Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

1. Цей Порядок визначає механізм функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - електронна система) та порядок внесення до неї інформації про результати оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання).

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

електронний кабінет - персоніфікована веб-сторінка (веб-сервіс або інший програмний інтерфейс) користувача електронної системи, що пройшов електронну ідентифікацію та автентифікацію, призначена для забезпечення можливості створення, перегляду, подання, обміну інформацією та документами в електронній системі;

користувачі електронної системи - особи, визначені пунктом 34 цього Порядку, які наділені відповідними правами доступу та здійснюють користування електронною системою з метою виконання покладених на них професійних чи службових або трудових обов’язків;

медичний реєстратор - працівник закладу охорони здоров’я, на базі якого функціонує експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертна команда), на якого керівником відповідного закладу покладено обов’язки з внесення до електронної системи справ, які не були розглянуті медико-соціальними експертними комісіями та були передані до закладів охорони здоров’я для подальшого проведення оцінювання;

права доступу - перелік дій, які користувач електронної системи має право виконувати в системі.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров’я, Законах України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про публічні електронні реєстри" та інших нормативно-правових актах.

3. Власником електронної системи та володільцем її інформації є держава в особі МОЗ.

Адміністратором електронної системи є державне підприємство "Електронне здоров’я".

Адміністратор електронної системи виконує функції її технічного адміністратора.

4. Власник електронної системи:

1) забезпечує здійснення організаційних заходів, пов’язаних із створенням, забезпеченням функціонування та модернізацією електронної системи;

2) здійснює нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення функціонування електронної системи;

3) забезпечує фінансування заходів щодо забезпечення функціонування та модернізації електронної системи;

4) організовує електронну (технічну та інформаційну) взаємодію електронної системи з іншими електронними інформаційними ресурсами;

5) забезпечує оприлюднення інформації електронної системи у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації";

6) забезпечує надання роз’яснень щодо функціонування (крім технічного та програмного забезпечення) електронної системи;

7) здійснює контроль за функціонуванням електронної системи, інформує адміністратора електронної системи про виявлені недоліки у роботі електронної системи, вносить пропозиції щодо їх усунення та вдосконалення роботи;

8) виконує інші функції, визначені законодавством.

5. Адміністратор електронної системи:

1) здійснює технічні та технологічні заходи із забезпечення безперебійної роботи електронної системи;

2) забезпечує захист електронної системи та інформації, що в ній міститься, здійснює заходи з кібербезпеки;

3) забезпечує технічну взаємодію електронної системи з іншими електронними інформаційними ресурсами;

4) забезпечує здійснення технічних та технологічних заходів з надання, блокування та анулювання доступу до електронної системи;

5) організовує та проводить навчання щодо роботи з електронною системою;

6) здійснює реєстрацію в електронній системі лікуючих лікарів, голів військово-лікарських, медичних (військово-лікарських), лікарсько-експертних комісій, уповноважених представників МОЗ, закладів охорони здоров’я, уповноважених працівників Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро;

7) виконує інші функції, визначені законодавством.

6. Функціонування та оновлення електронної системи здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

7. До складу електронної системи входить Реєстр осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування (далі - Реєстр).

8. Метою функціонування електронної системи є забезпечення:

1) справедливості, об’єктивності та прозорості проведення оцінювання;

2) здійснення контролю за рішеннями, що приймаються за результатами оцінювання;

3) уніфікації та об’єктивізації прийняття рішень за результатами оцінювання;

4) автоматизованого обміну інформацією між державними органами, підприємствами, установами, організаціями, визначеними законодавством, щодо прийняття рішень за результатами оцінювання;

5) автоматизації дій, які здійснюються під час процедури оцінювання.

9. Функціональними можливостями електронної системи мають забезпечуватися:

1) достовірність та цілісність інформації шляхом застосування механізмів захисту інформації та упорядкованого доступу до неї;

2) можливість здійснення пошуку та перегляду інформації в електронній системі з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних";

3) автоматизована фіксація всіх дій користувачів електронної системи;

4) можливість створення, перегляду, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробки, використання, розгляду, зберігання, автоматичного аналізу, обліку та надання інформації та документів, що внесені до електронної системи;

5) можливість проведення процедур і заходів щодо здійснення контролю та верифікації інформації, моніторингу внесення до неї змін, програмного забезпечення, зокрема від несанкціонованого доступу;

6) можливість формування наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації";

7) здійснення електронної інформаційної взаємодії електронної системи за наявності технічної можливості з:

Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

електронною системою охорони здоров’я;

Єдиною інформаційною системою соціальної сфери шляхом направлення електронною системою до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери інформації про результати оцінювання;

іншими ресурсами, визначеними нормативно-правовими актами, що регламентують взаємодію інформаційно-комунікаційних систем та державних електронних інформаційних ресурсів.

