30) доповнити статтею 55-2 такого змісту:
"Стаття 55-2. Технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів
Технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів включає:
а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;
б) пояснювальну записку із зазначенням характеристик території, що обумовлюють необхідність її заповідання, особливих вимог охорони навколишнього природного середовища та обмежень, що визначаються рішенням про резервування;
в) матеріали землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань;
г) перелік обмежень у використанні земель;
ґ) відомості обчислення площі резервування території, зони обмеження, у тому числі каталог координат";
31) у статті 56:
доповнити новою частиною першою такого змісту:
"Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок".
У зв’язку з цим частину першу вважати частиною другою;
у частині другій:
пункт "ґ" викласти в такій редакції:
"ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу";
пункти "е" та "є" виключити;
32) статтю 57 викласти в такій редакції:
"Стаття 57. Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель
Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель розробляється за рішенням власників (розпорядників) земельних ділянок або за рішенням сільських, селищних, міських рад. Рішення про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення приймається у порядку, визначеному статтею 35 цього Закону.
Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель включає:
а) пояснювальну записку;
б) матеріали топографо-геодезичних вишукувань;
в) пропозиції щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, що посвідчують право на земельну ділянку, та Державному земельному кадастрі;
г) робочий і зведений інвентаризаційні плани;
ґ) переліки земельних ділянок (земель) у розрізі за категоріями земель та угіддями, наданих у власність (користування) з кадастровими номерами, наданих у власність (користування) без кадастрових номерів, не наданих у власність чи користування, що використовуються без документів, що посвідчують право на них, що використовуються не за цільовим призначенням, невитребуваних земельних часток (паїв), відумерлої спадщини.
У разі формування земельної ділянки технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель також включає:
а) відомості про обчислення площі земельної ділянки;
б) кадастровий план земельної ділянки;
в) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
г) відомості про встановлені межові знаки.
У разі виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру щодо меж земельних ділянок та/або інших відомостей про земельні ділянки, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель також включає кадастрові плани відповідних земельних ділянок із зазначенням виправлених відомостей про них.
У разі формування земельної ділянки під час інвентаризації земель не допускається:
а) розташування однієї будівлі на декількох земельних ділянках;
б) розташування на земельній ділянці лише окремої частини будівлі.
Кадастрові плани земельних ділянок, помилки у відомостях Державного земельного кадастру щодо яких виправляються, погоджуються з власниками таких земельних ділянок (якщо земельна ділянка перебуває у користуванні - також із землекористувачем)";
33) доповнити статтею 57-1 такого змісту:
"Стаття 57-1. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі територій пам’яток культурної спадщини, зон охорони, об’єктів культурної всесвітньої спадщини, буферних зон, історичних ареалів населених місць, охоронюваних археологічних територій, історико-культурних заповідників та історико-культурних заповідних територій, а також пов’язаних з ними обмежень у використанні земель, що встановлені Законом України "Про охорону культурної спадщини" і діють до затвердження відповідної науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючого об’єкта культурної спадщини включає:
а) завдання на складання документації;
б) пояснювальну записку;
в) матеріали геодезичних вишукувань з визначення координат поворотних точок меж режимоутворюючого об’єкта;
г) перелік обмежень у використанні земельної ділянки";
34) у частині першій статті 58 слова "проведення державної експертизи і" виключити;
35) текст статті 60 викласти в такій редакції:
"Державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, при розробленні документації із землеустрою здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом";
36) статтю 61-1 викласти в такій редакції:
"Стаття 61-1. Гарантії захисту прав замовників документації із землеустрою та третіх осіб
Відповідальність розробників документації із землеустрою перед замовниками такої документації та третіми особами за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складанні документації із землеустрою, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із Законом України "Про страхування".
Страховим випадком є заподіяння замовнику та/або третій особі шкоди внаслідок складання документації із землеустрою.
Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.
Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:
0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;
0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.
Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.
У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.
Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи";
37) статтю 62 виключити;
38) у статті 63:
частину п’яту викласти в такій редакції:
"Статус саморегулівної організації у сфері землеустрою надається громадським організаціям центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
доповнити частиною сьомою такого змісту:
"Сертифікований інженер-землевпорядник може бути членом лише однієї саморегулівної організації у сфері землеустрою";
39) статтю 64 виключити;
40) частину восьму статті 66 викласти в такій редакції:
"Вимоги до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників установлюються Кваліфікаційною комісією, склад якої затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. До складу Кваліфікаційної комісії включаються десять сертифікованих інженерів-землевпорядників, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та по п’ять сертифікованих інженерів-землевпорядників від кожної саморегулівної організації у сфері землеустрою. Особа, яка делегувала члена Кваліфікаційної комісії, має право відкликати або замінити його. Зміни до складу Кваліфікаційної комісії вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, протягом місяця з дня отримання подання про делегування, відкликання або заміну члена Кваліфікаційної комісії. Члени Кваліфікаційної комісії обирають із свого складу голову і секретаря комісії шляхом таємного голосування. Засідання Кваліфікаційної комісії є правомочним у разі присутності на ньому більш як половини загального складу комісії. Рішення Кваліфікаційної комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів комісії. Рішення Кваліфікаційної комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови Кваліфікаційної комісії є вирішальним. Член Кваліфікаційної комісії може бути виключений з її складу за власним бажанням, у разі його смерті, набрання законної сили рішенням суду про позбавлення (обмеження) волі або призначення іншого покарання, що унеможливлює членство у Кваліфікаційній комісії, визнання його обмежено дієздатним або недієздатним, втрати ним громадянства України. Член Кваліфікаційної комісії виключається із складу Кваліфікаційної комісії за поданням особи, яка його делегувала, а також у разі втрати такою особою права делегувати своїх представників до складу Кваліфікаційної комісії. Кваліфікаційна комісія здійснює контроль за якістю професійної підготовки сертифікованих інженерів-землевпорядників. Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено до суду";
41) у статті 66-1:
частину другу доповнити пунктом 1-1такого змісту:
"1-1) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків)";
перше речення частини п’ятої доповнити словами "крім відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків, серії та номера паспорта громадянина України";
42) у статті 67:
пункт "д" частини другої викласти в такій редакції:
"д) здійснення землеустрою на землях державної власності та проведення державної інвентаризації земель";
частини третю і четверту виключити;
43) у статті 68:
абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
"встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування";
абзац другий частини шостої після слова "вимог" доповнити словами і цифрами "частини шостої статті 32";
44) розділ IX "Прикінцеві положення" доповнити пунктами 1-2 і 1-3 такого змісту:
"1-2. До 1 січня 2024 року:
а) до складу проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель включається:
щодо земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельних ділянок, розташованих на території чи в межах об’єкта природно-заповідного фонду, його охоронної зони, земель, зарезервованих для заповідання, або в межах прибережної захисної смуги, - інформація про обмеження у використанні земель, додержання режиму охорони та використання відповідної території та вимоги природоохоронного законодавства, надана органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, а також проекти створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, проекти організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду, положення про них та/або схеми формування екологічної мережі, програми у сфері формування, збереження та використання екологічної мережі, а щодо земельних ділянок, розташованих у зоні відчуження або зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;
щодо земельної ділянки, розташованої на території об’єкта культурної всесвітньої спадщини, буферної зони, історико-культурного заповідника державного значення, історико-культурної заповідної території, пам’ятки культурної спадщини національного значення, її зони охорони, в історичному ареалі населеного місця та охоронюваній археологічній території, - інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки, надана центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
щодо земельної ділянки, розташованої на території пам’ятки культурної спадщини місцевого значення, історико-культурного заповідника місцевого значення, їх зон охорони, - інформація про режимоутворюючі об’єкти культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки, надана органом охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій;
б) до складу проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів включається:
інформація про наявність у межах земельної ділянки територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, буферних зон, історико-культурних заповідників та історико-культурних заповідних територій, пам’яток культурної спадщини, їх зон охорони, історичних ареалів населених місць та охоронюваних археологічних територій, а також про обмеження у використанні земельної ділянки, надана центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органом охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій (щодо проектів, за якими здійснюється встановлення меж територій історико-культурного призначення, режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини);
інформація про обмеження у використанні земельної ділянки, надана центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).
Інформація, зазначена у цьому пункті, надається відповідним органом виконавчої влади в електронній формі за зверненням розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При розгляді звернення про надання інформації забороняється вимагати:
додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";
надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
проведення будь-яких обстежень, експертиз і робіт.
