Про порядок дії на території Української РСР в 1991 році Закону СРСР "Про податки з підприємств, обєднань і організацій"

Відповідно до Декларації про державний суверенітет України цей Закон визначає дію на території Української РСР Закону СРСР "Про податки з підприємств, об'єднань і організацій".

На території Української РСР в 1991 році діє Закон СРСР "Про податки з підприємств, об'єднань і організацій" в повному обсязі з урахуванням змін і доповнень, передбачених цим Законом.

Платниками податку на прибуток є суб'єкти господарювання, установи, організації (крім Національного банку України, колгоспів, радгоспів, кооперативів по вирощуванню сільськогосподарської продукції, селянських (фермерських) господарств), їх філіали і відділення, міжнародні неурядові організації, що здійснюють господарську, підприємницьку, іншу комерційну діяльність на території Української РСР, а також філіали, відділення, представництва підприємств, розташовані за межами Української РСР, - надалі іменуються "підприємства".

1. Прибуток підприємств в межах граничного рівня рентабельності, який визначається в порядку, встановленому Законом СРСР "Про податки з підприємств, об'єднань і організацій", оподатковується за ставкою 35 процентів.

2. Для окремих видів платників встановлюються такі ставки податку на прибуток:

а) дослідно-виробничих підприємств наукових установ АН УРСР щодо прибутку, одержаного від реалізації дослідної продукції, - 10 процентів, щодо прибутку, одержаного від реалізації продукції, що випускається, - 35 процентів;

б) державних несільськогосподарських підприємств агропромислового комплексу, незалежно від підпорядкованості, - 25 процентів;

в) державно-кооперативних (кооперативно-державних) будівельних, ремонтно-будівельних, промислових, інших підприємств корпорації Украгропромбуду та державних будівельних організацій системи Міністерства сільського господарства Української РСР - 5 процентів, кооперативно-державних проектно-розвідувальних організацій корпорації Украгропромбуду - 15 процентів;

г) міжгосподарських підприємств і організацій, інших державних сільськогосподарських підприємств, підприємств торфової промисловості та радгоспів, що не входять до агропромислового комплексу, - 1,5 процента;

д) комерційних банків, в тому числі кооперативних банків і фінансово-розрахункових центрів, страхових організацій - 35 процентів;

е) підприємств побутового обслуговування населення і комунального господарства, підприємств, що входять до складу місцевого господарства, - до 35 процентів. Конкретні ставки податку для цієї категорії платників встановлюють місцеві Ради народних депутатів;

є) малих підприємств ставки оподаткування встановлюються залежно від виду підприємства і галузі народного господарства, до якої вони належать;

ж) кооперативів, їх спілок та об'єднань, а також філіалів і відділень:

по заготівлі вторинної сировини - 35 процентів;

торговельно-закупівельних, громадського харчування, посередницьких і видовищних кооперативів - 65 процентів;

по переробці сільськогосподарської продукції - 25 процентів;

по вирощуванню сільськогосподарської продукції - 1,5 процента;

інших видів діяльності - 45 процентів за підсумками роботи за перший квартал і 35 процентів, починаючи з другого кварталу цього року.

Кооперативи, що здійснюють декілька видів діяльності (багатопрофільні), сплачують податок на прибуток за ставками, встановленими для того виду діяльності, який є для них основним за сумою виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).

Якщо декілька видів діяльності оподатковуються ставкою одного розміру, то виручка по них підсумовується при визначенні основної частки.

3. Податок на прибуток зараховується до союзного, республіканського і місцевих бюджетів у порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством Української РСР.

4. По орендних підприємствах суми податку, які зараховуються до відповідних бюджетів, і орендна плата, що вноситься за рахунок прибутку, не повинні перевищувати граничного розміру вилучення прибутку, обчисленого виходячи із відповідної ставки податку.

Орендна плата по орендних підприємствах і кооперативах, створених на базі державних підприємств, організацій, їх структурних одиниць, підрозділів і філіалів, перераховується в доход республіканського бюджету по підприємствах союзного і республіканського підпорядкування, до місцевого бюджету - по підприємствах місцевого підпорядкування.

5. Плата за трудові ресурси в 1991 році на території Української РСР не справляється.

Перелік пільг, передбачених статтею 6 Закону СРСР, доповнюється такими додатковими пільгами щодо податку на прибуток:

1. Від сплати податку звільняються:

а) учнівські та студентські підприємства, прибуток учнівських та студентських цехів, бригад, дільниць, інших підприємств за умови, що чисельність учнів та студентів у загальній чисельності працюючих становить не менше 80 процентів;

б) лікувально-трудові майстерні, підсобні підприємства при психіатричних лікарнях, протезні і протезно-ортопедичні підприємства, виховно-трудові колонії для неповнолітніх, лікувально-трудові профілакторії та сільськогосподарські підприємства пенітенціарних закладів, пенітенціарні заклади, що використовують працю інвалідів I і II груп інвалідності, хворих на туберкульоз I і II груп диспансерного обліку, якщо їх чисельність становить не менше 50 процентів від загальної чисельності тих, що утримуються в цих закладах;

в) підприємства усіх форм власності, в яких чисельність інвалідів становить більше 50 процентів від загальної чисельності працюючих;

г) заклади культури, фізичної культури і спорту, будинки культури, клуби, культурно-освітні установи - щодо прибутку, спрямованого на їх будівництво, розширення і розвиток матеріально-технічної бази і культурно-освітньої діяльності;

д) підприємства, колгоспи, радгоспи, розташовані у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіологічного контролю;

е) підприємства - щодо прибутку, спрямованого на викуп трудовим колективом основних фондів і майна свого підприємства;

є) підприємства, об'єднання, які виготовляють протезно-ортопедичні вироби, спеціальні технічні засоби і пристосування для інвалідів, - щодо прибутку, одержаного від реалізації зазначеної продукції;

ж) державні навчально-виховні заклади, установи системи освіти, діяльність яких повністю або частково фінансується з бюджету або коштів галузі, без обмеження рівня рентабельності;

з) творчі спілки (письменників, композиторів, художників, театральних діячів, кінематографістів, фотохудожників, журналістів, архітекторів, майстрів народного мистецтва, дизайнерів, Всеукраїнська музична спілка), а також прибуток госпрозрахункових підприємств творчих спілок за станом на 1 січня 1991 року;

и) спілка наукових та інженерних об'єднань України, її товариства і громадські об'єднання, а також їх організації і підприємства - щодо прибутку, спрямованого на здійснення статутної діяльності;

і) прибуток (доход) підприємств, організацій, установ, громадян в частині, що спрямовується на розвиток освіти;

ї) прибуток підприємств, одержаний за рахунок перевищення проти відповідного періоду минулого року фізичних обсягів виробництва товарів народного споживання, продуктів харчування, дитячих товарів і дитячого харчування, медикаментів;

й) прибуток будівельних організацій, одержаний від спорудження об'єктів, безпосередньо зв'язаних з виробництвом товарів народного споживання і медикаментів, жилих будинків і природоохоронних об'єктів, а також від будівництва в установлені договорами строки об'єктів виробничого призначення і соціальної сфери в галузях агропромислового комплексу;

к) прибуток, одержаний підприємствами за вироблену продукцію, яка для них є новою або непрофільною і виготовляється додатково до основної номенклатури;

л) прибуток державних страхових організацій, одержаний від інвестиційної діяльності, який спрямовується в резерв внесків по довгострокових видах страхування.

2. Оподатковуваний прибуток зменшується на 50 процентів затрат підприємства (крім капітальних вкладень) на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, підготовку й освоєння нових прогресивних технологій та видів продукції (включаючи продукцію машинобудування, що постачається на експорт на вільно конвертовану валюту), а також затрати на технічне переобладнання і реконструкцію підприємств, організацію виробництва продуктів харчування, товарів народного споживання, медикаментів, обладнання для їх випуску, а також одержаних на ці цілі кредитів, здійснюваних за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємств за умови, що вказана пільга надається тільки тим підприємствам, які повністю використали на цю мету амортизаційні відрахування.

3. Кошти кооперативів, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг, спрямовуються на формування статутного фонду. В разі невиконання цієї умови прибуток кооперативів оподатковується за підсумками року на загальних підставах.

4. Кошти малих підприємств, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг, спрямовуються на формування статутного фонду. В разі невиконання цієї умови прибуток малих підприємств оподатковується за підсумками року на загальних підставах.

5. Кабінет Міністрів Української РСР може встановлювати додаткові пільги щодо податку на прибуток в межах сум податку, що зараховуються до республіканського бюджету.

Місцеві Ради народних депутатів можуть надавати додаткові пільги щодо податку на прибуток у межах сум податку, що зараховуються до місцевих бюджетів. Вивільнені кошти при наданні пільг місцевими Радами народних депутатів в оподаткуванні прибутку підприємств, громадських організацій, малих підприємств, кооперативів, акціонерних товариств та інших підприємств (крім державних) спрямовуються ними на формування статутного фонду, вони є часткою місцевих Рад народних депутатів у статутному фонді вказаних підприємств з правом одержання відповідної долі при розподілі прибутку.

Об'єктом оподаткування є фонд оплати праці колгоспників в частині, що перевищує його неоподатковуваний розмір, обчислений виходячи із встановленого неоподатковуваного рівня заробітної плати робітників і службовців та чисельності працюючих в господарстві колгоспників.

У 1991 році на території Української РСР податок, який регулює використання коштів, спрямовуваних на споживання, не справляється.

Глава VI Закону СРСР "Про податки з підприємств, об'єднань і організацій", за винятком статті 26 "Склад коштів, спрямовуваних на споживання", на території Української РСР не діє.