10. Електронна інформаційна взаємодія електронної системи з іншими державними електронними інформаційними ресурсами здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" відповідно до вимог Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606 "Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 73, ст. 2455; 2021 р., № 52, ст. 3216; 2023 р., № 11, ст. 721).

У разі відсутності технічної можливості передачі інформації з використанням електронної системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" електронна інформаційна взаємодія суб’єктів електронної взаємодії здійснюється з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем з дотриманням вимог Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".

11. Електронна система збирає та обробляє інформацію про:

1) осіб, яких направили на проведення оцінювання;

2) користувачів електронної системи;

3) етапи проведення процедури оцінювання;

4) результати проведення оцінювання.

12. Ведення та оновлення електронної системи здійснюються в електронній формі шляхом реалізації єдиної технологічної політики у сфері інформаційних технологій та захисту персональних даних з урахуванням вимог ДСТУ EN 301 549:2022 (EN 301 549 V3.2.1 (2021-03), IDT) "Інформаційні технології. Вимоги щодо доступності продуктів та послуг ІКТ".

13. Створення, внесення, перегляд, надсилання, використання інформації та електронних документів у електронній системі, внесення змін до них здійснюються користувачами в межах прав доступу до електронної системи.

14. Користувач електронної системи під час внесення своїх ідентифікаційних даних до електронної системи перевіряє та підтверджує її шляхом проставлення відмітки про правильність внесеної ним інформації. За достовірність внесеної користувачем електронної системи до електронної системи інформації відповідає користувач електронної системи.

15. Створення, внесення, перегляд інформації та документів в електронній системі, внесення змін до них здійснюються користувачами електронної системи відповідно до їх прав доступу.

16. Документи вносяться користувачем електронної системи до електронної системи відповідно до типу та розміру файлів, встановлених адміністратором електронної системи. Повідомлення про тип і розмір файлів здійснюється електронною системою під час заповнення користувачем електронної системи відповідної інформації в електронній системі.

17. Документообіг в електронній системі здійснюється відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На електронні документи та інформацію, що вноситься до електронної системи, накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

18. Під час внесення інформації до електронної системи проводиться її автоматичний аналіз щодо повноти, логічності та достовірності, відповідності вимогам законодавства.

19. Персональні дані користувачів електронної системи збираються, зберігаються і обробляються за допомогою електронної системи відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

20. Персональні дані обробляються посадовими особами адміністратора електронної системи під час виконання їх посадових обов’язків.

21. Зазначені в пункті 20 цього Порядку особи зобов’язані не допускати розголошення в будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв’язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов’язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов’язання діє після припинення ними діяльності, пов’язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

22. Захист персональних даних здійснюється відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

23. Захист інформації в електронній системі здійснюється відповідно до законодавства про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах.

24. Реєстр є інформаційно-комунікаційною системою, яка є складовою електронної системи та забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації про осіб, яких направили на проведення оцінювання.

25. Власником програмно-технічних засобів Реєстру є держава в особі МОЗ.

Функціонування Реєстру, зокрема створення його програмно-технічних засобів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Держателем Реєстру є МОЗ, який виконує функції, визначені законодавством.

Адміністратором Реєстру є державне підприємство "Електронне здоров’я".

Створювачами реєстрової інформації Реєстру (далі - створювачі) є користувачі електронної системи, визначені підпунктами 5-7 і 9 пункту 34 цього Порядку.

Повноваження публічних реєстраторів Реєстру здійснюються створювачами.

26. Об’єктом Реєстру є інформація про осіб, яких направили на проведення оцінювання.

Реєстрація об’єкта Реєстру здійснюється в автоматичному порядку під час реєстрації в електронній системі електронного направлення особи на проведення оцінювання.

27. Джерелами інформації Реєстру є запити на реєстрацію електронного направлення на проведення оцінювання, внесення змін до реєстрових даних Реєстру, запити на реєстрацію рішень, прийнятих в результаті проведення оцінювання, а також інформація, отримана в порядку електронної інформаційної взаємодії з електронними інформаційними ресурсами.

28. До Реєстру включається:

1) інформація про направлення особи на проведення оцінювання згідно з переліком, визначеним МОЗ;

2) інформація про лікуючого лікаря або голову військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії, який направив особу на проведення оцінювання:

прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі наявності) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу i мають відмітку у паспорті);

3) інформація про проведення оцінювання та його результати, що міститься в протоколі розгляду та рішенні експертної команди, згідно з переліком, визначеним МОЗ.

Візуальними образами, що підтверджують реєстрові дані Реєстру, визначені підпунктом 2 цього пункту, є електронні копії медичної та іншої документації, які завантажуються лікуючим лікарем або головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії під час реєстрації в електронній системі електронного направлення особи на проведення оцінювання.

Візуальні образи, що підтверджують інші реєстрові дані Реєстру, не використовуються.

29. Інформація про об’єкт Реєстру створюється створювачем шляхом документованої фіксації інформації, що відповідно до цього Порядку належить до реєстрових даних, та створення запиту на реєстрацію запису Реєстру з використанням прикладних програмних інтерфейсів Реєстру.

Інформація про об’єкт Реєстру вноситься до нього в день реєстрації в електронній системі електронного направлення особи на проведення оцінювання.

Під час ведення Реєстру не створюються документи, які відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри" видаються правоволодільцям з метою їх фізичної та/або юридичної ідентифікації чи засвідчення їх правових та інших спеціальних статусів, прав на об’єкти таких реєстрів.

30. Обробка та захист персональних даних, інших реєстрових даних та інформації Реєстру здійснюються відповідно до Законів України "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про публічні електронні реєстри".

Управління ризиками Реєстру здійснюється відповідно до пунктів 50-52 цього Порядку. У разі наявності відповідної технічної можливості адміністратор Реєстру за допомогою засобів електронної системи здійснює інформування суб’єктів електронної взаємодії і правоволодільців про порушення цілісності реєстрової інформації, її несанкціонованої обробки не пізніше наступного дня з дня такого порушення.

Функціональні можливості Реєстру повинні забезпечувати за зверненням правоволодільця обов’язкове надання адміністратором Реєстру інформації про запити будь-яких осіб щодо інформації про нього, яка міститься в Реєстрі, а також про збирання, оброблення, внесення такої інформації до Реєстру, її зміну та видалення.

31. Отримання та користування реєстровою інформацією Реєстру здійснюється користувачами електронної системи, адміністратором Реєстру в порядку спеціального доступу відповідно до їх прав доступу за допомогою використання електронних інтерфейсів електронної системи.

Реєстрова інформація, отримана користувачами електронної системи в порядку спеціального доступу, може бути використана виключно для організації процесу та проведення оцінювання.

Інформація про реєстрацію об’єкта Реєстру, внесення змін та доповнень до реєстрових даних автоматично надсилається правоволодільцю на електронну пошту (у разі її наявності).

32. Оприлюднення реєстрової інформації здійснюється за необхідності держателем Реєстру у формі відкритих даних у вигляді статистичної знеособленої інформації з дотриманням вимог законодавства.

33. Реєстрація об’єктів Реєстру, отримання та користування його реєстровою інформацією здійснюються безоплатно.

34. Користувачами електронної системи є:

1) уповноважені особи МОЗ;

2) керівники, заступники керівників закладів охорони здоров’я;

3) адміністратори закладів охорони здоров’я, на базі яких функціонують експертні команди;

4) медичні реєстратори;

5) лікуючі лікарі, які направляють на проведення оцінювання;

6) голови військово-лікарських, медичних (військово-лікарських), лікарсько-експертних комісій;

7) члени та головуючі експертних команд;

8) уповноважені особи підприємств, установ та організацій, на які за рішенням МОЗ покладені права та обов’язки Центру оцінювання функціонального стану особи;

9) члени та головуючі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи;

10) уповноважені працівники Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро.

Особи, направлені на проведення оцінювання, не є користувачами електронної системи.

35. Уповноважені особи МОЗ:

1) мають доступ до знеособленої статистичної та аналітичної інформації в електронній системі щодо проведення оцінювань в усіх експертних команд;

2) забезпечують доступ до справи, яка розглядається експертною командою, за наявності підстав, визначених підпунктом 2 пункту 46 цього Порядку.