1-3. Вимоги частин п’ятої і шостої статті 28 цього Закону не поширюються на випадки виконання робіт із землеустрою, передбачені договорами, укладеними до набрання чинності зазначеними частинами".
20. У Законі України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 313 із наступними змінами):
1) перше речення частини восьмої статті 5 викласти в такій редакції: "Предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, що надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об’єкт нерухомого майна, а також право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи для забудови (суперфіцій)";
2) друге речення частини другої статті 6 виключити;
3) статтю 36 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
"Якщо предметом іпотеки є право оренди чи користування нерухомим майном, що надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об’єкт нерухомого майна, а також право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи для забудови (суперфіцій), договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:
передачу іпотекодержателю такого права в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;
право іпотекодержателя від свого імені уступити таке право будь-якій особі у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону".
У зв’язку з цим частини четверту - сьому вважати відповідно частинами п’ятою - восьмою;
4) у статті 37:
назву викласти в такій редакції:
"Стаття 37. Передача іпотекодержателю прав на предмет іпотеки";
доповнити частинами восьмою - дванадцятою такого змісту:
"У разі якщо предметом іпотеки є право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи для забудови (суперфіцій), договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід такого права до іпотекодержателя, заміну особи користувача земельної ділянки у договорі про користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи для забудови (суперфіцій), а також підставою для державної реєстрації такого права.
Рішення про реєстрацію права емфітевзису, суперфіцію іпотекодержателя, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Вартість права емфітевзису, суперфіцію, що переходить до іпотекодержателя, визначається за вартістю, визначеною на момент набуття такого права на підставі оцінки предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності.
У разі переходу до іпотекодержателя права емфітевзису, суперфіцію іпотекодержатель зобов’язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
У разі якщо право емфітевзису, суперфіцію є предметом іпотеки, дострокове припинення такого права сторонами потребує згоди іпотекодержателя";
5) статтю 41 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"Реалізація переданого в іпотеку права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) при зверненні стягнення на таке право здійснюється на прилюдних торгах".
21. У Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 314 із наступними змінами):
1) у частині п’ятій статті 7 і частині п’ятій статті 9 слова "в районному відділі земельних ресурсів" замінити словами "у Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель";
2) статтю 8 виключити.
22. У Законі України "Про охорону земель" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст. 349 із наступними змінами):
2) абзаци четвертий - шостий частини першої статті 9 замінити двома новими абзацами такого змісту:
"прийняття рішення про здійснення виконавчим органом міської ради повноважень щодо державного контролю за використанням та охороною земель, організація здійснення такого контролю;
здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва".
У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами шостим і сьомим;
3) абзац четвертий частини першої статті 10 виключити;
4) у частині першій статті 12:
абзац другий після слова "охорони" доповнити словами "та використання";
абзаци третій і четвертий замінити новим абзацом такого змісту:
"прийняття рішень про здійснення виконавчими органами сільських, селищних, міських рад державного контролю за використанням та охороною земель".
У зв’язку з цим абзаци п’ятий і шостий вважати відповідно абзацами четвертим і п’ятим;
5) в абзаці п’ятому частини першої статті 14 слова "і державного контролю за використанням та охороною земель" виключити;
6) абзац сьомий частини першої статті 15 викласти в такій редакції:
"координація здійснення землеустрою";
7) частину першу статті 16 після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:
"здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у порядку та обсягах, визначених законом".
