягом минулого року українські металурги
втратили зовнішні ринки збуту ємністю біля 440
млн. дол. і ці втрати були компенсовані головним
чином за рахунок диверсифікації поставок та пошуку
нових ринків збуту.
В даний час в 9 країнах світу проти
української металопродукції проводиться 13
антидемпінгових та спеціальних розслідувань, тобто
існує загроза додаткової втрати зовнішніх ринків
ємністю понад 270 млн. дол. США.
Всі ці чинники разом обумовили скорочення
темпів приросту загального обсягу українського
експорту товарів та послуг з 18,8 відсотка у 2000
році до 9,7 відсотка у 2001 році та 2,2 відсотка у
першому півріччі 2002 року.
ЧАСТИНА ДРУГА
4. ВНУТРІШНІ ПРИПУЩЕННЯ
4.1 ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ТА ЦІЛЬОВІ ПАРАМЕТРИ
РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ
Структурна У 2002-2005 роках Україна залишатиметься на
перебудова першому етапі структурної перебудови, що
економіки забезпечить активізацію процесів розширеного
відтворення та реального накопичення капіталу:
1. Уряд підтримуватиме тих суб'єктів ринку, які
спроможні в середньостроковому періоді
забезпечити випуск конкурентоспроможної
продукції;
2. Найбільша увага буде приділятися галузям, які
мають конкурентні переваги або можливість їх
отримати найближчим часом завдяки державній
підтримці. Це забезпечить перехід до ефективної
галузевої структури, реального зростання
експортного потенціалу країни, нарощування
виробництва та експорту високотехнологічних
видів продукції;
3. Уряд стимулюватиме розвиток малого
підприємництва, як основу формування середнього
класу та створення нових робочих місць.
Для цього на першому етапі структурної
перебудови застосовуватиметься селективний підхід
(до визначення обсягів та напрямків державної
підтримки):
Фінансові важелі впливу:
1. підвищення ефективності прямої державної
підтримки окремих галузей економіки, поступове
скорочення її обсягів;
2. провадження пільгового кредитування окремих
галузей економіки через механізм часткового
відшкодування вартості кредитних ресурсів із
зменшенням обсягів державної підтримки по мірі
зниження вартості кредитних ресурсів;
3. подальше залучення та ефективне використання
інвестиційних ресурсів Світового банку та
Європейського банку реконструкції та розвитку;
4. підвищення ефективності, скасування економічно
невиправданих та недопущення утворення
спеціальних режимів оподаткування;
5. запровадження механізму регулювання цін та
тарифів на енергетичні ресурси, що стимулював
би споживачів до енергозбереження.
Адміністративні та економічні важелі впливу:
1. реструктуризація неефективних суб'єктів
господарювання державної форми власності та тих
відкритих акціонерних товариств, у яких держава
має контрольний пакет з виділенням підприємств
і виробництв, що підлягають перепрофілюванню,
ліквідації, консервації або конверсії, у тому
числі застосування процедури банкрутства;
2. розроблення та реалізація програми закриття та
виведення з експлуатації технічно і
технологічно відсталого та фізично зношеного
обладнання з метою зменшення можливих
негативних наслідків техногенних катастроф, а
також економії фінансових ресурсів (коефіцієнт
ліквідації в середньому за період становитиме
0,8 відсотка);
3. сприяння процесу впровадження енергозберігаючих
технологій та обладнання; перепрофілювання або
закриття енергоємних підприємств і виробництв
державної форми власності, що не мають
перспектив для впровадження енергозберігаючих
технологій;
4. сприяння концентрації інвестиційних ресурсів
підприємств і суб'єктів фінансового сектору
економіки та їх подальше спрямування на
реалізацію довготермінових проектів;
5. сприяння розвитку малого підприємництва,
удосконалення державної регуляторної політики;
6. створення системи нормативно-правового
забезпечення реформування земельних відносин
щодо формування ринку землі шляхом впровадження
системи іпотечного кредитування, включення
вартості землі як капіталу в економічний оборот
з формуванням необхідної для цього
інфраструктури (створення системи іпотечних
установ, організації відповідних аукціонів,
системи реєстрації прав власності на землю та
майно), запровадження економічного механізму
міжгалузевих економічних відносин у народному
господарстві.
Інвестиційна Валове нагромадження основного капіталу
та інноваційна зросте з 20,2 відсотка ВВП у 2001 році до 22,5
політика відсотка у 2006 році. Основними напрямами
інвестиційної діяльності держави будуть:
будівництво об'єктів соціального призначення,
комунальної та виробничої інфраструктури, газо- та
водопроводів; фінансування проектів
енергозбереження, запобігання екологічним
катастрофам, підтримка інноваційних проектів у
пріоритетних напрямах розвитку технологій.
