Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2021—2022 роках

Утворення національного центру компетенцій в сфері відкритих даних

Відкриті дані мають значний економічний, соціальний, антикорупційний вплив, сприяють підвищенню прозорості та підзвітності органів державної влади. Крім того, відкриті дані — це цінний ресурс, який сприяє розвитку економіки, в тому числі цифрової, країни, про що свідчать результати глобальних досліджень. Очікується, що економіки країн Групи двадцяти зростуть на 1,1 відсотка валового внутрішнього продукту завдяки відкриттю пріоритетних наборів даних. Київська школа економіки та Інститут відкритих даних (Велика Британія), використовуючи методологію дослідження Європейської комісії, проаналізували економічний потенціал відкритих даних для України. Дослідження виявило, що відкриті дані принесли Україні понад 700 млн. доларів США. Якщо в Україні і надалі буде розвиватися політика щодо відкритих даних, прибуток може зрости до 1,14 млрд. доларів США, або 0,92 відсотка внутрішнього валового продукту, до 2025 року.

Разом з тим існує велика проблема відсутності у розпорядників інформації достатніх знань та навичок для якісної та ефективної роботи з відкритими даними. Крім того, спостерігається низький рівень обізнаності громадян та представників бізнес-спільноти щодо можливостей і способів використання відкритих даних.

Утворення національного центру компетенцій у сфері відкритих даних матиме позитивний вплив на підвищення рівня обізнаності розпорядників інформації, користувачів відкритих даних та сприятиме підвищенню статусу України у міжнародних антикорупційних рейтингах.

Очікується, що національний центр компетенцій у сфері відкритих даних міститиме базу знань та навчальні курси для різних цільових аудиторій, а також об’єднає сервіси на основі відкритих даних, та стане майданчиком для комунікації та збору пропозицій від громадськості щодо формування загальнонаціональної політики у сфері відкритих даних.

Реалізація зобов’язання сприятиме підвищенню рівня обізнаності розпорядників публічної інформації щодо роботи з відкритими даними, залучення представників громадянського суспільства та бізнесу до вирішення проблемних питань використання та роботи з відкритими даними, а також популяризації соціального, економічного, антикорупційного та політичного впливу відкритих даних.

Забезпечення цифрової доступності для осіб з інвалідністю

Відповідно до статті 21 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю Україна повинна вживати належних заходів для надання особам з інвалідністю інформації в доступному форматі та з використанням технологій, що враховують різні форми інвалідності, своєчасно та без додаткової оплати. У 2020 році Україна також приєдналася до Глобального Партнерства Біарріц з питань гендерної рівності і взяла на себе зобов’язання розвивати інклюзивний та гендерно чутливий публічний простір, дружній до сімей з дітьми та мало мобільних груп населення.

В умовах цифровізації економіки, суспільних відносин та активного впровадження елементів електронного урядування Інтернет стає незамінним джерелом та безпечним інструментом отримання чи надання послуг, доступу до актуальної інформації, спілкування та соціалізації. Проте сьогодні особи з інвалідністю не можуть повною мірою реалізовувати свої права, використовуючи Інтернет, через низький рівень цифрової доступності. Для осіб з різними видами порушень виникають складнощі під час отримання публічної інформації, користування електронними послугами, сервісами, мобільними додатками.

На виконання міжнародних зобов’язань щодо доступності публічної інформації для осіб з інвалідністю прийнято ряд нормативно-правових актів, проте їх реалізація ускладнена через відсутність належних механізмів перевірки та контролю за станом доступності публічної інформації для осіб з інвалідністю.

За результатами моніторингу доступності інформаціиного наповнення офіціиних веб-саитів органів виконавчоі влади, проведеного Держкомтелерадіо, станом на червень 2020 р. у повному обсязі виконали вимоги нормативно-правових актів щодо забезпечення доступності інформації для користувачів з порушеннями зору та слуху 67,69 відсотка центральних органів виконавчої влади та 84 відсотки місцевих органів виконавчої влади. Часткову адаптацію своїх веб-сайтів до потреб осіб з порушеннями зору та слуху здійснили 6,15 відсотка центральних органів виконавчої влади. Інші органи виконавчої влади лише вживають заходів для модернізації своїх веб-сайтів.

Саме тому існує потреба в спеціальному програмному забезпеченні, яке буде спрощувати доступ осіб з інвалідністю до Інтернет-ресурсів та проводити перевірку відповідності веб-сайтів спеціальним вимогам ДСТУ ISO/IEC 40500:2015 "Інформаційні технології. Настанова з доступності веб-контенту W3C (WCAG) 2.0".

З огляду на зазначене актуальним завданням є створення умов для:

рівного доступу до інформації усіх громадян, у тому числі до всієї публічної інформації;

безумовної реалізації особами з інвалідністю права на доступ до Інтернету;

реалізації права осіб з інвалідністю на участь в суспільному житті в умовах електронного урядування (використання національних електронних послуг, сервісів, мобільних додатків).

За результатами виконання зобов’язання буде актуалізовано вимоги до офіційних електронних ресурсів органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо цифрової доступності для осіб з інвалідністю та проведено оцінку потреб у використанні спеціального програмного забезпечення для спрощення доступу осіб з інвалідністю до Інтернету.

Сприяння активізації участі молоді у формуванні та реалізації

державної політики, вирішенні питань місцевого значення

Участь громадськості — важлива складова відкритого урядування. У той же час молодь недостатньо обізнана з механізмами та інструментами такої участі, які б давали змогу впливати на прийняття рішень щодо молодіжної політики та інших питань, що стосуються інтересів молоді. Відповідні знання та досвід важливі для того, щоб розвинути у молодих людей громадянські компетентності, які дадуть їм змогу бути активними громадянами у дорослому житті.

Виконання зобов’язання передбачає проведення заходів, спрямованих на оволодіння молоддю інноваційними інструментами громадської участі, які покращують напрацювання, аналіз та прогнозування варіантів рішень в процесі їх прийняття на національному, регіональному та місцевому рівні. Також передбачається підвищення професійного рівня державних службовців та представників громадянського суспільства, які працюють з молоддю, сприяння залученню молоді до формування політики та співпраці між молоддю і державними органами щодо формування та реалізації молодіжної політики. Спеціальні навчальні онлайн-курси сприятимуть популяризації відповідних інструментів як серед молоді, так і серед органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Реалізація зобов’язання сприятиме підвищенню рівня обізнаності молоді щодо механізмів громадської участі та залученню молоді до формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення.

Відкриття доступу до відомостей про автомобільні дороги загального користування державного та місцевого значення

На сьогодні в Україні бракує актуальних даних щодо відомостей про дороги загального користування місцевого значення, їх підпорядкування та геолокації, фактичного стану дорожньої мережі. Наявні документи часто застарілі, в паперовому вигляді, що ускладнює якісне планування та впровадження ефективної системи пріоритизації об’єктів ремонту та будівництва доріг.

Для ефективного управління системою автомобільних доріг та її інфраструктури потрібно чітке розуміння обсягів, стану та динаміки руху показників даної системи. Збір вихідних даних для цього є дуже витратним, а зберігання інформації — недосконалим, що також унеможливлює її автоматизований пошук.

Крім того, відсутні доступ громадян до актуальної інформації про стан доріг та можливість надання зворотного зв’язку щодо якості виконання ремонту або аварійного стану дороги.

Реалізація проекту "Digital Road" (електронної бази даних про технічні характеристики автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення) як ефективного інструменту для планування дорожніх робіт та контролю за станом мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення підвищить ефективність роботи дорожніх підрозділів у регіонах, забезпечить ефективний контроль з боку Мінінфраструктури, сприятиме підвищенню ефективності стратегічного планування, доступу громадян та бізнесу до даних про стан, технічні показники та геокоординати автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

Створення додаткових механізмів для моніторингу інфраструктурних проектів

Пошук договорів за одним об’єктом ремонту в електронній системі закупівель є складним і трудомістким (найменування об’єкта закупівлі вноситься вручну і відрізняється в межах одного проекту; немає впевненості, що перелік знайдених договорів є вичерпним). Через це виникає поділ та дублювання інформації про об’єкти закупівель, можливість маніпулювання вартістю робіт залежно від кількості договорів та необхідність ручного об’єднання та аналізу даних у цілому за проектом.

Запровадження реєстру, який дасть змогу об’єднувати дані про всі договори та документи в рамках реалізації інфраструктурних проектів, спростить механізм моніторингу інфраструктурних проектів та забезпечить ефективний контроль за їх реалізацією.

Забезпечення відкритого доступу до гендерно дезагрегованих даних

Належне врядування передбачає врахування, зокрема, результатів оцінки стану забезпечення гендерної рівності та врахування відповідних показників під час проведення аналізу соціальних процесів та ефективності управління соціально-економічним та культурним розвитком.

Разом з тим у практиці проведення оцінки соціальних процесів та ефективності впровадження реформ, розроблення стратегічних документів і нормативних актів відсутнє або надзвичайно сегментарно представлене використання індикаторів оцінки стану гендерної рівності переважно у зв’язку з відсутністю системи гендерно чутливих статистичних показників як для окремих галузей/сфер, так і для статистичних даних за основними показниками. Незважаючи на те, що статистичні дані за основними показниками наводяться державними органами переважно з розподілом за статтю, через практику застосування різної методології та різних метаданих такі статистичні дані переважно не підлягають прямому порівнянню та не відображають повні чи деталізовані базові відомості щодо участі жінок і чоловіків у життєдіяльності суспільства.

Відсутність у відкритому доступі вичерпних гендерно дезагрегованих даних не дає можливості здійснювати планування, управління, моніторинг процесів соціально-економічного і культурного розвитку з урахуванням потреб жінок і чоловіків та існуючих гендерних розривів.

Виконання завдання передбачає забезпечення доступу до гендерно дезагрегованих даних, зокрема з державних електронних реєстрів, для громадян, інститутів громадянського суспільства, науковців, інших заінтересованих суб’єктів, що сприятиме підвищенню рівня обізнаності українського суспільства щодо питань впливу гендерних факторів на життєдіяльність суспільства та різні сфери суспільного життя, формування гендерних розривів, а також щодо можливостей і переваг розв’язання гендерних проблем та забезпечення рівності жінок і чоловіків. Це також дасть змогу враховувати відповідні дані та показники під час проведення аналізу всіх соціальних процесів, підвищить ефективність управління соціально-економічним та культурним розвитком, сприятиме формуванню та реалізації ефективної, людиноорієнтованої державної політики.