У зв’язку з цим абзац дев’ятий вважати абзацом десятим;
8) статтю 17 викласти в такій редакції:
"Стаття 17. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, у галузі охорони земель
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, у галузі охорони земель належить:
участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;
участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил з питань охорони земель;
участь у здійсненні природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель;
забезпечення підготовки та здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу, дотримання режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, інших територій та об’єктів екологічної мережі;
участь у розробленні та здійсненні заходів щодо економічного стимулювання використання та охорони земель;
визначення переліку земель, на яких застосовується обмеження щодо вирощування генетично модифікованих сортів рослин;
здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони земель;
вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону";
9) статтю 18-1 виключити;
10) у статті 19:
у частині першій:
слова "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин";
доповнити реченням такого змісту: "Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю";
у частині третій слово "законом" замінити словами "цим Законом та Земельним кодексом України, законами України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";
11) статтю 20 виключити;
12) у частині першій статті 21 слова "здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" замінити словами "земельних відносин";
13) у статті 27:
у частині першій:
абзац другий після слів "загальнодержавними і регіональними програмами" доповнити словами "у галузі";
в абзаці четвертому слова "сільськогосподарським товаровиробникам" замінити словами "суб’єктам господарювання" та доповнити словами "інших заходів з покращення екологічного стану земель";
частину другу після слів "загальнодержавних і регіональних програм" доповнити словами "у галузі";
частину четверту викласти в такій редакції:
"До заяви чи клопотання додається висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про покращення екологічного стану земель і підвищення родючості ґрунтів згідно з даними агрохімічного паспорта земельної ділянки";
14) статтю 37 доповнити частиною сьомою такого змісту:
"Розроблення агрохімічного паспорта не є обов’язковим при передачі земельної ділянки у власність та користування";
15) у частині першій статті 39 слова "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, та" виключити.
23. У Законі України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст. 350 із наступними змінами):
1) частину першу статті 5 викласти в такій редакції:
"Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю";
2) у статті 6:
у назві та абзаці першому частини першої слова "центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" замінити словами "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин";
пункт "г" виключити;
3) доповнити статтею 6-1 такого змісту:
"Стаття 6-1. Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме за:
виконанням власниками і користувачами земель комплексу необхідних заходів із захисту земель від заростання бур’янами, чагарниками;
дотриманням режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, а також вимог законодавства щодо збереження захисних насаджень і межових знаків;
виконанням землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, розміщенням, проектуванням, будівництвом, введенням в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель, експлуатацією, збереженням протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:
а) вносять до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо:
приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;
припинення будівництва та експлуатації об’єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;
припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;
б) звертаються до суду з позовом про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;
в) вживають відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;
г) здійснюють інші повноваження відповідно до закону.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю і реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначені статтею 10 цього Закону.
Сільські, селищні, міські ради після прийняття ними рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель зобов’язані:
протягом місяця забезпечити призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад;
протягом 10 календарних днів після призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад письмово поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад починають виконувати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель через 30 календарних днів після інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
У разі якщо сільські, селищні, міські ради не прийняли рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та не забезпечили призначення державних інспекторів відповідних рад, повноваження рад у зазначеній сфері виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до прийняття радами в установленому цим Законом порядку рішення про виконання радами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель";
4) статтю 9 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель встановлюється цим Законом, Земельним кодексом України, законами України "Про охорону земель", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";
5) у статті 10:
в абзаці третьому частини першої слова "вказівки (приписи)" замінити словом "приписи";
доповнити частиною четвертою такого змісту:
"Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель може бути громадянин України, який має вищу освіту, стаж професійної діяльності у сфері землеустрою та/або у сфері права або стаж роботи в органах, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, не менше одного року".
24. У Законі України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 10, ст. 102 із наступними змінами):
1) статтю 4 доповнити частиною шостою такого змісту:
"Орендодавцем земельної ділянки, переданої у користування на праві емфітевзису, є особа, яка використовує земельну ділянку на такому праві";
2) пункт "в" частини другої статті 5 викласти в такій редакції:
"в) громадяни і юридичні особи, іноземці та особи без громадянства, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави";
3) доповнити статтею 8-3 такого змісту:
"Стаття 8-3. Особливості передачі в оренду земельної ділянки особою, яка використовує її на праві емфітевзису
Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, має право передати таку земельну ділянку в оренду. Така особа залишається відповідальною перед власником земельної ділянки за виконання своїх зобов’язань за договором емфітевзису.
Умови договору оренди земельної ділянки, що використовується на праві емфітевзису, мають обмежуватися умовами договору емфітевзису та не суперечити йому.
Строк оренди земельної ділянки, що використовується на праві емфітевзису, не може перевищувати строку користування такою земельною ділянкою на праві емфітевзису.