Джерелами підвищення обсягів державних
інвестиційних витрат будуть кредити, гранти
міжнародних фінансових організацій та використання
надходжень від приватизації державного майна
(фіскальну спрямованість приватизації поступово
буде замінено на інвестиційно-інноваційну).
Загальні надходження від приватизації протягом
2002-2006 років становитимуть близько 4,8-5,4
млрд. гривень. Додаткові надходження коштів на
інвестування можуть бути отримані від продажу
пакетів акцій енергопостачальних компаній та ВАТ
"Укртелеком" на суму близько 4,7 млрд. гривень.
Поступово зростатимуть державні видатки на науку з
0,3 відсотка в 2002 році до 0,5 відсотка ВВП у
2006 році).
Підприємства державного сектору економіки
інвестуватимуться як за рахунок коштів, що
надійдуть від приватизації та кредитів, так і за
рахунок залучення недержавних інвестицій через
механізм спільного інвестування.
Уряд та Національний банк України
проводитимуть політику щодо стимулювання
нагромадження капіталу та забезпечення
випереджаючого збільшення обсягів інвестування в
реальний сектор економіки порівняно з темпами
зростання обсягів ВВП (у середньому на 9,2
відсотка щороку). Прийняття Закону України "Про
амортизацію" дасть змогу поліпшити фінансові
результати господарювання та створити умови для
формування додаткових інвестиційних ресурсів
суб'єктами господарювання.
Уряд проводитиме політику щодо стимулювання
надання кредитів для суб'єктів малого
підприємництва, створення мережі фондів підтримки
та кредитування малого підприємництва.
Фінансовий Посилення захисту прав кредиторів забезпечить
ринок та збільшення капіталізації фондового, страхового
банківська ринків і банківської сфери та приток інвестицій і
сфера кредитних ресурсів у стабільно працюючі
підприємства.
Буде забезпечено ефективне функціонування
фондового ринку через удосконалення державного
регулювання ринку цінних паперів: розбудова
інфраструктури фондового ринку, ефективне
функціонування системи Національного депозитарію.
Національний банк України сприятиме
удосконаленню функціонування та структури
банківської системи України шляхом:
1. підвищення надійності та ліквідності банків за
рахунок концентрації банківського капіталу;
2. підвищення рівня монетизації з 24,27 відсотків
на кінець 2002 року до 32,60 відсотків на
кінець 2006 року;
3. забезпечення доступності учасників ринку до
всієї необхідної інформації щодо банківської
діяльності та дотримання банківської таємниці;
4. подальшого розширення безготівкових форм
розрахунків.
Посиляться мотиви щодо нагромадження
фінансових ресурсів населенням та їх
інвестиційного використання в реальному секторі
економіки.
Протягом прогнозованого періоду буде
підтримуватись цінова стабільність, у 2006 році
темп інфляції (грудень до грудня) складе 4,3
відсотка. Знижуватимуться середньозважені річні
відсоткові ставки за кредитами комерційних банків.
Податкова і 3 набранням чинності в 2004 році Податкового
бюджетна кодексу України передбачається:
політика
1. призупинення внесення змін до законодавства з
питань оподаткування, забезпечення стабільності
та спрощення податкової системи, в першу чергу
для суб'єктів малого підприємництва;
2. зниження податкового навантаження за рахунок
скорочення кількості податків і зборів та
зменшення ставок податку на прибуток, податку
на додану вартість;
3. скасування чисельних економічно необгрунтованих
пільг;
4. приведення норм податкового законодавства
України у відповідність з вимогами і принципами
оподаткування в країнах ЄС.
Позитивний фіскальний вплив від набрання
чинності Податкового кодексу почне здійснюватися з
2005 року.
Уряд здійснюватиме перехід до
середньострокового бюджетного планування. Буде
підвищено ефективність та соціальну спрямованість
бюджетних видатків. Протягом прогнозного періоду
частка видатків соціального спрямування (від
загальних видатків зведеного бюджету)
збільшуватиметься в межах від 50 до 60 відсотків,
капітальні видатки - перевищать 10 відсотків,
зменшуватимуться видатки на обслуговування
зовнішнього та внутрішнього боргів. Державний борг
протягом періоду не перевищить рівня 60% від ВВП
при забезпеченні поступового зменшення видатків з
його погашення і обслуговування та зниження його
негативного тиску на міжнародні резерви НБУ. Буде
посилено роль місцевих бюджетів, частка яких у
зведеному бюджеті (загальний фонд) збільшиться до
40 відсотків. У 2006 році бюджет буде зведено з
профіцитом.
Соціальний Урядом буде проводитися політика щодо:
захист та
зайнятість 1. збереження продуктивних робочих місць і
населення активізації процесу створення нових робочих
місць в усіх сферах економічної діяльності
(прогнозується розширення сфери застосування
праці за рахунок створення нових робочих місць
на 350-400 тисяч одиниць щорічно);
2. поступове наближення протягом прогнозного
періоду розміру мінімальної заробітної плати до
рівня прожиткового мінімуму;
3. поступового наближення мінімального розміру
пенсій за віком, державних соціальних допомог
та інших соціальних виплат до рівня
прожиткового мінімуму;
4. упровадження нового соціального стандарту -
регульованої державою мінімальної погодинної
заробітної плати;
5. реалізації стратегії заміни системи пільг на
адресну грошову допомогу населенню через
запровадження у 2003 році надання населенню
субсидій з оплати житлово-комунальних послуг у
грошовій формі, виходячи з розрахункових норм
для призначення субсидій;
6. удосконалення та подальшого розвитку системи
соціального страхування та впровадження з 2004
року системи медичного страхування;
7. уведення трирівневої системи пенсійного
страхування: з 2003-2004 років забезпечення
сталого функціонування реформованої солідарної
та добровільної системи пенсійного страхування;
поступове запровадження відрахувань внесків до
обов'язкової накопичувальної системи.
Формування пропозиції робочої сили на ринку
праці буде здійснюватися під впливом подальших
структурних зрушень в економіці, зміни форм
власності, виваженого та прозорого застосування
механізму банкрутства, реформування аграрного
сектору економіки. Відбуватиметься зростання
продуктивності праці внаслідок підвищення
кваліфікації працівників.
У 2002 році рівень бідності становитиме 26
відсотків (крайньої бідності 12 відсотків), 2004
році - 25 відсотків (8 відсотків), 2006 році - 24
відсотки (5,5 відсотка).
Детінізація Масштаби тіньового сектору економіки
зменшуватимуться протягом прогнозного періоду
завдяки:
1. стабільності макроекономічної ситуації;
2. впровадженню нового податкового законодавства
(зниження податкових ставок) та спрощенню
адміністрування податків (створення стимулів до
добровільної сплати податків);
3. скороченню джерел формування тіньових доходів,
зокрема зменшенню частки готівки у структурі
грошової маси;
4. легалізації неофіційної зайнятості;
5. збільшенню пропозиції кредитних ресурсів
суб'єктам господарювання.
Перехід з неофіційного сектору в офіційний
відобразиться у додатковому зростанні реального
ВВП.
Інтеграція в Реалізовуватиметься програма інтеграції
світову України до ЄС. Забезпечуватиметься поступове
економіку впровадження встановлених ЄС критеріїв вступу до
Валютного союзу. Урегульовуватимуться проблемні
питання у сфері взаємного доступу до ринків.
Забезпечуватиметься інтеграція національних
інфраструктур (транспортної,
інформаційно-телекомунікаційної, енергетичної) у
європейські.
4.2 УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ
Стратегічні 3 метою реалізації завдань, визначених у
цілі Посланні Президента України до Верховної Ради
діяльності України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія
уряду економічного і соціального розвитку на 2000-2004
роки" ( 276а/2000 ), Посланні Президента України
до Верховної Ради України "Європейський вибір.
Концептуальні засади економічного та соціального
розвитку України на 2002-2011 роки"
( n0001100-02 ) та Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України зусилля уряду будуть зосереджені
на досягненні таких стратегічних цілей:
підвищення добробуту українського народу,
подолання бідності та розшарування населення за
рівнем доходів;
створення належних умов для духовного,
культурного і освітнього розвитку громадян та
поліпшення їх здоров'я;
розвиток ринку праці, реформування
соціального захисту та забезпечення його
адресності, проведення пенсійної реформи;
удосконалення механізмів захисту прав
власності, розвиток підприємництва та становлення
середнього класу, створення умов для прискорення
детінізації економічної діяльності;
забезпечення захисту прав і свобод людини і
громадянина, підтримка розвитку громадських
організацій і соціального партнерства, посилення
законності та правопорядку;
підвищення конкурентоспроможності економіки
на основі інноваційної моделі розвитку;
розв'язання проблем структурної та
технологічної відсталості, ресурсозатратності
економіки, забезпечення екологічної рівноваги,
запобігання техногенним катастрофам;
проведення ефективної амортизаційної
політики, прискорення процесу оновлення основних
фондів;
продовження приватизації державного майна,
удосконалення конкурентної політики, підвищення
ефективності реального сектору економіки на
засадах усебічного стимулювання приватної
ініціативи;
розширення внутрішнього та зовнішнього ринків
для збуту товарів українського виробництва;
диверсифікація джерел постачання та
збільшення обсягів власного видобутку
енергоносіїв;
реформування житлово-комунальної сфери,
підвищення якості її послуг;
розвиток конкурентного фінансового сектору
економіки, підвищення рівня капіталізації
банківської системи і здешевлення кредитних
ресурсів, оздоровлення державних та корпоративних
фінансів, зниження податкового тиску, розширення
податкової бази і кола платників податків;
зменшення диференціації у виробничому та
соціальному розвитку регіонів.
Для правового забезпечення досягнення цих
цілей у 2002-2006 роках буде запроваджено такі
основні законодавчі акти:
Структурна перебудова економіки
Проект Закону Мета проекту Закону України: упорядкування процесу
України "Про розроблення та реалізації державних цільових
державні програм в Україні.
цільові
програми" Соціально-економічні наслідки впровадження цього
Закону: скорочення загальної кількості державних
цільових програм та підвищення ефективності
використання бюджетних коштів.
Рік упровадження: 2003.
Проект Закону Мета проекту Закону України: визначення та
України "Про запровадження механізмів ефективної амортизаційної
амортизацію" політики.
Соціально-економічні наслідки впровадження цього
Закону: підвищення стимулюючої ролі амортизаційної
політики, реінвестування отриманих прибутків у
розвиток виробництва та активізація інвестиційного
та інноваційного впливу на нього.
Рік упровадження: після прийняття відповідних змін
у податковому законодавстві.
Проект Конку- Мета проекту Кодексу: врегулювання процесу
рентного про- відносин у сфері захисту конкуренції з урахуванням
цесуального відповідних вимог Європейського Союзу.
кодексу
України Соціально-економічні наслідки впровадження цього
Кодексу: удосконалення конкурентного
законодавства; захист законних інтересів суб'єктів
господарювання та споживачів.
Рік упровадження: 2004.
Проект Закону Мета проекту Закону України: формування
України "Про кооперативного сектору економіки держави.
кооперацію"
Соціально-економічні наслідки впровадження цього
Закону: покращання економічних показників
діяльності підприємств, зокрема суб'єктів малого
підприємництва; зменшення рівня безробіття і
підвищення рівня зайнятості населення.
Проект Закону Мета проекту Закону України: встановлення основних
України "Про принципів та норм мікрокредитування суб'єктів
мікрокредиту- малого підприємництва.
вання
суб'єктів Соціально-економічні наслідки впровадження цього
малого Закону: створення правового поля для діяльності
підприємництва спеціалізованих небанківських фінансово-кредитних
спеціалі- установ з мікрокредитування. Максимальна
зованими доступність мікрокредитів для суб'єктів малого
установами" підприємництва. Як наслідок, збільшення кількості
малих підприємств, у тому числі виробничих, та
зростання їх внеску у ВВП держави.
Проект Закону Мета проекту Закону України: забезпечення балансу
України "Про інтересів учасників корпоративних відносин -
акціонерні акціонерних товариств, акціонерів, працівників та
товариства" держави.
Соціально-економічні наслідки впровадження цього
Закону: врегулювання питання щодо захисту прав і
законних інтересів інвестора і акціонера,
поліпшення інвестиційного клімату в Україні та
залучення нових інвестицій.
Проект Закону Мета проекту Закону України: створення
України про нормативно-правових засад стимулювання
внесення змін впровадження енергозберігаючих заходів методами
до Закону тарифної політики, розробка економічного механізму
України "Про енергозбереження та створення фонду
енерго- енергозбереження підприємств.
збереження"
Соціально-економічні наслідки впровадження цих
законів: підвищення темпів упровадження
енергозберігаючих заходів та технологій.
Проект Закону Мета проекту Закону України: створення правової
України "Про основи управління об'єктами державної власності.
управління
об'єктами Соціально-економічні наслідки впровадження цього
державної Закону: забезпечення прозорості відносин між
власності" об'єктами та суб'єктами управління; підвищення
ефективності використання об'єктів державної
власності та збільшення надходжень до державного
бюджету.
Проект Закону Мета проекту Закону України: уточнення переліку
України "Про об'єктів права державної власності, що не
внесення змін підлягають приватизації, у зв'язку з оптимізацією
до Закону структури державної власності, ліквідацією та
України реорганізацією підприємств.
"Про перелік
об'єктів права Соціально-економічні наслідки впровадження цього
державної Закону: забезпечення додаткових надходжень коштів