36. Керівники закладів охорони здоров’я:

1) здійснюють внесення змін до інформації про заклад охорони здоров’я в електронній системі;

2) здійснюють реєстрацію, надання та позбавлення доступу до електронної системи заступників керівника закладу охорони здоров’я;

3) здійснюють реєстрацію, надання та позбавлення доступу до електронної системи лікуючих лікарів, голів військово-лікарських, медичних (військово-лікарських), лікарсько-експертних комісій;

4) здійснюють реєстрацію, надання та позбавлення доступу до електронної системи медичних реєстраторів (у разі коли на базі даного закладу охорони здоров’я функціонує експертна команда);

5) здійснюють реєстрацію, надання та позбавлення доступу до електронної системи адміністраторів закладів охорони здоров’я, на базі яких функціонують експертні команди, членів та головуючих експертних команд (у разі коли на базі цього закладу охорони здоров’я функціонує експертна команда);

6) формують графік роботи експертних команд щодо проведення оцінювання (у разі коли на базі даного закладу охорони здоров’я функціонує експертна команда);

7) мають доступ до знеособленої статистичної та аналітичної інформації в електронній системі щодо проведення оцінювання осіб за електронними направленнями, зареєстрованими лікуючими лікарями, які працюють в цьому закладі охорони здоров’я.

37. Заступники керівників закладів охорони здоров’я здійснюють дії, визначені підпунктами 1, 3-7пункту 36 цього Порядку.

38. Медичні реєстратори реєструють в електронній системі справи та документи щодо проведення оцінювання експертними командами, які не були розглянуті медико-соціальними експертними комісіями та були передані ними до закладів охорони здоров’я.

39. Лікуючий лікар:

1) здійснює реєстрацію в електронній системі осіб з метою направлення їх на проведення оцінювання;

2) здійснює реєстрацію в електронній системі електронних направлень на проведення оцінювання та внесення документів до них;

3) має доступ до інформації про осіб, які були направлені ним на проведення оцінювання;

4) має доступ до інформації про заклади охорони здоров’я, на базі яких функціонують експертні команди;

5) має доступ до статусу розгляду справ щодо проведення оцінювання експертними командами за його електронними направленнями;

6) має можливість здійснити оскарження рішень експертних команд, прийнятих за результатами проведення оцінювання за його електронними направленнями.

40. Голова військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії:

1) має доступ до рішень, прийнятих експертними командами за результатами проведення оцінювань;

2) здійснює реєстрацію в електронній системі осіб з метою направлення їх на проведення оцінювання;

3) здійснює реєстрацію в електронній системі електронних направлень на проведення оцінювання;

4) має доступ до інформації про осіб, які були направлені ним на проведення оцінювання;

5) має доступ до статусу розгляду справ щодо проведення оцінювання експертними командами за їх електронними направленнями;

6) має доступ до інформації про заклади охорони здоров’я, на базі яких функціонують експертні команди;

7) має можливість здійснити оскарження рішень експертних команд, прийнятих за результатами проведення оцінювання, за їх електронними направленнями.

41. Адміністратор закладу охорони здоров’я, на базі якого функціонує експертна команда:

1) здійснює приймання та попередній розгляд електронних направлень до експертної команди після їх реєстрації лікуючими лікарями в електронній системі;

2) приймає рішення про повернення на доопрацювання або прийняття справи до розгляду експертної команди;

3) формує розклад розгляду справ експертними командами щодо проведення оцінювання;

4) визначає необхідний склад спеціальностей лікарів експертної команди для проведення оцінювання;

5) визначає спосіб проведення розгляду справи експертною командою для проведення оцінювання;

6) формує графік проведення розгляду справ експертною командою.

42. Головуючі та члени експертних команд:

1) вносять інформацію та підписують рішення, прийняті експертною командою за результатами проведення оцінювання;

2) формують та підписують протоколи розгляду справ експертною командою;

3) мають доступ до всіх справ, які розглядаються експертною командою, членами яких вони є, у день розгляду цих справ.

43. Інформація про результати оцінювання вважається внесеною до електронної системи з моменту наповнення рішення, прийнятого експертною командою за результатами проведення оцінювання, інформацією, визначеною законодавством, та підписання такого рішення головуючими та членами експертних команд.

44. Уповноважені особи підприємств, установ та організацій, на які за рішенням МОЗ покладені права та обов’язки Центру оцінювання функціонального стану особи:

1) здійснюють внесення змін до інформації про підприємства, установи або організації в електронній системі;

2) здійснюють реєстрацію, надання та позбавлення доступу до електронної системи головуючих та членів експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи;

3) мають доступ до всіх справ, які розглядаються експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

45. Головуючі та члени експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи:

1) вносять інформацію та підписують рішення, прийняті експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами проведення оцінювання;

2) формують та підписують протоколи розгляду справ експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи, до складу якої вони входять;

3) мають доступ до всіх справ, які розглядаються експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи, до складу якої вони входять.

46. Уповноважені працівники Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро:

1) мають доступ до знеособленої статистичної та аналітичної інформації в електронній системі щодо проведення оцінювань в усіх експертних командах;

2) за наявності підстав, визначених кримінальним процесуальним законодавством, у рамках кримінального провадження можуть отримувати доступ до конкретної справи, що була розглянута експертною командою.

47. Доступ користувача до електронної системи здійснюється через електронний кабінет в електронній системі.

48. Створення електронного кабінету здійснюється під час реєстрації користувача електронної системи в електронній системі.

49. Авторизація користувача в електронній системі здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

50. Адміністратор електронної системи має право блокувати несанкціоновані дії в електронній системі шляхом тимчасового обмеження авторизації користувача електронної системи в електронному кабінеті.

51. У разі обмеження авторизації користувача електронної системи в електронному кабінеті адміністратором електронної системи надсилається повідомлення із зазначенням причини такого обмеження, дати і часу, з якого таке обмеження буде застосовано.

52. Несанкціонованими діями в електронній системі вважаються дії, що здійснюються всупереч вимогам цього Порядку щодо інформації в електронній системі, внаслідок яких змінюється їх вміст або це призводить до порушення цілісності інформації в електронній системі.

1. Ці критерії застосовуються для встановлення груп інвалідності.

2. У цих критеріях терміни вживаються в такому значенні:

анатомічний дефект - незворотна морфологічна вада, стійкий необоротний наслідок травм, оперативних втручань, вад розвитку (спотворень), що значимо обмежують життєдіяльність в одній із категорій життєдіяльності;

кваліфікація - рівень підготовленості, майстерності, ступінь готовності до виконання праці за визначеною спеціальністю або посадою, що визначається розрядом, класом чи іншими атестаційними категоріями;

професія - рід трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних знань, практичних навичок, одержаних шляхом спеціалізованої освіти, навчання або досвіду, які дають можливість здійснювати роботу в певній сфері виробництва;

реабілітаційний потенціал - комплекс біологічних, психофізіологічних і соціально-психологічних характеристик людини, а також факторів соціального середовища, що дають змогу реалізувати її потенційні можливості до реабілітації;

реабілітаційний прогноз - передбачувана ймовірність реалізації реабілітаційного потенціалу та передбачуваний рівень інтеграції осіб з інвалідністю у суспільство, який визначається не тільки рівнем і змістом реабілітаційного потенціалу, а й реальними можливостями застосування для його реалізації сучасних реабілітаційних технологій, засобів і методів;

спеціальність - сукупність набутих шляхом спеціальної підготовки та досвіду роботи знань, умінь та навичок, необхідних для виконання певного виду трудової діяльності в межах такої професії;

спеціально створені умови - комплекс заходів, що забезпечують необхідні для особи з інвалідністю умови та режим праці.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я", "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", інших нормативно-правових актах.

3. Відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", встановлення інвалідності відбувається під час проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

4. До основних видів порушення функцій та структур організму людини, які визначаються під час оцінювання повсякденного функціонування особи, належать:

1) порушення психічних функцій (сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, мови, емоцій, волі);

2) порушення сенсорних функцій (зору, слуху, нюху, дотику, больової, температурної та інших видів чутливості);

3) порушення статодинамічних функцій (голови, тулуба, кінцівок, рухливих функцій, статики, координації руху);

4) порушення функції кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та енергії, внутрішньої секреції, імунітету тощо;

5) мовні порушення (не обумовлені психічними розладами), порушення голосоутворення, форми мови - порушення усної (ринолалія, дизартрія, заїкання, алалія, афазія) та письмової (дисграфія, дислексія), вербальної та невербальної мови;

6) порушення, які викликають спотворення (деформація обличчя, голови, тулуба, кінцівок, які призводять до зовнішнього спотворення, аномальні дефекти травного, сечовидільного, дихального трактів, порушення розмірів тулуба).

5. Ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об’єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти.

Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності:

легкий ступінь обмеження - особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя;

значний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування.

6. До критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Здатність до пересування - можливість ефективно пересуватися у своєму оточенні (ходити, бігати, долати перепони, користуватися особистим та громадським транспортом), зокрема з використанням допоміжних засобів реабілітації.

До параметрів оцінки здатності пересування належать: характер ходьби, темп пересування, відстань, яку долає хворий, здатність самостійно користуватись транспортом, потреба у допомозі інших осіб під час пересування, зокрема з використанням допоміжних засобів реабілітації.

Існують такі ступені обмеження здатності до пересування:

нормальна здатність до пересування (відсутність обмеження) - особа здатна пересуватися без обмежень: ходити, бігати, долати перепони, користуватися особистим та громадським транспортом. Показниками оцінки є темп пересування понад 100 метрів на хвилину та більше, здатність долати 500 метрів та більше без втоми, результат виконання шестихвилинного тесту ходьби - понад 500 метрів;

легкий ступінь обмеження - особа може пересуватися з незначними труднощами, такими як незначне уповільнення темпу або потреба в коротких перервах на довгих відстанях. Особи з легким обмеженням можуть самостійно користуватися особистим та громадським транспортом, але іноді потребують допомоги. Показниками оцінки є темп пересування 60-100 метрів на хвилину, здатність долати 200-500 метрів із можливими перервами, результат виконання шестихвилинного тесту ходьби - 300-500 метрів;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа може пересуватися, але з деякими труднощами, це може включати повільніший темп, потребу в коротких перервах на довгих відстанях або невеликі труднощі під час долання перепон. Вони можуть самостійно користуватися особистим та громадським транспортом, але іноді потребують допомоги. Показниками оцінки є темп пересування 20-59 метрів на хвилину, здатність долати до 200 метрів лише з допомогою (палиці, ходунків або інших допоміжних засобів реабілітації), результат виконання шестихвилинного тесту ходьби -100-300 метрів;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа має значні труднощі під час пересування, наприклад, може ходити лише на короткі відстані або потребувати допомоги під час використання сходів. Темп пересування повільний, можливість користуватися особистим та громадським транспортом суттєво обмежена і особа може потребувати регулярної допомоги інших. Показниками оцінки є темп пересування 20-59 метрів на хвилину, здатність долати до 200 метрів лише з допомогою (палиці, ходунків або інших допоміжних засобів реабілітації), результат виконання шестихвилинного тесту ходьби 100-300 метрів;

значний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа не здатна пересуватися, або здатна з серйозними обмеженнями чи в певних умовах, наприклад, за допомогою інвалідного візка. Характер ходьби може бути нестабільним, темп - дуже повільним або взагалі відсутнім. Здатність самостійно користуватися транспортом відсутня і особа потребує постійної допомоги. Показниками оцінки є практично відсутній темп пересування (0-20 метрів на хвилину), здатність долати менше 100 метрів лише із сторонньою допомогою або крісла колісного, результат виконання шестихвилинного тесту ходьби - менше 100 метрів або неможливість виконання тесту без сторонньої допомоги.

Здатність до самообслуговування - можливість ефективно виконувати соціально-побутові функції і задовольняти потреби без допомоги інших осіб.

Параметром оцінки здатності до самообслуговування є інтервал часу, через який виникає потреба в допомозі, та обсяг дій, які особа здатна виконувати щодо самообслуговування.

Існують такі ступені обмеження здатності до самообслуговування:

нормальна здатність до самообслуговування (відсутність обмеження) - особа здатна до самообслуговування без будь-якої допомоги інших, включаючи особисту гігієну, приготування їжі, одягання та інші щоденні завдання;

легкий ступінь обмеження - особа потребує допомоги від одного до кількох разів на тиждень для виконання деяких завдань самообслуговування, наприклад, приготування їжі або нагадування про прийом лікарських засобів;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа потребує використання допоміжних засобів, регулярної допомоги один чи кілька разів на день для виконання окремих завдань, пов’язаних з особистою гігієною, одяганням, приготуванням їжі або іншими щоденними активностями, що може передбачати підтримку у плануванні дій або безпосередню допомогу;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа потребує допомоги в самообслуговуванні приблизно кожні 30-60 хвилин протягом дня та використання допоміжних засобів. Допомога зосереджена на виконанні базових щоденних завдань, таких як харчування, прийом ліків та пересування;

значний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа не здатна до самообслуговування або потребує постійної допомоги протягом дня у більшості видів діяльності через серйозні обмеження у здатності до самообслуговування, що може включати повну залежність від сторонньої допомоги для виконання основних завдань.

Здатність до орієнтації - можливість самостійно орієнтуватися у просторі та часі, мати уяву про навколишні предмети. Основними системами орієнтації є зір та слух (за умови нормального стану психічної діяльності та мови).

Параметром оцінки здатності до орієнтації є можливість розрізняти зорові образи людей та предметів на відстані, що збільшується, і в різних умовах (наявність або відсутність перешкод, знайомство з обстановкою), розрізняти звуки та усну мову (слухова орієнтація) за відсутності або наявності перешкод і ступеня компенсації порушення слухового сприйняття усної мови іншими способами (письмо, невербальні форми), необхідності використання технічних засобів для орієнтації та допомоги інших осіб у різних видах повсякденної діяльності (у побуті, навчанні, на виробництві).

Існують такі ступені обмеження здатності до орієнтації:

нормальна здатність до орієнтації (відсутність обмеження) - особа не має жодних обмежень у сприйнятті зору та слуху, може повністю використовувати свої органи чуття без жодних труднощів, не потребує жодних допоміжних пристроїв або сторонньої допомоги;

легкий ступінь обмеження - особа має незначні труднощі в сприйнятті зору або слуху, які неістотно впливають на повсякденне життя, можуть використовуватися окуляри або слухові апарати у певних ситуаціях, але не потребують регулярної сторонньої допомоги;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має значні труднощі в сприйнятті зору та/або слуху, які вимагають адаптацій у повсякденному житті, постійно використовує окуляри та/або слухові апарати та потребує сторонньої допомоги для орієнтації в нових умовах або ситуаціях;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа має серйозні порушення зору та/або слуху, які суттєво впливають на здатність до самостійного функціонування, постійно використовує окуляри або слухові апарати, регулярно використовує допоміжні засоби реабілітації та/або медичні вироби для адаптації і потребує сторонньої допомоги для виконання основних життєвих завдань;

серйозний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа не здатна до орієнтації (дезорієнтація) або має вкрай серйозні порушення зору та/або слуху, які унеможливлюють нормальну життєдіяльність без сторонньої допомоги, постійно потребує допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів, але такі засоби не забезпечують повної функціональності, а також потребує постійної допомоги для всіх видів діяльності.

Здатність до спілкування (комунікативна здатність) - можливість установлювати контакти з іншими людьми та підтримувати суспільні взаємозв’язки (порушення спілкування, пов’язані з розладом психічної діяльності, тут не розглядаються).

Основним засобом комунікації є усна мова, допоміжним - читання, письмо, невербальна мова (жестова, знакова).

Параметри оцінки - характеристика кола осіб, з якими можлива підтримка контактів, а також потреба у допомозі інших осіб у процесі навчання та трудової діяльності.

Існують такі ступені обмеження здатності до спілкування:

нормальна здатність до спілкування (відсутність обмеження) - особа здатна самостійно встановлювати контакти з будь-яким колом осіб, ефективно підтримує суспільні зв’язки в будь-якому середовищі без обмежень або допоміжних засобів;

легкий ступінь обмеження - особа здатна спілкуватися в більшості ситуацій, але може потребувати допомоги або підказок у нових, стресових або незнайомих ситуаціях. Підтримує контакти з обмеженим колом осіб і інколи потребує допоміжних засобів (наприклад, письмових нотаток);

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа здатна до спілкування з обмеженим колом знайомих осіб, часто потребує допоміжних засобів (читання з губ, письмові інструкції) або допомоги для підтримання контакту, наявні труднощі у суспільній взаємодії на робочому місці чи під час навчання;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа здатна спілкуватися тільки з дуже вузьким колом осіб (наприклад, з близькими родичами або доглядачами), для підтримки контактів постійно потребує допомоги інших осіб або допоміжних засобів. Невербальна комунікація використовується значно частіше, ніж усна;

серйозний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа не здатна до спілкування або практично не здатна до самостійного спілкування через значні обмеження; всі контакти можливі лише за допомогою інших осіб або спеціальних засобів комунікації (наприклад, комунікативних пристроїв), встановлення контактів у суспільстві є майже неможливим.

Здатність контролювати свою поведінку - можливість поводитися відповідно до морально-етичних і правових норм суспільного середовища.

Параметри оцінки - здатність усвідомлювати себе і дотримуватися установлених суспільних норм, ідентифікувати людей та об’єкти і розуміти стосунки між ними, правильно сприймати, інтерпретувати і адекватно реагувати на традиційну і незвичну ситуації, дотримуватися особистої безпеки і охайності.

Існують такі ступені обмеження здатності контролювати свою поведінку:

нормальна здатність контролю поведінки (відсутність обмеження) - особа повністю усвідомлює свої дії, здатна дотримуватися встановлених суспільних норм, ідентифікувати людей та об’єкти, а також адекватно реагувати як на звичні, так і на нові ситуації. Забезпечує особисту безпеку і охайність без будь-яких обмежень або сторонньої допомоги;

легкий ступінь обмеження - особа в основному здатна контролювати свою поведінку та дотримуватися норм, але може потребувати іноді допомоги або підказок у незнайомих ситуаціях. Може незначно відхилятися від соціальних норм у стресових умовах або нових обставинах, але зберігає здатність забезпечувати особисту безпеку і охайність;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа здатна контролювати свою поведінку лише у звичних обставинах, часто потребує допомоги для дотримання суспільних норм і підтримки адекватної реакції на складні або незвичні ситуації. Може відчувати труднощі з особистою безпекою або охайністю, але з підтримкою може справлятися з такими завданнями;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа відчуває значні труднощі з контролем поведінки та дотриманням норм, потребує постійного контролю та допомоги навіть у звичних ситуаціях, може мати проблеми з розумінням оточення та ідентифікацією людей і об’єктів, здатність забезпечувати особисту безпеку і охайність значно обмежена;

серйозний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа не здатна або практично не здатна контролювати свою поведінку відповідно до соціальних норм і потребує постійного нагляду та допомоги. Може не розпізнавати знайомих людей та об’єкти, втрачає здатність забезпечувати особисту безпеку і охайність, а реакції на навколишнє середовище є неадекватними і непередбачуваними.

Здатність до навчання - можливість сприймати, засвоювати та накопичувати знання, формувати навички і уміння (побутові, культурні, професійні та інші) у цілеспрямованому процесі навчання. Можливість професійного навчання - здатність до оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками та умінням конкретної професії.

Параметри оцінки - можливість навчатися у звичайних або спеціально створених умовах (спеціалізований заклад освіти або група, навчання в домашніх умовах тощо); обсяг програми, строки і режим навчання; можливість освоєння професій різного кваліфікаційного рівня або тільки окремих видів робіт; необхідність використання допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів із залученням допомоги інших (крім викладача) осіб.

Існують такі ступені обмеження здатності до навчання:

відсутність обмежень здатності до навчання - особа здатна навчатися у звичайних умовах без сторонньої допомоги, повністю засвоювати програму будь-якого рівня, включаючи професійні знання та навички, відповідно до звичайного режиму навчання;

легкий ступінь обмеження - особа може засвоювати програму в звичайних умовах, однак потребує незначного коригування освітнього процесу (додаткові пояснення, подовжені строки навчання), а також іноді може потребувати допомоги спеціаліста для засвоєння складних або нових понять;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа потребує додаткових умов для навчання в закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму освітнього процесу та/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає), може засвоювати обмежену програму, яка адаптована під її потреби, з подовженими строками навчання та періодичною допомогою сторонніх осіб (крім персоналу, що навчає) для ефективного засвоєння матеріалу;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа здатна засвоювати лише окремі види робіт або завдань за індивідуальною програмою, часто потребує навчання вдома або додаткових умов для навчання, постійної підтримки спеціалістів та допоміжних засобів для забезпечення засвоєння навіть обмеженого обсягу знань і навичок;

серйозний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа не здатна або практично не здатна до цілеспрямованого навчання навіть за організації додаткових умов для навчання і потребує постійної інтенсивної допомоги. Може оволодівати лише базовими життєвими навичками та потребує індивідуального догляду та підтримки в повсякденному житті.

Здатність до трудової діяльності - сукупність фізичних, соціальних та психологічних можливостей людини, яка визначається станом здоров’я, що дає змогу їй займатися різного виду трудовою діяльністю.

Професійна працездатність - здатність людини якісно виконувати роботу, що передбачена конкретною професією, яка дає змогу реалізувати трудову зайнятість у певній сфері виробництва відповідно до вимог змісту і обсягу виробничого навантаження, встановленого режиму роботи та умов виробничого середовища.

Параметри оцінки - збереження або втрата професійної здатності, можливість трудової діяльності за іншою професією, яка за кваліфікацією дорівнює попередній, оцінка допустимого обсягу роботи у своїй професії і посаді, можливість трудової зайнятості в звичайних або спеціально створених умовах.

Існують такі ступені обмеження здатності до трудової діяльності:

нормальна здатність до трудової діяльності - особа здатна виконувати всі види трудової діяльності без жодних обмежень, вона має можливість працювати на рівні, що відповідає її професійній підготовці та кваліфікації;

легкий ступінь обмеження - особа має знижену здатність виконувати деякі види діяльності, проте особа здатна виконувати основні обов’язки за допомогою незначних адаптацій або підтримки;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має частково втрачену можливість для повноцінної трудової діяльності, що може включати: втрату професії або значне обмеження кваліфікації, зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значні труднощі в набутті професії або працевлаштуванні, особливо для осіб, що раніше не працювали;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа може бути не здатна до провадження окремих видів трудової діяльності або до трудової діяльності взагалі, або здатна провадити різні види трудової діяльності шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням допоміжними засобами реабілітації та додатковим облаштуванням робочого місця, здійснення реабілітаційних заходів;

серйозний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа не здатна до трудової діяльності взагалі або здатна провадити окремі види трудової діяльності за умови їх забезпечення допоміжними засобами реабілітації та додатковим облаштуванням робочого місця, здійснення реабілітаційних заходів, зокрема вдома.