У разі припинення договору емфітевзису чинність договору оренди припиняється";
4) статтю 9 доповнити частинами шостою і сьомою такого змісту:
"Реалізація переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
У разі передачі земельної ділянки в оренду особою, якій належить право емфітевзису, орендар не має переважного права на отримання такої земельної ділянки у власність";
5) у частині другій статті 27 слова "громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об’єднаннями та організаціями" замінити словами "будь-якими особами";
6) пункт 1-1 розділу VIII "Прикінцеві положення" викласти в такій редакції:
"1-1. Частини чотирнадцята - шістнадцята статті 8-2 цього Закону втрачають чинність через два роки з дня втрати чинності пунктом 14 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
25. У Законі України "Про оцінку земель" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 229 із наступними змінами):
1) абзац шостий частини першої статті 1 виключити;
2) у статті 5:
абзац третій частини першої виключити;
частину третю виключити;
3) статтю 6 викласти в такій редакції:
"Стаття 6. Суб’єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель
Суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є:
органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок;
юридичні особи - суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);
фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);
фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок)";
4) у частині третій статті 7:
в абзаці першому слова "економічної оцінки земель" виключити;
абзац третій викласти в такій редакції:
"в електронній формі - кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника з використанням кваліфікованої електронної позначки часу";
5) абзац шостий частини першої статті 11 викласти в такій редакції:
"рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок";
6) абзац сьомий частини першої статті 13 викласти в такій редакції:
"відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок";
7) у частині першій статті 15 слова "економічної оцінки земель" виключити;
8) статтю 17 виключити;
9) у статті 20:
у частині першій слова "економічної оцінки земель" виключити;
у частині третій:
слова "економічної оцінки земель та" виключити;
після слів "із землеустрою" доповнити словами "та оцінки земель";
частину четверту викласти в такій редакції:
"Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про землеустрій";
доповнити частинами п’ятою і шостою такого змісту:
"Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок державної та комунальної власності, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що проводиться для цілей оподаткування, нарахування та сплати інших обов’язкових платежів, що справляються відповідно до законодавства, є публічною інформацією.
У разі якщо технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок і звіт про експертну грошову оцінку земельних ділянок містять персональні дані фізичних осіб (реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичної особи), такі документи оприлюднюються та надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, виключно після знеособлення персональних даних";
10) статтю 21 виключити;
11) у статті 23:
у частинах першій і другій слова "економічної оцінки земель" виключити;
частину третю викласти в такій редакції:
"Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру";
12) частину третю статті 25 замінити двома новими частинами такого змісту:
"Моніторинг ринку земель здійснюється у складі моніторингу земельних відносин центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про ціну (вартість) земельних ділянок, ціну (вартість) інших речових прав на земельні ділянки, розмір плати за користування чужими земельними ділянками. Результати моніторингу ринку земель публікуються не менше одного разу на три місяці. Моніторинг ринку земель здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дані та результати моніторингу ринку земель є публічною інформацією та підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин".
26. У Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами):
1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:
"Дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель";
2) у статті 5:
у частині першій:
після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, що здійснюють державний нагляд (контроль) у межах делегованих законом повноважень органів виконавчої влади в частині використання та охорони земель, визначають перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, відповідно до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), що затверджуються відповідно до цього Закону".
У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - чотирнадцятий вважати відповідно абзацами десятим - п’ятнадцятим;
після абзацу тринадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Річні плани проведення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період затверджуються відповідно до цього Закону з урахуванням відомостей про суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю), внесених до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, що здійснюють державний нагляд (контроль) у межах делегованих законом повноважень органів виконавчої влади в частині використання та охорони земель, відповідно до цього Закону".
У зв’язку з цим абзаци чотирнадцятий і п’ятнадцятий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим і шістнадцятим;
доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, що здійснюють державний нагляд (контроль) у межах делегованих законом повноважень органів виконавчої влади в частині використання та охорони земель, здійснюють планові заходи державного нагляду (контролю) відповідно до річних планів проведення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період та планів проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю), затверджених відповідно до цієї статті. Уніфіковані форми актів з переліком питань, що затверджені відповідно до цієї статті, є обов’язковими для виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, що здійснюють державний нагляд (контроль) у межах делегованих законом повноважень органів виконавчої влади в частині використання та охорони земель".
27. У Законі України "Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 1, ст. 2; 2013 р., № 7, ст. 65, № 28, ст. 303):
1) у частині третій статті 5 слова "державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом" замінити словами "в порядку, визначеному законом";
2) у статті 7: